Вплив Covid-19 на бізнес

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив Covid-19 на бізнес

Гавриш О.А.

доктор технічних наук, професор, науковий керівник кафедри міжнародної економіки, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Солнцев С.О.

доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри промислового маркетингу, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Роїк Т.А.

доктор технічних наук, професор, кафедра репрографії Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Анотація

В статті розглянуто сучасний стан світової економіки в умовах COVID-19. Метою роботи є узагальнити та систематизувати тенденції впливу COVID-19 на світовий бізнес та виокремлення ковід-імперативів, що склалися у бізнесі. На основі досліджень науковців виявлено ряд особливостей в соціально-економічній сфері країн світу, які є відмінними рисами нової норми. Бізнес не в змозі самотужки підняти економіку країни, більш того, враховуючи карантинні обмеження в роботі закладів та установ, які запроваджуються задля утримання темпів поширення пандемії. Потрібна участь керівництва країн задля прийняття нормативно-правових актів щодо впровадження заходів економічної підтримки бізнесу. Відтак, на законодавчому рівні уряд кожної країни приймає документ, в якому прописує сценарій виходу країни з економічної прірви, в яку її втягнула пандемія, та шляхи повернення економіки на доковідний рівень розвитку економіки. Для України це Програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки та план заходів з її виконання, яка виступає в ролі базового документу в сфері роботи з наслідками впливу COVID-19 на бізне. За наслідками COVID-19 на бізнес сформовано ковід- імперативи, необхідні для врахування в умовах ведення бізнесу за групами залежно від об'єкта впливу (працівники, клієнти, технології ведення бізнесу). Спалах коронавірусу не тільки виявив фундаментальні недоліки багатьох бізнес-моделей, включаючи неправильні процедури та процеси, але й прискорив процес краху бізнесу. Проте поява такого спектру загроз провокує організації більш сприйнятливими до екологічних порушень, є унікальною можливістю, яка може бути використана для створення в подальшому інновацій. Відмічено необхідність застосувати методологічних знань та творчого підходу для перетворення інформації про той чи інший процес/явлення у бізнес-моделі, стійкі до COVID-19. Перспективним напрямком подальших досліджень є проведення аналізу адаптації бізнес-моделей суб'єктів господарювання до існуючи ковід- імперативів.

Ключові слова: COVID-19, коронавірус, пандемія, збитки, ВВП, економічна криза.

Annotation

The current state of the world economy in the conditions of COVID-19 is considered in the article. The work aims to generalize and systematize the trends of COVID- 19^ impact on world business and to highlight the imperatives that have developed in the business. Based on scientists' research, several features in the socio-economic sphere of the world have been identified, which are distinctive features of the new norm. Business is not able to raise the country's economy on its own, moreover, given the quarantine restrictions on the work of institutions and agencies that are introduced to maintain the pace of the pandemic. The country's leadership's participation is needed to adopt regulations on the implementation of measures of economic support for business. Thus, at the legislative level, each country's government adopts a document that prescribes a scenario for the country to emerge from the economic abyss into which the pandemic drew it and ways to return the economy to a proven level of economic development. For Ukraine, this is the Economic Stimulus Program to overcome the negative effects of restrictive measures to prevent the spread and spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2 for 2020 - 2022 and the action plan for its implementation, which acts as the basic document in the field of work with the consequences of the impact of COVID-19 on business. As a result of COVID-19 on business, code-imperatives have been formed, which are necessary to take into account the conditions of doing business by groups depending on the object of influence (employees, customers, business technologies). The coronavirus outbreak revealed fundamental flaws in many business models, including incorrect procedures and processes, and accelerated the process of business collapse. However, the emergence of such a range of threats provokes organizations more susceptible to environmental violations, which is a unique opportunity that can be used to create further innovation. The authors emphasized the need to apply methodological knowledge and creativity to transform information about a process/phenomenon into a business model resistant to COVID-19. A promising area of further research is to analyze the adaptation of business models of business entities to existing imperatives.

Keywords: COVID-19, coronavirus, pandemic, losses, GDP, economic crisis.

Вступ

covid світовий бізнес

Сучасний стан світової економіки в умовах COVID-19 має особливу рису - підприємствам дуже складно налаштовувати свої бізнес-процеси на довгострокову перспективу. Більше того, короткострокова перспектива має частку невизначеності. Пандемія показала, що з метою досягнення соціальної дистанції буквально за один день втратити можливість здійснювати свою звичну операційну діяльність можуть не лише окремі підприємства, а й цілі галузі (наприклад, сфера громадського харчування, ресторанного бізнесу, точки торгівлі непродовольчими товарами, сфера розваг та відпочинку і т.д.).

Відповідно і одним з головних завдань теоретиків і практиків є пошук можливостей виявлення, відстеження та запобігання подібним бізнес-складнощам. Основний запит бізнес- спільноти в період пандемії COVID-19 дуже передбачуваний - сформувати якусь подушку безпеки, вимірювати запас міцності для забезпечення реалізації бізнес-процесів підприємства.

Підприємці повинні зосередитися на тому, як вони можуть якнайкраще захистити своїх людей, обслуговувати своїх клієнтів і стабілізувати безперервність бізнесу. Організації повинні оперативно реагувати на зміни і цим гарантувати безперервність, а також захист і зниження ризиків операційної діяльності, щоб забезпечити функціонування свого бізнесу зараз і в майбутньому. Тепер, як ніколи раніше, організації повинні зосередити свою увагу на напрямках, що мають гарні перспективи після припинення пандемії COVID-19 [1]. Однак, згідно з дослідженнями Gartner Business Continuity Survey, лише 12% організацій добре підготовлені до впливу COVID-19 [2].

У науковій літературі питання дослідження впливу COVID-19 на бізнес розглядається в роботах таких вітчизняних та зарубіжних вчених, економістів, політиків як Д. В. Долбнєва, М. В. Прянишникова, О. Д. Гуденко, С. С. Гасанова, Т. І. Єфименко, О. М. Іваницька, М. В. Кріппі, І. О. Лютий, В. О. Макаров та інші.

У багатьох дослідницьких роботах аналізуються заходи подолання наслідки пандемії COVID- 19. Спалах коронавірусу не тільки виявив фундаментальні недоліки багатьох бізнес-моделей, включаючи неправильні процедури та процеси, але й прискорив процес краху бізнесу. Зіткнувшись з COVID-19, багато компаній пережили якийсь розлом, критичну точку, яка дала старт відкриттю нових можливостей у нових економічних реаліях та умовах, зокрема, початок цифрової трансформації бізнесу.

Щоб бізнес зміг вижити в умовах поширення COVID-19, при цьому зробив це самостійно, шляхом оздоровлюючої «терапії» та/або «імуностимуляторів», а не за допомогою «штучної вентиляції легень», необхідно знати, які запобіжні заходи в операційній діяльності необхідно дотримуватися. І тут важливо проаналізувати, що послужило фундаментом для утримання бізнесу на плаву підприємств тієї чи іншої галузі. Знайшовши відповідь це питання можна визначити які острівці безпеки можна орієнтуватися під час здійснення інноваційної діяльності підприємством під час пандемії. При цьому чим раніше підприємства визначать це, тим швидше вони сформують «ковидні» та «посткоподібні» правила ведення бізнесу в умовах нової реальності.

Відтак метою статті є узагальнення та систематизація тенденцій впливу COVID-19 на світовий бізнес та виокремлення ковід-імперативів, що склалися у бізнесі.

Результати

За цей час пандемія суттєво вплинула на тренди розвитку світової економіки, не залишивши осторонь жодної країни. Перш за все, це пов'язано із жорсткими карантинними заходами, які ввели уряди багатьох країн: закриття торгово-розважальних центрів, заборона відвідання усіх масових заходів, обмеження у пересуванні як у межах країни, так і при перетині її кордонів, скорочення виробництва (через встановлення лімітів одночасного перебування працівників в одному приміщенні) тощо. Окремі компанії перевели своїх працівників на режим роботи «на дому» [3].

Аналітики прогнозують, що збитки світової економіки через пандемію коронавірусу за найгіршого сценарію можуть досягнути межі у $ 2,7 трлн. Однак точно розрахувати очікувані втрати неможливо [3]. Навіть за оптимістичного сценарію падіння економіки України через поширення COVID-19 у 2020 році склало 4 % ВВП [4], проте у 2021 році прогнозувалось його зростання на 3,4%, а у 2022 році - 3,6%. Фактично заходи із обмеження мобільності населення та зупинки функціонування господарюючих суб'єктів разом із обмеженнями в експортно-імпортній діяльності (спричиненими впливом пандемії COVID-19 на функціонування світового ринку товарів і послуг) тільки поглибили проблеми національної економіки. Результатом дії даних факторів стало падіння виробничих обсягів нашій держав, зокрема: в промисловості - на 8,7% (січень-травень 2020 р. порівняно із аналогічним періодом 2019 року), у сільському господарстві - на 2% [5].

Звісно, бізнес не в змозі самотужки підняти економіку країни, більш того, враховуючи карантинні обмеження в роботі закладів та установ, які запроваджуються задля утримання темпів поширення пандемії. Потрібна участь керівництва країн задля прийняття нормативно-правових актів щодо впровадження заходів економічної підтримки бізнесу. Відтак, на законодавчому рівні уряд кожної країни приймає документ, в якому прописує сценарій виходу країни з економічної прірви, в яку її втягнула пандемія, та шляхи повернення економіки на доковідний рівень розвитку економіки.

Так, урядом України затверджено Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки та план заходів з її виконання [6]. Подібна програма повинна виступити в ролі потужного мільтиплакатора обмежень національних ресурсів на зачадах їх ціьового використання.

Та вплив пандемії на світову економіку вимірюється не тільки цифрами. Вона зачепила кожну сферу життєдіяльності суспільства, змусила кардинально переглянути звичний ритм життя та прийняти той факт, що існування в умовах ковідних обмежень, є новими умовами життя. Наразі це нова норма, до правил на принципів якої якої треба звикнути.

Як стверджує Білл Томас, Міжнародний голова і виконавчий директор KPMG International, COVID-19 висуває до керівників вимоги, які лише кілька місяців тому мало хто міг припустити, і багато в чому змінив визначення лідерства. Пандемія так чи інакше торкнулася кожної людини, бізнесу та країни і всі вони знаходяться на різних етапах. Для багатьох невпевненість - єдине, у чому вони впевнені [7].

Нажаль, для бізнесу не існує певної «вакцини» від COVID-19, введення якої якщо і не врятує на 100% від повторного «зараження» вірусом, то хоча б точно виробить антитіла та імунітет, здатні перенести вірус «на ногах». На наш погляд, порядок дій бізнесу в умовах існування пандемії полягає в наборі поведінкових заходів та правил, вироблених підприємствами кожної окремої галузі, функціонуючи в умовах пандемії, дотримання яких дозволить працювати в період спалахів чергових хвиль COVID-19 та вийти з них «у плюсі». Проте, цю «вакцину» перед введенням підприємці змушені самостійно пропускати крізь фільтр власної бізнес-моделі. Вони змушені частково оновлювати або повністю змінювати корпоративні цілі в стислий термін таким чином, щоб їхні підприємства могли успішно вирішувати актуальні проблеми світової спільноти, орієнтуючись на запити споживачів. Це і виклик нової реальності для кожного підприємця, що супроводжується діджиталізацією бізнесу, віддаленої роботою співробітників, нестабільним попитом з боку споживачів.

Проте, аналіз наукових праць більшості дослідників свідчить про те, що тільки ті компанії змогли пережити кризу і, таким чином, забезпечити безперервність бізнесу, які здатні швидко адаптуватися до середовища, що змінюється в умовах кризи COVID-19.

Негаразди та криза спонукають деякі фірми до впровадження інновацій, які потім можуть допомогти їм упоратися з можливими кризами [8]. В деяких країнах економічна криза змушує фірми скорочувати інвестиції в інновації, а також знижується готовність фірм інвестувати в інноваційну діяльність. Тільки за умови докладання спільних зусиль фірми можуть краще поєднувати ресурси та досвід інших організацій для більш ефективного та швидкого реагування на кризи. Під час кризи організації можуть бути змушені відхилитися від традиційного планового підходу до інновацій.

Деякі дослідження свідчать про те, що в умовах обмежених ресурсів деякі фірми навіть процвітають, впроваджуючи інноваційні процеси, продукти та послуги, які ще більш адаптуються та доступні [9]. Проте також історія знає приклади, коли кризи можуть змусити бізнес розробляти швидкі підходи до вирішення проблем у поєднанні зі змінами процесів та процедур.

Світовий досвід говорить про те, що на відміну від таких секторів, як виробництво, компанії, орієнтовані на надання послуг, для яких характерні особисті контакти, щосили намагалися вижити в епоху, коли потрібне соціальне дистанціювання. Країни, які значною мірою залежать від виробництва, такі як Китай, змогли перезапустити значну частину своєї економіки, тоді як багато розвинених країн, які значною мірою залежать від сектора послуг, мали кілька невдалих спроб оживити її [10].

Водночас, пандемія СОУГО-19 також стимулювала або прискорила деякі інновації та призвела до впровадження нових технологій, таких як дистанційні та телефонні консультації лікарів, відеоконференцзв'язок, віддалена робота та перехід від значної міри використання готівки до безконтактних платіжних систем.

Більшість дослідників приходять до єдиної думки - тільки ті компанії змогли пережити кризу і, таким чином, забезпечити безперервність бізнесу, які здатні швидко адаптуватися до середовища, що змінюється в умовах кризи COVID-19. Для цього потрібно мати в арсеналі набір інструментів, які потрібно використовувати при вирішенні того чи іншого питання в процесі діяльності бізнесу. Тут важливо виділити відмінні особливості у веденні бізнесу в умовах ковід, які стали новою нормою. Тільки за умови пристосування до ковід-імперативів бізнес в змозі утримати існуючі позиції. Як наслідки COVID-19 можна сформувати наступні ковід-імперативи, необхідні для врахування в умовах ведення бізнесу. Їх доцільно поділити на чотири групи залежно від об'єкта впливу: працівники; клієнти; технології ведення бізнесу; суспільство.

Працівники:

1. Працівникам довелося адаптуватися до моделі віддаленої роботи та навчитися ділити обмежений простір зі своїми родичами. Домашні резиденції стають гібридними місцями, де діляться домашні обов'язки та офісна робота [11].

2. Науковці, відмічають дослідження [12], в якому Бергер заявляє, що ключовим фактором успіху спільної роботи під час СОУГО-19 є залучення всіх членів команди до вирішення основних завдань компанії [11].

Клієнти:

1. Найбільш визначальною умовою успіху для підприємців та власників малого бізнесу є вивчення потреб та бажань своїх клієнтів. Власникам бізнесу важливо тримати руку на пульсі ринку, що змінюється. Перегляд або створення облікових записів у соціальних мережах та перевірка на зниження або зміну трафіку зазвичай сигналізують про те, що щось відбувається, що виявляється у зміні онлайн- спілкування. Підтримка поточних відносин із клієнтами має вирішальне значення, а ефективне спілкування з існуючими клієнтами є ключем до побудови довіри.

2. Більшість ризиків кібербезпеки пов'язані з недбалим поведінкою людини. Споживачі будуть набагато більш залучені та стурбовані ризиками кібербезпеки та вимагатимуть технологічно інноваційних рішень, які не ставлять під загрозу безпеку їхніх особистих даних [11].

Технології ведення бізнесу:

1. Компанії мають бути готові до прискореного збільшення наслідків та темпів технологічних змін в організаціях. для цього їм необхідно розвивати культуру інновацій, що залучає співробітників компанії в цей процес.

2. Цифровізація (діджіталізація). Інтернет демократизував ринок та створив численні можливості для взаємодії з клієнтами, зокрема, активізував пошук продуктів, що відповідають ринку, та пошук нових бізнес-моделей, здатних вижити та процвітати у світі, порушеному СОУГО-19.

3. Деякі галузі, такі як роздрібна торгівля та готельний бізнес стикнулися із запитами на необхідність появи альтернативних механізмів доставки або розподілу товарів / послуг, які зменшують потребу в переміщенні людей або можливість фізичної близькості [7].

4. Виникає необхідність застосувати методологічні знання та творчий підхід для перетворення інформації про той чи інший процес/явлення у бізнес-моделі, стійкі до таких викликів, як СОУГО-19.

5. Безперечно, щоб «залишитися на плаву» підприємці змушені з одного боку швидко змінювати свої бізнес-моделі, орієнтуючись на запити ринку, що змінилися внаслідок пандемії. З іншого, встигати керувати підприємницькими ризиками, що знову виникли. Аналіз досліджень науковців, свідчить про те, що у рамках «нової норми», створеної пандемією, виникають інноваційні операційні моделі. Таким чином, коли фірми розглядають можливість розробки нових моделей бізнес-операцій, їм не завжди потрібно думати про великі інвестиції [12].

6. Одним із результатів COVID-19 є те, що фінансові та людські ресурси зазнають значного навантаження, що змушує компанії творчо вводити нововведення, використовуючи менше ресурсів, одночасно відповідаючи на поточні проблеми. Глобальне бізнес-середовище, що швидко змінюється, стало ще більш нестабільним через COVID-19, що призвело до новаторських рішень деяких організацій. Відмінною рисою COVID-інновацій є контекстно-залежний та надихаючий характер інновацій. Тим не менш, інновації можна використовувати у посткризовий період. Кризові події викликані як необхідністю фірм брати участь у створенні нових товарі, але й поліпшенням процесів [8]. Спалах коронавірусу не тільки виявив фундаментальні недоліки багатьох бізнес-моделей, включаючи неправильні процедури та процеси, але й прискорив процес краху бізнесу. Проте поява такого спектру загроз провокує організації більш сприйнятливими до екологічних порушень, є унікальною можливістю, яка може бути використана для створення в подальшому інновацій.

Суспільство:

1. Збільшилася кількість віддалених працівників, що вплинуло на сталий розвиток міст (скорочення автомобільного руху та підвищення якості життя населення [11]. Водночас в Україні спостерігається дещо нестандартна ситуація. Адже прихід пандемії, яка здатна спровокувати розхитування економіки країн, спровокував різке збільшення попиту населення на автомобілі. В результаті, парадоксально, проте кількість транспорту на дорогах більшості міст України збільшилась, що може йти в розріз за світовими ковід-тенденціями.

2. Інновації життєво важливі під час криз, частково через нові вимоги, що предявляються різними зацікавленими сторонами, а також через ризик простою, що може призвести до провалу бізнесу. Нещодавня література передбачає, що криза може змусити компанії покладатися на існуючі ресурси та досвід для нейтралізації знайомих загроз, проте для боротьби з новими загрозами та подіями часто потрібні різні набори ресурсів та ноу-хау.

Висновки

Результати здійсненого дослідження дають підстави стверджувати, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на всі прошарки бізнесу та учасників бізнес-процесів. За відмінними рисами наслідків COVID-19 сформовано ковід-імперативи, необхідні для врахування в умовах ведення бізнесу за групами працівники, клієнти, технології ведення бізнесу. Вважаємо, за умови врахування цих постулатів бізнес зможе не тільки пристосуватися до функціонування в умовах нової нормальності та вистояти, а й інвестувати та розширятися, що властиво його діяльності в доковідний період. Хоча вплив COVID-19 не можна назвати позитивним, для деяких бізнес-

Список використаних джерел

1. COVID-19: влияние коронавируса на человека и бизнес. URL: https://www.accenture.com/ru-ru/about/company/coronavirus-business-economic-impact (дата обращения: 19.12.2021).

2. Continuity in crisis: How to run effective business services during COVID-19. URL : https://www.accenture.com/us-en/insights/operations/coronavirus-effective-business- operations 106719 (date of access: 20.12.2021).

3. Долбнєва Д. В. Вплив COVID-19 на економіку країн світу. Проблеми економіки. 2020. №1. C. 20-26. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-20-26

4. Офіційні дані Державної служби статистики України. 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 19.12.2021).

5. Гордей О.Д., Безноско К.О., Мерва А.О. Вплив COVID-19 на економічне зростанняв Україні. Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України. 2020. Вип. 1-2. С. 49-63. https://doi.org.10.33244/2617-5940.1-2.2020.49-63

6. Державна програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки: постанова Каб. Міністрів України від 27.05.2020 р. № 534. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/534-2020-%D0%BF#Text (дата звернення: 19.12.2021).

7. Погляд керівників бізнесу в Україні 2020. Cпецвипуск: COVID-19. 22 c.

URL: https://home.kpmg/content/dam/kpmg/ua/pdf/2020/10/CEO- Outlook_2020_Ukraine.pdf (дата звернення: 19.12.2021).

8. Heinonen K. Strandvik T. Reframing service innovation: COVID-19 as a catalyst for imposed service innovations. Journal of Service Management. 2021. Vol. 32 No. 1. P. 101112. https://doi.org/10.1108/JOSM-05-2020-0161

9. Epidemiology of mental health problems in COVID-19: a review / M. M. Hossain et al. F1000Research. 2020. Vol. 9. P. 636. URL: https://doi.org/10.12688/f1000research.24457.! (date of access: 20.12.2021).

10. Amankwah-Amoah J. COVID-19 pandemic and innovation activities in the global airline industry: A review. Environment International. 2021. Vol. 156. P. 106719. URL: https://doi.org/10.1016/j.envint.2021.106719 (date of access: 20.12.2021).

11. Almeida F., Duarte Santos J., Augusto Monteiro J. The Challenges and Opportunities in the Digitalization of Companies in a Post-COVID-19 World. IEEE Engineering Management Review. 2020. Vol. 48, no. 3. P. 97-103. URL: https://doi.org/10.1109/emr.2020.3013206 (date of access: 20.12.2021).

12. Choi T.-M., Sethi S. P. Innovative Service Operations for Survivals of SMEs Under COVID-19: Two Cases in Hong Kong. IEEE Engineering Management Review. 2021. Vol. 49, no. 1. P. 50-54. URL: https://doi.org/10.1109/emr.2021.3050406 (date of access: 20.12.2021) .

Размещено на Allbest.ru