Голодомор в Україні 1932-1933 років як проблема світової журналістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ЯЦЕНКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 070(100):94:314.156.5(477)“1932/1933”

ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 19321933 РОКІВ ЯК ПРОБЛЕМА СВІТОВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Спеціальність 10.01.08 журналістика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Львів 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі зарубіжної преси й інформації Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент ЯЦИМІРСЬКА Марія Григорівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри мови засобів масової інформації.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Сворак Степан Дмитрович, Прикарпатський університет імені В. С. Стефаника, професор кафедри політології;

кандидат філологічних наук, доцент Мукомела Олександр Гнатович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної журналістики.

Провідна установа: Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 24 лютого 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.16 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. М. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 20 січня 2005 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, доцент Т. Я. Лильо

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

україна голодомор газетний публіцистичний

Актуальність дослідження. Однією з основ буття нації є її історія. Кожна людина й весь народ хочуть осмислити власне минуле своїми, доступними їм засобами, покладаючись на достовірні історичні факти, на християнську мораль, на досвід пережитого лиха, на розуміння добра, зла, справедливості. Протягом тривалого часу голодомор в Україні 19321933 років був цілковито викреслений з політичної історії. Забороняли писати про нього в пресі й літературі, згадувати в офіційних документах. Будь-які відомості про голод 1930-х років зберігалися в спеціальних папках, доступ до яких був обмежений.

Лише в період гласності, демократизації й національного відродження України почали говорити про ліквідацію цієї “білої плями”, про об'єктивне й повне її висвітлення. Політики, науковці на підставі публікацій і досліджень намагаються зрозуміти, що насправді відбулося в 19321933 роках, осмислити причини голодомору, з'ясувати його суть, демографічні наслідки тощо. Адже правда про голод найбільше потрібна сучасному поколінню, яке творить майбутнє України.

Вибір теми дисертації зумовлений новою епохою, в якій живе український народ, і тими завданнями, які поставлено перед науковцями після проголошення незалежності України.

Голодомор в Україні 19321933 років явище світової історії, злочин проти людства, який належним чином висвітлювали на сторінках світової преси.

Сьогодні особливо важливо, щоб міжнародна спільнота визнала голод не тільки терористичною акцією, а насамперед актом геноциду, що є принциповим для розвитку демократичних процесів у нашій державі. Для цього в Україні закладено правову базу дослідження. Зокрема, в 2002 році Президент України виголосив Звернення до українського народу в зв'язку з Днем пам'яті жертв голодомору та політичних репресій, який відзначаємо в четверту суботу листопада. Упродовж 20022003 років Верховна Рада України ухвалила тексти постанов, проведено круглі столи, семінари тощо. Важливим є виконання рекомендацій, висловлених учасниками парламентських слухань 12 лютого 2003 року. Серед них питання про передачу до Національного архівного фонду матеріалів Комісії Конгресу Сполучених Штатів Америки з розслідування голодомору в Україні 19321933 років, про перетворення Центру досліджень геноциду в Україні Інституту історії України НАН України на самостійний науково-дослідний інститут, про створення в Києві Державного історико-меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій та насильницьких депортацій, про систематичне дослідження історичної правди через залучення до наукового обігу джерел із закордонних архівів, передусім Російської Федерації (документи федеральних архівів та відомчих архівів силових служб), а також Великобританії, Італії, Німеччини, Румунії, Франції (аналітично-інформаційні матеріали спецслужб, дипломатичних представників, журналістів за 19321933 роки) тощо.

Актуальність дисертаційного дослідження підтверджено в завданнях Асоціації дослідників голодоморів в Україні (голова відомий політик Л. Лук'яненко), серед яких важливим є створення державного науково-дослідного закладу (з науково-дослідним відділом, архівом, музеєм-меморіалом, бібліотекою та кінолекторієм) і незалежного дослідницького центру “Голоди-геноциди в Україні” тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження “Голодомор в Україні 19321933 років як проблема світової журналістики” виконано відповідно до планової тематики кафедри зарубіжної преси й інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка “Українська журналістика і світовий інформаційний порядок”.

Метою дисертаційної роботи є спроба вивчити й проаналізувати підґрунтя, причини, наслідки голоду в Україні 19321933 років за матеріалами закордонних та українських видань.

Мета наукового дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

комплексно проаналізувати головні джерела про голодомор в Україні 19321933 років: українські й зарубіжні, сучасні й 1930-х років, періодичні й монографічні;

розкрити зміст історичного, інформаційного, національно-соціального, політико-правового, демографічного, мовно-концептуального аспектів голоду в Україні 1930-х років;

проаналізувати позицію журналістів щодо окресленої проблеми, порівняти публіцистику М. Меґґеріджа й У. Дюранті, діяльність яких була ключовою в дослідженні голодомору 1930-х років закордонними мас-медіа;

дослідити особливості висвітлення голоду в Україні (жанрова палітра матеріалів, рубрикація) засобами масової інформації Франції, Англії, Німеччини, Італії, Швейцарії, Бельгії, Польщі, США, Канади, Японії тощо, засвідчуючи, що ця тема була однією з провідних на сторінках іноземної періодики;

схарактеризувати особливості функціонування категорії образу автора в газетному тексті доби тоталітарної журналістики (на прикладі львівського щоденника “Діло” (19321937);

за матеріалами енциклопедичних, філологічних словників (тлумачних) проаналізувати структуру концепту голод, окресливши його семантичне поле;

концептуально проаналізувати лексему голод 19321933 років у наукових та публіцистичних текстах.

Об'єктом дослідження є історичні, інформаційні, національно-соціальні, морально-правові, демографічні, мовно-концептуальні аспекти голодомору в Україні 19321933 років, висвітлення їх у газетно-публіцистичному дискурсі України й світу.

Предмет дослідження - розуміння й сприйняття голоду в Україні 19321933 років як частини не тільки української, але й світової історії, журналістики.

Методи дослідження. У дисертації реалізовано комбінацію конкретно-історичного (з'ясовано історичні передумови, причини, наслідки голодомору), структурно-типологічного (робота структурована за розділами, підрозділами), жанрово-видового методів (проаналізовано інформаційні (замітки) й аналітичні (кореспонденції, статті, інтерв'ю) жанри щоденника “Діло”). На різних етапах роботи застосовано описовий та порівняльний методи (вони допомогли з'ясувати особливості висвітлення голоду в сучасній українській та зарубіжній періодиці), методи класифікації, концептуального, етимологічного аналізу (на етапі мовного дослідження окресленої проблеми). Використано також методи аналізу та синтезу.

Джерельною базою дослідження є тексти львівської щоденної газети “Діло” (19321937), французьких, англійських, німецьких, бельгійських, італійських, американських та інших періодичних видань, а також матеріали таких газет і журналів: “Літературна Україна”, “Дзеркало тижня”, “День”, “Сільські вісті”, “Голос України”, “За вільну Україну”, “Високий Замок”, “Експрес”, “Суботня пошта”, “Франкова криниця”, “Критика”, “Сучасність”, “Дзвін”, “Український історичний журнал”, “Республіканець”, “Всесвіт”, “Політика і час” за 1989-2004 рр.

У цей період відбулися важливі зміни в житті українського народу: 1991 року Україна стала незалежною державою, що посприяло розвиткові демократичних процесів. Цим пояснюємо появу в мас-медійному просторі нашої країни великої кількості публікацій, присвячених дослідженню різних аспектів голодомору 19321933 років.

Джерельна база дослідження добре відображена в бібліографічному покажчику “Голодомор в Україні 19321933 рр.”, який охоплює понад шість тисяч друкованих матеріалів, виданих у багатьох країнах світу впродовж 19322000 років.

Методологічною основою дисертаційної роботи стали праці таких дослідників голоду в Україні 19321933 років: В. Маняка, Л. Коваленко, Дж. Мейса, В. Гришка, В. Гросмана, Р. Конквеста, О. Калиника, М. Вербицького, С. Маскудова, С. Старева, А. Жуковського, С. Дяченка, С. Кульчицького, Ю. Киричука, Р. Пирога, Л. Лук'яненка, Й. Лося, М. Романюка, Ю. Шаповала, С. Денисенко, М. Мухіної, І. Cамійленка, М. Житарюка та ін.

У дисертації використано також праці сучасних дослідників теорії та історії журналістики: В. Здоровеги, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мукомели, М. Нечиталюка, Б. Потятиника, В. Шкляра та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні виконано системний аналіз голодомору в Україні 19321933 років як однієї з провідних тем світової журналістики. Наукова новизна роботи полягає в комплексній спробі зібрати фактологічний матеріал, осмислити та систематизувати його, дати наукове тлумачення.

Удосконалено й цілісно висвітлено національно-соціальні, історичні, політико-правові, демографічні аспекти голоду в Україні 1930-х років. Проаналізовано позицію українських та іноземних журналістів у газетно-публіцистичних текстах 1930, 1980, 1990, 2000-х років.

Уперше в українському мовознавстві виконано мовно-концептуальний аналіз лексеми голод 19321933 років у художніх, наукових та публіцистичних текстах. З'ясовано, що поєднання концепту голод з різними гештальтами розширює його семантичне поле. Концептуальний аналіз засвідчив персоніфікацію лексеми голод.

Виявлено, що голодомор в Україні 19321933 років вплинув на лексичний склад української мови того часу: виникли неологізми, абревіатури, стійкі словосполучення, а також нові жанри.

Теоретичне і практичне значення роботи. Дисертація поглиблює знання про голодомор в Україні 19321933 років. Опрацьований фактологічний матеріал, теоретичні положення можуть бути використані для доповнення праць з історії України, з історії української журналістики XX століття (ґрунтовно досліджено специфіку висвітлення голоду на сторінках щоденника “Діло”), для впровадження обов'язкового лекційного курсу “Голодомор в Україні 19321933 років” у навчальних закладах різних спеціалізацій та рівнів акредитації.

Теоретичне й прикладне значення кандидатської дисертації полягає також у тому, що головні положення можуть бути використані як додатковий матеріал у проведенні щорічних уроків пам'яті про голод в Україні 1930-х років. Згідно з рекомендаціями парламентських слухань (12 лютого 2003 року) є потреба у виданні масовим накладом хрестоматії документів про голодомор в Україні 19321933 років. Частина матеріалів дисертації могла б доповнити таку працю, корисну для всіх, хто цікавиться історією своєї держави.

Результати роботи можуть увійти до державної програми збирання та зберігання спогадів і свідчень людей, які пережили голод 19321933 років, та їхніх нащадків “Усна історія Голодомору”.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження, автореферат й опубліковані статті, в яких викладено головні положення наукової роботи, дисертант виконав самостійно.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на спільних засіданнях кафедр зарубіжної преси й інформації та мови засобів масової інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Головні положення та результати дослідження викладено в доповідях, виголошених на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Національна журналістика і європейський вибір України” (Львів, 2000); сьомій і восьмій Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 2002, 2003); щорічних підсумкових наукових конференціях співробітників факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (20002003); Міжнародній науковій конференції “Засоби масової інформації та становлення державності в Україні” (Ужгород, 2000); Міжнародній конференції “Українська журналістика сьогодення у світовому інформаційному просторі (співвідношення глобального, загальнонаціонального та регіонального)” (Дніпропетровськ, 2001); науково-практичній конференції Одеського національного університету імені І. І. Мечникова “Мовна екологія як чинник гармонійного розвитку суспільства” (Одеса, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українська журналістика в контексті доби” (Львів, 2004).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (восьми підрозділів), висновків (загальний обсяг 160 сторінок), списку використаних джерел (307 найменувань), двох таблиць, додатків А, Б, В, Д, Е, Ж, З, И, К.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання, визначено об'єкт, предмет, джерельну базу, наукові принципи й методи дослідження, аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, розкрито шляхи апробації одержаних результатів.

У першому розділі “Історіографія проблеми голоду в Україні 19321933 років” викладено джерельну базу дослідження, проаналізовано праці українських і закордонних науковців, присвячені вивченню різних аспектів голодомору.

У підрозділі 1.1. “Голодомор 19321933 рр. в українській науковій думці” проаналізовано твердження дослідників голоду 19321933 років (публіцисти В. Маняк, Л. Коваленко, науковці-історики В. Верстюк, О. Герань, О. Гурій) про те, що Радянський Союз в особі Генерального секретаря ЦК Й. Сталіна проводив проти України особливу етнополітику, спрямовану на знищення української нації з її культурними, економічними, політичними надбаннями, окреслену дефініцією “геноцид”.

Елементом національної політики Й. Сталіна щодо України є штучність організованого голодомору 1930-х років, причиною якого не були природні умови. До голоду призвела спланована політика державно-партійного бюрократичного апарату, кінцевою метою якої було цілковите утвердження в найкоротший термін самодержавного управління на селі. Дослідник В. Пахаренко називає це “зловмисною штучністю”, яка полягала не тільки в конфіскації зерна, але й будь-чого, придатного для споживання.

На думку багатьох науковців-істориків (В. Верстюк, О. Герань, О. Гурій), голодомор 19321933 років мав соціальне забарвлення. Адже найбільше постраждало сільське населення України.

У сучасній українській науковій думці С. Кульчицький, С. Денисенко, В. Замлинський, Є. Шаталіна, В. Ткаченко розглядають колективізацію 30-х років як причину занепаду сільського господарства, розорення, зубожіння й спустошення українського села.

Аналізуючи процес колективізації, методи її впровадження, науковці головну увагу зосереджують на національному аспекті, вважаючи, що з початком кампанії вилучення зерна в селянства відбувалося тотальне знищення цвіту нації (В. Верстюк, О. Герань, О. Гурій, С. Денисенко, Й. Лось).

Важливою й ще не розв'язаною є проблема визначення кількості жертв голодомору в Україні 19321933 років. Спектр думок дослідників (С. Кульчицький, В. Верстюк, О. Герань, О. Гурій, В. Ботушанський, С. Дяченко та інші) дуже широкий. Переважно називають, що кількість жертв становить від 3 до 7 млн осіб.

Злочинним був не тільки штучний голод, але й тривале його замовчування. За межами України знаходиться значний пакет надзвичайно важливих документів для висвітлення проблем голоду. Частина з них колишній Архів Політбюро ЦК КПРС, а нині Архів Президента Росії не розсекречені й досі. Це стосується й інформаційно-аналітичних матеріалів колишнього КДБ.

Визнання голодомору в Україні 19321933 років на державному рівні засвідчує зацікавленість цією архіважливою темою української та світової історії. Не до кінця досліджено національно-соціальні, демографічні, психологічні, морально-правові аспекти голоду (йдеться про проблему відповідальності за порушення прав людини та за геноцид).

У підрозділі 1.2. “Голод 19321933 років у ретроспективі сучасних наукових поглядів Заходу” з'ясовано питання поінформованості Заходу становищем України в 1930-х роках.

За словами історика В. Савельєва, який вивчав питання голоду у висвітленні західної історіографії, зарубіжну літературу з проблем голодомору в Україні 19321933 років можна поділити на дві групи. До першої належать матеріали, дослідження, підготовлені американськими, німецькими, англійськими та іншими закордонними авторами. До другої праці представників української еміграції (“українська нерадянська” історіографія).

В українознавчій літературі науковці (В. Гришко, В. Голубничий, А. Улам) робили спроби не тільки з'ясувати обставини, які спричинили голод, але й дослідити, чи не у вченні ідеологів К. Маркса і В. Леніна закладено початок тих серйозних деформацій і страшних подій, які спіткали Радянський Союз у 30-х роках. У праці В. Гришка “Український “голокост”, 1933” є спеціальний розділ, присвячений обґрунтуванню антинаціональної й антиселянської спрямованості марксизму-ленінізму, доведенню тотожності й наступності між ленінізмом та сталінізмом.

Закордонні автори (А. Улам, А. Ноув, М. Левін) акцентують на економічних причинах, які зумовили спочатку катастрофічний стан на селі, а потім і голодомор.

Розглянувши українську проблему 30-х років у площині “голодомор національне питання” з погляду іноземних дослідників, можемо стверджувати, що ключовою була національна проблематика із соціальним підтекстом.

У самвидавній літературі 1970-х років також зазначали, що головним чинником, який спричинив голод, був національний; він полягав у русифікації українського населення (М. Сагайдак).

Отже, на думку дослідників, головна причина голодомору в Україні 19321933 років національна, знищення націоналізму, основою якого було українське село.

Одним з найважливіших питань у дослідженні голодомору 19321933 років закордонними науковцями, а також представниками української еміграції (С. Ґраденіго, В. Гришко, Д. Соловей, С. Процюк, Л. Лавтон, Ж. Вален, М. Приходько, В. Чемберлен, К. Меннінґ, С. Маскудов, Р. Конквест та інші) є кількість жертв, яка за різними джерелами коливається від 3 до 10 млн осіб. Здебільшого в науковій літературі зазначено, що від голоду померло 4,8 млн осіб.

Одним з головних етапів, що призвів до голодомору в Україні 1930-х років, була колективізація, яку дослідники (Л. Лавтон, В. Гришко, М. Вербицький, С. Куртуа, Ж. Панне, Н. Верта, А. Пачковський, К. Бартоняк, Ж. Марголен) розглядають як навмисне сплановану акцію, заздалегідь добре організовану, яку радянська влада найшвидше впроваджувала саме в Україні. Науковці зазначали те, що відмінність між Росією та Україною полягала не тільки в темпах проведення колективізації, але й у причинах і наслідках.

Ще одним важливим аспектом голодомору в Україні 19321933 років є спроба з'ясувати, чи світ знав про українську проблему.

Досліджуючи тему голоду 30-х років упродовж восьми років (з 1996 року), можна однозначно стверджувати, що світова громадськість була добре поінформована про становище в Україні завдяки дипломатам, інженерам, журналістам, письменникам (Ю. Киричук).

Важливим підтвердженням поінформованості західного світу про голодомор в Україні 19321933 років є діяльність багатьох політичних організацій, об'єднань, блоків, які проводили акції протесту, зверталися із закликами, в яких засуджували радянський режим.

Дослідники голоду, серед яких, наприклад, Р. Конквест, Дж. Мейс, В. Гришко, називають його лексемою “голокост”. Вони проводять паралелі між народовбивством, вчиненим німецько-гітлерівським режимом проти євреїв під час Другої світової війни, і народовбивством, організованим радянською верхівкою проти України.

Обґрунтовуючи антиселянську й антинаціональну спрямованість сталінської аграрної політики, західні автори, переважно представники “української нерадянської” історіографії, зазначають про “голод-геноцид”, про “терор голодом” проти українського народу. У матеріалах Комісії Конгресу США в справі “голокосту” в Україні акцентовано на тому, що Й. Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українців у 19321933 роках.

Слово “голокост” (уперше використав Е. Візель) щодо євреїв і українців тісно пов'язане з поняттям “геноциду” (застосував Р. Лемкін). ООН 1948 року запропонувала своїм членам ратифікувати Міжнародну конвенцію про застереження та покарання злочину геноциду, яка визначає його як дії, спрямовані на часткове або цілковите знищення певної національної, расової, релігійної або етнічної групи.

Напередодні 70-ї річниці голодомору в Україні іноземна громадськість знову зосереджує увагу на українській проблемі 30-х років. Спільним у резолюціях урядів США, Австралії, Канади, Аргентини, іспанської автономної провінції (Країни Басків) є одностайне визнання голодомору в Україні 19321933 років виявом насильства, навмисною терористичною акцією, спричиненою тоталітарним режимом. І хоча негативним моментом є відсутність у текстах окремих офіційних документів дефініції “голод-геноцид”, усвідомлення іноземною спільнотою цієї проблеми важливий історичний момент не тільки для України, але й для всього світу.

У другому розділі дисертації “Тема голодомору в Україні 19321933 років у закордонній пресі” проаналізовано голод 1930-х років (зокрема колективізацію, кількість жертв) європейськими й неєвропейськими друкованими мас-медіа.

У підрозділі 2.1. “Проблематика й специфіка висвітлення голоду в Україні 19321933 років у щоденнику “Діло” зосереджено увагу на жанровому різноманітті публікацій львівського щоденника “Діло” (хронологічні межі дослідження охоплюють 19321937 роки), на їхній тематичній спрямованості, способі передавання інформації, її об'єктивності.

Позиція авторів “Діла” зводилася до виконання найголовнішого завдання публіцистики, журналістики: незважаючи на різні обставини (зокрема польську цензуру), служити правді й справедливості, об'єктивно висвітлюючи події. У цьому простежуємо феномен журналіста як особистості, чия думка є непідкупною, самостійною, підтвердженою незаперечними фактами. Газета “Діло” найповніше й найправдивіше висвітлювала тему голодомору в Україні. Будь-яка замітка розкривала суть голоду 19321933 років. Щоденник висвітлював на сторінках також факти, які б мали привернути увагу до голодомору в Україні не тільки на західноукраїнських теренах, але й у світі (йдеться про вбивство працівника консульства СРСР О. Майлова у Львові, вчинене студентом Львівського університету М. Лемиком).

Публіцисти “Діла” (М. Данько, К. Мацієвич) одностайні в тому, що колективізація була цілеспрямованою підготовкою до голоду. Зазначмо, що багато авторів підписували матеріали криптонімами або взагалі не називали прізвищ.

Однією з ознак “якісної преси”, на нашу думку, є аналітична, національно-патріотична, морально-правова, об'єктивна публіцистика. Це характерно саме для львівської газети “Діло”. Вона чи не найпослідовніший засіб масової інформації (про голод писали також такі видання, як “Народний час”, “Народна справа”, “Мета”, “Нова зоря”, “Наш прапор”, “Українська громада”, “Українська нива”), який тривалий час, окрім матеріалів власних кореспондентів про голод, листів очевидців, які відігравали роль “публіцистики високої правди” (Ю. Шаповал), передруковував статті закордонних журналістів.

Підрозділ 2.2. “Тема голодомору в Україні 19321933 років на сторінках французьких видань “Le Matin”, “L'Ordre”, “Le Petit Marseillais”. Французька преса присвячувала українській тематиці значно менше публікацій, аніж англійська. Однак помилково було б вважати, що французи несерйозно сприймали український чинник.

Досліджуючи голод 19321933 років у французькій періодиці, можемо однозначно стверджувати, що ця тема (зокрема її національний аспект) була однією з провідних на її шпальтах (друковані ЗМІ присвячували українській проблемі 1930-х років навіть перші сторінки). Ще раз маємо змогу переконатися в тому, що голодомор 19321933 років висвітлювала і столична (“Le Matin”, “L'Ordre”, “Le journal de deba”, “Le Figaro”), і провінційна (“Le Monde Slave”, “Le Petit Marseillais”) преса. Друковані ЗМІ Франції, спеціалізовані й неспеціалізовані, розглядали питання незалежності України, інформаційної відкритості радянського суспільства, дезінформації, яка перешкоджала висловлювати правду про тодішню ситуацію 30-х років, що призвела до голоду.

Французькі журналісти, публіцисти (Шарль де Пере-Шаппюї, С. Бертійон, Анрі де Кораб, Д. ле Ляссер, Робер де Боплян), поінформовані про голодомор в Україні, переважно засуджували радянський режим за нелюдський спосіб голодною смертю зламати опір селянства, яке відмовлялося прийняти колективізацію та національну дискримінацію.

Голодомор в Україні 19321933 років був також однією з головних тем англійських видань того часу (“Manchester Guardian”, “Могning post”, “Daily Express”, “Daily Mail”, “Daily Telegraph”, “Yorkshire Observer” та інших). Про це докладніше в підрозділі 2.3. “Англійська преса про голод в Україні 19321933 років”.

Англійські журналісти (М. Меґґерідж, В. Чемберлен, Л. Джібсон, М. Стефен Світ та інші) об'єктивно висвітлювали українську проблему 19321933 років. Зі статей ще раз переконуємося, наскільки жахливою була політика Радянського Союзу, яка призвела до трагічних наслідків. Розглядаючи питання голодомору в англійських виданнях, зазначмо, що ключовою тут є публіцистика М. Меґґеріджа, який один з перших написав правду про голод в Україні.

Незважаючи на дезінформацію журналіста У. Дюранті, преса Великобританії добре володіла інформацією про голодомор в Україні 19321933 років. Її кореспонденти (М. Меґґерідж, В. Чемберлен, Л. Джібсон), відвідуючи місця, охоплені голодом, писали репортажі, в яких головними були думки про штучність української проблеми 1930-х років. Журналісти неодноразово трактували відносини Радянського Союзу із селянством як війну між запеклими ворогами. Знову ж таки провідним був національно-соціальний аспект голоду в Україні. Англійські кореспонденти ґрунтовно аналізували позицію, яку мала зайняти Англія щодо України. Упродовж 1933 року звернено увагу на демографічні наслідки голодомору в Україні, висвітлено питання про недоцільне проведення колективізації надшвидкими темпами. М. Меґґерідж, У. Чемберлен, Л. Джібсон пов'язували штучність голоду 1930-х років з його “урядовістю”, що була ознакою запланованої заздалегідь керівництвом Радянського Союзу акції, спрямованої на знищення нації. Ще одним важливим моментом англійської журналістики, публіцистики є порушення питання про неусвідомлення світовою спільнотою жахливості голодомору, який, за масштабами, не менший від єврейської катастрофи чи вірменської різанини.

У висвітленні кампанії штучного голоду в Україні 19321933 років важливу роль відіграла також неєвропейська преса, презентована виданнями таких країн, як США, Канади, Японії. Це описано в підрозділі 2.4. “Преса інших зарубіжних країн про голодомор в Україні 19321933 років та його демографічні наслідки”.

Про українську проблему 19321933 років у японському десятиденнику “Zin rui aizen shinbun” (“Часопис приятелів людства”) є лише одне повідомлення (переклав письменник-японознавець С. Левинський). Проте, мабуть, така кількість зовсім не означає, що японці більше не звертали уваги на голодомор в Україні. Це пов'язано, на думку М. Житарюка, з одного боку, з географічним положенням Японії й з відсутністю відповідних інформаційних, політичних і господарських контактів і, з іншого боку, з проблемами перекладу статей на українську мову.

Інша неєвропейська преса, яка висвітлювала голодомор в Україні, презентована в дисертації такими виданнями, як єврейським щоденником “Forvets” (Нью-Йорк), денником “Herald Tribune” (Нью-Йорк) тощо.

Демографічний, національний аспекти проблеми (зокрема право України на самовизначення) розглядали й в італійській, чеській, швейцарській, німецькій, польській, бельгійській пресі, яку ми також проаналізували в цьому підрозділі.

Іноземна преса (європейська й неєвропейська) була зацікавлена голодомором в Україні 19321933 років не лише з огляду на сенсаційність цього явища, а й переважно з національно-політичного погляду. У публікаціях висвітлювали питання про загострення українсько-московської боротьби, пов'язане з останніми подіями в лавах Комуністичної партії України.

У третьому розділі дисертації “Мовне відображення проблеми голоду в закордонних публікаціях” уперше виконано мовно-концептуальний аналіз лексеми голод 19321933 років, а також проаналізовано фольклорний аспект голоду в Україні за матеріалами сучасної періодики.

У підрозділі 3.1. “Лексема голод як об'єкт концептуального аналізу” презентовано ім'я концепту голод за словниками і як ядро змістового поля асоціативно пов'язаних слів (у словосполученнях та реченнях).

Концептуальний аналіз лексеми голод у публіцистичних, наукових, художніх текстах має свої тенденції формування. Головні аспекти цього аналізу такі:

виявлення значення лексеми голод;

розширення семантичного поля.

Слушним є зауваження вченого-мовознавця С. Єрмоленко про те, що лексичне значення іменника голод потребує чіткішого висвітлення в сучасних лексикографічних працях (йдеться про трактування в словниковій статті штучності голоду, окресленої лексемою голодомор).

Матеріалом для відтворення гештальтної структури лексеми голод були не тільки художні тексти, а й наукові та публіцистичні. У них концепт голод був “руйнівником”, “ліквідатором”, “нищівником”, “завойовником”, “загарбником”, “суддею”, “суперником”, “злочинцем”. Про персоніфікацію понять, невидимих предметів писав О. Пєшковський. Однак з багатьох гештальтів означена лексема не персоніфікується, є неістотою, наприклад, “порою року”, “часовим проміжком”, “простором”, “природним стихійним явищем”, “виставою”, “зброєю”, “знаряддям убивства”, “рослиною”, “хворобою”.

Мовно-концептуальний аналіз допоміг з'ясувати, що голодомор в Україні 19321933 років не тільки актуалізував концепт голод, але й розширив його семантичне поле.

У підрозділі 3.2. “Мова публікацій про голод 19321933 років у контексті екстралінгвістичних чинників” звернено увагу на висвітлення голодомору в Україні 19321933 років в усній народній творчості (співанки, частівки, анекдоти, куплети, прислів'я тощо). Проаналізовано неологізми, терміни, фразеологізми, абревіатури, а також жанри.

У лексиці того часу функціонували такі слова, як “індуси” (І. Бугаєвич) (селяни, котрі не вступали до колгоспів), “созівці” (І. Бугаєвич) (селяни, котрі належали до колективних господарств), “стрижії”, “парикмахери” (ці дефініції можна вважати синонімічними; так називали людей, які зрізали нестигле колосся для того, щоб прохарчуватися), “пухкутень” (так народ називав березень (означало “пухнути з голоду”), “капутень” (квітень), абревіатури “Торгсін” (“торговля с иностранцами”, або “Товарищи! Опомнитесь! Россия гибнет! Сталин истребляет народ” (С. Денисенко), СОЗ (Товариство спільного обробітку землі), ББО (“безбілкові опухлі”) та ін.

Наявне в текстах співанок-частівок слово “буксир”, під яким розуміємо передовиків-активістів, які проводили генеральну лінію партії на селі. Це були так звані бандитські угрупування (“буксирні бригади”), які грабували, заарештовували простих селян. Це були бригади “для викачки хліба”, які шукали заховані продукти, проштрикуючи землю залізними щупами. Їх називали “штирхачами”. Вони вимітали “все до крихти”, “забирали під мітлу”, “до чиста” (Р. Кирчів).

Дослідник В. Пахаренко виокремлює такий жанр, як “монолог здохлої коняки”. Це пов'язано з тим, що тоді з огляду на безгосподарність новостворених колгоспів масово гинула худоба, коні.

Як синонім до слова голод учений вживає лексему поморівка, яка, на думку дослідника Б. Хандроса, означає “навмисне не давати їсти”, “навмисне винищення”, “покарання голодом”.

Явище голодомору вплинуло на функціонування в українській мові стійких словосполучень: “три пальчики” (М. Поступенко) (так називали сто грамів чорного глевкого хліба шматочок, що за розміром був якраз такий, як три пальці жіночої руки), “морити голодом” (Б. Хандрос).

Тематичним джерелом багатьох неологізмів були слова, які означали їжу або те, що споживали люди в роки голоду в Україні (“затеруха” (М. Поступенко), “шліхта” (О. Засенко), “житнячки” (А. М'ястківський), “затирка” (П. Долина).

У цьому підрозділі відстежено й проаналізовано зміни лексичного складу української мови в 1930-х роках.

У висновках окреслено підсумкові результати проведеного дослідження і сформульовано головні положення роботи.

У дисертації подано теоретичне обґрунтування й узагальнення проблеми висвітлення голодомору в Україні 19321933 років як однієї з провідних тем світової журналістики. Проаналізовано позицію українських і закордонних дослідників, журналістів щодо окресленої тематики.

У кандидатській роботі з'ясовано найголовніші аспекти проблеми голоду в Україні та її висвітлення в закордонній журналістиці 30-х років XX століття:

національно-соціальний;

демографічний;

мовно-концептуальний;

інформаційний.

Національно-соціальний аспект. Наслідком голодомору стала ліквідація “куркулів”, які були елітою української нації, а отже, й ліквідація селянства, яке вважали основою армії національного руху. Комуністичний режим продукував певну етнополітику, спрямовану на винищення української нації як матеріалу, непридатного для побудови радянської держави. Беззаперечне існування такої особливої етнополітики доводить факт, що від голоду найбільше постраждала Україна, а також такі регіони, заселені українцями, як Кубань, Середнє Поволжя. Особливістю кампанії Й. Сталіна щодо України є штучність організованого голоду 30-х років або ж, як зазначають дослідники, “зловмисна штучність”, яка і є ознакою геноциду.

Багато дослідників голодомору в Україні 19321933 років, серед яких, наприклад, Р. Конквест, Дж. Мейс, В. Гришко, називають українську проблему 30-х років лексемою “голокост”. Вони проводять паралелі між народовбивством, вчиненим німецько-гітлерівським режимом проти євреїв під час Другої світової війни, і народовбивством, організованим радянською верхівкою проти України.

Однозначно можемо стверджувати, що голодомор в Україні 19321933 років був геноцидом. Виходимо з резолюції № 46 Генеральної асамблеї ООН, яка визначає, що дії цього злочину спрямовані на часткове або цілковите знищення певної національної, расової, релігійної або етнічної групи. Йдеться про створення спеціальних умов, які призвели до тотального винищення цілого народу як національної одиниці. На підставі цього визначення й досліджень дослідників голодомору в Україні 19321933 років не залишається ніяких сумнівів щодо того, аби назвати політику Радянського Союзу геноцидом українського народу.

Демографічний аспект. Голодомор 19321933 років український не тільки за географією, національною спрямованістю, але й за кількістю жертв. Спектр думок про демографічні наслідки голоду досить широкий. Учені, журналісти наголошують, що діапазон втрат становить від 3 до 15 млн осіб. У науковій літературі найчастіше трапляється цифра 4,8 млн осіб.

Остаточно розв'язати проблему про кількість постраждалих від голоду 19321933 років дуже складно. На початку голодомору реєстратори записували інформацію у вигляді пронумерованих актів, які містили відомості про ініціали померлого, його стать, вік, національність, професію, дату, причину, місце смерті. Зрозуміло, що ці відомості не збереглися. Звідси й випливає проблема назвати точну кількість жертв голоду в Україні 30-х років.

Мовно-концептуальний аспект. Мовне висвітлення голодомору в Україні 19321933 років поєднали з концептуальним аналізом художніх (зразки усної народної творчості), наукових, публіцистичних текстів. Це дало змогу констатувати, що лексему голод пов'язуємо з такими гештальтами, як “руйнівник”, “нищівник”, “завойовник”, “загарбник”, “ліквідатор”, “суддя”, “суперник”, “злочинець”, “хвороба”, “пора року”, “час”, “простір”, “природне стихійне явище”, “прірва”, “вистава”, “зброя”, “рослина”. Метафоричні словосполучення, в яких концепт голод стрижневий, допомогли з'ясувати те, що він переважно є персоною, яка завдає шкоди, знищуючи мільйони людей. На підставі мовно-концептуального аналізу текстів проаналізовано трагічне становище України протягом 19321933 років.

Концептуальний аналіз допоміг з'ясувати, що голодомор 19321933 років актуалізував концепт голод, розширив його семантичне поле.

Інформаційний аспект. Велику роль у правдивому, об'єктивному висвітленні подій відіграв львівський щоденник “Діло”. Проаналізувавши публікації українських і закордонних авторів від 1932 до 1937 року, констатуємо, що їхня позиція зводилася до виконання найголовнішого завдання публіцистики, журналістики: незважаючи на різні обставини, служити правді й справедливості, об'єктивно висвітлюючи події.

Результати наукових пошуків і досліджень знайшли відображення в таких публікаціях

1. Яценко А. Голодомор 19321933 років в Україні як проблема “Le Matin”, “L'Ordre”, “Le Petit Marseillais” // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. - 2001. Вип. 21. С. 307310.

2. Яценко А. Проблематика й специфіка висвітлення голоду 19321933 років в Україні на сторінках газети “Діло” // EX PROFESSO: Зб. наук. пр. Дніпропетров. ун-ту. Дніпропетровськ, 2001. С. 268-272.

3. Яценко А. Висвітлення голодомору 19321933 років в Україні на сторінках французької преси (за публікаціями “Діла”) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. - 2003. Вип. 22. С. 367-370.

4. Яценко А. Концепт голод як об'єкт асоціативного аналізу // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. 2003. Вип. 23. С. 117120.

5. Яценко А. Сучасна українська наукова думка про голод 19321933 років в Україні // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. 2004. Вип. 25. С. 301308.

6. Яценко А. Голодомор 19321933 рр. в усній народній творчості (за матеріалами сучасної періодики). Нові терміни з означеної проблематики // Пам'ять століть. 2004. № 34. С. 309314.

7. Яценко А. Голодомор 19321933 років у ретроспективі сучасного наукового погляду Заходу // Актуальні проблеми журналістики: Зб. наук. пр. Ужгород. ун-ту. Ужгород, 2001. С. 408-417.

8. Яценко А. Японський часопис про голодомор 19321933 рр. (за матеріалами газети “Діло”) // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф. / За ред. М. М. Романюка. Львів, 2002. С. 309310.

9. Яценко А. Англійська преса про голод 19321933 рр. в Україні // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф. / За ред. М. М. Романюка. Львів, 2003. С. 397401.

10. Яценко А. Голодомор 19321933 років в Україні: національно-соціальний аспект // Українська журналістика в контексті доби: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / За ред. С. Костя. - Львів, 2004. - С. 178-179.

АНОТАЦІЯ

Яценко А. М. Голодомор в Україні 19321933 років як проблема світової журналістики. Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.08 журналістика. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2005.

У дисертації виконано комплексне дослідження явища голодомору в Україні 19321933 років як однієї з провідних тем не тільки української, але й світової журналістики. Ґрунтовно вивчено різні аспекти голоду, зокрема національно-соціальний, морально-правововий, демографічний, історичний, інформаційний, мовно-концептуальний. З'ясовано особливості висвітлення голодомору 1930-х років в українських і закордонних періодичних, монографічних джерелах (сучасних та 30-х років). Охарактеризовано специфіку функціонування образу публіциста в газетному тексті доби тоталітарної журналістики (на прикладі львівського щоденника “Діло” (19321937). Досліджено семантичне поле концепту голод за лексикографічними працями. Уперше виконано мовно-концептуальний аналіз лексеми голод 19321933 років у художніх, публіцистичних та наукових текстах. Доведено, що голодомор в Україні спричинив до появи в українській мові специфічних неологізмів, абревіатур, стійких словосполучень. Окрім того, в усній народній творчості виникли нові жанри.

Ключові слова: голод, голодомор, геноцид, тоталітаризм, медіатекст, жанр, українська і світова журналістика, образ автора, мовно-концептуальний аналіз.

АННОТАЦИЯ

Яценко А. Н. Голодомор в Украине 19321933 годов как проблема мировой журналистики. Рукопись.

Диссертация представлена на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 журналистика. Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2005.

В диссертации осуществлено комплексное исследование голода на Украине 19321933 годов как одной из главных тем не только украинской, но и мировой журналистики.

В первой главе представлен обзор литературы, посвященной изучению различных вопросов, связанных с голодомором 19321933 годов. Большое внимание уделяется выяснению особенностей отображения голода 1930-х годов в украинских и зарубежных периодических, монографических изданиях (современных и 30-х годов). Учеными рассматриваются такие аспекты голодомора, как, например, информационный, национально-социальный, морально-правовой, демографический, исторический, психологический. Нами проанализированы документы (письма, обращения), которые являются свидетельством того, что Запад знал о ситуации, возникшей на Украине в начале 30-х годов. Охарактеризована деятельность многих зарубежных организаций, которые проводили акции в защиту украинского населения.

Голодомор на Украине 19321933 годов в конечном результате рассматривается как особенная этнополитика, нацеленная на уничтожение украинского народа как национальной единицы с его культурными, экономическими, политическими ценностями. Ученые, журналисты (В. Гришко, Р. Конквест, Дж. Мейс, В. Маняк и другие) назвали ее геноцидом.

Не до конца исследованными остаются демографические, психологические, морально-правовые аспекты голода 30-х годов. Это связано с тем, что многие документы, материалы находятся за границей, в том числе в России (это бывший Архив Политбюро ЦК КПСС, в настоящее время Архив Президента России, а также информационно-аналитические материалы КГБ).

Признание голодомора 19321933 гг. на государственном уровне многими странами свидетельствует о заинтересованности им как явлением не только украинской, но и мировой истории, журналистики.

Вторая глава работы содержит анализ позиции украинских и иностранных журналистов, публицистов (английских, французских, итальянских, польских, бельгийских, немецких, американских и т.д.) в рассмотрении голода 1930-х годов, коллективизации, а также разных аспектов (например, национального, демографического). Значительное внимание уделяется анализу публицистики английского корреспондента М. Меггериджа, который одним из первых написал правду о голодоморе.

Также охарактеризована специфика функционирования образа публициста в газетном тексте эпохи тоталитарной журналистики на примере львовского ежедневника “Дило” (хронологические рамки исследования охватывают период с 1932 по 1937 гг.), который перепечатал из иностранных изданий десятки материалов разных жанров о голодоморе на Украине. Газету “Дило” рассматриваем как одно из самых последовательных и объективных печатных средств массовой информации, которое полномерно информировало читателей о голоде 30-х годов.

Систему жанров львовской газеты “Дило” представляют тексты информационной и аналитической групп. Проанализированы особенности подачи информации.

В третьей главе диссертации выявлена гештальтная структура лексемы голод 19321933 гг. В основе концептуального анализа лексемы данные лингвистических словарей, а также художественные, публицистические, научные тексты.

Анализ сочетаемости лексемы голод позволил показать стоящую за ним сущность и как активный субъект действия чаще всего в акте персонификации, и как объект воздействия в акте реификации (овеществления).

Проанализированы тексты песен, частушек, пословиц, анекдотов, которые сочинял народ в 30-е годы. Доказано, что голод на Украине обусловил появление в украинском языке специфических неологизмов (“буксир”, “штырхачи”, “поморивка”, “затеруха”, “житнячки”, “затирка”, “парикмахеры”, “капутень”, “пухкутень” и т.д.), аббревиатур (“ББО”, “Торгсин”), фразеологизмов (“три пальчика”, “морить голодом” и т.д.). В фольклоре возник новый жанр (“монолог дохлой лошади”).

Результаты исследования имеют научное значение, поскольку дают возможность создать целостную картину понимания причин и последствий голода на Украине как явления мировой истории, журналистики, а также могут быть использованы для преподавания курсов и спецкурсов по истории украинской журналистики, по истории Украины для студентов учебных заведений разной квалификации и уровня аккредитации.

Ключевые слова: голод, голодомор, геноцид, тоталитаризм, медиатекст, жанр, украинская и мировая журналистика, образ автора, концептуальный анализ.

ANNOTATION

Yatsenko A. M. The Great Famine of 1932-1933 in Ukraine as an Issue of the World Journalism. - Manuscript.

A thesis for the scholarly degree of Candidate of Philology in specialty 10.01.08 - Journalism. L'viv Ivan Franko National University. - L'viv, 2005.

The thesis presents a complex research of the phenomenon of The Great Famine of 1932-1933 in Ukraine as one of the most topical issues both in Ukrainian and in the world journalism. The author has improved the study of various aspects of famine, in particular journalistic (informational), national and social, moral and legal, demographic, historical, linguistic and conceptual ones. Special attention is given to peculiarities of eliciting of the Famine in Ukrainian and foreign editions and monographs (both modern and those of 1930s). Considerable attention is devoted to distinctive features of functioning of the image of publicist in the newspaper discourse of the totalitarian epoch (on the basis of L'viv daily Dilo 1932-1937). Semantic field of the concept “famine” has been researched on the basis of lexicographical sources. For the first time linguistic and conceptual analysis of the lexeme famine of 1932-1933 has been conducted on the basis of artistic, publicistic and scholarly texts. It has been proved that the Famine has resulted in appearing in the Ukrainian language of specific neologisms, abbreviations, idioms, etc. Besides, the oral folklore has been enriched with new genres.

Key words: famine, genocide, totalitarianism, media text, genre, Ukrainian and the world journalism, image of author, linguistic and conceptual analysis.

Размещено на Allbest.ur