Роль мас-медійного культурного контенту у формуванні міського простору: до питання діалогу між владою і суспільством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль мас-медійного культурного контенту у формуванні міського простору: до питання діалогу між владою і суспільством

Вступ

Постановка проблеми. Актуальність теми зумовлена необхідністю осмислити останні зміни, що відбулися в місті під впливом культурної політики місцевої влади, яка має на меті побудувати привабливе для інвестицій місто європейської культури, шляхом проведення ряду творчих заходів та привернення різних діячів культури. Цікавість викликає шлях розвитку промислового міста, яке попри усі протиріччя отримує статус «культурної столиці».

Важливу роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації, які в класичному розумінні виконують роль посередників між владою та містянами. Дослідження ролі культурного контенту у формуванні міського простору видається цікавим і важливим, оскільки в ЗМІ матеріали на тему культури не лише інформують дніпрян, а й створюють певний внутрішній образ міста, формують цінності місцевих мешканців та відчуття культурної самоідентифікації.

У цьому контексті журналістика як соціальний інститут перетворюється на важливого учасника формування урбаністичного середовища. Особливої гостроти цій проблемі додають сучасний темп та стиль життя містян, їх опосередкованість та відмежованість від ключових культурних подій, низький рівень міжособистісної взаємодії в умовах урбанізованого середовища.

Зазначимо, що для дослідження цієї теми обрано саме культурний контент, оскільки саме культура сприяє формуванню власного міського стилю життя, робить життя мешканців міста більш різнобарвним та сповненим сенсів, протидіє безликості, замкненості та відособленості.

Предметне поле урбаністики містить дослідження в галузі соціології, демографії, економіки, географії, філософії, психології, історії та культурології, проте дослідження урбаністики крізь призму журналістикознавства представлені дуже мало, що й зумовлює науковий інтерес до окресленої теми.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Урбаністичним студіям в Україні присвячені роботи В. Гук, С. Дяк, О. Мусієздова, Л. Пискунової, Л. Старостової, В. Тимінського, С. Шліпченко та інших вчених, що представлені в колективній монографії «Місто й оновлення»: урбаністичні студії» (2013 р.) [1]. Ця монографія написана в співавторстві із закордонними вченими за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Проблеми становлення та функціонування урбаністичного простору розглянуто Л. Зеленською, Я. Олійником, К. Мезенцевим, Н. Мезенцевою в монографії «Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін» (2017 р.) [2].

У роботах описано сучасні трансформації українських міст, які відбулися під впливом політичних та економічних факторів. Міста розглядаються авторами не лише як осередки просторових змін, а і у ролі агентів культурного перетворення, що є важливим аспектом нашого дослідження. Автори досліджують «дивовижні поєднання», «сузір'я мереж і потоків», які утворюються у результаті взаємодії міст між собою [1; 2]. Така взаємодія цікавить нас з точки зору участі ЗМІ у цьому процесі на рівні генерування культурного контенту.

Дослідженню урбаністики крізь призму журналістикознавства присвячені роботи А. Рудченко [3]. Дослідниця вважає журналістику одним із важливих аспектів формування урбаністичного середовища, окрему увагу приділено ролі блогерства у формуванні міського простору. На думку авторки, блоги є однією із найбільш прямих форм взаємодії ЗМІ із суспільством, чим і пояснюється їх актуальність та популярність. Науковиця зазначає, що блоги можуть характеризуватися наявністю повної незалежності, відсутністю цензури, високою оперативністю створення новин, а мобільність блогерів та доступність засобів для створення мультимедійного контенту роблять їх цікавими для читачів.

У цьому контексті А. Рудченко вважає доцільним розглядати блоги, у дописах яких спрямовано увагу на «проблеми благоустрою, законослухняності і правопорушень, взаємодії місцевої влади з населенням і навіть заангажованості ЗМІ» [3], що не лише сприяє покращенню стану міського середовища, а і відіграє важливу роль у формуванні іміджу та бренду території [3].

Питання участі мережевих ЗМІ у формуванні міського простору досліджено у роботах В. Абашева та І. Печищева [4]. Дослідники розкривають тему розвитку урбаністично орієнтованих інтернет-медіа та їх ролі в житті містян. На думку авторів, вони виконують функцію «мінімізації» офіційного порядку денного, виступають певними «дослідниками» міста та «путівниками» по різних сферах міського життя. У роботі представлено класифікацію різних інтернет-ресурсів урбаністичної спрямованості, їх тематичний репертуар, стратегії контентотворення та жанрові особливості.

Науковці наголошують на тому, що урбаністично спрямовані інтернет-майданчики ЗМІ стають не лише простором для взаємодії міської спільноти, а й фактором її формування, виконують місію розвитку міста як системи живих суспільних комунікацій [4].

Мета статті полягає в дослідженні міста як об'єкта культури та визначенні ролі культурного контенту, створеного місцевими ЗМІ, у процесі формування міського простору.

Об'єктом дослідження є особливості культурного контенту місцевих ЗМІ залежно від їх жанрів та каналів розповсюдження.

Методи дослідження. Під час дослідження застосовано описовий метод, для розгляду конкретних аспектів функціонування журналістики в межах урбанізованого середовища та аналізу матеріалів на теми культури використано традиційні загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Метод контент-аналізу дозволив відстежити масив матеріалів, присвячених темі Book Space в Дніпрі.

Результати й обговорення

Під час дослідження було здійснено контент-аналіз локальних та національних мережевих видань на предмет обговорення в них книжкового фестивалю Book Space. Проаналізовані посилання були різними за каналами розповсюдження та жанрами.

Першу групу матеріалів становили публікації на сайтах загальнонаціональних та регіональних телеканалів, які розміщують статті про подію у якості додаткового контенту поряд з основним у рамках крос-медійної комунікації (ТСН 1+1, «Прямий», «Відкритий», 9 канал, 11 канал, 34 канал, «Суспільне Дніпра»).

Стосовно сайтів місцевих каналів зазначимо, що інформація, подана на цих майданчиках, має офіційний характер і являє собою перелік локацій та подій фестивалю, кількість видань та авторів, гостей та відомих діячів культури, жанри та напрями представленої на фестивалі літератури.

Текстовий масив інформації, що чергується із фотографіями описуваних подій, часто доповнений змістовними цитатами з інтерв'ю, які взяті журналістами в гостей на місці подій, що додає імерсивності та відтворює для читача певну «картину» дійсності.

Однак, деякі телеканали розміщували на своїх сайтах відеосюжети із невеликою текстовою преамбулою. Так, наприклад, відеоматеріал 9 каналу «Book Space-2019 наближається: чого чекати? Відповідають гості 9 каналу» від 18.06.2019 було випущено напередодні фестивалю, аби проінформувати, підготувати та зацікавити містян подією. Глядачі отримали змогу подивитися інтерв'ю з кураторами різних програм фестивалю та скласти перше враження про подію.

Матеріали на сайтах загальнонаціональних каналів були коротшими та іноді менш інформативними, ніж у місцевих телеканалів Дніпра, що зрозуміло і досить очікувано. Так, наприклад, стаття на сайті ТСН у розділі «ТСН Книги» являла собою прес-реліз, в якому було коротко описано суть події, дату і час її проведення, а телеканал «Прямий» опублікував на веб-порталі відеорепортаж з місця подій із коротким дописом, достатньо поверховим і однобічним, з елементами узагальнення («Також журналістка відзначила, що особливістю книжкового фестивалю є ветеранська палатка») та орфографічними помилками в тексті.

До наступного блоку інформаційних посилань увійшли матеріали сайтів загальнонаціональних та регіональних друкованих видань («День», «Днепр вечерний»). На сайті газети «День» було розміщено прес-реліз фестивалю, у той час як місцева газета «Днепр вечерний» опублікувала серію матеріалів, присвячених фестивалю, однак також достатньо коротких, у формі інформаційних заміток із цитатами та фотографіями, що робить перегляд цих матеріалів більш цікавим. Статті містять елементи самореференції, кожна наступна - посилання на попередню, тема розгортається поступово, розглянуто різні аспекти, іноді наявні матеріали рекламного характеру.

Третя група представлена інформаційними сайтами міста та блогами (dniprograd.org, kstati.dp.ua, dp.informstor.ua, blog.yakaboo та ukrfantclub.com.ua).

Інтернет-ресурс «Кстати+» позиціонує себе як новини Кам'янського, однак приємно бачити розміщену на порталі статтю про Book Space. У цьому випадку, інтерес журналістів викликали новини міста-супутника, що цілком зрозуміло. Стаття досить інформативна, супроводжується фотографіями та цікавими цитатами.

Сайт Informator у своєму матеріалі повністю змістив акцент із культурної події на розважальну, приділяючу більшу увагу фудкорту, ніж цінності книги та читання. Розчаровує низька якість контенту, велика кількість стилістичних та орфографічних помилок.

У блогах було представлено більш розгорнуту інформацію, яка відрізнялася від офіційних повідомлень місцевих газет або телеканалів критичністю та наявністю елементів оціночного судження, так звані «інсайти» або внутрішній погляд на подію. Так, наприклад, у публікації під заголовком «У космосі ніхто не почує, що тобі спекотно: фестиваль Book Space- 2019 у Дніпрі», розміщеної у блозі Клубу любителів україномовної фантастики, мова йде про те, що в Дніпрі недостатньо майданчиків для проведення подібного заходу, а ідея розташувати намети із книгами на набережній міста має як плюси (більша кількість відвідувачів - більше людей зацікавляться книгами), так і мінуси: аудиторія випадкових людей, серед яких багато тих, хто «лякалися українських книжок», а також спека.

У цьому випадку слід враховувати суб'єктивність судження однієї людини та екстраполювання й тиражування її досвіду на ситуацію в цілому за допомогою ЗМІ, а також відмінності між професійною та аматорською журналістикою. Блог книжкового магазину «Якабу» суттєво відрізняється від описаного вище, оскільки інформація подана в ньому має суто комерційний характер і представлена лише в журналістського контенті.

Висновки

Дослідження засвідчило, що загальнонаціональні та місцеві ЗМІ продукують різний за формами та жанрами культурний контент та загалом цікавляться такого роду подіями, що сприяє позитивному розвитку міського простору, особливо якщо розглядати урбаністику не лише як метод територіальної організації, а як елемент роботи із людьми.

Висвітлення подієвих комунікацій культурного спрямування, таких як Book Space, сприяє формуванню внутрішнього та зовнішнього образу міста, культурній самоідентифікації містян. Book Space з його космічною тематикою у візуалізації ідеально вписується в бренд-бук міста, яке позиціонує себе як промислове й культурне водночас, місто ракетної інженерії та технологій, адже семантика англійського слова «space» - не лише «простір», а й «космос».

Інформаційніматеріалилокальних ЗМІєбільшінформативними за загальнонаціональні. На жаль, творчий доробок інформаційних сайтів часто може характеризуватися низькою якістю контенту, що в перспективі може перешкоджати гармонійному розвитку урбаністичного середовища.

Список використаних джерел

журналістика культурний контент статья

1. Місто й оновлення. Урбаністичні студії / за ред. С. Шліпченко, В. Тимінського, А. Макаренка, Л. Малес, І. Тищенка.Київ : ФОПМоскаленкоО. М.,2013. 360 с.URL:https://ua.boell.org/яsites/default/files/urban_study2.pdf (дата звернення: 12.11.2019).

2. Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін : монографія / за ред. К. Мезенцева, Я. Олійника, Н. Мезенцевої. Київ : Видавництво «Фенікс», 2017. 438 с. URL: http://www.geokyiv.org/pdf/Urban_Ukraine.pdf (дата звернення: 12.11.2019).

3. Рудченко А. С. Журналіст на службі в міста. Урбаністичний контекст української журналістики. URL: https://www.academia.edu/31390895/Журналіст_на_службі_в_міста._Урбаністичний_контекст_української_ журналістики.pdf (дата звернення: 12.11.2019).

4. Абашев В. В., Печищев И. М. Городские сетевые издания как агенты урбанизации. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/gorodskie-setevye-izdaniya-kak-agenty-urbanizatsii (дата звернення: 12.11.2019).

Размещено на Allbest.ru