Війна Росії проти України як геноцид українського народу

Російська влада ніколи не розглядала українців як окрему націю, натомість вважала їх частиною російського народу, що розмовляє діалектом російської мови92. Росія завжди сприймала українське прагнення незалежності як загрозу руйнації імперії в широкому значенні цього слова, зокрема Радянського Союзу. Через те що український національний рух став істотним чинником, який призвів до розпаду СРСР, Кремль системно й наполегливо намагався його очорнити, поширюючи викривлене розуміння цього руху як нацистського.

Через кілька днів після звільнення Бучі, коли весь світ побачив, які звірства там чинила російська армія, в Росії вийшла стаття «Що Росія повинна зробити з Україною»93, де прямо зазначено, що український націоналізм буцімто є нацизмом і покаранням за нього мають стати «тяготи війни». Цю статтю було оприлюднено на одному з основних російських державних медіаресурсів, що дає змогу стверджувати, що опублікований матеріал представляє офіційну політику російської держави.

У промовах Путіна чітко видно його кінцеву мету - підкорити Україну, повернути її під повну владу Росії, а в майбутньому виправити «помилку Леніна» і позбавити її будь-яких ознак державності. Аналогічно тому, як Сталін виправляв цю «помилку» у першій половині ХХ століття, Путін для досягнення своєї мети обрав спосіб, який він назвав «денацифікацією» - знищення національно свідомої, активної, патріотичної частини Української нації, яка відстоює право українців на самовизначення, на незалежність Української держави.

Фактично «денацифікація» України - це її «депатріотизація» та подальше роздержавлення.

Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Росія не спромоглася реалізувати свій десятиденний план захоплення України Mykhaylo Zabrodskyi et al., Preliminary Lessons in Conventional Warfighting from Russia's Invasion of Ukraine: February-July 2022, Royal United Services Institute for Defence and Security Studies (RUSI), November 30, 2022, https://rusi.org/explore-our-research/publications/special-resources/preliminary-lessons-conventional-warfighting-russias-invasion-ukrainefebruary- july-2022.. Відтак вона не змогла здійснити і «денацифікацію» України, інакше кажучи, знищити українську націю як таку. Проте це не означає, що російське керівництво не мало наміру досягти масштабного знищення української нації. Звичайно, ми можемо довго чекати, доки з'являться на світ якісь електронні листи, протоколи зустрічей та інші документи, які окремі вчені вважають мало не єдиними можливими доказами того, що Путін із поплічниками напали на Україну з наміром знищити українську націю Schabas, “Genocide and Ukraine: Do Words Mean What We Choose them to Mean?,” 849-50.. Однак не можна ігнорувати той факт, що публічні заяви керівництва Російської Федерації, якщо їх розглядати у відповідному політичному та історичному контексті, фактично є зізнанням у своїх геноцидальних намірах.

Водночас геноцидальний намір проявляється не лише в офіційних заявах і пропаганді, але й може бути виявлений завдяки аналізу діянь, фактично вчинених російськими військами в Україні, результати якого подано нижче в підрозділі 4.C та розділі 5.

Знищення культурної спадщини як доказ наміру знищити націю

Задовго до того, як у юриспруденцію було введено поняття геноциду, його автор - Рафал Лемкін - закликав П'яту міжнародну конференцію з уніфікації кримінального права, скликану під егідою Ліги Націй, криміналізувати варварство та вандалізм Edward C. Luck, Cultural Genocide and the Protection of Cultural Heritage, J. Paul Getty Trust Occasional Papers in Cultural Heritage Policy, No. 2 (2018), https://www.getty.edu/publications/ occasional-papers-2/.. З огляду на назву останнього злочину, що походить від давньогерманського племені, він мислився як посягання на культурну спадщину певної групи людей. Через десять років після конференції Р. Лемкін зробив вандалізм невіддільною частиною своєї концепції геноциду Ibid.. Культурну сферу він назвав однією з тих, де може проявлятися геноцид, набуваючи форм «заборони або знищення культурних інституцій та культурного життя» Raphael Lemkin, Axis Rule in Occupied Europe: Laws of Occupation, Analysis of Government, and Proposals for Redress (Carnegie Endowment for International Peace, 1944), xii, cited by Luck, Cultural Genocide and the Protection of Cultural Heritage.. Зокрема, Р. Лемкін вважав, що під час Другої світової війни освіту в дусі вільних мистецтв навмисно замінили професійно-технічною освітою, «щоб запобігти гуманістичному мисленню», якого боялися окупанти, оскільки воно сприяло «національному мисленню» Ibid..

Концепція геноциду Р. Лемкіна є ширшою за визначення, закріплене в Конвенції. Останнє не охоплює культурний вимір геноциду, встановлюючи межі для вужчого тлумачення аналізованого поняття Слід зазначити, що дедалі частіше лунають заклики до ширшого розуміння поняття геноциду. Див., наприклад: Lars Berster, “The Alleged Non-Existence of Cultural Genocide: A Response to the Croatia v. Serbia Judgment,” JICJ 13, no. 4 (2015): 677-92.. Статути міжнародних судів та їхня практика здебільшого базуються саме на такому вузькому розумінні поняття геноциду. Однак, навіть у цій парадигмі, суди знайшли можливість приділити увагу посяганням на культурну спадщину, хоча й не розглядали їх як акти геноциду. У справі Крстича (Krstic) МКТЮ зауважив, що «одночасно з фізичним або біологічним знищенням часто вчиняються посягання на культурні та релігійні об'єкти і символи цільової групи людей, які (посягання) можуть легітимно розглядатися як докази існування наміру фізично знищити таку групу» Judgment, Krstic (IT-98-33-T), Trial Chamber, 2 August 2001 (`Krstic Trial Judgment'), § 580.. Пізніше цей висновок підтвердив Міжнародний суд ООН у справах «Боснія і Герцеговина проти Сербії та Чорногорії» (Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro) Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro judgment, § 344. та «Хорватія проти Сербії» (Croatia v. Serbia) Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Croatia v. Serbia), judgment of 3 February 2015 (`Croatia v. Serbia judgment'), § 390..

У Політиці щодо культурної спадщини Офісу прокурора МКС також зазначено, що посягання на культурну спадщину мають істотне значення для доказування геноцидальних намірів Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, Policy on Cultural Heritage, June 2021, § 79, https://www.icc-cpi. int/sites/default/files/itemsDocuments/2021-03-22-otp-draft-policy- cultural-heritage-eng.pdf.. Відповідно до цієї Політики, посягання на культурну спадщину можуть проявлятися в нападах на будівлі, що мають культурне значення для певних груп людей, «які відбуваються одночасно з іншими діями, спрямованими проти захищених груп» Ibid., § 78.. Це повертає нас до концепції Р. Лемкіна, який чітко зазначив, що «геноцид має дві фази: перша - знищення національної моделі пригнобленої групи, друга - насадження національної моделі гнобителя»106. Знищення культурної спадщини є частиною першої фази, яка часто супроводжується культурною асиміляцією та запереченням культурної самобутності пригнобленої групи людей.

Перші місяці повномасштабної російської війни проти України характеризувалися обома фазами культурного геноциду одночасно. Із бібліотек на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької, Чернігівської та Сумської областей конфісковували українську історичну та художню літературу, яка не відповідає кремлівському баченню того, якою має бути Україна107. Повідомлялося, що «російська військова поліція» має перелік імен особистостей, книги про яких треба негайно вилучити або знищити. Це, зокрема, Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера, Роман Шухевич та В'ячеслав Чорновіл108.

Збройні сили Російської Федерації обстрілюють українські музеї, історичні пам'ятки та культові місця, які посідають особливе місце в національній самосвідомості українців109. 23 січня 2023 року ЮНЕСКО заявила, що 236 культурних об'єктів, зокрема 105 релігійних об'єктів, 83 історичні будівлі, 18 музеїв, 19 пам'яток історії, 11 бібліотек, було повністю або частково зруйновано. Цей перелік не є повним, оскільки деякі дані ще потребують уточнення110. Міністерство культури України заявляло, що станом на 26 січня 2023 року пошкоджено 553 культурних об'єкти111. Багато з них, зокрема Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, Свято-Успенську Святогірську лавру, Меморіал жертв тоталітаризму та історичні будівлі старовинному Чернігові, росіяни обстріляли без будь-якої видимої військової необхідності.

Переходячи до другого етапу культурного геноциду, окупаційні війська Російської Федерації замінили українські таблички з назвами міст на російськомовні; запровадили навчання виключно російською мовою за російськими підручниками, заборонивши використання української мови та українськомовних книжок; примушували вчителів шкіл дотримуватись російських освітніх програм і вилучили зі шкільних курсів українську мову, літературу та історію, а також завозили на окуповані території російських учителів «Русифікація українських дітей. РФ планує звозити до Херсонської та Запорізької областей вчителів із Новосибірська», New Voice, 20 червня 2022, https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/rosiya-hoche-zvoziti-dohersonskoji-ta-zaporizkoji-oblastey-vchiteliv-iz-novosibirska-ostanni-novini-50250965.html..

Такі дії яскраво свідчать про прагнення знищити будь-які прояви української самобутності, української культури, мови та історії. Як зазначають міжнародні суди, наявність такого дискримінаційного наміру щодо матеріальної культурної спадщини національної групи своєю чергою може свідчити про наявність геноцидального наміру Ana Filipa Vrdoljak, “The Criminalisation of the Intentional Destruction of Cultural Heritage,” in Forging a Socio-Legal Approach to Environmental Harm: Global Perspectives, eds. Emanuela Orlando and Tiffany Bergin (London: Routledge, 2016), 16-18, https://papers. ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2676470.. На нашу думку, потрібно й далі впроваджувати підходи Р. Лемкіна до розуміння культурного геноциду. Адже посягання на нематеріальну спадщину національної групи, що охоплює її мову, історію та освітні традиції, не меншою мірою підтверджують існування геноцидальних намірів, ніж знищення історичних чи релігійних споруд Докладніше див., наприклад: Sean Fobbe et al., “Cultural Heritage Destruction during the Islamic State's Genocide against the Yazidis,” The Asian Yearbook of Human Rights and Humanitarian Law 5 (2021): 111-44; Juliette Paauwe and Jahaan Pittalwala, “Cultural Destruction and Mass Atrocity Crimes: Strengthening Protection of Intangible Cultural Heritage,” Global Responsibility to Protect 13 (2021): 395-402; Marco Odello, “Genocide and Culture: Revisiting their Relationship 70 years after the Genocide Convention,” in The Concept of Genocide in International Criminal Law: Developments after Lemkin, eds. Marco Odello and Piotr Lubinski (Taylor and Francis, 2020), 236-61.. Міжнародні та національні суди, які розглядають справи про геноцид, повинні приділяти належну увагу і давати оцінку проявам геноцидального наміру, на які вказував Р. Лемкін, зокрема забороні мови національної групи, знищенню книг та забороні публікацій Yasmin de Brito Goes, “Rethinking the Cultural Genocide: The Destruction of Cultural Heritage in Syria” (Dissertation presented as a partial requirement for obtaining the title of Bachelor of Laws, University of Brasilia, 2018), 41.. З огляду на зазначене ми вважаємо, що політика придушення української культури на окупованих територіях, а також військові атаки на культурні об'єкти є доказами намірів вчинити геноцид української нації.

Акти геноциду і додаткові докази геноцидального наміру

Росія знищує українську націю, вчиняючи діяння, прямо передбачені Конвенцією як акти геноциду, зокрема: вбивства та заподіяння тяжкої тілесної або психічної шкоди (підрозділ 5.A); умисне створення для групи життєвих умов, розрахованих на її повне або часткове фізичне знищення (підрозділ 5.В); насильницьке переміщення українських дітей до Росії або на окуповані нею території (підрозділ 5.C). Вчинення таких актів засвідчує наявність об'єктивних ознак складу геноциду, сукупність яких прийнято називати actus rei.

Ба більше, характер цих актів і контекст, у якому їх учинено, є додатковим доказом наявності геноцидального наміру щодо української нації. Відповідно до позицій Міжнародного суду ООН, «характеристика діянь [у складі геноциду] та їх взаємозв'язок може свідчити на користь висновку про намір». Встановлення наміру знищити захищену групу передбачає оцінювання всіх наявних доказів у сукупності «замість того, щоб окремо розглядати кожен геноцидальний акт щодо наявності в обвинуваченого наміру знищити групу, що перебуває під захистом». Окремі воєнні злочини та злочини проти людяності, взяті разом, можуть утворювати геноцид, «якщо вони є частиною ширшої моделі нападу, розрахованої на знищення [захищеної] групи».

У подальших підрозділах статті висвітлено умисність, системність і широкомасштабність діянь, учинених російськими військами в Україні. На нашу думку, характер цих діянь у поєднанні із загальним контекстом, публічними заявами російського керівництва, теле-, радіопрограмами та публікаціями російських державних медіа є доказом наявності геноцидального наміру знищити українців як національну групу.

Вбивства та заподіяння тяжкої тілесної або психічної шкоди

Діяння, що утворюють склад геноциду, не обмежуються фізичним знищенням членів захищеної групи, тобто вбивствами. Способами вчинення геноциду (геноцидальними актами) також можуть бути заподіяння тяжкої тілесної або психічної шкоди, зокрема катування, зґвалтування та сексуальне насильство, насильницьке переміщення та насильницьке зникнення, жорстоке поводження та створення нелюдських умов під час ув'язнення Fournet, “The Actus Reus of Genocide,” 61-2; Mettraux, International Crimes: Law and Practice, Volume I: Genocide, 263-64.. МКС визнає, що складовими частинами геноциду можуть бути такі діяння, як тортури, зґвалтування, сексуальне насильство або нелюдське чи таке, що принижує людську гідність, поводження ICC Elements of Crime, 2, fn 3..

Із перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські військові провадили кампанію умисних убивств і нападів на українців. Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь та Ворзель, розташовані на Київщині, - це лише деякі з населених пунктів, де зафіксовано випадки масових розстрілів, насильницьких зникнень, тортур та зґвалтувань українців Amnesty International, Ukraine: Russian forces extrajudicially executing civilians in apparent war crimes - new testimony, April 7, 2022, https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/04/ukraine-russian-forces-extrajudicially-executing-civilians-in-apparent-war-crimesnew-testimony/..

У травні 2022 року повідомлялося, що тільки в Бучанському районі було виявлено понад 1000 тіл убитих мирних жителів Sarah Rainsford, “Ukraine: The Children's Camp that Became an Execution Ground,” BBC, May 16, 2022, https://www. bbc.com/news/world-europe-61442387.. Поліція повідомляла, що 650 цивільних осіб було страчено через розстріл Ibid.. На багатьох тілах були сліди тортур Human Rights Watch, Ukraine: Russian Forces' Trail of Death in Bucha, April 21, 2022, https://web.archive.org/web/2022042106 2141/https://www.hrw.org/news/2022/04/21/ukraine-russian-forces-trail-death-bucha.. У Бучі було знайдено тіла із зігнутими колінами, опущеними головами та зв'язаними за спиною руками Rainsford, “Ukraine: The Children's Camp that Became an Execution Ground.”, що є очевидними ознаками страти. «Г'юман Райтс Вотч» (Human Rights Watch) повідомляє, що в Бучі російські війська робили обходи приватних будинків, «полюючи на нацистів» Human Rights Watch, Ukraine: Russian Forces' Trail of Death in Bucha.. Зважаючи на те, що російська пропаганда таврує «нацистами» всіх, хто вважає себе українцями та підтримує українську державність, мішенню для російських військ стали мирні жителі Бучі саме через їхню належність до української нації. Журналісти-розслідувачі встановили, що російська влада заздалегідь склала списки українців, котрі мають суспільний авторитет на місцевому або національному рівнях, яких мали «вбити чи ув'язнити», що свідчить про спланований та свідомо дискримінаційний характер нападу Росії на українців.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини і Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні (далі - Слідча комісія ООН) також повідомили про умисні й довільні страти та вбивства мирних жителів російськими військовими в Київській, Чернігівській та Сумській областях України під час окупації російськими військами128. Жертв налічувалося сотні, багатьох із них стратили після затримання та тортур.

Велика кількість жертв, їхній цивільний статус, а отже, вразливий стан, тяжкість заподіяного насильства, жорстокість, умисність і повторюваність убивств, наявність плану знищення українських громадських лідерів у супроводі мови ненависті, спрямованої проти українців як нації, свідчать про наявність геноцидального наміру. Незалежні експерти погоджуються з тим, що масові розстріли мирних жителів, вчинені російськими військами на окупованих територіях Київської, Чернігівської та Сумської областей України, відображають геноцидальну модель знищення українців129.

Більшість убитих і страчених російськими військами українців є цивільними чоловіками130, українських жінок ґвалтували і чинили над ними сексуальне насильство131. У жовтні 2022 року Праміла Паттен (Pramila Patten), спеціальний представник Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту, заявила, що зґвалтування є частиною воєнної стратегії Росії Ewelina U. Ochab, “United Nations: Rape Is Part Of Russia's Military Strategy,” Forbes, October 14, 2022, https://www.forbes.com/sites/ewelinaochab/2022/10/14/unitednations-rape-is-part-of-russias-military-strategy/?sh=361ae19f36a0.. За даними Інституту запобігання геноциду Р. Лемкіна, масове вбивство чоловіків призовного віку в поєднанні зі звірствами, вчиненими проти жінок і дітей, є найпоширенішою формою геноциду von Joeden-Forgey, The Ten Patterns of Genocide.. Справді, у справі Крстича (Krstic) МКТЮ встановив, що масова страта боснійських мусульман призовного віку, вчинена боснійськими сербами на тлі примусового переміщення боснійських мусульманських жінок, дітей і людей похилого віку, становила злочин геноциду Krstic Trial Judgment, § 595..

Окрім страт і вбивств, принаймні у 17 селах і містечках Київської та Чернігівської областей було знайдено докази тортур, насильницьких зникнень, нелюдського та такого, що принижує людську гідність, поводження Human Rights Watch, Ukraine: Executions, Torture During Russian Occupation, May 18, 2022, https://www.hrw.org/news/2022/05/18/ukraine-executions-torture-during-russian-occupation; World Organisation Against Torture, Ukraine: Killings, Kidnappings and Torture of Civilians in Territories under Russian Control, May 6, 2022, https://www.omct.org/en/resources/statements/ukraine-killings-kidnappings-and-torture-of-civilians-in-territories-under-russian-control.. До жорстокого поводження та катування російські військові також вдавалися під час тривалого утримання цивільних осіб у вкрай переповнених приміщеннях у жахливих умовах без доступу до води, їжі, свіжого повітря та світла Report of the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine to the UN General Assembly, 14-5.. Відомо про численні випадки катувань і жорстокого поводження в південних регіонах України, окупованих російськими військами Human Rights Watch, Ukraine: Torture, Disappearance in Occupied South, July 22, 2022, https://www.hrw.org/news/2022/ 07/22/ukraine-torture-disappearances-occupied-south.. За даними Всесвітньої організації проти тортур, способами катувань були «жорстоке побиття, непропорційне та каральне використання електрошокера, погрози та імітація страти» World Organisation Against Torture, Ukraine: Killings, Kidnappings and Torture of Civilians in Territories under Russian Control, May 6, 2022.. Катівні також було виявлено в Харківській області після її звільнення від російських військ у вересні 2022 року Human Rights Watch, Ukraine: Russian Forces Tortured IziumDetainees, October 19, 2022, https://www.hrw.org/news/2022/ 10/19/ukraine-russian-forces-torturedizium-detainees..

Тортури було спрямовано проти місцевих лідерів, активістів, волонтерів і підозрюваних у колишніх зв'язках з українськими збройними силами World Organisation Against Torture, Ukraine: Killings, Kidnappings and Torture of Civilians in Territories under Russian Control; Report of the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine to the UN General Assembly, § 81.. Деякі з тих, кого затримували, засвідчили, що представники російської влади називали їх «нацистами» і «фашистами» та жорстоко били, називаючи це «денацифікаційними сесіями». Будь-яка підтримка чи сама лише належність до української нації та держави, на виявлення яких, імовірно, працювали російські спецслужби, каралися тортурами, що свідчить про наявність політики та плану придушення української ідентичності населення на окупованих територіях.

Зрештою, російські війська системно і свідомо обстрілювали цивільне населення України. 16 березня 2022 року було розбомблено театр у Маріуполі, де переховувалися сотні мирних жителів. Розслідування Amnesty International встановило, що російські війська навмисно розбомбили театр, незважаючи на те що його було чітко ідентифіковано як цивільний об'єкт. Часто російські військові зумисно атакували цивільних осіб, які евакуювалися пішки, автобусами або приватними транспортними засобами, на яких був напис «діти»144. Кричущим прикладом нападу на евакуйованих є атака на Краматорський вокзал, де перебувало близько 4000 мирних жителів, переважно жінок і дітей, які чекали на виїзд із Донецької області145. Загалом загинуло 59 мирних жителів, зокрема 7 дітей, понад 100 цивільних було поранено146. Крім того, неодноразові випадки невибіркових атак призвели до загибелі та тяжких поранень мирних людей, які ховалися в житлових будинках, школах, лікарнях та інших цивільних будівлях147. Amnesty International повідомляє, що російські війська без упину та без розбору бомбардували житлову забудову в Харкові, другому за величиною місті України, що з початку повномасштабного вторгнення спричинило щонайменше 600 смертей і 1200 поранень серед цивільного населення Amnesty International, Ukraine: `Anyone can die at any time': Indiscriminate Attacks by Russian Forces in Kharkiv, Ukraine, June 13, 2022, https://www.amnesty.org/en/documents/ eur50/5682/2022/en/.. Наведене доводить намір знищити українську націю, що підтверджується характером шкоди від злочинів, скоєних проти цивільного населення України, її умисним спричиненням, масштабністю та системністю заподіяння.

Умисне створення умов життя, спрямованих на фізичне знищення української нації

Умисне створення для групи людей таких життєвих умов, що свідомо розраховані на її повне або часткове фізичне знищення Art. II(c) Genocide Convention; Art. 6(c) ICC St., полягає в застосуванні «методів знищення, які не призводять до негайної смерті членів групи, але в кінцевому підсумку спрямовані на їх фізичне знищення» Judgment, Tolimir (IT-05-88/2-A), Appeals Chambers, 8 April 2015 (`Tolimir Appeal Judgment'), §§ 225 and 227.. Відповідно до практики МКТЮ та МКТР, такими методами, зокрема, є «мізерне харчування; ненадання належної медичної допомоги; систематичне вигнання членів групи з їхніх домівок» Ibid.. Умовами, розрахованими на «повільну смерть, наприклад, є відсутність належної їжі, води, притулку, одягу, санітарних умов або примушування членів групи до надмірної роботи або фізичного навантаження» Ibid.. Міжнародний суд ООН також обстоює подібну позицію Croatia v. Serbia judgment, § 161.. До того ж у справі Аль-Башира (Al-Bashir) Палата попереднього провадження МКС І розглядала забруднення водяних насосів у Судані (Африка) та примусове переміщення, поєднане із заселенням членів інших племен на покинуті території, як частину обвинувачення у створенні умов, розрахованих на фізичне знищення захищених груп з метою втілення політики геноциду Second Decision on the Prosecution's Application for a Warrant of Arrest, Al-Bashir (ICC-02/05-01/09-94), Pre-Trial Chamber I, 12 July 2010, § 38..

Важливо зазначити, що для встановлення аналізованого виду геноцидальних діянь не потрібно доводити, що було фактично досягнуто повне або часткове знищення захищеної групи Tolimir Appeal Judgment, § 225; Karadzic Trial Judgment, § 546.. Водночас треба продемонструвати, що нестерпні умови життя було створено умисно і заради досягнення загальної мети знищення групи повністю або частково156. На думку МКТЮ, це можна зробити завдяки оцінюванню об'єктивної здатності цих умов призвести до фізичного знищення групи, беручи до уваги «характер умов життя, тривалість часу, протягом якого члени групи перебували у них, та характеристики групи людей, зокрема їхню вразливість»157.

Російське керівництво неодноразово заперечувало право українців на існування як окремої та незалежної нації. Щоб наш народ припинив незалежне існування, українців не лише убивають безпосередньо, а й системно створюють умови, розраховані на фізичне знищення української нації в майбутньому. Особливу увагу слід звернути на кілька форм цієї російської діяльності, що описано нижче.

Як уже було зазначено, від самого початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росіяни системно полювали на проукраїнських лідерів громадської думки в місцевих громадах. Є численні випадки заподіяння тяжкої фізичної та психічної шкоди представникам українських органів державної влади та місцевого самоврядування158, представникам громадських організацій та місцевим активістам, журналістам, духовенству та іншим людям, які мають авторитет в українському суспільстві159. Викрадення проукраїнських лідерів та активістів є звичайною практикою на окупованих Росією територіях160. Така практика має на меті не лише залякати конкретних активістів, а й створити середовище, де буде неможливим будь-який вияв української ідентичності. Це створює реальну загрозу для розвитку та навіть самого існування українського громадянського суспільства161. Як видно з практики міжнародного кримінального судочинства, напад на лідерів громад може свідчити про наявність геноцидального наміру162.

Численні факти доводять створення умов життя, розрахованих на фізичне знищення населення України. Людей позбавляють доступу до основних засобів виживання - води, їжі, опалення в холодну пору року, ліків та медичного обслуговування, беручи в облогу населені пункти, знищуючи цивільну інфраструктуру, електро-, водо- і теплопостачання в оточених районах у поєднанні з блокуванням гуманітарної допомоги та перешкоджанням евакуації цивільного населення163. Російську тактику вибору цілей для повітряних атак деякі вчені описують як «урбіцид»164, який спрямовано на заподіяння страждань і, зрештою, досягнення фізичного знищення цивільного населення в багатьох населених пунктах України. Облога таких великих міст, як Маріуполь та Чернігів, свідчить про намір Російської Федерації домогтися фізичного знищення хоча б частини українського народу.

Ще одним вектором діяльності Російської Федерації, спрямованої на створення умов життя, розрахованих на поступове знищення української нації, є підрив її економічної спроможності та безпеки, що виявляється в руйнуванні життєво важливих об'єктів інфраструктури та блокуванні нормальної діяльності різних господарських об'єктів165. Оприлюднено низку випадків пошкодження зерносховищ і ферм на окупованих територіях і там, де ведуться активні бойові дії, а також на територіях, підконтрольних українському уряду166. Російські війська використовують запалювальну зброю для знищення посівів167. У 2022 році посівна кампанія опинилася під серйозною загрозою, аграрії змушені були працювати під постійними обстрілами, багато земельних

ділянок і полів були заміновані росіянами Human Rights Watch, Background Briefing on Landmine Use in Ukraine, June 15, 2022, https://www.hrw.org/news/2022/06/15/background-briefing-landmineuse-ukraine.. Іншою тактикою, яку використовує Росія, є цілеспрямоване руйнування енергетичних об'єктів, зокрема електроенергетичної, паливно-газової інфраструктури. Росія атакувала кілька нафтопереробних заводів і багато нафтосховищ по всій Україні, навіть у віддалених від активних бойових дій регіонах Західної України “Russia Attacks Deep in Ukraine, Hitting Rail and Fuel Facilities,” PBS, April 25, 2022, https://www.pbs.org/newshour/world/russia-attacks-deep-in-ukraine-hittingrail-and-fuel-facilities; Conflict and Environment Observatory, Ukraine Conflict Environmental Briefing, November 2022, https://ceobs.org/ukraine-conflict-environmentalbriefing-fossil-fuel-infrastructure/.. Це створило серйозний дефіцит бензину та дизельного палива, що, серед іншого, поставило під загрозу збирання врожаю.

Дії Росії з блокування морських торгових шляхів унеможливили транспортування українських товарів, як-от сталь, добрива, неоновий газ, зерно, соняшникова олія та інша сільськогосподарська продукція. Крім того, росіяни крадуть українські продукти та продають їх для власної вигоди “Tracking where Russia is taking Ukraine's Stolen Grain,” BBC, June 27, 2022, https://www.bbc.com/news/61790625.. Дії Росії серйозно підривають економічний потенціал України Stawomir Matuszak, “A Struggle To Survive. Ukraine's Economy in Wartime,” Centre for Eastern Studies, October 18, 2022, https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/osw-commentary/2022-10-18/a-struggle-to-survive-ukraines-economy-wartime., перекривають їй доступ до ринків та перешкоджають розвитку морської торгівлі в майбутньому.

Безпрецедентні обстріли великих міст і цілеспрямоване знищення енергетичної інфраструктури, які почалися в жовтні 2022 року Andras Racz and Christian Molling, “Massive Strikes on Civilian Infrastructure,” German Council on Foreign Relations, November 3, 2022, https://dgap.org/en/research/publications/massive-strikes-civilian-infrastructure. в холодну пору року, позбавили людей не лише електроенергії, а й водопостачання, опалення та доступу до працездатної системи каналізації, внаслідок чого частина населення України опинилась на межі виживання UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs, Ukraine: Situation Report, February 10, 2023, https://reliefweb.int/report/ukraine/ukraine-situation-report-10-feb-2023-enruuk; Report of the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine to the Human Rights Council, §§ 40-43..

Нині ще важко точно визначити обсяг екологічної шкоди, завданої Російською Федерацією в Україні, проте вже перші дослідження Lyudmila Malko and Dmitry Nikolaenko, “Military Ecology: Novelties of 2022 and Assessment of the Environmental Consequences of Russia's Aggression Against Ukraine,” June 2022, https://www.researchgate.net/publication/361262940_Military_ecology_novelties_of_2022_and_assessment_of_the_environmental_consequences_of_Russia's_aggression_against_ Ukraine. та моніторинг, проведений українським урядом Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine, Dashboard with Data on Environmental Threats, https://ecozagroza.gov.ua/en., засвідчують, що Росія створила величезну загрозу для довкілля. Постійні бомбардування та ракетні атаки, мінування, пошкодження заповідних територій та захищених екосистем у районах активних бойових дій, зокрема Харківської, Сумської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та інших областей, уже вкрай негативно вплинули на навколишнє природне середовище, і цей вплив, імовірно, буде довгостроковим “Eco-chronicles of the War in Ukraine: the Main Consequences of Russian Aggression in May,” EcoPolitic, June 1, 2022, https://ecopolitic.com.ua/en/news/ekohroniki-vijniv-ukraini-golovni-naslidki-rosijskoi-agresii-za-traven-3/.. Російська «токсична спадщина» даватиметься взнаки багатьом прийдешнім поколінням українців Karen Hulme, “Using International Environmental Law to Enhance Biodiversity and Nature Conservation During Armed Conflict,” JICJ 20 (2022): 1156..

Ще одним виміром російського шкідливого впливу на екологію є загроза ядерній та радіаційній безпеці. З перших днів повномасштабної військової агресії російські війська небезпечно маневрували в Чорнобильській зоні відчуження “Inside Chernobyl: We Stole Russian Fuel to Prevent Catastrophe,” BBC, April 9, 2022, https://www.bbc.com/news/world-europe-61048256; Max Bearak and Serhiy Morgunov, “In Chernobyl's Delicate Nuclear Labs, Russians Looted Safety Systems,” The Washington Post, June 2, 2022, https://www.washingtonpost.com/world/2022/06/02/ukraine-chernobyl-damage-done-by-russians/.. Фактично вони використовували цей об'єкт для масованого наступу на Київ. Крім того, російські війська використали саркофаг Чорнобильської АЕС (об'єкт «Укриття») із серйозним порушенням стандартів безпеки, що створило загрозу ядерного зараження річки Дніпро та значної частини України. Найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція від самого початку великої війни перебувала під прицільним вогнем російських військ і на момент написання цієї статті залишається під постійною загрозою обстрілів Maryna Ratushna, “War Against Nature: The Environmental Damage of Russia's Full-Scale Invasion of Ukraine,” June 17, 2022, https://war.ukraine.ua/country-and-society/waragainst-nature-the-environmental-damage-of-russia-s-full-scale-invasion-of-ukraine/.. Російські війська захопили приміщення Запорізької атомної електростанції та розмістили там важке озброєння, ракетні комплекси та вибухівку “Russian Vehicles Seen Inside Turbine Hall at Ukraine Nuclear Plant,” CNN, August 19, 2022, https://edition.cnn.com/2022/08/19/europe/ukraine-zaporizhzhia-nuclearplant-russian-vehicles-intl-hnk/index.html..

Екологічна шкода, завдана діями Росії в Україні, становить серйозну загрозу для здоров'я й добробуту української нації та її майбутніх поколінь. Описані вище діяння Російської Федерації спрямовані на створення передумов для поступового зубожіння української нації, гострого дефіциту продовольства та інших ресурсів, необхідних для виживання людей. Зважаючи на системність і цілеспрямованість, ці діяння вочевидь вчиняються з наміром знищити українську націю.

Насильницьке переміщення та русифікація українських дітей

Відповідно до статті 2(e) Конвенції про геноцид і статті 6(e) Статуту МКС, геноцид може бути вчинений шляхом насильницького переміщення дітей із захищеної групи до іншої групи. Добре відомо, що поняття «насильницьке переміщення» передбачає не лише застосування фізичної сили. Згідно з позицією МКС воно також охоплює погрози застосування сили або примусу, що забезпечується «страхом перед насильством, примусом, затриманням, психічним тиском або зловживанням владою [...], або внаслідок впливу атмосфери примусу». Крім того, передання дітей під впливом обстановки страху або відчаю, властивої ситуації збройного конфлікту, також визнається насильницьким переміщенням.

Комісія ООН з міжнародного права вважає, що насильницьке переміщення дітей із захищеної групи до іншої групи має «особливо серйозні наслідки для майбутньої життєздатності [захищеної] групи як такої»184. Міжнародний суд ООН визнав, що насильницьке передання дітей від однієї групи до іншої «може також слугувати фізичному знищенню групи, повністю або частково, оскільки таке передання може знизити здатність групи до самовідновлення, а відтак і виживання в довгостроковій перспективі»185.

Переміщення та асиміляція дітей новою групою може призвести до стирання їхньої ідентичності як членів захищеної групи та, як наслідок, поставити під загрозу майбутнє існування такої групи. Наприклад, у 2016 році Незалежна міжнародна слідча комісія щодо Сирійської Арабської Республіки встановила, що геноцид проти єзидської громади був скоєний шляхом насильницького вилучення дітей родин єзидів і переміщення в середовище бойовиків ІДІЛ, що призвело до відокремлення дітей азидів від власної релігійної спільноти та знищення їхньої єзидської ідентичності Independent International Commission of Inquiry on the Syrian Arab Republic, `They Came to Destroy': ISIS Crimes Against the Yazidis, UN Doc A/HRC/32/CRP.2, June 15, 2016, 62.. Аналогічно діє Росія від самого початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Вона системно здійснює насильницьке переміщення українських дітей на окуповані українські території або вглиб Росії.

У червні 2022 року Росія сама заявила, що понад 300 000 українських дітей було передано до різних регіонів Росії “Russia Says More Than 300,000 Ukrainian Children `deported',” Ukrainska Pravda, June 19, 2022, https://www.pravda. com.ua/eng/news/2022/06/19/7353366/.. За даними українських чиновників, близько 16000 дітей було передано російською владою в перший рік повномасштабного вторгнення “Factbox: Who are the Ukrainian Children at the Heart of Putin Arrest Warrant?,” Reuters, March 19, 2023, https://www.reuters.com/world/europe/who-are-ukrainianchildren-heart-putin-arrest-warrant-2023-03-19/.. Слідча комісія ООН повідомила, що передання українських дітей не було виправдане жодними належними обставинами та вочевидь здійснене з порушенням міжнародного гуманітарного права Report of the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine to the Human Rights Council, § 98.. 17 березня 2023 року МКС видав ордери на арешт президента Росії Путіна та уповноваженої при Президенті РФ з прав дитини Львової-Бєлової ICC Press Release, “Situation in Ukraine: ICC judges issue arrest warrants against Vladimir Vladimirovich Putin and Maria Alekseyevna Lvova-Belova,” March 17, 2023, https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and.. їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до Російської Федерації. Їхні дії кваліфіковано як воєнні злочини за статтями 8(2)(a)(vii) та 8(2)(b)(viii) Статуту МКС.

Хоча ордери МКС на арешт і звіт Слідчої комісії ООН вказують на наявність переконливих доказів вчинення офіційними представниками РФ воєнного злочину у формі незаконної депортації українських цивільних осіб, є вагомі підстави вважати, що передання дітей також є актом геноциду. Російські чиновники відкрито висловлювали бажання, щоб переміщені українські діти навчалися російською мовою, щоб їх усиновлювали російські сім'ї і ці діти перетворювалися на російських громадян “UN's Bachelet Concerned Over Ukraine Orphans “deported” to Russia for Adoption,” UN News, June 15, 2022, https://news.un.org/en/story/2022/06/1120412.. З цією метою до російського парламенту було внесено законопроєкт, який передбачає спрощену процедуру усиновлення переміщених українських дітей російськими сім'ями. Крім того, Росія видавала російські свідоцтва про народження українським дітям на підконтрольних їй територіях. Розслідування, проведене Лабораторією гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров'я (Yale School of Public Health's Humanitarian Research Lab), встановило, що депортованих українських дітей утримували в контрольованих Росією таборах перевиховання194. Заяви та дії російських офіційних осіб свідчать про намір остаточно відірвати українських дітей від їхніх сімей, національної та етнічної групи і в такий спосіб знищити їхню українську ідентичність195.

Висновки

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало для світу шоком. Багато хто досі не може зрозуміти причини руйнівного нападу Росії на Україну та її народ. Заява Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», схвалена 14 квітня 2022 року, проєкт якої написали автори цієї статті, мала на меті привернути увагу міжнародної спільноти до геноцидальних намірів, які спонукають Росію до війни проти України.

У цій статті запропоновано розширене юридичне обґрунтування та ширший історичний контекст, покладені в основу зазначеної Заяви українського Парламенту. Одне з ключових положень цієї статті адресовано насамперед зовнішній аудиторії, тим, хто не залучений у конфлікт безпосередньо. Йдеться про розкриття справжнього значення, яке вкладається в терміни «денацифікація», «нацист» і «націоналізм» в офіційній російській риториці щодо України та українців. Прагнення українців жити окремою нацією та мати незалежну державу російська офіційна ідеологія вже давно розглядає як націоналізм і нацизм. Тож метою «денацифікації» є, по суті, знищення тих, хто ідентифікує себе як членів незалежної української нації. Автори також звертають увагу читачів на системне знищення об'єктів української культурної спадщини, русифікацію, яка здійснюється через заборону українських книжок і мови на окупованих Росією українських територіях, системність і масовість звірств, вчинених російськими збройними силами в Україні.

Зрозумівши контекст і значення лексики офіційної російської риторики, якою супроводжуються вбивства, тортури, нелюдське поводження та переслідування українців, русифікація українських дітей та широкомасштабне знищення критичної інфраструктури України, неможливо не побачити геноцидальної сутності російської війни проти України та її народу. Факти, викладені в цій статті, у своїй сукупності дають підстави вважати, що діяння Російської Федерації, вчинені під час повномасштабного вторгнення в Україну, справді спрямовані на принаймні часткове знищення української нації, а отже, є геноцидом.

Список використаної літератури

1. Бойченко, В.М., П.П. Ерёмин. Белорусские буржуазные националисты. Москва: Высшая краснознамённая школа КГБ при Совете Министров СССР, 1957.

2. Верховна Рада України. Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Постанова 2188-IX. Ухвалено 14 квітня 2022. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2188-20#Text.

3. Верховна Рада України. Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, інституцій Європейського Союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Міжнародного агентства з атомної енергії та парламентів і урядів його держав-членів щодо засудження акту ядерного тероризму, який здійснює держава-агресор -- Російська Федерація на Запорізькій атомній електростанції у місті Енергодар Запорізької області, Україна. Постанова 2502-ІХ. Ухвалено 15 серпня 2022. Дата звернення 10 серпня 2023. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2502-20#Text.

4. Гришунов, М.И., и др. Литовские, латышские и эстонские буржуазные националисты. Москва: Высшая школа КГБ при Совете Министров СССР, 1961.

5. Дзюба, Іван. Інтернаціоналізм чи русифікація? Сучасність, 1968.

6. Медведев, Дмитрий. «О фейках и настоящей истории». Telegram-канал, 5 апреля 2022. https://t.me/medvedev_telegram/34.

7. Музей Голодомору. «Визнання Голодомору геноцидом». https://holodomormuseum.org.ua/vyznannia-holodomoru-henotsydom/.

8. Оловянников, Я.И., и др. Особенности борьбы советской контрразведки с идеологической диверсией зарубежных буржуазно-националистических организаций и подрывной деятельностью враждебных националистических элементов. Москва: Высшая краснознамённая школа КГБ при Совете Министров СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1978.

9. Президент Российской Федерации. О государственной собственности бывшего Союза ССР за рубежом. Указ 201. 8 февраля 1993. https://docs.cntd.ru/document/9003857.

10. Президент России: официальный сайт. Статья Владимира Путина «Об историческом единстве русских и украинцев», 12 июля 2021. http://kremlin.ru/events/president/news/66181.

11. Президент России: официальный сайт. «Большая пресс-конференция Владимира Путина», 23 декабря 2021. http://kremlin.ru/events/president/news/67438.

12. Президент России: официальный сайт. «Обращение Президента Российской Федерации», 21 февраля 2022. http://kremlin.ru/events/president/news/67828.

13. Президент России: официальный сайт. «Обращение Президента Российской Федерации», 24 февраля 2022. http://kremlin.ru/events/president/news/67843.

14. Радіо Свобода. «Масований ракетний обстріл України: Генштаб ЗСУ уточнив дані щодо збитих російських ракет і БПЛА», 10 жовтня 2022. Дата звернення 10 серпня 2023. https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrayina-rosiya-obstril-genshtab/32073977.html.

15. Сергейцев, Тимофей. «Что Россия должна сделать с Украиной». РИА Новости, 3 апреля 2022. https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html.

16. Суспільне Новини. «Підтоплені міста, екологічна катастрофа і тисячі людей на евакуацію: що відомо про підрив Каховської ГЕС росіянами», 6 червня 2023. Дата звернення 11 серпня 2023. https://suspilne.media/498142-rosijska-armia-pidirvala-kahovsku-ges/.

17. Суспільне Новини. «ООН не має достатніх доказів для визнання геноциду в Україні - Мьосе», 4 вересня 2023. Дата звернення 21 вересня 2023. https://suspilne.media/565255-oon-ne-mae-dostatnih-dokaziv-dla-viznanna-genocidu-v-ukraini-mose/.

18. Суспільне Новини. «Масований ракетний обстріл по Україні під ранок 21 вересня. Що відомо», 21 вересня 2023. Дата звернення 22 вересня 2023. https://suspilne.media/577059-masovanij-raketnij-obstril-po-ukraini-pid-ranok-21-veresna-so-vidomo/.

19. Фокус. «“Це ядерний тероризм”: Шмигаль оцінив ризики внаслідок знеструмлення Запорізької АЕС», 9 березня 2023. Дата звернення 10 серпня 2023. https://focus.ua/uk/economics/554172-ce-yaderniy-terorizm-shmigal-ociniv-riziki-vnaslidok-znestrumlennya-zaporizkoji-aes.

20. Шульженко, Б.С., И.В. Хамазюк, В.Т. Данько. Украинские буржуазные националисты. Москва: Высшая школа КГБ при Совете Министров СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1963.

21. ABC News. “Kidnapped Ukrainian Mayor Freed in “special operation”, Officials Say,” March 17, 2022. https://abcnews.go.com/International/kidnapped-ukrainian-mayorfreed-special-operation-ukrainian-government/story?id=83486933.

22. Amnesty International. “Ukraine: Russian forces extrajudicially executing civilians in apparent war crimes - new testimony,” April 7, 2022. https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/04/ukraine-russian-forces-extrajudicially-executing-civilians-in-apparent-war-crimesnew-testimony/.

23. Amnesty International. “Russian Military Commits Indiscriminate Attacks During the Invasion of Ukraine,” February 25, 2022. https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/02/russian-military-commits-indiscriminate-attacks-during-the-invasion-of-ukraine/.

24. Amnesty International. “Ukraine: `Anyone can die at any time': Indiscriminate Attacks by Russian Forces in Kharkiv, Ukraine,” June 13, 2022. https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5682/2022/en/.

25. Amnesty International. “Ukraine: `Children': The attack on the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol, Ukraine,” June 30, 2022. https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5713/2022/en/.

26. Applebaum, Anne. “Ukraine and The Words That Lead to Mass Murder.” The Atlantic, April 25, 2022. https://www.theatlantic.com/magazine/archive/2022/06/ukrainemass-murder-hate-speech-soviet/629629/.

27. Babel. ““Rating”: The Number of Supporters of Independence in Ukraine Reached Almost 100%,” August 24, 2022. https://babel.ua/en/news/83378-rating-the-number-of-supporters-of-independence-in-ukraine-reached-almost-100.

28. BBC. “Inside Chernobyl: We Stole Russian Fuel to Prevent Catastrophe,” April 9, 2022. https://www.bbc.com/news/world-europe-61048256.

29. BBC. “Kramatorsk Station Attack: What We Know So Far,” April 9, 2022. https://www.bbc.com/news/world-europe-61036740.

30. BBC. “Tracking where Russia is taking Ukraine's Stolen Grain,” June 27, 2022. https://www.bbc.com/news/61790625.

31. Bearak, Max, and Serhiy Morgunov. “In Chernobyl's Delicate Nuclear Labs, Russians Looted Safety Systems.” The Washington Post, June 2, 2022. https://www.washingtonpost.com/world/2022/06/02/ukraine-chernobyl-damage-done-by-russians/.

32. Bergholz, Max. “Sudden Nationhood: The Microdynamics of Intercommunal Relations in Bosnia-Herzegovina after World War II.” The American Historical Review 118, no. 3 (2013): 679-707. https://doi.org/10.1093/ahr/118.3.679.

33. Berster, Lars. “The Alleged Non-Existence of Cultural Genocide: A Response to the Croatia v. Serbia Judgment.” Journal of International Criminal Justice 13, no. 4 (2015): 677-92. https://doi.org/10.1093/jicj/mqv049.

34. Birch, J. The Ukrainian Nationalist Movement in the U.S.S.R since 1956. London: Ukrainian Information Service, 1971.

35. Breuilly, John. “Approaches to Nationalism.” In Mapping the Nation, edited by Gopal Balakrishnan. Verso, 1996.

36. Chytomo. “Russians Confiscating and Destroying Ukrainian Literature and History Textbooks,” 25 March, 2022. https://chytomo.com/en/russians-confiscating-and-destroying-ukrainian-literature-and-history-textbooks/.

37. Clement-Hunt, Aaron. “Russia's Campaign of Urbicide in Ukraine.” New Lines Institute for Strategy and Policy. June 7, 2022. https://newlinesinstitute.org/power-vacuums/russias-campaign-of-urbicide-in-ukraine/.

38. CNN. “Russian Vehicles Seen Inside Turbine Hall at Ukraine Nuclear Plant,” August 19, 2022. https://edition.cnn.com/2022/08/19/europe/ukraine-zaporizhzhia-nuclearplant-russian-vehicles-intl-hnk/index.html.

39. Conflict and Environment Observatory. Ukraine Conflict Environmental Briefing. November 2022. https://ceobs.org/ukraine-conflict-environmentalbriefing-fossil-fuel-infrastructure/.

40. Dashkevych, Yaroslav. “How Moscow hijacked the history of Kyivan Rus.” Euromaidan Press, May 14, 2014. https://euromaidanpress.com/2014/05/14/how-moscow-hijacked-thehistory-of-kyivan-rus.

41. Dojcinovic, Predrag. Propaganda and International Criminal Law: From Cognition to Criminality. Routledge, 2021.

42. Donley, Arvin. “Report: War has Taken Toll on Ukraine Grain Storage Facilities.” September 19, 2022. https://www.wodd-grain.com/articles/17480-report-war-has-taken-toll-onukraine-grain-storage-facilities.

43. EcoPolitic. “Eco-chronicles of the War in Ukraine: the Main Consequences of Russian Aggression in May,” June 1, 2022. https://ecopolitic.com.ua/en/news/ekohroniki-vijniv-ukraini-golovni-naslidki-rosijskoi-agresii-za-traven-3/.