Специфіка витлумачення терміну "концепт" у медіадискурсі

Вступ. Постановка проблеми. Сьогодні термін «концепт» досить широко застосовується в різних галузях науки: у лінгвістиці, когнітивістиці, семантиці, лінгвокультурології. Зрозуміло, що трактування і межі функціонування цього терміну дещо різняться в різних науках, виводячи на перший план певні аспекти. У царині масових комунікацій, «концепт», як об'єкт дослідження, майже не приваблював науковців. Однак, дослідження концепту саме з позицій дискурсології дозволить не лише глибше дослідити медіадискурс як комунікаційне явище, але й виявити механізми кодування і декодування певної медіа події реципієнтом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема функціонування концепту в медіадискурсі окреслюється багатомірністю трактувань та широким застосуванням його ключових компонентів у лінгвістичній, культурологічній та когнітивній сферах. Вивченням концепту займалися як зарубіжні, так і вітчизняні дослідники: С. Аскольдов-Алєксєєв, Д. Лихачов, Ю. Прохоров, А. Приходько, Ю. Степанов, Дж. Лакофф, Ч. Філлмор, Р. Лангаккер, А. Вежбицька, Я. Прихода, М. Яцимірська, О. Ясіновська та ін.

Дослідник М. Болдирев у своїх наукових працях розмежовує два схожих, але при цьому відмінних терміна: «поняття» й «концепт». На його думку, концепт відрізняється від звичного більшості «поняття», адже він «може виражати відразу декілька ознак об'єкта. Це абстрактна одиниця та сенс, яким у процесі мислення оперує людина» [1]. Тобто людина в ході комунікації користується саме концептами, обґрунтовує їх та поширює. При цьому обмін концептами може здійснюватися як у вербальній, так і у невербальній формі [1].

Вважається, що найбільш послідовним трактуванням такого багатофункціонального терміну являється саме розуміння науковцями концепту як складового компоненту дефініції «етнокультурна освіта». Як зазначає Приходько, сутність даної теорії виявляється в тому, що «саме таке поняття відіграє значну роль у вивченні концепту, адже, наприклад, національна культура яскраво відображається на житті соціуму» [2]. До того ж це лише підтверджує той факт, що будь-який концепт - це своєрідний пункт перетину культурного світу та світу індивідуальних сенсів [2].

Разом з тим, становлення терміну та його поступове «проникнення» в медіадискурс й досі залишається недостатньо вивченим. Функціонування терміну «концепт» в рамках медіадискурсу об'єднує навколо себе безліч наукових теорій, які лише доводять його багатомірність та різноманіття ключових функцій і компонентів. Саме тому становлення мас-медійного концепту та особливості його поступового «втілення» в суспільну свідомість потребують належного наукового обґрунтування.

Мета статті - виокремити особливості функціонування терміну «концепт» у медіадискурсі.

Об'єкт дослідження - «концепт» в межах медіадискурсу.

Методи дослідження - в процесі дослідження концепту в медіадискурсі використано порівняльний метод, який дозволив виокремити основні відмінності загального терміну від його більш вузького мас-медійного спрямування та встановити особливості функціонування терміну в медіадискурсі. концепт медійний дискурс

Результати й обговорення

За твердженням Полонського, концепт - це «своєрідна ментальна одиниця, елемент свідомості. Людська свідомість являється посередником між реальністю та мовною сферою» [3]. Для того щоб повною мірою осмислити особливості застосування терміну у медіадискурсі, варто детальніше визначити, яким чином він функціонує у загальному розумінні. Як відомо, будь-яка культурна інформація потрапляє у свідомість, фільтрується, аналізується та систематизується. Дослідник Полонський стверджує, що «концепти існують у людські свідомості у вигляді понять, знань, асоціацій та емоцій. Тобто концепти, як загально, так і у медіадискурсі, мають не тільки осмислюватися, а й знаходити своє відображення в емоційному плані» [3].

На підставі різноманіття трактувань загального терміну «концепт» вчений Прохоров виокремлює наступні його ключові компоненти: 1) поняття об'єднує елементи свідомості, дійсності та мовного знаку; 2) концепти у суспільстві та медіадискурсі можуть застосовуватися в якості стереотипів (вони так чи інакше поєднують людей різних рівнів на основі їх ставлення до реальності та способів спілкування в ній); 3) термін «концепт» є одночасно і віртуальним, і реальним, а всі його діючі компоненти можуть трактуватися і в загальному сенсі, і у національно-культурно детермінованому [4].

Відомо, що в основі будь-якого концепту присутні архетипи - комплекс найбільш загальних і фундаментальних понять, логічних зв'язків, уявлень, принципів, а також ключових правил людського існування. Такі архетипи «будуть варіюватися в залежності від місця проживання, часових рамок та навіть способів здобуття людиною реальних можливостей для повноцінного існування» [4].

Задля детального дослідження концепту з позицій дискурсології, необхідно чітко систематизувати ключові положення. Зрозуміло, що мас-медійний концепт являється ключовою, конструктивною одиницею мас-медійного дискурсу. Характер даного терміну окреслюється особливостями мовної практики мас- медіа, яка більшою мірою має орієнтуватися на актуальний соціальний контекст. Тобто, враховуючи той факт, що основним полем діяльності сфери мас-медіа являється соціальна реальність, його концепт залишається відкритим для парадигми часу, а також простору. Тим не менше, відкритість концепту в даному випадку присутня лише в тій мірі, в якій отримані знання можуть бути застосовані в контексті реальної соціальної практики.

Як правило, мас-медійний концепт характеризується своєю направленістю на ті соціальні факти та культурні події, які є резонансними. На нашу думку, така спрямованість є мотивованою соціальними та ідеологічними факторами, тому їй притаманний певний рівень стійкості та інтенсивності. Більшість дослідників стверджує, що ключова функція концепту в медіадискурсі виражається не тільки в створенні та закріпленні феномену культурної пам'яті як такої [5]. Важливість цього терміну полягає в тому, що він «доповнюється ідеологічними функціями, тож застосування його в мас-медійній сфері окреслюється у більш широкому сенсі» [5].

Дослідник Сутужко справедливо стверджує, що концепт у медіадискурсі «неможливий без інтенції, адже серед ключових характеристик даного поняття можна виділити можливість скеровувати та регулювати комунікативну поведінку соціуму, виокремлювати індивідуальні етнічні форми, стратегії та стереотипи спілкування» [6]. Тим не менше, незважаючи на етнічну специфічність терміну, його семантико-понятійна база іноді більшою мірою має загальнокультурний та наднаціональний характер [6]. Тобто будь-яке поняття може видозмінитися в повноцінний концепт у тому випадку, якщо його основними компонентами стануть ціннісні асоціації. Можемо впевнено стверджувати, що концепт являється складним терміном у плані структурування, тому втілення цього терміну у житті суспільства та, відповідно, у медіадискурсі неможливе без надання етнопсихологічної оцінки, яка органічно поєднується з лінгвокультурним відображенням.

Висновки

Отже, концепт в медіадискурсі являється засобом пізнання суспільством картини світу. Але при цьому він застосовується як один із головних інструментів соціально-когнітивного управління і моделювання. Тобто його використання у медіадискурсі дозволяє змінювати семантику закріплених у свідомості суспільства оцінок. Серед основних особливостей функціонування концепту в медіадискурсі можна виокремити не тільки семантичне, а й емоційне модулювання, яке реалізується у контексті зміни стилістико-емоційного забарвлення певного інформаційного знаку.

Таким чином, можна стверджувати, що застосування концепту у медіадискурсі виявляється не тільки у адаптації особистості до актуальної соціальної реальності чи у системі механізмів «продукування» певних соціальних значень та символів, але й у реалізації ключових підходів до когнітивного управління людиною. Саме тому дослідження концепту у медіадискурсі дає змогу виокремити специфіку суспільної свідомості, а також соціальних проектів, створенням яких займається безпосередньо суспільство.

5. Chomsky, N. (1986), Knowledge of Language: its Nature, Origins and Use, N. Y., 307 p.

6. Sutuzhko, V. (2009), "Assessments and Models of Reality in the Cognitive Sciences", Informatyka ta Informatsiiny Systemy [Informatics and Informational Systems], no. 4, pp. 52-61.

Oriekhova T., Pavlenko V. The Specificity of «Concept» Understanding in Media Discourse

The article is devoted to the problems of the term «concept». The article deals with the main interpretations of the term, its key components and peculiarities of its application in the media discourse. In the process of educational elaboration of the concept in media discourse a comparative method was used. The main differences between the general term and its narrow mass media direction were distinguished.

The research results allow us to speak about mass media concept as operational technology of the world's knowledge of society. However, at the same time it is used as one of the main principles of social and cognitive management and modeling. According to that, the application of concept in media discourse makes it possible to change semantics of the estimates, which are fixed in the public's mind. No doubt, concept is a complex term in the way of structuring, so its implementation in the life of society and media discourse is impossible without providing the ethno-psychological assessment that is organically combined with a linguistic and cultural reflection.

The novelty of the research results is defined not only by the adaptation to the actual social reality or by the system of mechanisms for the production of certain social meanings and symbols, but also by implementing of key approaches to the cognitive management. That is why the study of concept in media discourse makes it possible to distinguish the specificities of social consciousness and social projects, which are directly created by the society.

Keywords: concept; media discourse; term; mass media concept; archetype; social cognitive management.