Вплив діяльності ЄБРР на економічний розвиток України

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЄБРР НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

україна економічний інвестиції європейський банк реконструкція

Постановка проблеми. Питання економічного розвитку країн Східної Європи та України зокрема є особливо актуальними на сучасному етапі. Міжнародні фінансові інституції відіграють вирішальну роль у стимулюванні змін у цих країнах, впливають на перебіг процесів реформування і трансформацій, мають позитивний вплив на економічний розвиток загалом.

Особливу роль у соціально-економічному розвитку України відіграє Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), який є найбільшим інституційним інвестором для нашої держави.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) був заснований з метою допомогти у побудові нової ери після періоду Холодної війни у Центральній і Східній Європі. З тих пір він відіграє значну роль і отримав унікальний досвід у стимулюванні змін у даному регіоні та за його межами. Метою діяльності ЄБРР є досягнення переходу країн до ринкової економіки та сприяння приватній і підприємницькій ініціативі.

Як відомо, ЄБРР поєднує риси міждержавної організації, інвестиційного банку та комерційного банку. Основними елементами механізму фінансування ЄБРР є кредитування, інвестиції у власний капітал підприємств, надання гарантій для стимулювання торгівлі, а також спільне фінансування з іншими фінансовими інституціями, надання технічної допомоги і консультування. Тому визначення результативності впливу проектів ЕБРР на різні сфери економіки України має надзвичайно важливе значення для формування стратегічних напрямків співпраці. Проте українськими дослідниками приділяється недостатньо уваги цьому аспекту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні аспекти співробітництва з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями розглядалися в працях відомих вітчизняних науковців Б Губського, А. Кредисова, В. Новицького, А. Поручника, С. Сокаленка, А. Філіпенка. Але серед наукових публікацій в Україні переважають роботи, що виявляють динаміку інвестицій ЕБРР в Україну та стан фінансування проектів [1]. В окремих статтях аналізуються позитивні та негативні аспекти цієї співпраці [2].

Іноземні науковці розглядають ці питання ширше. Так, Hagiu A., Bдrbulescu M. та Voicu D., аналізуючи діяльність ЄБРР в Румунії, пропонують стратегічні пріоритети на період 2020-25 рр.: сприяння інвестиціям у стійку інфраструктуру (sustainable infrastructure) і регіональний розвиток, підтримку продуктивності шляхом розширення корпоративних інновацій та модернізації навичок, розширення фінансового посередництва і ринків капіталу [3]. Kosutic A. розглядає роль ЄБРР в контексті розвитку фінансового сектору Сербії: інвестиції ЄБРР поліпшили якість і показники кредитування, забезпечили стабільність фінансових ринків і попередили повний колапс фінансового сектору в період кризи [4].

Цікавим є дослідження Natalia Kryg, де вплив факторів на нефінансовий успіх інвестицій ЄБРР (демонстрація нових методів фінансування, розширення конкурентних ринків) на основі фактичного аналізу розглядається в прогнозному періоді. Результати дослідження показали, що ймовірність успіху вища для великих і рамкових проектів, але є меншою для проектів з державними підприємствами, оскільки державна власність значно сповільнює виконання проекту [5].

Аналіз результатів співпраці України з ЄБРР потребує ширшого підходу у зв'язку із специфікою діяльності даної організації та в умовах зростаючої необхідності залучення додаткових коштів у різні сектори економіки України.

МЕТА СТАТТІ - узагальнення напрямків та особливості співпраці України з ЄБРР, виявлення впливу інвестицій ЄБРР на економічний розвиток України та надання практичних рекомендацій щодо визначення задач для реалізації стратегії використання коштів ЄБРР в Україні.

Рис. 2. Щорічні показники інвестицій ЄБРР в Україну

Джерело: складено на основі [12].

Як бачимо, за останні 18 років загальні щорічні обсяги інвестицій ЄБРР в Україну зросли більше, ніж у 10 разів, якщо порівнювати з піковими роками (2014, 2019). Найбільший притік припав на 2014 р. що пов'язано з підтримкою ЄБРР України у складній макроекономічній та геополітичній ситуації військового конфлікту та бажанням здійснити структурні і галузеві реформи, підтримати малий бізнес тощо.

Окрема ініціатива присвячена питанню аварії в Чорнобилі: уже закінчено будівництво гігантської покривної споруди (ковпака) над реактором (проект «Укриття»). Зараз ЄБРР управляє Рахунком ядерної безпеки (Nuclear Safety Account), з якого фінансуються два додаткові об'єкти інфраструктури, що стосуються ліквідації наслідків катастрофи: 1) тимчасове сховище відпрацьованого палива 2; вартість об'єкта перевищує 400 мільйонів євро; 2) завод з переробки рідких радіоактивних відходів. На чорнобильські проекти під управлінням ЄБРР було отримано понад 2 мільярди євро від 45 країн -донорів. ЄБРР виділив 715 мільйонів євро з власних ресурсів на підтримку роботи з перетворення Чорнобиля в екологічно безпечний об'єкт [13].

Аналіз економічної ситуації аналітиками ЄБРР в Україні в 2020-21 рр. показав, що економіка країни повертається до зростання, але стримуючим фактором виступають структурні недоліки. В 2020 р. ВВП знизився на 4% внаслідок скорочення зовнішнього попиту та обмежень внутрішнього попиту, пов'язаних із Covid-19. В цих умовах покращення макрофінансового управління виявилось тим чинником, який забезпечив підтримку макроекономічної стабільності [14].

Важливим є виявлення комплексного впливу інвестицій ЄБРР на розвиток економічної системи України через взаємозв'язок з осиновими макроекономічними та рейтинговими показниками: індекс сприйняття корупції, Індекс легкості ведення бізнесу, енергоємність кінцевого споживання, валова додана вартість, ВВП на душу населення, Індекс глобальної конкурентоспроможності економіки, зайнятість населення, середня заробітна плата, інфляція та ін.

Для цього спочатку було побудовано кореляційну матрицю для показників: інвестиції ЄБРР в Україну (EBRDCUMUL; для таблиці та наступних моделей цей показник розраховано кумулятивним методом для більшої наочності результатів), Індекс сприйняття корупції (CORRUP), Індекс легкості ведення бізнесу (DBusiness), енергоємність кінцевого споживання (ENERGY), валова додана вартість (GVA), ВВП на душу населення (GDPCAP), Індекс глобальної конкурентоспроможності економік (GLOBCOMP), зайнятість населення (%) (LEMP). Статистичні дані для розрахунків зібрано за останні 15 років. Також було досліджено кореляцію з обсягами інвестицій ЄБРР і для деяких інших показників (середня заробітна плата, інфляція, кількість непрацюючих кредитів NPL тощо), однак у зв'язку із відсутністю стійких кореляційних зв'язків між ними та коштами ЄБРР їхні результати не було винесено в табл. 1.

Таблиця 1.

Кореляційна матриця інвестицій ЄБРР та показників економічного і соціального розвитку України

З кореляційної матриці видно, що показник залучених Україною коштів ЄБРР має сильний обернений зв'язок з місцем України в рейтингу Світового Банку Doing Business (оберненість взаємозв'язку є логічною: чим більші обсяги інвестицій ЄБРР, тим менше значення місця в рейтингу, тобто тим вище підняття в цьому рейтингу). Так само інвестиції ЄБРР впливають на зменшення енергоємності кінцевого споживання ВВП, тобто сприяють збільшенню енергоефективності економіки, що пояснюється участю України в програмах та проектах ЄБРР в енергетичному секторі. Прямий сильний зв'язок спостерігається між залученими коштами ЄБРР та обсягами валової доданої вартості. Середня кореляція має місце між інвестиціями ЄБРР та ВВП на душу населення, індексом глобальної конкурентоспроможності та сприйняттям корупції. Середній, але обернений зв'язок притаманний для коштів ЄБРР та рівня зайнятості населення, що є нелогічним і може бути інтерпретовано випадковою кореляцією підібраних даних; найімовірніше на зайнятість та безробіття впливають зовсім інші фактори, ніж фінансування ЄБРР.

За допомогою методу найменших квадратів було побудовано ряд регресійних моделей. Після перевірки моделей на адекватність та параметрів на статистичну значущість, було відібрано такі моделі:

де DoingBusiness - місце України в рейтингу легкості ведення бізнесу, EBRDCUMUL - накопичені обсяги коштів ЄБРР, WAGE - середня заробітна плата, e - випадковий (стохастичний) компонент. Після побудови регресії кінцеве рівняння даної багатофакторної моделі має вигляд:

З моделі видно, що кошти ЄБРР дійсно сприяють підняттю України в рейтингу DoingBusiness, однак значну роль відіграють також інші фактори (ПІІ, глобальна конкурентоспроможність, податкове законодавство), що приховані у стохастичному компоненті (найбільший коефіцієнт - 218.43) і можуть бути предметом окремого дослідження. Коефіцієнт детермінації для даної моделі становить 0,85, що свідчить про адекватність і правильність побудованої залежності.

Вплив коштів ЄБРР та інших факторів на енергоємність кінцевого споживання енергії за останні 15 років було підтверджено за допомогою залежності [67]:

(3)

де ENERGY - енергоємність кінцевого споживання (в тонах нафтового еквіваленту на $1000 ВВП), FDI - притік прямих іноземних інвестицій. Коефіцієнт детермінації 0,96 - модель адекватна; усі фактори, крім індексу сприйняття корупції, є абсолютно статистично значущими. Розроблена модель також підтверджує позитивний вплив ЄБРР на підвищення енергоефективності споживання в Україні.

Більш комплексну картину впливу коштів ЄБРР на економіку України в цілому демонструють розроблені нелінійні моделі виробничих функцій: Кобба - Дугласа для ВВП (GDP) (формула (4)), Кобба - Дугласа для валової доданої вартості (5) - для обох як фактор капіталу взято інвестиції ЄБРР в Україну, як фактор праці - рівень зайнятості населення, A - коефіцієнт розмірності (масштабний множник); а також найбільш комплексна модель, розроблена нами на основі функцій Кобба - Дугласа та Солоу (6):

де GDP(-1) - лагова змінна ВВП (показує залежність зміни в наступному періоді від попереднього), Reforms - інтегральний показник успішності трансформаційних реформ, розраховується ЄБРР (бали, від 1 до 4). Коефіцієнт детермінації моделі (6) - найвищий, 0,98; усі змінні в усіх рівняннях статистично значущі.

За допомогою каузального тесту Грейнджера для ряду змінних (у тому числі з використанням прийомів логарифмування, лагових змінних задля лінеаризації моделей та перетворення нестаціонарних часових рядів у стаціонарні, чого вимагає тест на каузальність), було виявлено який саме показник викликає зміну іншого показника, і чи є такий зв'язок двостороннім (змінні взаємно впливають одна на одну), чи дія є однонаправленою [15]. Результати проведених тестів на каузальність за Грейнджером підсумовано за допомогою схеми (рис. 3), що свідчить про тісний зв'язок між інвестиційними проектами ЄБРР та показниками соціально-економічного розвитку України.

Рис. 3. Каузальність зв'язків між коштами ЄБРР та показниками соціально-економічного розвитку України

Отже, інвестиції ЄБРР в Україну здійснюють найбільший вплив на такі показники: ВВП на душу населення, кінцеву енергоємність валового внутрішнього продукту, валову додану вартість, індекс сприйняття корупції; взаємний двосторонній причинний зв'язок було виявлено між показниками коштів ЄБРР та позицією в рейтингу Doing Business (останній у свою чергу має сильний взаємний каузальний зв'язок із сприйняттям корупції). Більш слабкий, опосередкований причинно-наслідковий вплив інвестиції ЄБРР здійснюють на позицію України в індексі глобальної конкурентоспроможності, а також на темпи зростання ВВП, які у свою чергу, впливають на зміни в обсягах реалізованої продукції малими та середніми підприємствами. Таким чином, було виявлено та доведено значимість, міру та напрямки впливу коштів ЄБРР на стабілізацію економічного розвитку України.

В цьому контексті зрозуміло, що визначені ЕБРР сфери пріоритетного фінансування та зміст проектів, що реалізуються, відіграють вирішальну роль у стабілізації економічного розвитку України.

Стратегія для співпраці України та ЕБРР 2018-2023 рр. (Ukrainian Country Strategy, 2018-2023) за мету ставить перетворення відновлення, що почалося, у стійке зростання, подолання проблем в сферах та інституційному середовищі, які визначені ЕБРР як найважливіші для сталої ринкової економіки - конкурентоспроможність, ефективне управління, екологічність, інклюзивність, сталість та інтеграційні процеси, а також боротьба з корумпованою «старою» економічною системою та інтересами, які вона представляє [16, с.3].

Стратегічними пріоритетами на цей період визначено:

1) Сприяння приватизації та комерціалізації в державному секторі для підвищення конкурентоспроможності та сприяння ефективному управлінню.

ЕБРР буде стимулювати участь приватного бізнесу у всіх секторах (включаючи підтримку МСП), подальшу комерціалізацію компаній державного сектору, впровадження сучасних систем закупівель в державному секторі та належного державного управління.

2) Сприяння верховенству права, конкуренції та рівним умовам конкуренції в приватному секторі шляхом підтримки компаній із найкращою практикою через заохочення конкуренції та підтримки зусиль щодо боротьбі з корупцією. Особлива увага буде приділятися підвищенню кваліфікації та працевлаштуванню представників знедолених груп.

3) Посилення енергетичної безпеки шляхом ефективного регулювання, лібералізації ринку, диверсифікації та збільшення виробництва, а також енергоефективність. Банк буде виділяти більше ресурсів для створення ринкової інфраструктури стійкої енергетики та покращення енергетичної бази, сприяти підвищенню ефективності використання ресурсів та просуванню поновлюваних джерел енергії.

4) Підвищення стійкості фінансової системи шляхом зміцнення банківського сектору і ринків капіталу та інших небанківських фінансів, сприяння урізноманітненню небанківських фінансових активів та їхнього використання.

5) Посилення інтеграції через сприяння торгівлі та інвестиціям, розширення інфраструктурних зв'язків та зближення зі стандартами ЄС. Цей напрямок передбачено розвивати шляхом інвестування в розвиток інфраструктури, що буде сприяти збільшенню торгових та інвестиційних потоків [14; 16, с.3].

Здійснений SWOT-аналіз інвестиційної співпраці України з ЄБРР наведений в табл. 2.

Таблиця 2.

SWOT-аналіз співпраці України з ЄБРР

Проведений аналіз дозволяє сформулювати основні задачі щодо реалізації стратегії співпраці з ЄБРР, спрямовані на розвиток інституційного середовища в Україні та підвищення ефективності функціонування економіки (рис. 4).

Рис. 4. Основні задачі щодо реалізації Стратегії ЄБРР в Україні для стабілізації економічного розвитку Джерело: складено авторами.

Висновки. Отже, ЄБРР відіграє важливу роль у розвитку економік країн співпраці. Для України ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором, проекти якого спрямовані на створення відповідного інституційного середовища, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності економіки в цілому та конкретних її секторів, реалізацію принципів сталості (енергозбереження, ефективне управління, інклюзивність, кваліфіковані кадри).

За допомогою побудови кореляційної матриці, регресійних рівнянь та проведення каузального тесту Грейнджера, було доведено, що інвестиції ЄБРР в Україну здійснюють найбільший вплив на такі показники: ВВП на душу населення, кінцеву енергоємність валового внутрішнього продукту, валову додану вартість, індекс сприйняття корупції; рейтинг Doing Business. Середній вплив інвестицій ЄБРР виявлено на ВВП на душу населення в Україні, місце в індексі глобальної конкурентоспроможності та сприйняття корупції. Всі ці показники характеризують напрямки трансформації української економічної системи. Тобто діяльність ЄБРР спрямована головним чином на формування, розвиток та мультикативний вплив механізмів, які будуть сприяти системним трансформаціям. Конкретні проекти виконують роль інструмента.

Стратегічні пріоритети, визначені до 2023 р., розширюють сфери співпраці, зважаючи на зовнішні виклики, пов'язані із Covid-19. Але переважна частина напрямків є вже апробована і потребує поглиблення. До пріоритетних напрямків відносять наступні: комерціалізація в державному секторі, ефективне управління, підтримка МСП, формування рівних умов конкуренції в приватному секторі, боротьба з корупцією, енергетична безпека, просування поновлюваних джерел енергії, стійкість фінансової системи, посилення інтеграції, зближення зі стандартами ЄС. Це ставить низку завдань перед Україною.

Перспективами реалізації стратегії є підвищення інвестиційної привабливості України, зменшення рівня корупції, підняття в рейтингу легкості ведення бізнесу, побудова ефективного фінансового ринку і, як наслідок, залучення більших обсягів інвестицій як з боку ЄБРР, так і інших інвесторів та міжнародних фінансових організацій для забезпечення стійкого розвитку економіки України.

Література:

1. Іванов С. М., Клименко К. В. Співробітництво України та ЄБРР: тенденції розвитку [Електронний ресурс] // Міжнародні фінанси. Наукові праці НДФІ. - 2016. - №3(76). - С.5-23. Режим доступу: http://npndfi.org.ua/docs/NP_16_03_005_uk.pdf; Швець, Г. О. Співробітництво ЄБРР та України у сфері малого та середнього підприємництва / Г. О. Швець // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності = Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property : зб. наук. праць / ДВНЗ «ПДТУ». - Маріуполь, 2018. - Вип. 18. - С. 99-105. Режим доступу: http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/23501/15.pdf? sequence=1; Хімій Б.І. Європейський банк реконструкції та розвитку: співпраця з Україною // Економіка. Інвестиційні процеси. Бізнесінформ. - 2019. - №10. - С.64-69. - Режим доступу: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2019-10_0-pages-64_69.pdf;

2. Смагло О.В. Стан та перспективи розвитку співпраці між Україною та міжнародними інституціями [Електронний ресурс] // Економіка і суспільство. - 2018. - Вип.14. -С.856-861. - Режим доступу: https://economyandsociety.in.ua/journals/14_ukr/123.pdf ; Миськів Г. Кредити міжнародних фінансових організацій в економіці України // Фінансовий простір. - 2015. - № 2(18). - С. 48-58. - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_ 64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21F MT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Fin_pr_2015_2_7

3. Hagiu, Alina; Bдrbulescu, Marinela; Voicu, Denisa Maria. The role of European Bank for Reconstruction and Development in financing Romania's economy before and during COVID-19 pandemic [Електронний ресурс] // Agricultural Management / Lucrari Stiintifice Seria I, Management Agricol . 2020, Vol. 22 Issue 2, p253-260. - Режим доступу: http://lsma.ro/index.php/lsma/article/view/1779

4. Kosutic A. EBRD investments in the financial sector of the Serbia [Електронний ресурс] //

Proceedings of FIKUSZ Symposium for Young Researchers; Budapest: Obuda University Keleti Karoly Faculty of Economics. - 2018. - Р.248-270. - Режим доступу: http://kgk.uni-obuda.hu/sites/default/files/FIKUSZ_2018_Proceedings.pdf

5. Kryg N. What determines non-financial project success? Evidence from the EBRD [Електронний ресурс] // EBRD Working Paper - 2018. - No. 210. - 26 р. - Режим доступу: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3155312

6. Рейтинг зростання пострадянських економік [Електронний ресурс] // Forbes Україна - Режим доступу: https://minfin.com.ua/2015/02/19/6243708/

7. Іскакова Г. Політичні процеси на пострадянському просторі: тенденції, протиріччя, перспективи [Електронний ресурс] // Політичний менеджмент: трансформаційні процеси - 2017. - № 3. - С. 128-134. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2007_3_15

8. EBRD. Regions. Eastern Europe and the Caucasus [Електронний ресурс] ] - Режим доступу до ресурсу: https://www.ebrd.com/where-we-are.html

9. Міністерство фінансів України. Європейський банк реконмтрукції та розвитку. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://mof.gov.ua/uk/ebrr

10. EBRD. The EBRD in Ukrain [Електронний ресурс] // European Bank for Reconstruction and Development - Режим доступу: https://www.ebrd.com/ukraine.html

11. EBRD Financial Report 2020 [Електронний ресурс] // European Bank for Reconstruction and Development - Режим доступу: https://www.ebrd.com/news/publications/financial-report/financi al-report-2020.htmlEBRD. Ukrain data. [Електронний ресурс] // European Bank for Reconstruction and Development. - Режим доступу: https://www.ebrd.com/where-we-are/ukraine/data.html

12. EBRD. Chernobyl: a site transformed [Електронний ресурс] // European Bank for Reconstruction and Development. - Режим доступу: https://www.ebrd.com/what-we-do/sectors/nuclear-safety/chernobyl-overview.html

13. EBRD. Ukraine overview [Електронний ресурс] // European Bank for Reconstruction and Development. - Режим доступу: https://www.ebrd.com/where-we-are/ukraine/overview.html

14. Фролов С. М. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків складових зовнішньоторговельного обороту й економічних показників регіону, країни та світу [Електронний ресурс] // Проблеми економіки. - 2016. - №1. - С.282-288. - Режим доступу: https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2016-1_0-pages-282_288.pdf

15. Ukrainian Country Strategy, 2018-2023. [Електронний ресурс] // European Bank for Reconstruction and Development. - 2018. - Режим доступу: https://www.ebrd.com/where-we- are/ukraine/overview.html

Размещено на Allbest.ru