Размещено на http://www.allbest.ru/

київський Національний університет

імені Тараса Шевченка

УДК 339.924

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток зовнішньоекономічної політики Європейського союзу

в зонах вільної торгівлі

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

ЩЕРБАТа Надія Зіновіївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор Шнирков Олександр Іванович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету

імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри світового господарства

і міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Андрійчук Віктор Григорович,

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі,

завідувач кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції кандидат економічних наук,

Сльозко Олена Олександрівна,

Інститут світової економіки

і міжнародних відносин НАН України,

старший науковий співробітник відділу

міжнародних валютно-фінансових відносин

Захист відбудеться “29” березня 2010 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розісланий “26” лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиЛ. С. Поліщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На межі ХХ-ХХІ ст. спостерігається зростання масштабів інтеграційних процесів у світі, які проникають у всі сфери суспільного життя, відіграють важливу роль у розвитку як окремих країн, так і людства в цілому.

Одним з основних суб'єктів лібералізації світової торгівлі є Європейський Союз (ЄС), який стає генератором інновацій у розгортанні інтеграційних процесів. Комунітарна зовнішньоекономомічна політика ЄС спрямована на формування зон вільної торгівлі з третіми країнами з метою зменшення асиметричності у світі. Саме такі регіональні торговельні угруповання розглядаються як важливий чинник соціально-економічного розвитку країн і міжрегіональної співпраці та дають змогу малим економікам ефективно інтегруватися до світового господарства.

Інтеграція України до світогосподарської системи й налагодження багатосторонньої міжнародної кооперації визначено головними пріоритетами зовнішньоекономічної політики держави. На сучасному етапі найбільш оптимальною формою участі національної економіки в міжнародних інтеграційних процесах є розвиток вільної торгівлі з окремими країнами та економічними угрупованнями.

Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначається, з одного боку, необхідністю аналізу зовнішньоекономічної політики ЄС у зонах вільної торгівлі нової генерації, з іншого - необхідністю дослідження ефектів переходу до режиму вільної торгівлі ЄС із точки зору впливу на економіку третіх країн.

Проблеми міжнародної економічної інтеграції становлять науковий інтерес для відомих учених-економістів. Вагомий вклад у розробку концепцій теорії економічної інтеграції, питань розвитку національних економік в умовах міжнародної економічної інтеграції та особливостей входження України в інтеграційні об'єднання внесли вітчизняні вчені В. Андрійчук, О. Білорус, І. Бураковський, В. Будкін, І. Грабинський, Р. Заблоцька, В. Копійка, Д. Лук'яненко, П. Луцишин, Ю. Макогон, В. Новицький, Є. Панченко, Ю. Пахомов, О. Плотніков, А. Поручник, А. Румянцев, Є. Савельєв, В. Сіденко, О. Сльозко, А. Філіпенко, І. Школа, О. Шнирков й ін.

Серед зарубіжних авторів слід відзначити наукові праці М. Алле, Б. Баласса, П. Брентона, Дж. Вайнера, Дж. Велі, К. Дойча, М. Емерсона, П. Ліндерта, Р. Манделла, М. Пебро, Дж. Пелкманса, Дж. Піндера, П. Робсона, В. Репке, Ф. Рута, Д. Свенна, Д. Тара, Т. Фукуші, А. Хосоно, Р. Хайна, Р. Харрісона, У. Хіменца та ін.

У цих роботах сформульовано концептуальні засади теорії інтеграції, розглянуто передумови й ефекти економічної інтеграції. Проте в цих працях ще недостатньо проаналізовано суттєві зміни в зовнішньоекономічній політиці ЄС, які зумовлені новими підходами створення наступної генерації зон вільної торгівлі на початку ХХІ ст. У вітчизняній науковій літературі залишаються дискусійними питання щодо визначення механізмів комунітарної зовнішньоекономічної політики ЄС у зонах вільної торгівлі, аналізу ефектів функціонування зон вільної торгівлі та оцінки їх впливу на економіку третіх країн.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримано в результаті безпосередньої участі автора у виконанні науково-дослідної роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки “Навчально-методичне забезпечення вивчення питань міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції України у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах” (державний реєстраційний номер 0108U007317), науково-дослідних тем кафедри країнознавства і міжнародних відносин ВНУ імені Лесі Українки “Україна в системі європейської інтеграції і транскордонного співробітництва”, кафедри міжнародних економічних відносин ВНУ імені Лесі Українки “Трансформація зовнішньоекономічної діяльності України в умовах реалізації європейського вибору”.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення особливостей комунітарної зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі, аналіз ефектів функціонування зон вільної торгівлі ЄС та вдосконалення науково-практичних рекомендацій щодо вибору моделі вільної торгівлі України з Європейським Союзом.

Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

– розвинути теоретичні основи пояснення причин усунення бар'єрів у міжнародній торгівлі з урахуванням впливу інформаційного суспільства на розгортання інтеграційних процесів;

– дослідити розвиток зон вільної торгівлі у світовому господарстві з метою виявлення закономірностей їх функціонування;

– виявити нові підходи до формування наступної генерації зон вільної торгівлі Європейського Союзу для врахування досвіду під час переходу до режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС;

– розкрити особливості процесу комунітаризації механізмів зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі;

– проаналізувати торговельну політику ЄС щодо України;

– визначити основні проблеми й передумови формування зони вільної торгівлі між ЄС та Україною;

– оцінити наслідки переходу до режиму вільної торгівлі між Європейським Союзом й Україною.

Об'єктом дослідження є зони вільної торгівлі Європейського Союзу.

Предметом дослідження є формування та розвиток зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі.

Методи дисертаційного дослідження. Мeтодологiчною основою роботи є зaгaльнонaуковi мeтоди. Так, під час розгляду особливостей формування зон вільної торгівлі в сучасній світовій економіці використано метод аналізу та порівняння. Шляхом узагальнення й аналізу встановлено підходи до формування нової генерації зон вільної торгівлі (розділ 1). У процесі дослідження розвитку комунітарної зовнішньоекономічної політики ЄС у зонах вільної торгівлі використано такі загальнонаукові і спеціальні методи, як абстрактно-логічний, системно-структурний, порівняльний, графічний, емпіричний і статистичний (розділ 2). Для ілюстрації розрахунку синергії застосовано метод абстрактно-математичного моделювання. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановлено вплив зниження ставок ввізного мита на макроекономічні показники України під час переходу до режиму вільної торгівлі з ЄС (розділ 3).

Інформаційною базою для проведення дослідження слугували аналітичні й статистичні матеріали Європейської комісії, Організації Об'єднаних Націй, Світової організації торгівлі, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Держкомстату України, Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Центру європейських політичних досліджень (CEPS), Інституту світової економіки (IfW), Центру соціально-економічних досліджень (CASE), Міжнародного центру перспективних досліджень (ICPS), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) й ін.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному узагальненні та обґрунтуванні механізмів зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі. У процесі дослідження автором одержано такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку досліджуваної проблеми й характеризують новизну роботи:

уперше:

? досліджено процес комунітаризації зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі, який супроводжує встановлення балансу відносин між державами-членами та комунітарними органами з посиленням ролі наднаціонального рівня прийняття зовнішньоекономічних рішень, що дало змогу розробити систему принципів переходу до режиму вільної торгівлі ЄС із третіми країнами (асиметричність, конкурентність, прозорість, строковість, принцип досягнення п'яти свобод інтеграційного ринку);

? визначено передумови лібералізації міжнародних економічних відносин у контексті розвитку інформаційного суспільства, що дало можливість розглядати торговельні угруповання як інструменти усунення інформаційної асиметрії за допомогою об'єднання часткових знань окремих країн у межах нових інтеграційних угод;

? обґрунтовано необхідність компенсації економічних утрат участі України в зоні вільної торгівлі з Європейським Союзом шляхом поетапної лібералізації доступу на вітчизняний ринок, захисту інтересів українських виробників на ринку ЄС, розширення спільних інвестиційних проектів за участю європейського капіталу в стратегічних галузях української економіки, активізації податкової, монетарної, соціальної та структурних реформ, залучення фінансової й технічної допомоги ЄС;

удосконалено:

? класифікаційну характеристику зон вільної торгівлі ЄС за такими критеріями: за рівнем доступу на ринок країн (асиметричні й симетричні), за типом партнерів (двосторонні, міжінтеграційні, міжрегіональні), за потенційністю співпраці (економічно важливі, але територіально віддалені країни; економічно перспективні, територіально близькі та/або невеликі за розмірами території; економічно необхідні для розвитку ЄС, територіально близькі країни);

? обґрунтування процесу трансформації зон вільної торгівлі ЄС, які за змістом ускладнюються та поступово перетворюються в комплексні економічні угоди, що охоплюють горизонтальні й вертикальні механізми регулювання як торгівлі товарами та послугами, так і руху робочої сили, капіталу, знань;

? виявлення закономірностей формування зон вільної торгівлі у світовій економіці, зокрема зростання складності зон вільної торгівлі, які сьогодні регулюють більше аспектів торговельного режиму, аніж це роблять багатосторонні домовленості в рамках СОТ; перехід до надання взаємних преференцій і, відповідно, зменшення використання односторонніх заходів лібералізації; створення торговельних блоків континентального масштабу поряд зі збільшенням кількості регіональних угод;

одержали подальший розвиток:

? типологія країн у зовнішньоекономічному векторі політики ЄС у сфері охорони інтелектуальної власності: важливий торговельний партнер ЄС, проте з яким спостерігається найбільше порушень прав інтелектуальної власності; країни, які є серйозними порушниками прав інтелектуальної власності та внесені до списку суворого нагляду ЄС; країни, які погодилися забезпечити поступову адаптацію власного законодавства у відповідність до законодавства ЄС щодо дотримання прав інтелектуальної власності й до яких застосовується преференційний режим торгівлі; країни, з якими пропонується укласти преференційні угоди, що охоплюватимуть охорону інтелектуальної власності;

? структура ефекту конвергенції між країнами, що створили зону вільної торгівлі, серед яких виділено соціально-економічну, політичну, правову, часову та технологічну складові частини. Найбільший вплив на розгортання інтеграційних процесів має зменшення диспропорційності в соціально-економічних рівнях розвитку країн, оскільки першопричинами переходу до режиму вільної торгівлі є економічні передумови;

? визначення пріоритетних напрямів максимізації ефекту преференційного торговельного режиму з Європейським Союзом для України, до яких віднесено: модель поглибленої вільної торгівлі (охоплюватиме механізми регулювання руху товарів, послуг, робочої сили, капіталу й знань); лібералізацію торгівлі сільськогосподарською продукцією (зменшення ставок ввізного мита, насамперед на продукцію сільського господарства, спричинятиме суттєве зростання макроекономічних показників України).

Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертаційної роботи використані під час підготовки загального звіту науково-дослідної роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки “Навчально-методичне забезпечення вивчення питань міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції України у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах” (довідка № 3/1592 від 12.05.2009 р.), із тем кафедри міжнародних економічних відносин ВНУ імені Лесі Українки “Трансформація зовнішньоекономічної діяльності України в умовах реалізації європейського вибору” (довідка № 3/1456 від 28.04.2009 р.) та кафедри країнознавства і міжнародних відносин ВНУ імені Лесі Українки “Україна в системі європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (довідка № 3/3405 від 13.10.2009 р.).

Отримaнi рeзультaти використано в роботi Волинської торгово-промислової палати (довідка № 19-22/01-3/627 від 18.11.2009 р.), СПД ФО Леонтьєв С. П. (довідка № 709 від 26.10.2009 р.).

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі під час викладання дисциплін “Міжнародні економічні відносини”, “Світова економіка”, “Міжнародні організації”, “Зовнішньоекономічна політика України”, “Митна справа України та ЄС” на кафедрі міжнародних економічних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/1401 від 24.04.2009 р.) і на кафедрі міжнародної економіки Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 622/01-30 від 25.05.2009 р.).

Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі розробки положень Угоди про вільну торгівлю України та ЄС.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі представлені в дисертаційній роботі наукові результати автором отримано особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використовуються лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача, про що вказано в переліку наукових праць автореферату.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладались автором під час проведення Міжвузівської науково-практичної конференції молодих учених “Актуальні проблеми держави і системи права України в умовах світової глобалізації” (м. Київ, 15.03.2007 р.); Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих учених “Економіка країн євроазіатського та африканського континентів і Україна” (м. Тернопіль, 22-23.03.2007 р.); Науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих науковців “Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 30.03.2007 р.); VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців “Україна - ЄС - Європа: нові виклики та модернізація відносин” (м. Київ, 18.04.2007 р.); Міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів “Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн” (м. Чернівці, 26-27.04.2007 р.); ІХ Міжнародної науково-практичної конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, 23-24.05.2007 р.); Міжнародної науково-практичної конференції “Регіональні аспекти розвитку в умовах Європейського вибору” (м. Сімферополь, 13-16.09.2007 р.); ІV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах” (м. Луцьк, 11-12.10.2007 р.); VІ Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття” (м. Луцьк, 16-17.04.2008 р.); ІІІ Міжвузівської науково-практичної конференції “Техногенно-екологічна безпека України: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 18.04.2008 р.), V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 15-16.05.2008 р.); Міжнародної науково-практичної конференції “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 20.05.2008 р.); ІІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів на сучасному етапі” (м. Чернівці, 23-24.10.2008 р.); VІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 21-22.05.2009 р.). Доповіді й тези виступів опубліковано.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені автором у десяти статтях у наукових фахових виданнях, які включенні до переліку ВАК України, загальним обсягом 5,6 д.а., за результатами участі в 13 конференціях опубліковано тези загальним обсягом 2,65 д.а., у шести статтях в інших наукових виданнях та навчальному посібнику обсягом 4,4 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків і списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 195 сторінках, що містять 34 таблиці й 21 рисунок. Додатки займають 19 сторінок, на яких розміщено 12 таблиць та 1 рисунок. Список використаних джерел включає 321 найменувань і поданий на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь її розробки, зв'язок роботи з науковими програмами й темами, визначено мету та завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі - “Теоретичні основи аналізу розвитку зон вільної торгівлі у світовому господарстві” - проведено еволюційний аналіз економічних концепцій вільної торгівлі у світовій економіці, визначено передумови та ефекти усунення бар'єрів у міжнародній торгівлі, виявлено закономірності формування зон вільної торгівлі.

У ході дисертаційного дослідження проаналізовано економічні концепції вільної торгівлі. Специфіка явища переходу до режиму вільної торгівлі, у якому присутні й нерозривно взаємопов'язані економічні, соціальні, інформаційні та політичні аспекти, визначила розвиток теорій вільної торгівлі. Першим підходом дослідження зон вільної торгівлі був класичний принцип вигоди країни від міжнародної спеціалізації виробництва й обміну товарами на основі міжнародного поділу праці. Наступні наукові школи розглядали перехід до режиму вільної торгівлі як політику злиття національних ринків, яка характеризується використанням ринкових і/або державних регулятивних механізмів, методів уніфікації, цілями й термінами інтеграції, структурними перетвореннями в економіці. Переважання одного з критеріїв й вирізняло школи: ринкову, ринкову-інституційну, структурну, двошвидкісної та багатошвидкісної інтеграції, “уніфікаційну”.

Новим поштовхом у розвитку економічних концепцій вільної торгівлі стало використання інформаційного чинника під час дослідження розгортання інтеграційних процесів. Прихильники теорій асиметрії інформації й техноструктури вважали, що створення зон вільної торгівлі та їх функціонування залежить від того, якою саме інформацією володіють учасники регіональної інтеграційної угоди. Тому проблема інформаційної недосконалості зовнішньоекономічних політик розглядається в роботі як передумова міжнародної економічної інтеграції, а зони вільної торгівлі Європейського Союзу виступають інструментами усунення інформаційної асиметрії за допомогою об'єднання часткових знань окремих країн у межах нових економічних угруповань. Cтаном на кінець 2008 р. до ГАТТ/СОТ було нотифіковано 367 торговельних угод, із яких 214 функціонують (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Регіональні торговельні угоди, нотифіковані у СОТ Складено автором за статистичними даними World Trade Organization

Більшість таких угод - це зони вільної торгівлі: із чинних угод на них припадає 84 %, а із запропонованих та тих, за якими ведуться переговори, - 96 %.

Автором визначено, що закономірностями формування зон вільної торгівлі в сучасній світовій економіці є позиціонування торговельних угод як центральної частини зовнішньоекономічної політики країн; зростання складності зон вільної торгівлі, які сьогодні регулюють більше аспектів торговельного режиму й стали комплексними економічними угрупованнями; перехід до надання взаємних преференцій; створення торговельних блоків континентального масштабу поряд зі збільшенням кількості зон вільної торгівлі.

У роботі встановлено, що зони вільної торгівлі в сучасній світовій економіці - це комплексні економічні угоди, які охоплюють торгівлю товарами й послугами, рух капіталу та робочої сили, захист інтелектуальної власності, а не лише об'єднання держав із метою усунення бар'єрів на шляху торговельної інтеграції. Розвиток таких “випереджаючих” форм інтеграції відображає реальні процеси поглиблення лібералізації міжнародних економічних відносин та посилення мобільності чинників виробництва між країнами.

У другому розділі - “Механізми функціонування зон вільної торгівлі Європейського Союзу” - проаналізовано комунітарну політику створення основ вільного обігу товарів та послуг із країнами-партнерами, розглянуто лібералізацію умов капіталообміну ЄС у зонах вільної торгівлі, виявлено вплив вільної торгівлі на становлення комунітарної міграційної політики, досліджено інтернаціоналізацію п'ятої свободи спільного ринку ЄС (руху знань) в угодах із країнами-партнерами.

Режими вільної торгівлі ЄС і країн-партнерів є недостатніми для забезпечення повноцінного вільного міжнародного руху основних факторів виробництва. Зовнішньоекономічна політика ЄС у зонах вільної торгівлі на межі ХХ-ХХІ ст. часто обмежувалася лібералізацією торгівлі переважно промисловими товарами, у той час як залишався високий рівень захисту внутрішнього ринку Союзу, зокрема в галузі сільського господарства. Оскільки сільськогосподарська політика ЄС базується на принципі комунітарної преференції, тому внутрішній попит на сільськогосподарську продукцію повинен бути задоволений переважно пропозицією внутрішніх виробників.

Нерідко повне запровадження типової зони вільної торгівлі займає до 12 років (табл. 1). Однак ЄС, як правило, скасовує свої тарифи в односторонньому порядку одразу після підписання угоди. Середземноморські угоди передбачали скасування тарифів ЄС, коли угода набрала чинності, а країнами-членами - упродовж перехідних періодів від 10 до 12 років; винятком стала деяка сільськогосподарська продукція.

Таблиця 1 Асиметричність скасування тарифів членами зон вільної торгівлі Європейського Союзу Узагальнено автором на основі угод про вільну торгівлю з відповідними країнами.

	Промислові товари	Сільське господарство й рибальство
Експорт із ПАР до ЄС	0-6 років	0-10 років
Імпорт ПАР із ЄС	0-12 років	0-12 років
Експорт із Мексики до ЄС	0-3 років	0-10 років
Імпорт Мексики із ЄС	0-7 років	0-10 років
Експорт із Чилі до ЄС	0-3 років	0-10 років
Імпорт Чилі із ЄС	0-7 років	0-10 років
Експорт з Алжиру до ЄС	після набрання угодою чинності	взаємне зменшення митних ставок, із 2010 р. переглядатимуться умови подальшої лібералізації
Імпорт Алжиру з ЄС	0-15 років	взаємне зменшення митних ставок, із 2010 р. переглядатимуться умови подальшої лібералізації

Комунітарна політика ЄС у зонах вільної торгівлі нової генерації поступово починає регулювати питання руху послуг, робочої сили, капіталу та знань. Ключове значення має не тільки усунення технічних і фізичних бар'єрів, що перешкоджають наданню послуг, але й право тих, хто надає послуги, здійснювати діяльність без перешкод на території. Це, зокрема, стосується правового режиму створення підприємств, установ чи філіалів на території сторін договору й правове положення цих утворень. Чиста й вільна конкурентна боротьба та її захист також займають пріоритетні позиції в угодах про вільну торгівлю. Фінансові питання в угодах про зону вільної торгівлі визначають, що поточні платежі, пов'язані з виконанням таких угод, здійснюються вільно. Рух капіталу, пов'язаний з інвестиціями у своїх країнах і таких, що дозволяються цими угодами, є також вільним. Забороняється запровадження нових валютних обмежень за умови збереження права на заходи щодо підтримки платіжного балансу відповідної країни й спеціальних застережень із боку кожної сторони; сторони погоджуються провести переговори про свободу руху капіталу в майбутньому.

У всіх типах угод зафіксовано стандартні положення, що регулюють рух робочої сили. Це принцип застосування національного режиму до громадян третіх країн, які законно працюють у державах-членах ЄС, та доступ до соціального забезпечення.

Зовнішньоекономічна політика ЄС у зонах вільної торгівлі все частіше охоплює питання інтелектуальної власності, захисту прав споживачів та підприємців, статистичних даних, санітарні норми, а також питання стосовно боротьби з організованою злочинністю, виробництвом і розповсюдженням наркотичних засобів.

У зовнішньому векторі економічної політики Євросоюзу у сфері охорони інтелектуальної власності автором виділено такі групи країн:

1) Китай - країна, яка є важливим торговельним партнером ЄС (частка в імпорті ЄС - 16,2 %, в експорті - 5,8 %), проте з якою є найбільше порушень прав інтелектуальної власності - 70 %;

2) країни, які є серйозними порушниками прав інтелектуальної власності та входять до списку суворого нагляду ЄС (Аргентина, Багами, Бразилія, В'єтнам, Філіппіни, Парагвай, Тайвань);

3) країни, до яких застосовується преференційний режим торгівлі, які погодилися забезпечити поступову адаптацію національної системи регулювання у відповідність до комунітарної системи ЄС щодо дотримання прав інтелектуальної власності (Росія, Україна);

4) країни, з якими пропонується укласти преференційні угоди, що охоплюватимуть охорону інтелектуальної власності (Індія, Південна Корея).

Планується регулювання руху знань і на міжінтеграційній основі - за умови підписання угод про вільну торгівлю з регіональними угрупованнями (АСЕАН, МЕРКОСУР). Більшість угод про вільну торгівлю ЄС містять зобов'язання забезпечити ефективний захист інтелектуальної власності.

У роботі розроблено класифікацію зон вільної торгівлі ЄС (рис. 2), що є основою аналізу тенденцій диференціації зовнішньоекономічної політики ЄС. За рівнем доступу на ринок договірних сторін виділено симетричні (обидві сторони усувають митні, кількісні й інші еквівалентні їм торговельні обмеження одночасно чи за подібними часовими графіками) та асиметричні угоди про вільну торгівлю (одна зі сторін робить це значно раніше або меншою мірою).

Рис. 2. Класифікація зон вільної торгівлі ЄС Розроблено автором.

За типом партнерів виділяють двосторонні (угода про вільну торгівлю з окремою країною: ЄС-Мексика, ЄС-Чилі, ЄС-ПАР); міжінтеграційні (режим вільної торгівлі укладається з інтеграційним угрупованням: ЄС-МЕРКОСУР, ЄС-АСЕАН); міжрегіональні (зони вільної торгівлі з групою країн окремих регіонів, які не є інтеграційними об'єднаннями: із країнами Середземномор'я, Центральної Азії, Західних Балкан) угоди.

За потенційністю співпраці здійснено поділ країн, із якими укладено або планується перехід до режиму вільної торгівлі. До першої групи належать економічно важливі, але територіально віддалені країни (США, Японія, Китай, Індія, Бразилія). Країни цієї групи розглядаються як важливі партнери Євросоюзу, які не стануть його членами. До другої групи входять економічно перспективні, територіально близькі та/або невеликі за розмірами території (країни Східної Європи й колишнього Радянського Союзу, у тому числі й Україна). Ці держави розцінюються як потенційні країни-кандидати на вступ у ЄС. До третьої групи належать економічно необхідні для розвитку ЄС, територіально близькі країни, відносини із якими не можуть обмежуватися тільки партнерством, але з різних причин не набувають інтеграційного характеру (країни Європейського економічного простору, Швейцарія).

Поглиблення комунітаризації зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі розглядається як важливе джерело підвищення продуктивності праці, економічного зростання, створення робочих місць, отже посилення міжнародної конкурентоспроможності економік країн ЄС.

У третьому розділі - “Формування засад вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною” - проаналізовано систему преференційних торговельних відносин ЄС з Україною, визначено інструменти переходу до режиму вільної торгівлі, досліджено економічні наслідки створення зони вільної торгівлі Європейського Союзу з Україною.

Рис. 3. Динаміка частки ЄС у зовнішній торгівлі України Складено автором за статистичними даними Державного комітету статистики України.

Частка ЄС у структурі зовнішньої торгівлі України із середини 90-х років значно зросла. За останні роки спостерігається чітка тенденція до збільшення питомої ваги ЄС у зовнішній торгівлі України (рис. 3): вага ЄС в експорті нашої держави збільшилась із 4,8 (1996 р.) до 28,5 % (2008 р.), а в імпорті - відповідно, з 11,5 до 40,8 %. Українська частка в торгівлі ЄС становить 0,4 %, частка України в сукупному обсязі експортованого ЄС капіталу - лише 0,06 %, а її легально вивезеного капіталу до Співтовариства - 0,0007 %. Тобто сучасний рівень торговельно-економічних відносин України з ЄС можна визначити як низький та асиметричний.

До цього варто додати вже традиційні для зовнішньої торгівлі України проблеми та, зокрема, структуру експорту, орієнтовану на товари з низьким ступенем переробки, що їх виготовляють у низькодинамічних секторах світової економіки, стосовно яких у ЄС застосовують протекціоністські заходи. На рис. 4 зображено галузеву структуру торгівлі України та Європейського Союзу у 2007 р.

Сьогодні Україна користується загальним режимом, що надається генеральною системою преференцій (ГСП). Це передбачає нижчі мита, ніж ставки режиму найбільшого сприяння (РНС), на певні продукти, які відповідають вимогам ЄС. Також ГСП включає правила визначення походження, які вказують на ступінь або характер переробки, що повинна бути здійснена в країні, яка отримає преференції, для того, щоб продукція отримала кваліфікацію преференційного доступу до ринку ЄС.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Галузева структура торгівлі товарами України та Європейського Союзу Складено автором за статистичними даними World Trade Organization.

Одним з пріоритетів співробітництва між ЄС та Україною на найближчу перспективу є поглиблення економічної інтеграції. Цю мету планується досягти шляхом укладення всеосяжної зони вільної торгівлі, яка передбачатиме лібералізацію у сфері руху товарів, послуг, робочої сили, капіталів і знань та широку гармонізацію нетарифних інструментів економічного регулювання.

Виявлено принципи переходу до режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС, серед яких - поступове досягнення п'яти свобод (рух товарів, послуг, робочої сили, капіталу та знань), строковість, асиметрія, мораторій на введення нових торговельних обмежень.

На основі дослідження наслідків створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною визначено, що для національної економіки ефекти від переходу до режиму вільної торгівлі є надзвичайно важливими й разом із тим різними за своєю природою. Запропоновано їх класифікацію: за терміном впливу (короткострокові, довгострокові), за типом впливу (позитивні, негативні), за групами інтересів (вплив на державу, уряд, регіони, бізнес, споживачів, виробників, посередників, наукову спільноту, політичні організації й недержавні громадські організації), за сферою впливу (торгівля товарами та послугами в розрізі окремих галузей і пов'язаних із нею сфер, інвестиційне середовище, міграційна, регуляторна, екологічна політика, охорона прав інтелектуальної власності).

Максимальний приріст добробуту для національної економіки досягається за умов найбільш глибокої інтеграції з вільним ринком ЄС. Ключовим складником торговельної політики України, що здатна суттєво поліпшити ефекти переходу до торговельного режиму, є лібералізація торгівлі сільськогосподарською продукцією.

За допомогою кореляційно-регресійної моделі обчислено коефіцієнти Пірсона між ставками ввізного мита та макроекономічними показниками в період із 1996 р. до 2008 р. (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив зниження ставок ввізного мита на макроекономічні показники України під час переходу до режиму вільної торгівлі з ЄС Розраховано автором за статистичними даними World Trade Organization, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Державного комітету статистики України.

Макроекономічні показники	Товарообіг, млн дол.	Імпорт товарів, млн дол.	Імпорт пром. продукції, %	Імпорт с/г продукції, %	Товарообіг із ЄС, млн дол.	Частка ЄС в імпорті України, %	ПІІ в Україну, млн дол.	Темпи зростання реального ВВП, до попер. року, %	Доходи, млн грн	Заробітна плата, млн грн	ВВП, млн грн
усі товари	0,42	0,36	0,54	-0,13	0,41	0,72	0,38	0,69	0,06	0,06	0,85
пром. продукція	0,49	0,44	0,49	-0,01	0,49	0,69	0,44	0,62	0,19	0,19	0,82
с/г продукція	-0,75	_0,75	-0,29	_0,57	_0,57	-0,37	-0,72	0,06	-0,89	_0,87	-0,03

Коефіцієнт кореляції Пірсона відображає ступінь лінійної залежності між двома множинами даних, який розраховано за формулою:

(1),

де x і y - вибіркові середні значення (масив 1 і масив 2).

Масив 1 (х) - це множина незалежних значень (ставки ввізного мита).

Масив 2 (у) - це множина залежних значень (макроекономічні показники).

Результати кореляційного аналізу продемонстрували високу непряму залежність між розміром ввізного мита на сільськогосподарську продукцію й обсягом зовнішнього товарообігу України, імпорту товарів, прямих іноземних інвестицій, доходів населення та рівнем заробітної плати. Зменшення ставок ввізного мита на продукцію сільського господарства спричиняє зростання відповідних макроекономічних показників.

Під час переходу до режиму вільної торгівлі між ЄС та Україною спостерігатимуться також і негативні ефекти для національної економіки. Тому потрібно вже сьогодні впроваджувати компенсаційну політику з метою запобігання втратам від участі України в зоні вільної торгівлі з ЄС.

Внутрішня політика процесу інтеграції національної економіки повинна бути направлена переважно на поліпшення економічного клімату для підприємств. Регуляторна конвергенція в зоні вільної торгівлі змусить переглянути бюджетну політику України й набір методів для її реалізації. Витрати з Державного бюджету на гармонізацію національної системи стандартів потрібно буде збільшити, але їх можна частково компенсувати фінансовою та технічною допомогою ЄС. Україна повинна бути зацікавлена в податковій реформі, що передбачає поліпшення податкових зборів; обкладення тих доходів, які раніше випадали із системи оподаткування. Позитивні наслідки також залежать від монетарної політики країни й проведення реформи фінансового сектору, що дасть можливість збільшити внутрішні надходження, полегшити фінансування підприємств, посилити програму приватизації державного сектору. Держава зобов'язана ввести нові режими соціального захисту та більш вибірково орієнтувати заходи для соціально вразливих верств населення, реформувати систему навчання й сферу охорони здоров'я.

ВИСНОВКИ

У дисертації розв'язано важливе наукове завдання щодо дослідження розвитку зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі. Результати проведеного дисертаційного дослідження характеризуються науковою новизною, мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення. На їх підставі можна зробити такі найбільш важливі висновки:

1. Процес трансформації зон вільної торгівлі наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. приводить до їх перетворення в комплексні економічні угоди, що охоплюють як горизонтальні (галузеві), так і вертикальні (регуляторні) механізми міжнародної економічної інтеграції. Проведено класифікацію ефектів збалансованого розвитку зон вільної торгівлі (економічні, соціальні й екологічні наслідки) та ефектів конвергенції між країнами, що інтегруються (зменшення диспропорційності розвитку між партнерами в соціально-економічній, правовій, політичній, технологічній і часовій сферах).

2. Світова практика створення й функціонування зон вільної торгівлі показує, що, незважаючи на існуючі між ними відмінності, їх об'єднує цілий ряд спільних закономірностей, які слід ураховувати під час створення нової генерації зон вільної торгівлі, а саме: зростання ролі торговельних угод як центральної частини зовнішньоекономічної політики країн; ускладнення механізмів зон вільної торгівлі, які сьогодні регулюють не лише режим торгівлі товарами й послугами, а й стали комплексними економічними угодами; перехід до надання взаємних преференцій; створення торговельних блоків континентального масштабу поряд зі збільшенням кількості зон вільної торгівлі.

3. Метою комунітарної політики Європейського Союзу є лібералізація торгівлі між ЄС і третіми країнами, зняття бар'єрів та обмежень у світовій торгівлі, що, у свою чергу, сприяє більш ефективному розміщенню ресурсів, підвищенню ефективності виробництва, зростанню добробуту окремих країн та світової спільноти в цілому. Визначено, що процес комунітаризації є фактором підвищення міжнародної конкурентоспроможності економік країн ЄС. Зменшення або скасування обмежень руху товарів, послуг і зростання мобільності факторів виробництва супроводжує створення більш конкурентного середовища і для національних виробників країн-партнерів, що, у свою чергу, приводить до зростання виробництва, зменшення цін та підвищення норми прибутку.

4. Механізм функціонування зон вільної торгівлі ЄС має галузеву специфіку. Це обумовлено системою внутрішніх і зовнішніх факторів економічного, соціального, історичного характеру, що призводить до поділу товарних груп та окремих товарів на чутливі, напівчутливі й нечутливі. Функціонування зони вільної торгівлі пов'язано також з інструментальним механізмом. Серед основних інструментів реалізації принципу вільної торгівлі є ліквідація митних бар'єрів між країнами-партнерами, правила походження товару, заборона обмежень кількісного характеру, ліквідація податкової дискримінації, режими надання послуг: транскордонне постачання, споживання за кордоном, комерційна діяльність, присутність фізичної особи. Свобода руху працівників складається з чотирьох основних прав: право на пошук роботи й працевлаштування, право на пересування, право на перебування, право залишитися. Механізм вільної торгівлі передбачає забезпечення ефективного та недискримінаційного захисту прав інтелектуальної власності.

5. Нова генерація зон вільної торгівлі вимагає диференціації зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі. Це дало змогу класифікувати зони вільної торгівлі ЄС за такими критеріями: рівнем доступу на ринок країн, типом партнерів та потенційністю співпраці. Відповідно до виділених груп країн простежуються особливості механізму комунітарної економічної політики ЄС у зонах вільної торгівлі. Глибина та галузеве охоплення зони вільної торгівлі залежить від політичного вибору країни, послідовності структурних й інституційних реформ.

6. Країни Європейського Союзу займають вагому частку в географічній структурі зовнішньої торгівлі України. Проте аналіз динаміки, обсягів, структури й географії зовнішньоторговельних відносин із країнами ЄС свідчить про недостатнє використання потенційних можливостей України. Основна перешкода для українського експорту до ЄС - невідповідність продукції стандартам якості, прийнятим у ЄС. Перспективи усунення нетарифних бар'єрів між ЄС та Україною для сільського господарства й харчової галузі набагато проблематичніші, ніж щодо промислових товарів.

7. Наслідки переходу до режиму вільної торгівлі для України є надзвичайно важливими й разом із тим різними за своєю природою. Запропоновано їх класифікацію: за терміном впливу, типом впливу, групами інтересів, сферою впливу. Максимальний позитивний вплив досягається за умов найбільш глибокої інтеграції з вільним ринком ЄС. Під час функціонування поглибленої вільної торгівлі можна буде досягти розширення принципу свободи руху не лише на товари й послуги, а й на капітал, робочу силу та знання.

8. Пріоритетним напрямом створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною є скасування митних та кількісних бар'єрів на сільськогосподарську продукцію. У роботі на основі кореляційного аналізу встановлена висока непряма залежність між розміром ввізного мита на сільськогосподарську продукцію й обсягами зовнішнього товарообігу України, імпорту товарів, прямих іноземних інвестицій, доходів населення та рівнем заробітної плати. Зменшення ставок ввізного мита на продукцію сільського господарства спричинятиме зростання макроекономічних показників України під час переходу до режиму вільної торгівлі з ЄС.

9. Угода про вільну торгівлю позначиться й негативними наслідками для української економіки. Обґрунтовано необхідність упровадження компенсаційної політики з метою запобігання втратам від участі України в зоні вільної торгівлі з ЄС. Тому політика процесу інтеграції України повинна супроводжуватися реформуванням національної економіки, захистом українських виробників на ринку ЄС, розширенням інвестиційних проектів за участю європейського капіталу, раціональним використанням конкурентних позицій держави, науково-технічного та технологічного співробітництва й забезпеченням макроекономічної стабільності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Мерза Н. З. Економічні концепції вільної торгівлі / Н. З. Мерза // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Серія “Економічні науки”. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - № 12. - С. 239-245.

2. Мерза Н. З. Вибір національної моделі вільної торгівлі України з Європейським Союзом / Н. З. Мерза // Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. пр. Вип. 70 : у 2 ч. Ч. ІІ. - К. : КНУ ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин, 2007. - С. 281-286.

3. Мерза Н. З. Взаємозв'язок екології та торгівлі в умовах лібералізації відносин між Україною та ЄС / Н. З. Мерза // Наук. вісн. ВНУ ім. Лесі Українки. Серія “Економічні науки”. - 2008. - № 7. - С. 277-284.

4. Мерза Н. З. Сучасний стан і перспективи міжінтеграційного співробітництва ЄС та АСЕАН / Н. З. Мерза // Вісн. Хмельницького нац. ун-ту : наук. журн. Серія “Економічні науки”. - Хмельницький : Хмельницький нац. ун-т, 2008. - № 1. - Т. 1 (103). - С. 89-93.

5. Мерза Н. З. Угоди про вільну торгівлю у світовій економіці / Н. З. Мерза // Наука молода : наук.-період. вид. : зб. наук. пр. молодих вчених ТНЕУ. Серія “Економічні науки”. - 2008. - № 9. - С. 70-75.

6. Мерза Н. З. П'ята свобода ринку в угодах Європейського Союзу з третіми країнами / Н. З. Мерза // Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. пр. Вип. 81 : у 2 ч. Ч. ІІ. - К. : КНУ ім. Т. Шевченка ; Ін-т міжнар. відносин, 2008. - С. 225-232.

7. Мерза Н. З. Характер торговельних відносин між Україною та ЄС / Н. З. Мерза // Наук. вісн. Чернівец. торговельно-економічного ін-ту КНТЕУ. Серія “Економічні науки”. - 2009. - Вип. ІІ (34). - С. 74-84.

Матеріали конференцій:

8. Мерза Н. З. Функціонування ринку Європейського Союзу / Н. З. Мерза // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали VІI Міжнар. наук.-практ. конф., м. Житомир, 17-18 травня 2005 р. : у 2-х ч. Ч. ІІ. - Житомир, 2005. - С. 21-22.

9. Мерза Н. З. Європейський Союз і міжнародні торговельні угрупoвання / Н. З. Мерза // Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та асп., м. Чернівці, 26-27.04.2007 р. : у 2-х ч. Ч. ІІ. - Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2007. - С. 414-417.

10. Мерза Н. З. Перехід до режиму вільної торгівлі України з Європейським Союзом у контексті національних інтересів / Н. З. Мерза // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі : матеріали наук.-практ. конф. курсантів, студ. та молодих науковців. - Дніпропетровськ : Академія митної справи України, 2007. - С. 102-103.

11. Мерза Н. З. Передумови створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом / Н. З. Мерза // Україна - ЄС - Європа : нові виклики та модернізація відносин : зб. матеріалів VII Міжнар. наук.-практ. конф. молодих науковців 18 квіт. 2007 р. - К. : УАЗТ, 2007. - С. 89-92.

12. Мерза Н. З. Європейський Союз та Азія - партнери на шляху нового співробітництва / Н. З. Мерза // Економіка країн євроазіатського та африканського континентів і Україна : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених. - Т. : ТНЕУ, 2007. - С. 47-50.

13. Мерза Н. З. Розвиток машинобудування в умовах переходу до режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом / Н. З. Мерза // Регіональні аспекти розвитку в умовах Європейського вибору : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 13-16 вересня 2007 р. - Сімферополь : Крим. ін-т бізнесу, 2007. - С. 22-25.

14. Merza N. Z. Prospects of transatlantic free trade zone's creation (European Union and USA) / N. Z. Merza // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 11?12 жовт. 2007 р.: у 2-х т. / за ред. В. Й. Лажніка, С. В. Федонюка. - Т. 1 : Європейські інтеграційні процеси, проблеми євроатлантичної інтеграції і національна безпека України. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - С. 141-145.

15. Меrzа N. Z. A new paradigm of regional trade agreements / N. Z. Меrzа // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. і молодих науковців, 15-16 травня 2008 р. : у 2-х т. Т. 1. / за ред. В. Й. Лажніка, С. В. Федонюка. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - С. 233-238.

16. Мерза Н. З. Ринок телекомунікаційних послуг України в умовах поглиблення співробітництва з Європейським Союзом / Н. З. Мерза // Актуальні проблеми розвитку суспільства : історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття / Одинадцяті читання пам'яті В. Липинського : матеріали доп. учасників VІ Міжнар. наук.-практ. конф., 17 квіт. 2008 р. / ред. кол. : О. П. Самойленко та ін. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. - С. 63-66.

17. Мерза Н. З. Питання сталого розвитку у торговельних угодах Європейського Союзу / Н. З. Мерза // Стратегія забезпечення сталого розвитку України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р. : у 3 ч. Ч. 1. - К. : РВПС України НАН України, 2008. - С. 125-127.

18. Мерза Н. З. Передумови і наслідки переходу до режиму вільної торгівлі між Європейським Союзом та Чилі / Н. З. Мерза // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів на сучасному етапі : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. асп. і студ., 23?24 жовт. 2008 р. - Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2008. - С. 64-67.

АНОТАЦІЯ

Щербата Н. З. Розвиток зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню розвитку зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі. Розглядається еволюція економічних концепцій вільної торгівлі у світовій економіці. Визначено передумови та ефекти усунення бар'єрів у міжнародній торгівлі, закономірності формування зон вільної торгівлі. Виявлено механізми функціонування зон вільної торгівлі Європейського Союзу. Проаналізовано комунітарну політику створення основ вільного обігу товарів та послуг із країнами-партнерами, лібералізацію умов капіталообміну ЄС у зонах вільної торгівлі, вплив вільної торгівлі на становлення комунітарної міграційної політики, інтернаціоналізацію п'ятої свободи спільного ринку ЄС в угодах із країнами-партнерами. Досліджено формування засад вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною. Проаналізовано економічні наслідки створення зони вільної торгівлі Європейського Союзу з Україною.

Ключові слова: Європейський Союз, зовнішньоекономічна політика, лібералізація, міжнародна економічна інтеграція, зона вільної торгівлі.