Фінансування гібридних війн РФ на території Молдови та Грузії: висновки для України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Втрата території та життів співгромадян унаслідок військової агресії Російської Федерації стала тією надвисокою ціною, яку сплатили три країни за європейську інтеграцію. За вирішальної організаційної, збройної та технічної участі РФ, а найголовніше -- її фінансових вливань, були самопроголошені: «Придністровська Молдавська Республіка» (у 1991 р.) на території Молдови; «Республіка Південна Осетія» та «Республіка Абхазія» на території Грузії (у 2008 р.); анексована Республіка Крим, самопроголошені дві т. зв. «народні республіки» на території Донецької та Луганської областей України (у 2014 р.). Існування ситуації «заморожених конфліктів» є ключовою проблемою національної безпеки, що гальмує соціально-економічний розвиток молодих європейських держав.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значущим внеском у вивчення питань ґенези та наслідків сучасної гібридної війни РФ проти України стали підготовлені в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) колективні монографії «Донбас і Крим: ціна повернення» (за загальною редакцією В. Горбуліна, О. Власюка, Е. Лібанової, О. Ляшенко) та «Світова гібридна війна: український фронт» (за загальною редакцією В. Горбуліна); наукові праці співробітників створеного в НІСД Центру досліджень проблем Російської Федерації; дослідження Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова та Українського інституту майбутнього. Означені проблеми перебували в полі зору відомих вітчизняних політологів -- авторів монографій, серед яких Т Березовець («Анексія: Острів Крим. Хроніки „гібридної війни“»), Є. Магда («Гібридна війна. Вижити і перемогти»), Г. Перепелиця («Конфлікт у Придністров'ї» та «Україна -- Росія: війна в умовах співіснування»); а також К. Кононенко, В. Огризко, В. Фесенко, В. Яблонський та ін. Питання функціонування самопроголошених республік давно стали об'єктами ретельного вивчення іноземних дослідників, а віднедавна -- й авторів вітчизняних дисертаційних робіт. Питання фінансування самопроголошених республік регулярно порушують російські опозиційні політики та ділові періодичні видання РФ.

Згадані вище публікації більшою мірою були присвячені міжнародним, політичним аспектам або проблемам захисту прав людини. Водночас замало уваги приділяється механізмам фінансової підтримки самопроголошених республік з боку РФ, вивченню бюджетних відносин на теренах цих утворень. Разом із виведенням російських військових формувань, саме припинення фінансування державою-агресором є визначальним для політичної та економічної реінтеграції самопроголошених республік до материнських держав, відновлення цілісності та суверенітету останніх. Відтак форми та зміст існуючих фінансових відносин заслуговують на окреме наукове дослідження.

Метою статті є аналіз механізмів, динаміки й структури фінансування Російською Федерацією розпочатих нею гібридних війн у частині підтримки самопроголошених квазідержавних утворень на території Молдови, Грузії та України. Такий аналіз має сприяти розширенню наукового осмислення феномену гібридної війни для формування подальших заходів її протидії на національному та міжнародному рівнях.

Самопроголошення невизнаних республік під тиском РФ призвело до їх міжнародної політичної та економічної ізоляції. Занепало виробництво через зменшення внутрішніх та особливо зовнішніх інвестицій. Загострилися демографічні дисбаланси внаслідок міграції молоді та зростання кількості пенсіонерів. Зовнішньоторговельне сальдо залишається хронічно від'ємним через деградацію промисловості, яка трималася за рахунок радянської спадщини. Нестабільна «правова» система в «республіках» поєднується з недовірою до правоохоронних органів на всіх рівнях, що унеможливлює захист прав власності навіть поодиноких місцевих інвесторів. У результаті тривалого соціально-економічного занепаду самопроголошені республіки неспроможні себе фінансувати, а тому дефіцити їхніх публічних фінансів покриваються за рахунок коштів РФ. Витрати РФ на ведення гібридних війн та, як наслідок, застосування міжнародних санкцій істотно уповільнили соціально-економічний розвиток цієї країни.

Розглянемо докладно особливості бюджетної підтримки РФ «заморожених» конфліктів у Молдові та Грузії на основі фінансових і статистичних даних «інституцій» невизнаних республік.

Республіка Молдова: окупований регіон Придністров'я із 475 тис. населення.

Правовий та політичний статус. Закон Республіки Молдова «Про основні положення особливого правового статусу населених пунктів лівобережжя Дністра (Придністров'я)» від 22 липня 2005 р. № 173 ухвалений з метою зміцнення єдності народу, відновлення територіальної цілісності держави, створення єдиного правового, економічного, оборонного, соціального, митного, гуманітарного простору та інших єдиних просторів. Згідно зі ст. 1 цього закону для здійснення політики реінтеграції Республіки Молдова переговорний процес із Тирасполем проводиться для досягнення цілей демократизації та демілітаризації Придністров'я. Після реалізації умов демілітаризації, особливо в частині виконання РФ зобов'язань з повного, швидкого і транспарентного виведення військ і озброєнь з території Республіки Молдова, і після формування в Придністров'ї демократично обраної системи влади, переговорний процес розгортатиметься для спільної розробки і прийняття відповідного закону Республіки Молдова про особливий правовий статус Придністров'я.

Кількість населення т. зв. «Придністровської Молдавської Республіки» (площа -- 4,16 тис. км) постійно скорочується -- з 668,2 тис. чол. на кінець 1998 р. до 470,6 тис. чол. на кінець 2016 р., або майже на 30 %. Причому 126,0 тис. чол., або понад чверть населення, становлять пенсіонери.

Виконання зведеного бюджету «ПМР», починаючи з 2007 р., характеризувалося загостренням дефіциту (рис. 1). Його природа значною мірою пояснюється наслідками заходів України, які передбачали обов'язкове митне оформлення придністровських вантажів у Молдові з березня 2006 р. Придністровськими аналітиками розраховано, що прямі втрати підприємств «ПМР» за 2006--2013 рр. становили близько 250 млн дол. США (у т. ч. бюджетом недоотримано 80 млн дол. США), що майже еквівалентно доходам зведеного бюджету «ПМР» у 2013 р. (258,8 млн дол. США за «офіційним» курсом). Уникнути падіння доходів невизнаній «республіці» вдалося лише у 2006 р. за рахунок статті «Інші доходи».

Особливості розподілу гуманітарної допомоги з Російської Федерації на адресу «ПМР» у 2012--2016 рр. врегульовані відповідною постановою «уряду ПМР». На початку документа констатовано напружену фінансово-економічну ситуацію в «республіці», зумовлену впливом світової фінансової нестабільності й складним становищем соціально незахищених груп населення. Кошти гуманітарної допомоги, які надходили на адресу «ПМР» на рахунки «уряду ПМР» у 2012--2016 рр. з РФ, мали строго цільовий характер. Для зарахування грошових коштів гуманітарної допомоги РФ Придністровський «республіканський банк» відкрив спеціальний валютний рахунок «уряду ПМР» у рублях РФ. Інформація про витрачання гуманітарної допомоги підлягала щоквартальному опублікуванню в державних друкованих засобах масової інформації. Державні аудіо-, аудіовізуальні засоби масової інформації, прес-служба «уряду ПМР» мали забезпечувати інформаційне висвітлення надходження, витрачання та контролю за цільовим використанням коштів гуманітарної допомоги РФ в 2012--2016 рр.

Таблиця 1. Динаміка витрачання коштів гуманітарної допомоги РФ за «Республіканським бюджетом ПМР» та «Єдиним державним фондом соціального страхування ПМР» у 2014-2016 рр.