Професійні компетенції бібліотекаря ХХІ століття

У статті розглянуто обов'язкові фахові компетентності бібліотекаря як професії майбутнього в Україні, окреслено шляхи трансформації бібліотечної освіти і напрями подальшого розвитку бібліотечної справи.

Ключові слова: бібліотекар, професійні компетентності, вища бібліотечно-інформаційна освіта, Україна.

В умовах прискореного прогресу інформаційно-комп'ютерних технологій і стрімкого розвитку суспільства знань змінюються соціальні функції бібліотек, що спонукає до оновлення професійних якостей та компетентностей їхніх фахівців, транс - формації бібліотечної освіти.

Над цією проблематикою постійно працюють вітчизняні учені, зокрема еволюцію, сучасний стан, напрями реформування та перспективи розвитку вищої бібліотечно-інформаційної освіти досліджують В. Бабич [1], В. Загуменна [6], В. Ільганаєва [7], Н. Кушнаренко [10], Т. Новальска [13], О. Сербін та Т. Ярошенко [19], А. Соляник [20; 21], В. Шейко [22] та ін.

Стратегічні прогнози розвитку професій Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна та британської дослідницької групи The Future Laboratory [5; 18] свідчать: для того, щоб успішно діяти у майбутньому, інформаційний фахівець має відповідати таким вимогам:

навчатися впродовж життя;

вміти працювати віддалено;

бути крос-функціональним, працювати на стику професій;

удосконалювати знання з ІТ -технологій;

вміти керувати потужними цифровими архівами;

бути фахівцем у big date -- вміти аналізувати і розподіляти великі обсяги інформації;

вміти самонавчатися;

бути універсальним, вміти творчо мислити, цілеспрямовано досягати цілей;

володіти не лише комп'ютерною, а й мережевою грамотністю;

володіти кількома мовами.

Аналізуючи сучасні тенденції розвитку бібліотек, варто наголосити, що останнім часом більшість їх фахівців активно навчається, постійно підвищує кваліфікацію, оволодіваючи інноваційними інтернет-технологіями (формування бібліотечних веб-ресурсів і сервісів, опанування можливостей веб-маркетингу та веб-аналітики тощо). Водночас значна кількість науковців (Н. Аверянов [8], О. Айвазян [2], П. Брофи [3], Н. Грабар [4], М. Матвеєв [11; 12], В. Ярощук [23], H. Acerro [24], S. Walker [25] та ін.), досліджуючи перспективи розвитку бібліотечної сфери, не розглядають бібліотечного фахівця як спеціаліста майбутнього, прогнозуючи поступове "вимирання" професії. Перспектива подальшого функціонування бібліотек в умовах стрімкого розвитку новітніх інформаційних технологій ставиться під сумнів, нині це одна з найдискусійніших тем, зокрема й у професійному середовищі.

Метою статті є визначення переліку обов'язкових фахових компетентностей бібліотекаря як професії майбутнього та окреслення шляхів трансформації бібліотечної освіти.

Сьогодні вища бібліотечно-інформаційна освіта України повною мірою не задовольняє потреб сучасних бібліотек та її користувачів. Наявна система підготовки потребує орієнтації на світові тенденції освіти та міжнародні стандарти. Як зауважує професор Т. Новальська, активізація процесів інтеграції, розвиток відкритого інформаційного суспільства зумовлює вироблення концептуальної моделі підготовки сучасного бібліотекаря та бібліотекаря майбутнього [13, с. 32]. Отже, нагальною є потреба вдосконалення переліку професійних компетентностей майбутнього бібліотекаря як інформаційного фахівця ХХІ сторіччя.

Першим кроком у цьому напрямі вважаємо розроблення проекту освітнього стандарту підготовки бакалавра зі спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" [17], що має адаптувати зміст вищої бібліотечно-інформаційної освіти до європейських вимог.

Ще одним важливим інструментом удосконалення змісту сучасної фахової освіти є ухвалена Кабінетом Міністрів України Стратегія розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року "Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України", в якій визначено пріоритети, завдання та першочергові дії для ефективного розвитку галузі, зокрема й щодо якісного кадрового складу. Одним зі стратегічних напрямів розвитку бібліотечної справи є "забезпечення професійного розвитку персоналу бібліотек, оновлення системи бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення кваліфікації". Його реалізація передбачає, зокрема, актуалізацію системи знань, умінь і навичок працівників бібліотек і трансформацію системи їх безперервної освіти відповідно до міжнародних стандартів [16].

Третім важливим документом, в якому закладено концептуальні підходи до формування змісту освіти сучасного бібліотечного фахівця, є Стратегічні прогнози розвитку професій Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна та британської дослідницької групи The Future Laboratory [5; 18]. Результати досліджень свідчать про нові вимоги до фахівця майбутнього, який має повною мірою відповідати потребам інформаційного ринку праці. Означені основоположні документи регламентують підготовку бібліотекаря у напрямі суттєвого розширення професійних компетентностей.

Як доводить світовий досвід [9], нині зміст бібліотечної освіти орієнтовано не лише на підготовку фахівців для громадських і наукових бібліотек, а й для потреб комерційної галузі, роботу в галузі кросскультури та медіа, організацію знань, інформаційний та медіаменеджмент, надання послуг для цільових груп тощо.

У зарубіжній практиці підготовки бібліотечних фахівців важливою є орієнтація на вимоги кадрових порталів, що є своєрідним вектором дій на майбутнє. Зокрема, однією з основних вимог є навчання впродовж життя. Це завдання розглядають як ступеневий процес розвитку особистості (фахівця), що складається з трьох етапів: отримання фахової освіти у вищому навчальному закладі (отримання базових знань); постійне підвищення кваліфікації, яке є невіддільною частиною профільної діяльності, що визначає її якість та здійснюється на основі використання інноваційних методів навчання і професійного розвитку (дистанційна освіта, майстер-класи, онлайнові тренінги, відеокурси, конференції та круглі столи, консультації тощо); самонавчання, що супроводжує всі етапи професійного зростання фахівця. Його основою є самостійне творче зростання, самовдосконалення, участь у професійній комунікації через системне ознайомлення з фаховою періодикою, відвідування тренінгів і майстер-класів, конференцій, презентацій та ін.

Саме завдяки поєднанню цих етапів професійного навчання фахівець зможе бути конкуренте - спроможним, повною мірою відповідати вимогам кадрових порталів, а саме бути крос-функціональним, працювати на стику професій; бути фахівцем у big date -- вміти аналізувати і розподіляти великі обсяги інформації; бути універсальним -- вміти творчо мислити, цілеспрямовано досягати мети; володіти кількома мовами.

Освоєння і постійне вдосконалення бібліотечними фахівцями знань з інформаційно-комп'ютерних та інтернет-технологій допоможе набути навичок для забезпечення таких вимог сучасних кадрових порталів: вміти працювати віддалено; удосконалювати знання з основ ІТ-технологій; вміти управляти потужними цифровими архівами; володіти комп'ютерною та мережевою грамотністю.

Зауважимо, що новий тип бібліотекаря -- інформаційного фахівця, який матиме попит на ринку праці в майбутньому та буде потрібний упродовж професійного життя -- це, звісно, компетентна, освічена, креативна особистість, яка протягом життя самовдосконалюється, навчається та підвищує кваліфікаційний рівень.

Отже, варто підтримати запропонований у проекті стандарту підготовки бакалавра зі спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" [17] перелік фахових компетентностей, сформований відповідно до сучасних тенденцій розвитку бібліотечно-інформаційної професії та вимог ринку праці. Найважливішими серед них є вміння:

— здійснювати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, поширення й надання в користування інформації та знань у будь-яких форматах;

— використовувати методи систематизації, пошуку, збереження, класифікації інформації для різних типів контенту та носіїв;

— використовувати сучасні прикладні комп'ютерні технології, програмне забезпечення, мережеві та мобільні технології для вирішення завдань спеціальності;

— аналізувати закономірності функціонування потоків і масивів документів та електронних даних;

— впроваджувати інноваційні технології виробництва інформаційних продуктів і послуг, підвищення якості обслуговування користувачів інформаційних, бібліотечних та архівних установ;

— використовувати PR та інші прикладні соціо- комунікаційні технології в умовах сучасної інформаційно-технологічної інфраструктури;

— застосовувати принципи проектування баз даних, інформаційних систем, соціальних та інших комп'ютерних мереж, електронних бібліотек та архівів;

— створювати, наповнювати та забезпечувати функціонування веб-сайтів і веб-спільнот у мережі Інтернет;

— самостійно навчатися та підвищувати рівень інформаційної культури.

Формування цього комплексу компетентностей у процесі підготовки вітчизняних бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи є запорукою їхньої конкурентоспроможності на європейському ринку праці.

компетентність бібліотекар професія кваліфікація

Список використаної літератури

1. Бабич В. До проблем підготовки кадрів бібліотечно- інформаційної сфери / В. Бабич // Бібліотечна планета. 2005. -- № 2. -- С. 5--11.

2. Бібліотека в освітньому просторі. Професійна культура бібліотекаря: поведінка, культура мови і спілкування, зовнішня культура : інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ--IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. № 9 / гол. ред. О. Б. Айвазян. -- Хмельницький : ХНУ, 2010. -- 76 с.

3. Брофи П. Оценка деятельности библиотек: принципы и методы / П. Брофи; науч. ред. Я. Шрайберг. -- Москва : Омега-Я, 2010. -- 357 с.

4. Грабар Н. Г. Життєва потреба розвитку професії / Н. Г. Грабар, В. П. Жукова // Вісник Книжкової палати. 2007. -- № 9. -- С. 27--30.

5. Загуменна В. В. Концептуальна модель підготовки бібліотечно-інформаційного фахівця / В. В. Загуменна // Вісник Книжкової палати. -- 2001. -- № 2. -- С. 20--21.

6. Ільганаєва В. О. Системні зв'язки у вирішенні розвитку бібліотечної освіти / В. О. Ільганаєва // Вісн. Харків. держ. акад. культури. -- Вип. 39. -- Харків : ХДАК, 2012. -- 234 с.

7. Имидж библиотеки как фактор её развития : обзор деятельности муниципальных библиотек области / сост. Н. В. Аверьянова ; "ТОГУК Тамб. обл. универсал. науч. б-ка им. А. С. Пушкина". -- Тамбов, 20І0. -- 20 с.

8. Краус-Ляйхерт У. Бібліотечна освіта України за доби перетворень / У. Краус-Ляйхерт // Бібліотечна планета. -- 2008. -- № 4. -- С. 15--16.

9. Кушнаренко Н. М. Вища бібліотечна освіта України в контексті гендерного підходу / Н. М. Кушнаренко // Вісник Харківської державної академії культури. -- 2014. -- Вип. 43. -- С. 69--78.

Размещено на Allbest.ur