Азійсько-тихоокеанський регіон в умовах сучасних викликів: пандемія Covid-19

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Азійсько-тихоокеанський регіон в умовах сучасних викликів: пандемія Covid-19

А.І. Стаднік,

І.Ю. Чарських

Анотація

У статті досліджуються відносини провідних гравців Азійсько-Тихоокеанського регіону у період пандемії COVID-19 (SARS-CoV-2, 2019-nCoV, новий коронавірус 2019 року); вивчаються військово-політичні, організаційні та економіко-торгівельні питання на початку 2020 року у період глобального розповсюдження захворювання; оцінюються заходи східно-азійських країн у стримуванні пандемії та відгуки на них у світових мас медіа.

Ключові слова: Азійсько-Тихоокеанський регіон, зовнішня політика, Стратегія національної безпеки США, КНР, КНДР, Японія, Пандемія, COVID-19

Аннотация

В статье исследуются отношения ведущих игроков Азиатско-Тихоокеанского региона в период пандемии COVID-19 (SARS-CoV-2, 2019-nCoV, новый коронавирус 2019 года); изучаются военно-политические, организационные и экономико-торговые вопросы к началу 2020 года в период глобального распространения заболевания; оцениваются меры восточноазиатских стран в сдерживании пандемии и отзывы на них в мировых масс-медиа.

Ключевые слова: Азиатско-Тихоокеанский регион, внешняя политика, Стратегия национальной безопасности США, КНР, КНДР, Япония, Пандемия, COVID-19

Abstract

The article explores the relationships of leading players in the Asia-Pacific region during the COVID-19 pandemic (SARS-CoV-2, 2019-nCoV, new coronavirus 2019); military-political, organizational and economic-trade issues are studied by the beginning of 2020 during the period of the global spread of the disease; evaluated of East Asian countries about pandemic containment and reviews on them in the world media.

Key words: Asia-Pacific region, foreign policy, National Security Strategy, USA, PRC, DPRK, Japan, Pandemic, COVID-19

Вступ

У бестселері «21 урок для 21 століття» ізраїльський історик Юваль Ной Харарі дає яскраву характеристику сучасному світовому порядку, який стає все більш глобальним, разом з цим росте його вплив на окремих людей та суспільство в цілому, нашу поведінку та мораль. Ми все сильніше впливаємо один на одного, до такої міри, що вчинок лише однієї людини в змозі викликати тектонічні рухи у цілому народі, як це і сталося із самоспаленням туніського хлопця Мохамеда Буазізі, після якого розпочалась «арабська весна» - низка революційних подій міжнародного масштабу. Подібна ситуація трапилась наприкінці листопаду 2019 року в одній із китайських провінцій - Хубей, де, за мейнстрімною версією, на місцевому ринку м. Ухань невідомий раніше штам коронавірусної інфекції був переданий від тварини до людини, що в подальшому призвело до масового розповсюдження хвороби. Збільшення кількості інфікований з експоненційною швидкістю та висока смертність одразу змусили світову спільноту приймати «особливі» політичні рішення, що посприяло інтенсифікації зовнішньополітичної боротьби провідних гравців міжнародних відносин. І, хоча геополітичні наслідки ситуації можна вважати вторинними на тлі питань охорони здоров'я та безпеки, вони, все ж таки, у короткочасній перспективі можуть виявитись такими ж наслідковими.

Мета і завдання статті полягають в аналізі прийнятих провідними державами Азійсько-Тихоокеанського регіону зовнішньополітичних рішень в період розповсюдження вірусу COVID-19; з'ясуванні позицій щодо політичних, економічних, торгівельних аспектів у стосунках, систематизації та виокремленні проблемних моментів.

Сполученні Штати Америки

Позиція Сполучених Штатів як світового лідера була побудована не лише на багатстві та силі, але й також на такому досить важливому елементі, як легітимність, що випливає із особливостей впровадження внутрішньої політики, намаганні забезпечення глобальних благ та здатності стати на чолі координації міжнародної реакції на кризи минулих часів [1]. Непрозорість Пекіна щодо справжнього масштабу спалаху, обумовлена політичними мотивами та економічними занепокоєннями, викликала підозри в США з самого початку [2]. До спалаху вірусу в США, Вашингтон запропонував допомогу, яку Китай неохоче прийняв, хоча американським експертам у галузі охорони здоров'я врешті було дозволено приєднатися до делегації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) [3]. Адміністрація президента США Дональда Трампа, проводить політику відмови від співробітництва (в першу чергу - з КНР), яка була налагоджена за попередніх адміністрацій, коли впроваджувались спільні дії під час спалаху гострого респіраторного синдрому в 2002 та 2003 рр. [4]. Згодом Пекін розкритикував Сполученні Штати за те, що вони була однією з перших країн, яка наклала обмеження на тих, хто подорожує з Китаю. Прес-секретар міністерства закордонних справ Китаю Хуа Чунінінг заявила що: «країни ігнорують рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної організації цивільної авіації, які не рекомендують скасовувати маршрути польотів і обмежувати поїздки для вражених вірусом держав». У відповідь на це представники США висловили слова вдячності своїм союзникам Австралії та Сінгапуру, а також Пакистану, який скасував рейси до Китаю, але згодом швидко змінив курс і відмінив заборону польотів [5].

Міністр фінансів США Стівен Мнучин стверджує, що пандемія коронавірусу не матиме «матеріального впливу на торговельну угоду між США і Китаєм. Мнучін визнає, що спалах також може затримати початок переговорів щодо поглиблення торговельної угоди з Пекіном та досягнення угоди на другому етапі, але він запевняє, що на даний момент немає сенсу тривожитись з цього приводу [6].

Тим часом, китайські дипломати продовжують поширювати інформацію про те, що вірус не бере свого походження з Китаю, оперуючи теорією змови, що пропагує Міністерство закордонних справ Китаю про військовий чинник США. У відповідь американські консерватори та представники адміністрації Трампа, продовжують називати коронавірус «китайським вірусом», а держсекретар США Майк Помпео виступив з гнівними закликами до державного радника Китаю Яна Цзечі стосовно переосмислення звинувачень американського втручання [7].

зовнішньополітичний азійський тихоокеанський пандемія сovid

Китай

Комуністична партія Китаю вдало використовує провал організаційних заходів Сполучених Штатів як лідера противірусної координації. Китай рухається швидко і вправно, заповнюючи вакуум, щоб позиціонувати себе як глобальний лідер у галузі реакції на пандемію. Він працює над власною реорганізацією, допомагає іншим країнам та навіть з організацією урядів [8]. Експерти вважають, що вірусна криза може постати серйозним викликом щодо китайської інвестиційної стратегії «один пояс, один шлях», оскільки розповсюдження вірусу є прямою загрозою людським життям, інші заявляють про те, що це може означати збільшення попиту на співпрацю з Китаєм. Відновлення Китаєм свого промислово потенціалу, не відміняє тимчасову відміну експорту важливої для країн регіону сировини, що стає причиною закликів до меншої залежності від Китаю.

Держави центральної Азії все частіше поглядають на Китай як «панацею» для лікування слабкої економіки. У самій державі, де від захворювання померло понад 3200 чоловік, надали допомогу країнам Європи, Близького Сходу, Африки та Азії. Це не перший раз, коли Китай пропонував гуманітарну допомогу під час глобальної кризи в галузі охорони здоров' я, але, на думку пекінських чиновників, це найбільше подібне зусилля з 1949 року [9]. Не важко зрозуміти що на Заході не аби як стурбовані саме мотивами китайських зусиль.

Як в приклад Камбоджа, що в останні роки отримала мільярдні інвестиції з боку Китаю, із самого початку вірусної загрози заявляє про лояльність щодо свого великого сусіда. У заяві міністерства закордонних справ Китаю йдеться: «Камбоджа показала себе другом, який потребує допомоги, що і є дружніми відносинами» [10]. Прем'єр-міністр Камбоджі Хун Сен не лише неодноразово виступав за Китай, але й сьогодні відвідує КНР. Все це свідчить про «нерозривну дружбу та глибоку довіру» між двома країнами [5].

Після того як розповсюдження вірусу в Китаї було успішно взято під контроль, було вирішено ввести серйозні обмеження щодо іноземців, які в'їжджають в країну, включаючи 14-денний карантин для людей, які приїжджають із країн, що сильно постраждали від пандемії. Цей крок є подібним до заборони подорожей, введених багатьма іншими країнами, яким Китай чинив свого часу опір.

Японія

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у Японії станом на 30 березня 2020 р. виявлено 1866 випадків захворювань на коронавірусну інфекцію [16]. Рівень зараження порівняно низький, враховуючи близькість з материковим Китаєм. Експерти вважають, що подані цифри дещо занижені, і в порівнянні з кількістю тестів, проведених у Південній Кореї (більш ніж 248,000), кількість тестів проведених у Японії (близько 10,000) [11], що було зумовлене повільною бюрократичною реакцією. Підозри полягають в тому, що уряд Японії провів невелику перевірку тестами у Японії, щоб приховати масштаби та серйозність захворювань, через прагнення адміністрації Абе провести Олімпіаду - 2020 у Токіо. Після довгих спекуляцій прем'єр- міністр Японії Сіндзо Абе заявив, що він і президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах погодилися перенести Олімпійські ігри у Токіо на один рік [12]. Також він запевнив, що ігри пройдуть у класичному вигляді , як свідчення перемоги над вірусом [13].

Північна та Південна Кореї

У прагненні запобігти поширенню коронавірусу в Північній Кореї, режим Пхеньяна один з перших вирішив закрити свої кордони та запровадити карантині міри стосовно імпортних товарів. Північна Корея припинила рейси авіакомпаній із сусідами, встановила обов' язкові карантини для іноземців, призупинила міжнародний туризм [14]. Карантинні міри можуть загрожувати Кім Чен Ину виконати свої обіцянки про посилення економіки Північної Кореї. Ці зусилля були підірвані відсутністю прогресу в переговорах зі Сполученими Штатами щодо ядерного роззброєння Північної Кореї, що призвело до введення міжнародних санкцій проти Пхеньяну [15]. Якщо, ситуація з коронавірусом не буде вирішена у найближчій час, то це може значно послабити позицію Північної Кореї у протистоянні із США і може призвести до провокаційних кроків зі сторони Пхеньяну, таких як відновлення запусків ракет великої дальності та нові ядерні випробування.

Експерти зі всього світу поділяють думку, що у найважчий час, якісно застосувавши карантині заходи, та впровадивши ефективні політичні рішення, Південна Корея змогла вгамувати розповсюдження захворювання. Ставлячи її за приклад, Президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Швеції Стефан Лефвен запросили президента Південної Кореї Мун Чже Іна, щоб запитати про деталі успішних заходів, впроваджених у країні, повідомляє офіс південнокорейського лідера [17]. Також, голова Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Аданом Гебреісус привітав Південну Корею і заявив, що її досвід свідчить про те, що стримати розповсюдження хвороби «важко, але можливо». Він закликав держави «застосовувати уроки, отримані в Кореї та інших країнах» [18].

Підсумки перших місяців міжнародних відносин в умовах коронавірусної пандемії свідчать про мобілізаційні переваги східноазіатських моделей соціальної організації над західними її зразками. Наявні також і певні зрушення у питанні про глобальне лідерство. Основним надбанням Китаю в його просуванні до світового лідерства - перед загрозою коронавірусної хвороби і у більш широкому сенсі - є провальна реакція Сполучених Штатів на пандемічну загрозу. Перевага Пекіну в матеріальній допомозі посилюється тим, що величезна частина медпрепаратів виробляються в Китаї. У Сполучених Штатів, де відсутня можливість повністю забезпечити власні потреби, не має можливості ліками та обладнанням іншим країнам. Здійснюючи потужну дипломатичну кампанію, Китай із допомогою широкого спектру інструментів здійснення зовнішньої політики, заповнює той вакуум, який не змогли заповнити США на чолі глобальної противірусної координації. Однак спалах коронавірусу розгортається, зрозуміло, що надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я ще більше напружила вже непрості відносини США та Китаю та підкреслила питання стосовно місця Китаю у все більш взаємопов'язаному світі.

Список літератури

1. Campbell K.M., Doshi R. The Coronavirus Could Reshape Global Order. Foreign Affairs. 2020. March 18

2. Haenle Paul. What the Coronavirus Means for China's Foreign Policy. Carnegie Endowment for International Peace. 2020. March 11

3. Jaipragas Bhavan. Coronavirus: US says Beijing will allow its health experts into China to help combat outbreak. South China Morning Post. 2020. February 20

4. Seligsohn Deborah. The U.S. - China collaboration on health collapsed under Trump. This is the cost. The Washington Post. 2020. February 28.

5. Marlow Iain. China Lashes Out at Countries Restricting Travel Over Virus. Bloomberg. 2020. February 7

6. Shalal Andrea. Exclusive: U.S. sees no material impact from virus on U.S. - China trade deal - for now. Routers. 2020. February 2

7. Palmer James. The Coronavirus Has Put the U.S.-China Relationship on Life Support. Foreign Policy. 2020. March 18

8. Wood Johhny. China is sending medical experts and supplies to help Italy fight coronavirus. World Economic Forum. 2020. March 16.

9. Zhou Laura. Coronavirus: why China's `mask diplomacy' is raising concern in the West. South China Morning Post. 2020. March 28

10. MFA of the People's Republic of China. President Xi Jinping Meets with Cambodian Prime Minister Hun Sen. 2020. February 5.

11. Ortiz-Ospin E, Hasell J. How many tests for COVID-19 are being performed around the world? Our World in Data. 2020. March 20

12. Murakami S, Takenaka K. UPDATE 2-Japan PM Abe says in full agreement on Olympics delay with IOC's Bach. Routers. 2020 March 24.

13. Kilgore A, Maese R, Denyer S. Japan, International Olympic Committee agree to postpone Tokyo Games. The Washington Post. 2020. March 24.

14. Heonhee Shin. North Korea's Kim sends `get well soon' wishes for South's coronavirus battle. Reuters. 2020. March 5.

15. Smith Josh. Burdened by sanctions, North Korea sees coronavirus threaten economic lifelines. Reuters. 2020. February 4.

16. World Health Organization. Coronavirus disease (COVID-19) Situation Dashboard. 2020. March 30.

17. Fisher M, Sang-Hun C. How South Korea Flattened the Curve. The New York Times. 2020. March 23.

18. World Health Organization. WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19. 2020. 18 March.

Размещено на allbest.ru