Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

УДК 339.92: 338.46

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

РОЗВИТОК СВІТОВОГО РИНКУ ПОСЛУГ

В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

ТІПАНОВ ВЛАДИСЛАВ

ВІКТОРОВИЧ

КИЇВ-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Сіденко Світлана Володимирівна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник відділу глобальних систем сучасної цивілізації

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Румянцев Анатолій Павлович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Добровольська Ангеліна Борисівна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних досліджень

Провідна установа: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, кафедра міжнародного менеджменту

Захист відбудеться 18 травня 2006 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин за адресою 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5

Автореферат розісланий 17 квітня 2006 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційної роботи. В середині ХХ ст. в умовах розвитку постіндустріального суспільства в країнах Заходу набула динамічного розвитку сфера послуг. Під впливом розгортання процесів лібералізації, інтеграції та глобалізації, що відбуваються у сучасному світовому господарстві, ця тенденція стала характерною для більшості країн світу. Як показує практика, сфера послуг є однією з найважливіших і швидкозростаючих складових світової економіки. Так, у розвинених країнах світу частка сфери послуг в структурі ВВП перевищує 70%, в ній зайнято понад 60% робочої сили (у США - до 75% ).

Протягом останніх трьох десятиліть ХХ ст. обсяг світового експорту послуг збільшився у 22 рази і продовжує зростати. За статистикою ЮНКТАД, частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 р. становила 16,2%, у 2001 - 19,4%, а до 2015 р., за оцінками фахівців, здатна досягти 25-30 %.

В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг набуває найдинамічнішого розвитку та стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення.

Особливо актуальне дослідження цих проблем для України, оскільки сфера послуг в країні ще не набула адекватного розвитку - її частка у ВВП та у структурі зайнятості становить близько 50%. Відносно обмеженою є частка України і в міжнародній торгівлі послугами, в той час як основними статтями експорту є продукція переважно з низьким та середньотехнологічним ступенем переробки. Водночас, у країні є потенціал для розвитку сфери послуг. Так, розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на основі глобальної мережі Інтернет, що може відіграти роль “локомотиву розвитку”, тобто простимулювати розвиток всієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також використати вигідне геоекономічне положення країни для розвитку транспортної інфраструктури та туризму.

Із цих причин дослідження тенденцій розвитку світового ринку послуг та його постійної диверсифікації, а також механізмів регулювання та функціонування в умовах глобалізації має не лише теоретичне, але й практичне значення.

Водночас, можна відмітити невелику кількість комплексних досліджень з вищезгаданої проблеми. В останні роки українськими вченими було підготовлено цілу низку досліджень, в яких розглядаються й аналізуються окремі аспекти досліджуваної проблеми. Особливої уваги заслуговують наступні роботи: „Міжнародна економічна діяльність України” В.Є. Новицького, „Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації” за редакцією Д.Г. Лук'яненка, „Міжнародна торгівля послугами на основі принципів СОТ” В.Т. П'ятницького, „Принципи та норми електронної торгівлі” С.Г. Осики, „Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ” за редакцією Т.М. Циганкової. Ці проблеми досить детально розглядалися в статтях Г.В. Максименко, Г.І. Вайнштейна, А.Б. Добровольської та ін.

У своєму дисертаційному дослідженні автор опирався на праці відомих українських вчених-економістів: О.Г. Білоруса, С.Я. Боринця, І.В. Бураковського, А.С. Гальчинського, В. Головинської, В.Ф. Данільчука, М.Ю. Дядькова, В.Г. Єременка, О.В. Зернецької, Д.Г. Лук'яненка, А.А. Мазараккі, В.Є. Новицького, С.Г. Осики, Ю.М. Пахомова, О.В. Плотнікова, А.М. Поручника, В.Т. П'ятницького, О.І. Рогача, А.П. Румянцева, В.Р. Сіденка, С.В. Сіденко, О.К. Скаленка, В.А. Степаненка, Т.М. Циганкової, А.С. Філіпенка та ін.

Теоретико-методологічні та організаційні аспекти щодо формування, функціонування й розвитку ринку послуг у світовій економіці вже тривалий час знаходяться в полі зору зарубіжних дослідників-економістів: Є.Ф. Авдокушина, І.Т. Балабанова, Є.В. Будрина, Є.В. Данилової, І.І. Дюмулена, С.І. Долгова, В.І. Жолдака, І.Н. Іванова, В.А. Квартального, А.П. Кірєєва, В.В. Котілко, А.Д. Криканова, І.І. Лівєнцової, Л. М. Невдулаєва, В.Є. Рибалкіна , К.А. Семенова, К.Б. Сєдова, Є.В. Скурко, Н.Н. Тарасенко, А.А. Тедєєва, І. Успенського, В.І. Фомічьова, Дж. Белла, Дж. Гелбрейта, Д. Джоббера, П. Друккера, М. Кастельса, К. Кларка, С. Коена, Ф. Котлера, Дж.Б. Куінна, Дж. Ланкастера, Дж.Шумпетера та ін.

Актуальність дослідження проблем розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації та недостатність теоретичних і практичних розробок даної проблеми в Україні обумовили вибір теми й цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України в рамках тем „Цивілізаційні основи світових трансформаційних процесів” (державний реєстраційний №0102U005101) та „Світовий досвід ринкової та структурної трансформації і реалії України” (державний реєстраційний №0109U002311).

Мета і завдання дослідження. Метою даної наукової роботи є визначення закономірностей та сталих тенденцій розвитку світового ринку послуг в умовах розгортання процесу глобалізації економіки. Досягнення поставленої в дисертації мети передбачає розв'язання наступних завдань дослідження:

· уточнити, виходячи із сучасних тенденцій розвитку світового господарства, зміст терміну „послуги”, який в умовах розвитку новітніх техологій та диверсифікації міжнародних зв'язків включає широке коло видів економічної діяльності;

· встановити особливості й тенденції розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації світової економіки;

· охарактеризувати тенденції й перспективи розвитку міжнародної торгівлі послугами та її основних структурних елементів відповідно до класифікації ГАТС СОТ;

· визначити характеристики системи міжнародного регулювання світового ринку послуг в умовах глобалізації світової економіки, зокрема, дослідити роль та функції в цій системі міжнародної системи ГАТС СОТ;

· виявити особливості становлення й тенденції розвитку українського ринку послуг в умовах поглиблення інтеграційних й лібералізаційних процесів;

· дослідити проблеми та визначити перспективи розвитку ринку послуг в Україні як передумови виходу на міжнародні ринки послуг;

· визначити основні напрями формування зовнішньоекономічної політики України в торгівлі послугами.

Об'єктом дослідження є світовий ринок послуг в умовах глобалізації економіки.

Предметом дослідження є структура світового ринку послуг, закономірності і сталі тенденції його розвитку, а також механізми регулювання на національному та глобальному рівні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є історико-логічний і системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів з використанням комплексу методів, зокрема: історичного методу, методу систематизації й узагальнень (дослідження теоретично-методологічних аспектів світового ринку послуг), структурного аналізу, методу аналізу й синтезу, порівнянь, групувань та економіко-статистичних методів (дослідження динаміки й тенденцій розвитку світового ринку послуг, а також ринку послуг окремих країн та в Україні), методів експертних оцінок, порівнянь, апроксимації, прогностичного та графічного методів (використано при розробці практичних рекомендацій та обґрунтуванні результатів дослідження).

Інформаційною базою дослідження стали фундаментальні розробки вітчизняних учених із проблем розвитку світового ринку послуг в процесі глобалізації світової економіки, насамперед Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченко, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Української академії зовнішньої торгівлі.

Окрім того, в роботі використані доповіді, дослідницькі роботи та статистичні матеріали міжнародних організацій, зокрема Конференції ООН з торгівлі й розвитку, Всесвітнього банку, Світової організації торгівлі, Організації економічного співробітництва і розвитку, Європейського Союзу, Всесвітньої організації з туризму та інших міжнародних установ. В дисертації також використані статистичні дані, опубліковані у статистичних збірниках Держкомстату України та прогнози й оцінки, опубліковані такими дослідницькими фірмами, як „Юпітер медіа метрікс”, „еМаркетер”, „Форестер”, „Джига інформейшн груп”, „Бостон консалтінг груп”, „ІДК”, „Nua.сom” тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У ході дослідження здійснено систематизацію тенденцій і закономірностей розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації світової економіки. Найважливіші результати, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають в наступному:

вперше:

- виявлено особливості розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації світової економіки. Встановлено, що в умовах розвитку новітніх техологій та інтенсифікації міжнародних зв'язків термін „послуги” включає дедалі більш широке коло видів економічної діяльності, які розподіляються за 12 секторами. Встановлено, що світовий ринок послуг розвивається більш динамічно, ніж інші сегменти світового ринку, що пов'язано як із прискореним ростом сфери послуг всередині переважної більшості країн світу, так і з процесами лібералізації світової торгівлі послугами, розширенням відкритості національних економік, підвищенням інтенсивності трансграничних потоків інвестицій;

- встановлено переваги електронної й мобільної торгівлі, які охоплюють дистриб'юцію, маркетинг, продаж чи доставку товарів або послуг електронними засобами. Проаналізовано перспективи їх розвитку на світовому ринку послуг та показано їх позитивний вплив на організацію діяльності окремих підприємств за рахунок скорочення витрат, економії часу, підвищення мобільності і конкурентоспроможності, а також на розвиток інших послуг та інших галузей економіки;

- запропоновано авторське розширене визначення поняття „туризм”, який не повинен асоціюватися тільки зі сферами відпочинку, спорту й культури, а повинен визначатися як дієвий засіб економічного зростання, що стимулює розвиток різноманітних галузей економіки, передусім інфраструктури, сприяє створенню робочих місць, а також реалізації конкурентних переваг країни;

дістали подальшого розвитку:

- систематизація механізмів регулювання світового ринку послуг. Показано, що глобальне регулювання є результатом взаємодії національних, міжнаціональних та наднаціональних форм і методів. Провідне місце посідає регулювання в рамках міжнародних економічних організацій, зокрема в умовах нового етапу розвитку регулятивної системи ГАТС СОТ;

- аналіз сектора інформаційно-комунікаційних технологій як одного з основних економічних ресурсів розвитку та базису розвитку суміжних з ним секторів і галузей національної економіки, який забезпечує економію часу, витрат виробництва, позитивно впливає на організацію підприємства, стимулює підвищення кваліфікації робочої сили, а, отже, підвищує конкурентоспроможність підприємств;

- виокремлені найважливіші проблеми розвитку ринку послуг в Україні в умовах включення країни у глобальну економічну систему, серед яких -відсутність дієвої нормативно-правової бази, наявність високої частки тіньової економіки, відсутність сприятливого інвестиційного та інноваційного клімату, недостатній розвиток малих і середніх підприємств сфери послуг;

- виходячи з порівняльних переваг України (висококваліфікована і відносно дешева робоча сила, вигідне геоекономічне розташування країни, наявність унікальних рекреаційних ресурсів) обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності розвитку інфраструктурних секторів української сфери послуг та досягнення конкурентоспроможності на світовому ринку послуг. Визначені перспективи включення України у світовий ринок послуг після набуття членства в Світовій організації торгівлі;

удосконалено:

- систематизацію основних особливостей, закономірностей й тенденцій розвитку українського ринку послуг, а також ролі його окремих сегментів в умовах створення засад ринкової економіки та передумов виходу на міжнародні ринки послуг.

Практичне значення проведених досліджень полягає в тому, що вони можуть бути використані законодавчими і виконавчими органами України при вирішенні питань, пов'язаних із прискоренням розвитку й підвищенням ефективності вітчизняного сектору послуг та з його інтеграцією у світовий ринок послуг, а також при формуванні експортної стратегії держави.

Основні положення й висновки дисертації можуть бути використані в практичній роботі міністерств і відомств України, насамперед Міністерства економіки, іншими відомствами й установами, комерційними організаціями, пов'язаними із зовнішньоекономічною діяльністю.

Теоретичні положення й висновки, розроблені в дисертації, можуть виступати складовими елементами викладання відповідних дисциплін у вищих навчальних закладах. Окремі з них використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів “Світова економіка”, “Зовнішня торгівля”, “Міжнародні валютно-фінансові відносини”, “Міжнародні фінанси” в Київському університеті туризму, економіки і права (довідка №60-01-04/у від 10.03.2006 р.) та Академії муніципального управління (довідка №01-53 від 29.03.2006 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної ним дисертації, а також ті, що були опубліковані та доповідалися на наукових конференціях, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Положення, результати та висновки дисертаційного дослідження доповідались автором на наукових конференціях, зокрема на VII міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародне правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії й практики” (Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі, 27-28 травня 2004 р.), науковій конференції „Сталий розвиток в умовах глобалізації економіки” (Київ, ІСЕМВ НАН України, 20 листопада 2005 р.); науковій конференції „Особливості становлення та функціонування ринку фінансових послуг в Україні” (Київ, ІСЕМВ НАН України, грудень 2005 р.).

Публікації. Викладені в дисертації положення й висновки знайшли відображення в опублікованих автором 6 наукових працях, з яких 5 загальним обсягом 2,4 др. арк. - у провідних наукових фахових виданнях.

Структура, зміст та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 194 сторінок тексту та включає 26 таблиць на 25 сторінках, 14 рисунків на 11 сторінках, список використаних джерел із 222 найменувань на 17 сторінках, 3 додатки на 23 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й завдання дослідження, викладено методологічну основу та методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Сутність та функціональна роль послуг в міжнародній економічній системі” - аналізуються теоретичні засади дослідження явища послуг. Аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел показав, що, незважаючи на досить древнє походження поняття послуги, досі існують різні думки з приводу його визначення як такого. В дисертації автором визначені загальні якісні ознаки послуг, що притаманні їм, а саме: невідчутність, невіддільність, непостійність та в більшості випадків нездатність до збереження. Проте в умовах розвитку новітніх технологій та інтенсифікації міжнародних зв'язків термін „послуги” включає широке коло видів економічної діяльності, які СОТ поділила на 12 секторів. Змінюються і специфічні риси послуг - деякі з них можуть набувати уречевлених форм (комп'ютерна програма на електронному носії інформації), бути видимими, піддаються зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) та не завжди вимагають прямої взаємодії покупця і продавця послуги (видача грошей по дебіторській картці).

Дослідження показало, що сфері послуг властиві такі особливості, як високий динамізм, територіальна сегментація і локальний характер, висока швидкість обороту капіталу, вища норма прибутку і відносно коротші строки окупності інвестицій в порівнянні з багатьма “товарними” секторами виробництва.

Багато з послуг є предметом міжнародної торгівлі. Відповідно до угоди ГАТС, до послуг, що надаються по каналах міжнародної торгівлі, відносяться комерційні послуги, послуги у сфері НДДКР, продаж й оренда нерухомості, послуги з лізингу, зв'язку, з будівництва та суміжні інженерні послуги, послуги дистриб'юторів, послуги у сфері освіти, фінансові, транспортні та ін.

Світовий ринок послуг розвивається більш динамічно, ніж інші сегменти світового ринку, що пов'язано з ростом сфери послуг у країнах світу, а також із процесами лібералізації, розширенням відкритості національних економік, інтенсивністю потоків інвестицій та посиленням глобалізації світової економіки. Так, міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7-8 років, в порівнянні з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів. Динаміку світової торгівлі послугами наведено у табл. 1.

Таблиця 1 - Динаміка світової торгівлі послугами у 1985-2004 рр. (млрд. дол. США)*

	1985	1990	1995	1998	2000	2001	2002	2003	2004
Світовий експорт	407,4	830,1	1239,7	1346,3	1485,1	1488,7	1588,1	1804,7	2127,5
Світовий імпорт	430,4	859,9	1240,7	1330,6	1473,6	1487,9	1569,0	1784,1	2094,5

* World Trade Organization. International trade statistics 2005.- Geneva: WTO, 2005.

В роботі розглянуто структуру світового ринку послуг як однієї з найдинамічніших форм сучасних міжнародних економічних відносин, встановлено основні особливості й тенденції розвитку цього ринку в умовах глобалізації світової економіки.

В структурі торгівлі послугами домінують три основні групи: приблизно ј доводиться на транспортні послуги, ще ј складає туризм, решта припадає на інші комерційні послуги, частка яких останнім часом швидко зростає (табл. 2). Це, перш за все, стосується таких нових складових сектору послуг, як інформаційні, бізнес-послуги, аутсорсінг та офшорінг.

Таблиця 2 - Галузева структура світового експорту послуг у 1990, 2003, 2004 рр.*

Експорт послуг	Вартість світового експорту у 2004 році (млрд. дол. США)	Частка у світовому експорті (%)
		1990	2003	2004
Всі види послуг	2127	100,0	100,0	100,0
Транспортні послуги	500	28,5	22,9	23,6
Подорожі	625	33,9	29,5	29,4
Інші комерційні послуги	1000	37,6	47,6	47,0

* Розраховано автором за даними: World Trade Organization. International trade statistics 2005. - Geneva: WTO, 2005.

Сталою тенденцією є зростання частки туристичних послуг, але найдинамічніше розвивається міжнародна торгівля діловими послугами, у т.ч. управлінськими, професійними, банківськими, страховими, аудиторськими, що складає до 2/5 всієї торгівлі послугами.

Дослідження показало, що сфера застосування послуг з кожним роком розширюється, а одним із чинників прискорення цього процесу є бурхливий розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, перш за все, мережі Інтернет, електронної та мобільної торгівлі. Значно впливає на розвиток сфери послуг лібералізація, а також розвиток регіональних інтеграційних процесів, які дедалі більшою мірою руйнують кордони між “внутрішніми” та “закордонними” послугами, роблячи їх предметом міжнародної торгівлі.

Головну роль в міжнародному обміні послугами відіграють індустріально розвинені країни. При цьому лише на чотири країни: США, Францію, Німеччину та Велику Британію - припадає близько 34,5% усього світового експорту послуг. Це пов'язано з тим, що ці країни перейшли до постіндустріальної моделі розвитку, в якій домінує сектор послуг, а також з ростом пропозиції нових послуг. Для цих країн характерне зростання експорту фінансових, інформаційних і ділових послуг.

Хоча в країнах, що розвиваються, сфера послуг і є одним з вирішальних чинників зростання, - все ж їх частка у світовому обсязі торгівлі послугами не перевищує 6%, за чітко вираженої переважаючої частки держав Азії. Основними видами експорту послуг є транспортні, туристичні та фінансові (офшорні).

Частка країн СНД у світовій торгівлі послугами є поки що незначною, проте вони володіють потенціалом для динамічного розвитку сектору послуг, передусім, транспорту, туризму та ін.

Дослідження показало, що тенденція зростання міжнародної торгівлі послугами прямо пов'язана з іноземними інвестиціями. Велику роль у цьому відіграють транснаціональні корпорації й банки, які диверсифікують свою діяльність, стимулюють надходження до країни нових технологій, методів управління і маркетингу тощо. Так, на початку 1970-х років на частку сектору послуг припадала лише ј частина сумарного обсягу ПІІ у світі, тоді як в 1990 р. ця частка складала менше половини, а в 2004 р. вона перевищила 5,2 трлн. дол. США і склала приблизно 58%. Це обумовлює необхідність якісних змін не тільки в національних режимах регулювання ПІІ, а й усієї міжнародної торгівлі послугами.

Важливе місце в роботі відведено характеристиці системи міжнародного регулювання світового ринку послуг, зокрема визначенню ролі міжнародної системи ГАТС СОТ. Діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, а саме на національному, галузевому, регіональному і глобальному, для кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій. Слід зазначити, що всі вони без виключення відіграють важливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі послугами, в усуненні перешкод для її розвитку й подальшої лібералізації. Найбільш потужною і всеохоплюючою за сферою системою глобального регулювання є ГАТС СОТ. Її головними задачами є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення кількісних та інших нетарифних бар'єрів в торгівлі, а також підтримка справедливої конкуренції в національному та міжнародному економічному просторі.

Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою і забезпечує стартові умови та правила. Автор вважає, що у найближчому майбутньому її потрібно розглядати як дуже важливу, але все ж початкову ланку у створенні багатосторонніх міждержавних правил поведінки урядів у сфері міжнародної торгівлі послугами.

У процесі всезростаючої глобалізації й лібералізації пріоритетним завданням у сфері міжнародної системи регулювання торгівлі послугами має бути удосконалення механізмів, що стосуються, насамперед, вимог до відкритості третіх країн, реалізації принципу недискримінації та застосування обмежувальної ділової практики, яка є на заваді розвиткові конкурентного середовища.

У другому розділі дисертації - “Види міжнародних послуг та їх класифікація” - розглянуто методологічні підходи до класифікації міжнародної торгівлі послугами з концентрацією особливої уваги на класифікаційній схемі СОТ. Для аналізу обрані найбільш динамічні галузі світового ринку послуг, а саме: транспортний, туристичний, телекомунікаційний сектори, а також електронну торгівлю, яка належить до числа нових і стрімко зростаючих напрямів як в розвитку самої міжнародної торгівлі, так і в її забезпеченні. Показано їх особливості і тенденції розвитку.

На думку автора, класифікація послуг становить досить серйозну проблему, яка має потребує свого вирішення. Так, на сьогодні існує цілий ряд статистичних систем та класифікацій послуг (часто непорівнянних між собою), зокрема: Керівництво з платіжного балансу (п'яте видання МВФ), класифікація торгівлі послугами ОЕСР та Євростату, Система національних рахунків 1993 року, Класифікація основних продуктів ООН, Класифікація послуг СОТ тощо, які тою або іншою мірою впливають на якість обробки статистичного обліку послуг, що надходять до міжнародного обігу. Але класифікаційна схема СОТ, яка налічує 155 видів послуг та розділена на 12 основних розділів, на наш погляд, в цей час посідає все ж центральне місце.

Потрібно зазначити, що діючий в рамках СОТ Класифікатор послуг є початковим етапом у такій важливій справі, як класифікація послуг для практичних і торгових, політичних цілей. Швидкий розвиток світової сфери послуг та постійна диверсифікація її структурних елементів встановлюють нові вимоги також і до її класифікаційних критеріїв. А тому необхідна робота на міждержавному рівні з подальшого вдосконалення, доповнення і уточнення діючого в рамках ГАТС СОТ Класифікатора послуг.

Аналіз основних структурних елементів ринку послуг показав, що постійно зростає роль міжнародного транспорту в світовій економіці в цілому та в народному господарстві окремих країн. Середньорічні темпи приросту обсягу перевезень вантажів на світовому ринку транспортних послуг за останні десять років становили 2,5% тобто збільшилися приблизно в 9 разів, в той час як обсяг валового світового продукту зростав у середньому усього на 1-2 %.

Зростання обсягів міжнародної торгівлі, посилення розвитку інтермодальних сполучень, контейнерних перевезень, підвищення ефективності логістичних систем за допомогою використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та бурхливий розвиток туризму будуть надалі сприяти подальшому прогресу транспортної галузі. Уже за період 1995-2005 рр. обсяг пасажирських перевезень, за оцінками, зріс з 373 до 680 млн. чоловік, а обсяг регулярних вантажних перевезень - з 13 до 24,4 млн. т. міжнародний торгівля ринок товар

Із точки зору загальних тенденцій, зараз спостерігається досить швидкий, але надто нерівномірний розвиток світового туризму. В основному світові туристичні потоки формуються і здійснюються між високорозвиненими країнами.

Проблеми, з якими стикаються країни з перехідними економіками та країни, що розвиваються, у своїй діяльності по сприянню розвитку туризму, є тривіальними. Це слабкий розвиток фізичної інфраструктури, транспорту і комунікацій, а також відсутність кваліфікованих людських ресурсів. Важливо зазначити, що масштабне використання інформаційно-телекомунікаційних технологій та Інтернету, зокрема, надасть значні можливості цим країнам у розвитку їх сектора туризму. Їх постачальники туристичних послуг зможуть безпосередньо виходити на споживачів у всьому світі, дозволяючи їм усувати необхідність у безпосередній комерційній присутності і забезпечувати значну економію витрат. Окрім того, сучасні технології будуть все ширше використовуватися як ефективні рекламні інструменти. Це сприятиме включенню до міжнародного туризму нових країн і регіонів світу, а також значному збільшенню та диверсифікації набору туристичних послуг.

Подальші темпи розвитку міжнародного туризму і транспорту, ділових та інших видів послуг є прямо пов'язаними з доступом до інформації та мереж її розподілу. На початку нового тисячоліття інформаційно-комунікаційні технології, і насамперед такі його основні форми, як Інтернет та електронна й мобільна торгівля, набувають все більшого впливу не лише на організацію діяльності окремо взятих підприємств шляхом скорочення витрат, підвищення мобільності та конкурентоспроможності, але й значною мірою визначають напрямки та подальші темпи розвитку як інших видів послуг, так і інших галузей економіки різних країн світу.

У 2004 р. світі нараховувалося близько 876 млн. користувачів Інтернету, найбільше їх зосереджено в Азії та Західній Європі. Інтернет сприяв появі цілого ряду нових і ефективних форм бізнесу, однією з яких є електронна торгівля. Її розвиток визначається конкурентною перевагою фірм, здатних використати Інтернет в якості інструменту скорочення витрат ведення бізнесу, розвитку нових напрямів обслуговування функціональних ринків і доступу на нові ринки, розширення участі в міжнародній торгівлі для малих і середніх компаній, зростання обсягу виробництва, розширення експорту, збільшення зайнятості. Тому світова електронна торгівля відрізняється безпрецедентним зростанням. За оцінками, в 2006 р. обсяг товарообігу електронної торгівлі складе близько 18% глобального товарообігу.

На основі дослідження зроблено висновок про те, що в умовах стрімкого зростання Інтернет, електронної і мобільної торгівлі лише ті країни, які досягнуть успіху у створенні сприятливого конкурентного середовища і адекватної законодавчої бази для їх розвитку, зможуть отримати від їх використання найбільший макроекономічний ефект.

У третьому розділі роботи - “Перспективи включення України у світовий ринок послуг” - виявлені особливості становлення й тенденції розвитку українського ринку послуг в умовах поглиблення інтеграційних та лібералізаційних процесів, визначені існуючі проблеми й перспективи розвитку цього ринку, а також обґрунтовані основні напрями формування зовнішньоекономічної політики України в торгівлі послугами.

Дослідження показало, що сектор послуг в Україні не набув достатнього розвитку - його частка у ВВП і в структурі зайнятості наближається до 50%, що мало в порівнянні з іншими країнами, та багато видів послуг ще не набули розвитку. Проте помітною є позитивна динаміка в розвитку українського ринку послуг. Так, вартісний обсяг експорту послуг в Україні збільшився з 2118,4 млн. дол. США в 1994 р. до 6134,7 в 2005 р., а імпорт послуг - з 309,4 до 2910,9 млн. дол. США, відповідно. Позитивне сальдо торговельного балансу послугами за підсумками 2005 р. склало 3223,8 млн. дол. США.

У структурі українського ринку послуг переважають традиційні галузі. Так, у 2005 р. Україна експортувала транспортних послуг на 4480,3 млн. дол. США, серед яких найбільшу частину займають послуги трубопровідного транспорту - 1959,8 млн. дол. США. Далі йдуть ділові, професійні й технічні послуги - 584,0 млн. дол. США, послуги з ремонту - 331,6 млн. дол. США та подорожі - 207,0 млн. дол. США.

Як видно, сектор послуг України є ще менш диверсифікованим, ніж товарний, що являє собою серйозну проблему, яка потребує свого вирішення. Очевидно простежується гіпертрофована структура національної сфери послуг у бік транспортного сектору та недостатній рівень розвитку туристичного, інформаційно-комунікаційного, розподільчого і, насамперед, фінансового секторів.

Основні країни - партнери України в експорті послуг - це Російська Федерація, Сполучене Королівство, США, Угорщина, Швейцарія, Кіпр, Німеччина, Бельгія. Основними імпортерами послуг є Російська Федерація, США, Сполучене Королівство, Німеччина, Кіпр, Швейцарія, Австрія, Польща.

Дослідження показало, що розвиток сфери послуг може сприяти покращенню структури українського експорту, в якому зараз переважає продукція з низьким ступенем переробки. Водночас сфера послуг, яка включає транспортну інфраструктуру, рекреаційні ресурси, фінансові, розподільчі та інформаційно-коммунікаційні мережі тощо, має стати пріоритетною “точкою економічного прориву”, забезпечити міцні конкурентні позиції й відіграти роль “локомотиву розвитку”.

Серед проблем, які гальмують розвиток вітчизняного ринку послуг, слід відмітити недостатній розвиток його наукоємних секторів. Так, у 2003-2004 рр. Україна стосовно показників розвитку глобальних технологій утримувала лише 49-е та 52-е місце відповідно серед 62 досліджуваних країн світу (табл. 3).

Водночас розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій може сприяти ефективному зростанню сфери послуг та національної економіки загалом. Зокрема, розвиток і поширення мобільної телефонії та електронної торгівлі, що засновані на мережі Інтернет, здатні відкрити нові шляхи участі у функціонуванні глобальних ринків, сприяти вдосконаленню галузевої структури національної економіки та створити нові й більш привабливі робочі місця.

Таблиця 3 - Показники індексу розвитку глобальних технологій України

Показники	Роки
	2003	2004
Кількість користувачів Інтернет	53	53
Кількість вузлів Інтернет	42	42
Кількість надійних серверів	45	49
Розвиток глобальних технологій	49	52

Основними перешкодами для розширення та диверсифікації українського експорту послуг є проблеми внутрішнього характеру: відсутність адекватної нормативно-правової основи, ефективних систем оподаткування, сприятливого інвестиційного й інноваційного клімату, недостатній розвиток малих та середніх підприємств тощо.

Загалом українська індустрія послуг характеризується як така, що знаходиться у процесі розвитку. Цей стан потребує зваженого підходу до стратегії розвитку, регулювання та особливо лібералізації сфери послуг, правильної послідовності цього процесу. Етап, пов'язаний безпосередньо з лібералізацією, повинен передбачати попереднє створення єдиної системи державного регулювання й розвиток конкуренції на ринках. Головною метою цих заходів повинне бути надання потенційним учасникам ринку вільного доступу до ринків послуг, а також виключення дискримінації іноземних учасників ринку в порівнянні з резидентами. Водночас, необхідне зміцнення вітчизняного потенціалу пропозиції й підвищення його конкурентоспроможності.

Ефективне функціонування української сфери послуг має бути також безпосередньо пов'язане з розробкою довгострокової державної програми її подальшого сталого розвитку, визначення ключових й перспективних секторів, які потребують негайної підтримки. Це стосується в першу чергу сектору новітніх технологій. Зараз у структурі українського експорту переважну частку обіймають товари й послуги, що є відносно малодинамічними та характеризуються скороченням власної частки у глобальних продажах (до них відносяться певні групи товарної продукції та, насамперед, транспортні послуги). Водночас, підвищення у структурі експорту частки “інших комерційних послуг”, до яких включаються послуги, які, за визначенням ОЕСР, вважаються високотехнологічними, має стати першочерговим завданням у формуванні перспективної моделі міжнародної спеціалізації України.

Таким чином, динамічний розвиток ринку послуг в Україні можливий лише за умови проведення ефективної державної політики й формування ретельно обґрунтованої експортно-імпортної стратегії, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності галузі на світовому ринку послуг.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та представлене нове вирішення важливого наукового завдання щодо вдосконалення механізмів розвитку ринку послуг в Україні та запропоновано концептуальні підходи щодо його включення у світовий ринок послуг. Для цього досліджені сучасні тенденції розвитку світового ринку послуг як однієї з основних форм сучасних міжнародних економічних відносин та охарактеризовано тенденції та перспективи розвитку сфери послуг в умовах глобалізації економіки. Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження дозволили зробити наступні висновки.

1. Сучасний розвиток світового ринку послуг пов'язаний із посиленням процесів глобалізації та інтеграції у світовій економіці. Так, розвиток новітніх техологій та інтенсифікація міжнародних зв'язків розширили зміст категорії „послуги”: поряд із такими загальними якісними ознаками, як їх невідчутність, невіддільність, непостійність та в більшості випадків нездатність до збереження, деякі види послуг можуть набувати уречевлених форм (комп'ютерна програма на електронних носіях інформації), бути видимими, піддаватися зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) та не завжди вимагати прямої взаємодії покупця і продавця послуги (видача грошей за дебіторською карткою).

2. В умовах глобалізації економіки світовий ринок послуг розвивається більш динамічно, ніж інші сегменти світового ринку, що пов'язано з прискореним ростом сфери послуг у більшості країн світу, а також процесами лібералізації, розширенням відкритості національних економік, зростанням інтенсивності потоків інвестицій. Міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7-8 років, в порівнянні з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів.

3. Сектор послуг набув динамічного розвитку в економіці багатьох країн світу. У розвинених країнах світу він забезпечує суттєву частку надходжень до ВВП, які досягають 75%, та забезпечує роботою до 77% населення. Значного розвитку сектор послуг набув у найбільш розвинених країнах світу - США (73,9% ВВП і 75,1% робочої сили) та Великій Британії (72,6% і 70,4%, відповідно). Частка країн, що розвиваються, країн з перехідною економікою та НРК, хоча поступово і збільшується у світовому обсязі торгівлі послугами, - все ж залишається незначною: Україна - 47,9% ВВП, Казахстан - 52,3%, Росія - 56,1% відповідно. Очікується, що в найближчому майбутньому вплив сектору послуг на розвиток економічних процесів в глобальному світі посилиться.

4. У структурі світової торгівлі послугами високим динамізмом відзначається розвиток транспортних та туристичних послуг, частка яких у світовому експорті відповідно складає близько 23% та 30% відповідно. Водночас, зростає кількість видів послуг, які є предметом міжнародної торгівлі, серед яких: комерційні послуги, послуги в сфері НДДКР, продаж й оренда нерухомості, послуги з лізингу, зв'язку, з будівництва та суміжні інженерні послуги, послуги дистриб'юторів, послуги у сфері освіти, фінансові, інформаційні, бізнес-послуги, аутсорсінг, офшорінг та ділові послуги, що надаються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

5. Зростаючу роль у подальшому розвитку світового ринку послуг відіграє науково-технічний прогрес. Зокрема, пріоритетності набуває сектор інформаційно-комунікаційних послуг з такими новими галузями, як електронна й мобільна торгівля, що базуються на мережі Інтернет. Завдяки цим досягненням послуги можуть більш ефективно впливати на структуру та динаміку експорту країни, продуктивність праці й конкурентоспроможність фірм та галузей, а в кінцевому рахунку - і на рівень життя населення.

6. В умовах глобалізації економіки діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, а саме на національному, галузевому, регіональному і глобальному, для кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій. Найбільш потужною й усеохоплюючою за сферою системою глобального регулювання є ГАТС, головними задачами якої є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення кількісних та інших нетарифних бар'єрів в торгівлі, а також підтримка справедливої конкуренції в національному і міжнародному економічному просторі. Вона є рамковою угодою і забезпечує стартові умови та правила. Зроблено висновок, що в найближчому майбутньому її потрібно розглядати як дуже важливу, але все ж початкову ланку у створенні багатосторонніх міждержавних правил поведінки урядів у сфері міжнародної торгівлі послугами.

7. Український ринок послуг ще не набув достатнього розвитку. Так, його частка у ВВП та у структурі зайнятості становить близько 50%, що менше у порівнянні з іншими країнами. Найбільшого розвитку набув сектор транспортних послуг - 73,0% у загальній структурі вітчизняного експорту послуг. Пріоритетного значення набувають:

- логістичні послуги в рамках ланцюжка матеріально-технічного забезпечення (включаючи їх управлінські, пакувальні, складські, інформаційні та транспортні компоненти), які знижують собівартість виробництва та збільшують експортний потенціал;

- фінансові послуги (банківські, страхові, фондові послуги), недостатній розвиток яких негативно впливає на всі сторони економічного і соціального життя;

- інформаційно-комунікаційні послуги (електронна та мобільна торгівля за допомогою Інтернет), що значно зменшує вартість послуг та підвищує швидкість і якість їх надання;

- лізингові послуги, які особливо важливі в умовах недостатнього оновлення основних виробничих фондів.

8. Розвиток сфери послуг в Україні потребує активізації залучення в цю сферу інвестицій, в т.ч. іноземних. Залучення іноземного капіталу в українську економіку буде сприяти надходженню не тільки необхідних фінансових ресурсів, але й передових, технічно ефективних методів реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості й доступності, культури обслуговування та в кінцевому рахунку - підвищить конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг та значно зміцнить позиції України в міжнародному обміні послугами.

9. На динаміку розвитку ринків послуг суттєво впливає активність приватного сектору. Тому державна політика має бути спрямована на створення сприятливого середовища для розвитку малого і середнього бізнесу у цій сфері, як це має місце в багатьох країнах світу.

10. Для подальшого розвитку сектору послуг в Україні першочергового значення набуває розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, і насамперед Інтернет та електронної і мобільної торгівлі, які набувають все більшого впливу не лише на організацію діяльності окремо узятих підприємств шляхом скорочення витрат, підвищення мобільності та конкурентоспроможності, але й значною мірою визначають напрямки та подальші темпи розвитку як інших видів послуг, так і інших галузей економіки країни.

11. Перспективи розвитку українського ринку послуг та включення його у світовий ринок послуг пов'язані з інтеграцією країни у міжнародні торговельні і фінансові організації, перш за все, з набуттям членства у СОТ.

12. Необхідне вдосконалення статистичної бази національного експорту та імпорту послуг. Доцільною в цьому зв'язку є співпраця між Держкомстатом України та статистичними відомствами зарубіжних країн, зокрема Євростатом, що сприятиме подальшому підвищенню якості статистичної бази даних про розвиток українського ринку послуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Драчов В.В. Основні риси та танденції розвитку ринку послуг в умовах глобалізації економіки // Зб. наук. праць. Вип. 38 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - К.: ІСЕМВ НАН України. - 2003. - С. 88-96.

2. Драчов В.В. Електронна торгівля, як глобальне явище в сучасній міжнародній торгівлі послугами // Зб. наук. праць. Вип. 39. - К.: ІСЕМВ НАН України. - 2003. - С. 293-305.

3. Драчов В.В. Деякі аспекти розвитку світової індустрії туризму в умовах міжнародної конкуренції // Зб. наук. праць. Вип. 42. - К.: ІСЕМВ НАН України. - 2004. - С. 130-143.

4. Драчов В.В. Туристична індустрія, як перспективна галузь ХХІ століття // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Вип. 51. Частина ІІ (у двох частинах). - К.: КНУ імені Тараса Шевченка. - 2005. - С. 120-122.

5. Драчов В.В. Мобільна торгівля, як один з перспективних напрямків електронної комерції // Журнал Європейської економіки: Зб. наук. праць. Том 4 (№2). Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. - 2005. - С. 242-254.

В інших виданнях:

6. Драчов В.В. Проблеми розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації // Зб. VII міжнародної науково-практичної конференції 27-28 травня 2004 р. - К.: УАЗТ, 2004. - С. 206-207.

АНОТАЦІЯ

Тіпанов В.В. Розвиток світового ринку послуг в умовах глобалізації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - „Світове господарство і міжнародні економічні відносини”. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню закономірностей та тенденцій розвитку світового ринку послуг в умовах розгортання процесу глобалізації економіки. В роботі проаналізовано структуру світового ринку послуг, виявлені його основні особливості та тенденції розвитку.

Розглянуто методологічні підходи класифікації міжнародної торгівлі послугами, особливо в рамках Класифікатора СОТ.

Проведено комплексний аналіз стану, функціонування і перспектив розвитку ринку послуг України. Надано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного ринку послуг з урахуванням існуючих світових тенденцій, особливостей та міжнародного досвіду. Здійснено прогнозування подальшого розвитку ринку та окремих його секторів.

Ключові слова: послуги, міжнародна торгівля послугами, світовий ринок послуг, класифікатор послуг ГАТС СОТ, інформаційно-комунікаційні технології, диверсифікація, конкурентоспроможність, повноцінна конкуренція.

Типанов В.В. Развитие мирового рынка услуг в условиях глобализации экономики - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - „Мировое хозяйство и международные отношения”. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию закономерностей и тенденций развития мирового рынка услуг в условиях углубления процесса глобализации экономики. В работе раскрыта сущность мирового рынка услуг, его структура, основные особенности и пути дальнейшего развития.

Констатируется неравномерность развития рынка услуг в отдельных странах. В связи с этим рассмотрены методологические подходы при классификации изучаемого рынка. Особое внимание уделено изучению Классификатора ГАТС ВТО, который занимает центральное место в классификационной системе мирового рынка услуг и значительно может повлиять в сглаживании существующих диспропорций.

Подчеркивается, что сектор деловых услуг которые поставляются в основном на основе информационно-коммуникационных технологий, является наиболее динамично развивающимся и в значительной степени влияющим на формирование не только конкурентоспособности отдельных сегментов изучаемого автором рынка каждой отдельно взятой страны, но и экономики в целом.

Проведен комплексный анализ состояния, проблем и перспектив развития и интернационализации рынка услуг Украины. Подчеркивается, что развитие данной сферы экономики должно происходить комплексно на основе разработанной государственной долгосрочной программы и усовершенствованной национальной нормативно-законодательной базы.

Проанализирована международная практика регулирования и развития рынка услуг, сформулированы предложения по адаптации зарубежного опыта в отечественном сегменте экономики. Разработаны предложения по повышению конкурентоспособности отечественного рынка услуг с учетом существующих мировых тенденций, прогнозов и национальной специфики.

Ключевые слова: услуги, международная торговля услугами, мировой рынок услуг, классификатор услуг ГАТС ВТО, информационно-коммуникационные технологии, диверсификация, конкурентоспособность, полноценная конкуренция.

Tipanov V.V. The development of world market of service within internationalization of economics. - Manuscript.

The dissertation presented is for getting the scientific degree of Candidate of Economics, the specialization code 08.05.01 - „World Economy and International Economic Relations”. The Institute of World Economy and International Relations National Academy of Sciences in Ukraine, Kyiv, 2006.

The Paper is devoted to investigation the trends and regularities of world market development within increasing the globalization of economics. The world market structure of service was analysed in the Paper and the main features and development trends were defined.

There was analysed the methodological approaches of classification of international trade of service within classifier WTO.

The complex anlysis of situation, functioning and trends of development of Ukraine service market was conducted. There were given the proposals as to improving local market of service with accounting present world trends, features and international experience. There was predicted the further market development and its some separate sectors.

Key words: service, international service trade, service world market, classifier GATS WTO, communicatory technologies, diversification, competitive ability, full competition.

Размещено на Allbest.ru