Транснаціональні корпорації і проблеми сучасних міжнародних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Факультет менеджменту та маркетингу

Розрахункова робота

з дисципліни «Транснаціональні компанії»

Транснаціональні корпорації і проблеми сучасних міжнародних відносин

Виконала:

студентка групи УС-02

Крижанівська Д.С.

Перевірила:

к.е.н., старший викладач

Корогодова О.О.

Київ 2014



Зміст

міжнародний економічний трансфертний ціна

Вступ

Розділ 1. ТНК і проблеми сучасних міжнародних відносин

1.1 Суть, поняття та типи ТНК

1.2 Роль ТНК в міжнародних економічних відносинах

1.3 Основні проблеми сучасних міжнародних відносин та їх вплив на ТНК

1.4 Шляхи вирішення найактуальніших проблем міжнародних відносин

Розділ 2. Розрахунок результатів використання трансфертної ціни

2.1 Умова задачі

2.2 Розв'язування задачі

2.3 Результати розрахунків

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Сьогодні транснаціональні корпорації відіграють важливу роль у міжнародній торгівлі та сприяють глобалізації світової економіки. Річний прибуток найбільших ТНК перевищує значення ВВП багатьох країн з низьким і середнім рівнем доходу. Через процеси злиття і поглинання корпорації ростуть дуже швидко, стаючи багатшими та могутнішими за деякі держави.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що ТНК домінують у світовій економіці і значно на неї впливають, тому визначення основних проблем сучасних міжнародних відносин та їх зв'язок з ТНК є доцільним в умовах сьогодення. Адже такі компанії як Coca-Cola, Adidas,Volkswagen, BMW та безліч інших є незмінними супутниками нашого життя і уявити світ без цих підприємств дуже складно.

Метою роботи є надання характеристики проблемам міжнародних відносин та знаходження можливих варіантів їх рішення. За допомогою різних джерел визначимо, які саме проблеми міжнародних відносин заважають розвитку ТНК.

Досягнення мети потребує вирішення поставлених задач, таких як:

розкриття сутності поняття транснаціональної корпорації;

дослідження ролі ТНК в міжнародних економічних відносинах;

визначення головних проблем сучасних міжнародних відносин;

надання пропозицій щодо вирішення цих проблем.

Для виконання роботи використовуємо наступні методи: загальнонаукові методи теоретичного узагальнення і порівняння, критичного аналізу, системного підходу, статистичного та теоретичного аналізу та інші.



Розділ 1. ТНК і проблеми сучасних міжнародних відносин

1.1 Суть, поняття та типи ТНК

Сьогодні,транснаціональні корпорації можна беззаперечно назвати ядром світового господарства. ТНК займають передові позиції у світовому виробництві, грають провідну роль у процесах розширення та поглиблення економічних зв'язків між підприємствами різних країн, виступають головними стимуляторами науково-технічного прогресу.

Зазвичай, термін «корпорація» вживається до трестів, синдикатів, концернів, консорціумів, холдингів та інших, тобто до фірм, які функціонують за участю акціонерного капіталу. В англомовних країнах корпорація означає акціонерне товариство.

Термін «ТНК» вперше з'явився в 1960-1962 роках і визначав ТНК як компанію, що має власні філіали в 2-х чи більше країнах. Пізніше це визначення ТНК зазнало критики, в тому числі з тих міркувань, що такі форми міжнародного бізнесу, як ліцензування, франчайзинг, управління по контракту, можуть не передбачати створення нової юридичної особи [1, С. 4-5].

Приведемо декілька трактувань даного поняття:

ТНК - це корпорація, що здійснює міжнародне співробітництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми зарубіжними філіями[2, с. 425].

ТНК - компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах[3].

ТНК - це комплекс, що використовує в своїй діяльності міжнародний підхід і що припускає формування транснаціонального виробничого, торгового і фінансового комплексу з єдиним центром ухвалення рішень в країні базування і з філіями в інших країнах[4, с. 226].

ТНК - це корпоративні або некорпоративні структури, що включають материнські підприємства та їх іноземні філії. Головне підприємство визначається як підприємство, яке контролює активи своїх філій, які розміщені в інших країнах, як правило, володіючи певною кількістю акційу власному капіталі[5].

Дані визначення важко назвати повними та всеохоплюючими щодо поняття транснаціональної корпорації. Адже вони не зазначають кількість країн, в яких діє компанія, що є найважливішим чинником при віднесенні компанії до транснаціональної. Також, за цими визначеннями до ТНК можна віднести будь-яку компанію, яка задіяна у звичайній зовнішній торгівлі, що не є вірним при сучасному значенні цих структур.

Багатогранність феномену ТНК зумовлює необхідність комплексного визначення ТНК як компанії, що поєднує значну частку закордонних активів, прибутків, обороту та кількості працівників з активною закордонною діяльністю, використанням глобального бачення та ефективним механізмом взаємодії між філіалами. Визначальною характеристикою ТНК є можливість трансфертного ціноутворення, що принципово виокремлює ТНК з-поміж інших компаній[6, с. 158].

Отже, підсумувавши вищесказане можна охарактеризувати ТНК як економічно єдину систему консолідації підприємств, які здійснюють свою діяльність у двох чи більше країнах переважно у формі прямих іноземних інвестицій, впливають на економічну політику як країни базування, так і приймаючих країн через залучення їх до світових глобалізаційних процесів, керуються і контролюються, як правило, з єдиного центру і складаються з материнської компанії, дочірніх підприємств, філій та відділень.

Виділяють такі типи транснаціональних корпорацій[7]:

горизонтально інтегровані корпорації з підприємствами, що випускають велику частину продукції. Наприклад, виробництво автомобілів у США або мережа підприємств «FastFood»;

вертикально інтегровані корпорації, що об'єднують при однім власнику і під єдиним контролем найважливіші сфери у виробництві кінцевого продукту. Зокрема, у нафтовій промисловості видобуток сирої нафти часто здійснюється в одній країні, рафінування - в інший, а продаж кінцевих нафтопродуктів - у третіх країнах;

диверсифіковані транснаціональні корпорації, що містять у собі національні підприємства з вертикальною і горизонтальною інтеграцією. Типовим прикладом корпорації такого типу є шведська корпорації Nestle, що має 95% свого виробництва за рубежем і зайнята ресторанним бізнесом, виробництвом продуктів харчування, реалізацією косметики, вин і т.д. Число таких компаній в останні роки швидко росте.

1.2 Роль ТНК в міжнародних економічних відносинах

Транснаціональним корпораціям належить вирішальна роль у глобалізації світової економіки. Тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку.

Про розмах їх діяльності свідчить наявність у їх розпорядженні коштів, що часто перевищують розмір національного доходу національних держав. Сьогодні ТНК контролюють понад 50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, більш як 80% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. ТНК реалізують 80% усієї виробленої продукції електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76% продукції машинобудування [8, с. 118].

Сума валютних резервів ТНК у кілька разів перевищує сукупні резерви всіх центральних банків світу. Тому переміщення лише 1-2% маси грошей, що перебувають у їхньому володінні, цілком здатне змінити паритет національних валют.

У сучасних умовах операції ТНК стають усе більш глобальними і при придбанні факторів виробництва, товарів та ринків орієнтуються на глобальний обсяг. Розміщення закордоном значної частини виробництва і багаточисельних філій, інтегрованих в єдину мережу продукування товарів і послуг, дозволяє транснаціональним корпораціям використовувати ресурси і конкурентні переваги багатьох країн. Це зумовлюється тим, що глобальній економіці властиве функціонування її суб'єктів, основане на пріоритеті інвестиційних зв'язків на рівні міжнародних відносин. Розвиток глобалізаційних процесів зменшує перешкоди на шляху транскордонного переміщення товарів, капіталу та послуг, сприяє уніфікації регулювання, що полегшує доступ на зарубіжні ринки, забезпечує стандартизацію вимог по переміщенню капіталу й платіжно-розрахункових операцій. Дія цих чинників сприяє інтенсифікації інвестиційних і фінансових потоків.

Діяльність ТНК забезпечує перелив капіталу, де є його надлишок, в країни, де є його нестача, що забезпечує задоволення інтересів як країн базування ТНК, так і приймаючих країн. Але, з іншої сторони, транснаціональний капітал доволі часто може діяти всупереч національній безпеці країн, розрушати державність країн, впливаючи негативно на політичну і економічну ситуацію в них. Створюючи конкуренцію національним державам, ТНК можуть здійснювати негативний вплив на розвиток національного бізнесу, що визиває протидію зі сторони національних економік [9, с. 28].

Однією з характерних рис сучасних ТНК є їхні величезні видатки на науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР). Наприклад, щорічні витрати на це «Дженерал моторс», «Форд», і «ІБМ» становлять 2-3 млрд. дол., що перевищує науково-дослідницькі бюджети багатьох країн. Так, у США практично весь обсяг витрат на НДДКР приватного бізнесу припадає на 700 найбільших компаній, при цьому близько 40% цих коштів припадає на частку всього лише 15 найбільших корпорацій [10].

На сучасному етапі, першість у світі займають переважно транснаціональні корпорації США, але цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Європи та Японії. Також з'являються ТНК і в країнах, що розвиваються. Важливим чинником подальшого посилення економічної могутності ТНК є численні злиття і поглинання, які останнім часом досягли високого рівня.

1.3 Основні проблеми сучасних міжнародних відносин та їх вплив на ТНК

Дослідивши функціонування ТНК в світовому масштабі, побачивши їх провідну роль у системі міжнародної економіки можна з впевненістю сказати, що всі проблеми сучасних міжнародних відносин, так чи інакше, впливають на діяльність транснаціональних корпорацій.

Можна виділити такі основні проблеми:

Проблема миру та війни

Проблема миру та війни є найактуальнішою в умовах сьогодення, бо в час війни всі країни світу, без виключень, втрачають більше ніж потім здобувають. Прикладом є конфлікти в колишній Югославії, в Південній Осетії, Абхазії, війна в Іраку та інших регіонах світу.

Для ефективної роботи ТНК необхідною є умова мирного співіснування країн світу. Адже ТНК функціонують у багатьох країнах світу і в країні, де починається військовий конфлікт ТНК багато втрачають. Це пов'язано і з фінансовими надходженнями, і з соціальними чинниками, і загрозою для життя працівників компанії. У разі, якщо філія ТНК, яка виробляє певну складову кінцевого продукту, знаходиться у зоні військового заворушення, під загрозою опиняється все виробництво компанії.

Зараз ця проблема гостро відчувається в Україні. Компанії не знають як діяти при нинішніх умовах. Наприклад, на початку березня 2014 року американський нафтогазовий гігант «Exxon Mobil» відмовився від розвідувальних робіт в українській частині Чорного моря у зв'язку з нестабільною політичною ситуацією в країні.

Фінансова проблема

Перш за все вона пов'язана з фінансово-економічними кризами. Найбільшим викликом останнього часу стала світова фінансова криза, яка не оминула практично жодної країни. Розпочавшись в США вона охопила весь світ. Ця криза продемонструвала незахищеність національних економік перед світовими тенденціями та високу інтегрованість всієї фінансової сфери до світової.

Дана проблема найбільше впливає на діяльність ТНК. Адже криза в одній країні вплине на всю систему компанії. Під час кризи 2008 року багато відомих компаній заявили про скорочення або закриття виробництв. В свою чергу, банкрутство багатьох компаній збільшило напруження в соціальній сфері: сотні тисяч робітників по всьому світу втратили роботу, а це однозначно призвело до погіршення рівня життя в країнах.

Екологічна проблема

Екологічна проблема - одна з глобальних проблем сучасності, що проявляється в різкому загостренні суперечностей у відносинах між суспільством і природою, порушенні природних процесів через надмірну антропогенну дію, непередбачувані наслідки НТР, зростання енергоспоживання і спалювання викопного палива, демографічний вибух, збройні конфлікти, техногенні катастрофи тощо[11, с. 386].

Сьогодні як ніколи споживання відновлювальних та не відновлювальних ресурсів досягло величезних обсягів і характеризується подальшим зростанням. Виникла ситуація, коли з найбільшою гостротою виявилась суперечність між потребами суспільства у природних джерелах та можливостями природи задовольняти такі потреби. Відносна обмеженість природних ресурсів спричинює пошук подальших радикальних рішень проблем у світовому масштабі.

На ТНК дана проблема впливає чи не найбільше. Екологічні організації типу «Green peace» виступають найбільшими критиками ТНК. Адже вони створюють величезні виробничі потужності, що можуть загрожувати місцевому екологічному середовищу. У кінцевому рахунку, витрати на підтримку екологічної обстановки можуть виявитися занадто великими, саме тому багато ТНК розміщують свої виробництва в країнах третього світу.

Нафтогазові компанії є найбільшими забруднювачами екології в світі, тому для них ця проблема є найактуальнішою. Паралельно зі своєю діяльністю вони створюють різні фонди захисту тварин та навколишнього середовища. Цим вони прагнуть відвести увагу споживачів від спричинених ними забруднень.

Наприклад, «Exxon Mobil» приймає участь у різних проектах щодо захисту природи, такі як Фонд порятунку азіатських тигрів та Програма по глобальному клімату та енергетиці (GCEP). Цим вона відволікає увагу від своїх екологічних катастроф. Найбільшої шкоди природі ця компанія спричинила 24 березня 1989 р., коли нафтовий танкер зазнав аварії біля узбережжя Аляски і в море вилилось 40,9 млн. літрів, що утворило нафтову пляму в 28 тисяч квадратних кілометрів. Дана аварія стала однією з найбільших екологічних катастроф спричинених людиною.

Проблема відносин між державами з різними економічними, політичними та релігійними устроями

У зв'язку з постійним розвитком світу дана проблема вже не стоїть так гостро як раніше. В силу інформаційних технологій країни стали більш обізнаними з приводу інших країн.

Для ТНК дана проблема виливається у роботі з законодавством іноземної країни, де розміщена філія компанії. Важливим негативним моментом діяльності ТНК для приймаючих країн є те, що міжнародні корпорації можуть здійснювати тиск на уряд приймаючої країни ї втягнути її у конфронтацію.

Також ця проблема стосується мусульманських країн, суперечності з якими часто виникають при співробітництві.

Економічна відсталість багатьох країн світу

Наразі проблема економічного розвитку бідних країн є надзвичайно актуальною. Виникло протиріччя між розвиненими і слаборозвиненими країнами. Економічна відсталість країн, що розвиваються, зумовлена, з одного боку, сукупністю загальних, соціально-економічних, політичних та інших чинників, з іншого - наявністю в кожній окремо взятій країні своїх специфічних причин.

Нерівномірність розвитку й економічна відсталість спричинені також рівнем технологічного розвитку і ресурсоозброєністю різних країн.

Перебудова світової економіки стане реальною тільки в тому випадку, якщо бідні країни стануть повноправними учасниками світового співтовариства. Такі гіганти в міжнародних відносинах як США, Китай, Німеччина, Великобританія, Франція та ін. створюють фонди допомоги бідним країнам, найяскравішим прикладом яких є МВФ та група Світового банку.

Для ТНК розвиток країн відіграє важливу роль при виборі місця для відкриття свого підрозділу. Характерним є вибір країн з більш-менш розвиненою інфраструктурою, наявністю сучасної банківської системи. А відсталість країн не дає функціонувати компаніям на сто відсотків.

Вищезазначені проблеми впливають на світовий розвиток і, разом з тим, знижують ефективність роботи ТНК, тому вони потребують вирішення.

1.4 Шляхи вирішення найактуальніших проблем міжнародних відносин

При вирішенні міжнародних проблем необхідно враховувати загальні закономірності історичного процесу, загальні тенденції розвитку виробничих сил та впливу на них НТР,соціальні фактори. За таких умов оптимальне вирішення проблем вимагає поєднання науково-технічних та соціально-політичних факторів у єдиний механізм, основу якого будуть складати колективні дії всіх держав.

Пропонуються такі шляхи вирішення проблем сучасних міжнародних відносин:

залагодження регіональних конфліктів мирним шляхом за участю міжнародних організацій;

створення фінансових інститутів з дослідження та прогнозування фінансових проблем у світовому масштабі;

вдосконалення національного законодавства в деяких країнах на прикладі провідних країн світу;

подальше міжнародне співробітництво в сфері науково-дослідних робіт, охорони навколишнього середовища, пошуку нових джерел енергії тощо;

лібералізація зовнішньоекономічної політики всіх країн світу, що полягає в послабленні заходів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, поліпшенні інвестиційного клімату, пом'якшенні національної міграційної політики;

постійне вдосконалення системи світового регулювання міжнародних відносин у формі загальної для всіх країн нормативно-правової бази;

розробка ефективних національних стратегій розвитку економіки країн, що розвиваються, які спиралися б на внутрішні економічні ресурси за певної фінансової допомоги з боку розвинених країн;

створення сучасної економіки у відсталих країнах повинно включати не лише індустріалізацію, лібералізацію господарського життя, реформування аграрних відносин, а й розвиток освіти, широке впровадження інновацій, поліпшення системи охорони здоров'я, пом'якшення соціальної нерівності, здійснення раціональної демографічної політики, вирішення проблем зайнятості тощо.



Розділ 2. Розрахунок результатів використання трансфертної ціни

2.1 Умова задачі

Підприємство країни А, де знаходиться головний офіс ТНК виготовляє складову а товару Т.

Собівартість виробництва складової а товару Т в країні А становить С₁.

Підприємство реалізує складову а філії ТНК в країні Б.

Ціна реалізації може приймати такі значення Ц₁, Ц₂, Ц₃.

Мито країни А становить М_А% (приймається однакове значення для експортного та імпортного мит).

Мито країни Б становить М_Б% (приймається однакове значення для експортного та імпортного мит).

У країні Б здійснюється виготовлення товару Т на основі складової а.

Собівартість виготовлення становить С₂.

Ринкова ціна товару Т становить. Ц_Рин, однакова для країн А і Б.

Виготовляється 10 одиниць товару Т.

Реалізація у країні А здійснюється в обсязі К одиниць готового товару після його експорту в цю країну.

Реалізація товару здійснюється у країні Б у кількості 10-К одиниць товару.

Експорт з країни Б в країну А здійснюється за виробничою собівартістю з врахуванням всіх мит.

Податок на прибуток дорівнює нулю.

Розрахуйте при кожному значенні ціни реалізації складової а:

1) П_А - прибуток підприємства країни А;

2) Б_А - надходження до бюджету країни А;

3) П_В - прибуток підприємства країни Б;

4) Б_Б - надходження до бюджету країни Б;

Цифри для подальших розрахунків представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Умова задачі для варіанту №10

Варіант	С1	Ц1	Ц2	Ц3	МА	МБ	С2	ЦРин	К
10	3	2	3	5	10	10	14	40	4

2.2 Розв'язування задачі

Подальші розрахунки здійснюватимемо за наступними формулами:

М_А1=Ц• М_А (2.1)

М_Б1=Ц• М_Б (2.2)

М_Б2=(Ц₁+С₂+М_А1+М_Б1)•М_Б (2.3)

М_А2=(Ц₁+С₂+М_А1+М_Б1)•М_А (2.4)

П_А1=10•(Ц-С₁) (2.5)

П_А2=Ц_рин-(Ц₁+С₂+М_А1+М_Б1+М_Б2+М_А2)•К (2.6)

П_А=П_А1+П_А2 (2.7)

П_Б=Ц_рин-(Ц₁+С₂+ М_А1+ М_Б1)•(10-К) (2.8)

Б_А=М_А1•10+М_А2•К (2.9)

Б_Б=М_Б1•10+М_Б2•(10-К) (2.10)

Варіант 1

Ц₁=2, Ц₁<С₁

Розрахунки:

Розмір експортного мита в країні А обчислимо за формулою (2.1):

М_А1=2*0,1=0,2

Розмір імпортного мита в країні Б обчислимо за формулою (2.2):

М_Б1=2*0,1=0,2

Розмір експортного мита в країні Б обчислимо за формулою (2.3):

М_Б2=(2+14+0,2+0,2)*0,1= 1,64

Розмір імпортного мита в країні А обчислимо за формулою (2.4):

М_А2=(2+14+0,2+0,2)*0,1= 1,64

Прибуток/збиток від реалізації складової а в країні А обчислимо за формулою (2.5):

П_А1=10*(2-3)=-10

Прибуток від реалізації К одиниць готової продукції в країні А обчислимо за формулою (2.6):

П_А2=(40-(2+14+0,2+0,2+1,64+1,64))*4= 81,28

Сумарний прибуток діяльності ТНК в країні А обчислимо за формулою (2.7):

П_А=-10+81,28= 71,28

Прибуток від реалізації 10-К одиниць готової продукції в країні Б обчислимо за формулою (2.8):

П_Б=(40-(2+14+0,2+0,2))*(10-4)= 141,6

Надходження до бюджету країни А обчислимо за формулою (2.9):

Б_А=0,2*10+1,64*4= 8,56

Надходження до бюджету країни Б обчислимо за формулою (2.10):

Б_Б=0,2*10+1,64*6= 11,84

Графічний розв'язок задачі представлений на рис. 1.

Рис. 1. Графічне представлення процессу виробництва, експорту, імпорту, реалізації при Ц₁=2

Варіант 2

Ц₂=3, Ц₂=С₁

Графічний розв'язок задачі представлений на рис. 2.

Розрахунки:

Розмір експортного мита в країні А обчислимо за формулою (2.1):

М_А1=3*0,1=0,3

Розмір імпортного мита в країні Б обчислимо за формулою (2.2):

М_Б1=3*0,1=0,3

Розмір експортного мита в країні Б обчислимо за формулою (2.3):

М_Б2=(3+14+0,3+0,3)*0,1= 1,76

Розмір імпортного мита в країні А обчислимо за формулою (2.4):

М_А2=(3+14+0,3+0,3)*0,1= 1,76

Прибуток/збиток від реалізації складової а в країні А обчислимо за формулою (2.5): П_А1=(3-3)•10=0

Прибутоквідреалізації Кодиницьготовоїпродукції в країні А обчислимо за формулою (2.6):

П_А2=(40-(3+14+0,3+0,3+1,76+1,76))*4= 75,52

Сумарний прибуток діяльності ТНК в країні А обчислимо за формулою (2.7):

П_А=0+75,52=75,52

Прибуток від реалізації 10-К одиниць готової продукції в країні Б обчислимо за формулою (2.8):

П_Б=(40-(3+14+0,3+0,3))*(10-4)= 134,4

Надходження до бюджету країни А обчислимо за формулою (2.9):

Б_А=0,3*10+1,76*4=10,04

Надходження до бюджету країни Б обчислимо за формулою (2.10):

Б_Б=0,3*10+1,76*6=13,56



Рис. 2. Графічне представлення процессу виробництва, експорту, імпорту, реалізації при Ц₂=С₁=3

Варіант 3

Ц₃=5, Ц₃>С₁

Графічний розв'язок задачі представлений на рис. 3.

Розрахунки:

Розмір експортного мита в країні А обчислимо за формулою (2.1):

М_А1=5*0,1=0,5

Розмір імпортного мита в країні Б обчислимо за формулою (2.2):

М_Б1=5*0,1=0,5

Розмір експортного мита в країні Б обчислимо за формулою (2.3):

М_Б2=(5+14+0,5+0,5)*0,1=2

Розмір імпортного мита в країні А обчислимо за формулою (2.4):

М_А2=(5+14+0,5+0,5)*0,1=2

Прибуток/збиток відреалізації складової а в країні А обчислимо за формулою (2.5): П_А1=(5-3)•10=20

Прибуток від реалізації К одиниць готової продукції в країні А обчислимо за формулою (2.6):П_А2=(40-(5+14+0,5+0,5+2+2))*4=64

Сумарний прибуток діяльності ТНК в країні А обчислимо за формулою (2.7):

П_А=20+64=84

Прибуток від реалізації 10-К одиниць готової продукції в країні Б обчислимо за формулою (2.8):П_Б=(40-(5+14+0,5+0,5))*(10-4)=120

Надходження до бюджету країни А обчислимо за формулою (2.9):

Б_А=0,5*10+2*4=13

Надходження до бюджету країни Б обчислимо за формулою (2.10):

Б_Б=0,5*10+2*6=17

Рис. 3. Графічне представлення процессу виробництва, експорту, імпорту, реалізації при Ц₃=5

2.3 Результати розрахунків

Кінцеві результати представлені у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2. Результати розрахунків використання трансфертної ціни

Варіант	Прибуток ТНК в країні А	Надходження до бюджету країни А	Прибуток ТНК в країні Б	Надходження до бюджету країни Б
Ц1	71,28	8,56	141,6	11,84
Ц2	75,52	10,04	134,4	13,56
Ц3	84	13	120	17

За результатами розрахунків можна зробити наступні висновки:

при встановленні ціни нижчої за собівартість компанія отримає збиток від реалізації складової а в країні А, але в той же час прибуток ТНК в країні Б буде максимальним серед трьох варіантів. Проте, надходження до бюджету обох країн будуть мінімальними;

якщо ціна буде дорівнювати собівартості, то прибуток в країні А збільшиться, а в країні Б зменшиться. При цьому, надходження до бюджетів будуть середніми;

при реалізації товару за ціною вище собівартості прибуток ТНК в країні А зросте, але також зростуть і надходження до бюджету в даній країні. Прибуток в країні Б істотно зменшиться, а надходження до бюджету збільшаться;

найбільш вигідним варіантом для країни А, на мою думку, є другий. Він забезпечує прибуток в країні Б майже в два рази більший ніж в країні А. При цьому, надходження до бюджету Б будуть не дуже великими, порівняно з третім варіантом. А надходження до бюджету в країні А будуть середніми.



Висновки

Головною рушійною силою сучасного світу є транснаціональні корпорації. Величезні компанії, які контролюють понад 50% світового промислового виробництва та формують всесвітній науково-технічний прогрес.

Сьогодні ТНК активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі. Вони, нарівні з промислово розвиненими країнами, широко проявляються в політиці, економіці, у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. Тому, ТНК є невід'ємною частиною сучасних міжнародних відносин і проблеми, які виникають в цих відносинах, мають прямий вплив на діяльність ТНК.

Найактуальнішими проблемами міжнародних відносин, які заважають розвиткові ТНК є:

військові конфлікти;

фінансові кризи;

екологічні проблеми;

бідність малорозвинених країн;

розбіжності країн в поглядах на політику, економіку та релігію.

Для вирішення проблем пропонується здійснити такі заходи:

мирно вирішувати всі регіональні конфлікти;

створити фінансові інститути з дослідження та прогнозування фінансових проблем;

спільно вирішувати глобальні екологічні проблеми;

допомогти відсталим країнам здійснити перехід до сучасної економіки;

створити одне спільне законодавство для всіх країн щодо діяльності ТНК.

Отже, кожна з наведених проблем сучасних міжнародних відносин стосується ТНК і тому, для безперешкодного досягнення успіху ТНК, потрібно об'єднатися всім країнам задля усунення цих проблем, чи хоча б зменшити їх негативний вплив на діяльність ТНК.



Список використаних джерел

1. Кузьменко С.С. Особливості формування сутності ТНК [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_PNI_2012/Economics/6_101943. doc.htm.

2. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: підруч. [для студ. вищ. навн. закл.] / Т.В. Майорова - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.

3. Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії: Транснаціональна_корпорація [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //uk.wikipedia.org/wiki/ Транснаціональна_корпорація.

4. Амеліна І.В. Міжнародні економічні відносини: навч. посіб. / Амеліна І.В., Попова Т.Л., Владимиров С.В. - К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 256 с.

5. United Nations Conference on Trade and Development: Transnational corporations (TNC) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //unctad.org/en/Pages /DIAE/Transnational-corporations-(TNC).aspx.

6. Пехник А.В. Механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки: дис. канд. екон. наук: 08.05.01. / Львівськийнаціональнийуніверситетім. Івана Франка. - Л.: 2005. -С. 178-193.

7. Хазова Я.В Типи та спеціалізація транснаціональних корпорацій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://conference.nuos.edu.ua/catalog/.

8. Сазонова В.В. Місце і роль тнк у глобалізаційній економіці / В.В. Сазонова, Н.Ф. Соболєва// Актуальні проблеми розвитку харчових виробництв, готельного, ресторанного господарств і торгівлі [Текст]: всеукраїнська науково-практична конференція молодих ученихі студентів, 23 березня 2011 р.: [тези у 2-х ч.] / редкол.: О.І. Черевко [та ін.]. - Харків: ХДУХТ, 2011. - Ч. 2. - С. 118.

9. Кравчук Г.В. ТНК і національні держави: роль і місце в сучасній міжнародній системі / Г.В. Кравчук, О.С. Гаврилко // Проблеми системного підходу в економіці. - 2007. - № 2. - С. 28-30.

10. Бачинський В.В. Роль та значення транснаціональних корпорацій у міжнародній економіці [Електронний ресурс].

11. Географія: [Навчальний посібник] / Я.Б. Олійник, П.Г. Шищенко, А.В. Степаненко. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2006. - 455 c.

Размещено на Allbest.ru