Трансформація міжнародного ринку металопродукції в умовах світової економічної кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Капранова Лариса Григорівна

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

доктор економічних наук, доцент Омельченко Володимир Якович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри розвитку і розміщення продуктивних сил;

кандидат економічних наук, доцент Пирець Наталя Михайлівна, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри обліку і аналізу.

Захист дисертації відбудеться «28» березня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «27» січня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.е.н., доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформація міжнародного ринку металопродукції викликана багатьма факторами, такими як глобалізація, зміна світових лідерів у виробництві та експорті металопродукції, технологічний прогрес, необхідність виробництва високотехнологічних марок сталі, глобалізація ринків факторів виробництва тощо. Трансформаційні процеси, що відбуваються на міжнародному ринку металопродукції, позначаються на розвитку вітчизняної металургійної галузі, що обумовлює необхідність проведення трансформаційних змін як у структурі національної економіки загалом, так і реформування національної металургійної галузі відповідно до вимог сучасності.

Характерною ознакою сучасного етапу розвитку світової економіки є прояв кризових явищ, що потребує врахування впливів останніх при визначенні напрямів розвитку як національної економіки загалом, так і металургійної галузі зокрема як найбільш експортоорієнтованого сегменту господарського комплексу України.

Вагомий внесок у дослідження питань трансформації міжнародних ринків в умовах циклічності економічного розвитку зробили відомі вітчизняні та зарубіжні вчені І. Багрова, Г. Башнянін, С. Брю, В. Вернадський, А. Гальчинський, Б. Губський, А. Киреєв, Ю. Козак, М. Кондратьєв, Д. Лук'яненко, К. Макконнелл, Ю. Макогон, С. Мочерний, В. Омельченко, Н. Пирець, А. Пігу, Є. Савельєв, В. Савчук, П. Самуельсон, В. Тарасевич, М. Туган-Барановський, А. Філіпенко, С. Фішер, Р. Фріш, Е. Хансен, Т. Циганкова, С. Юрій.

Незважаючи на значну кількість досліджень із зазначеної проблематики, питання визначення шляхів трансформації міжнародного ринку металопродукції в умовах світової економічної кризи потребують подальшого опрацювання, що обумовлює необхідність пошуку нових моделей розвитку української металургійної галузі з метою включення останньої до міжнародного ринку металопродукції на основі підвищення рівня міжнародних конкурентних переваг.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою Г06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U012484), в рамках якої досліджено конкурентні переваги української металопродукції на міжнародному ринку в умовах світової економічної кризи; кафедри економічної теорії Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою «Теоретичні основи та методологічні принципи розробки стратегії управління підприємством» (номер державної реєстрації 0196U006814), в рамках якої розроблено модель прогнозування оптимальних обсягів експорту української металопродукції в умовах світової економічної кризи.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних основ дослідження трансформації міжнародних галузевих ринків і розробка науково-практичних рекомендацій щодо розвитку національної металургійної галузі в контексті включення до міжнародного ринку металопродукції в умовах світової економічної кризи.

Відповідно до поставленої мети вирішено такі завдання:

- дослідити концептуальні засади розвитку міжнародних ринків;

- визначити кризу як детермінанту циклічного розвитку міжнародного ринку;

- проаналізувати теоретичні засади сегментації міжнародних ринків у системі світового господарства;

- проаналізувати динаміку розвитку міжнародного ринку металопродукції;

- дослідити конкурентні переваги на міжнародному ринку металопродукції в умовах світової економічної кризи;

- оцінити сучасний стан металургійної галузі України в контексті трансформації міжнародного ринку металопродукції;

- визначити перспективи трансформації вітчизняної металургійної галузі у міжнародний ринок металопродукції в умовах світової економічної кризи;

- здійснити прогнозування оптимальних обсягів експорту української металопродукції в сучасних умовах;

- розробити механізм виходу металургійної галузі України з кризи.

Об'єктом дослідження є трансформаційні процеси на міжнародному ринку металопродукції в умовах світової економічної кризи.

Предмет дослідження ? теоретичні засади й організаційно-економічний механізм трансформації міжнародного ринку металопродукції з урахуванням впливу світової економічної кризи.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: системний підхід (при розробці логіко-послідовної моделі процесу трансформації міжнародного ринку металопродукції), історичний підхід (для визначення природи трансформації та еволюції теорій циклічного розвитку міжнародного ринку), аналізу та синтезу (при дослідженні й удосконаленні існуючого категоріального апарату, визначені класифікації ринків, аналізі світової динаміки розвитку міжнародного ринку металопродукції), методи структурного та порівняльного аналізу (при дослідженні порівняльних переваг української металопродукції на міжнародному ринку та визначенні рівня концентрації міжнародного ринку металопродукції), статистичного аналізу (для визначення тенденцій трансформації сучасного міжнародного ринку металопродукції), економіко-математичного моделювання та прогнозування (при розробці логіко-послідовної моделі прогнозування за методом аналітичного вирівнювання за гармоніками ряду Фур'є).

Інформаційну основу дослідження становлять законодавчі акти України та міжнародні угоди щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності, офіційна статистична звітність Державного комітету статистики України, інформаційні матеріали Міністерства економіки України, монографічна та періодична література, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих теоретико-методологічних основ щодо дослідження трансформації міжнародних галузевих ринків в умовах економічної кризи та розробці науково-практичних рекомендацій щодо розвитку національної металургійної галузі з урахуванням трансформаційних змін світового ринку металопродукції.

науково-методичний інструментарій дослідження галузевих ринків, а саме розроблено логіко-послідовну модель прогнозування за методом аналітичного вирівнювання за гармоніками ряду Фур'є, з використанням якої розроблено прогноз експорту української металопродукції на 2010-2015 рр.;

дістали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат міжнародної економіки шляхом надання авторських визначень таких понять: економічний цикл, під яким запропоновано розуміти явище коливань рівнів ділової активності, що постійно періодично повторюються, можуть суттєво відрізнятись один від одного, але мають одні й ті самі фази (криза, депресія, пожвавлення, піднесення); економічна криза, під якою запропоновано розуміти фазу економічного циклу, під час якої відбувається різке погіршення економічного стану країни, що виявляється у значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття і, як наслідок, у зниженні життєвого рівня і добробуту населення;

організаційно-економічний механізм антикризового регулювання, а саме розроблено механізм виходу металургійної галузі України з кризи, який ураховує світові умови функціонування металургійної галузі (кон'юнктура ринку металопродукції; діяльність СОТ; збільшення конкуренції; поява нових країн-експортерів; упровадження нових технологій; розширення світового ринку металопродукції), передбачає реалізацію відповідних заходів економічного стимулювання на державному рівні (стимулювання базових галузей економіки; стимулювання підприємницької діяльності металургійних підприємств) та на рівні підприємства (збільшення інвестицій у металургійну галузь України; активне впровадження інновацій і модернізація виробництва; моніторинг і прогнозування світової кон'юнктури; стимулювання збільшення асортименту металопродукції; легалізація бізнесу).

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність: Донецької облдержадміністрації (довідка №45/01-03 від 10.02.2010 р.) - механізм виходу металургійної галузі України з кризи; Донецької торгово-промислової палати (довідка №302/01 від 19.05.2010 р.) - висновки автора щодо класифікації міжнародних ринків; Маріупольської міської ради (№01-16/470 від 04.06.2010 р.) - результати дисертаційної роботи стосовно дослідження кризових явищ на підприємствах м. Маріуполя; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (довідка №62/04 від 23.06.2009 р.) - модель структурної трансформації металургійної галузі України у світовий ринок металопродукції; ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (довідка №03/198 від 02.06.2010 р.) - логіко-послідовна модель прогнозування за методом аналітичного вирівнювання за гармоніками ряду Фур'є.

Теоретичні положення і матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Приазовського державного технічного університету МОН України при викладанні дисциплін «Світова економіка», «Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності» (довідка №73/09-1907 від 25.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, одержано здобувачем самостійно та відображено в опублікованих працях автора. Із робіт, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті ідеї і положення, що належать автору особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались і були схвалені на міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях і семінарах: Міжнародному науково-практичному семінарі «Україна - Чехія - ЄС: Сучасний стан та перспективи» (м. Прага, Чехія, 2007 р.); міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (Донецьк - Святогірськ , 2005, 2007 - 2010 рр.); Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції» (м. Луцьк, 2005 р.); міжнародних наукових конференціях «Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ» (м. Таганрог, 2005 р.; м. Албена-Свіштов, Болгарія, 2006 р.; м. Лівадія, 2007 р.; м. Одеса, 2008 р., м. Севастополь, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Теоретичні та практичні аспекти інноваційної діяльності в умовах глобальної економічної системи» (м. Маріуполь, 2008 - 2010 рр.); Міжрегіональній науково-практичній конференції «Проблеми економіки й управління у промислових регіонах» (м. Запоріжжя, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (м. Київ, 2008 р.); II Міжнародній науковій конференції «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право» (м. Луцьк, 2005 р.); Міжнародній науково-технічній конференції «Университетская наука - 2010» (м. Маріуполь, 2010 р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових робіт загальним обсягом 7,33 д.а., з яких особисто автору належить 7,23 д.а., з них у наукових фахових виданнях ? 13 робіт загальним обсягом 5,43 д.а., з яких особисто автору належить 5,33 д.а.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел із 201 найменувань і 9 додатків. Зміст роботи викладено на 170 сторінках друкованого тексту включаючи 36 таблиць на 40 сторінках, 49 рисунків на 45 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку світових ринків в умовах циклічності світової економіки» досліджено концептуальні засади розвитку міжнародних ринків; визначено кризу як детермінанту циклічного розвитку міжнародного ринку; проаналізовано теоретичні засади сегментації міжнародних ринків у системі світового господарства.

Розвиток світової економіки на сучасному етапі супроводжується посиленням трансформаційних процесів, які перетворились на важливий фактор господарських зв'язків, що впливають на перебіг світового, економічного та політичного розвитку. На основі результатів дослідження розроблено структурно-логічну схему основних етапів і типів процесу трансформації (рис.1).

Обґрунтовано, що трансформація міжнародних ринків - це закономірна еволюційна зміна їх внутрішнього стану розвитку на базі міжнародного поділу праці, технічного та технологічного прогресу, зміни виду, форми, властивостей, перетворення структур, форм і способів здійснення, зміна їх цільової спрямованості.

У результаті аналізу концепцій трансформації (технологічного детермінізму, соціалізації капіталу, глобалізації та екологізації, соціал-демократичної та неомарксистської концепції) розроблено узагальнену класифікацію ринків (табл. 1).

Встановлено відмітні особливості світового ринку: на світовий ринок впливають міждержавні кордони і зовнішньоекономічна політика окремих країн; на світовому ринку діє система світових цін; світовий ринок товарів доповнюється ринком послуг; структура і напрям торгівлі окремих країн на світовому ринку визначаються зміною конкурентоспроможності їх товарів і послуг; світовій торгівлі притаманна нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу; розвиток міждержавних форм регулювання світового ринку: міжнародних торговельних організацій (зокрема COT) і регіональних інтеграційних економічних організацій (Бенілюкс, ЄС, ЄАВТ, Латиноамериканська асоціація інтеграції, Асоціація країн Південно-Східної Азії та ін.).

Рис. 1. Структурно-логічна схема основних етапів і типів процесу трансформації

Таблиця 1

Класифікація ринків

Доведено, що трансформація міжнародного ринку відбувається на основі змін в економічних системах, якісного їх оновлення, розширення міжнародного поділу праці, технічного та технологічного процесу та діяльності міжнародних економічних організацій, зокрема Світової організації торгівлі. На розвиток міжнародного ринку впливає зростання відкритості економік, їх доступності для іноземних товарів.

У результаті дослідження теоретичних основ циклічності розвитку міжнародного ринку (Е. Хансен, У. Мітчелл, Р. Фріш, А. Пігу, П. Самуельсон, С. Мочерний, В. Тарасевич, К. Макконел, С. Брю, С. Фішер, М. Кондратьєв, М. Туган-Барановський, В. Вернадський та ін.) встановлено відсутність єдності у визначенні понять «економічний цикл» та «економічна криза». Запропоновано під економічним циклом розуміти явище коливань рівнів ділової активності, що постійно періодично повторюються, можуть суттєво відрізнятись один від одного, але мають одні й ті самі фази (криза, депресія, пожвавлення, піднесення); під економічною кризою - фазу економічного циклу, під час якої відбувається різке погіршення економічного стану країни, що виявляється у значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття і, як підсумок, у зниженні життєвого рівня і добробуту населення.

На основі дослідження існуючих класифікацій економічних циклів, кризових явищ, функцій кризи, причин виникнення криз визначено наслідки кризи як для економіки в цілому, так і для окремих галузей та підприємств: позитивні (структурна перебудова економіки (галузі, підприємства); довгострокові якісні зміни; залучення іноземних інвестицій; інноваційні зміни; оновлення економіки (галузі, підприємства); негативні (падіння платоспроможного попиту; банкрутство підприємств; зростання безробіття; технологічне відставання; відплив капіталу; зростання державного боргу; подорожчання або відсутність кредитних ресурсів; падіння економіки; падіння рівня життя).

У результаті дослідження теоретичних основ структури міжнародного ринку (А. Булатов, Н. Даниленко, В. Дергачова, В. Козик, Ф. Котлер, А. Мазаракі, Ю. Макогон, А. Михайлушкін, С. Мочерний, Л. Панков, М. Портер, Є. Савельєв, П. Фільянов, П. Шимко, С. Юрій та ін.) запропоновано сегментну структуру міжнародного ринку (рис. 2).

Визначено, що ринок чорних металів виступає одним із провідних сегментів міжнародного ринку. Розроблено логіко-послідовну модель процесу трансформації міжнародного ринку металопродукції (рис. 3). Доведено, що трансформаційні зміни, які відбуваються на міжнародних ринках, обумовлені багатьма факторами, такими як криза, розвиток поділу міжнародного ринку на сегменти, науково-технічний прогрес, лібералізація і глобалізація міжнародного ринку, створення ТНК та ін.

Рис. 2. Сегментна структура міжнародного ринку

У другому розділі «Аналіз трансформації міжнародного ринку металопродукції в умовах світової економічної кризи» проаналізовано динаміку розвитку міжнародного ринку металопродукції; досліджено конкурентні переваги на міжнародному ринку металопродукції в умовах світової економічної кризи; оцінено сучасний стан металургійної галузі України в контексті трансформації міжнародного ринку металопродукції.

Рис. 3. Логіко-послідовна модель процесу трансформації міжнародного ринку металопродукції

У результаті аналізу динаміки розвитку міжнародного ринку металопродукції встановлено, що сучасний етап розвитку міжнародного ринку металопродукції супроводжується трансформаційними процесами. Визначено, що під впливом передумов трансформації міжнародного ринку металопродукції (збільшення використання методу безперервного лиття; розвиток позапічної та порошкової металургії; збільшення вимог до екологічної безпеки виробництва; збільшення вимог до якості продукції, що виробляється; збільшення мобільності металургійних підприємств шляхом будування заводів малої та середньої потужності; збільшення попиту на спеціальні марки сталі; розвиток процесів глобалізації та транснаціоналізації світового господарства тощо) відбувається не лише зростання обсягів виробництва і споживання чорних металів у світі, але і трансформація регіональної структури виробництва і споживання металопродукції.

У наслідку дії загальних тенденцій трансформації міжнародного ринку металопродукції (зростання виробництва металопродукції у світі в цілому; переміщення виробництва ближче до морського узбережжя; зміни в країнах-лідерах у світовому виробництві чорних металів; перенесення виробництва до країн, що розвиваються; зрушення вбік використання нових методів виплавки; створення міні- та міді-заводів та збільшення кількості заводів металообробки; зростання попиту на спеціальні (конструкційні) марки сталі; консолідація металургійних підприємств внаслідок глобалізації і транснаціоналізації світового господарства; впровадження інноваційних технологій виробництва чорних металів; зростання вимог до екологічної безпеки виробництва) за період 2000-2008 рр. спостерігається поступове зниження концентрації міжнародного ринку металопродукції (рис. 4) за рахунок виходу на ринок нових країн-виробників металопродукції, збільшення товарів-замінників металевої продукції, а також у результаті прояву кризових явищ у світовій економіці.

Рис. 5. Індекс порівняльних переваг (RCA) металургійної галузі України на міжнародному ринку металопродукції у 2008 р.

У результаті аналізу сучасного стану металургійної галузі України на міжнародному ринку металопродукції (рис. 6) встановлено, що протягом 2000-2009 рр. торгівля чорними металами виступала домінантною складовою в структурі експорту металопродукції держави (рис. 7) (деяке зниження з 81% у 2007 р. до 80% у 2009 р. стало наслідком світової економічної кризи), що підтвердило висновок про сировинну спрямованість вітчизняного експорту (Україна має конкурентні переваги на міжнародному ринку металопродукції тільки за 8 позиціями зі 143, які мають переважно сировинний характер і ціна на який є невисокою) і практичної відсутності в експорті високотехнологічних марок сталі (1%), ціни на які є досить значними порівняно з чорним металами та виробами з них і попит на які на світовому ринку є високим, незважаючи на світову економічну кризу.

Рис. 6. Динаміка ЗТО металургійної галузі 2001-2009 рр.

Доведено, що для металургійної промисловості України головним фактором ризику є експортоорієнтована спрямованість та сировинна складова експорту. Стратегічно важливим для України є визначення рівня потреби у задіянні металургійних потужностей на середньострокову перспективу, оскільки всі контракти вітчизняних виробників є довгостроковими, що призводить до економічних втрат за ними або до вимушеної відмови від подальшого виконання зобов'язань за ними, а отже, до зниження конкурентоспроможності галузі на міжнародних ринках.

Рис. 7. Структура експорту металопродукції України у 2009 р.

При цьому збільшення виробництва високотехнологічних марок сталі можливе на базі кардинального оновлення технічної та технологічної бази металургійної галузі, що потребує широкомасштабного залучення ПІІ та впровадження інновацій. Однак якщо розрахунки прогнозних значень залучення ПІІ в металургійну галузь України свідчать про потенційну можливість збільшення їх обсягів такими країнами, як США, Великобританія, Віргінські острови, Кіпр, Нідерланди (табл. 2), то впровадження нових технологій у галузі відбувається дуже повільно (частка металургійних підприємств, що впроваджували інновації, знизилась з 20,82% у 2003 р. до 11,69% у 2008 р.). Крім того, вітчизняні металургійні підприємства є менш інноваційно активними (майже у два рази) порівняно з підприємствами інших галузей промисловості.

Таблиця 2

Прогноз залучення ПІІ в металургійну галузь України на 2010-2012 рр.

У третьому розділі «Напрями та перспективи розвитку металургійної галузі України в контексті світової економічної кризи» визначено перспективи інтеграції вітичизняної металургійної галузі в міжнародний ринок металопродукції в умовах світової економічної кризи; здійснено прогнозування оптимальних обсягів експорту української металопродукції в сучасних умовах; розроблено механізм виходу металургійної галузі України з кризи.

На основі результатів дослідження доведено, що в умовах світової економічної кризи необхідно розробити концепцію розвитку вітчизняної металургійної галузі, яка має передбачати: зниження експортозалежності через розвиток в Україні металоспоживаючих галузей (корабле-, авіа-, машинобудування, будівельна промисловість); забезпечення випуску високоякісних марок сталі, які і в умовах кризи мають попит на ринку; використання технологій, які дозволяють зменшити залежність від дорогих енергоносіїв (російський газ тощо); технічне переобладнання галузі з метою зниження негативних екологічних наслідків.

Обґрунтовано, що головними факторами інтеграції України у міжнародний ринок металу є наявність надлишку основних факторів виробництва у зв'язку з історичними та географічними передумовами розвитку галузі: запаси залізної руди, водних ресурсів, вогнетривів, доломітів, коксівного та енергетичного вугілля; кваліфікована і недорога робоча сила; технологічні розробки; близькість до морських портів і наявність виходу у Середземне море; розвиток енергетики та перспективи енергозбереження; висока норма прибутку в галузі.

Визначено перспективи інтеграції вітчизняної металургійної галузі в міжнародний ринок металопродукції в умовах світової економічної кризи, пов'язані, перш за все, з використанням можливостей вертикальної інтеграції: 1) інтеграція збутових каналів через придбання за кордоном фірм-металотрейдерів; 2) інтеграція через придбання підприємств з обробки металу (металопрокатні та інші підприємства з подальшої обробки металів); 3) інтеграція потужностей з виробництва литої заготівки; 4) інтеграція через участь у біржових торгах на спеціалізованих товарних біржах, тобто це нові форми міжнародних ринків; 5) інтеграція сировинних, менш витратних підрозділів. Використання можливостей горизонтальної інтеграції пов'язане, перш за все, з розширенням географічної структури експорту, що дозволить зменшити залежність від короткострокових коливань попиту.

Таким чином, головним напрямом інтеграції металургійної галузі України в міжнародний ринок має стати інноваційний та інтеграційний розвиток галузі на основі таких відносини між державою і виробниками, які б ураховували інтереси обох сторін, націлені на потреби кінцевого споживача, що сприятиме швидкому подоланню кризових явищ та забезпеченню сталого економічного розвитку держави, подальшій інтеграції та експансії приватного капіталу та вільної конкуренції.

З використанням запропонованої логіко-послідовної моделі прогнозування за методом аналітичного вирівнювання за гармоніками ряду Фур'є здійснено прогнозування оптимальних обсягів експорту української металопродукції (рис. 9).

З урахуванням вищевикладеного розроблено механізм виходу металургійної галузі України з кризи (рис. 10).

Рис. 9. Прогноз експорту української металопродукції за методом аналітичного вирівнювання за гармоніками ряду Фур'є на 2010-2015 рр.

Рис. 10. Механізм виходу металургійної галузі України з кризи

Висновки

У результаті дослідження вирішено важливе наукове завдання вдосконалення теоретико-методологічних і науково-методичних основ трансформації міжнародного ринку металопродукції з урахуванням особливостей сучасного кризового етапу розвитку світової економіки, а саме:

1. Встановлено, що трансформаційні процеси на сучасному етапі перетворились на важливий фактор розвитку світогосподарських зв'язків. Розроблено структурно-логічну схему основних етапів і типів процесу трансформації, яка дозволяє врахувати основі форми прояву, причини виникнення, можливі наслідки, напрями регулювання та характер їх вибору, закономірності перебігу тощо. Обґрунтовано, що трансформація міжнародних ринків - це закономірна еволюційна зміна їх внутрішнього стану розвитку на базі міжнародного поділу праці, технічного та технологічного прогресу, зміни виду, форми, властивостей, перетворення структур, форм і способів здійснення, зміна їх цільової спрямованості.

2. У результаті аналізу концепцій трансформації розроблено узагальнену класифікацію ринків, яка включає такі класифікаційні ознаки: галузева приналежність товару як об'єкта обміну; сфера міжнародного товарного обміну і галузева приналежність об'єктів обміну; об'єкт обміну і межі його охоплення; відношення до національних кордонів сфери обміну; характер об'єкта товарного обміну; характер і рівень попиту та пропозиції на ринку; характер відносин між продавцем і покупцем; характер однорідних споживчих властивостей; характер ринкових відносин.

3. Запропоновано під економічним циклом розуміти явище коливань рівнів ділової активності, що постійно періодично повторюються, можуть суттєво відрізнятись один від одного, але мають одні й ті самі фази (криза, депресія, пожвавлення, піднесення); під економічною кризою ? фазу економічного циклу, під час якої відбувається різке погіршення економічного стану країни, що виявляється у значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття і, як підсумок, у зниженні життєвого рівня і добробуту населення, що дозволило визначити кризу як основну детермінанту циклічного розвитку міжнародного ринку, позитивні й негативні наслідки кризи.

4. На основі дослідження теоретичних основ структури міжнародного ринку запропоновано сегментну структуру міжнародного ринку за такими сегментами: територіальна (просторова); ресурсна; елементна (технологічна) структура. Визначено, що ринок чорних металів виступає одним із провідних сегментів міжнародного ринку. Розроблено логіко-послідовну модель процесу трансформації міжнародного ринку металопродукції.

5. Встановлено загальні тенденції трансформації міжнародного ринку металопродукції: зростання виробництва металопродукції у світі в цілому; переміщення виробництва ближче до морського узбережжя; зміни в країнах-лідерах у світовому виробництві чорних металів; перенесення виробництва до країн, що розвиваються; зрушення вбік використання нових методів виплавки; зрушення вбік створення міні- та міді-заводів та збільшення кількості заводів металообробки; зростання попиту на спеціальні (конструкційні) марки сталі; консолідація металургійних підприємств внаслідок глобалізації і транснаціоналізації світового господарства; впровадження інноваційних технологій виробництва чорних металів; зростання вимог до екологічної безпеки виробництва.

6. Для визначення конкурентних переваг країн на міжнародному ринку металопродукції розраховано індекс порівняльних переваг (RCA) металургійної галузі провідних держав-металовиробників. Незважаючи на те що Україна посідає перше місце за індексом RCA серед провідних країн на міжнародному ринку металопродукції (обсяг експорту майже у сім разів перевищує обсяг імпорту), значення даного показника не є позитивним моментом, оскільки обсяг експорту є надзвичайно залежним від коливань світової кон'юнктури ринку металопродукції. Крім того, індекс RCA не враховує технологічну структуру експорту й імпорту.

7. У результаті аналізу сучасного стану металургійної галузі України встановлено, що незважаючи на те що протягом 2000-2009 рр. торгівля чорними металами виступала домінантною складовою в структурі експорту металопродукції держави, Україна має конкурентні переваги на міжнародному ринку металопродукції тільки за 8 позиціями зі 143. Крім того, експорт металопродукції характеризується сировинною спрямованістю і практично повною відсутністю в його структурі високотехнологічних марок сталі. Доведено, що збільшення виробництва високотехнологічних марок сталі можливе на базі кардинального оновлення технічної та технологічної бази металургійної галузі, що потребує широкомасштабного залучення ПІІ та впровадження інновацій.

8. Обґрунтовано, що в умовах світової економічної кризи необхідно розробити концепцію розвитку вітчизняної металургійної галузі, яка має передбачати: зниження експортозалежності через розвиток в Україні металоспоживаючих галузей (корабле-, авіа-, машинобудування, будівельна промисловість); забезпечення випуску високоякісних марок сталі, які і в умовах кризи мають попит на ринку; використання технологій, які дозволяють зменшити залежність від дорогих енергоносіїв; технічне переобладнання галузі з метою зниження негативних екологічних наслідків.

9. Визначено перспективи інтеграції вітчизняної металургійної галузі у міжнародний ринок металопродукції в умовах світової економічної кризи, пов'язані з використанням можливостей вертикальної (інтеграція збутових каналів; інтеграція металопрокатних потужностей; подальша інтеграція потужностей з виробництва литої заготівки; інтеграція в нові форми міжнародного ринку; інтеграція сировинних, менш витратних підрозділів) та горизонтальної (розширення географічної структури експорту) інтеграції, що дозволить зменшити залежність від короткострокових коливань попиту.

10. Обґрунтовано, що головним напрямом інтеграції металургійної галузі України у світовий ринок має стати інноваційний та інтеграційний розвиток галузі на основі партнерства бізнесу та держави, що сприятиме швидкому подоланню кризових явищ і забезпеченню сталого економічного розвитку держави, подальшій інтеграції та експансії національного товаровиробника у світовий ринок.

11. На основі використання запропонованої логіко-послідовної моделі прогнозування за методом аналітичного вирівнювання за гармоніками ряду Фур'є здійснено прогнозування оптимальних обсягів експорту української металопродукції, розроблено механізм виходу металургійної галузі України з кризи.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях

1. Капранова Л.Г. Дослідження конкурентних переваг української металопродукції на міжнародному ринку / Л.Г.Капранова // Теоретичні та практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: збірник наукових праць. - Маріуполь: ПДТУ, 2010. - Т.2. - С. 131-135 (0,4 д.а.).

2. Капранова Л.Г. Прогноз експорту української металопродукції методом аналітичного вирівнювання за гармоніками ряду Фур'є / Л.Г.Капранова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2010. - С. 240-243. (0,4 д.а.).

3. Капранова Л.Г. Вплив світової економічної кризи на функціонування металургійної галузі України / Л.Г.Капранова // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Организации черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: Сб. науч. тр. - Севастополь - Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2009. - С. 255-259 (0,4 д.а.).

4. Капранова Л.Г. Дослідження сегментної структури світового ринку / Л.Г.Капранова, Т.Г.Логутова // Теоретичні та практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: збірник наукових праць. - Маріуполь: Вега-Принт, 2009. - С. 234-236 (0,4 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено сегментну структуру світового ринку.

5. Капранова Л.Г. Інновації як складова розвитку металургійної галузі України / Л.Г.Капранова // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Организации черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов. - Одесса - Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Одесса, РФ НИСИ в г. Донецк, 2008. - С. 770-776 (0,4 д.а.).

6. Капранова Л.Г. Трансформація внутрішнього ринку металопродукції України / Л.Г.Капранова // Проблемы развитияв внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2008. - Часть IІІ. - С. 1206-1211 (0,4 д.а.).

7. Капранова Л.Г. Світові інтеграційні процеси та необхідність інтеграції України в світове господарство / Л.Г.Капранова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Ч. 1. - С. 213-220 (0,4 д.а.).

8. Капранова Л.Г. Трансформація світових ринків металопродукції: роль і місце України в цих процесах / Л.Г.Капранова // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Организации черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: Сборник научных трудов. Ливадия - Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 572-576 (0,4 д.а.).

9. Капранова Л.Г. Металургійний комплекс України: динаміка та тенденції зовнішньої торгівлі в умовах вступу до ВТО /Л.Г.Капранова // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 211, Том І. - С. 138-145 (0,5 д.а.).

10. Капранова Л.Г. Реалізація зовнішньоекономічних інтересів України в контексті співробітництва з країнами ОЧЕС / Л.Г.Капранова // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Организации черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: Сборник научных трудов. Донецк - Свиштов: ДонНУ, 2006. - С. 110-115 (0,4 д.а.).

11. Капранова Л.Г. Залучення прямих іноземних інвестицій як запорука економічного розвитку регіонів /Л.Г.Капранова // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. - Вип. 18, Ч.1. - С. 175-179 (0,4 д.а.).

12. Капранова Л.Г. Стан та тенденції торгівлі послугами України з країнами ЧЕС / Л.Г.Капранова // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Организации Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2005. - С. 217-221 (0,4 д.а.).

13. Капранова Л.Г. Переваги та недоліки вступу України до COT / Л.Г.Капранова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2005. - Ч. 1. - С. 204-210 (0,43 д.а.).