Російські газетні видання XVIII-XIX ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В.I. Вернадського

Размещено на http://www.аllbest.ru/

Російські газетні видання XVIII-XIX ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В.I. Вернадського

Наталія Самохіна

Мета статті: ознайомлення з першими російськими друкованими газетними виданнями XVІІІ-XІX ст., представленими у Відділі газетних фондів НБУВ (загальний обсяг фонду газетних видань понад 200 тис. річних комплектів часописів), для максимального розкриття унікальної газетної колекції найбільшої бібліотеки Української держави.

Важливою датою в історії періодичної преси Росії є 15 грудня 1702 р., коли Петро І видав наказ про друк та розповсюдження газети «Ведомости», яка мала інформувати читачів про важливі події та явища у вітчизняному та закордонному житті. Створення «Ведомостей» було зумовлено потребами соціально-економічного розвитку Росії. Петро І бачив у газеті державний орган, трибуну своїх перетворень та їх результатів, засіб агітації за підтримку політики, яку він проводив [2, 5]. Випуск першого російського друкованого часопису почався одразу ж після опублікування царського наказу - 16 грудня 1702 р. Газета виходила протягом 1702-1727 рр., спочатку в Москві, а з 1711-го - у Москві та Петербурзі.

Майже кожний номер видання містив зведення, листи Петра І і його сподвижників про хід Північної війни між Росією та Швецією (1700-1721 рр.). Газета інформувала читачів про нарощування військової могутності Росії, зростання її переваги над шведською армією. Державний орган славив царя як умілого стратега і воїна, детально розповідав про перемоги, що були одержані російськими військами на чолі з Петром І.

Видання висвітлювало діяльність уряду в економічній, політичній і культурній галузях. Велике місце в газеті відводилося торгівельній інформації, особливо багато писалося про розвиток зовнішньої торгівлі.

У першій російській газеті також йшлося про успіхи освіти, про відкриття шкіл. Крім того висвітлювалися події закордонного життя: Росія була пов' язана з європейськими державами дипломатичними відносинами, вела з ними торгівлю і підтримувала культурні зв'язки. Газета постійно знайомила читачів з воєнними подіями в Європі. У центрі уваги «Ведомостей» були західні сусіди Росії - Польща, Швеція, Данія. З південних - найчастіше згадується Турція. Важливим джерелом матеріалів про закордонне життя служили різні періодичні видання європейских країн, які потрапляли до Посольського приказу з Лейпцига, Гамбурга, Відня, Парижа, Амстердама та інших міст.

Редакції, в сучасному її розумінні, у «Ведомостях» не було. Матеріали для газети подавали різні органи центрального управління. Особливо багато їх надходило від Посольського приказу. Матеріали спочатку концентрувалися в Монастирському приказі, а звідти вже передавалися до друку. Підготовлений до видання матеріал зазвичай потрапляв до директора ти- пографії. Але керівником, редактором «Ведомостей», який брав безпосередню участь у виданні газети, був Петро I. З 11 травня 1711 р. за його наказом «Ведомости» почали друкувати у Петербурзі.

Треба відзначити, що інформація не була єдиним жанром газети. У ній друкувалися репортажі, кореспонденції, бібліографія тощо. Так, у листах Петра І - приклад військової кореспонденції, - не тільки повідомлялося про бойові операції, а й аналізувалися різні події [4, 5].

Після смерті Петра I «Ведомости» існували ще два роки. 4 жовтня 1727 р. санктпетербурзьку друкарню газети було передано Академії наук. На зміну «Ведомостям» прийшла газета «Санктпетербу- ргские ведомости». Водночас у друкарні Академії наук починають виходити щомісячні історичні, генеалогічні та географічні додатки до цієї газети - «Примечания» (1728-1742). Їх можна вважати первинною формою російського журналу. У газетному фонді НБУВ зберігаються «Примечания» за 1732, 1733, 1738, 1739, 1741,1742 рр.

Спочатку вони містили розширені коментарі до офіційних вістей «Санктпетербургских ведомостей». Але згодом «Примечания» стають науково-популярним виданням. Тут друкуються статті з питань торгівлі, промисловості, природознавства, історії. Висвітлюється політичний, економічний та соціальний устрій зарубіжних країн: «Об английском парламенте» (1732, ч. 8-14); «О турецкой земле и о турках» (1739, ч. 21-26); «Известие о Калифорнии» (1741, ч. 24-34) та ін. В декількох випусках видання подавали великі наукові статті: «О магните» (1733, ч. 57); «О фосфоре» (1738, ч. 76-86); «О видимой величине звезд» (1738, ч. 7-16); «О внешнем виде Земли» (1738, ч. 27-32); «О янтаре» (1739, ч. 38-41); «О достойных примечания переменах на поверхности Земли» (1739, ч. 89-96); «О Млечном Пути и о подобных небесных явлениях» (1739, ч. 6-8, 12); «О сиянии зодиака и о солнечной атмосфере» (1739, ч. 45-48); «О недавно явившейся комете» (1742, ч. 33-41). газетне видання преса історія

У «Примечаниях» докладно описуються різні святкові події, що відбувалися в Петербурзі, подаються результати спостережень за погодою в столиці тощо. З'являються нариси про російських мандрівників, серед яких «Известие о Северном морском ходе Россиян из устий некоторых рек, впадающих в Ледяное море, для проведывания восточных стран» (1742, ч. 50-60). Також публікувалися матеріали про подорожі та відкриття: «О мореплавании на север» (1738, ч. 22-26; 1739, ч. 76); «О Орфирейском плавании под водою» (1741, ч. 3-5). «Примечания» не обходили увагою і медичні теми, наприклад: «Физическое известие о целительных водах вообще» (1739, ч. 15-20).

Іноді видання друкувало матеріали з іноземних джерел, зокрема, «Краткое описание разных машин взятое из французской книги Machines appro- uvees par l'Academie Roiale des Sciences, Paris 1735» (1739, ч. 67-71; 1742, ч. 15, 16, 41-46).

З'являлися на сторінках «Примечаний» статті з літератури та мистецтва: «Историческое описание оного театрального действия, которое называется опера» акад. Я. Штеліна (1738, ч. 18-21, 33-34, 39-49), «О немых комедиантах у древних» (1739, ч. 87) акад. Ф. Штрубе де Пирмона, «О пользе театральных действ и комедий к воздержанию страстей человеческих» (1739, ч. 85-86) та ін. [2]. Вперше в історії російської журналістики публікуються листи, адресовані видавцям, наприклад, «Письмо сочинителям Санктпетербургских примечаний о мореплавании в север» (1739, ч. 72-73). «Примечания» подавали також статті, нариси на філософські теми: «О пользе философии в юриспруденции» (1738, ч. 92-100); «О философии» (1738, ч. 52-57); «О различии между разумом и рассуждением» (1739, ч. 88); «О житии и учении первого так называемого философа Пифагора» (1739, ч. 34-37) та ін.

У різні роки перекладачами «Примечаний» були М. Ломоносов, В. Тредиаковський, В. Адодуров, І. Тауберт та ін., які зробили вагомий внесок у розвиток літературно-публіцистичного стилю російської преси.

Газета «Санктпетербургские ведомости» була офіційним виданням, що виходило в Петербурзі протягом 1728-1917 рр. (у XVIII ст. - 2 рази на тиждень, з 1800 р. - щоденно). У фонді НБУВ часопис представлений з деякими вилученнями за 1735-1914 рр. З 1914 р. газета мала назву «Петроградские ведомости» (у фонді НБУВ вона зберігається за період 1914-1916 рр.). Видавалася газета при Академії наук, а з 1875 р. - при Міністерстві народної освіти. Її редакторами (в різний час) були: Г. Міллер, І. Богданович, А. Очкін, В. Корш, М. Усов, Е. Ухтомський та ін. [1, 2].

У «Санктпетербургских ведомостях» друкувалися: внутрішня та іноземна хроніка, об'яви про продаж, купівлю, підряди, повідомлення про театральні постановки та книги, що вийшли друком, перелік осіб, які приїхали або виїхали з Санкт-Петербурга, запрошення, повідомлення- попередження, різноманітні приватні об' яви, медичні поради у рубриці «домашний лечебник», вексельний та грошовий курс, прогнози погоди тощо. Протягом 1748-1751 рр. іноземні вісті редагував М. Ломоносов, який надавав матеріалам більш простого, розмовного характеру. У газеті також друкувалися «Ученые известия».

Вони містили різноманітні відомості про зарубіжні країни та їх населення. Взяти хоча б 1826 р.: № 12 від 9 лютого містить фрагменти з творів г-на Ешве- ге про Бразилію; у № 14 від 16 лютого надруковано «Нечто об индейцах из книги Аббата Дюба»; № 30 від 13 квітня подає опис становища в Бразилії, Чилі та у м. Буенос-Айресі за книгою О. Калдклуга.

У №№ 102, 104 від 22 та 29 грудня 1825 р. «Санктпетербургские ведомости» докладно описують події, що відбулися на Сенатській площі 14 грудня 1825 р. під час повстання. У № 58 від 20 липня 1826 р. газета опублікувала обвинувальні матеріали за справами декабристів.

З 1847 р. «Санктпетербургские ведомости» виходять з підзаголовком «Газета политическая и литературная». У виданні крім внутрішніх, іноземних та казенних відомостей з'являються нариси, оповідання, фейлетони, театральна хроніка, переклади, бібліографічний розділ. У цей час з газетою співробітничають літератори ліберального і демократичного табору - П. Анненков, І. Горбунов, свої оповідання друкує М. Успенський, статті публікують П. Бобо- рикін, В. Полетика, К. Ушинський. Видання відгукувалося на всі значні твори російських письменників. Наприклад, у № 12 за 1848 р. знаходимо рецензію на роман Ф. Достоєвського «Бедные люди», який побачив світ у 1847 р. у типографії Е. Праца. А у № 19 газети за той самий рік надруковано відгук на роман О. Дюма «Женская война» у перекладі В. Строєва. У №№ 50-59 за 1848 р. надруковано оповідання А. Плєщеєва «Протекция», у №№ 223230 цього ж року - повість П. Юркевича «Заветная скрипка». П'єса О. Островського «Пучина» представлена в перших номерах «Санктпетербургских ведомостей» за 1866 р. У № 38 від 7 лютого 1876 р. повідомляється про поновлення публікації роману Л. Толстого «Анна Каренина» у журналі «Русский вестник». Видання регулярно публікувало «Музыкальные заметки», рецензії на спектаклі, бібліографічні відомості. У №№ 144-145 за 1863 р. П. Анненков виступає з аналізом повісті Л. Толстого «Казаки», а у № 85 за той же рік розміщує статтю про твір «Сатиры в прозе» М. Салтикова-Щедріна. Також газета постійно веде рубрику «Промышленные заметки», де, зокрема, представлені статті про видобуток, очищення та використання води (№№ 222, 229, 230, 234 за 1848 р.), публікує матеріали зборів географічного, мінералогічного товариств (№ 5-8, 12 за 1848 р.). Наприкінці 60-х - початку 70-х років ХІХ ст. у виданні регулярно друкувався фейлетонний огляд «Недельные очерки и картинки», який вів А. Суво- рін. Звичайно ж критика недоліків самодержавно- кріпосницького режиму не виходила за межі лібе- ральных вимог. У літературному відділі часто з'являлися переклади творів іноземних авторів, ювілейні статті про російських письменників. У 1905 р. газета закликає зберігати спокій, висловлює обурення активними діями народних мас проти самодержавства. У подальшому газета діє під прапором захисту конституційної монархії [2].

Протягом 1756-1917 рр. у Москві виходила газета «Московские ведомости», заснована Московським університетом. З 1859 р. вона видавалася щоденно і мала статус офіційної. У газеті друкувалися накази, урядові рішення, внутрішня хроніка, закордонні відомості, об' яви тощо. Крім цього видання подавало матеріали з історії Москви, Московського університету, культури та побуту Росії. У газетному фонді НБУВ часопис представлений з деякими вилученнями за історичний період 1763-1916 рр.

Розвиток промисловості, торгівлі, науки і техніки в Росії у першому десятиріччі XIX ст. спричинив появу нових періодичних видань. Виникають відомчі й приватні газети, зокрема, «Санктпетер- бургские сенатские ведомости» (у фонді НБУВ представлені з 1809-го по 1916 р.), «Санктпетербу- ргские коммерческие ведомости» (зберігаються у фонді НБУВ за 1807 р.), «Северная почта» (у газетній колекції НБУВ представлена за період 1809-1868 рр.), «Русский инвалид или военные ведомости» (у фонді НБУВ зберігається за 1816-1916 рр.), «Северная пчела» (у фонді НБУВ представлена за період з 1825-го по 1870 р.) та ін.

У «Санктпетербургских коммерческих ведомостях» та «Северной почте» широко висвітлювалися питання торгівлі, промислового розвитку імперії, публікувалися ціни на товари, вексельний курс, велися такі рубрики, як «Ученые известия», «Изобретения и открытия». В об'яві про вихід газети «Северная почта» вказувалося, що видання покликане сприяти розвитку вітчизняної промисловості, торгівлі, сільського господарства тощо. Саме це видання вперше в Росії ввело в обіг термін «газета» [3].

«Северная почта» виходила два рази на тиждень на чотирьох полосах. Її тираж становив 5400 примірників. Газета висвітлювала питання економічного життя, підтримувала ініціативи приватних підприємців. У 1825 р. вона об'єдналася з «Санктпетербургскими коммерческими ведомостями» і почала виходити під назвою «Коммерческая газета». У газетному фонді НБУВ видання представлене за 1826, 1828-1831, 1836, 1855, 1856, 1893 рр. У 60-х роках XIX ст. газету перейменовали на «Биржевые ведомости» (у фонді НБУВ зберігаються її номери за 1864-1916 рр.).

Таким чином, історія російської газетної періодики XVffl-ХІХ ст. свідчить, що преса завжди займала одне з провідних місць у політичному, економічному та соціальному житті країни. Перші російські газети не тільки відображали офіційний курс російської держави тих часів, а й справляли суттєвий вплив на ідеологічне та духовне життя тогочасного суспільства.

Список використаної літератури

1. Библиография русской периодической печати 1703 - 1900 гг. [Текст] : материалы для истории русской журналистики / сост. и изд. Н. М. Лисовский. - Петроград : Типография Акц. Общ. Тип. Дела, 1915. - 1067 с.

2. Русская периодическая печать 1702-1894 гг. [Текст] : справ. / под ред. А. Г. Дементьева, А. В. Западова, М. С. Черепахова. - М. : Изд-во политич. лит-ры, 1959. - 836 с.

3. Соболев, В. Периодическая печать в России в начале XIX века и журналистика декабристов [Текст] / В. Соболев. - М. : ВПШ, 1952. - 31 с.

4. Федченко, П. М. Преса та її попередники : Історія зародження й основні закономірності розвитку [Текст] / П. М. Федченко. - К. : Наукова думка, 1969. - 351 с.

5. Черепахов, М. С. Возникновение периодической печати в России [Текст] / М. С. Черепахов. - М. : Изд- во Моск. ун-та, 1955. - 34 с.

Размещено на Аllbest.ru