Проблематика трансформацій у медіакомунікаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблематика трансформацій у медіакомунікаціях

Є.С. Цимбаленко

У статті розглянуто найбільш яскраво виявлені трансформаційні явища в медіакомунікаціях, а також визначаються основні елементи проблематики медіагалузі.

Ключові слова: медії, комунікація, медіакомунікації, трансформація.

Цымбаленко Е.С. Проблематика трансформаций в медиакоммуникациях.

Вступ

Сучасна медіасистема перебуває в складних трансформаційних процесах. Це пов'язано із чинниками, що базуються на контентних, структурних, видових змінах. Крім того, суттєвий вплив на них здійснюють економічні, геополітичні, культурологічні та інші модифікації.

Широкі контексти трансформації медіа визначають і формулюють блоки проблем, з якими стикаються і в яких функціонують ЗМІ. Ці проблеми характеризуються як теоретичним, так і практичним забарвленням і визначають основні аспекти актуальності дослідження, зокрема:

* технологізація суспільства загалом й окремих його сегментів суттєво вплинула на ландшафт сучасних медій, починаючи від спрощення й удосконалення виробництва й закінчуючи виокремленням альтернативного виду ЗМІ - так званих нових, чи новітніх, медій;

* глобальні умови поширення контенту змінили уявлення про джерела отримання і перевірки інформації, шляхи її поширення, жанрове представлення та журналістське авторство;

* мультимедійний інструментарій сучасних медій виконує функцію наближення раніше унікальних і розрізнених за формою ЗМІ, синтезуючи невластиві конкретному виду медіа характеристики.

У зв'язку з цим виникають потужні наукові дискусії, в яких теоретики намагаються систематизувати й структурувати трансформаційні процеси в МК. Кожна з проблем, порушених нами, знайшла доволі широке наукове тлумачення у вітчизняній та зарубіжній науці. Особливо актуальними є деякі проблеми у світовому контексті, зокрема це альтернативність нових медій та можливість поступового витіснення мультимедійними формами традиційних ЗМІ (наприклад, Л. Манович), етапи та форми конвергенції медіа (приміром, Т. Барр), інформатизаційні процеси в медіакомунікаціях (наприклад, Р. Клавер), дигіталізація медіа (для прик ладу, Н. Неграпонте), глобалізація медіагалузі (наприклад, Д. Блок, Г. Мензіс) та ін. Російська наука також представлена чималою кількістю наукових робіт, об'єктом яких так чи інакше є трансформаційні й проблемні явища у медіако- мунікаціях: О. Вартанова, І. Засурський, Я. За- сурський, Л. Землянова, М. Шиліна та ін. Серед найвагоміших українських теоретиків, що вивчають проблемні питання трансформації медій, виділимо Г. Почепцова, В. Різуна, В. Іванова, Н. Костенко, Л. Городенко та ін.

У теоріях масової комунікації і медіазнавстві немає спільного концептуального, або загальноприйнятого, підходу до дослідження медій, ме - діумів, комунікації в умовах дигіталізації, конвергенції, дивергенції, інформатизації, інтерне- тизації. Існує чимало вітчизняних та зарубіжних студій, присвячених тлумаченню трансформаційних процесів у масовій комунікації і медіях під впливом технологічних, культурологічних, соціологічних чинників в умовах переходу до інформаційного суспільства. Основні революційні підвалини розуміння процесів функціональної та видової зміни медій закладено у працях Д. Белла, О. Тоффлера, М. Маклюена, М. Кастельса.

Під час теоретичного осмислення об'єктно-предметної бази дослідження було звернено увагу на чималу кількість зарубіжних та вітчизняних розробок у галузях історії та теорії журналістики (медіалогії), історії та теорії масової комунікації, історії та теорії комунікації (комунікативістики), теорії медіакомунікацій, культурології, філософії, соціології, лінгвістики й ін. з урахуванням специфіки мас-медійної діяльності. Основний масив літератури можна поділити на такі групи і підгрупи:

* онтологія та гносеологія масової комунікації (В. Іванов, В. Різун, Н. Костенко, Д. Мак - квейл, І. Засурський, Я. Засурський, М. Кастельс, Г. Лассвелл, Н. Луман, М. Маклюен, Ф. Вебстер, Ю. Габермас, В. Цвик). Узагальне - ний висновок цих робіт: трансформація масової комунікації обумовлюється суспільними видозмінами й культурним розвитком соціуму;

• структурно-функціональні трансформації масової комунікації (Г. Бакулев, І. Засурський, Л. Землянова, Н. Іщук, Л. Манович, Є. Цимба- ленко). Узагальнений висновок цих робіт: унаслідок соціальних, геополітичних та інших процесів галузь масової комунікації супроводжують такі явища, як глокалізація (горизонтальна щодо регіоналізації);

• технологічні трансформації МК (Н. Негра- понте, Г. Дженкінс). Узагальнений висновок цих робіт: новітні технології виступають основою перехідного процесу, в результаті якого виник феномен МК;

• типологічні трансформації МК (Л. Городен- ко, В. Рябічев, М. Лукіна, І. Фомічова, І. Артамонова, Б. Потятиник, М. Чабаненко). Узагальнений висновок цих робіт: інновації поширення інформаційного продукту через масове використання інтерактивних та мультимедійних технологій лягли в основу виникнення нових журналістських поліформатних видів медіа;

• жанрові трансформації журналістики (М. Гуревич, В. Лизанчук, В. Пельт, А. Тертич- ний). Узагальнений висновок цих робіт: традиційні жанри журналістики під впливом дигіта- лізації та типологічних трансформацій утворюють складні мультимедійні способи представлення моносимвольних новин.

Результати й обговорення

Глобалізація, інформатизація, технологізація, комп'ютеризація, інформаційно-комунікативна революція, соціально-економічні та політичні зміни - це ті чинники, що визначають базові трансформації у комунікаціях. У суспільстві поступово змінюються пріоритети - від матеріальних благ до інформаційного багатства, що е свідченням соціологічних трансформацій. Масова комунікація набуває персоналізованих ознак в умовах формування й розвитку нового медійного середовища з тяжінням до неформального індивідуалізованого спілкування. Дискусії про належність інтернету та інших новітніх комунікативних каналів до системи масової комунікації спричинили суттеві диференціації у загально- науковому дискурсі. Особливо цікаві нові тенденції наукових студій у комунікативістиці та журналістикознавстві (чи медіалогії).

Трансформації комунікації характеризуються виникненням низки понять, властивих МК і менш властивих масовій комунікації. Серед них актуальними е такі варіації і неологізми: інте- рактивність і, як наслідок, інтерактивні медіа, нові медіа, мультимедійність й мультимедійні медіа, конвергенція й конвергентні медіа, оцифрування медіаконтенту й цифрові медіа, інформаційні магістралі та ін. Усі ці явища опираються на високі технології, технічний прогрес у постмодерністській ідеології, прогнозування (футуризм), ідеалізацію свободи вибору, індивідуального розвитку та інші квінтесентні параметри демократії.

Зазначимо, під «трансформацією» ми розуміємо «зміну, перетворення виду, форми, істотних властивостей чого-небудь» [1, с. 839]. Таке тлумачення дає нам підстави стверджувати про наявний трансформізм у медіакомунікаціях як «уявлення про перетворення одних видів організмів чи об'єктів на інші» [2, с. 698].

Український науковець В. Теремко, розглядаючи явища видозміни в масовій комунікації, пропонує використовувати таку синонімію поняття «трансформація»: розвиток, процес, перетворення, модернізація, реформи, радикальні зміни, перехідний процес, перехідний період [3, с. 64]. Такий синонімічний ряд дослідник формує завдяки глибинному аналізу філософських, культурологічних, історичних і соціальних на- працювань. У межах нашого дослідження цей ряд розширюватиметься, проте основні позиції є абсолютно актуальними при перенесенні їх у площину теоретичних вивчень МК.

Серед основних концептуальних трансформацій МК науковці виділяють такі:

• зменшення публічної сфери мас-медіа внаслідок процесів їх приватизації;

• перехід від лібертаріанської теорії до неолібералізму як ідеологічної основи підпорядкування ЗМІ принципам вільного ринку;

• посилення влади транснаціональних інформаційних олігополій, що сприяє зменшенню публічної сфери ЗМІ та їх подальшій комерціалізації;

• індивідуалізація споживацького попиту на інформацію [4, с. 52].

Російська дослідниця комунікативістики А. Сергієнко вказує на суттєві трансформації у сучасних МК, оскільки комунікація відбувається за допомогою таких засобів: друкований - електронний - мультимедійний; офіційний - неофіційний; масовий - демасифікований; усний - письмовий; моноекранний - поліекранний; реальний - віртуальний та ін. [5, с. 8].

Є. Сіапера пропонує розглядати трансформації у МК на трьох рівнях:

1. Рівень організації засобів масової інформації, в якому простежуються зміни в способах поведінки журналістів в онлайн-середовищі й більш глобальні зміни на організаційному рівні.

2. Рівень вмісту новин, в якому спостерігаються структуровані зміни.

3. Рівень суспільний, в якому проглядаються зміни моделей споживання новин [6, с. 132].

Основні напрями, за якими спостерігаються зміни в медіагалузі під впливом комунікації в інтернеті, відповідно до позиції Є. Сіапери, мають глобальне забарвлення: організаційне, контентне та соціальне. Технологічно це проявляється через конвергенцію, «мультискілінг» (універсальність), дигіталізацію, контентне розширення, демографічне та географічне розширення аудиторії та ін.

Найсуттєвішими контентними трансформаційними характеристиками МК, на думку Є. Сіапери, є:

• взаємодія зі змістом: дигіталізація, інтер - активність, гіпертекстуальність, мультимедій- ність, колективний авторинг;

• оповідна структура: консюмеризація та персоналізація новин, ігри як новини, мульти- перспективні новини;

• практика: повторне використання та відновлення змісту [6, с. 145].

Російська комунікатолог В. Мансурова звертає увагу на низку процесів, що виникають унаслідок трансформації масової комунікації через появу «інформаційного продукту, що конвертується у будь-якій економічній і соціальній системі, може миттєво наблизити мільйони людей, збагачує новими знаннями й технологіями для самопрезентації у просторі інфоркосмо- су. Ставши інформаційним, суспільство прирівняло мільйони людей до статусу комунікантів, начебто, «власників світу» транспарентного, комунікаційного, саморегульованого» [7, с. 57].

З урахування галузевої специфіки ми схильні розглядати трансформацію медіакомунікацій як зміну зовнішніх і внутрішніх властивостей медіасистеми під впливом світових та міжнародних інтеграційних, глобалізаційних та інших процесів. Ми пропонуємо поділяти основні трансформації у МК під впливом технологій інтернету на такі категорії:

• універсальність комунікації, що виражається у синтезі її розмаїтих видів, як-от: одночасність індивідуального, групового, масового спілкування й ін.;

• технологізація комунікації, що виникає внаслідок дедалі більшого пріоритету спілкування за допомогою технічних пристроїв зв'язку, нівелюючи міжособистісний діалог;

• інформатизація комунікації у результаті постійно активних надмірних інформаційних потоків;

• макдональдизація комунікації через спрощення мовних письмових конструктів;

• глокалізація комунікації як наслідок синтезу глобальних парадигм спілкування в інформаційних мережах і локальних можливостей та пріоритетів представлення інтересів невеликих груп у масовій глобальній аудиторії;

• усно-письмова комунікація, що виникає під впливом технологізації й об'єднує параметри усної та правила письмової мови;

• таблоїдизація комунікації через задоволення консюмеризованих смаків аудиторії.

Усі проблеми, що характеризують сучасну анатомію ЗМІ, можна поділити на дві глобальні групи. Перша - пов'язана із проблемами технологічного виміру, друга - контентного. Для кожної групи властиві власні підгрупи, що вужче описують ті чи ті аспекти проблеми. Безумовно, запропонований нами поділ не є канонічним. Залежно від підходів і методології дослідження його можна модифікувати, проте він охоплює основні проблемні напрями діяльності сучасної медіагалузі. Деякі групи проблем мають тісні міжгрупові зв'язки, зумовлені природою власного чи змішаного функціонування. Крім того, існують проблеми медіа, зумовлені економічними й геополітичними умовами, проте ми їх глибоко не аналізуємо й згадуємо лише побіжно, оскільки це виходить за межі соціокомунікативного складника нашого дослідження.

Тож ми пропонуємо об'єднати проблеми сучасної медіагалузі за такими підходами:

• група технологічних проблем формується з урахуванням трансформаційних процесів у галузі виробництва й поширення контенту, зокрема це інформатизація, дигіталізація, конвергенція, інтернетизація;

• група контентних проблем пов'язана з трансформаційними процесами змісту, зокрема це виникнення нових жанрів, глобальне поширення контенту, конкуренція між професійними і непрофесійними виробниками новин, проблеми авторства та ін.;

• мультимедійність виробництва забезпечила мультиформатність медіа, а також появу синтезованих ЗМІ - нових медіа, що об'єднують ознаки всіх традиційних ЗМК.

трансформаційний медіакомунікація контентний

Висновки

Проаналізувавши теорію і практику масової комунікації та медіакомунікації, ми виділяємо такі нові та універсалізовані ознаки МК: абстрактність; анонімність; глокальність; діалогічність; динамічна конкуренція; дуальність; інтерактивність; конвергенція; макдо- нальдизація; мережевість; накопичення й архівування; синкретичність; синергетичність; синтетичність; синхронність; суб'єкт-суб'єктність; таблоїдизація; технологізація; фрагментарна неврегульованість; універсальність (крос-медіальність). Ми не претендуємо на досконалість й вичерпність наших тверджень, навпаки, запрошуємо до дискусії широку наукову спільноту, аби колективно виробити головні концептуальні напрями розвитку теоретичних учень, а також систематизувати основні проблеми здійснення медіакомунікацій.

Література

1. Словник іншомовних слів / за заг. ред. О. Мельничука. - К.: Головна редакція УРЕ, 1985. - 968 с.

2. Філософський словник / за заг. ред. В. Шинка- рука. - К.: Головна редакція УРЕ, 1986. - 798 с.

3. Теремко В. Видавництво ХХІ. Виклики і стратегії / В. Теремко. - К.: Академвидав, 2012. - 328 с.

4. Землянова Л. Зарубежная коммуникативисти- ка в преддверии информационного общества: толковый словарь терминов и концепций / Л. Землянова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1999. - 301 с.

5. Сергеенко А. А. Создание журналистских текстов в трансформирующейся среде массовой коммуникации: дисс.... канд. філол. наук: 10.01.10 / Алла Александрова Сергеенко. - М., 2011. - 198 с.

6. Siapera E. UnderstandingNewMedia / Eugenia Siapera. - London: SAGE Publications, 2011. - 288 р.

7. Мансурова В. Alarm! Эффект «шагреневой кожи». Журналистика в мире массовой коммуникации / / Российские СМИ и журналистика в новой реальности: матер. Международ. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию журн. образования на Урале / Ф-т журналистики Урал. гос. ун-та. - Екатеринбург, 2011. - С. 57-67.

Размещено на Allbest.ru