Модернізація України в умовах світових процесів глобалізації: дослідження проблем соціально-культурного розвитку українського суспільства із використанням стратегії кількісного і якісного аналізу соціологічних даних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модернізація України в умовах світових процесів глобалізації: дослідження проблем соціально-культурного розвитку українського суспільства із використанням стратегії кількісного і якісного аналізу соціологічних даних

Чекалюк В.В., кандидат наук із соціальних комунікацій,

доцент кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП,

докторант Інституту журналістики Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

Анотація

міжнародний репутація імідж держава

У дослідженні викладено науково-практичне бачення процесу творення репутації, що є основою для наявного та бажаного іміджу держави, розглянуто приклади підсилення позитивного, конкурентного іміджу країни на міжнародній арені та пропонуються шляхи створення у реальному часі репутації за рахунок потужних інформаційних приводів (подій), які є елементами дотримання стратегії іміджетворення України й становлять підвалини подальшого поліпшення іміджу нашої держави для наступних поколінь. Проведено оцінювання репутаційного стану та позиціонування держави Україна як всередині країни, так і за кордоном. Окреслено низку знакових факторів, що впливають на сприйняття держави у світі. Уроботі розрізнюються поняття «імідж», «репутація», «позиціонування», розглядається їх кореляція у контексті іміджетворення з такими поняттями, як «держава», «країна», «нація (народ)». Комплексні дослідження проблем соціально-культурного розвитку українського суспільства із використанням стратегій кількісного і якісного аналізу соціологічних даних передувало висновкам представленим у статті.

Ключові слова: медіа, ЗМІ, громадська думка, нація, ідея, лідер, інформаційні ресурси, імідж-лабораторія, інновації.

Annotation

The article researches processes to create a positive image in collaboration with mass media, substantiates the connection, the influence of the public image of the state, as portrayed in mass media, on the conscience of the citizen, strengthening the conscientiousness of citizens, fostering ofpatriotic feelings in them, further formation of the public image of Ukraine both domestically and abroad. This researches the potential of the methods and resources currently available for creation of the brand.

It complements the existing set of tools for the interaction (collaboration) with the media, the establishment of partnerships. It substantiates new approaches to imagemaking, ways of presenting materials in mass media, relations between the government, mass media and the public. Based on the materials that were analyzed and exclusive interviews with government officials, who have had significant direct influence on the public image of Ukraine, this document presents a conception for reinforcing the brand of Ukraine and author's definition of «the brand of a state» and «the brand of Ukraine». The author's definition implies every citizen's personal interest in thriving of a state, successful commercially and otherwise. It offers a strategy for positioning the object of the image, a step-by-step program that represents our nation in the world, specific recommendations as to Ukraine's participation in global state brand-rating systems to promote it internationally as an investment and touristic attraction. It defines the requirements for the work of image-makers, PR specialists who are to work on the creation and multiplication of the positive public image in mass media, professional techniques and tools to imprint the said image in the info-space.

Keywords: politics, agencies, investments, international organizations, global development, innovative methods, state administration, state-fundamental, public image, civilizational paradigm, algorithm, tools, public opinion, nation, image lab.

Виклад основного матеріалу

Актуальність теми дослідження зумовлена значними трансформаціями у геополітичній площині, де конкуренція та політичне домінування між державами спонукає до напрацювання стабільної репутаційної історії та розвитку іміджування у майбутньому. Це підтверджується появою значної кількості прикладних і науково-теоретичних досліджень в Україні, США, Європі та країнах пострадянського простору, присвячених творенню іміджу і взаємодії ЗМІ з політикумом, використанню медіа у сфері PR. В результаті дослідження історії становлення інформаційного простору України в період з 1991 по 2019 рр., ми дійшли висновку, що відбувається еволюція дипломатичного та політичного середовища, з'являються нові прийоми і методи комунікації. В умовах перерозподілу сфери впливу та кордонів, глобалізаційних змін, що відбуваються в світі, одне із першочергових завдань для всіх держав - це прагнення сформувати й презентувати найбільш прийнятний імідж для співпраці у конкурентному середовищі з іншими топ-країнами, це є пріоритетом і для України, ряд факторів диктують нову тональність у дипломатичній співпраці. Іміджелогія як наука про теоретичні засади й практичні технології формування особистісної публічної привабливості виникла у середині ХХ століття у відповідь на потребу суспільства та фахівців, які займаються менеджментом, державотворенням, управлінською діяльністю. Інтеграційні тенденції у формуванні наукового знання про іміджетворення характеризують процес формування іміджелогії як науки, що охоплює міжнародні відносини та усі ланки дипломатії. Іміджелогія набуває популярності не лише серед дипломатів, а й у практиків і науковців-сучасників, тому з'являється дедалі більше напрямків її розвитку та тлумачень. Досліджуючи досвід науковців- практиків, іміджмейкерів щодо створення і поширення авторських практичних і наукових технологій впровадження позитивного іміджевого забарвлення об'єкта (предмета іміджу) у масову свідомість ми звертаємося до класичних і новаційних наукових розвідок, доробку Г. Почепцова, Б. Гаврилишина, А. Гулієва, П. Кривоноса, К. Бендукідзе, Тома Адамса, Дена Пфайфера, а також світових лідерів-новаторів, зокрема Лі Куан Ю, Мічіо Кайку, Йони Бергера, Іло- на Маска, Ларрі Пейджа, у своїх працях та виступах демонструють різні уявлення про сутність політичного іміджу, процеси сприйняття інформації та закономірності формування громадської думки. Складовою іміджмейкингу, займаються група вчених і практиків-новаторів, серед яких К. Кристенсен, М. Рейнор, Томас Кун, Карл Поппер, а також соціологи Карл Вейк та Фріц Ротлізбергер, котрі вивчають й апробовують набуті знання й теорії щодо побудови системи ефективного менеджменту та наближення політології та філософії до практичного застосування у бізнесі та державотренні. Розв'язання проблеми творення державного іміджу - пріоритетне завдання і для політиків, економістів, державотворців, працівників дипломатичної служби, і науковців. Саме від цього залежить політично-економічний розвиток країни. У роботі досліджено світовий досвід формування державного іміджу і впливу на громадськість через призму медіа з метою застосування в сучасних українських реаліях, представлено авторські пропозиції щодо створення бренда України. Актуальність дослідження полягає у недостатній розробленості у пострадянських, зокрема українських соціально-гуманітарних працях, феномена іміджетворення з використанням інструментів медіа. Суть проблеми у необхідності вдосконалення змісту понять іміджелогія, іміджетворення, що зумовлює пошук парадигми дослідження, котрій притаманна інноваційність, здатність поєднувати дієві методологічні підходи та конкретну перспективу. Наразі, аналіз сукупності досліджень вітчизняних і зарубіжних дослідників дає змогу зробити наступний висновок: актуальні наукові праці класифікуються за підходами - історичний, генетично-ідентифікаційний, науково-теоретичний, технологічно-потенційний (прикладний), глобалізаційний (відповідно до запитів світової спільноти). Зазначимо, що у більшості дослідників ці підходи застосовуються у частковому поєднанні або комплексно, що повною мірою відображає достовірність теоретичних положень, викладених у даному та оприлюднених раніше дослідженнях. Парадигма іміджетворення полягає у виведенні алгоритму, що буде прийнятним для застосування при формуванні іміджу України у світі. В дисертації проаналізовано різнобічні погляди сучасників, ідеї та поняття, що стосуються моделей іміджування, побудови дипломатичних мостів співпраці й налагодження зв'язків з громадськістю та можливих проблем і способів їх розв'язання. У роботі увагу зосереджено на алгоритмах взаємодії науки і практики; на необхідності підсилення дієвості ЗМІ у формуванні державного іміджу, на практичному застосуванні висновків, методів та рекомендацій щодо формування державного іміджу у взаємодії медіа, державних органів та громадськості.

Суть наукової проблеми полягає у необхідності розробити дієві алгоритми формування за допомогою ЗМІ позитивного іміджу України, що базується на реальній репутації, з метою зростання її інвестиційної привабливості і як наслідок - забезпечення переходу на інноваційну модель розвитку, підвищення рівня життя та патріотизму кожного громадянина та підсилення авторитету вітчизняних дипломатів у світі.

У наших дослідженнях та численних експериментах ми опрацьовуємо алгоритми використання репутаційної та історичної бази з метою підсилення й формування і внутрішнього, і зовнішнього іміджів, котрі між собою тісно взаємодіють як складники єдиного образу конкурентної країни-бренда на світовій економічно-політичній мапі. Пропонується ідивідуальний підхід до іміджетворення, що передбачає залучення різних інструментів, запропонованих фахівцями [1].

Спільна стратегія іміджування можлива за умов єдності суспільства. Для іміджування України ключовими є передумови: цілісний ареал ідентичності у реальному житті й відображений у ЗМІ, єдність серед громадян, лідерів думок та уряду, доповнення сегменту лідерів (наявність мудрих досвідчених керманичів у тісній співпраці із прогресивними молодими лідерами із західною освітою і практикою). Спільний чинник їх співпраці в інтересах України й українського народу - забезпечення репутаційної бази для іміджування та позиціонування держави у ЗМІ. Молода еліта з правами й можливостями працювати над державним іміджем та компетентні й патріотично налаштовані іміджмейкери-стратеги-експерти й виконавці - необхідна умова для досягнення стратегічної мети - використати наявну популярність України серед світового товариства для зміцнення держави.

Ми пропонуємо апообовану протягом 20102019 рр. авторську формулу іміджу, пропонуємо стратегію позиціонування [2,3] та покрокову програму, що репрезентуватиме Україну як державу в світі. Крізь призму теоретико-методологічного та прикладного аспектів розглянуто еволюцію іміджу держави у внутрішньому і зовнішньому інформаційному просторі, досліджено механізм формування громадської думки під впливом матеріалів у вітчизняних і зарубіжних класичних та новітніх медіа [4]. Алгоритмізовані авторські рекомендації будуть доречними у науковому середовищі і практичному застосуванні у державотворенні як доповнення (поглиблення), підсилення дієвості існуючих програм і законів.

Мета і завдання дослідження. Мета даного дослідження передбачає комплексне дослідження іміджу України, сформованого у ЗМІ, науково-теоретичне обґрунтування сутності іміджу, закономірностей його творення та еволюції позиціонування України на світовій арені й на цій основі розкриття можливостей використання світового та вітчизняного досвіду на сучасному етапі формування державного іміджу у взаємодії медіа, державних органів і громадськості. Досліджуємо механізми побудови іміджу за допомогою медіаінструмен- тів: класичні (телебачення, радіо, преса), зовнішні рекламно-інформаційні носії та новітні соціальні медіа, інтерактивні платформи для комунікацій і поширення інформації (участь споживачів інформації у створенні інформації (певного іміджу); алгоритмізуємо аспекти формування позитивного іміджу у ЗМІ, взаємозв'язок - «подія - висвітлення у ЗМІ» [5] і формування подальшого іміджу України за кордоном і в середині країні.

Методи дослідження передбачають ґрунтовну пошукову роботу, проведення власних науково- практичних експериментів, використання наукового і практичного досвіду, досліджень і висновків науково-практичних експериментів щодо творення бренда Україна, виокремлення висновків у комплексний алгоритмізований підхід готовий для використання у практичній дипломатії. У процесі наукових пошуків задіяно і загальнонаукові методи: історичний аналіз, спостереження, порівняння, аналогію і формалізацію, аксіоматичний, гіпотетичний методи. Пропонуючи способи формування іміджу, використано методи контент-аналізу, статистики й системного аналізу. Науковий пошук здійснено на основі поєднання системного підходу до аналізу іміджу лідерів і держави, віддзеркалених у локальних та світових медіа.

Методи індукції і дедукції використано для загального тлумачення властивостей іміджетворен- ня, дослідження еволюції формування державного іміджу у ЗМІ, реакції суспільства на матеріали у медіа. За допомогою методів опису і спостереження накопичено факти, проаналізовано дані й обгрунтовано висновки. Аналіз і синтез застосовуємо для розгляду процесу формування політичного іміджу через розкладання його на частини, а згодом - відтворення цілого з частин і виведення загальних висновків. Методи абстрагування і конкретизації використано під час вивчення досвіду творення іміджу розвинених країн Європи і США, Південної Кореї, Малайзії, Ізраїлю та Індії. Метод абстрагування застосовуємо для перевірки ефективності прийомів творення й збереження іміджу держави з використанням медіаінструментів. Ці методи дають змогу виявити, наскільки достовірні отримані дані щодо реально існуючого об'єкта творення іміджу, тобто України та її лідерів. Системний перехід від конкретного до абстрактного і навпаки дає змогу впевнитись у достовірності отриманих даних, що є обов'язковою умовою для подальшого глибокого вивчення процесів творення державного іміджу. Слова-маркери нашої роботи: «імідж України», «державний імідж», «формування громадської думки», «прогнозування», «залучення інвестицій», «державний бренд», «позиціонування України». Під час підготовки роботи протягом десяти років у кількісному співвідношенні було проаналізовано понад дві тисячі публікацій, інформаційних заміток, зокрема у виданнях «Дзеркало тижня», «День», «Країна». Проаналізовано пости у соціальних мережах, акаунти політиків і громадських діячів, дипломатів, публічних осіб, що репрезентують Україну українцям і світовій спільноті. Зібрано й проаналізовано відгуки Інтер- нет-користувачів про сприйняття України (понад 10000 дописів); промоніторено медіарейтинги вітчизняних ЗМІ; здійснено експертне опитування науковців, іміджмейкерів, політ- і PR-технологів, дипломатів, політиків (державотворців).

У дослідженні зосереджено увагу на проблематиці дослідження під різними кутами зору. Результати дослідження, висновки, зроблені на основі вивчення світового досвіду, аналізу матеріалів ЗМІ та власних спостережень і науково-практичних експериментів, мають практичне значення для на- уковців-практиків, іміджмейкерів, політиків, громадських діячів [6].

Удосконалено категоріальний науковий апарат. Запропоновані рекомендації базуються на класичних, неокласичних і пост класичних моделях. У процесі розв'язання наукової проблеми взято за основу евристично опрацьовану гіпотезу. Під час поглибленого вивчення процесу іміджетворен- ня, створення державного бренда було виявлено низку похідних гіпотез. В процесі створення іміджу з'являється нове бачення його розвитку, нові прийоми, що підсилюють ефективність втілення окреслених завдань. Побудова гіпотез у практичному державному іміджетворенні -- необхідна основа для створення наукової теорії, що буде корисною для іміджмейкерів, PR-, політтехнологів, журналістів, політиків, громадських діячів, державотворців [7]. У даному випадку наукова теорія щодо створення державного бренда висловлюється як гіпотеза, яка в процесі дослідження та апробацій довела свою ефективність і може претендувати на статус наукової теорії. Розроблені методи сподіваємося стануть у нагоді фахівцям для забезпечення ефективного іміджетворення.

У результаті проведеного дослідження окреслено наукову значущість поняття «державний бренд», представлено авторське визначення терміна «державний бренд» і «бренд України». Удосконалено вимоги до роботи іміджмейкерів, піар- ників над створенням і тиражуванням позитивного іміджу у ЗМІ; проведена робота над ефективністю інструментарію взаємодії (співпраці) держави, дипломатичного корпусу і медіа з налагодження партнерських стосунків. Отримані дані, висновки і рекомендації можуть бути використаними для ефективного формування державного іміджу та іміджу дипломатів та усіх публічних осіб, які асоціюються з країною. Цей доробок у використанні на практиці сприятиме підвищенню ефективності PR-заходів державного значення і взаємодії між державними органами, ЗМІ і громадськістю [8]. Значення для науковців, журналістів, політологів, іміджмейкерів, дипломатів є очевидним, так як апробовані результати і формула іміджу є алгоритмом ефективного творення позитивного іміджу, створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток економіки та інфраструктури держави. Особливу увагу зосереджуємо на доцільності впровадження науково-практичної стратегії формування іміджу України.

Взаємопереплетення світових політичних та економічних, наукових і соціальних процесів відбувається в усіх сферах і має чітке віддзеркалення у медіа. В умовах глобалізації процес формування державного іміджу потребує більшої майстерності, ніж оприлюднення урядової інформації у ЗМІ через прес-реліз чи офіційну заяву. Оскільки головним завданням представленого дослідження є результативність наукових пошуків, то результатом даної наукової роботи вважаємо розробку дієвих пропозицій стосовно подальшого ефективного іміджування держави. У даному розділі представлено алгоритм позиціонування України як бренда у традиційних і нових медіа і наголошено, що створення держави-бренда передбачає дотримання певної запропонованої стратегії. З метою ефективного впливу матеріали та меседжі про країну мають «чіпляти за живе», діяти глибше, впливати на підсвідомість громадян: бути своєрідним важелем управління, формувати настрої, створювати громадську думку і відповідний імідж в інтересах підсилення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості держави; впливати на ідентичну приналежність українців, відчуття гордості за свою державу, розширювати можливості державного маркетингу із задіянням максимальної кількості зацікавлених учасників процесу формування іміджу України. У процесі роботи над створенням бажаного іміджу з'являється нове бачення етапів розвитку, нові прийоми, які підсилюють ефективність задуманого, окреслених завдань і горизонтів. Побудова гіпотез у практичному іміджуванні держави - необхідна основа для створення наукової теорії, що буде корисною для іміджмейкерів, PR-, політтехнологів, журналістів, політиків, дипломатів, громадських діячів [9].

«Українаяк бренд» запропонована наукова теорія створення державного бренда висловлюється у доробку як гіпотеза, що в процесі тривалих досліджень і апробацій набуває ваги й значення наукової теорії. Наукова рефлексія феномена імідже- логії неможлива без аналізу взаємодії соціальних інститутів, визначення функціонального статусу у державотворенні. Наукове осмислення феномена іміджелогії потребує системного підходу, що передбачає науковий пошук на основі поєднання системного підходу до аналізу іміджу лідерів та держави, віддзеркалених у локальних та світових медіа.

Змінити стереотипи про Україну у світі можливо за умов зміни уявлень про самих себе, насамперед в етнічних українців. Логотип бренда «Україна» має легко ідентифікуватися у світі, як шотландський кілт асоціюється з Шотландією, африканські скульптури та маски з Африканськими країнами, нецке і кімоно - з Японією. Фольклор і артефакти складові бренда «Україна».

Логотип бренда відображує: систему національних ідентичних цінностей; кращі проекти, створені українцями з часів Київської Русі.

Над візуальним зображенням прожовжуємо працювати, зокрема логопит матиме наступні символи, що нестимуть інформацію про історичні цінності, аграрну потужність, багату самобутню природу, розумних талановитих людей, наукові здобутки та інновації. Ми пропонуємо кольори: блакитний, золотий, зелений, червоний, чорний. Запропонована кольорова гама зумовлена асоціаціями: блакитний - моря, водойми й небо; золотий

- урожай пшениці, золоте колосся, сонце; зелений

- природа країни, багатство аграрного сектору; червоний - кров, пролита за волю України; чорний

- родючі чорноземи та символ смутку за втратами українців.

Пропонуємо оголосити у ЗМІ на державному рівні про проведення відкритого обговорення й конкурсу на створення логотипа, надавши вихідні дані та рекомендації щодо кольорової гами, щоб кожен громадянин міг долучитися до формування логотипу, котрий асоціюватиметься із брендом «Україна».

Робота медіаінструментів у формуванні іміджу передбачає формування громадської думки, устремління думок, відчуттів, поведінки певних груп людей щодо сприйняття держави у позитивному руслі, зокрема й за кордоном. Медіа набувають не лише функції дієвого інструменту, а й платформи для творення іміджу. Для підсилення рейтингу держави у ЗМІ пропонуємо звертати увагу фахівців іміджування на ті фактори, що впливають на позиціонування України у світі, зокрема діяльність лідерів думок, перших осіб країни, котрих вважаємо невід'ємною складовою іміджу держави. Уява про дипломатів (представників у світі), державного лідера, його імідж і репутація напряму відображаються на ставленні до країни на світовій арені. Це підсвідома асоціація, тому що народ, більшість громадян країни, може не поділяти симпатії чи антипатії дипломатів, політиків, більше того - іноді президент може бути лише формальним лідером, а асоціації з країною виникатимуть при згадці про митця, спортсмена, політика, тобто медійної особистості, що є лідером думок. Сприйняття чи несприйняття держави в цілому залежить від інформаційно-аналітичних медіапроявів. Видозміни формують перед науковим товариством актуальні наукові проблеми, пов'язані з напрацюванням новітнього чи уточненням традиційного термінологічного апарату комунікативістики іміджелогіі, реклами і медіазнавства. Новітні медіа, соцмере- жі та інші інформаційно-комунікаційні технології стимулюють революційні зміни у масовій комунікації, оперативність і правдивість передачі даних від першоджерела до світового розголосу, цим підсилюючи позитивний імідж або ж руйнують його. Найпоширеніший тип - психологічного впливу на аудиторію з використанням медіаінструментів. З точки зору сучасних комунікаційних процесів, щоб справити позитивне враження, перша леді не зобов'язана виголошувати промови і бути топ серед медійних персон. Їй достатньо бути духовною і чітко дотримуватись професійних порад імідж- мейкерів і PR- та політтехнологів. Для швидкої і виваженої реакції на суспільні запити відкривають благодійні організації, громадські приймальні, де фахівці оперативно фіксують звернення громадян і правильно реагують на них, готуючи першу леді до публічної появи, що буде результативною для її іміджу.

Формування іміджу держави здійснюється за допомогою іміджмейкингу, дипломатії, політичного маркетингу, реклами, класичних і новітніх PR-технологій, що в сукупності забезпечують необхідний інформаційно-комунікаційний рівень взаємодії з цільовими аудиторіями при формуванні державного іміджу у ЗМІ. Інструментом у просуванні держави є інформаційні технології. Для ефективно-дієвого поширення іміджетворюючої інформації пропонуємо створення фахових меді- аагенцій. Визначено, якою хоче бачити Україну потенційний інвестор, окреслено низку знакових факторів, що впливають на сприйняття держави у світі й залучення інвестицій. Простежено специфіку становлення вітчизняної ІЯ-практики, пронується для підсилення ефективності роботи інвестиційної сфери налагоджувати комунікації зі ЗМІ, акцентується на співпраці ІЯ-агенцій з медіа. Позиціонування та сприйняття країни, її віддзеркалення у ЗМІ - пріоритетна складова інвестиційно привабливої держави, стратегічний розвиток якої залежить від багатьох факторів, серед яких ключова роль належить працівникам медіа. У дослідженні розглядаємо медіаагенції як своєрідні кластери, основне завдання яких - поліпшенням іміджу України в світі, оперативне реагування на настрої місцевої громади. Імідж держави постійно видозмінюється завдяки щоденній медіаактив- ності. З появою електронних ЗМІ та соціальних мереж - формується значно швидше і має великі можливості для трансформації. Мета медіаагенцій

- формувати у свідомості різних соціальних груп, зокрема й за кордоном, позитивне уявлення про державу. Підставою для позитивного сприйняття вбачаємо діяльність громадських діячів, митців, спортсменів, а також владних структур, усіх типів організацій, проведення заходів та соціокультур- них акцій, що утверджують авторитет держави, ідентичність нації, імідж окремих політичних лідерів та окремих індивідів і презентують інвестиційну привабливість країни, а в сукупності формують успішність політичного бренда України на світовій арені. Тиражований у ЗМІ імідж держави у формі новин та аналітичних матеріалів має базуватися на конкретних подіях, фактах, підтверджених фото- і відеоматеріалами, документами й коментарями експертів. Донесення цієї інформації швидко, доступно, а також моніторинг суспільних настроїв

- сфера діяльності медіаагенцій. Основні меседжі ІЯ іміджевих агенцій - це презентація українського ринку як пілотного для нових продуктів й готового для роботи з інвесторами. Про об'єкт іміджет- ворення, у даному випадку про державу як про інвестиційно привабливий проект, говорить її історія і репутація. Саме репутація - основа іміджу, впливає на рішення співпрацювати з державою чи ні інвестору. Застерігаємо, що не варто сподіватися лише на медіа, в епоху соціальних мереж вчинок однієї людини здатен стерти нанівець роботу меді- аагенції. Своїми постами, оприлюдненням певних ситуацій й думок кожен відповідальний за сприйняття держави у світі. Кредо нашого часу: «Поміркуй. Візьми й зроби». Імідж держави - це справа кожного її громадянина.

Ми дійшли висновку: преса бере активну участь у процесах залучення іноземних інвестицій в Україну. ІЯ-діяльність передбачає повне занурення у процес налагодження комунікацій між усіма учасниками процесу [10].

Робота над іміджем держави полягає у тому, щоб створити максимально привабливий образ країни, іміджетворення у практичному застосуванні набуває функції інвестиційного маркетингу, де медіа є надійним інструментом у досягненні мети. Складовою залучення інвестицій є побудова системи комунікацій з інвесторами крізь призму інструментів медіа, що сприятиме виходу України у рейтинг топ бренд і підсилюватиме інвестиційну привабливість, позитивний імідж, дасть змогу заручитися довірою інвесторів, залучити нових партнерів. Інтернет-платформа та інноваційне технічне забезпечення - головна передумова дієвості й еволюції оперативних медіа у донесенні потрібної і корисної інформації. Загалом нові технології зміцнюють державу, бізнес, науку, політику і життя громадян. Інтернет та інші комунікаційні технології дають нові можливості, докорінно міняють держави, компанії, людей і стратегію формування іміджу. Досліджуючи сферу комунікацій, наголосимо, що Інтернет - найграндіозніший винахід людства, його можливості невичерпні і досі не вивчені, це надзвичайно потужний інструмент (платформа) для іміджування. Здатність до безперешкодного руху інформації, її безконтрольність - не тільки благо й свідчення свободи слова. У цифрову епоху важко зберегти репутацію й підтримувати стабільний імідж. Для створення ефективних стратегій щодо творення державного іміджу та алгоритмів управління громадською думкою необхідно систематично проводити дослідження настроїв у соціальних мережах. Рейтинги створюють не лише позитивні коментарі й відгуки, а й - негативні, громадська активність нині значною мірою реалізується в Інтернеті. ЗМІ набувають ваги, потужного інформаційно-комунікаційного інституту, що, завдяки розширенню технологічних можливостей (оперативність і розширення ринку покриття Ін- тернету) і сфери впливу, відіграють усе вагомішу роль у процесі формування іміджу держави. Інтер- нет-платформа - дієвий інструмент формування громадської думки [11-12]. Практичне застосування матеріалу даного дослідження передбачає використання рекомендацій у професійній діяльності іміджмейкерів, РЯ- і політтехнологів, журналістів, фахівців сфери соціальних комунікацій, науковців і дипломатів.

Суспільство змінюється, відповідно - трансформується і держава. Світ динамічно оновлюється та розвивається, внаслідок чого на мапі серед країн-лідерів Україна має шанс посісти гідне місце, використовуючи репутацію й досягнення видатних українців (лідерів думок) та іміджетво- рюючі інструменти й новітні технології. На основі досліджень й кейсів власної імідж-лабораторії у резюмуємо: позитивний імідж має приносити прибуток країні і кожному громадянину, причетному до її розбудови. Пропонуємо конструювання ситуацій (умов) у державі для заохочення інновацій, а також задіяти механізми краудсорсингу як платформи, що об'єднає мільйони осіб, захоплених ідеєю брендингу, поліпшення іміджу держави, а відтак і власного добробуту. Йдеться про створення презентацій, відео- та аудіопродукції. В основі платформ по генерації контенту лежить механізм конкурсів, у результаті яких оголошується один або кілька переможців, з їх матеріальним або нематеріальним нагородженням і публічним заохоченням. Схема конкурсів імпонує у створенні бренда країни, це нагода безкоштовно отримати багато варіантів контенту й шляхом аналізу й голосування обрати кращий. Краудсорсинг дасть змогу досягати результатів з меншими витратами. У результаті буде отримано оптимальне рішення, самоорганізованість спільноти, люди й ЗМІ відсіють невдалі рішення, і в результаті Україна отримає бренд-результат.

Формула: вказівка - заклик до дії - далі по шаблону (ідея, інтерес, стимул, віра у себе, сила, жага перемоги, прагнення результату) - винагорода матеріальна й визнання - слава.

Брендинг має працювати на збільшення прибутків. Запорука успішного майбутнього - умови й стимули для кожного громадянина. У підрозділі 5.5. «Медіаплацебо та механізми краудсорсингу як платформа для підсилення позитивного іміджу держави» запропоновано інноваційні методи імі- джування. Акцентуємо на використанні медіапла- цебо.

Суспільство потребує медіаплацебо, віри у позитивне майбутнє. Основним елементом імі- джетворення у ЗМІ вважаємо емоційно забарвлені матеріали. Система має працювати на імідж, суспільство потребує позитивних новин, так званого, медіаплацебо, що сприятиме вірі у перспективне майбутнє, - особливо це актуально для тиражування у соціальних медіа, сфері кіно та телебачення, для тематичних проектів орієнтованих на тіней- джерів та молоде покоління. Доробок науковців Європи і США, котрі займаються дослідженням плацебо, алгоритмізовані наші спостереження переконливо доводять, що цей напрям є антикризо- вим для країн, що перебувають у депресії, стані війни і невизначеності.

Висновок

матеріал представлений у статті -- це результат десятирічної роботи авторки, а саме: науково-практичні експерименти, апробації, вивчення й аналітика світового досвіду щодо проблематики. Алгоритм формування позитивного іміджу України та запропоновані тези є цінним для науковців і практиків, - це практичний внесок у розвиток когнітивно-прагматичних досліджень, вивчення механізмів формування державного іміджу і способів позиціонування країни у ЗМІ. Теоретичне надбання визначається внеском у поглиблене вивчення механізмів конструювання необхідного іміджу країни у медіа. Запропоновані рішення щодо взаємодії і співпраці між ЗМІ і суспільством можуть бути використанні для тиражування атрактивного іміджу України. Відповідно забарвленими інформаційними приводами пропонується ініціювати соціальне замовлення на тиражування позитивної інформації про країну, підвищення рівня патріотизму, поліпшення настроїв у суспільстві, підсилення позитивного іміджу країни на світовій арені. Передбачаємо включення формули, висновків та інших матеріалів дослідження у державні стандарти щодо позиціонування країни у ЗМІ й підвищення комунікативного процесу між урядом і суспільством, де медіа є своєрідним провідником. Доречним буде застосування на практиці у роботі міністерств та відомств для підсилення внутрішнього рейтингу, авторитетності держави у суспільстві і зовнішньої прихильності на світовій мапі, зокрема у діяльності МЗС (туризм, освіта, фінанси - для поліпшення інвестиційної привабливості ринку) тощо. Наукові розробки й висновки отримали позитивну оцінку науковців і громадських діячів, що підтверджено актами впровадження, відгуками й рецензіями на дану роботу. Це дає підстави для впровадження висновків і результатів у навчальний процес, навчальні програми, фахові підручники й посібники для широкого кола фахівців сфери соціальних комунікацій, державотворення, дипломатії, політології. Україна трансформується: наука й технології миттєво апробуються, відкривають ученим і практикам нові напрямки. Дифузія інновацій полягає у ефективній взаємодії ЗМІ - уряду - аудиторії.

Список використаних джерел

1. Чекалюк В. В. Розділ 9. «Медіамеханізми формування позитивного іміджу України у світі», кол.моно- графія: «Соціальні комунікації: результати дослідження 2014» (авт.) К. 2015. С. 246-258

2. Чекалюк В. В., Розділ 12. «Імідж держави як результат інформаційного середовища, сформованого ЗМІ (формування державного іміджу з урахуванням публічних кроків лідерів», кол. монографія «Медіатрансформа- ції: рік другий» (авт.) К. 2016 - С. 337-353).

3. Чекалюк В. В. Формування іміджу України у ЗМІ: монографія / Чекалюк В. В. К.: Центр вільної преси, 2016. 356 с. ISBN 978-966-2123-78.

4. Хавкіна Л. М. Імідж і репутація країни: трансформації та тенденції: рецензія на видання: Чекалюк В. В. Формування іміджу України у ЗМІ: монографія / В. В. Чекалюк. -- К.: Центр вільної преси, 2016. -- 356 с. / Л. М. Хавкіна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціальні комунікації. 2016. Вип. 9.

5. Чекалюк В. В., Туризм як чинник формування державного іміджу [Електронний ресурс] / В. В. Чекалюк // Інформаційне суспільство. 2014. Вип. 19. С. 13-16. м Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2014_19_5

6. Чекалюк В. В., Взаємозалежність формування іміджу держави та її лідера [Електронний ресурс] / В. В. Чекалюк // Інформаційне суспільство. 2014. Вип. 20. С. 57-63. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ is_2014_20_15

7. Чекалюк В. В., Позитивний імідж держави і суспільства - результат ефективних комунікацій [Електронний ресурс] / В. В. Чекалюк // Наукові записки Інституту журналістики. 2014. Т 57. С. 247-251. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2014_57_48

8. Чекалюк В. В., Створення атрактивного іміджу держави на світовому медіаринку [Електронний ресурс] / В. В. Чекалюк // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2016. № 1. С. 156-164. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2016_1_32

9. Чекалюк В.В., Удосконалення IR практики із залученням медіа інструментів, Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціальні комунікації. 2016. Вип. 9.

10. Чекалюк В. В., Формування іміджу держави та її лідера «HUMANITIES AND SOCIAL SCIENCES» международньш науч. жур. «SCIENCE and EDUCATION a NEW DIMENSION» (http://seanewdim.com/), Будапешт, березень IV (13) Вьт. 82, 2016 р. С. 32-36

11. Chekalyuk V «The impact of media education on the image of the state in the global information market» British jomal of educational and Scientific Studies No/ 1 (23) 2016. с. 394-405

12. Чекалюк В. В., Формирование государственного имиджа страны на внутреннем и внешнем информационных рынках, Международное право и проблемы интерграции № 3 (39) Баку - 2014, с.328-336

Размещено на Allbest.ru