Імідж України у суспільно-політичному дискурсі Австрійської Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Імідж України у суспільно-політичному дискурсі Австрійської Республіки

Спеціальність 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Сулим Борис Володимирович

• Львів - 2011
• Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин і дипломатичної служби факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України).

Науковий керівник: Доктор економічних наук, професор Мальський Маркіян Зеновійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби/

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професорБебик Валерій Михайлович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», директор департаменту політичних комунікацій;

кандидат філософських наук, доцент Климанська Лариса Дмитрівна, Національний університет «Львівська політехніка», доцент кафедри соціології та соціальної роботи.

Захист відбудеться 13 жовтня 2011 р. о 11 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.11 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 19, ауд. 25.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005 м.Львів, вул. М.Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 12 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 35.051.11, доктор історичних наук, професор Н.В. Антонюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кінець ХХ - початок ХХІ ст. характеризується не лише широкомасштабними зрушеннями у системі міжнародних відносин, але й епістеміологічним переворотом у вивченні міжнародних процесів та явищ, що супроводжується посиленням уваги до рефлексійних аспектів суспільних практик.

Намагання обґрунтувати не лише зміст складних взаємодій у міжнародному середовищі, але й пояснити природу їхніх рушійних сил, підштовхнуло науковий пошук до потреби розгляду змінних ідентичностей що репродукуються в процесах інтеракцій між акторами. У цьому контексті індивідуальні та колективні уявлення акторів щодо самих себе й інших учасників міжнародних відносин, а також похідні від них очікування певної поведінки визначають характер їхньої зовнішньої політики і тип міжнародної системи.

Крізь призму сучасних наукових підходів важливість адекватного взаємного сприйняття держав та інших міжнародних акторів для успішної реалізації міжнародно-політичної практики важко переоцінити. Сьогодні формування стійких позитивних уявлень щодо конкретної держави розглядається як важливе завдання її політики у широкому розумінні.

З огляду на вказані зрушення у розумінні природи взаємовідносин міжнародних акторів та їх рушійних сил, у сучасній вітчизняній літературі розпочалася широка дискусія з питань іміджу України. Слід підкреслити, що сучасні дослідження іміджу України мають, здебільшого, теоретичний характер і обмежуються загальними висновками про його стан та перспективи вдосконалення. На жаль, спостерігається брак т.зв. «досліджень конкретних випадків» рецепції іміджу України визначеними міжнародними акторами, зокрема державними, на основі яких можна було б проаналізувати ефективність впливу його окремих складових і обґрунтувати цільові рекомендації з вдосконалення іміджевих стратегій для нашої країни в контексті реалізації національних інтересів. Це актуалізує вивчення титульної проблеми, яке слід розглядати не лише як продовження теретичного розвитку досліджень іміджу в Україні, але і як наповнення їх прикладним змістом, оскільки комплексних опрацювань іміджевих репрезентацій нашої країни в Австрійській Республіці досі не було. До того ж, приклад Австрії є показовим з огляду на характер відтворення українського іміджу, адже цю країну поєднують з Україною не лише тісні історичні традиції, але й сучасний широкий діалог у суспільно-політичній, економічній, культурній та ін. сферах. Така обставина дозволяє дослідити імідж України крізь призму ймовірної залежності впливу сформованих уявлень на його нинішнє відтворення, що відкриває широкі можливості аналітичних та прикладних коректив для вітчизняної науки та практики.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної наукової теми, яку розробляє кафедра міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана Франка - «Україна в новій архітектурі європейської безпеки» (номер державної реєстрації 0108U009551).

Метою дослідження є вивчення особливостей формування, підтримання та розвитку іміджу України в контексті динаміки його репрезентацій у суспільно-політичному житті Австрійської Республіки. Виходячи з цього, в дисертаційній роботі поставлені такі завдання:

розглянути дискурсивні аспекти іміджу держави та з'ясувати характер впливу суспільно-політичних практик на його відображення і динаміку;

розкрити внутрішньо- і зовнішньополітичні аспекти сучасного іміджу України та його значення у забезпеченні ефективного розвитку Української держави;

дослідити еволюцію формування іміджу України в Австрії і показати її вплив на сучасне сприйняття України в Австрійській Республіці;

визначити характер використання традиційних та новітніх підходів у процесі створення іміджевих репрезентацій України в Австрійській Республіці;

вивчити співвідношення й обґрунтувати взаємозв'язок матеріальних та нематеріальних факторів впливу на динаміку українського іміджу в Австрії;

запропонувати перспективні напрями розвитку сучасного іміджу України в контексті реалізації національних інтересів та з урахуванням австрійського досвіду.

Об'єктом дослідження імідж держави у сучасних міжнародних відносинах.

Предметом дослідження є особливості відображення та динаміки іміджу України в Австрійській Республіці.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють початок ХХІ ст.

Методологічна основа дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні підходів і методів політології, теорії міжнародних відносин, соціології та філософії. Основним методом дослідження є постпозитивістський аналіз дискурсу, що реалізується в руслі постмодерністської та соціалконструктивістської епістемології і полягає у різносторонньому контекстному розгляді визначеного обсягу політичних явищ, економічних, суспільних, а також комунікаційних дій індивідів, груп та держав. Він покликаний сприяти розумінню ієрархії цінностей, думок і позицій, культурних основ та комунікаційного типу, властивих для визначеної епохи, місця, ситуації.

З огляду на важливість впливу недискурсивних суспільних практик у формуванні дискурсів, для дослідження іміджевих репрезентацій України в Австрії використано також традиційні та позитивістські методи і підходи. Зокрема, з метою комплексного вивчення іміджу держави застосовано системний підхід, що полягає у трактуванні іміджу як системи, яка характеризується складною структурою і динамічними внутрішніми та зовнішніми взаємозв'язками. Внутрішня пов'язаність складових іміджу держави визначається станом соціальних взаємодій, що зумовлюють появу різних вимірів іміджевих відображень: внутрішнього та зовнішнього, в той час як зовнішня складова іміджу відтворюється у дискурсивних практиках інших учасників міжнародних відносин й співдетермінується ними. Відтак, дослідження особливостей відображення іміджу України у суспільно-політичному дискурсі Австрійської Республіки здійснено за допомогою системного методу.

Історичний метод було залучено при вивченні еволюції іміджевих репрезентацій України в Австрії, а структуру та характер їх забезпечення досліджено за допомогою методів аналізу, синтезу, індукції та дедукції, що дало змогу отримати комплексне уявлення про імідж України в Австрійській Республіці.

З метою з'ясування впливу окремих факторів на динаміку українського іміджу в Австрії використано статистичний метод та метод кореляцій. Залучення методу прогнозування дозволило визначити перспективні шляхи вдосконалення іміджу України з врахуванням австрійського досвіду.

Загальна методологія, яка використовується у дисертаційній роботі, поєднує елементи політичного, історичного та філософського аналізу, а також міждисциплінарний підхід, що сприяє комплексному дослідженню дискурсивних аспектів іміджу України в Австрійській Республіці.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

Вперше:

у вітчизняній політичній науці на рівні дисертаційної роботи комплексно досліджено імідж України в суспільно-політичному дискурсі Австрійської Республіки з урахуванням динаміки його контекстуальних репрезентацій об'єктивного та суб'єктивного характеру;

встановлено і обґрунтовано взаємозв'язки між дискурсивними аспектами розвитку іміджу України та суспільно-політичними практиками недискурсивного характеру, які здійснюють безпосередній або опосередкований вплив на особливості іміджевих відображень;

розкрито особливості впливу суспільно-політичних практик на відтворення й розвиток іміджу держави, причому підкреслено комплексність формування іміджевих характеристик через рецепцію сукупності матеріальних та нематеріальних складових змінного досвіду взаємовідносин у міжнародному середовищі;

виявлено відсутність прямої залежності сучасного іміджу України в Австрії від розгортання історичної практики українсько-австрійських взаємин й, беручи до уваги його еволюцію та сучасний стан, аргументовано доцільність розгляду проблем, пов'язаних із формуванням іміджевих репрезентацій держави, як постійного теоретико-практичного завдання;

Уточнено:

положення, що внутрішньо- та зовнішньополітичні іміджеві репрезентації України значною мірою пов'язані з проблемами забезпечення ефективного розвитку Української держави, оскільки слугують не лише детермінованими відображеннями реального стану справ, але й самі є детермінантами його позитивної чи негативної динаміки;

погляд, згідно з яким, створення іміджу України, зокрема в Австрійській Республіці, здійснюється через поєднання взаємозалежних традиційних (з огляду на тривалу практику використання) та новітніх (пов'язаних, насамперед, зі застосуванням сучасних віртуальних технологій) підходів, причому якісні аспекти впливу останніх на характер змін у сприйняті поширюваного образу нашої держави є більш вираженими, що актуалізує необхідність посилення уваги до особливостей їхньої інструменталізації в контексті втілення національних інтересів.

Отримало подальший розвиток:

обґрунтування перспективних напрямів вдосконалення іміджу України, які полягають у цільовому формуванні стійких уявлень про позитивні аспекти українських досягнень у різних сферах суспільного життя та їх послідовному забезпеченні через практичну діяльність, з огляду на потребу переходу до активного конструювання несуперечливого іміджу нашої держави.

Ступінь наукової розробки проблеми. Вивченню іміджу держави, а також проблем використання інформаційних технологій з метою створення бажаного образу особи, партії, країни, присвячено дослідження низки вітчизняних та іноземних науковців, політологів, аналітиків і експертів, серед яких Е. Берніс, Б. Брюс, Д. Бурстін, П. Лайнбарджер, В. Антоненко, В. Бебик, О. Бойко, В. Герасименко, В. Горбулін, А. Дмітрієв, Ю. Кашлєв, В. Королько, Є. Марчук, М. Міщенко, М. Ожеван, Ю. Палеха, Б. Патон, Г. Почепцов, В. Тарнавський, О. Швець, О. Шевченко, В. Шепель, Г. Яворська, О. Ялова, П. Яроцький та ін.

Важливість розвитку інформаційного простору як ознаки могутності сучасної держави, а також комунікаційні аспекти іміджевої проблематики висвітлювали у своїх публікаціях Р. Агарвала, Д. Андерсон, В. Вівер, Д. Клеппер, Р. Кохейн, К.Люгер, Дж.Манн, Т. Мейєр, Е. Роджерс, Г.Швайгер, К. Шеннон, З.Шмідт, В. Шремм, П. Біленчук, О. Білорус, В. Бондаренко, Д. Видрін, Н. Головкіна, О. Зернецька, О. Литвиненко, Є. Макаренко, М. Слюсаревський та ін.

Ґрунтовне дослідження міжнародного іміджу України було здійснене Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова (1999). Розгляд особливостей відображення революційних подій 2004 р. в австрійській періодиці подає М. Кушнір. У дисертації використано також статті, автореферати дисертацій українських і російських науковців, які висвітлювали окремі аспекти формування та репрезентації іміджів, статистичні щорічники, інші довідкові матеріали.

Практичне значення роботи визначається науковою новизною, актуальністю і полягає у можливості їх застосування у науково-дослідних, прикладних та навчальних цілях. Теоретичні напрацювання дисертаційного дослідження сприятимуть подальшому вивченню проблематики іміджу нашої держави. Окрім того, комплексне дослідження титульної проблеми дозволяє краще зрозуміти природу іміджу України та його відображень в інших країнах, що дозволяє переосмислити значення іміджевих репрезентацій нашої держави у реалізації національних інтересів та зміцненні її позицій у міжнародних відносинах.

Отримані висновки можуть бути корисними для роботи державних органів та недержавних організацій, діяльність яких пов'язана із формуванням і реалізацією зовнішньополітичних пріоритетів України. Матеріали дисертаційної роботи можуть використовуватися при розробці та викладанні навчальних курсів у вищих навчальних закладах України, що готують фахівців за напрямами політологія, міжнародні відносини, державне управління.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та висновки дисертації, зокрема ті, що характеризують наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби та щорічних звітних конференціях факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, загальноукраїнських та міжнародних наукових конференціях, зокрема, XIII міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м.Дніпропетровськ, 8-9 квітня 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Ольвійський Форум 2009: Стратегії України в геополітичному просторі». - (м.Ялта, 11-14 червня 2009); Науковій конференції факультету міжнародних відносин «Міжнародни відносини: політичні, правові, економічні, лінгвокраїнознавчі аспекти» (Львів, 22 лютого 2011), а також на наукових семінарах Віденського Університету, факультету соціальних наук: «Імідж держави, як чинник формування міжнародних відносин». - (м.Відень, 14 листопада 2008); «Зовнішня політика держави та її стратегічна роль у міжнародних відносинах». - (м.Відень, 11 березня 2009); «Право міжнародних відносин». - (Грац, 5 травня 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у шести наукових статтях, три з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (264 позицій) та чотирьох додатків. Обсяг основної частини дисертації - 178 сторінок.

зовнішньополітичний імідж австрійський україна

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначені об'єкт і предмет дослідження, наукова мета та завдання, подано загальну характеристику джерельної бази, висвітлено методологічну основу роботи, розкрито наукову новизну, відображено попередню апробацію дослідження та структуру роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження іміджу держави» визначено понятійно-категоріальний апарат дослідження, проаналізовано концептуальні підходи та теоретичні напрацювання щодо іміджу, розкрито зовнішньо- та внутрішньополітичні аспекти іміджу України. У першому підрозділі «Стан та джерельна база вивчення іміджу держави» увагу зосереджено, серед іншого, на низці підходів до розуміння механізмів формування іміджу. Перший з підходів розглядає природній шлях становлення іміджу у результаті діяльності організації чи індивіда. Другий, - трактує створення іміджу як мистецтво «переконувати людей, впливати на їхні думки, підтримувати готовність до необхідних змін», а третій, - пов'язує розвиток іміджу із застосуванням науково обґрунтованих і перевірених на практиці технологій.

Дослідники виділяють об'єктивний імідж держави, тобто судження про неї з боку власної або іноземної громадськості; суб'єктивний, який розуміють як думку лідера держави та його оточення про характер сприйняття образу країни її громадянами, або як уявлення самих громадян щодо особливостей відображення власної країни за рубежем; модельований - образ, що намагається створити керівництво держави або спеціально залучені іміджмейкери.

Первинний імідж держави - комплексне уявлення про країну як про певну цілісність (суб'єкт політичної, економічної та ін. діяльності), що початково формується й фіксується у свідомості громадськості. У процесі розвитку, імідж держави послідовно трансформується через залучення нових аспектів у т. зв. вторинний імідж. Отож, імідж держави виникає й розвивається через взаємодію з іншими суб'єктами міжнародних відносин.

Комунікаційний простір, у якому відбувається формування іміджу держави, характеризується символічною, комунікативною та візуальною організаціями. Тому імідж можна розглядати у дискурсивному контексті, тобто крізь призму практики, «що систематично формує об'єкти, про які вона говорить» (М.Фуко). Критичний аналіз дискурсу може здійснюватися по-різному. У формалістській традиції він досліджує внутрішню організацію і структуру мовної поведінки; при цьому мова розглядається як автономна система, а її взаємозв'язки з суспільним контекстом, як малоістотні. У функціоналістському розумінні критичний аналіз дискурсу зосереджується на вивченні співідношення мови та її користувачів. Аналіз, який базується на теорії комунікаційної дії Ю. Габермаса, зосереджує увагу на тому, що суспільні зміни відбуваються під впливом комунікації. Зрештою, аналіз, заснований на теорії М. Фуко, інтерпретує дискурс як складну цілісність, пов'язану з ідеологією, знаннями, суспільними і комунікаційними стратегіями, що виражає складні залежності знання і влади. Тому провідні держави світу (США, Японія, Англія, Росія) науково розробляють проблематику власного іміджу. Це стало частиною проблем національної безпеки.

У другому підрозділі «Дискурсивні аспекти іміджу держави» вказано, зокрема, що у філософії, дослідженнях літератури та критичній лінгвістиці дискурс набув двох споріднених значень, в одному з яких він ідентифікується як одиничний, а в іншому - як абстрактний, збірний іменник. Перше позначає мову, яка віддзеркалює соціальну, епістемологічну та риторичну практику специфічної групи; друге вказує на здатність мови не лише відображати цю практику, а й визначати її. Загалом, під дискурсом розуміють складну внутрішню цілісність, інтегровану за допомогою різноманітних форм раціональності і правил розумування та комунікації, пов'язану, водночас, зі зовнішнім оточенням - станом знання, суспільною ієрархією, визначеннями важливих понять і ситуацій, що мають зобов'язальний характер, суспільними ролями учасників комунікації, доступними інструментами.

Відомі представники постмодернізму Дж.Дер Деріан та М. Альберт, вказують, що дискурс слід розуміти не лише як «писаний» текст, а як контекст і процес репрезентації дійсності. Тому постмодерністи, зокрема у науці про міжнародні відносини, залучають до розгляду не лише тексти, а й інші практики, які конструюють реальність.

Розширюючи епістемологію у постмодерністському розумінні на інші аспекти формування дискурсу, окрім лінгвістичних, слід мати на увазі, що постмодерністи відкидають можливість об'єктивного вивчення реальності. Відтак, використання тільки постмодерністських підходів при дослідженні іміджу України позбавило б дослідження об'єктивних основ. Тому при вивченні титульної проблеми, вважаємо доцільним застосувати поширені у науці про міжнародні відносини підходи та методи з урахуванням об'єктивних факторів (економіка, культура тощо), як таких, що мають важливе значення у формуванні й репродукуванні дискурсів з постмодерністського погляду.

У третьому підрозділі «Внутрішньо- та зовнішньополітичний вимір іміджу України» наголошено на тому, що політичний імідж держави, як і особистий політичний імідж, може виступати як само-імідж або я-образ (імідж держави, що існує у свідомості її громадян), імідж сприйняття (імідж, що склався у свідомості громадян інших країн) і необхідний імідж (імідж, потрібний державі для ефективної реалізації власної політики).

Імідж Української держави почав формуватися ще в далекому минулому. Позитивне наповнення у свідомості іноземців, особливо європейців, він почав отримувати у ХІV-XVI ст. і набув завершеності у першій половині XVIII ст. У ХІХ ст. імідж України поступово втрачається, а у ХХ ст. - поглинається іміджем Радянського Союзу.

Питання формування зовнішньополітичного іміджу сучасної України виникли зі здобуттям незалежності (1991). Сьогодні в Україні, на відміну від інших держав, немає окремої ланки, яка акумулювала б процес вироблення іміджевої концепції держави, а також відповідала б за її фінансове забезпечення та втілення. Розпорядниками бюджетних коштів, що виділяються на формування іміджу, були різні міністерства та відомства. При цьому проблема координації дій між ними, а також виразне нерозуміння завдань позначалися на якості виробленого PR-продукту.

Результати сучасних досліджень іміджу України у 12 країнах світу, здійснених Центром Разумкова, МЗС України, ТМА Communications, Ahelis&Partners Public relations, Bohush Communications, Coface, УЦЕПІ засвідчують його суперечливий характер, незважаючи на значний потенціал у різних сферах (туристичний, науково-технічний тощо), завдяки яким наша держава здатна здобути провідні світові позиції. Останнє вимагає продуманої державної політики, підкріпленої належним фінансуванням, узгодженої діяльності владних структур, громадських організацій, залучення інтелектуального потенціалу суспільства.

Імідж держави та її міжнародний авторитет значною мірою залежить від внутрішнього стану в країні: рівня економічного добробуту громадян, ступеня розвитку демократичних інституцій, зрілості громадянського суспільства тощо. Саме вони, набираючи міжнародного виміру, поступово формують характерний образ нашої держави в уявленні світового співтовариства.

У другому розділі «Становлення іміджу України в австрійському суспільно-політичному дискурсі» розглянуто особливості динаміки іміджу нашої держави в Австрії. Тут у першому підрозділі «Історичний контекст формування іміджу України в Австрії» наголошено, що хоча історія українсько-австрійських взаємин налічує понад тисячу років, інтенсифікації українсько-австрійські контакти набули після 1772 р., коли низка західноукраїнських земель увійшла до складу Габсбурзької монархії.

Упродовж тривалого часу імідж українців та України в Австрії мав суперечливий характер. Значний вплив на його розвиток здійснювала внутрішньо- та зовнішньополітична коньюнктура. Позитивна іміджева динаміка українства була пов'язаною, здебільшого, з визначеними здобутками в австрійському державному будівництві (участь козаків на боці Австрії у війні з турками, використання австрійцями українського питання у боротьбі з Російською Імперією чи з метою протидії польським політичним силам в Австро-Угорщині під час Першої світової війни тощо). Погіршення українського іміджу були викликані, зокрема, внутрішньополітичними проблемами (українсько-польське протистояння у Східній Галичині), зростанням загрози територіальній цілісності Австро-Угорщини через розвиток національної свідомості й політичної активності австрійських українців (ХІХ ст.), а також загостренням стосунків з Росією (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.), яка намагалася запобігти національному відродженню українців на своїй території тощо.

Напередодні та під час Першої світової війни Відень став важливим політичним осередком українства. 1919 р. у столиці Австрії знаходився екзильний уряд ЗУНР, а у 1920-1923 роках Відень, поряд з Прагою, був головним осередком української політичної еміграції. Після приєднання Східної Галичини до Польщі, Австрія втратила провідну роль у суспільно-політичному житті українства. Відсутність української державності, а також міжблокове протистояння деактуалізували проблему іміджу України в австрійському суспільстві.

Становлення сучасних українсько-австрійських відносин розпочалося 28 вересня 1991 р. підписанням Протоколу про консульські відносини між Австрійською Республікою та Україною. Дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 24 січня 1992 р. Важливою складовою розвитку іміджу України в Австрії є широкий політичний діалог на вищому рівні, тісні контакти між окремими відомствами, діяльність українсько-австрійської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва тощо. Одним із напрямів розвитку двосторонніх відносин, а, відтак, ефективним засобом покращення іміджу України в Австрії, є налагодження взаємовигідних партнерських зв'язків між окремими регіонами обох країн.

У другому підрозділі «Роль традиційних засобів у виробленні іміджу України в Австрійській Республіці» підкреслено, що під традиційними розуміємо такі засоби розвитку іміджу держави, які ефективно використовувалися у минулому й продовжують зберігати істотне значення на сучасному етапі. Серед них: відображення української проблематики ЗМІ Австрійської Республіки, довготривалі ефекти розвитку українсько-австрійської співпраці у політичній, економічній, культурній, гуманітарній, інформаційній, спортивній, військовій та ін. сферах, а також позитивний досвід взаємин між громадянами обох держав (туризм, освіта тощо).

Аналіз відповідних даних за кожним з параметрів дозволив відобразити їхню динаміку. Зокрема, кількість публікацій і телерепортажів про Україну в австрійських ЗМІ впродовж аналізованого періоду характеризувалася тенденцією до зростання, причому пік інтересу до української проблематики припав на 2004 р. Це мало позитивний вплив на імідж України в Австрії. Негативними тенденціями в аналізований період стало зменшення кількості українських бібліотек у цій країні, супутнє йому скорочення бібліотечного фонду, а також зменшення чисельності українських закладів клубного типу.

Вагомим фактором формування іміджу України в Австрії є наявність української діаспори, яка налічує приблизно 12 тис. українців, та їхня культурно-просвітницька діяльність у цій державі.

Окрім цього, у підрозділі проаналізовано динаміку українських виставкових заходів в Австрійській республіці, зміни кількості громадських організацій українців в Австрії, значення вивчення україністики у Віденському університеті (з 1997 р.), економічну складову двосторонніх відносин крізь призму їхнього впливу на імідж України тощо. Наголошено на необхідності інтенсифікації взаємин в окремих сферах (студентський обмін, туризм, спорт, інвестиційний бізнес тощо). Результати представлено з допомогою чотирнадцяти таблиць (у т.ч. одинадцять авторських) та дев'яти рисунків-графіків і діаграм (у т.ч. шість авторських).

У третьому підрозділі «Новітні підходи до створення іміджу України в Австрійській Республіці», вказано, що як новітні розглядаємо такі підходи до розвитку іміджу, які набули поширення у контексті пожвавлення глобалізаційного процесу та широкомасштабних змін у різних сферах життя, серед яких розвиток інтернету й пов'язане з цим виникнення складних форм комунікації й дискурсивних практик. Саме глобальна мережа обумовила появу нового інструменту Паблік рілейшнз - Інтернет-PR, або «e-PR».

Наголошуючи на перевагах Інтернету у порівнянні з традиційними ЗМІ, крізь призму його значення для генерування й поширення іміджевих репрезентацій України, слід зазначити, що Інтернет-ЗМІ поєднують у собі високу оперативність, властиву інформаційним агентствам, з великим охопленням аудиторії, причому змінюється сам процес передачі інформаційного повідомлення від джерела до споживача. Зовнішньополітичні відомства застосовують різні стратегії традиційної, мережевої, іміджевої та медіадипломатії для виконання своїх політичних завдань. Порівняльний аналіз статистичних даних щодо діяльності українських веб-сайтів у інформаційному просторі інтернету Австрії дозволяє констатувати, що загальна кількість українських сайтів в Австрії демонструвала незначне зростання, причому 33,3% усіх веб-сторінок - становили сайти офіційних представництв України в Австрії. У 2004-2005 роках відбулося зростання кількості матеріалів про Україну. Динаміка відвідуваності українських інтернет-сайтів в Австрії коливалась протягом досліджуваного періоду у межах 1348,9-1885,9 тис.осіб. Результати представлено з допомогою однієї таблиці та одного рисунка-графіка, виконаних автором.

Насичення українського сегменту мережі Інтернет є позитивним явищем, адже це збільшує ймовірність того, що користувач отримуватиме інформацію українського походження. На жаль, дослідження питань змісту українського сегменту Інтернет здійснюються несистематично й не мають комплексного характеру.

У третьому розділі «Дискурсивне відображення іміджу України в Австрійській Республіці на сучасному етапі» розглянуто стан та перспективи розвитку іміджу України на прикладі його рецепції в Австрії. Зокрема, у першому підрозділі «Співвідношення та взаємозв'язок складових іміджу України в Австрії» встановлено залежності між різними факторами, в тому числі економічними, політичними та соціальними, що формують імідж України в Австрійській Республіці. З цією метою здійснено розгляд економічних факторів формування іміджу: експорт, імпорт, інвестиції, тощо; соціальних та політичних, - кількість візитів офіційних представників України до Австрії; кількість урядових угод між Австрією та Україною; кількість газет, книжок та журналів про Україну в Австрії; кількість статей про Україну у різних виданнях Австрії; кількість громадян України, що відвідують Австрію тощо. Загалом виділено 26 факторів. Групування здійснено за динамікою визначених факторів у 2000-2007 роках та сформовано вихідну матрицю даних. Дослідження здійснено за методом парної кореляції, як відношення результуючого фактора до кожної з окремих змінних. Коефіцієнт парної кореляції визначено як коваріацію, нормовану за стандартними відхиленнями випадкових величин. Кореляцію здійснено за допомогою програми STATISTICA 7.0. Виходячи з даних кореляційного аналізу, зроблено узагальнення щодо взаємозв'язків окремих факторів, виділено групи факторів за ступенем їхнього (взаємо)впливу на динаміку формування іміджу України в Австрійській Республіці. Результати представлено з допомогою трьох таблиць-матриць та двадцяти семи рисунків-графіків і діаграм, виконаних автором.

У другому підрозділі «Перспективи вдосконалення іміджу України крізь призму австрійського досвіду» з'ясовано, що основними провідниками іміджу країни за рубежем виступають суб'єкти міжнародних сфер: дипломатії, зовнішньоекономічної діяльності (включаючи фінансову сферу), туризму, транспорту, готельної справи. У процесі формування іміджу держави, який би адекватно відображав реальний стан, використовуються позитивні характеристики, об'єктивні переваги й унікальні особливості держави. Разом з тим, не слід залишати поза увагою негативні тенденцій національного розвитку, як такі, що вплетені в базову конструкцію національного образу.

З метою розробки концепції формування позитивного іміджу України на основі австрійського досвіду, необхідно розв'язати низку завдань, сред яких, здійснення аналізу структури іміджу України, ранжування наявних каналів комунікацій з метою поширення іміджу України; сприяння взаємодії каналів комунікації, як незалежних, так і державних, у площині адаптації прийомів і технологій PR; структурування об'єктів комунікативного впливу, що забезпечують процес підтримання і розвитку іміджу України тощо.

Слід погодитися з думкою низки PR-фахівців, які вважають, що імідж держави повинен будуватися на основі трьох підходів.

По-перше, державу слід асоціювати з конкретними образами, тобто необхідно демонструвати те, чим займається держава, об'єктивно інформувати громадян щодо діяльності законодавчих і виконавчих структур. По-друге, державі слід мати власну «репутацію», тобто постійно позиціювати позитивні складові свого іміджу. По-третє, державі необхідно мати власний «характер». У цьому контексті виникає проблема консолідації українського суспільства на основі визначеної національної ідеї.

З огляду на це, стратегія формування міжнародного іміджу України є методом аналізу складних для нашої держави ситуацій, оцінки напрямів їхнього розвитку, зіставлення образу України, яким він є поза її межами, з національними інтересами й вибір на цій основі найбільш сприятливого моменту й найефективніших засобів для реалізації поставленої мети - забезпечення позитивного іміджу країни.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнені результати дослідження, які можна звести до наступних позицій:

- Іміджем держави є сукупність емоційних і раціональних уявлень, які виникають через поєднання її ознак, власного досвіду і чуток, що впливають на створення певного образу. Від того, який імідж має держава, залежить ставлення до неї з боку світової громадськості, рівень розвитку політичного, економічного, культурного, наукового співробітництва, обсяги інвестицій в її економіку тощо. Тому проблема формування позитивного іміджу як у світі, так і у межах власної території, набуває для сучасної держави першочергової ваги.

З огляду на широке трактування дискурсу як контексту і процесу репрезентації дійсності, вивчення дискурсивних аспектів іміджу України в Австрійській Республіці охоплює не лише його текстуальні відображення, а передбачає також розгляд історичних, економічних, культурних та ін. форм репродукування уявлень про Україну та українців. Окрім того, доцільно відрізняти т.зв. традиційні та новітні засоби формування дискурсивних відображень. Перші охоплюють низку засобів (друковані ЗМІ, бібліотеки, засоби аудіовізуальної інформації, організація виставок, експозицій, фестивалів, конкурсів, курси з вивчення мови країни, запрошення на навчання студентів, індивідуальні програми для гостей - діячів культури, науки, журналістів тощо), які відігравали й продовжують відігравати визначену роль у формуванні іміджу України. Натомість, другі - пов'язані з новими можливостями впливу на динаміку українського іміджу, що поширилися з розвитком сучасних технологій у контексті глобалізації (зокрема, Інтернет-PR).

- Імідж Української держави почав формуватися ще в далекому минулому, однак його особливості безпосередньо залежали від історичного контексту й статусу українських земель. Україна не змогла ефективно скористатися сприятливими можливостями після здобуття незалежності (1991), і сьогодні, як стверджують експерти, вона не володіє конкретним іміджем, з огляду на неспроможність належним чином позиціонувати себе перед міжнародним співтовариством. Процес руйнування стереотипів, що сформувались у свідомості європейців, та становлення нового образу України досі відбувається сповільненими темпами. Тому важливо розробити чітку стратегію формування позитивного іміджу нашої держави. Вона повинна базуватися як на світовому досвіді, врахуванні українських реалій, так і опиратися на ґрунтовну наукову основу.

- Важливими факторами, що формують імідж України в Австрії, є історичні зв'язки між країнами та наявність української діаспори. Становлення сучасних українсько-австрійських відносин розпочалося після здобуття Україною незалежності (1991). Сьогодні, за даними Держкомстату, серед країн-членів ЄС Австрія посідає четверте місце у торгівлі товарами та послугами з Україною. Вона належить до числа провідних інвесторів української економіки. На жаль, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України за останні роки помітно скоротився, що зумовлене, здебільшого, недосконалістю українського законодавства, а також корупцією в органах влади.

Новий етап у сприйнятті Австрією України розпочався після Помаранчевої революції, коли Австрійська Республіка задекларувала підтримку євроінтеграційних кроків України.

- У забезпеченні іміджу України в Австрії традиційними засобами виділяються декілька напрямів. По-перше, висвітлення подій австрійськими ЗМІ, що безпосередньо стосуються України, відображення її образу, внутрішньої й зовнішньої політики тощо. По-друге, розвиток українсько-австрійських контактів на всіх рівнях й укладення двосторонніх угод у різних сферах. По-третє, видання друкованої продукції про Україну і, зокрема, книжок українських авторів, культурна співпраця, туризм. По-четверте, цілеспрямовані дії української влади, громадян та діаспори з формування позитивного сприйняття України.

Упродовж досліджуваного періоду зросла кількість офіційних парламентських, президентських та урядових візитів між державами, підписано десятки міжпарламентських, міжурядових та міжрегіональних угод. Збільшилась кількість виданих публікацій про Україну та українців, а також зріс загальний тираж книжок та журналів в Австрії. Спостерігається також збільшення середньодобового українського обсягу теле- і радіомовлення у цій країні.

Дещо меншими темпами зростала кількість публікацій про Україну в австрійських газетах, максимум яких припадає на 2004 рік. У цей час значно збільшилось загальне число телерепортажів про Україну на телеканалах Австрії. Впродовж 2000-2007 років зросла кількість фестивалів та інших концертних заходів за участю українських виконавців, демонстрацій українських кінострічок або фільмів про Україну. Позитивною динамікою характеризувалася також кількість проведених виставкових заходів. Свідченням покращення іміджу України стало збільшення взаємопотоків громадян Австрії та України, які відвідали обидві країни.

Вагомим фактором формування іміджу України в Австрії залишається активна діяльність української діаспори. Водночас, спостерігається брак підтримки її з боку Української держави, досі не створено науково-культурного центру України в Австрії, який би забезпечував розвиток австрійсько-українського співробітництва. Важливим завданням є створення краєзнавчої та довідкової літератури про Україну, популяризація української культури з використанням цифрових носіїв тощо.

Виникнення та розвиток новітніх засобів формування іміджу держави стало можливим в інформаційну добу, коли бурхливий розвиток комп'ютерних мультимедіа і світових телекомунікацій досягли глобального впливу на світову політику.

Упродовж аналізованого періоду слід констатувати зростання кількості українських веб-сторінок в Австрії, серед яких приблизно 33,3% складали сайти офіційних представництв України в Австрії і 67,7% - інші сайти (туристичні, інвестиційні тощо). Збільшення кількості статей про Україну спостерігалося у 2004-2005 роках. У цей час позитивною була також динаміка відвідуваності австрійцями українських інтернет-порталів. Насичення українського сегменту мережі Інтернет в Австрії дозволяє здійснювати безпосередній вплив на відтворення українського іміджу у цій країні.

- Імідж України в Австрійській Республіці формується під впливом багатьох економічних, соціальних, культурних та інших чинників. Зокрема, на соціальні складові формування іміджу України в Австрії найбільш позитивно впливають: кількість українських газет, що видаються у цій країні; середньодобовий український обсяг телемовлення; кількість парламентських президентських та урядових візитів офіційних представників обох країн; випуск книжок, журналів та інших періодичних видань про Україну та українців; кількість громадян України, які відвідували Австрію; експорт українських товарів і послуг у цю країну.

На економічні складові формування іміджу України в Австрії найбільш позитивно впливають: випуск книжок, журналів та інших періодичних видань про Україну та українців; кількість українських газет та веб-сайтів; середньодобовий український обсяг мовлення; кількість репортажів про Україну в телевізійних ЗМІ; експорт українських товарів та послуг в Австрію; прямі інвестиції Австрії в Україну.

Серед аналізованих факторів, комплексний вплив на відтворення іміджу України в Австрійській Республіці мають: кількість українських газет (видань); середньодобовий український обсяг мовлення; випуск книжок про Україну та українців; випуск українських журналів та інших періодичних видань; експорт українських товарів та послуг в Австрію; кількість громадян України, які відвідували Австрію; прямі інвестиції Австрії в Україну; імпорт товарів та послуг з Австрії; кількість парламентських президентських та урядових візитів офіційних представників Австрії до України; кількість представництв українських фірм в Австрії.

Серед досліджуваних факторів, найменшим загальним впливом на імідж України в Австрії характеризуються: кількість громадських організацій українців в Австрії; кількість австрійських громадян, які відвідали Україну; число міжпарламентських угод України та Австрії.

- В епоху глобалізації, яка стирає національні та культурні кордони і сприяє поширенню глобальних брендів, потребу у власному неповторному образі, важко переоцінити.

Сьогодні Україна має імідж маловідомої, невпливової, кризової, політично нестабільної і екологічно небезпечної країни з неефективною владою і корупцією. Відтак, її основним завданням є забезпечення формування необхідного позитивного іміджу, здобуття не лише політичного впливу, а й залучення нових інвестицій, кваліфікованої робочої сили, формування туристичних потоків тощо.

Розглядаючи шляхи вдосконалення українського іміджу за кордоном у контексті австрійського досвіду, слід враховувати, що нейтралізація негативних характеристик України в глобальному інформаційному просторі й завдання формування нового образу, є стратегічно важливим напрямом державного будівництва. Слід забезпечити єдність історичних, політичних, економічних, культурних та ін. дискурсивних відображень держави із системою її національних пріоритетів.

З метою формування позитивного іміджу України необхідно залучити державні інститути, а також використати комплексний підхід до розробки принципів і методів організації взаємин державних структур і світової спільноти.

Зроблено рекомендації щодо можливого застосування результатів, отриманих у роботі.

Список опублікованих праць за темою дослідження

1. Сулим Б. В. Спеціальні інформаційні операції як елемент міжнародних відносин. / Борис Сулим // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - Випуск 20. - Львів, 2007. - С. 241-248.

2. Сулим Б. В. Співвідношення іміджу держави та національної безпеки. / Борис Сулим // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. Випуск 22. - Львів, 2007. - С. 248-253.

3. Сулим Б. В. Фактори формування міжнародного іміджу України. / Борис Сулим // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. Випуск 27. - Львів, 2010. - С. 172-177.

4. Сулим Б. В. Формування іміджу країни: основні фактори і технології. / Борис Сулим // Фінанси України. Матеріали XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Фінанси України». - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2009. - Том 3. - С. 97-99.

5. Сулим Б. В. Робота із закордонними ЗМІ як фактор формування іміджу держави. / Борис Сулим // Міжнародна науково-практична конференція «Ольвійський Форум 2009: Стратегії України в геополітичному просторі». - Миколаїв : ЧДУ ім. П.Могили, 2009. - Том 5. - С. 60-62.

6. Сулим Б. В. Моделі комунікацій в формуванні іміджу країни / Борис Сулим // Матеріали наукової конференції факультету міжнародних відносин «Міжнародни відновини: політичні, правові, економічні, лінгвокраїнознавчі аспекти». - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2011. - С. 31-33.

АНОТАЦІЯ

Сулим Б. В. Імідж України у суспільно-політичному дискурсі Австрійської Республіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню особливостей формування, підтримання та розвитку іміджу України в контексті динаміки його репрезентацій у суспільно-політичному житті Австрійської Республіки. Здійснено розгляд дискурсивних аспектів іміджу держави й з'ясовано характер впливу суспільно-політичних практик на його відображення і динаміку, зокрема на прикладі України, розкрито внутрішньо- і зовнішньополітичні аспекти сучасного іміджу України та його значення у забезпеченні ефективного розвитку Української держави, показано еволюцію формування іміджу України в Австрії, визначено характер використання традиційних та новітніх підходів у процесі створення іміджевих репрезентацій України в Австрійській Республіці, виявлено співвідношення й обґрунтовано взаємозв'язок матеріальних та нематеріальних факторів впливу на динаміку іміджу України в Австрії, запропоновано перспективні напрями розвитку сучасного іміджу України в контексті реалізації національних інтересів та з урахуванням австрійського досвіду.

Ключові слова: формування іміджу, імідж України, суспільно-політичний дискурс, українсько-австрійські відносини.

АННОТАЦИЯ

Сулым Б. В. Имидж Украины в общественно-политическом дискурсе Австрийской Республики. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - политические проблемы международных систем и глобального розвития. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию особенностей формирования, поддержания и развития имиджа Украины в контексте динамики его репрезентаций в общественно-политической жизни Австрийской Республики. Рассмотрены дискурсивные аспекты имиджа государства и характер влияния общественно-политических практик на его отображение и динамику, в частности на примере Украины, раскрыто внутри- и внешнеполитические аспекты современного имиджа Украины и его значения в обеспечении эффективного развития Украинского государства, показана эволюция формирования имиджа Украины в Австрии, определен характер использования традиционных и новейших подходов в процессе создания имиджевых репрезентаций Украины в Австрийской Республике, раскрыто соотношение и обоснована взаимосвязь материальных и нематериальных факторов влияния на динамику украинского имиджа в Австрии, предложены перспективные направления развития современного имиджа Украины в контексте реализации национальных интересов с учетом австрийского опыта.

Ключевые слова: формирование имиджа, имидж Украины, общественно-политический дискурс, украинско-австрийские отношения.

SUMMARY

Sulym B. Image of Ukraine in the social and political discource of Austrian Republic. - Typescript.

The thesis for the Ph.D. (Candidate of Sciences) in Political Sciences, speciality 23.00.04 - Political Problems of International Systems and Global Development. - Ivan Franko National University of Lviv. - Lviv, 2011.

The dissertation is devoted to studying the complex features of the formation, maintenance and development of Ukraine's image in the context of the dynamics of its representations in social and political life of the Austrian Republic. The expediency of studying the image of Ukraine as because of its discursive aspects and through the prism of social and political practices nedyskursyvnoho nature, directly or indirectly affect the characteristics of image maps, the peculiarities of the influence of social and political practices of reproduction and development of the image of the state, and stressed complexity of image formation characteristics through reception total tangible and intangible components of AC relations experience in an international environment, and found no direct dependence of the modern image of Ukraine in Austria to deploy the historical practice of Ukrainian-Austrian relations and taking into account its evolution and current state, reasoned consideration of the feasibility issues associated with the formation of image representations of the state, as a permanent theoretical and practical tasks; The image of Ukraine in the Republic of Austria is influenced by many economic, social, cultural and other factors. Among the analyzed factors, complex effects on the reproduction of the image of Ukraine in the Republic of Austria are: the number of Ukrainian newspapers (media), average daily volume of Ukrainian broadcasting, production of books about Ukraine and Ukrainian, Ukrainian edition magazines and other periodicals, export of Ukrainian goods and services in Austria; number of citizens of Ukraine who visited Austria, Austria's direct investments in Ukraine, imports of goods and services in Austria, the number of parliamentary and presidential visits, government officials from Austria to Ukraine, the number of representatives of Ukrainian companies in Austria.

Among the investigated factors, the least overall impact on the image of Ukraine in Austria are characterized by: the number of Ukrainian public organizations in Austria, the number of Austrian citizens, who visited Ukraine, the number of inter-parliamentary agreements of Ukraine and Austria. Shown that the internal and external image representation Ukraine significantly associated with problems of effective development of the Ukrainian state as serve not only deterministic mappings of the real state of affairs, but are themselves determinants of its positive or negative trend. It is shown that creating an image of Ukraine, particularly in the Republic of Austria, through a combination of interconnected conventional (given the long practice of using) and new (associated primarily with the use of modern technology of virtual) approaches, and qualitative aspects of the impact of recent changes in the nature distributed in the perceived image of our country is more pronounced, which actualizes the need for increased attention to the peculiarities of their instrumentation in the context of implementing national interests.