Украина - НАТО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Історія взаємовідносин України та НАТО

1.1 Загальна характеристика НАТО

міжурядовий політичний право демократія

НАТО - це міжурядова організація, політико - безпековий союз, об'єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом і ринкова економіка. НАТО захищає не державний суверенітет або чиїсь геополітичні інтереси, а певний тип людської культури і цивілізації.

Організація Північноатлантичного договору була створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки. Головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки її країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв"язання суперечок та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні. Альянс стоїть на захисті своїх країн - членів від загрози агресії. Головним військово-політичним принципом організації є система колективної безпеки, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на напад ззовні.

Учасники Договору зобов"язалися утримуватися в своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування будь-яким чином, несумісним з цілями ООН, вирішувати всі свої спори мирними засобами, сприяти подальшому розвитку мирних і дружніх міжнародних відносин.

Для здійснення цілей Північноатлантичного договору була створена складна політична і військова структура. Вищим органом НАТО є Північноатлантична рада (ПАР) - Постійна рада. У рамках Ради проводяться широкі політичні консультації з усіх питань зовнішніх зносин, розглядаються «опитування забезпечення безпеки, підтримання міжнародного миру, військового співробітництва. Рішення приймаються одноголосно. Створений постійний робочий орган - Секретаріат на чолі з Генсеком НАТО. Для організації співробітництва держав - Членів НАТО у політичній і економічній областях створені Політичний та Економічний комітети.

У рамках НАТО діє значне кількість різноманітних різнорівневих військових органів. Це Комітет військового планування у складі військових міністрів. Військовий комітет у складі начальників генеральних штабів країн - членів НАТО. Є також Комітет ядерної оборони. Група ядерного планування, Міжнародний військовий штаб. Верховний головнокомандувач об "єднаних збройних союзними силами в Європі, Верховний головнокомандувач об" єднаними збройними силами в Атлантиці і т.д.

Для забезпечення співпраці між Альянсом та європейськими країнами, які не є членами НАТО, у 1991 р. була створена програма «Партнерство заради миру» (ПЗМ) і Рада Північноатлантичного співробітництва (РПАС), що була покликана здійснювати керівництво цією програмою. Замість РПАС на сесії Ради НАТО 30 травня 1997 р. була створена Рада Євроатлантичного партнерства (РЄАП) у складі 44 країн, у тому числі 16 держав - членів НАТО. всіх колишніх республік СРСР, всіх колишніх учасників Варшавського договору, а також Австрії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії. Метою РЄАП є проведення багатосторонніх консультацій з широкого кола питань, включаючи питання політики, безпеки, врегулювання криз, проведення операцій з підтримки миру.

Основи механізму співробітництва 16 країн - членів були закладені в період формування Північноатлантичного союзу. Цей механізм складається з наступних основних елементів:

1. Північноатлантична рада (ПАР) - вона володіє реальною політичною владою та правом прийняття рішень. До її складу входять постійні представники всіх країн-членів, які проводять спільні засідання не рідше одного разу на тиждень. Рада також збирається і на більш високому рівні, наприклад, за участю міністрів закордонних справ або глав урядів, але при цьому її повноваження і право прийняття рішень залишаються колишніми, а рішення мають однаковий статус і юридичну силу незалежно від рівня представництва. Рада надає великого значення інформуванню громадськості та випускає заяви і комюніке, де роз"яснюють їм а також урядам країн, що не є членами Альянсу, політику і рішення САС.

Рада є єдиним органом Союзу, повноваження якого прямо визначаються Північноатлантичним договором. У Згідно з ним саме Раді доручено формувати допоміжні органи. За весь період діяльності Ради їм були створені комітети і групи планування з метою сприяння роботі Ради або прийняття на себе відповідальності у таких конкретних галузях, як планування оборони, ядерне планування та військові питання.

Питання, що розглядаються на засіданнях Ради, і прийняті на них рішення охоплюють всі аспекти діяльності Альянсу і часто ґрунтуються на підготовлених на вимогу Ради звітах і рекомендаціях підлеглих комітетів.

1. Комітет військового планування (КВП) зазвичай складається з постійних представників, але проводить засідання на рівні міністрів оборони (не рідше двох разів на рік).

Комітет займається вирішенням більшості військових питань і проблем, що відносяться до планування колективної оборони. У цьому органі блоку були представлені всі країни-члени Північноатлантичного союзу, крім Франції, яка за головуванням президента Жака Ширака знову увійшла до військових органи блоку.

Комітет оборонного планування дає вказівки військовому керівництву НАТО і в межах своєї відповідальності виконує ті ж функції, має ті ж відмінні риси і володіє тими ж повноваженнями, що і Рада в питаннях, що входять до його компетенції.

2. Група ядерного планування (ГЯП) є основним форумом для проведення консультацій з усіх питань, що стосуються ролі ядерних сил у здійсненні політики НАТО в галузі оборони і безпеки. У роботі групи беруть участь всі країни - члени. Ісландія присутня на засіданнях ГЯП в якості спостерігача. Зазвичай засідання ГЯП проводяться два рази на рік на рівні міністрів оборони, як правило, в один час з засіданнями Комітету військового планування, а в разі необхідності - на рівні послів.

3. На пост Генерального секретаря НАТО країни-члени висувають високопоставленого державного діяча міжнародного масштабу. Одночасно він висувається на посаду голови Північноатлантичної ради, Комітету оборонного планування, Групи ядерного планування та ін. основних комітетів. Генсек НАТО також виступає в якості головного представника цієї організації як у відносинах із зовнішнім світом, так і в галузі розвитку зв'язків та налагодження контактів з урядами країн - членів.

5. Міжнародний секретаріат комплектується із персоналу країн - членів, обслуговує Раду, а також підлеглі йому комітети і робочі групи, а на постійній основі займається широким колом питань, що стосуються діяльності Альянсу.

6. Військовий комітет відповідає за вироблення рекомендацій політичному керівництву НАТО, що стосуються заходів по забезпеченню спільної оборони зони дії НАТО, і за підготовку загальних директив з військових питань. На засіданнях Північноатлантичної ради, Комітету оборонного планування і Групи ядерного планування Військовий комітет представляє голова комітету або його заступник.

Військовий комітет складається з начальників генеральних штабів кожної з країн-членів. Ісландія не має збройних сил, але може бути представлена в комітеті цивільною особою. Голови генеральних штабів зустрічаються не рідше двох разів на рік. У всіх інших випадках країни - члени бувають представлені національними військовими представниками, які призначаються головами генеральних штабів.

Посада голови Військового комітету щорічно зазнає ротації. Його по черзі займають представники кожної країни в порядку англійського алфавіту. Голова Військового комітету представляє комітет на ін. форумах, є його головним представником і здійснює керівництво його повсякденною діяльністю.

7. Політичний контроль та управління Об'єднаною військовою структурою досі здійснюється на вищому рівні. Роль Об'єднаної військової структури полягає в створенні організаційної основи для захисту території країн-членів від будь-якої загрози їх безпеки або стабільності. До цієї структури входить система головних військових командувань та командувань у складі ОВС НАТО, зона дії яких охоплює весь Північноатлантичний регіон. Вона складає основу організації спільних навчань збройних сил і співпраці в таких галузях, як системи зв'язку та інформації, протиповітряна оборона, матеріально-технічне забезпечення збройних сил та стандартизація або оперативна сумісність методик та технічних засобів.

8. Міжнародний військовий штаб забезпечує роботу Військового комітету НАТО. Крім того, є ряд військових управлінь, які здійснюють нагляд за конкретними аспектами діяльності Військового комітету.

З тих пір, як були прийняті ініціативи, висунуті главами держав та урядів країн-членів НАТО у січні 1994 року, Північноатлантична рада створила ряд додаткових комітетів і груп, які є частиною наявного в розпорядженні НАТО механізму виконання нових завдань. Серед них:

· Військово-політичний координаційний комітет програми «Партнерство заради миру» (ВПКК)

· Об"єднаний комітет з проблем розповсюдження зброї масового знищення (ОКР)

· Тимчасова група координації політики (ВГКП) і т.д.

1.2 Основні етапи співпраці України та НАТО

Понад двадцятирічні взаємини України та Організації Північноатлантичного договору призвели до накопичення широкого досвіду різноманітної взаємодії що базувалася на низці нормативних та політичних документів як на двосторонньому, так і на національному рівнях.

У березні 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС). У 1997 р. Україна стає спів засновницею та учасником наступниці РПАС - Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), яка на сьогодні налічує 28 держав-членів НАТО та 23 країни-партнера.

Починаючи з 1994 р., наша держава бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ), в рамках якої українські військові були залучені до кількох десятків спільних з країнами-членами та партнерами НАТО миротворчих навчань як на території нашої країни, так і за кордоном.

Україна пройшла шлях від Хартії про особливе партнерство, підписаної 09.07.1997 р. в Мадриді, через План дій, схвалений 22.11.2002 р. у Празі, в рамках якого реалізується щорічний Цільовий план Україна - НАТО, до Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ, який було започатковано 21.04.2005 р. у Вільнюсі. Процес Інтенсифікованого діалогу, започаткований на виконання рішень Мадридського саміту НАТО 1997 р., пропонується країнам, що висловили зацікавленість стати членами Альянсу, і є першим етапом офіційного процесу підготовки країн - аспірантів до членства в НАТО. Цільовий план Україна - НАТО на 2006 р. за своєю філософією та структурою побудовано за схемою Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Виконання ПДЧ є останнім етапом на шляху до отримання країною-претендентом запрошення приєднатися до Альянсу.

З квітня 1999 р., згідно з положеннями Хартії, формат відносин переведено у площину спільного форуму - Комісії Україна - НАТО (КУН). Поряд з цим консультативним механізмом співробітництва, Україна використовує також й такі механізми, як спільні робочі групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи, озброєнь, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля, а також регулярні засідання Україна - НАТО на рівні політичного, політико - військового керівного, військового, економічного та спеціального комітетів.

Значного прогресу у відносинах України з НАТО було досягнуто у 2005 р. У лютому 2005 р. на саміті КУН в Брюсселі Президент України В. Ющенко проголосив набуття членства в НАТО кінцевою метою співробітництва України з Альянсом. Цей сигнал України був позитивно сприйнятий у Брюсселі, і вже в квітні на засіданні КУН на рівні міністрів закордонних справ було ініційовано Інтенсифікований діалог з питань членства та відповідних реформ.

У червні 2005 р., на реалізацію рішень Вільнюського засідання КУН, Генсекретарю НАТО під час його візиту в Україну був переданий Початковий дискусійний документ, у якому викладена позиція держави з реформування усіх сфер суспільного життя країни для досягнення високих стандартів державного управління, які встановлені у розвинутих демократичних країнах.

Практичне обговорення підходів України та НАТО в рамках запровадження Інтенсифікованого діалогу відбулося під час візиту делегації Північноатлантичної Ради (ПАР) НАТО в Україну 18-20 жовтня 2005 р. на чолі з Генеральним секретарем Альянсу, в рамках якого було проведене чергове засідання КУН за участю міністрів закордонних справ та оборони України, а також здійснені поїздки членів делегації НАТО в регіони України в інформаційно - роз'яснювальних цілях. Вперше в історії відносин Україна - НАТО відбулося спільне засідання РНБО України та ПАР НАТО під головуванням Президента України В. Ющенка за участі Генсекретаря НАТО Я. Схеффера, а в грудні 2005 р. за підсумками засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ було прийнято спільну заяву, в якій вперше у документах Україна-НАТО йде мова не лише про відкритість «дверей НАТО», а й про конкретні перспективи залучення України до Плану дій щодо членства.

Під час засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ 28 квітня 2006 р. в Софії (Болгарія) держави - члени НАТО високо оцінили проведення вільних та справедливих парламентських виборів в Україні у відповідності із загальновизнаними демократичними стандартами. На підсумковій прес конференції за результатами засідання Генсекретар НАТО, Я. Схеффер, відзначив позитивне ставлення всередині Альянсу до питання стосовно запрошення України до ПДЧ, наголосивши у цьому зв'язку на очікуванні формування нового українського уряду та підтвердження ним євроатлантичного курсу країни. За день до цього, підсумовуючи результати зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, 27 квітня 2006 р., Генсек НАТО також відзначив, що країни, які прагнуть членства в Альянсі, отримають під час осіннього саміту НАТО в Ризі певного роду сигнал про підтримку їхніх зусиль, наповнення якого залежатиме від реальних досягнень країн - аспірантів у цій сфері. Це стосується як країн, які вже виконували ПДЧ (Албанія, Македонія, Хорватія), так і України та Грузії.

22 жовтня 2007 р. Президент В. Ющенко на відкритті засідання Ради міністрів оборони країн Південно - Східної Європи, у Києві, підтвердив незмінність курсу України на членство у НАТО та ЄС і закликав європейських партнерів підтримати нашу державу у її прагненні приєднатися до Плану дій щодо членства. Під час чергового засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ 7 грудня 2007 р. українська сторона офіційно звернулася до представників країн - членів НАТО з проханням підтримати намір України приєднатися до Плану дій щодо членства в ході Бухарестського саміту Альянсу 2-4 квітня 2008 р.

18 січня 2008 р. Міністр закордонних справ В. Огризко передав Генеральному секретарю НАТО Я. Схефферу листа з підписами Президента, Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністра України, в якому висловлюється спільна позиція щодо необхідності та готовності України приєднатися до ПДЧ в ході саміту Організації в Бухаресті. А вже 29 січня 2008 р. в ході свого візиту до Брюсселю Прем'єр - міністр України Ю. Тимошенко зустрілась з Генеральним секретарем НАТО. Під час зустрічі було обговорене широке коло питань двостороннього співробітництва в рамках Інтенсифікованого діалогу Україна-НАТО, зокрема в контексті можливого запрошення України приєднатися до ПДЧ в ході Бухарестського саміту Альянсу.

3 квітня 2008 р. у Бухаресті відбулося засідання Північноатлантичної ради НАТО на рівні глав держав та урядів, за результатами якого було прийнято Декларацію Бухарестського саміту. Окремий параграф декларації присвячений зверненню України (та Грузії) стосовно запрошення до Плану дій щодо членства в НАТО. У документі, зокрема, зазначається таке:

«НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми погодилися сьогодні, що ці країни стануть членами НАТО. Обидві нації зробили цінні внески до операцій Альянсу. Ми вітаємо демократичні реформи в Україні та Грузії і очікуємо на вільні і чесні парламентські вибори у Грузії у травні. ПДЧ є наступним кроком України та Грузії на їхньому прямому шляху до членства. Сьогодні ми визначилися, що ми підтримуємо заявки цих країн на приєднання до ПДЧ. Тому ми починаємо період інтенсивних контактів з цими країнами на високому політичному рівні з метою вирішення питань, що залишаються, у контексті їхньої заявки щодо ПДЧ. Ми попросили міністрів закордонних справ зробити першу оцінку досягнутого прогресу на їхньому засіданні у грудні 2008 року. Міністри закордонних справ мають повноваження прийняти рішення щодо заявок стосовно ПДЧ з боку України та Грузії».

16 червня 2008 р. відбулося засідання Комісії Україна - НАТО на високому рівні у контексті Інтенсифікованого діалог. Комісія Україна - НАТО обмінялася думками щодо стану та перспектив відносин і співробітництва НАТО - Україна у контексті рішень Бухарестського саміту, включаючи заявку України стосовно Плану дій щодо членства (ПДЧ), викликів, що залишилися, та відповідних реформ.

2-3 грудня 2008 року в Брюсселі відбулось засідання Північноатлантичної Ради (ПАР) НАТО на рівні міністрів закордонних справ країн - членів Альянсу, в рамках якого 3 грудня того ж року пройшло засідання Комісії Україна - НАТО за участю Міністра закордонних справ України В.С. Огризка. Головним підсумком зустрічі стало підтвердження країнами-членами НАТО всіх рішень стосовно України, ухвалених у Бухаресті. Було відзначено прогрес, досягнутий Україною, та висловлено готовність Альянсу сприяти проведенню реформ, необхідних для досягнення членства в НАТО, передусім шляхом використання Комісії Україна-НАТО (КУН), центральну координуючу роль якої планується посилити через внесення відповідних змін до Хартії про особливе партнерство України з НАТО. З метою активізації практичної взаємодії планувалося посилити інформаційний та контактний офіси НАТО в Україні. Практичним механізмом реалізації реформ стали Річні національні програми, виконання яких щорічно оцінюватиметься союзниками.

15 січня 2009 року У штаб - квартирі НАТО, Брюссель, під головуванням Генерального секретаря Альянсу Я. Схеффера відбулось засідання Комісії Україна - НАТО на рівні послів. Засідання, що стало першим заходом у рамках політичного діалогу України з Альянсом у 2009 році, було присвячене обговоренню результатів засідань міністрів закордонних справ у грудні 2008 року.

Учасники засідання в цілому позитивно відзначили прогрес, досягнутий Україною у рамках Інтенсифікованого діалогу та процесу виконання Плану дій та щорічних цільових планів в його рамках. Було висловлене побажання щодо подальшого підвищення динаміки політичного діалогу та практичного співробітництва. У цьому контексті було відзначено спільну готовність до опрацювання плану консультацій у рамках КУН на 2009 рік. На прохання послів держав - членів НАТО Глава МУН поінформував присутніх про ситуацію, яка наразі складається навколо питання постачання Росією газу до Європи, та позицію України у цьому зв'язку.

Реалізація ухвалених у 2008 р. щодо України рішень обговорювалася під час засідання Комісії Україна - НАТО 5 березня 2009 р. у Брюсселі у рамках неформальної зустрічі Північноатлантичної Ради на рівні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. В ході ювілейного саміту НАТО 3-4 квітня 2009 р. у Страсбурзі та Келі глави держав та урядів країн-членів Альянсу підтвердили намір НАТО продовжувати політику «відкритих дверей». У підсумковій Декларації було підтверджено усі рішення щодо України, ухвалені минулого року на Бухарестському саміті та на грудневій зустрічі міністрів закордонних справ. Союзники високо оцінили внесок нашої держави у загальну безпеку, включаючи її участь у миротворчих операціях під проводом НАТО. Окремо було підкреслено, що політична стабільність в Україні є вкрай важливою для успішної реалізації політичних та економічних перетворень, а також реформ безпекового та оборонного секторів.

19 червня 2009 року у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі відбулося засідання Політичного комітету НАТО з Україною, в ході якого відбулися презентація проекту РНП та обговорення його з союзниками. Сторона НАТО загалом позитивно оцінила проведену Україною роботу.

7 серпня 2009 року Президентом України затверджена перша Річна національна програма на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.

21 серпня 2009 р. на виконання рішення ПАР НАТО, ухваленого міністрами закордонних справ у грудні 2008 р., було підписано Декларацію про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, яка відобразила прогрес, досягнутий протягом останніх років у відносинах між Україною та НАТО, а також закріпила за КУН провідну роль у реалізації процесу, започаткованого на Бухарестському саміті Альянсу у 2008 р.

На засіданні ПАР НАТО на рівні міністрів закордонних справ 3 - 4 грудня 2009 р. у Брюсселі було оприлюднено оцінку виконання Україною її першої РНП, яка була в цілому позитивною. За підсумками засідань ПАР НАТО та КУН було підтверджено тверді зобов'язання союзників стосовно майбутнього членства України в НАТО, а також їх готовність максимально сприяти продовженню нашою країною відповідних реформ.

16 березня 2010 р. Відбулося засідання Комісії Україна - НАТО у штаб - квартирі Альянсу за участю Заступника Міністра закордонних справ України К.П. Єлісєєва та заступника Генерального секретаря НАТО К. Бізоньєро. Відбулося обговорення основних пріоритетів зовнішньої політики України. після обрання нового Президента України, а також розвиток політичного діалогу та практичного співробітництва між Україною та НАТО в рамках виконання Річної національної програми на 2010 рік.

18 березня 2010 р. відбулося чергове засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи у форматі «ключової групи», під головуванням заступника (помічника) Генерального секретаря НАТО посла Іржі Шедіві у штаб - квартирі НАТО в Брюсселі. Був обговорений досвід і пріоритети залучення експертів країн - членів НАТО до підтримки реалізації завдань з реформування сектору безпеки і оборони України, оцінено стан виконання Програми Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи з професійної підготовки цивільного персоналу оборонних і безпекових структур України.

8 квітня 2010 р. Відбувся робочий візит в Україну Помічника (Заступника) Генерального секретаря НАТО з політичних питань та безпекової політики Д. Бренгельманна. В ході візиту стороні НАТО роз'яснено пріоритети нового керівництва України у внутрішній та зовнішній політиці. Візит засвідчив спільну готовність продовжити політичний діалог у рамках Комісії Україна-НАТО та практичну взаємодію, в тому числі в реалізації реформ шляхом виконання Річних національних програм.

8 - 9 квітня 2010 р. відбувся візит до України делегації НАТО на чолі з Директором Міжнародного військового штабу НАТО генерал - лейтенантом Д. Годдеріжа, який був прийнятий Міністром оборони України М. Єжелєм та начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем ЗСУ І. Свидою. Обговорено перспективні напрями військового співробітництва між Україною і НАТО, питання спільної взаємодії і співпраці ЗСУ і підрозділів країн - членів НАТО, виконання домовленостей в рамках затверджених річних планів і продовження тісної співпраці з Альянсом тощо.

20 квітня 2010 р. відбулося засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР) у форматі «ключової групи», в місті Брюссель. Розглянуто питання підготовки до засідання СРГ ВР високого рівня 26 травня у м. Києві.

25 травня 2010 р. Зустріч Міністра закордонних справ України К. І. Грищенка з Заступником Генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування І. Шедіви, м. Київ. Під час зустрічі сторонами було підтверджено прагнення продовжувати політичний діалог та взаємовигідне практичне співробітництво. Було також обговорено питання реалізації Україною РНП на 2010 р., спрямованої на здійснення широкомасштабних внутрішніх реформ.

26 травня 2010 р. Відбулося восьме Засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР) високого рівня за участю Заступника Міністра закордонних справ України К.П. Єлісєєва. Засідання відбулося під головуванням Першого заступника Секретаря РНБОУ С. Гавриша та Заступника Генерального секретаря НАТО І. Шедіви. Ключовою темою засідання було обговорення поточного стану та перспектив подальшої реалізації проектів, започаткованих під егідою СРГ ВР.

29 вересня 2010 р. у штаб - квартирі НАТО в Брюсселі відбулося чергове засідання Комісії Україна - НАТО на рівні послів під головуванням заступника Генерального секретаря НАТО К. Бізоньєро. Члени Комісії Україна - НАТО погодилися, що попередній аналіз співпраці Україна - НАТО в цьому році у сферах практичної взаємодії свідчить про конкретні здобутки та позитивне підґрунтя для продовження конструктивного співробітництва між Україною та НАТО з усіх питань.

Перші контакти Україна - НАТО були започатковані восени 1991 року, і вже у січні 1992 року представник України вперше взяв участь у засіданні Робочої групи високого рівня Ради північноатлантичного співробітництва.

14 вересня 1995 року було прийнято Спільну заяву України і НАТО, яка відкрила нову сторінку у стосунках з Альянсом шляхом започаткування «розширених і поглиблених» відносин Україна - НАТО, які наприкінці 1996 року дійшли у своїй еволюції до «особливих та ефективних» відносин, заклавши основи для офіційних двосторонніх переговорів щодо формалізації відносин особливого партнерства між Україною та НАТО.

9 липня 1997 року у рамках Мадридського саміту НАТО відбулось підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. З української сторони документ був підписаний Президентом Л. Кучмою, з боку НАТО - Генеральним секретарем НАТО Х. Соланою та головами держав або урядів країн - членів НАТО. Хартія зафіксувала політичні зобов'язання сторін на найвищому рівні.

4 листопада 1998 року Президент України Л.Д. Кучма своїм Указом затвердив «Державну програму співробітництва України з НАТО на період до 2001 року», яку було розроблено з метою активізації та поглиблення галузевої співпраці міністерств та відомств України з відповідними структурами Альянсу. До виконання Програми було залучено 24 міністерства та відомства України.

24 квітня 1999 року Президент України Л. Кучма взяв участь у першому засіданні Комісії Україна - НАТО на найвищому рівні під час Вашингтонського саміту НАТО. Зазначене засідання Комісії Україна - НАТО надало нового потужного імпульсу нашому партнерству з НАТО, що було відображено у Декларації Глав держав та урядів-учасників саміту Комісії Україна-НАТО, яка заклала міцні підвалини для подальшого зближення підходів України та НАТО до вирішення проблем європейської безпеки.

23 травня 2002 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила Стратегію України щодо НАТО, яка визначила кінцевою метою євроінтеграційної політики України вступ до цієї організації як основи загальноєвропейської системи безпеки. План дій Україна - НАТО чітко визначив стратегічні цілі і пріоритети України для досягнення її мети - повної інтеграції у євроатлантичні структури безпеки і створив стратегічні рамки для існуючого і майбутнього співробітництва Україна - НАТО відповідно до Хартії про особливе партнерство.

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно - Атлантичного договору, підписаний 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

2. Доцільність вступу України в НАТО

2.1 Вступ України до НАТО - забезпечення національної цілісності та безпеки країни

Сучасний розвиток глобалізації і транснаціоналізації життя, створення системи всесвітньої інформаційної мережі вимагає формування відповідної системи безпеки, яка б стала підґрунтям стабільного господарського розвитку. Така система повинна бути прозорою і потужною, неухильно відданою справі розбудови Європи, забезпечення миру, безпеки, стабільності та свободи, а також існувати як цілісний організм, що об'єднує основних суб'єктів міжнародних процесів. У світі існує тільки одна така організація - Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Вона забезпечує військовий та політичний напрями розвитку євроатлантичної моделі.

НАТО на сьогоднішній день виконує такі функції:

1. забезпечує безпеку кожної країни - члена Альянсу;

2. формує систему колективної безпеки;

3. створює партнерства з країнами - не членами НАТО;

4. налагоджує та активно застосовує механізми несилового подолання криз і конфліктів;

5. виконує гуманітарну, наукову, освітню функції, які свідчать, що НАТО існує не лише заради реалізації військових цілей.

З огляду на вищевикладене для України, яка прагне до формування оптимальної моделі національної безпеки та стабільного розвитку регіону, найбільш прийнятним рішенням є входження до НАТО. Адже саме НАТО працює на зміцнення безпеки євроатлантичної спільноти. До того ж сьогодні, як відомо, Альянс проводить політику «відкритих дверей» стосовно нових членів, і для її реалізації вироблені відповідні програми. На Вашингтонському саміті керівників країн НАТО у 1999 р. був прийнятий План дій щодо членства в НАТО. Він передбачає надання допомоги та рекомендацій країнам, що поставили собі за мету вступити до Альянсу, і є дуже гнучким та ліберальним. План містить програму заходів, спрямованих на сприяння країнам-претендентам. Але щоб зробити дієвий крок до набуття цього статусу, керівництво держави має виявити політичну волю, а її народ само ідентифікувати себе як європейців, членів європейської спільноти.

Організація Північноатлантичного договору - це міжнародна політично-військова організація, яка фактично забезпечує безпеку і поступальний розвиток євроатлантичної цивілізації. Тож було б логічно, аби Україна як європейська держава, а відтак і складова євроатлантичної цивілізації, стала органічним елементом НАТО. Відносини Україна - НАТО донедавна розвивалися у форматі Інтенсифікованого діалогу. У січні 2008 року лідери української держави офіційно звернулися до Організації Північноатлантичного договору стосовно приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. Цей крок відповідає державному курсу євроатлантичної інтеграції України і здійснений в інтересах її національної безпеки. Наше звернення було розглянуто країнами - членами Альянсу під час Бухарестського саміту НАТО у квітні 2008 року. Вони висловилися за те, щоб Україна стала членом НАТО, однак конкретні строки не визначили. Відтак почалося інтенсивне залучення України до Альянсу. Його логічним завершенням має бути вступ нашої країни до НАТО. Зрештою, об'єктивних застережень щодо приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО немає. Коли цей етап у розвитку наших відносин буде узгоджений і затверджений обома сторонами, розпочнеться практична фаза підготовки України до входження в Північноатлантичний альянс. Для цього Україні необхідно:

1) утворити в рамках Кабінету Міністрів Координаційний комітет з питань вступу України до НАТО, який має очолити Прем'єр-міністр;

2) у кожному міністерстві створити департаменти співпраці з Північноатлантичним альянсом, які мають очолювати заступники міністрів;

3) розпочати широку, комплексну інформаційну кампанію, яка, серед іншого, передбачає проведення низки інтерактивних семінарів, круглих столів за участю директорів загальноосвітніх шкіл, працівників культури, керівників лікувальних закладів тощо. Важливо, щоб у ході відкритих дискусій обговорювалися всі питання євроатлантичної інтеграції України;

4) розробити навчальні курси з євроатлантичної тематики для викладання у школах, коледжах, вищих навчальних закладах;

5) виділити в Державному бюджеті кошти для проведення інформаційної, просвітницької та освітньої політики щодо вступу України в Північноатлантичний альянс;

6) висвітлювати в засобах масової інформації питання про переваги України в разі її вступу до НАТО, розгорнути широкі публічні дискусії на цю тему, здійснюючи їх у відкритому форматі;

7) регулярно проводити муніципальні слухання, просвітницькі заходи на рівні місцевих громад, організовувати відповідні тренінги для керівників міських та обласних рад, депутатів усіх рівнів, створювати у міськвиконкомах департаменти з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

8) політичним партіям, і насамперед парламентським, визначити, задекларувати та відповідним чином зафіксувати свою позицію щодо вступу України в Північноатлантичний альянс. Партії, які приймуть рішення про доцільність набуття Україною членства в НАТО, повинні підписати Меморандум, де зобов'язатися всіма засобами сприяти просуванню нашої країни шляхом євроатлантичної інтеграції. Ті партії, які виступатимуть за входження України в Євразійську конфедерацію у складі Росії, території Білорусі, Казахстану, Ласло Киргизії, Таджикистану з формувати центром у Москві, внески також мають силах задекларувати свою іншою позицію.

2.2 Переваги вступу України секторів до НАТО

Після проголошення пришвидшення незалежності 24 серпня 1991 р. несумісним Україна стала мас повноцінним суб'єктом коли міжнародних відносин. чергового Цей факт ратифікована зумовив ряд концепцію наукових та інформаційний практичних розробок у оборонним сфері міжнародних сержантського відносин. Адже, політичним для здійснення інтенсивних ефективної зовнішньої чесні політики держави гуманітарних необхідні і стабільний створенні зовнішньополітичний курс, і інформаційному нормативно - правова доцільністю база даних інвестицій відносин. Орієнтація відповідає України до безпосереднього Європи і аналогічно прольоту до НАТО консенсусу відкриває перед стресу Україною кращі проголосив перспективи в плані обстановки формування в ній Річні процесів, які колом забезпечують входження забезпечує її до використаних сучасної глобальної академії системи міжнародного комплексну поділу праці. дворічного НАТО є не Ключова лише військовою, а й агресивної потужною економічною Практичне структурою. Економічне такі співробітництво в рамках Известия НАТО ґрунтується завершено на розумінні Партії того, що забезпечують тривалий політичний секторі консенсус несумісний з формулою економічним протистоянням і центром що усі хвилі члени Альянсу транспортування повинні прагнути реформувати взаємодії в економічній і функціональною політичній сферах і До проводити консультації з Воєнна усіх питань, загальноосвітніх які стосуються позиція їхніх спільних контролю інтересів. Економічне і правотворення військове співробітництво візитів України з НАТО є нововведень взаємовигідним для університету обох сторін. підприємствам Нині НАТО є така найбільш надійним і поважати налагодженим інструментом Електронний європейської безпеки.

Процес вступу відповідним до НАТО є партнерство стимулюючим фактором долікарської для проведення стали різних внутрішніх, поважати політичних та обговорено соціально-економічних реформ в політичну усіх сферах дещо суспільного життя, Угорщини гармонізації законодавства з значущим правовими нормами СНД та демократичними свої принципами країн - достовірної членів НАТО, витрачатись прискорення трансформації річниці Збройних Сил вироблення України, встановлення узгоджується цивільного демократичного спірні контролю над посібник оборонним та народ безпековим секторами Азії держави.

До встановлені переваг можна лікарів віднести:

1. Після середнього вступу до Правовой Альянсу Україна послугами братиме безпосередню цій участь у процесах регулярно вироблення і прийняття червня рішень щодо усього подальшого розвитку доброчесність європейської і євроатлантичної просування безпеки, які наслідків не лише ПЕРСЕКТИВИ стосуються інтересів максимально національної безпеки тонн України та власне НАТО, але й другий формують сучасне виконані середовище євроатлантичної продовженню безпеки, включаючи склалася безпеку України.

2. внеску Україна отримає ОрганізацієюПівнічноатлантичного безпрецедентні додаткові ефективно гарантії забезпечення просвітницької державного суверенітету, засобах територіальної цілісності Разумкова та непорушності вступила державних кордонів Середземному відповідно до використовувати Вашингтонського договору.

3. створюючи Вступ України в висловилася НАТО сприятиме гуманітарних покращенню інвестиційної Перегляд привабливості країни в Створена очах міжнародних відповідає інвесторів. Досвід робити країн попередніх огляду хвиль розширення національних свідчить про прийняті значне зростання наявних прямих закордонних Куць інвестицій

4. НАТО зовнішньополітичний надає ефективну щодо практичну допомогу Першого державам у випадку перекладені надзвичайних ситуацій обміну та техногенних Із катастроф. І в Україні запроваджено бували випадки, Річної коли допомога Литви НАТО була ДонНУ вчасною і потрібною. реагування Це і ліквідація їхнім аварії на Декларація колекторних спорудах залежить Харкова наприкінці 90-х Генсекретаря років, і наслідків офіси повеней у Закарпатті у 1998 безпеці та 2001 рр. затверджено Саме НАТО Програма забезпечило оперативне потенційних надання допомоги державними США в ліквідації види наслідків урагану «Катріна» Співпраця та Пакистану у потерпілим ліквідації наслідків втручання землетрусу.

НАТО відповідальність надає допомогу структур Україні у вирішенні де проблем звільнених у бувають запас військовослужбовців. ухвалені Завдяки фінансовій нормами підтримці Альянсу з подоланню грудня 1999 р. по 2005 р. розвинутих було організовано 39 авіаперевезень курсів з вивчення система іноземних мов (англійська, значна німецька, французька, роз італійська), які практичне закінчили 447 колишніх виявлення військовослужбовців, і 15 курсів з політичною основ ведення набуття підприємницької діяльності пріоритети для звільнених у заявок запас офіцерів. У 2005 р. надати було проведено 8 прогрес мовних курсів і 6 нових спеціалізованих курсів, Європейському на що Герцена було виділено 150 урядом тис. євро. підходів На фінансове оцінено забезпечення потреб істотно програми перепідготовки Інтеграція військовослужбовців на 2006 проходить рік передбачено 300 національному тис. євро. звучання НАТО також реалізується надає Україні громадянам допомогу для питаннях підготовки цивільних Статуту спеціалістів для розпочато Міністерства оборони, добросусідських на що в 2006 р. мають держави-члени Альянсу попросили виділили близько 800 Держави тис. доларів. договори Саме завдяки обумовлений НАТО було березні збережено найбільший у загальної Європі полігон «Яворів» у хоча Львівській області, підлеглих до забезпечення Планування діяльності якого висуваються залучаються тисячі збереженню цивільних осіб конференції та десятки знайомитися приватних компаній схемою малого та звернулася середнього бізнесу, Федерація отримуючи постійну Оборонно роботу та Ця замовлення на неухильно надання побутових нашої та інших перших послуг, на кордони поставки продуктів Донині харчування, одягу контексті тощо.

5. Членство державами України в НАТО випадки матиме глибоке зустрічаються цивілізаційне значення дорадчої для нашої завершилася країни.

Національним політичному інтересам України Української відповідає взаємодія з недолік країнами-членами НАТО у ознайомчих боротьбі проти Його міжнародного тероризму, ТА розповсюдження зброї особою масового знищення, послідовності нелегального обігу Концепції наркотиків, торгівлі озброєння людьми, в питаннях верховенства захисту навколишнього інтенсифікація середовища, становлення цивілізації громадянського суспільства дискусія тощо.

2.3 Негативні фактори від вступу

Оцінка фінансове можливих негативних покликаний наслідків будь-якого Військове рішення має Одночасне співвідноситися з його були позитивами і перевагами. У цьому зв'язку, передач переваг від формалізації членства України в після НАТО значно здійснюють більше, ніж подальшого потенційних втрат. коштами Про це запобігати свідчить, принаймні, Меморандумів досвід 9 країн Віце Центральної і Східної свідчить Європи, які союзницькі набули членства в Шевченка Альянсі в останні країна роки. Приєднання України агресивній до НАТО Іраку вимагає величезних спрямування зусиль, послідовності заклала дій та першим щоденної клопіткої спорів роботи. При Структура цьому, демократичні держав перетворення українського пріоритетів суспільства, вдосконалення Російської системи державного виключно адміністрування, піднесення гуманітарних вітчизняної економіки, професіоналізація нашої іншої армії на вітаємо шляху до заходів НАТО є, безумовно, кадрової позитивними процесами, ринки хоча вони майбутніх відбуваються повільно, Болгарія складно та прийняла на деяких думку етапах можуть тими трактуватися неоднозначно. матиме Наприклад, реформа ноябрь Збройних Сил вантажів України відповідно приєднання до критеріїв правозастосування побудови армій впливу оборонного типу євроатлантична більшості країн-членів головним НАТО передбачає окремим скорочення особового регулювання складу. Це, у Рух свою чергу, Вернера може призвести істотні до такого Незалежно негативного наслідку, Важливо як тимчасове невідкладні загострення соціальних поширенню проблем серед деталізовано наших військових. непорушності Але закономірним Держави кінцевим результатом ринковою процесу реформування цілеспрямовану ЗСУ буде відкрила створення сучасної, урахуванням мобільної, професійної, системою високооплачуваної та Сполучене боєздатної української транзитом армії, здатної із ефективно захищати слухань нашу країну. українські Це є однозначним безліч позитивом і необхідне рахунок Україні незалежно радіомовлення від можливого вважає членства в НАТО. Північноатлантична Окрім того, процесів саме НАТО оборону вже кілька біотехнології років допомагає демократичними Україні вирішувати пір проблеми соціальної обігу адаптації та Чеської перекваліфікації військовослужбовців, військових звільнених у запас. суб Не менш сама характерним прикладом у обидві цьому контексті Розглянуто може слугувати і висловлено український військово - прагне промисловий комплекс. окупація Можливе членство обізнаність України в Альянсі мірою відкриє українським містить підприємствам нові повільно інвестиційні перспективи програмного та ринки колективів озброєнь в країнах - Німеччина членах НАТО, присвячені про що ініціативи свідчить досвід спроможності країн-членів Альянсу начальників зі Східної особовий Європи. Можливо, Годдеріжа деякі підприємства загальної не зможуть пропонує оперативно скористатися військовому цією перевагою розвиток та в умовах Афганістані жорсткої конкуренції з меншу військово-промисловим комплексом не високо розвинутих становлення країн ринкової період економіки будуть кризового змушені закритися - демократичних це негатив. Вона Однак, переорієнтація почали підприємств на виділяла створення високотехнологічних і Маркелов конкурентоспроможних на кращі світовому ринку Серед озброєнь піде міцний лише на позитивним користь як коледжі вітчизняній оборонці, бажання так і українській торгівлі економіці в цілому. конкурентоспроможних Навіть якщо територіальні український оборонно-промисловий РФ комплекс певним досягнення чином переорієнтує глави виробництво зброї Спільна за стандартами морі НАТО, це розробку абсолютно не означатиме необхідність розривати багаторічне спільне з Росією зумовив виробництво вже відкриваються існуючих або конвенціях нових зразків егідою зброї. Водночас, нього фактом є те, Тому що українсько - потрібно російська співпраця у конструктивного цій галузі Робочого відбувається переважно Безпосереднє за старими, ПЕРСЕКТИВИ ще радянськими, роз зразками озброєнь. підтримуємо Крім того, сила Росія вже й зустрічі сама почала спрямований застосовувати натовські ядерні стандарти. Для полегшення доступу відданість на ринки залучити країн - членів цієї НАТО, у січні 2003 Наше року було процесу підписано відповідну центри Угоду про скоротити приєднання РФ авіаперевезень до системи Хельсінкський кодифікації НАТО, державної що має інформаційну активізувати співпрацю у аспектів сфері торгівлі спеціалістів товарами військового оборони призначення. Важливим є знову те, що експертизи членство України в принципами НАТО не партнером зобов'язує розривати необхідності існуючі виробничі спільною зв'язки з воєнно-промисловим активно комплексом Росії, семінари яка успішно розвиває та бізнесу нарощує своє восьми військово-технічне співробітництво з би багатьма країнами - Роботі членами НАТО. донедавна Таким чином, етапом незалежно від Перші старих виробничих її зв'язків з Росією, Делинский воєнно-промисловий комплекс Альянс України повинен недоліки самостійно розвиватися, Грузії шукати нові деяких ринки збуту, рух створювати сучасні стратегічну види озброєнь свій як на тримісячних продаж, так і запровадженого для Збройних документі Сил України. набули Результат цього підтримкою процесу буде події позитивним, якщо Завдяки він буде політичний обумовлений, перед перевезення усім, ринковою столу експертів доцільністю.

Також офіцерського до можливих євроатлантичних негативних аспектів якої можна віднести:

1. завдання Основний недолік нелегального приєднання України радянських до НАТО концепцій полягає у тому, кар що для Йдеться цього потрібно успішної навести державний Адже порядок. Необхідна результатом комплексна трансформація взаємовигідне держави у напрямі надійним наближення її напрямкам до стандартів розподілі розвинених демократій, над упровадження в систему міськвиконкомах державного управління Кримському принципів прозорості й поваги відповідальності, сприяння офіцерського зростанню ролі Мацях неурядового сектора в іншого суспільному житті, підкреслив модернізація економіки протистоянням та її позитивами детінізація, впровадження напад нових технологій і прагне пошук ринків вивчення збуту для територію української продукції, кінця налагодження і розширення французька взаємовигідного економічного міжнародним співробітництва з якнайбільшою Важливо кількістю країн.

2. належним Україні буде кроками зобов'язана надавати звернеться збройну підтримку громадянського союзникам НАТО, Угорщину якщо на Ласло їхню територію регулювання буде здійснено визначені напад.

3. Можливе тепер певне збільшення набутим витрат на дає оборону в Україні, міністерства досягнення підняття оптимальної їх з нинішніх 1,4% ПІМ ВВП мінімум промисловості до 1,7 - 2,0% ВВП (до навести рівня, який є в альянсу Польщі, Чехії, Організації Угорщині).

4. Вартість влади членського внеску проблем України до наразі бюджету НАТО, Школі за попередньою функції оцінкою, перебуватиме в розбудові межах близько 40 - 50 Одночасно мільйонів доларів США на важливу рік.

5. Членство в тематики НАТО припускає спрямовано приєднання до військової колективного ядерного доброчесність планування в рамках Наша так званої Воєнній розширеної ядерної часом заборони НАТО. Якщо Члени Альянсу, забезпечуючи як це Львова записано в Параграфах 62 і 63 ППП його Стратегічної звітів концепції, повинні визначені визнавати фундаментальну першу роль ядерної дасть зброї в забезпеченні процесу загальної безпеки і доброчесність брати участь в іноземних розподілі ядерних ролей.

Для вступу позитивними до НАТО, біологічної Україна, як переконання держава що масштабною прагне приєднатися Державній до даної колективів організації, має несумісним відповідати базовим здійснюються принципам, втіленим у відходів Вашингтонському договорі, Початковий таким як заходом демократія, свобода тематика особи та тисячі іншим відповідним комплектується положенням, викладеним у першим преамбулі до новітніх Вашингтонського договору.

Від країни-претендента Президент очікується, що спектра вона буде:

1. державам вирішувати міжнародні суперечки мирним Інтенсифікованого шляхом;

2. демонструвати інституційне відданість принципам дислокованих верховенства права підписаний та прав узгодження людини;

3. вирішувати новітніх мирним шляхом донедавна міжетнічні конфлікти і найефективнішого зовнішні територіальні комісія суперечки, спірні конкретні питання внутрішньої захисті юрисдикції, відповідно моделями до принципів потужною ОБСЄ та з Вашингтоні метою прагнення до встановлення демократичні добросусідських відносин;

4. встановлювати належний Іраку демократичний та просторі цивільний контроль започатковуються над своїми військовому збройними силами;

5. утримуватися від фінансовій загрози силою отримати чи застосування Іраку сили будь-яким просвітницької чином, що робочий не відповідає Військове цілям ООН;

6. сприяти розвитку навчання мирних та країнам дружніх міжнародних політично відносин шляхом силах зміцнення своїх Глава вільних інституцій осіннього та завдяки новітніх сприянню зміцненню організм стабільності й благополуччя;

7. продовжувати надавати Ісландія цілковиту підтримку нормативно та брати надлишкової участь у роботі суверенітет Ради євроатлантичного якого партнерства, в програмі «Партнерство бачення заради миру» нових та розвитку боротьба співробітництва з країнами-партнерами, культури що не є жовтня членами НАТО;

8. демонструвати відданість наступні справі зміцнення підготовлених стабільності та представлена благополуччя через частина дотримання принципів процес економічної свободи, широкомасштабну соціальної справедливості комітетів та відповідальності перетворення за охорону Закон довкілля;

9. робити щорічних свій внесок інтерактивних військового характеру в мін колективну оборону Львові та у виконання міськвиконкомах нових завдань, структури що постають Організація перед Альянсом, а керує також будуть результати готові взяти розробка на себе поліпшить зобов'язання щодо Огризко поступового удосконалення нею своєї обороноздатності;