Стандарти висвітлення релігійної проблематики в регіональній періодиці (на прикладі видань м. Чернівці)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стандарти висвітлення релігійної проблематики в регіональній періодиці (на прикладі видань м. Чернівці)

Аналіз контенту ЗМІ необхідний на будь-якому етапі розвитку української журналістики, особливо з урахуванням зростаючої кількості нових мас-медіа та охопленням все більшого тематичного пласта. При цьому численні дослідження традиційно обминають регіональну періодику, через що спостерігаємо суттєвий дисбаланс подання інформації, що стосується, зокрема, й релігійної проблематики. Зважаючи на те, що питання релігії нині все частіше обговорюються в контексті політичної ситуації, актуальність дослідження даного тематичного пласта в ЗМІ очевидна.

Теоретичним підгрунтям для опрацювання релігійної проблематики в ЗМІ України є праці А. Бойко, перш за все монографія «Преса православної церкви в Україні 1900-1917 рр. Культура. Суспільство. Мораль» (2002) [1] та тексти лекцій «Релігія в мас-медіа України» [2], видані 2009 р. Особливо доречною в даній

галузі є кандидатська дисертація А. Полякової «Релігійна тематика в суспільно-політичних часописах (на матеріалі тижневиків «Кореспондент», «Український тиждень», «Фокус», «Главред»)» (2013 р.). Того ж 2013 р. захищена докторська дисертація М. Балаклицького «Розвиток протестантської журналістики в Україні: генеза та сучасний стан», кандидатську дисертацію з релігійної проблематики нещодавно підготувала й О. Керц. Суттєвий науковий внесок у дану галузь зробили Л. Вежель, Л. Дениско, А. Колодний, Ю. Комінко, С. Костя, М. Левчук, Н. Романенко, І. Скленаря, А. Стародуб, Т. Старченко та ін. Водночас дослідження релігійного контенту буковинської сучасної періодики поки що не реалізовані в повному обсязі.

Зважаючи на те, що соціорелігійні аспекти життя населення Буковини найкраще висвітлювати через призму газетної хроніки, ставимо за мету з'ясувати, яким чином відображається релігійний контент у сучасних ЗМІ Чернівців, та наскільки сильний вплив матеріалів на релігійні теми на концепцію видань загалом. Об'єктом дослідження обираємо електронні варіанти газет «Час» та «Версії», оскільки вони повніші, ніж друкований аналог, за період 2010--2015 рр., адже саме в цей проміжок часу через суспільно-політичну ситуацію в державі релігійна проблематика в більшості випадків має політично зумовлену концептуальну спрямованість. Звідси випливає й завдання -- проаналізувати матеріали даних видань, що стосуються питань релігії, визначити, наскільки дотримуються журналістами стандарти подання інформації, з'ясувати, який вплив на читацьку аудиторію має риторика аналізованих публікацій.

При дослідженні матеріалів на релігійну проблематику нами застосовуються методи аналізу (на предмет тематики й проблематики), порівняння (зіставлення специфічних рис видань), синтезу (аналіз спільного та відмінного при поданні інформації), історико-типологіч- ний метод (загальний аналіз матеріалів на теми релігії).

Газета «Час» -- громадсько-політичний тижневик, виходить у Чернівцях з 1990 р., незмінним її шеф-редактором є Петро Кобевко, при цьому видання позиціонує себе як наступника «Часу», який виходив у період окупації Буковини 1928--1940 рр. За цей період газета здобула чимало прихильників серед читачів, а тому дослідження релігійного контенту в ній є надзвичайно показовим, тим більше, що питанням релігії видання присвячує багато уваги, на відміну від решти популярних друкованих ЗМІ Чернівців.

«Версії» -- видання відносно молоде, виходить з 2003 р., з більш сучасною концепцією подання матеріалів, з тяжінням до культурно- мистецького спрямування, що й зумовлює значну кількість матеріалів на релігійну проблематику. Головним редактором є Людмила Чередарик.

Зважаючи на специфіку висвітлення релігійної тематики в аналізованих виданнях, перш за все дуже помітний той факт, що функціонування релігійних організацій висвітлюється дуже нерівномірно -- у «Часі» переважна більшість матеріалів присвячена негативним аспектам діяльності Української православної церкви Московського патріархату та перевагам Київського, натомість «Версії» -- це трибуна для виступів Української греко-католицької церкви. При цьому в обох виданнях за період 2010--2015 рр. немає жодного матеріалу про діяльність протестантських організацій у Чернівцях, хоча вони представлені в місті у великій кількості. Також «Час» розміщує велику кількість передруків матеріалів на релігійні теми, щоправда, з дотриманням вимог та стандартів -- наявні посилання на джерело інформації, у «Версіях» жодного передруку ми не зафіксували. Натомість приємним є той факт, що в обох виданнях немає традиційних для державних регіональних ЗМІ привітань чиновників з приводу релігійних свят, що врешті-решт, свідчить про певну незалежність газет.

Для повноти аналізу тут доречним буде залучення результатів соціологічного опитування з приводу релігійної ідентичності українців. Дослідження проводили українські компанії SOCIS, група «Рейтинг», Центр Разумкова та КМІС з 1 до 17 лютого 2015 р. У кожному регіоні проанкетували одну тисячу респондентів [3]. Цікаво, що Чернівецька область продемонструвала доволі неочікувані результати: православними себе назвали 86 % опитаних, греко-католиками та протестантами приблизно по 2 %, при цьому більше половини православних (53 %) є прихожанами церкви Московського патріархату.

У контексті даного соціологічного дослідження та при зіставленні концептуального подання релігійної тематики в аналізованих ЗМІ відразу помітний передусім дисбаланс інформації, а також, вочевидь, прагнення журналістів переконати прихожан у «правильності» греко-католицької церкви та церкви Київського патріархату. При цьому, зважаючи на результати соцопитування, намагання медійників поки що не досягли бажаного ефекту, можливо, причиною цьому є постійне перегукування матеріалів на релігійні теми з політичним життям краю, релігія висвітлюється не як самодостатня галузь, а через призму політичних поглядів та переконань.

Загалом газета «Час» з усієї релігійної проблематики найбільше уваги приділяє матеріалам про негативну діяльність Української православної церкви Московського патріархату. Серед них є як авторські, так і передруки з різних ЗМІ. Конкретизуючи матеріали щодо релігії в газеті «Час», доречно поділити їх на кілька тематичних груп для здійснення аналізу:

1. Діяльність Української православної церкви Московського патріархату («Комітет опору диктатурі: приїзд патріарха Кирила на Буковину -- не душпастирський, а політичний», «Геть московського попа Quo vadis? (Куди йдемо?)» (29.09.2011), «Приїзд патріарха Кирила у Чернівці: поневолювачам давно пора сказати годі!» (29.09.2011), «Буковина зустріла Кирила стримано», «Скромне життя митрополита Онуфрія: бюджетний джип, охоронці-студенти та маленька келія в резиденції» (6.11.2014), «Геть московського попа з Буковини!», «Чому митрополит Онуфрій не хоче звільнення Надії Савченко» (12.01.2015), «У рідному селі митрополита УПЦ МП Онуфрія селяни не впускали на подвір'я московського попа, бо чекають українського священика з Київського патріархату» (23.01.2015), «Церковний скандал чи державна зрада: УПЦ МП визнала Крим частиною Росії» (9.03.2015), «Диверсанти у рясах на території Буковини», «Доки в Україні пануватиме Московський патріархат?» (28.04.2015), «Московська патріархія стоїть на заваді утворенню в Україні єдиної Помісної церкви», «На Буковині контра засіла у церкві та у владі» (20.08.2015), «Журналісти підрахували, скільки коштував переліт гелікоптером митрополита Онуфрія з Києва до Вінниці» (17.09.2015) [4].

Специфіка даної тематичної категорії полягає у 100-відсотковій критичності матеріалів. Найбільше порушень стандартів спостерігаємо у авторських колонках редактора Петра Кобевка: це й суб'єктивна оцінка конфесії, й нічим не підтверджені звинувачення, й неетичні слововживання, навіть «мова ворожнечі»: «Чернівецьку область не оминають своєю увагою путінські гебельсенята. Вони тут утворили потужну антиукраїнську п'яту колону у рясах і з хрестами. Це -- російська православна церква. Вона шкодить Україні скрізь і всюди. Минулого року саме Московський патріархат збурював людей і виводив на перекриття доріг тільки для того, аби українці не йшли захищати свою Вітчизну. Попівська контрреволюція не дала Росії бажаного результату. А Бог покарав митрополита Онуфрія та настоятеля Банченського монастиря Михайла Жара. Кара була серйозною і болючою. У рідному селі Онуфрія Коритному люди відмовилися від нього. Вони покинули церкву Московського патріархату і громадою перейшли до Київського» [5]. Таким чином, особиста думка автора, яку він навіть не намагається приховати, є наскрізним лейтмотивом усіх публікацій. Що вже казати про те, що двостороннього висвітлення конфлікту немає, читачам накидають однобічно зображену ситуацію.

2. Діяльність Української православної церкви Київського патріархату («Філарет роздав ордени опозиціонерам» (30.11.2011), «Патріарх Філарет нагородив Віталія Михайлішина орденом» (17.05.2012), «Патріарх Філарет вважає купівлю дорогого годинника гріхом», «Сьогодні в Чернівцях з візитом перебуває патріарх Філарет» (14.09.2012), «Патріарха Філарета на Буковині відтепер представлятиме владика Онуфрій», «Заповіт патріарха Філарета», «Вперше православні села Мілієве відзначили храмове свято під юрисдикцією УПЦ Київського патріархату» (2.11.2014), «Влада тимчасова, а церква вічна», «30 парафій УПЦ (МП) перейшли до Київського патріархату» (8.12.2014) [4].

Дана категорія, на відміну від попередньої -- це 100-відсотково схвальні матеріали, що, знову ж таки, демонструє особисті переконання колективу редакції. Навіть скандальні ситуації з вимогою населення віддати церкву під юрисдикцію Київського патріархату подані як інструкція до виконання всім громадянам.

Діяльність церкви як інституту («На Сторожинеччині через чвари священиків страждають прихожани» (17.02.2014), «Ісус Христос -- первосвященик церкви» (28.08.2014), «Буковинські священики вимагають об'єднання церков» (25.11.2014), «Віряни у Коритному не йдуть до церкви, а моляться у сільській раді», «Константинополь виступає за канонічний шлях подолання розколу українського православ'я -- єпископ УПЦ» (3.08.2015), «УПЦ має бути долучена до усіх переговорів про подолання церковних розділень в Україні -- керуючий справами УПЦ» (14.08.2015) [4].

Більшість даних матеріалів -- це опис проблемної ситуації щодо створення єдиної Української церкви.

3. Церква й АТО («Керівники релігійних конфесій Буковини закликали віруючих усіх віросповідань молитись за Україну», «Митрополит Онуфрій з села Коритне на Буковині зневажає героїв АТО. Він на службі у Москви...» (9.05.2015), «Освячення каплиці на Побєді» (22.06.2015), «Церква закликає мобілізованих шостої черги бути чесними у своєму служінні» (8.07.2015) [4].

Дана тематична категорія, зважаючи на події в державі, є новою, проте бачимо, що журналісти активно долучаються до висвітлення участі (або неучасті -- знову ж таки щодо Московського патріархату) церкви в житті військових.

4. Церковні заходи («Перше причастя маленьких християн Буковини» (2.07.2012), «На Буковині відбудеться хід ікон церквами», «Буковинці пройшли хресною ходою до Хрещатицького монастиря і молилися за мир» (7.07.2014) [4].

5. Відзначення православних свят («Сьогодні -- святої великомучениці Варвари» (17.12.2012), « Православні буковинці сьогодні святкують Вознесіння Господнє» (21.05.2015), «Православні сьогодні святкують Миколая Чудотворця Весняного (Теплого)» (22.05.2015), « У православних розпочався Петрів піст -- апостольський або місіонерський» (8.06.2015), «Сьогодні святкуємо Медовий спас і початок Успенського посту» (14.08.2015), «19 серпня православні святкують Яблучний спас -- Преображення Господнє» (19.08.2015), «Сьогодні -- Різдво Пресвятої Богородиці. 5 фактів про свято» (21.09.2015) [4].

Газета «Версії» у висвітленні релігійної проблематики категоріально більш різноманітна. Позитивним є те, що жодної суб'єктивної оцінки в таких матеріалах немає, конфліктні ситуації висвітлюються із залученням обох сторін, аналізом подій. Крім того, у виданні є аналітичні статті на релігійні теми, огляди, авторські колонки та публікації про культові споруди Чернівецької області, вміщені в циклі «Храми Буковини», чого немає в «Часі». Таким чином, релігійні теми передані в таких категоріях:

1. Архітектура культових споруд («Церква, що пам'ятає Орлика й Чапаева» (26.08.2010), «Чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької «Надія безнадійним» дарує безплідним дітей, які народжуються у дні церковних свят», «Чернівецький храм, збудований за вказівкою цісаря» (12.09.2013), «Божий дім як матеріальне втілення буковинського міфу» (3.07.2014), «Храм, який із частини імперського політичного проекту став центром християнського життя» (24.07.2014), «У Бога все можливе» -- настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса о. Станіслав Смольчевскі»[6].

Цикл даних матеріалів приурочений до річниць храмів Буковини. Публікації вміщують багато історичних фактів й супроводжуються чудовими фотоілюстраціями, що суттєво підвищує увагу читачів. Автором більшості статей є Маріанна Антонюк.

2. Церковні свята («На Петра й Павла ярмаркуйте і печіть мандрики для зозулі», «Свято введення у Храм Пресвятої Богородиці» (22.12.2011), «Чи хрещені ми? або Свято Святого Богоявлення. Хрещення Ісуса Христа» (26.01.2012), «Данці на Великдень прикрашають помешкання й вітрини жовтенькими курчатами» (1.05.2013), «Що можна і чого не можна класти у великодній кошик», «Свято Маковія -- медово-маковий спас» (14.08.2014) [6].

Матеріали даної тематичної категорії вирізняються нестандартним кутом подання інформації, журналісти вдало знаходять аспекти, які не просто констатують число й історично-релігійну зумовленість свят, а й роблять публікації справді цікавими.

3. Церковні заходи («Хрестопоклінна неділя у Чернівцях» (18.03.2012), «Освячення церковних дзвонів у храмі преподобної Параскеви Сербської» (6.04.2012), «Концерт духовної музики -- пам'яті всіх померлих» (3.11.2012), «Про правду і кривду» (6.06.2014), «Урочисте святкування 200-ї річниці костелу Воздвиження Всечесного Хреста» (18.07.2014) [6].

4. Інтелігенція про релігію («Молимося Богу чи патріарху» (23.07.2010), «Юрій Андрухович: Добра поезія може замінити релігійні книги», «Чи деградує мораль людства, «Назад, у минуле» (20.06.2013) [6].

Залучення до обговорення релігійних тем представників інтелігенції суттєво підвищує рівень видання, часто саме ім'я співрозмовника привертає увагу читацької аудиторії.

5. Представники церкви в ЗМІ («Нещирість -- причина людських невдач. І будь-яка брехня є гріхом, особливо неправда із собою», «А той третій празник -- Святе Водохреща». Зі святом!» (19.01.2012), «Отець Андрій Пеканець: «Священик -- це той, хто в одній руці тримає Біблію, а в другій -- газету», «Отець Валерій Сиротюк: «Хабарництво -- це основний наш внутрішній ворог» (2.04.2014) [6].

6. Церква й АТО («Війна -- це наше спільне Хрестоносіння» (30.03.2015), «Владика Філарет у Брюсселі: як зупинити російську агресію та про корупцію в Україні» (7.05.2015), «УПЦ КП допомагає лікувати поранених» (7.05.2015) [6].

Традиційно для буковинських видань такі матеріали висвітлюють участь у житті військових церкви Київського патріархату та греко- католицької церкви, але при цьому Московський патріархат в негативному контексті не згадується, як це роблять у «Часі».

7. Церква у світі («Майже український Папа» (22.03.2013) [6].

Підсумовуючи специфічні риси висвітлення релігійної тематики в аналізованих виданнях, перш за все варто виокремити дисбаланс інформації: журналісти свідомо надають перевагу певним конфесіям, забуваючи про те, що всі релігійні течії мають право на повне й неупереджене висвітлення своєї діяльності в Україні. Більше того, у газеті «Час» матеріали на релігійні теми здебільшого суб'єктивні, а їх лексику можна кваліфікувати як «мову ворожнечі». Зважаючи на політичну ситуацію в країні, і «Версії», і «Час» активно почали працювати над новою для наших ЗМІ темою «церква й АТО», що є надзвичайно позитивним для регіональних видань. Але ці переваги перекреслює порушення стандартів подання інформації, що ми регулярно спостерігаємо в «Часі», натомість у «Версіях» суттєвих порушень, крім дисбалансу матеріалів на користь окремих конфесій, не виявлено. Водночас журналісти «Версій» докладають зусиль для привернення уваги читачів до релігійної проблематики -- це якісно підготовлені інтерв'ю, історичні екскурси, велика кількість фотоілюстрацій, натомість «Час» інтересами аудиторії не надто переймається.

Таким чином, регіональна періодика Чернівців стандартів подання релігійної тематики дотримується не завжди, спостерігаємо навіть пропаганду певних релігійних поглядів та провокування міжконфесійних конфліктів, що суперечить, перш за все, Закону України «Про інформацію» та законодавству щодо релігійних організацій.

релігійний чернівецький видання аудиторія

Джерела і література

1. Бойко А. Преса православної церкви. Культура. Суспільство. Мораль / А. Бойко. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського національного університету. - 2002. - 306 с.

2. Бойко А. А. Релігія в мас-медіа України: тексти лекцій / А. А. Бойко. - К., 2009. - 158 с.

3. Семків В. У які церкви ходять мешканці Тернопільщини. Наймасштабніше опитування в історії [Електронний ресурс] / В. Семків. - Режим доступу: http://zz.te.ua/u-yaki-tserkvy-hodyat-meshkantsi-ternopilschyny-najmasshtabnishe- opytuvannya-v-istoriji/ - Дата доступу: 14.10.2015.

4. Час: громадсько-політичний тижневик [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chas.cv.ua/innumber/. - Дата доступу:14.10.2015.

5. Кобевко П. На Буковині контра засіла у церкві та у владі [Електронний ресурс] / П. Кобевко. - Режим доступу: http://www.chas.cv.ua/26954-na- bukovin-kontra-zasla-u-cerkv-ta-u-vlad.html. - Дата доступу: 14.10.2015.

6. Версії: інформаційно-освітній тижневик [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://versii.cv.ua/. - Дата доступу: 14.10.2015.

7. Балух В. Міжконфесійні конфлікти у Чернівецькій області кінця ХХ - початку ХХІ ст.: причини та способи подолання / В. Балух // Релігія та соціум. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. - № 2 (6). - С. 65-75.

8. Лешан В. Особливості та тенденції релігійних процесів на Буковині / В. Лешан / / Релігія та соціум. - Чернівці, 2008. - № 2. - С. 121-129.

9. Луцан І. Характер державно-церковних відносин в Чернівецькій області та тенденції змін / І. Луцан / / Богословський вісник: збірник наукових праць. - № 5. - Чернівці: Рута, 2011. - С. 67-74.

10. Стародуб А. Православна періодика в Україні: тенденції розвитку / А. Стародуб // Людина і світ. - 2001. - № 4. - С. 28-31.

Размещено на Allbest.ru