Основні тенденції розвитку Чехії в міжнародному економічному інтеграційному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

на тему: «Основні тенденції розвитку Чехії в міжнародному економічному інтеграційному просторі»

Виконав: Вараниця Євгеній

студент групи ФЕП - 314

Київ 2014

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика економіки країни

2. Виробнича та торговельна товарна структура країни

3. Міжнародна торговельна структура послугами країни

4. Прямі іноземні інвестиції в країну в загальному та у розрізі країн та секторів економіки у динаміці

5. Роль ТНК та ТНБ у становленні та функціонуванні економіки країни

6. Фондові біржі країни

7. Центральний банк країни та його валютно-курсова політика

8. Оцінка основних макроекономічних показників країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному простор

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Останнє десятиліття ХХ ст. стало революційним періодом в історії країн Центральної та Східної Європи. Саме в цей час у їх суспільно-політичному розвитку значну роль почав відігравати національний фактор, що призвело як до позитивних, так і до негативних політичних, соціальних та культурних наслідків. Яскравим прикладом цього процесу може слугувати історичний розвиток Чехо-Словаччини та її держав-наступниць періоду кінця 1980-х - середини 1990-х рр.

Великі перетворення, що відбулися в Чехо-Словаччині та в інших країнах Центральної та Східної Європи наприкінці 1980-х рр. зумовлені економічними та національного факторами в суспільно-політичному житті. Падіння системи державного соціалізму та розпад Чехо-Словацької федерації продемонстрували силу національного чинника у політичному житті країни. Слід підкреслити, що національний фактор у даному випадку виступив одночасно руйнівником усталених політичних утворень та творцем нових національних держав.

1. Загальна характеристика економіки країни

чехія інвестиція міжнародний економіка

Після розвалу соціалістичної системи в Центральній та Східній Європі Чехія мала значні переваги в плані модернізації своєї економіки та стрімкому переходу її до ринку. Основними перевагами, що характеризували цю «виключність» країни були: високий рівень розвитку виробництва, відносно висока якість товарів та послуг, що випускаються, зорієнтованість населення країни на швидку інтеграцію із Заходом тощо. 1 січня 1993 р. відбулося «оксамитове розлучення» Чехії зі Словаччиною, яка в межах колишньої Чехословаччини мала значно нижчий рівень соціально-економічного розвитку. Це дозволило у короткий строк досягти значних успіхів у плані трансформації національної економіки, яка відбувалася у три етапи і мала всі ознаки градуалізму. Упродовж 1993--1996 рр країна впевнено продемонструвала всій Європі високі темпи економічного зростання, її щорічний ВВП у цей період збільшувався на 4--5 % щорічно. Проте 1997 р. опинився кризовим для економіки країни. Його основними причинами стали: затримка реструктуризації промислових підприємств, слабкість створюваного в країні ринку капіталів, зростання дефіциту платіжного балансу (у 1996 р. він досяг 8 % ВВП). До цього слід також додати необґрунтованість існування «валютного коридору», за якого Центральний банк вимушений був витратити понад 3 млрд дол. на штучну підтримку чеської крони, що не дало ніяких результатів, обвал курсу національної валюти став неминучим. Значною мірою це було спровоковано також непомірно високим зростанням заробітної плати, яка відставала від темпів зростання продуктивності праці.

У наступні три роки спостерігалося від'ємне чи близьке до нульового зростання ВВП і лише у 2000 р. приріст ВВП становив 2,9 % (у 2001 р. вже 3,6 %). Основними заходами, які здійснював уряд упродовж кризового періоду були: реструктуризація підприємств, приватизація банків та комунальних послуг, зменшення державного впливу на економіку, стимулювання залучення ПІІ, зниження державних витрат. Водночас уряд Чеської Республіки активно працював над імплементацією основних документів Європейського Союзу в національне законодавство, що дозволило країні ввійти до складу цієї організації 1 травня 2004 р.

Сучасна структура господарства країни характеризується низькою питомою вагою сільського господарства у структурі ВВП країни, питома вага якого у 2002 р. становила лише 3,7 % (у 2000 р. -- 4,2 %). У структурі зайнятості цей відсоток дорівнював лише 4,9 % (у сусідній Польщі -- 19,6 %, Словаччині -- 6,6 %). Близько 40 % становить частка промисловості та 56 % припадає на сферу обслуговування, зайнятість в якій невпинно зростає. Особливістю останньої є високий рівень розвитку туристичного бізнесу. Приміром, у 20001 р. країну відвідало 16 млн іноземних туристів (в 1,6 раза більше, ніж населення країни), що сприяло залученню в економіку країни понад 3 млрд дол. Питома вага туристичної індустрії в структурі ВВП вже зараз перевищує 8 %.

Рис. 1

Чехію початку ХХІ ст. характеризує досить високий рівень приватного сектору. Понад 80 % випуску промислової продукції створюється саме в ньому. Цьому значною мірою сприяли прямі іноземні інвестиції, приплив яких після 2000 р. суттєво збільшився, разом з тим, їх розподіл у країні є нерівномірним. Якщо станом на початок 2002 р. у середньому на одного жителя країни припадало 2654 дол. ПІІ, то на одного столичного жителя -- 11 522. Аналогічним був також рівень безробіття -- 9,8 % у цілому по країні та 3,7 % у Празі. А ось щодо середньої зарплати, то вона має менш контрастний вигляд (450 дол. по ЧР та 655 дол. у Празі).

Характеризуючи потенціал Чеської Республіки у світовій економіці, слід зазначити певні особливості.

1. Чехія має доволі високий рівень індексу людського розвитку, за показником якого країна посідала у 2002 р. 32-е місце у світі (0,861), пропускаючи перед собою з усіх країн ЦСЄ лише Словенію.

2. Країна має значні технологічні позиції у світі. Так, за індексом технологічних досягнень (ІТД) Чехія посідала 21-е місце у світі в 2000 р., випереджаючи деякі країни ЄС (Грецію, Португалію).

3. На відміну від багатьох держав ЦСЄ більша частина інвестицій поступала в галузі машинобудування (близько 40 %), що привело до збільшення експорту. Наприклад, чеська «Шкода» завдяки німецьким капіталовкладенням суттєво нарощує обсяги продажів автомобілів на європейських і світових ринках. Велике значення для залучення нових ПІІ в економіку країни мало створення нової інституційної структури «Чехінвесту», який відкрив свої відділення не тільки у фінансових столицях світу, а й у найбільших інноваційних комплексах (приміром у Силіконовій долині США) з метою запозичення технологій «ноу-хау».

4. Швидко відбувався процес приватизації банків, їх збільшення та злиття, а також перехід контрольного пакету акцій до іноземних власників. Активи трьох найбільших у Чехії банків зараз становлять 16,6 млрд дол. (2000 р.), при цьому майже 95 % цих активів припадає на зарубіжних інвесторів.

5. Структурні зрушення в економіці зумовили значні зміни в складі та співвідношенні окремих видів експорту. Так, питома вага машин та обладнання становить 41 %, хімічні продукти -- близько 10 %, інші промислові товари -- 40 %, з чого випливає, що країні вдалося уникнути сировинної спеціалізації. Вступ Чехії до ЄС збільшив його питому вагу в структурі зовнішньої торгівлі, яка навіть перед цим була найбільшою серед країн ЦСЄ (69 % в експорті та 62 % в імпорті, 2001 р.).

6. Уряд країни постійно працює над подоланням регіональних диспропорцій у країні, а чеська модель локального розвитку є у багатьох випадках показовою для всіх постсоціалістичних країн. Зупинимося на ній детальніше, так само як і на тих обсягах допомоги з боку структурних фондів ЄС, яку країна почала отримувати з травня 2004 р.

Відповідно до закону «Про державну підтримку регіонального розвитку» пріоритетними для Чеської Республіки є наступні території:

1) регіони з посиленою державною допомогою, що характеризуються низьким рівнем розвитку, у тому числі:

а) території зі значними структурними змінами, які призвели до рецесії у діяльності окремих секторів їх економіки та компаній, що працюють в них, а відтак і до значного зростання рівня безробіття;

б) економічно слаборозвинуті території, тобто ті, що мають показники розвитку нижчі за середні по країні;

в) сільські території, що характеризуються низькою густотою населення, депопуляцією та високим відсотком працівників, що зайняті у сільському господарстві.

2) Інші регіони, до яких відносять прикордонні території, колишні військові зони, території, що постраждали внаслідок стихійного лиха чи забруднення довкілля, території з низьким рівнем розвитку економіки через несприятливі умови, а також території з домінуванням аграрного виробництва та високим рівнем безробіття.

3) Регіони індивідуальної підтримки.

Наведена вище модель у цілому відповідає європейській системі індикації регіонального розвитку країн Європейського Союзу, що випливає з «Порядку денного -- 2000» (Agenda-2000), який визначив пріоритети наднаціональної підтримки впродовж 2000--2006 рр. Однак деяку відмінність при цьому мають регіони з низькою густотою населення. Справа у тому, що коли в ЄС писали цей документ, то передбачалося, що системну допомогу будуть отримувати зі структурних фондів ті регіони Швеції (Північний Схід) та Фінляндії (Північ), де відповідний показник становить менше 10 осіб на км2. Середня ж густота населення у Чеській Республіці дорівнює 129 особам на км2, проте навіть коливання на рівні +50 % названого індикатора, які спостерігаються у чеських регіонах, навряд чи виведуть їх на подібний до «скандинавського» рівень, а відтак вони можуть підтримуватися спираючись лише на національні фонди, за умови, що це не буде суперечити європейському конкурентному законодавству.

Досить багато суперечностей викликає також у ЧР сама схема допомоги як депресивним територіям, так і активним. Сьогодні прямими інструментами підтримки регіонів у Чеській Республіці визначено лише три:

1) субсидії (включаючи субсидії на робочу силу);

2) низьковідсоткові позики чи позики, що спрямовані на розвиток пріоритетних територій, чи територій, що мають певні привілеї;

3) повернення фінансової допомоги.

Подібний інструментарій дещо відрізняється від того, який існує в деяких країнах ЄС, насамперед своєю конкретизацією, що дозволяє уникнути розпорошення державного бюджету, неможливості формування «споживацької» схеми з боку депресивних регіонів, а також максимізації підтримки територій, які активно розвиваються.

Значною перевагою чеської моделі розвитку є те, що в цій країні вдалося уникнути «диверсифікації виробництва документів про регіони», що явно відрізняє їх від багатьох пострадянських держав, хоча останнім часом в Україні намітилася наявна тенденція до уніфікації законів, розпоряджень та стратегій відповідно до аналогічних документів в ЄС та країнах-аплікантах. Найважливішими нормативно-регулятивними актами, що спрямовані на подальший регіональний розвиток в Чеський Республіці, є:

* довгострокова політика розвитку;

* стратегія регіонального розвитку;

* національна програма регіонального розвитку (середньострокова)

Таблиця 1

Основні фонди

	2011	2012	2013
Кількість колективних інвестиційних фондів	145	156	168
Кількість пенсійних фондів	10	10	110

Таблиця 2

Кількість і структура внутрішніх колективних інвестиційних фондів Чехії у 2011-2013 рр.

	31.12.2011р.	31.12.2012 р.	31.12.2013 р.
Кількість інвестиційних фондів, всього, в тому числі:	145	156	168
- інвестиційні фонди, з них:	14	25	29
- для громадськості	-	-	-
- для кваліфікованих інвесторів	14	25	29
- пайові інвестиційні фонди, з них:	131	131	139
- для громадськості, них:	109	110	114
- відкриті, з них:	109	110	114
- UCITS, з них:	39	36	36
- фонди грошового ринку	4	5	5
- фонди облігацій	9	10	10
- фонди акцій	12	12	12
- змішані фонди	4	2	2
- фонди фондів	10	7	7
- фонди нерухомості	-	-	-
- закриті	-	-	-
- для кваліфікованих інвесторів	22	21	25

Таблиця 3

Основні показники діяльності колективних інвестиційних фондів Чехії у 2011-2013 рр., тис чеських крон

	31.12.2011 р.	31.12.2012 р.	31.12.2013 р.
Активи, всього	115948076	118470635	119196404
Зобов'язання	1477773	1813162	1875926
Колективні інвестиційні фонди відкриті для громадськості
фонди грошового ринку
Активи	51111156	47233464	46988343
фонди облігацій
Активи	14899762	14999399	16657535
фонди акцій
Активи	8164196	14576075	13461147
змішані фонди
Активи	23404135	24623684	25187082
фонди фондів
Активи	16652808	15705033	15479651
фонди нерухомості
Активи	1716019	1332980	1422646

З точки зору спрямованості інвестиційних фондів, то їх активи (33,2%) були розміщені в довгострокові облігації, а ще 21900 млн чеських крон (18,4%) були інвестовані в інструменти грошового ринку, 21300 млн чеських крон (17,8%) - в акції, 20800 млн чеських крон (17,4%) - у депозити, 14100 млн чеських крон (11,8%) -в цінні папери. Ця структура залишається практично незмінною протягом тривалого часу.

Залежно від типу інвестиційних фондів, то найбільший обсяг активів від їх загального обсягу (39,4%) мають пайові відкриті інвестиційні фонди для громадськості. Активи змішаних фондів становлять 21,1% активів всіх пайових інвестиційних фондів. Далі йдуть фонди облігацій (14%), активи фондів фондів (13%), фонди акцій (11,3%). На фонди нерухомості припадає мінімальна частка від загальних активів (1,2%).

2. Виробнича та торговельна товарна структура країни

Промисловість є найрозвиненішим і найважливішим сектором економіки Чехії. Вона становить 40 відсотків національного прибутку. Стабільно працюють підприємства харчової промисловості, електротехнічної, лакофарбової, побутової хімії, авіаційної, автомобільної промисловості.

Провідна роль в економіці Чехії належить обробній промисловості та машинобудуванню. Зокрема, виробництву автомобілів, сільськогосподарських машин, верстатів і т. д.

Металообробка, електротехнічна, хімічна, текстильна і швейна промисловість досить розвинені в Чехії. Чеська промисловість оснащена сучасним обладнанням і кваліфікованою робочою силою.

Сьогодні Чехія вважається найбагатшою в Центральній Європі, найбільш промислово розвиненою країною з найменшою долею сільського господарства у валовому внутрішньому продукті.

Традиційно розвинене молочне і м'ясне тваринництво, рослинництво, рибальство, виноробство і пивоварна галузь. Сільське господарство Чехії має достатньо високий рівень автоматизації та механізації, повністю забезпечує основні потреби країни в продукції землеробства і тваринництва, а також експорт в країни ЄС , Словаччину та СНД.

3. Міжнародна торговельна структура послугами країни

Заходи з лібералізації зовнішньої торгівлі та залучення вагомих іноземних інвестицій суттєво покращили збалансованість зовнішньоторговельного обороту і структуру експорту. Головну частину експорту складають будівельні матеріали, ліс та металовироби, транспортне, медичне обладнання, вироби текстильної промисловості, меблі, швейні вироби та взуття. В основному експортними партнерами Чехії є країни Європейського Союзу, (63%, з них 43% - належить Германії).

Поліпшення структури експорту виявилося перш за все у збільшенні частки машинотехнічної продукції, з'явився також принципово новий напрямок - експорт ліцензій і будівництво на їх основі промислових об'єктів за кордоном.

Одна з головних статей прибутку чеського бюджету - туризм.

Значна частина всього імпорту Чехії надходить з країн Європейського союзу та Європейської зони вільної торгівлі, дещо менше - з країн колишнього Радянського Союзу і лише 6 відсотків - з країн "третього світу". Імпортується насамперед нафта, природний газ, напівфабрикати для чеської промисловості.

4. Прямі іноземні інвестиції в країну в загальному та у розрізі країн та секторів економіки у динаміці

Залучення інвестицій - складова частина економічної політики країни. Для стабілізації розвитку економіки керівництво Чехії вжило низку заходів, спрямованих на підняття промислового виробництва, збільшення інвестиційного потоку і зростання експорту. Зокрема, створено режим максимального сприяння надходженню інвестицій в економіку країни. Скажімо, інвестори, котрі вкладають більше 10 млн. доларів, звільняються від податків на 10 років, отримують гранти за кожне новостворене робоче місце, мають право неоподатковуваного ввезення обладнання. Окремі пільги передбачені також для компаній, що планують довгострокові інвестиції. Залучення іноземних інвестицій у чеські підприємства зазвичай пов'язане не лише із забезпеченням фінансових вкладень у нове обладнання, машини, будівлі і т.д., але й у нові технології і маркетингові "ноу-хау". Все це сприяє швидкому і якісному процесу реструктуризації підприємств. В результаті на території республіки працює майже 150 тисяч іноземних компаній. Найбільше інвестицій спрямовано в галузі транспорту і зв'язку, виробництва транспортного обладнання, будівництва.

Завдяки масивному притоку інвестицій зміцнилася чеська крона.

Стан економічного розвитку Чеської Республіки (2013 р.)

Економіка: частка промисловості в економіці країни - 40,2%, сфери послуг - 56,4%, сільського господарства - 3,4%. Головні галузі промисловості - металургія, металообробка, верстатобудування, ядерне машинобудування, виробництво автомобілів, електричного обладнання, телерадіоапаратури, комп'ютерів, обладнання для телекомунікацій, хімічна промисловість та виробництво пластмас, фармацевтика, виробництво медичного обладнання, оборонна промисловість, авіаційна промисловість, виробництво споживчих товарів, інформаційні технології.

У сільському господарстві діє 584 кооперативи, 29 404 індивідуальні господарства, 2 154 торговельні компанії. Основні галузі - вирощування зерна, цукрових буряків, картоплі, рапсу, овочів і фруктів, виноградарство, тваринництво, птахівництво.

Соціально-економічна ситуація в ЧР протягом 2013 року характеризувалася подальшим пожвавленням економічного життя в країні, поступовим подоланням наслідків світової фінансово-економічної кризи, які особливо негативно позначилися на чеській економіці у другому кварталі 2012 року. Так, у 2013 році ВВП зріс на 2,5 відсотка у порівнянні з відповідним періодом 2012 року.

Виробництво промислової продукції у 2013 році зросло на 10,5 відсотка проти відповідного показника 2012 року, однак цей показник був нижчим, ніж у 2010 та 2011 роках (відповідно на 6,3 відсотка і 4,6 відсотка). Прибутки промислових підприємств підвищилися на 10,1 відсотка. Найвищими темпами зростало виробництво автомобілів та причепів до них, машин і обладнання, металічних конструкцій та виробів. Водночас скоротилися темпи зростання виробництва одягу.

Обсяги будівельної продукції у 2012 році скоротилися на 7,8 відсотка, в т.ч. у наземному будівництві - на 8,4 відсотка, інженерних спорудах - на 6,7 відсотка. Кількість квартир, будівництво яких було започатковано у четвертому кварталі, знизилася на 72,7, кількість квартир, зданих в експлуатацію, - на 5,6 відсотка. Згадана негативна тенденція посилилася у січні 2013 року, коли обсяги будівельної продукції скоротилися на 14,6 відсотка. Було започатковано будівництво 2172 квартир, що 0,8 відсотка менше, ніж у відповідному періоді 2012 року, кількість квартир, завершених будівництвом, становила 4982 (на 16,5 відсотка менше за минулорічний показник).

Протягом 2012 року відбулося певне пожвавлення споживання домашніми господарствами. Прибутки у роздрібній торгівлі зросли на 3,5 відсотка. Найбільший вплив на зростання цього показника мала значна кількість автомобілів, придбаних підприємцями, які скористалися деякими протикризовими заходами Уряду, насамперед, податковими вигодами. Прибутки у сфері послуг зросли на 0,2 відсотка, що, за оцінкою експертів, пов'язано з традиційним уповільненим реагуванням цього сектору на циклічний розвиток економіки.

Станом на 1 січня 2013 року у порівнянні з 1 грудня 2012 року рівень безробіття в ЧР зріс на 1 відсоток і становив 9,6 відсотка. За оцінкою експертів, це стало результатом взаємодії кількох факторів: сезонність у деяких виробничих сферах (сільське господарство, будівництво, туризм), зниження купівельної сили населення внаслідок економічної кризи, що у свою чергу призвело до скорочення кількості малих і середніх підприємців, а також ремісників, тощо.

Середня заробітна плата у 2012 році досягла суми 23219 крон. Разом з тим майже дві третини працівників мають заробітну плату меншу, ніж наведена вище сума середньої зарплати.

Міра інфляції (приріст середнього індексу цін за останні 12 місяців проти середнього показника 12 попередніх місяців) становила у грудні 2012 року 1,5 відсотка, що є третім найнижчим показником річної міри інфляції починаючи з 1989 року. У січні 2013 року міра інфляції становила 1,6 відсотка.

Слід особливо наголосити на тому, що виходу з кризи чеській економіці істотно сприяв позитивний розвиток зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Так, чеський експорт у 2012 році зріс на 17,7 відсотка, імпорт - на 20,3 відсотка. Позитивний зовнішньоторговельний баланс становив 124,5 млрд. крон (на 25, млрд.. крон менше, ніж у 2011 році). Значною мірою це було пов'язано із зростанням попиту на автомобілі у Німеччині, Словаччині, мотивованому протикризовими заходами урядів, а також у Росії (протягом третього кварталу їх було експортовано на суму 56 млрд. крон). Протягом січня 2013 року чеський експорт зріс на 27,0 відсотка.

Прямі іноземні інвестиції в економіку країни у третьому кварталі 2013 року становили 98,9 млрд. крон, що є найвищим показником, починаючи з першого кварталу 2011 року.

Зовнішня торгівля: У товарній структурі експорту традиційно переважають машини та транспортні засоби, імпорту - енергоносії, хімічні продукти, сировина, обладнання, машини, різні промислові вироби.

В географічній структурі експорту перевага належить країнам з розвиненою ринковою економікою (90%), передусім, членам Євросоюзу (найбільші торговельні партнери - Німеччина, Франція, Словаччина, Австрія, Британія). Імпорт також припадає головним чином на розвинуті ринкові економіки (79%). Водночас відбувається стрімке зростання імпорту з Китаю. Найкращою залишалася ситуація у зовнішній торгівлі з країнами - членами ЄС, зокрема Німеччиною, Польщею, Італією, Словаччиною, Великою Британією, Францією, Іспанією, Австрією та Нідерландами.

У 2013 році найбільш позитивний зовнішньоторговельний баланс Чехія мала з Німеччиною, Словаччиною та Великою Британією, найвищий дефіцит - у торгівлі з Китаєм, Росією та Японією.

Транспорт: довжина залізниць - 9572 км, шосе з твердим покриттям - 129 338 км, автомагістралей - 605 км; кількість легкових автомобілей - 4,04 млн., кількість автомобілей на 1000 чол. - 394,7. Аеропорти - Прага, Брно, Карлові Вари. Територією ЧР проходять чотири загальноєвропейські транспортні коридори.

Засоби інформації, зв'язок - за даними Freedom house, чеська преса має статус вільної, свобода преси гарантується Конституцією, що на практиці було захищено низкою судових рішень.

Кількість стаціонарних телефонів - 4,59 млн., телефонних ліній на 1000 чол. - 448,44, мобільних телефонів - 10,34 млн., в т. ч. на 1000 чол. - 1010,21, персональних комп'ютерів - 3,15 млн., в т. ч. на 1000 чол. - 307,75, переважна більшість комп'ютерів підключена до мережі Інтернет, доступної 80 % населення.

Міжнародний рейтинг: у січні 2013 року міжнародне рейтингове агентство Standart & Poor's підтвердило рейтинг довготермінових валютних зобов'язань Чехії на ступені «А плюс», що є найвищим можливим рейтингом. Тобто чеська економіка є конкурентоздатною та диверсифікованою, такою, що спроможна подолати ризики у валютній сфері. Рейтинги довготермінових та короткотермінових зобов'язань у національній валюті агентство також залишило без змін - відповідно на ступенях «А плюс».

Рейтинги агентства Standart & Poor's є найбільш важливою оцінкою фінансової ситуації у будь-якій країні, якими керуються усі великі інвестори при розгляді питання щодо надання позики тому чи іншому урядові.

Міжнародне (багатостороннє) співробітництво: Чеська Республіка є членом ООН, НАТО (1999 р.), ЄС (2004 р.), ОБСЄ, СОТ, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, ОЕСР та багатьох інших міжнародних організацій. З 1 січня до 1 липня 2009 р. Чехія головувала в Євросоюзі.

У 2010 р. контингенти ЗС ЧР беруть участь у наступних міжнародних миротворчих та інших воєнних операціях за кордоном:операції НАТО в Косово (KFOR) - загальна чисельність контингенту до 550 осіб; операції НАТО в Афганістані (ISAF) - до 600 осіб.

5. Роль ТНК та ТНБ у становленні та функціонуванні економіки країни

Швидкий ріст світового господарства в другій половині XX століття призвів до розширення та підвищення ролі зовнішньоекономічної сфери. Зовнішньоекономічна політика спрямована на вирішення задач, пов'язаних з використанням вигод міжнародного поділу праці. З її допомогою уряди прагнуть забезпечити економічні і політичні умови, що полегшують національному капіталу пристосування до змін на міжнародних ринках.

ТНК -- основний структурний елемент економіки більшості країн, провідна сила їх розвитку та підвищення ефективності. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку.

З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання чи об'єднання найбільших компаній світу.

У результаті перенесення частини виробничого процесу за кордон ТНК Чехії мають можливість використовувати конкурентні переваги та ресурсну базу багатьох країн. Держава-реципієнт отримує фінансові вливання через прямі іноземні інвестиції, спостерігається прискорення залучення новітніх технологічних досягнень, управлінського досвіду, державний бюджет отримує доходи через стягнення податків із господарюючих суб'єктів.

Проте можуть виникати й труднощі на шляху ефективного розвитку компаній. Зокрема, представники приймаючої сторони можуть бути недопущеними до участі в проведенні дослідних робіт, можливе встановлення жорсткого тотального контролю зі сторони ТНК над усіма сторонами діяльності структурної одиниці компанії, яка діє на національному ринку. Також ТНК можуть монопольно диктувати ціни, які утискають інтереси приймаючих країн.

ТНК є менш вразливими до процесів асинхронності світового розвитку та кризових явищ економік, оскільки в періоди зниження ділової активності в певній країні ТНК спирається на підтримку своїх філій у державах, які не охоплені кризою. Гнучкість є безумовною перевагою ТНК над підприємствами, які працюють виключно на національних ринках.

6. Фондові біржі країни

Фондові біржі -- це спеціалізовані організації, в приміщенні яких відбуваються зустрічі продавців цінних паперів з покупцями. Об'єднуючи професійних учасників ринку цінних паперів в одному приміщенні, біржі створюють умови для концентрації попиту та пропозиції і підвищення ліквідності ринку взагалі.

На початку 90-х років у світі налічувалось 200 бірж у більш ніж 60 країнах. У Північній Америці 15 бірж, у тому числі п'ять канадських, у Європі -- понад 100, у Центральній та Південній Америці -- 20, решта припадає на Африку, Азію та Австралію. Кожна розвинута країна має як мінімум одну біржу.

В Міжнародну федерацію фондових бірж, що розміщена в Парижі, входить 31 біржа. Метою Федерації є забезпечення рівних прав для всіх акціонерів та координація структур ринків цінних паперів. Кожного року проводяться наради комітетів цієї організації, на яких розглядаються проблеми законодавчого регулювання торгівлі цінними паперами, впливу економічної політики на фондовий ринок, розвитку техніки та технології біржової справи тощо.

Але біржа -- це не тільки спеціальне місце для укладання угод, а й спеціальна система організації торгівлі, котра підпорядковується спеціальним правилам і процедурам.

До торгів на біржах звичайно допускаються лише достатньо надійні й високоліквідні цінні папери, що створює можливість безперервного їх обігу. Біржова інформація про курс цінних паперів, про укладені угоди стає доступною для різних верств інвесторів. Тому біржа є чутливим барометром стану ринку цінних паперів, а отже -- стану справ в економіці взагалі.

Рис. 2

7. Центральний банк країни та його валютно-курсова політика

У Чеській Республіці діє дворівнева банківська система європейського типу, включаючи Чеський національний банк (далі - ЧНБ) і мережу комерційних банків універсального типу.

Чеський національний банк заснований у 1989 році і виконує функції Центрального банку країни. Основними законодавчими актами, що регламентують сферу його діяльності, є Закон "Про Чеський національний банк" від 1993 р. № 6 і Закон Чеської Республіки "Про банківську діяльність" від 2002 р. № 405. На законодавчому рівні встановлено, що основною метою ЧНБ є забезпечення цінової стабільності в країні. У зв'язку з цим Банк зобов'язаний надавати до Парламенту Чехії не рідше двох разів на рік прогнози змін індексу цін і не пізніше березня оцінку показників інфляції за минулий рік. Крім того, ЧНБ кожен квартал повинен інформувати населення країни про динаміку зміни цін.

У межах визначеної законом компетенції ЧНБ є самостійною і незалежною від державних органів управління структурою. Водночас він виконує банківські функції на користь держави.

Головним колективним органом управління Чеським національним банком є його Рада, до складу якої сьогодні входять: керівник, два його заступники і чотири директори. Рішення Правління ухвалюються простою більшістю голосів. Керівник ЧНБ, його заступники і члени Ради призначаються і звільняються з посади Президентом Чеської Республіки. Термін їх повноважень складає 6 років і не може тривати більше двох термінів підряд.

Члени Ради ЧНБ не мають права одночасно посідати посади в органах державного управління, бути членами обраних законодавчих органів, працювати в комерційних структурах і мати будь-який інший додатковий дохід від своєї діяльності, за винятком наукової, педагогічної, літературної і творчої діяльності.

Основними функціями Ради є:

- затвердження внутрішньої структури і функціональних обов'язків підрозділів Банку, бюджету ЧНБ і контроль над його виконанням;

- визначення основних напрямів грошової політики і шляхів досягнення визначених у цій сфері завдань;

- встановлення рівня процентних ставок і обмінного курсу національної валюти;

- забезпечення умов для нормального грошового обігу і безперебійного проходження платежів;

- здійснення банківського нагляду, видача і відзив ліцензій на банківську діяльність, встановлення обов'язкових нормативів для комерційних банків;

- організація взаємодії з ЦБ Євросоюзу і національними банками країн-членів ЄС;

- організація функціональної ефективності системи запобігання легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

Виконання схвалених Радою рішень покладене на робочий апарат ЧНБ , у структурі якого є 13 департаментів. Крім департаментів, ЧНБ має регіональні управління у Празі, Чеських Будєє-віцах, Плзені, Брно, Остраві, Усті-над-Лабем і Градец Кардове. Кожне Регіональне управління ЧНБ є його повноважним представником у своєму регіоні. До його функцій входить взаємодія з діючими в регіоні банками, органами місцевої адміністрації, відділеннями Чеського статистичного управління, фінансовими структурами і найбільшими клієнтами. Регіональне управління відповідальне за стан грошової маси в регіоні, за ведення звітності щодо бюджетних витрат, за функціонування системи проходження платежів, інспекцію пунктів обміну валюти і збір статистичних даних про їх операції тощо.

На сучасному етапі одним з важливих завдань ЧНБ, виходячи з процесу приєднання до єдиної європейської грошової системи "євро", є підготовка спільно з Урядом фінансової системи Чехії до відповідності вимогам Маастрихтської угоди.

За затвердженими угодою показниками Чеська Республіка досягла позитивних результатів, які особливо виразні на фоні показників сусідніх з нею держав, що одночасно вступили в ЄС. Чехія стала єдиним з чотирьох нових членів ЄС в Центральній Європі, яка виконала три з п'яти основних критеріїв Маастрихтського договору (з інфляції, рівня процентних ставок і за розміром державного боргу). Для досягнення цього Чехія змушена була піти на зниження темпів зростання національної економіки.

Хоча економіка Польщі, Словаччини і Угорщини розвивалася швидшими темпами, інфляція в цих країнах є істотно вищою, ніж в Чехії (зрозуміло, що це, насамперед, за рахунок впровадження ефективної грошово-кредитної політики ЧНБ). У 2003- 2010 pp. чеський ВВП зростав повільніше не лише серед вказаних чотирьох країн, але і щодо середнього темпу розвитку в ЄС. При цьому Чеська Республіка досягла успіху у забезпеченні стабільності цін (з 2003 р. по березень 2010 р. споживчі ціни зросли тільки на 37,2 %). Цей показник став істотно нижчим, ніж у вищезгаданих трьох країнах, що сприяє стабільному розвитку банківської системи.

До 1989 р. головним банком був Державний банк Чехословаччини, що функціонував і як центральний, і як комерційний банк країни. Він здійснював емісію і контролював велику частину фінансової діяльності підприємств. У 1990 з'явилися деякі нові комерційні й інвестиційні банки. Одиницею грошового обігу є крона, що до 1988 р. не була вільно конвертованою валютою.

Головним державним інструментом здійснення фінансової політики був бюджет країни. Основними статтями його дохідної частини були прибуток підприємств і податок з обороту, яким оподатковувалися споживчі товари. Приблизно 46% витрат державного бюджету направлялося на фінансування національної економіки, 41% - на соціальні потреби, 11% - на збройні сили і 2% - на утримання управлінського апарату.



Рис. 3

Курсова динаміка валюти Чехії

8. Оцінка основних макроекономічних показників країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі

Оцінка платіжного балансу країни.

Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць). Крім того, платіжний баланс фіксується на певну дату (день) для відстеження стану та співвідношення платежів і надходжень. За методологією МВФ, платіжний баланс - це систематичний перелік усіх економічних операцій, що були здійснені за певний проміжок часу між резидентами даної країни та нерезидентами (резидентами всіх інших країн світу).



Рис. 4. Стан платіжного балансу Чеської Республіки

Зовнішньоторговельний обіг

Зовнішньоторговельний обіг - сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:

ЗТО = Е + І,

Е - обсяг експорту (у вартісних одиницях);

І - обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

Роки	Експорт	Імпорт	ЗТО
2010	62.7	57.7	120,4
2011	69.4	65.0	134,4
2012	78.8	80.3	159,1
2013	72.7	72.2	144,9

Генеральна (загальна) торгівля

Генеральна (загальна) торгівля -- прийняте в міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів; показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввозу, вивозу та транзиту товарів:

ГТ=Е+І+Т

де ГТ -- показник генеральної (загальної) торгівлі;

Е -- вартість експорту; І -- вартість імпорту;

Т -- вартість транзитних товарів, перевезених територією країни.

Роки	Імпорт	Експорт	Вартість транзитних товарів	Генеральна (загальна) Торгівля
2010	57.7	62.7	5,2	125,6
2011	65.0	69.4	3,8	138,2
2012	80.3	78.8	4,2	163,3
2013	72.2	72.7	4,7	149,6

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі - оцінка експорту чи імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило - року) для отримання інформації щодо руху товарної маси, усунувши вплив коливання цін.

Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

де Iф.о -- індекс фізичного обсягу;

р0 -- ціна товару в базисному періоді;

q1 -- кількість товару в періоді, що вивчається;

q0 -- кількість товару в базисному періоді.

Роки	2011	2012	2013
І ф.о.	1.10	0.74	0.86
І ф.о	1.17	0.80	0.95

Сальдо

Сальдо - це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів.

Негативне сальдо торгівельного балансу Чехії у 2013 році склало 2,3 млрд євро. У 2012 році негативне сальдо торгівельного балансу склало 3,7 млрд євро.

Індекс «умови торгівлі»

Індекс «умови торгівлі» -- відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В. Якщо індекс розраховується по відношенню до великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти):

Рх=?хі*рі

де Рх-- індекс експортних цін;

Хі -- частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;

Рі -- відношення поточної експортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

Розраховую індекс експортних цін в 2013 році Px=19,6

Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:

Рім=?імі*рі

Рм=16,7

де Pm -- індекс імпортних цін;

ті -- частка кожного і-го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;

Рі -- відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

Т=Рх/Рім,

T=19,6/17,6 =1,11

де Рх -- індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти);

Pm -- індекс імпортних цін

Отже, у даному випадку ми можемо спостерігати, що величина експортних цін перевищує величини імпортних цін на 11%, можемо зробити висновок про покращення умов торгівлі порівняно з базовим періодом.

Індекс «концентрації експорту» ( індекс Хіршмана )

Індекс концентрації експорту товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів та питома вага основного експортера. Цей індекс, відомий в економічній літературі як індекс Хіршмана, тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів та чим вищою є питома вага основного експортера. Індекс географічної концентрації експорту розраховується за формулою:



Нj -- індекс концентрації експорту країни/ (j -- індекс країни); 239 -- кількість видів продукції за класифікацією ООН;

i -- індекс товару (від 1 до 239); хі -- вартість експортованих товарів країною.

Розраховую індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) на прикладі сільськогосподарських товарів в 2013 році:

Нj = 0,15 /0,94 = 0,159

Отже, у загальному експорті товарі країною, продукція сільського господарства становить 15, 9%

Коефіціент імпортної залежності країни

Коефіцієнт імпортної залежності країни -- відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах, внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів, або за умов економічного та політичного характеру.

Коефіцієнт імпортної залежності (Zij) розраховується за формулою:

де Zij -- обсяг імпорту і-го товару в країну j;

Pij -- обсяг споживання (реальна місткість ринку) і-го товару в країні j.

Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою:

де Qij -- обсяг виробництва товару і в країні j;

Iij -- обсяг імпорту товару і в країні j;

Eij -- обсяг експорту товару і з країни j.

Визначимо коефіцієнт імпортної залежності країни (4,53млн дол.)

= 4,53/28,3=16 %

= 32,3+11,2-19,7=23,8 млн. дол

Індекс «чистої торгівлі»

Індекс «чистої торгівлі» -- показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (за позитивного значення індексу) або рівень перевищення імпортом експорту (при від'ємному значенні індексу):

де NT -- показник чистої торгівлі;

Ei -- експорт товару і;

Ii -- імпорт товару j.

NT=(1612.0-2357.0)/ (1612.0+2357.0)=-0,1877 млрд. євро

Отже, експорт товарів перевищує імпорт на 0,1877 млрд. євро

Індекс диверсифікації експорту

Індекс диверсифікації експорту -- це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення відмінностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки того чи іншого товару в експорті країни від його частки в світовому експорті. Для цього використовується формула:

де Sj -- індекс диверсифікації експорту країни j;

hij -- частка товару і в загальному експорті країни j;

hi -- частка товару і в загальному світовому експорті

Розраховую індекс диверсифікації експорту за допомогою даних: частка сільськогосподарської продукції в загальному експорті - 0,044, частка сільськогосподарської продукції в загальному світовому експорті - 0,00008.

Sj=(0,044-0,00008)+ (0,044-0,00008)/2=0,0439.

Порівнявши частку сільськогосподарської продукції в загальному експорті та у світому експорті, можна зробити висновок , що відхилення товарної структури становить 4,4%.

Обсяги експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення

Обсяги експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу на душу населення розраховуються за формулами:

Ед = Е/Ч, Ід = І/Ч, ЗТОд = ЗТО/Ч,

де E -- вартість національного експорту за рік;

I - вартість національного імпорту за рік;

ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

Ед - експорт на душу населення; Ід - імпорт на душу населння.

ЗТОд - зовнішньоторговельний обіг на душу населення.

Роки	Експор	Імпотр	ЗТО	Чисельність населення
2008	96.6	96.6	57,9	5,3
2009	62.7	62.7	65,3	5,4
2010	69.4	69.4	111,6	5,4
2011	78.8	78.8	118,4	5,3
2012	72,7	72,7	91,1	5,3

Рік	Ед.н	Ід.н.	ЗТОд.н
2008	18,2	16,5	10,9
2009	11,6	10,7	12,1
2010	12,9	12,0	20,7
2011	14,9	15,2	22,3
2012	13,7	13,6	17,2

Експортна квота

Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вона розраховується за формулою:

Ке = Е/ВВП*100%,

де Ке - експортна квота;

Е - обсяг експорту в звітному році;

ВВП - валовий внутрішній продукт

Роки	Експор	ВВП	Експортна квота
2010	62.7	241,3	26,0
2011	69.4	239,2	29,0
2012	78.8	270,6	29,1
2013	72,7	247,2	29,4

Імпортна квота

Імпортна квота - частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою:

Кі = І/ВВП*100%,

де Кі - імпортна квота;

І - обсяг імпорту в звітному році;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

Роки	Імпорт	ВВП	Імпортна квота
2010	57.7	241,3	23,9
2011	65.0	239,2	27,2
2012	80.3	270,6	29,7
2013	72.2	247,2	29,2

Зовнішньоторговельна квота

Кзто = (Е+І)*0,5 / ВВП * 100%,

де Кзто - квота зовнішньоторговельного обігу;

Е, І - річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни;

ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період

Роки	ЗТО	ВВП	ЗТО квота
2010	65,3	241,3	13,5
2011	111,6	239,2	23,3
2012	118,4	270,6	21,9
2013	91,1	247,2	18,4

Висновки

Незважаючи на обмеженість власної сировинної і паливної бази і вузькість внутрішнього ринку, Чехословаччина досягла перед Другою світовою війною (1939-1945) значного рівня економічного розвитку, використовуючи іноземні інвестиції і заявивши про себе на зовнішніх ринках. З 1918 по 1939 рр. бл. 60% загального виробництва промислової продукція йшло на експорт. Торговими партнерами Чехословаччини були в основному європейські країни, насамперед Німеччина. Протягом 40 років проводилися чотири реформи управління плановою економікою (1953, 1958, 1965 і 1980 рр.), але жодна з них не була реалізована повністю. Після 1980 р. почали погіршуватися економічні позиції Чехословаччини у світі через низьку якість товарів, зниження продуктивності праці і падіння темпів економічного зростання. Результати централізованого керування економікою і недостатньо послідовного проведення реформ призвели до порушення рівноваги по всіх основних показниках, надзвичайно великим капіталовкладенням, виникнення величезного внутрішнього боргу. Все це збільшувалося зношеністю виробничого устаткування і будинків, недостатнім розвитком інфраструктури і погіршенням стану навколишнього середовища. Але, базуючись на принципах відкритого вільного ринку, легальної державної системи управління, та надійними гарантіями цілісності цієї ж системи, ця країна приваблює іноземні інвестиції, що створює передумови швидкого розвитку цієї країни і процвітання в майбутньому.

Список використаної літератури

1. Багмет М.О. Світова та європейська інтеграція [Текст]: навч.посіб. / М.О.Багмет, Г.В.Коваль.- Донецьк: Каштан, 2009.- 349с.

2. Беляєв М.І. Економічна політика [Текст] / М.І.Беляєв, М.І.Диба, А.З.Зазимко.- К.: КНЕУ, 2007.- 288с.

3. Берглоф Е. Економічна інтеграція та глобальна рецесія [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://innovations.com.ua. 07.05.2010 р. Загол. з екрану.

4. Внукова Н.М. Оцінка рівня виконання вимог СОТ для прискорення процесів інтеграції України до ЄС [Текст] / Н.М.Внукова // Зовнішня торгівля: право та економіка.- 2009.- №2(43).- С.40-46.

5. Врадій О. Концепції євроінтеграції та політичні трансформації [Електроний ресурс].- Режим доступа: http:www.viche.info.06.05.2010.- Загол. з екрану.

6. Горьовий В.П. Інтеграція України до ЄС і зовнішньоекономічна безпека держави [Текст] / В.П.Горьовий // Вісн.аграрної науки.- 2009.- №11.- С.56-61.

7. Гусинська Н. Тенденції розвитку регіональної інтеграції [Текст] / Н.Гусинська // Регіональна економіка.Серія «Економіка іправо».- 2008.- №4.- С.185-191.

8. Дайнеко А.Е.Мировая экономика: механизмы и факторы роста [Текст] / А.Е.Дайнеко, Г.В.Забавский, П.В.Шведко.- М.: Изд-во делов. и учеб. лит., 2007.- 321с.

9. Зварыч Р. Социально-экономическая трансформация в Украине как перспектива конвергенции с ЕС [Текст] / Р.Зварыч // Журнал европейской экономики.- 2008.- Т.7, №2.- С.170-193.

10. Зимовець В.В. Вектори регіональної економічної інтеграції: зовнішні чинники та внутрішні передумови [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://www.niisp.org/vydanna/panorama/.04.05.2010.- Загол.з екрану.

11. Астапов К.Формирование единого экономического пространства стран СНГ [Текст] / К.Астапов // Мировая экономика и международные отношения.- 2007.- №3.- С.95-99.

12. Киридон А.М. Інтеграційні виклики для України [Текст] / А.М.Киридон // Науковий вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л.Українки.- 2009.- №3.- С.166-170.

13. Куревіна І.О. Глобалізація і проблеми європейської економічної інтеграції [Текст] / І.О.Куревіна // Актуальні проблеми міжнародних відносин.- Вип.78 (ч.2).- 2008.- С.124-135.

14. Лаврінчук І. Визначальні умови інтеграції України до ЄС [Текст] / І.Лаврінчук // Праця і зарплата.- 2007.- №42.- С.4-5.

Размещено на Allbest.ru