Теоретичні аспекти організації зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні аспекти організації зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу

У статті розглянуто основні тенденції зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. Зазначено, що однією з основних рушійних сил економічного розвитку виступає міжна-родна торгівля. Розглянуто форми міжнародної торгівлі щодо предмету торгових операцій. Виді-лено переваги та недоліки зовнішньої торгівлі в розвитку країни. Для визначення шляхів регулю-вання експорту та імпорту проаналізовано основні фактори, які впливають на експорт та імпорт країни. Виділено зовнішні чинники, що ускладнюють та обмежують право України входити у світове господарство. Зазначено, що глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі забезпечить Україні умови для модернізації її торговельних відносин. Виділено позитивні та негативні наслідки створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Доведено, що в Україні є необхідні передумови не тільки для економічного зростання, а й для економічного і соціального процвітання.

Ключові слова: зовнішня торгівля, Європейський Союз, торгові операції, експорт, імпорт, методи міжнародної торгівлі.

В статье рассмотрены основные тенденции внешней торговли Украины со странами Евро-пейского Союза. Определено, что одной из движущих сил экономического развития выступает международная торговля. Рассмотрены формы международной торговли относительно пред-метов торговых операций. Выделены преимущества и недостатки внешней торговли в развитии страны. Для определения путей регулирования экспорта и импорта проанализированы основные тенденции, влияющие на экспорт и импорт страны. Выделены внешние факторы, которые услож-няют и ограничивают право Украины вступить в мировое хозяйство. Отмечено, что глубокая и всеобъемлющая зона свободной торговли обеспечит Украине условия для модернизации ее тор-говых отношений. Выделены положительные и отрицательные последствия создания глубокой и всеобъемлющей зоны свободной торговли. Доказано, что у Украины есть необходимые предпо-сылки не только для экономического роста, но и для экономического и социального процветания.

Ключевые слова: внешняя торговля, Европейский Союз, торговые операции, экспорт, импорт, методы международной торговли.

Постановка проблеми. Сучасний етап роз-витку зовнішньої торгівлі України з Європей-ським Союзом (ЄС) характеризується наяв-ністю достатньо складних та суперечливих тенденцій. Окрім перебудови базових засад зовнішньоекономічної діяльності України в результаті ринкових реформ, на стан та тенден-ції розвитку зовнішньої торгівлі значною мірою впливає економічна криза (спад виробництва, зменшення платоспроможного інвестиційного та споживчого попиту на внутрішньому ринку).

Також перехід до зовнішньоекономічної від-критості посилив вплив світогосподарської кон'юнктури на зовнішню торгівлю та на еко-номіку країни у цілому, тому дослідження про-блем розвитку зовнішньої торгівлі України з Європейським Союзом є актуальним питанням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасним дослідженням зовнішньоторго-вельної діяльності України та її місця у системі світових економічних зв'язків присвячено праці відомих науковців: В.Г. Андрійчука [1], В.М. Геєця [2], С.О. Радзієвської [3], А.Ю. Сібекі- ної [4], Л.В. Шинкарука [5] та ін. торгівля україна європейський союз

Метою дослідження є аналіз теоретичних засад організації зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС.

Виклад основного матеріалу дослідження.

У сучасному світі однією з основних рушій-них сил економічного розвитку виступає між-народна торгівля, яка є сферою міжнародних економічних відносин і являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами, послугами, а також продукцією інтелектуальної праці всіх країн світу. Сьогодні її питома вага становить 80% від усіх міжнародних відносин. Для окре-мої країни участь у міжнародній торгівлі набу-ває форми зовнішньої торгівлі, яка складається з двох зустрічних потоків товарів та послуг: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту).

Міжнародна торгівля - це торгівля між рези-дентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, неко- мерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, про-дукцією інтелектуальної праці між сторонами торговельної угоди [6].

Залежно від предмету та характеру здій-снення зовнішньоторговельних операцій існу-ють різні форми міжнародної торгівлі. Вони класифікуються за двома ознаками: предметом торгівлі та методами здійснення взаємовідносин між партнерами. Щодо предмета торгівлі виділя-ють чотири форми міжнародної торгівлі (рис. 1).

Торгівля промисловими товарами, маши-нами, устаткуванням включає у себе торгівлю товарами широкого вжитку (одягом, взуттям, побутовою технікою, товарами для особистої гігі-єни та ін.) та торгівлю машинно-технічною про-дукцією (готовою продукцією: транспортними засобами, технічними товарами культурно-побу-тового призначення; продукцією в розібраному вигляді: автомобілями, тракторами, електропо-бутовими приладами, сільськогосподарськими машинами; комплектним устаткуванням: про-мисловими чи іншими підприємствами у цілому, цехами, установками) (рис. 1).

Торгівля сировинними товарами включає торгівлю мінеральною та сільськогосподар-ською сировиною, продовольчими товарами.

Торгівля послугами включає транспортні послуги, туризм, комп'ютерні, фінансові, інже-нерні послуги. Об'єктами купівлі-продажу продукції інтелектуальної праці є науково- технічні знання, що є результатами наукових досліджень, конструкторських робіт, а також патенти, ліцензії, товарні знаки, промислові зразки, науково-технічні послуги [6].

Розвиток зовнішньої торгівлі зумовлений тим, що вона сприяє встановленню рівноваги між надлишком та дефіцитом товарів і послуг в економіках окремих країн. її роль у розвитку країн, регіонів та світу в цілому постійно зрос-тає. З одного боку, зовнішня торгівля стала могутнім фактором економічного розвитку, а з іншого - значно посилилася залежність країн від міжнародного товарообміну.

Факторами, які безпосередньо впливають на розвиток зовнішньої торгівлі, є [7]:

- поглиблення міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва;

- науково-технічний прогрес, що сприяє оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, пришвидшує реструктуризацію економіки у цілому;

- регулювання зовнішньої торгівлі через Сві-тову організацію торгівлі;

- лібералізація зовнішньої торгівлі, перехід країн до режиму, що передбачає відміну кіль-кісних обмежень імпорту та значне зменшення митних зборів завдяки створенню вільних еко-номічних зон;

- розвиток процесів економічної інтеграції, усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі тощо.

Місце зовнішньої торгівлі в розвитку дер-жави має суперечливий характер. Взаємодія, зближення та співпраця з іншими країнами в процесі розвитку зовнішньої торгівлі прино-сять додаткові переваги та водночас поглиблю-ють залежність країни від інших учасників між-народних економічних відносин та зменшують її економічну стійкість в умовах кризи [7].

Переваги та недоліки зовнішньої торгівлі у розвитку країни можна представити у вигляді схеми (рис. 2).

З рис. 2 видно, що зовнішня торгівля дає мож-ливість зосередити увагу на виробництві тих товарів, які країна може виробляти з меншими витратами, ніж інші кра-їни. Зовнішня торгівля сприяє задоволенню потреб споживачів това-рами та послугами зна-чно кращої якості, а також створює додаткові можливості для залучення іноземних інвестицій. У цілому зовнішня торгівля дає змогу країнам використовувати свої ресурси більш раціонально та отримувати додаткові переваги від обміну. З іншого боку, зростання економічної відкритості країни, яке, безперечно, з'являється під час нарощування зовнішньої торгівлі, спричиняє низку небезпек. Оскільки зовнішня торгівля є динамічним яви-щем, то часто виникає ситуація, коли імпорт за обсягами перевищує експорт, що, своєю чер-гою, формує зовнішню заборгованість країни та зменшує добробут громадян. Отже, зовнішня торгівля характеризується як позитивним впли-вом на економіку країни, так і негативним.

Оскільки зовнішня торгівля будь-якої країни є сукупністю експортних та імпортних опера-цій, то головним завданням зовнішньоторго-вельної політики є пошук балансу між цими двома товаропотоками. Для того щоб визна-чити шляхи регулювання експорту та імпорту, слід з'ясувати основні чинники, які впливають на експорт та імпорт країни (табл. 1) [7].

Серед основних факторів, які стимулюють експортну діяльність, слід виокремити ефек-тивне використання надлишкових виробничих потужностей економіки країни, які базуються на надлишкових факторах виробництва. Зокрема, маючи зайві ресурси, які вже не використову-ють у виробництві товарів для задоволення сма-ків та вподобань вітчизняних виробників, кра-їна прагне розширювати своє виробництво та вивозити товари за кордон.

Серед важливих чинників, які впливають на імпорт кра-їни, є бажання задовольнити попит на дефіцитні товари чи сировинні матеріали, які присутні в економіці в неве-ликій кількості або відсутні взагалі. Вагомим стимулом імпорту є також розширення асортименту товарів та задо-волення попиту більшої кількості споживачів через диверсифікацію пропозиції.

Товарна структура між-народної торгівлі формується під впливом конкурентних переваг, які має народне господарство країни. Конкурентні переваги є й тоді, коли в країні ціни на експортні товари (або внутрішні ціни) нижчі за світові. Від-мінності у цінах зумовлені різними витратами виробництва, які залежать від двох груп чинни-ків. Першу групу чинників формують природні конкурентні переваги. До них належать такі при-родно-географічні чинники, як клімат, наявність мінеральних копалин, родючість ґрунтів тощо. Другу групу чинників (соціально-економічних) формують набуті конкурентні переваги. Ці чин-ники характеризують науково-технічний та еко-номічний рівень розвитку країни, її виробничий апарат, масштаби і серійність виробництва, виробничу й соціальну інфраструктуру, масш-таби науково-дослідних робіт. Вони визначають конкурентні переваги, що були надбані в про-цесі розвитку народного господарства [8; 9].

Для будь-якої країни необхідним складником зовнішньої стратегії, а також умовою вирішення кардинальних проблем розвитку є проведення національної геоекономічної політики щодо тих або інших міжнародних економічних об'єднань і коопераційних та інтеграційних процесів. Для України визначення векторів міжнародної еко-номічної інтеграції стало найгострішим питанням розвитку держави після отримання незалежності.

Ринок ЄС є найбільшим ринком країн - сусідів України та значним джерелом інвестицій, необ-хідних для її технологічної модернізації та економічного розвитку, тому розвиток торговельно- економічних та інвестиційних відносин між Україною та ЄС є одним із пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності країни [10].

Євроінтеграційні прагнення України стали невід'ємними реаліями політичного сього-дення, а європейські орієнтири набули прак-тичного втілення у низці рішень та дій Україн-ської держави й офіційних органів ЄС.

Процеси інтеграції національної економіки у світове господарство супроводжуються низ-кою ендогенних та екзогенних чинників, які мають гальмівний вплив. Основними зовніш-німи чинниками, що ускладнюють та обмежу-ють право України входити у світове господар-ство як повноправного партнера, є [11]:

- посилення міжнародної конкуренції на товарних ринках, низька конкурентоспромож-ність української продукції;

- нові вимоги споживачів до якості товарів;

- застосування країнами-конкурентами форм протекціонізму та дискримінація україн-ських експортерів, зокрема ускладнення про-цедури сертифікації продукції;

- складність входження у міжнародне спів-робітництво через невідповідність міжнарод-ним стандартам захисту прав інтелектуальної власності.

У 2014 р. ЄС та Україна підписали Угоду про асоціацію, що являє собою новий етап у розви-тку європейсько-українських договірних від-носин, маючи на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Після підписання полі-тичної частини Угоди про асоціацію між ЄС та Україною на саміті «Україна - ЄС» 21 березня 2014 р. обидві сторони підписали економічну частину угоди 27 червня 2014 р. [12].

Угода про асоціацію містить положення про Глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ). ГВЗВТ забезпечить Україні умови для модернізації її торговельних відносин, а також для економічного розвитку шляхом відкриття ринків і поступової ліквідації митних тарифів та квот та всеохоплюючого процесу гармонізації законів, норм та правил у різних сферах, пов'язаних із торгівлею. Це створить умови для приведення ключових секторів економіки України у відпо-відність зі стандартами ЄС. Останній продовжив режим автономних преференцій України до 31 грудня 2015 р. Такі преференції давали змогу скасувати мита на українські товари в країнах ЄС, натомість для ЄС зберігалися старі митні правила.

Мета тимчасового застосування частини положень Угоди - наблизити безпосереднє виконання її торговельної частини та дотри-матися всіх формальностей на національному рівні та на рівні ЄС щодо набуття Угодою чин-ності [13]. Створення ГВЗВТ має як позитивні, так і негативні наслідки, які наведено в табл. 3.

З табл. 3 видно, що ГВЗВТ у короткостроковій перспективі буде мати для економіки України достатньо негативні наслідки. Також очевидно, що наслідки функціонування ГВЗВТ будуть різ-ними для окремих українських виробників. Ті, хто сьогодні є конкурентоспроможним в євро-пейському вимірі, отримають зростання при-бутку від розширення ринку збуту. Водночас у неконкурентоспроможних підприємств на новому ринку виникнуть проблеми.

Європейська інтеграція України є шляхом поліпшення та модернізації економіки, залу-чення іноземних інвестицій і новітніх техно-логій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вільного руху всередині інтеграційного об'єднання кваліфі-кованої робочої сили, товарів, послуг, факто-рів виробництва, це, своєю чергою, передбачає вихід на єдиний спільний ринок.

В Україні є необхідні передумови не тільки для економічного зростання, а й для еконо-мічного і соціального процвітання. Насампе-ред це значні людські, технологічні, виробничі і природні ресурси: кваліфікований персонал, виробничий і науково-технічний потенціал, що стане стартовим майданчиком для переходу до освоєння стратегічно важливого вектору відно-син України з ЄС.

Висновки з проведеного дослідження.

У роботі розкрито теоретичні аспекти органі-зації зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС. Визначено, що міжнародна торгівля передбачає добровільний обмін товарами, послугами, про-дукцією інтелектуальної праці між сторонами торговельної угоди. Розкрито основні чинники, які впливають на експорт та імпорт країни, а також виявлено, що суб'єкти міжнародної тор-гівлі під час реалізації своєї діяльності вибира-ють певний метод здійснення зовнішньотор-говельних операцій. Визначено позитивні та негативні наслідки створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Подальші дослідження авторів будуть спрямовані на ана-ліз динаміки та структури зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС.

Список використаних джерел

1. Андрійчук В.Г., Іванов Є.І. Вплив Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на митно-тарифне регулювання і зовнішньоторговельний режим сторін. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2014. № 3. С. 4-15.

2. Геєць В.М. Оцінка впливу Угоди про асоціацію, ЗВТ між Україною та ЄС на економіку України; за ред. В.М. Геєця, Т.О. Осташко, Л.В. Шинкарук. К. 2014. С. 3-101.

3. Радзієвська С.О. Торговельно-економічні зв'язки України з країнами ЄС та ЄУП: сучасний стан та перспективи розвитку. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2013. № 3. С. 42-62.

4. Сібекіна А.Ю. Зона вільної торгівлі як найважливішій чинник ефективної динамізації еко- номіко-інтеграційних процесів України. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2013. № 5-6. С.59-67.

5. Прогнозні оцінки розвитку національної економіки в умовах створення ЗВТ з ЄС / Л.В. Шин-карук, І.В. Барановська, О.А. Герасимова. Економіка і прогнозування. 2013. № 3. С. 38-58.

6. Міжнародна торгівля: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, М.І. Барановської. К.: Центр учбової літератури, 2010. 441 с.

7. Білоган О.І. Оптимізація структури зовнішньої торгівлі країн Центральної та Східної Європи: дис. ... канд. ек. наук: 08.00.02. Львів, 2015. 221 с.

8. Міжнародна торгівля: підручник / Ю.Г. Козак та ін. Київ; Катовіце; Краков: Центр учбової літератури, 2015. 272 с.

9. Юхименко П.І. Міжнародний менеджмент: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2011.488 с.

10. Пєнська І.О. Торгівельні орієнтири України на світових ринках. Зовнішня торгівля: право, економіка, фінанси. 2013. № 2. С. 5-11.

11. Сучасний стан зовнішньої торгівлі товарами в Україні / Т.Л. Вишинська, О.В. Генералов, І.М. Севрук. ScienceRise. 2015. № 3/3(8). С. 41-45.

12. Угода про асоціацію між ЄС та Україною. Короткий посібник з Угоди про асоціацію. URL: http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/association_agreement/guide.pdf.

13. Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління. URL: https://www.eurointegration.com.ua/files/a/2/a2732e1- economic-ied.pdf.

Размещено на Allbest.ru