Мультимедійні редакції регіональних телеканалів

Розгляд тенденції створення регіональними ЗМІ мультимедійних редакцій для охоплення різновікової аудиторії. Аналіз відповідності дефініцій "мультимедійна редакція" і "крос-медійна редакція" структурам інформаційних редакцій двох телеканалів міста Дніпро.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.04.2020
Размер файла 18,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мультимедійні редакції регіональних телеканалів

Морар Д.В.,

Бахметьєва А. М.

Анотація

У статті розглянуто тенденцію створення регіональними ЗМІ мультимедійних редакцій для охоплення різновікової аудиторії. Проаналізовано відповідність дефініцій "мультимедійна редакція" і "крос-медійна редакція" структурам інформаційних редакцій двох телеканалів міста Дніпро. У ході дослідження було виокремлено переваги створення мультимедійних об'єднань на базі редакцій новин регіональних телеканалів, оглянуто найпопулярніші платформи поширення ними контенту.

Ключові слова: регіональний телеканал; мультимедійна редакція; крос-медійна редакція; конвергентні практики; соціальні мережі.

Вступ

Постановка проблеми. Абсолютна більшість (86 %) української молоді віком 14-29 років має постійний доступ до мережі інтернет та активно споживає різні форми інтернет- контенту, 91 % молодих людей є постійними користувачами соціальних мереж [1]. Такі ж високі показники споживання контенту в інтернеті й у середньовікової категорії (30-45 років) українців. Натомість частка цих вікових категорій серед глядачів/читачів традиційних медіа неухильно знижується. Зауважимо, що йдеться про соціально активні та фінансово спроможні категорії, які найбільше цікавлять рекламодавців.

Щоб зберегти споживача свого контенту й розширити аудиторію, традиційні ЗМІ активно використовують конвергентні та мультимедійні практики. На базі традиційних редакцій новин на телеканалах створюються потужні мультимедійні редакції, які продукують сюжети для телевізійних випусків новин, тексти для стрічки новин на сайті телеканалу, пости для соціальних мереж та відеоконтент для каналу YouTube. Адже мультимедійні пристрої дозволяють отримувати новини в будь-який час і в будь-якому місці, використовуючи як традиційні, так і нові медіа.

Сутність нового інформаційного середовища полягає не тільки в мультимедійності, а й в інтерактивності: споживач інформації знаходиться в центрі сучасного інформаційного простору, він активний учасник процесу формування "порядку денного" регіону. На сайтах новин стрімко зростає відсоток повідомлень, єдиним джерелом інформації у яких є пост мешканця міста у Facebook. мультимедійний редакція телеканал

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Останнє десятиліття характеризується високим інтересом дослідників до крос-медіа та мультимедійних практик. Про причини та етапи виникнення мультимедійних редакцій у світі йдеться в роботах таких вчених, як J. Boumans [2], H. Jenkins [3]. Наукові дослідження І. Крецу [4], О. Кирилової [5], О. Піддубного [6] мають важливе значення для осмислення тенденції виникнення мультимедійного середовища в Україні. Учені розглядають як соціальні мережі впливають на створення й розповсюдження інформації та як журналісти трансформують контент для різних інформаційних платформ.

Мета дослідження: з'ясувати особливості розповсюдження інформаційного контенту регіональними телеканалами та порівняти ефективність використання ними різних медійних платформ.

Об'єкт дослідження - два регіональні телеканали, які створюють і розповсюджують інформаційний контент: "34 телеканал" (має ліцензію на ефірне мовлення) і телеканал "Відкритий" (кабельне мовлення).

Методи дослідження. У роботі було використано методи спостереження для формування базових уявлень про досліджувану тему, аналізу та синтезу з метою всебічного висвітлення питання, методи порівняння та контент-аналізу для встановлення подібних і відмінних рис досліджуваних об'єктів, а також описовий та аналітичний для формулювання висновків.

Результати й обговорення

Незважаючи на те, що в журналістських колах новини вважають найтрадиційнішою, класичною формою телевізійного мовлення, вони також зазнають певної трансформації. Конвергенція в галузі комунікативних технологій позначається і на медіаструктурах, які активно створюють великі мультимедійні редакції.

Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. в широкому обігу з'явилась теза засновника корпорації Microsoft Біла Гейтса: "Якщо вас немає в Інтернеті, значить вас не існує". Сьогодні кількість споживачів онлайн-контенту сягнула такого рівня, що кожна компанія вважає за потрібне мати власний сайт і сторінки в соціальних мережах.

Мультимедійна редакція - це об'єднання різних технологічних платформ, де "відповідальність за друковані та он-лайн платформи розподіляються між різними людьми, між редактором друкованого випуску і редактором он-лайн версії. Так само, як і створення, обробка та розповсюдження інформаційного продукту відбувається на різних платформах" [4, с. 19].

Також дослідники виокремлюють поняття "крос-медійна редакція", що за типом функціонування наближена до мультимедійної. "Крос-медійна редакція працює за принципом взаємного обміну інформацією. Створення, обробка та розповсюдження контенту відбувається відразу для всіх технологічних платформ" [4, с. 19]. Журналісти тематичних відділів створюють медійний продукт одночасно для сайтів, соціальних мереж та ефірного випуску новин.

Втілюючи крос-медійні та мультимедійні принципи розповсюдження контенту, регіональні ЗМІ змогли значно розширити цільові аудиторії. Редакції почали випускати медіапродукт, доступний різним групам на зручних для аудиторії носіях. Також це дозволяє ефективніше продавати рекламні послуги мультимедійним пакетом. Найбільшою популярністю наразі користуються мережі Instagram, Telegram та YouTube канали, адже саме тут переважно зареєстрована молодь. Для аудиторії середнього віку бажаною є розповсюдження контенту через Facebook.

Ці тенденції позначилися на структурах редакцій новин регіональних телеканалів. Щоб вистояти на конкурентному ринку, їм доводиться підтримувати корпоративні сайти, де оперативно оприлюднювати стрічку новин, вести офіційні акаунти і власні сторінки в соціальних мережах, створювати контент для каналу YouTube, розміщуючи там як випуски новин повністю, так і окремі сюжети, що набули найбільшого розголосу. Для цього на базі редакції новин створюються окремі підрозділи: штат журналістів, відеооператорів і операторів монтажу працює над зйомкою і монтажем ефірних випусків новин, що потім "заливаються" на YouTube, рерайтери - тільки над контентом для стрічки новин на сайті каналу, потім менеджери в галузі соціальних медіа (SMM) дублюють його на офіційних акаунтах та займаються просуванням цього контенту. Також інтернет-платформа дозволяє не тільки швидко розповсюджувати інформацію, а й отримувати зворотний зв'язок. Це не тільки вподобання ("лайки"), які дозволяють орієнтуватися в популярних для містян темах, а й джерело додаткового контенту, адже в більшості випадків саме прості перехожі стають свідками надзвичайних подій, фіксують їх на смартфон і викладають у мережу.

Суттєві прогалини в нормативній базі України призвели до того, що для журналістів фактично зникає поняття правової відповідальності за поширення неперевіреної інформації. Найголовніший виклик і проблема для них: публікувати чи ні певну новину, фото та відео першими. Якщо цього не зробить один телеканал чи сайт, то зроблять інші [6]. Збільшення впливу соцмереж на формування "порядку денного" містян призвело до появи нових вимог до працівників медіа: пошук актуального та цікавого матеріалу на особистих сторінках, підтвердження вірогідності та виокремлення фейків.

Регіональні телеканали Дніпра відповідають сучасним тенденціям. Усі телеканали, від найвідоміших до нещодавно відкритих, мають офіційні акаунти в соціальних мережах, власні сайти та канали на YouTube. Якщо більш зріла вікова аудиторія віддає перевагу перегляду новин по телебаченню, то молодь спостерігає за перебігом подій та дивиться відео в соціальних мережах.

Ми дослідили способи розповсюдження новинного контенту двома регіональними телеканалами: 34 телеканалу, що існує більше 28 років, та телеканалу "Відкритий", якому нещодавно виповнився рік.

34 телеканал був створений у 1991 р., має ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України на ефірне мовлення 24 години на добу. Протягом дня в ефір виходить дев'ять випусків новин. Телеканал "Відкритий" був заснований у 2018 р. і має ліцензію на мовлення через кабельну мережу 24 години на добу. Протягом дня в ефір телеканалу виходить 4 випуски новин.

34 телеканал широко відомий серед старшого покоління - основного споживача телеконтенту, а для молодої аудиторії пропонується сайт, на якому щогодини рерайтери розміщують 5-10 повідомлень. За півроку кількість відвідувачів сайту становить лише 340 тисяч. Водночас сайт телеканалу "Відкритий", який запустили у 2018 р., має 1,5 млн відвідувачів за аналогічний період часу, розміщуючи 3-5 новин на годину. І якщо статистика інтернет-ресурсу "Відкритого" стрімко зростає, то ресурс 34 телеканалу має сталі показники [7].

Офіційний акаунт 34 телеканалу у Facebook має 16 тис. фоловерів, з яких 11 тис. поставили сторінці позначку "подобається". Ці покажчики ледь сягають половини статистики акаунта телеканалу "Відкритий" - 30 тис. фоловерів, 25 тис. з яких вподобали сторінку.

Зазначимо, що обидва телеканали пішли шляхом організації мультимедійних редакцій новин: для розповсюдження інформаційного контенту на різних платформах створені окремі підрозділи. Також можемо говорити про крос-медійні практики окремих журналістів, зокрема кореспондентів 34 телеканалу. Часто вони разом із відеосюжетом для ефіру роблять матеріал на сайт для стрічки новин, в якому розміщене й посилання на сюжет на YouTube. Також журналісти, ведучі, головні редактори випусків новин обов'язково розміщують телевізійний контент на приватних сторінках у соціальних мережах, де кількість переглядів може сягати 1-3 тис., що значно перевищує покажчики офіційних акаунтів каналів.

Висновки

Перевага мультимедійних редакцій не тільки в централізації організаційної діяльності із продукування новинного контенту та оптимізації прибутків і витрат, в тому числі в економії на персоналі. Адже, за необхідності, журналістів, рерайтерів, технічних та адміністративних співробітників можна задіяти у декількох виробничих процесах.

Розповсюдження інформаційного контенту телеканалів на різних медійних платформах дозволило значно розширити цільові аудиторії. Популярність соцмереж позначилася на способах просування новин, відкрила невичерпне "інформаційне джерело" для регіональних телеканалів. У гонитві за першість в оприлюдненні новини медійникам доводиться аналізувати багато інформації, виокремлюючи найактуальніше, перевіряючи достовірність та адаптуючи для різних платформ.

Якщо на початку 2000-х рр. популярними були сайти телеканалів зі стрічками новин, то наразі першість перейшла до акаунтів в соціальних мережах. Згідно зі статистикою переглядів новин на телеканалі "Відкритий", найбільшою популярністю користується мережа Facebook, у ній кількість переглядів відеоматеріалів майже втричі більша, ніж на офіційному сайті. Друге місце за кількістю переглядів посідає Telegram.

Підтверджує цю тенденцію і статистика 34 телеканалу, основна кількість реципієнтів, у першу чергу, відвідує мережу Facebook. Чим, власне, і користуються журналісти. Неодноразово саме завдяки цій мережі вони знаходили героїв для сюжетів.

Список використаних джерел

1. Українське покоління Z: цінності та орієнтири. Київ, 2017. URL: http://neweurope.org.ua/wp- content/uploads/2017/11/Ukr_Generation_ukr_inet-2.pdf (дата звернення: 31.10.2019).

2. Boumans J. Cross-media: an operational term for city and regional development policy. The 1st International Conference on Crossmedia Interaction Design at Hemavan in Sweden from March 22-25, 2007. Hemavan : Hemavan, 2007. 11 p.

3. Jenkins H. Convergence Culture: Where Old and New Media Collide. New York : NYU Press, 2006. 308 р.

4. Крецу І. Н., Гузун М., Василик Л. Підручник з крос-медіа: навч. посіб. Bonn; Sibiu : Schiller Publ. House, 2015. 140 с.

5. Кирилова О.В., Прощенко В.О. Підходи до визначення поняття "крос-медіа". Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2018. № 9. С. 97-104.

6. Піддубний О. Сила соціальних медіа. Або чому не можна нехтувати соцмережами. URL: http://piddubny.com/syla-sotsialnyh-media-abo-chomu-ne-mozhna-nehtuvaty-sotsmerezhamy/ (дата звернення 29.10.2019).

7. Similarweb: статистика сайтів. URL: https://www.similarweb.com/website/opentv.media?competitors=34.ua (дата звернення 31.10.2019).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Взаємовідношення між творчістю і діяльністю. Природа творчого синтезу. Круглий стіл у практиці працівників редакцій. Пошуки джерел правдивої, об'єктивної інформації. Теми для газетного виступу. Використання журналістом містифікації та увага до сенсації.

    реферат [36,3 K], добавлен 19.10.2009

  • Умови розвитку та функціонування першої україномовної щоденної газети в Наддніпрянській Україні. Аналіз труднощів у створенні видання. Специфіка роботи колективу редакції в умовах гострих цензурних переслідувань. Фахова діяльність Б. Грінченка в газетах.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 27.01.2014

  • Молодіжна журналістика як медійне явище. Сучасні тенденції розвитку регіональних ЗМІ. Студентські редакції в Україні. Тематика дитячих шкільних газет. Контент-аналіз кіровоградського літературно-мистецького журналу "шTOPOR". Авторська концепція видання.

    научная работа [224,7 K], добавлен 08.07.2014

  • Репортаж як журналістський жанр: генологія та структура. Інваріантна модель універсального телевізійного репортажу. Редакційна політика телеканалів. Змістові пріоритети каналів "1+1", "ТВі", "Інтер". Телерепортаж як російсько-українська експансія.

    курсовая работа [45,4 K], добавлен 21.03.2013

  • Телебачення в незалежній Україні. Фінансова самостійність телеканалів, монополісти вітчизняного ринку реклами, незалежна журналістська позиція. Ситуація виборів, процес комерціалізації телебачення України, реклама та рейтинг. Роль державного телебачення.

    статья [22,2 K], добавлен 06.12.2010

  • Сутність та структурні характеристики спеціальних інформаційних операцій (СІО), їх види та цілі. Основні етапи створення та сценарії СІО, аналіз їх наслідків. Характерні особливості різних типів операцій та приклади їх застосування в "гарячих точках".

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 13.10.2012

  • Аналіз сутності і функцій заголовків до матеріалів у пресі: номінативної (називної, сигнальної), функції залучення читачів. Основні завдання заголовків - показувати суть, зміст тексту і залучати увагу аудиторії. Процес створення заголовку. Перший абзац.

    контрольная работа [24,3 K], добавлен 21.12.2010

  • Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.

    курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014

  • Тематика, типологія та видові характеристики художньо-публіцистичних жанрів: нарис, замальовка, есе. Моніторинг регіональних газетних видань. Обґрунтування доцільності інформаційного продукту: технічна характеристика обсягу, зображення, авторська ідея.

    дипломная работа [57,3 K], добавлен 24.11.2014

  • Розробка ідей застосування сучасної інформаційно-аналітичної газети, її актуальність і доцільність. Аналіз ринку електронних і друкованих ЗМІ Вінниччини, виявлення та характеристика конкурентів. Склад редакції, об’єм витрат і прибутків, що планується.

    бизнес-план [22,0 K], добавлен 27.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.