Бізнес-асоціації в умовах інтеграції України в світове господарство

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. В епоху інтенсивного розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції і глобалізації поглиблюється міжнародний поділ праці, національний бізнес виходить на міжнародні ринки, вступає в інтеграційні відносини, що ставить перед суб'єктами підприємництва нові складні завдання.

Глобалізація економічної діяльності і процеси лібералізації світової економіки визначають виникнення рушійних сил макроекономічної інтеграції й утворення глобальних, інтегрованих організацій, коаліцій і мережевих організаційних систем. Макроекономічна інтеграція носить об'єктивний характер і припускає створення і зміцнення системи міждержавних економічних і політичних відносин, формування єдиного торгово-економічного простору, а також вимагає розробки особливих механізмів управління міжнародними відносинами. У зв'язку з цим актуальним є вирішення широкого кола завдань щодо створення і функціонування бізнес-асоціацій, а саме визначення їх місії в суспільстві, ролі в діяльності суб'єктів-членів, їхнього значення в сприянні розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Одночасно з досягненням стратегічних цілей виконання місії діалектичного поєднання інтересів держави, бізнесу і суспільства необхідно також приділити увагу тактичним аспектам трансформації організаційної структури, підвищення надійності і стійкості зв'язків у системі управління бізнес-асоціацій, розробки і застосування критеріїв ефективності їх діяльності.

Окремі питання, що досліджуються в дисертаційній роботі, знайшли досить глибоке висвітлення в роботах провідних вітчизняних та зарубіжних вчених і фахівців.

Діяльність більшості національних ділових асоціацій є теоретично не обґрунтованою і не завжди практично не виправданою. Хаотичне використання зарубіжного досвіду час від часу дає випадкові позитивні результати, але в більшості випадків не приносить користі підприємствам та підприємцям - учасникам таких об'єднань. Бракує теоретичних підходів до обґрунтування нових видів діяльності, особливо в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Мета роботи полягає в удосконаленні теоретико-методологічних основ утворення і функціонування бізнес-асоціацій та в розробці концепції розвитку бізнес-асоціацій в системі інституціонального забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграції України в світове господарство.

Досягнення мети обумовило вирішення наступних задач:

- розкрити сутність діалектики національних економік і світового господарства в умовах розвитку інтеграційних процесів;

- визначити особливості формування національного бізнес-середовища та галузевої структури національної економіки як підсистеми світового господарства;

- визначити місце бізнес-асоціацій як елементів інфраструктури міжнародної економічної інтеграції;

- дослідити та узагальнити світовий та історичний вітчизняний досвід утворення, функціонування та регулювання діяльності бізнес-асоціацій;

- дослідити механізми проектування, утворення та функціонування бізнес-асоціації;

- узагальнити теоретичну та нормативно-правову базу утворення та діяльності бізнес-асоціацій в Україні у порівнянні з прикладами світового досвіду;

- сформулювати підходи до визначення місії бізнес-асоціації в контексті міжнародного розвитку;

- проаналізувати особливості розвитку вітчизняного бізнесу та трансформації національного бізнес-середовища в контексті інтеграції економіки в світовий економічний простір;

- визначити роль бізнес-асоціацій в підвищенні ефективності внутрішньої і зовнішньої економічної діяльності суб'єктів підприємництва в Україні;

- розробити підходи щодо моделювання стратегії розвитку бізнес-асоціації в умовах глобалізації;

- обґрунтувати напрямки діяльності бізнес-асоціацій в контексті галузевих трансформацій та регіонального розвитку в умовах міжнародної економічної інтеграції України;

- визначити напрямки підтримки малих та середніх підприємств в умовах зростання відкритості економіки України;

- розробити напрями діяльності бізнес-асоціацій в підвищенні ефективності регіонального розвитку шляхом сприяння утворенню регіональних економічних кластерів.

1. Теоретико-методологічні засади трансформацій національного бізнесу умовах інтеграції країни в світове господарство

Систематизовано та узагальнено основні теоретичні концепції діалектики взаємодії національних економік і світового господарства, розкрито природу та особливості інтеграції економіки в світове господарство, визначено напрями взаємодії секторів національного бізнесу, формування національного бізнес-середовища та галузевої структури економіки як підсистеми світового господарства.

Створення ефективної національної системи управління інтеграційними процесами як на адміністративно-політичному рівні, так і неформальному ринковому, визначається можливою (бажаною) глибиною та вектором економічної інтеграції. Глибина економічної інтеграції залежить від низки моментів, що умовно можна розділити на умови і чинники. Умови - це параметри, що створюють сприятливий клімат для зближення національних економік. Позитивними умовами виступають загальне культурно-мовне середовище, компактне територіальне розміщення країн, збіг зовнішніх цілей або наявність загальних погроз. Чинники - це параметри, що пов'язують сектори національних економік у стійкі міжнаціональні системи.

Головним чинником економічної інтеграції є тіснота однієї або декількох форм економічних відносин між групою країн, причому тіснота зв'язків між кожним суб'єктом інтеграції повинна бути приблизно однаковою, оскільки в іншому випадку учасники економічного блоку одержать непропорційні вигоди від лібералізації відносин. Власне, світова практика підтверджує цю тезу тим, що з усього різноманіття інтеграційних об'єднань у світі найбільш ефективними є ті, у яких спостерігається зазначена тіснота. Так, обсяги взаємних торговельних і інвестиційних операцій у рамках ЄС для кожної країни складають більше, ніж 80 %, у рамках НАФТА цей показник для Канади і Мексики відзначається на такому ж рівні, для США - дещо менше, але якщо брати до уваги фізичні обсяги операцій, то вони наближаються до внутрішньоєвропейських. Не менш важливим чинником є характер взаємозалежності національних економік, що розкривається через ідентичність (однорідність), або взаємодоповнюваність національних економічних пропорцій країн-учасниць блоків.

У міжнародній економічній сфері спостерігається тотожність економічних інтересів господарських суб'єктів, країн. Тотожність інтересів приводить до відносин як тяжіння (співробітництва), так і відштовхування (конкуренції). І в тому, і в іншому випадках між національними економіками виникають відносини взаємодії і взаємозалежності, які можна класифікувати як прямі і непрямі, засновані на відносинах тяжіння або на відносинах відштовхування, конструктивні (ті, що ведуть до взаємодії більш високого рівня) і деструктивні (ті, що розладнують існуючі взаємодії), відновлювані і ті, що незворотні, істотні і несуттєві, постійні і змінні, регулярні і спонтанні, замінні й унікальні.

Характер залежності формується між національними господарствами або за невеликою кількістю надзвичайно важливих аспектів або за численними і незначними аспектами за високої інтенсивності самої взаємодії.

Для першого випадку характерною є подібна економічна структура, для другого - взаємно доповнююча економічна структура двох держав. На практиці всі країни мають ситуацію, що відображає ті чи інші пропорції поєднання двох типів міжнародної взаємозалежності - ідентичності та доповнення. Ці типи в різній мірі можуть проявлятися в регіональному розрізі в залежності від економічного потенціалу окремого регіону та обсягів і характеру його зовнішньоекономічних зв'язків. Саме характер міжнародної взаємозалежності в умовах інтеграції визначає спеціалізацію бізнес-асоціацій. У випадку ідентичності це будуть широко спеціалізовані асоціації з функціонально-орієнтованою на інформаційну підтримку діяльністю. У випадку доповнюваності найбільш розповсюдженими будуть галузеві об'єднання виробників з орієнтованою на захист економічних інтересів діяльністю.

Незалежно від типу залежності економіки від зовнішньоекономічних зв'язків національні економіки демонструють діалектичне поєднання двох тенденцій - доцентрової й відцентрової. Доцентрова полягає в подальшій консолідації міжнародних господарських зв'язків, спробах розвинених країн виробити механізм економічної й політичної координації. Відцентрова тенденція полягає в тому, що зберігається й поглиблюється суперництво між головними конкурентами на світовому ринку, знову й знову здійснюються спроби зміцнити свої позиції шляхом використання протекціоністських заходів. Співвідношення відцентрової і доцентрової тенденції з боку окремої країни частково описано в бігравітаційній моделі тяжіння економік, що ґрунтується на аналогії з фізичними параметрами, такими, як економічний потенціал та відстань між країнами. В дисертації запропоновано розглядати це явище через структуру національного бізнесу за ознакою концентрації капіталу та співвідношення дрібного та великого капіталу.

Ті країни, у яких вище частка малих і середніх підприємств у загальній масі зайнятих, а також у виробленому ВВП, мають меншу частку експорту у ВВП (табл. 1). Великі компанії орієнтовані на світові ринки, зарубіжну інвестиційну діяльність, оскільки вони завжди об'єктивно є більш конкурентноздатними за величиною витрат внаслідок ефекту масштабу. Дрібні й середні підприємства за цією же причиною є носіями ідеї протекціонізму й найчастіше орієнтовані на внутрішній ринок.

Таблиця 1. Частка малого та середнього бізнесу та рівень міжнародної економічної інтеграції у різних країнах у 2004 році

У США, Японії й країнах ЄС дрібний бізнес забезпечує більше половини ВВП, а значить уряди не можуть не брати до уваги їхніх інтересів. У Росії й Україні більшу частку ВВП, а отже, і надходжень у бюджети, забезпечують великі підприємства, при цьому інтереси невеликих підприємств і приватних підприємців відсуваються на другий план. За таких умов бізнес-асоціації можуть взяти на себе роль захисту їхніх інтересів і сприяння їхньому розвитку.

Прагнення підпорядкування інтересів держави світовим ринковим тенденціям, є характерним перш за все, для великих підприємств, які орієнтовані на зовнішні ринки. Цілі великих компаній у деяких випадках розходяться з прагненнями тих верств суспільства, що пов'язані із виробництвом, орієнтованим переважно на внутрішній ринок. Ці групи, до яких відносяться малий та середній бізнес, є носіями протекціоністських настроїв і зберігають чималий вплив на процес прийняття рішень в центрах влади. Але поступово в країнах з перехідними економіками формуються суб'єкти малого бізнесу, які можуть доповнити як національний, так і міжнародний великий бізнес в системі виробничої кооперації, що сприяє формуванню відносин ідентичності між національними економіками, не можуть привернути увагу центральних урядів через існування іншого типу контактів - контактів доповнення, де криється залежність національної економіки від певних економічних зв'язків. Отже, регулювання подібного роду контактів потребує, перш за все, таких видів адміністрування, як інформаційна та консультаційна підтримка, реклама, просування інтересів національних виробників на зовнішніх ринках та інших, - тобто таких форм регулювання, які дозволяють сконцентрувати зусилля багатьох суб'єктів бізнесу з використанням ресурсу бізнес-асоціацій. Відносини типу ідентичності за участю суб'єктів малого та середнього бізнесу підпадають під основні функції діяльності бізнес-асоціацій, які мають за мету сприяння бізнесу.

Таким чином, на основі узагальнення теоретичних концепцій взаємодії національних економік та світового господарства, характеру взаємодії між національними економіками та врахування особливостей розвитку національного бізнес-середовища, галузевої структури економіки та співвідношення, орієнтованого на зовнішні ринки великого бізнесу та сфокусованого на задоволення потреб внутрішнього ринку малого та середнього бізнесу доведено, що бізнес-асоціація є проміжною ланкою, основоутворюючою характеристикою якої є наявність самостійного значення в розбудові зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва.

2. Бізнес-асоціації у відкритих економіках

Розкрито передумови об'єднання суб'єктів підприємництва в бізнес-асоціації та визначено ключові завдання їхньої діяльності в умовах інтеграції економіки в світове господарство на мікро-, макро- і мезорівнях, узагальнено світовий досвід щодо утворення бізнес-асоціацій, на основі поєднання наукового потенціалу в області теорії систем, стратегічного управління, теорії розвитку визначено закономірності побудови інтеграційних відносин в асоціаціях і коаліціях та сформульовано авторське визначення бізнес-асоціацій.

Суб'єкти підприємництва при вступі до асоціацій, перш за все, мають мотивацію захисту свого бізнесу від несприятливих впливів, що завдаються зовнішнім оточенням. Частково цей захист гарантується правовим і нормативним полем, але недосконалість деяких законодавчих і нормативних актів сприяє об'єднанню зусиль, спрямованих на їх зміну, реалізацію колективних можливостей захисту спільних інтересів.

Дослідження історичного досвіду створення і функціонування ділових об'єднань свідчить про певне відставання сучасної національної практики від провідних країн в плані широти повноважень та суспільно-економічної ваги бізнес-асоціацій. У вітчизняній економічній історії перші бізнес-асоціації з'явилися наприкінці 19-го - початку 20-го століття і мали характерну для того періоду часу та рівня економічного розвитку галузеву спеціалізацію: Бакинський газовий картель, синдикат “Продвагон”, цукровий синдикат тощо. Вони згодом були витіснені в період згортання НЕП, та надалі існування бізнес-асоціацій було неможливим через відсутність такої форми організації господарювання, як бізнес та несумісність позапланових установ з демократичними принципами організації з владою і плановою системою господарювання.

На сучасному етапі більшість із шестисот існуючих в Україні бізнес-асоціацій концентрують свою активність навколо зовнішньоекономічної діяльності своїх членів, прямо чи опосередковано. Саме цей факт зумовлює вивчення проблеми інтеграційні об'єднання в бізнесі у зв'язку з інтеграцією економіки України в світове господарство в трьох основних вимірах: галузевому - інтеграція до світових галузевих ринків, функціональному - вступ країни до міжнародних організацій, наприклад, СОТ, та регіональному - представництво ділових інтересів у транскордонному співробітництві та визначенні загальнодержавного вектора міжнародної регіональної інтеграції.

Таким чином, можна виділити наступні сфери проблем, що формують завдання бізнес-асоціацій в умовах інтеграції в світове господарство: 1) підтримка вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках; 2) лобіювання інтересів бізнесу в уряді в контексті реалізації міждержавних домовленостей про лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків; 3) сприяння розвитку коопераційних зв'язків між національними суб'єктами великого і малого бізнесу; захист інтересів національного бізнесу в умовах регіональної інтеграції.

Виходячи з окреслених завдань складових суб'єктів, потреб власного розвитку, державних інтересів та суспільних цінностей, за методологічну основу теорії розвитку бізнес-асоціацій було взято основні концепції загальної теорії систем, інформаційних систем, розвитку, синергетики, організацій, підприємництва, стратегічного управління, моделювання, життєвого циклу, коаліційних систем. Таким чином, теорія розвитку бізнес-асоціацій є синтетичною теорією, складність якої обумовлена поєднанням функцій регулювання, обслуговування, підприємництва на фоні сучасних процесів розвитку суспільних відносин.

Взаємодія елементів всередині системи, а також системи із середовищем є досить складною. Дійсно, цілі бізнес-асоціації, спрямовані на розширення її впливу, кількісне зростання, зміцнення статусу, підвищення стійкості - вимагають створення системи мотивації як всередині системи, для її членів, так і системи цілеспрямованого впливу на об'єкти зовнішнього середовища.

Загальне уявлення про асоціацію і її оточення дає схема на рисунку 3. Бізнес-асоціацію представлено як систему, що володіє властивостями організованості та інтегрованості, ядро якої утворює адміністративний центр асоціації, навколо якого групуються члени асоціації, а контрагентами асоціації в зовнішньому середовищі виступають користувачі послуг і асоціації, що з нею співпрацюють. Виникає складне за конфігурацією і складовими об'єднання, що формує інфраструктуру забезпечення потреб регіонального, національного та міжнародного середовища.

Таким чином, бізнес-асоціація являє собою специфічну інтегруючу, структурно і функціонально організовану систему, що є незалежною від державних, владних або будь-яких інших структур, діє в правовому полі, захищає інтереси і задовольняє відомі потреби своїх членів, що входять в асоціацію на засадах добровільності і рівноправності; її діяльність підпорядковується декларованій місії і відповідає єдиній меті, та фінансується за рахунок членських внесків і коштів, отриманих від комерційної діяльності, що не суперечить її місії.

Однак системний підхід припускає не тільки внутрішню структурну і функціональну організацію, але і взаємодію бізнес-асоціації з зовнішнім середовищем, у якому формуються потреби, що визначають необхідність існування асоціації як елемента інфраструктури, що забезпечує розвиток підприємництва. Саме потреби, що виникають у зовнішньому середовищі і формують попит на послуги бізнес-асоціації, визначають основне призначення об'єднання, що знаходить вираження в місії. Крім того, поточні проблеми бізнес-середовища можуть спонукати участь бізнес-асоціацій в асоціаціях більш високого рівня, або утворювати тимчасові коаліції для вирішення конкретного завдання в інтересах всіх учасників коаліції, для посилення впливу на процес прийняття рішень у певній сфері діяльності, для реалізації конкретного лобістського завдання, одержання конкретного результату шляхом об'єднання ресурсів і розподілу завдань для забезпечення досягнення кінцевого результату.

Таким чином, тривимірна диференціація процесу інтеграції в світове господарство дозволяє виділити наступні сфери активності бізнес-асоціації на сучасному етапі: підтримка вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках, представництво та захист інтересів бізнесу в уряді в контексті реалізації міждержавних домовленостей про лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків та сприяння розвитку коопераційних зв'язків між національними суб'єктами великого і малого бізнесу, з урахуванням чого запропоновано визначення бізнес-асоціації як специфічної інтегруючої, структурно і функціонально організованої системи, що є незалежною від державних, владних або будь-яких інших структур, діє в правовому полі, захищає інтереси і задовольняє відомі потреби своїх членів, що входять в асоціацію на підставі добровільності і рівноправності; її діяльність підпорядковується декларованій місії і відповідає єдиній меті та фінансується за рахунок членських внесків і засобів, отриманих від комерційної діяльності, що не суперечить її місії.

3. Дослідження діяльності українських бізнес-асоціацій в умовах інтеграції до світового господарства

На основі аналізу процесу інтеграції економіки України в світове господарство та відповідних трансформацій національного бізнес-середовища та структур національного бізнесу з точки зору потенціалу та експортної спеціалізації його складових, досліджено роль українських бізнес-асоціацій в підприємницькому середовищі та суспільстві, та на прикладі Донецької торгово-промислової палати зроблено оцінку діяльності бізнес-асоціації.

В ході аналізу доведено, що конкурентні переваги, які мала Україна на початку існування в якості незалежної держави, не вдалося ефективно реалізувати в ході лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків внаслідок таких об'єктивних причин, як завершення процесу формування єдиної системи світового господарства та помилки в реформуванні економіки і побудови зовнішньоекономічних зв'язків.

В структурі національного бізнесу малі підприємства займають не таке значне місце, як в розвинутих країнах (табл. 2).

Таблиця 2. Місце малих підприємств в економіці України у 2005 р.

Слід зауважити, що в українській статистиці не деталізується інформація про середні підприємства, хоча поєднання обох категорій - малого та середнього бізнесу, - з метою дослідження зовнішніх впливів є необхідним, тому що середні підприємства мають приблизно таку саму спеціалізацію, як і малі підприємства, і прогнози щодо негативних наслідків реалізації наведених вище загроз будуть некоректними і непридатними для прийняття рішень щодо державної політики в сфері регулювання середнього підприємництва.

Сучасний стан економічного розвитку України обумовлює актуальність проблем малого і середнього підприємництва. Об'єктивним є те, що великі підприємства, які охоплюють великі ринки та володіють відповідними виробничими потужностями, мають якісний кадровий потенціал та в достатній мірі забезпечені фінансовими ресурсами, схильні підтримувати ідеї лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків. В Україні до кола таких підприємств належать промислові гіганти традиційних галузей виробництва. Натомість переважна більшість суб'єктів малого та середнього бізнесу прагне до посилення захисту від іноземних конкурентів на внутрішніх ринках. Оскільки система перерозподілу суспільного доходу та подальшого фінансування розвитку ґрунтується на надходженнях та накопиченнях великого бізнесу, інтереси держави в більшій мірі співпадають з його інтересами та, відповідно, розходяться з інтересами малих та середніх підприємств. Крім такої розбіжності в інтересах невеликі підприємства та приватні підприємці зазнають багато інших незручностей ведення свого бізнесу, які систематизовано в таблиці 3.

Таблиця 3. Результати опитування підприємців щодо проблем бізнес-середовища в Україні у 2005 р.

*(респондентів, що назвали зазначені чинники серйозною перешкодою для їхнього бізнесу).

На відміну від розвинутих країн з ринковоїю економікою, де найчастіше постають завдання розвитку експортного потенціалу суб'єктів бізнесу, гарантії однакового ставлення до них в тендерах державних чи муніципальних закупок, адекватності державного реулювання та захисту конкуренції, в Україні актуальними, перш за все, є питання кількісного зростання числа суб'єктів підприємництва, зменшення адміністративних бар'єрів та державного втручаня у їх діяльність, тому проблеми розвитку підприємництва виходять за межі чисто економічного обгрунтування, і воно стає одним з ідеологічних чинників стратегічного розвитку країни, водночас визначаючи, яку саме модель устрою обрано цим суспільством.

Взаємодія державних структур і бізнес-асоціацій щодо підтримки малого та середнього бізнесу повинна проводитись за наступними основними напрямками: 1) допомога у формуванні стартового капіталу малого бізнесу; 2) пільгове оподатковування й кредитування; 3) видача державних замовлень із фінансовим і матеріальним забезпеченням; 4) державний протекціонізм в інвестиційній політиці й сфері розвитку малого бізнесу; 5) пріоритетне субсидування науково - технічних програм, підготовки кадрів, інформації й іншого забезпечення малого бізнесу.

На сьогодні в Україні діють понад 600 бізнес-асоціацій, які представляють ділові кола на різних рівнях - місцевому, регіональному, національному. Діяльність більшості національних бізнес-асоціацій відбувається навколо представництва та захисту інтересів малого та середнього бізнесу. Саме цей сектор економіки України розглядається як підприємницький, а динаміка, характер та перспективи його розвитку свідчать про формування ділового клімату країни. Власне, діяльність бізнес-асоціацій тією чи іншою мірою і будується навколо виявлених проблем бізнес-середовища, а національний бізнес поступово займає активні позиції щодо постановки завдань перед владою щодо обрання пріоритетів економічної і соціальної політики в Україні.

Торгово-промислова палата є найбільш поширеною формою об'єднання представників бізнесу регіону, країни. На сьогодні діяльність ТПП охоплює багато функцій сприяння розвитку бізнесу, до яких належать і формальні дії, і заохочувальні заходи. Донецька ТПП є однією з найбільш динамічних, що обумовлюється як великою кількістю підприємств, так і власною активністю у формуванні регіонального бізнес-середовища та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

Аналіз функціонування Донецької торгово-промислової палати показав, що її діяльність в Україні охоплює найбільш широке коло питань з регулювання бізнесу. Як і будь-яка торгово-промислова палата, Донецька ТПП є сполучною ланкою між різними суб'єктами підприємницької діяльності, між бізнес-колами й державними органами, працюючи для розвитку економіки й успіху своїх членів, чисельність яких досягла в 2005 році близько 600 підприємств й організацій області. Питання щодо залучення нових членів відповідно до концепції розвитку палати вирішуються тільки за рахунок підвищення якості надаваних послуг, збільшення їхнього спектра й обсягу. В ході здійснення поточної діяльності та планування нових заходів Донецька ТПП керується інтересами представників бізнесу та суспільства, що є ключовим моментом успішного розвитку ділового середовища.

Проведене у третьому розділі дослідження виявило неефективність галузевої структури економіки, що утворилась відповідно до експортної спеціалізації, сформованої під впливом зовнішнього середовища, та структури бізнесу з точки зору співвідношення малих, середніх та великих підприємств. Поєднання цих двох структур підтверджує ідею доповнення моделі бігравітаційного тяжіння параметрами концентрації капіталу в економіці, з якої випливає, що активізація відцентрової тенденції через збільшення виробництва в традиційних галузях експорту України сприяє посиленню міжнародної економічної залежності країни, тоді як сектор малих підприємств, що є носієм доцентрової тенденції, залишається нерозвинутим. Через те, що інтереси держави в більшій мірі збігаються з інтересами експортерів, що є найбільшими платниками податків та роботодавцями, організаційно-правова система не враховує специфічні інтереси суб'єктів малого підприємництва, на вирішення проблем якого спрямована діяльність більшості існуючих в Україні бізнес-асоціацій, найбільш активними з яких є регіональні утворення або регіональні підрозділи загальнонаціональних асоціацій через їхню здатність найбільш повно враховувати інтереси бізнесу, влади та суспільства.

4. Моделювання стратегії розвитку бізнес-асоціацій

Містить пропозиції щодо стратегічного планування розвитку бізнес-асоціацій, запропоновано підходи до визначення стратегічного потенціалу бізнес-асоціації, обґрунтування синергетичної парадигми стратегічного розвитку бізнес-асоціації та визначено напрями моделювання стратегії розвитку бізнес-асоціації.

Стратегія асоціації формується відповідно до видів діяльності, які обумовлені її обов'язками стосовно бізнес-одиниць, тобто асоціація виступає як елемент інфраструктури економічної системи. З іншого боку вона переслідує власні цілі економічної вигоди, підвищення власного престижу, посилення свого впливу на хід економічного розвитку, - що також знаходить вираження в її стратегії. Виникнувши в силу об'єктивної потреби підприємців у представництві й захисті їхніх інтересів, асоціація поступово розширює область своїх повноважень, відповідно, опановуючи нові види діяльності й залучаючи у свої ряди нових членів.

Поняття стратегічних можливостей асоціації є суб'єктивним, але об'єктивну характеристику стратегічного потенціалу можна дати, спираючись на оцінку наявних стратегічних ресурсів, що формують стратегічний потенціал. Ресурсна концепція стратегічного потенціалу дозволяє структурувати його по складових: інформаційній, фінансово-економічній, організаційній, виробничій, технічній, - у розрізі видів стратегічних ресурсів, тобто таких ресурсів, які активізуються в процесі здійснення стратегії.

У ході аналізу функціонування бізнес-асоціацій і особливостей використання можливостей і ресурсів на основі теорій розвитку та стратегічного управління можна визначити наступні підходи до моделювання використання стратегічного потенціалу бізнес-асоціацій (формули 1-7).

, (1)

або:

, (2)

де Y - сукупний стратегічний потенціал бізнес-асоціації, Хі - запаси або інтенсивність використання n видів стратегічних ресурсів, , Кі - емпіричний коефіцієнт успіху використання i-го ресурсу.

, (3)

де Е (Y) - ефект використання стратегічного потенціалу, ?E (Xi) - сума окремих ефектів.

(4)

де Хij - j-ий вид діяльності, на яку використовується i-ий ресурс.

(5)

де Хijk - k-те завдання j-виду діяльності, на яку використовується i-ий ресурс.

, ; ; ; ; (6)

де Z - формування стратегічного плану, орієнтованого на розвиток стратегічного потенціалу асоціації, Zkijl, - якісні та кількісні l-ті показники використання k-го завдання j-го виду діяльності, на яку використовується i-ий ресурс.

, (7)

де G - сукупність результатів функціонування бізнес-асоціації, {gr1} - результати поза системою, {gr2} - результати всередині системи.

Формування і розвиток стратегічного потенціалу бізнес-асоціації в цілому і його складових забезпечується мобілізацією і залученням необхідних ресурсів, а також ресурсів, що синтезує сама система. З огляду на синергетичний аспект, ефект використання стратегічного потенціалу має перевершувати суму приватних ефектів використання складового ресурсу потенціалу.

Види і сфери діяльності визначаються цілями й особливостями області докладання трудових зусиль: наприклад, діяльність зовнішньоекономічна, благодійна, підприємницька, інвестиційна, посередницька, комерційна, інноваційна, інформаційна, управлінська, інша. Кожен підвид діяльності, що утворить спектр, описується показниками - якісними і кількісними показниками, що є керованими і можуть бути інтерпретовані як показники стратегічного плану.

Реалізація стратегічного плану забезпечує одержання деяких результатів, що реалізуються поза системою і всередині системи. Результатами виступають “продукти” бізнес-асоціації - послуги, товари, а також нові стратегічні ресурси. Якщо сукупність результатів функціонування бізнес-асоціації доповнити невитраченими ресурсами стратегічного потенціалу (запасами), то може бути отримана поточна оцінка наявного стратегічного потенціалу бізнес-асоціації.

Таким чином, розробка загальної стратегії асоціації здійснюється, виходячи з наявного стратегічного потенціалу, і повинна включати завдання його відтворення й нарощування. Синергетична концепція, що ґрунтується на отриманні ефекту спільної дії, є більш відповідною формою аналізу процесів розвитку організацій в умовах трансформаційної економіки, орієнтири яких визначає стратегія розвитку.

Бізнес-коаліції виступають як організації, які створюються для досягнення певних цілей лобіювання інтересів підприємств малого й середнього бізнесу. Ці види діяльності, як правило, впливають на роботу підприємств малого й середнього бізнесу й виражаються в збільшенні їхнього доходу. Наприклад, Національна коаліція “Оподатковування малого й середнього бізнесу” розробила пропозиції щодо перегляду законодавчих норм, які регламентують застосування спеціальних режимів оподатковування для малих і середніх підприємств. Таким чином, виникає необхідність моделювати стратегії бізнес-асоціації у складі бізнес-коаліції, використовуючи при цьому грошовий еквівалент, тому що грошовий компонент є універсальним в оцінці стратегії діяльності всіх видів організацій і необхідним для досягнення поставлених цілей.

Критерієм ефективності стратегії бізнес-коаліції буде служити математична функція, що використовує основні ресурси, що є в наявності в бізнес-коаліції. Це природно, тому що маючи більший стратегічний потенціал, бізнес-коаліція може більш ефективно запобігати хаотичним, некоординованим діям. Всі ресурси, що перебувають у розпорядженні бізнес-коаліції, представляються в грошовому еквіваленті.

Припустимо, діяльність бізнес-коаліції можна представити наступною динамічною моделлю:

(8)

де - характеризує динаміку поведінки бізнес-коаліції (функція приросту доходу); - характеризує динаміку поведінки члена коаліції - бізнес-асоціації (функція приросту доходу); - характеризує динаміку поведінки члена бізнес-асоціації, опосередкованого учасника бізнесу-коаліції (функція приросту доходу); - коефіцієнт, що характеризує частину ресурсів, виражених у грошовій формі і направлених бізнес-асоціацією в бізнес-коаліцію; - коефіцієнт витрат бізнес-коаліції на досягнення загальної мети в інтересах її члена; - лінійна залежність збільшення потенціалу бізнес-коаліції з інших джерел; - коефіцієнт фіксованої частини доходу підприємства, що вононаправляє як внесок у бізнес-асоціацію; - коефіцієнт витрат бізнес-асоціації на обслуговування потреб її члена; - залежність, що характеризує фінансування бізнес-асоціації із джерел, відмінних від членських внесків; - коефіцієнт, що характеризує доход підприємства від його основної діяльності; - коефіцієнт, що характеризує віддачу від діяльності бізнес-асоціації для підприємства; - коефіцієнт, що характеризує віддачу від діяльності бізнес-коаліції для підприємства.

Основними обмеженнями, що накладають на параметри моделі, є:

, тому що частину доходу від своєї діяльності бізнес-коаліція побічно віддає підприємствам;

, тому що, крім загальних цілей з бізнес-коаліцією, бізнес-асоціація повинна представляти і позакоаліційні інтереси;

, що є очевидним обмеженням.

Бізнес-коаліція як об'єднання зусиль і ресурсів декількох організацій для досягнення певних змін у законодавстві являє собою, з одного боку, невід'ємну частину компонентів зовнішнього середовища, тобто органів влади, а з іншого боку, - один з інструментів стратегічного управління підприємством. Таким чином, бізнес-коаліція є серединною ланкою, що з'єднує в собі мікро й макрорівень управління.

Спроби визначення стратегічного потенціалу Донецької ТПП та ефекту його використання за видами діяльності за останні роки дали результати, які свідчать про високу ефективність використання її основних ресурсів (трудового потенціалу, наявних для здійснення основних видів діяльності площ), разом із розширенням членської бази та збільшенням обсягів діяльності, причому можливості поповнення стратегічних ресурсів є майже необмеженими. В якості об'єкта реалізації стратегічного ресурсу було обрано регіональний ринок за основними видами послуг (обсяги, частка ТПП), що надає ТПП своїм членам та іншим підприємствам регіону. Оскільки для членів Палати діють знижки, збільшення частки ринку за рахунок нових членів палати дасть додатковий ефект поповнення членської бази. Збільшення частки ринку за рахунок нових клієнтів сприятиме зростанню доходів ТПП. Обидва результати характеризують зростання стратегічного потенціалу. Розподіл частки ринку (стовпчик 3) ринку кожної послуги в розрізі членства користувачів послуг в ТПП дасть величини Xij. Рівень конкуренції на ринку кожної послуги з урахуванням членства користувачів в ТПП - це коефіцієнт Кіj, який визначено таким чином: монополія - 1, низький рівень конкуренції - 1/0,8, середній рівень - 1/0,6, високий рівень - 1/0,4, відсутність ринку послуги - 1/0,2. Логіка зміни знаменника в коефіцієнті є такою, що чим ближче до одиниці цей показник, тим менше резервів для розширення ринку окремої послуги.

Величина стратегічного потенціалу Донецької ТПП (547,38) є умовною, але кожне окреме значення потенціальної частки ринку є інформативним щодо заходів з поширення того чи іншого виду діяльності. Порівняння ефекту використання стратегічного (ідеального) потенціалу з сумою окремих (фактичних) ефектів використання за формулою (3) підтверджує, що сума фактичних ефектів нижче, ніж ефект використання стратегічного потенціалу (0,343 ? 0,249). Отже, використання стратегічного ресурсу ринку, диференціація якого є можливою виключно через членство в асоціації певної частки споживачів послуг, дозволяє збільшити ефекти стратегічного потенціалу на 37,8%.

Таким чином, критеріями оцінки діяльності бізнес-асоціацій є: збільшення кількості членів, покращення результатів діяльності бізнес-асоціації та її членів та зростання обсягів коопераційних зв'язків членів бізнес-асоціації між собою та з суб'єктами, що не є членами об'єднання. Розроблена модель використання стратегічного потенціалу бізнес-асоціації ґрунтується на використанні кожного виду ресурсу за окремими видами діяльності із заданими параметрами результатів цієї діяльності. Запропонована модель участі бізнес-асоціацій в бізнес-коаліціях, що є тимчасовими в порівнянні з асоціацією утвореннями для разового вирішення конкретної проблеми, полягає в порівнянні вигід і витрат від членства в коаліції для асоціації і її членів, і може бути використаною при обґрунтуванні вступу бізнес-асоціацій в об'єднання більш високого рівня, в тому числі і міжнародні. Апробація запропонованого апарату на прикладі Донецької ТПП свідчить про його прикладний характер і про можливості адаптації і подальшого використання в практиці діяльності будь-яких бізнес-асоціацій.

5. Діяльність бізнес-асоціацій в контексті галузевих трансформацій та регіонального розвитку в умовах міжнародної інтеграції

Містить визначення напрямів економічних трансформацій в Україні в умовах подальшого включення в систему світогосподарських зв'язків за різними сценаріями регіональної економічної інтеграції, відповідно до яких визначено напрями діяльності бізнес-асоціацій з підтримки малих та середніх підприємств та сприяння регіональному розвитку шляхом ініціювання та підтримки утворення регіональних кластерів та регіонів транскордонного співробітництва.

Прогноз загальнонаціональної ефективності галузевих трансформацій в умовах поглиблення та визначення вектору міжнародної інтеграції зроблено на основі структурного аналізу динаміки зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС та СНД. Визначено загальну ефективність обох альтернатив через порівняння структури торгівлі за показниками реалізованої в експорті та спожитої в складі імпорту доданої вартості та за рівнем технологічності реалізованої на експорт продукції. За обома критеріями можна зробити висновок про те, що більш тісне співробітництво з країнами ЄС принесе короткострокові вигоди, тому що фізичні обсяги торгівлі в цьому географічному розрізі мають тенденцію до збільшення. Але якісні та відносні показники є кращими за напрямом можливої інтеграції з країнами СНД, можливо, в межах ЄЕП.

Додана вартість реалізованого експорту до країн ЄС є дещо більшою, ніж до країн СНД, а придбана додана вартість в складі імпортованих товарів із країн ЄС майже вдвічі перевищує аналогічний показник торгівлі з країнами СНД. В обох напрямках співробітництва з точки зору доданої вартості торгівля є неефективною. Але необхідно враховувати те, що найбільшу додану вартість в українському експорті мають чорні метали та хімічна продукція, що обумовлено сприятливою світовою кон'юнктурою та високим рівнем оплати праці в цих галузях у порівнянні з середнім по країні. Аналогічна ситуація спостерігається і з імпортом енергоносіїв з Росії. З точки зору рівня технологічності товарів даних галузей структура товарообігу з країнами СНД має значно вищій технологічний рівень, ніж структура товарообігу з країнами ЄС. Крім того, структура товарного експорту в країни ЄС свідчить про наявність ресурсу подальшого збільшення сектору великого бізнесу в економіці України. В процесі аналізу та порівняння структури бізнесу України з розвинутими країнами та країнами з перехідними економіками виявлено певну залежність між часткою малого та середнього бізнесу (МСБ) та часткою експорту в ВВП країни.

Таким чином, місія бізнес-асоціацій в умовах інтеграції національної економіки у світове господарство повинна формуватися в залежності від таких чинників, як характер міжнародної економічної залежності країни, ступінь концентрації капіталу в економіці та обсяги і якісні характеристики зовнішньоекономічних операцій.

Бізнес-асоціації мають вплинути і на міжнародний аспект розвитку малого і середнього підприємництва для України. Рівень розвитку малого підприємництва може і повинен сприяти створенню позитивного іміджу України, забезпеченню ефективної ринкової економіки з метою її інтеграції в європейську і світову економічні системи. На рисунку 6 представлено роль бізнес-асоціацій в підвищенні ефективності внутрішньої і зовнішньої економічної діяльності суб'єктів підприємництва.

Бізнес-асоціації, використовуючи свій суспільний ресурс, мають можливість і повинні в інтересах своїх членів впливати як на політику уряду, так і на хід переговорних процесів як суб'єкти економічної дипломатії, - це активна зовнішня складова місії інтеграційного процесу.

Систематизація сфер втручання бізнес-асоціації у корекцію внутрішнього та зовнішнього бізнес-середовища та впливу на урядові рішення в сфері економічної політики дозволяє визначити наступні напрямки підтримки малих та середніх підприємств: 1) представництво інтересів малих та середніх підприємств в органах влади та місцевого самоврядування; 2) підвищення якості кадрового потенціалу шляхом надання професійних консультацій та реалізації заходів з підвищення кваліфікації керівників малих та середніх підприємств; 3) сприяння розвитку ЗЕД малих та середніх підприємств за рахунок надання інформаційних послуг і виконання представницьких функцій; 4) сприяння розвитку коопераційних зв'язків з великими підприємствами через ініціювання та підтримку утворення регіональних кластерів.

Внутрішня складова місії може проявлятися в участі у процесах галузевих трансформацій, перш за все, через ініціювання та сприяння розвитку кластерних утворень на регіональному рівні. В ході дослідження виявлено невикористаний резерв структурного впливу бізнес-асоціації на економіку регіону, що може виражатися в створенні регіональних кластерів через сприяння встановленню коопераційних відносин та побудову вертикальних зв'язків між суб'єктами малого та великого бізнесу в межах кластерів.

Діяльність бізнес-асоціацій може стати надзвичайно важливою при формуванні територій транскордонного співробітництва, оскільки транскордонні регіони, найчастіше, будуються на співробітництві суб'єктів дрібного й середнього бізнесу, а вплив ефектів спрямований на розвиток місцевої громади. В якості основного параметру обґрунтування доцільності утворення регіону прикордонного співробітництва пропонується розглядати прогнозний сумарний приріст величини доданої вартості підприємств, що безпосередньо прийматимуть участь в коопераційних зв'язках, за умов більшої ефективності транскордонного співробітництва в порівнянні з невикористаним потенціалом внутрішньої кооперації.

Таким чином, визначення місії бізнес-асоціації в умовах інтеграції України в світове господарство повинно узгоджуватись із стратегію трансформації міжнародних економічних відносин доповнюваності, які мають місце на сучасному етапі, у відносини ідентичності. Диверсифікація результату на такі складові як частка зовнішньоторговельних операцій в структурі ВВП, та частка ВВП, виробленого в секторі малого та середнього бізнесу, у загальному обсязі ВВП дозволяє вважати стратегію інтеграції в світове господарство, спрямовану на скорочення частки експорту та збільшення внутрішнього кінцевого та проміжного споживання в ВВП вірною, участь в реалізації якої бізнес-асоціацій може бути визначеною в напрямах підтримки підприємництва та організації територіально-галузевих коопераційних зв'язків в рамках кластерів та регіонів транскордонного співробітництва.

Висновки

галузевий міжнародний економічний

Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних теорій утворення та функціонування бізнес-асоціацій як неформальної ринкової складової інституціональної структури регулювання економіки та міжнародних економічних відносин, а також комплексний аналіз процесу інтеграції економіки України в світове господарство та пов'язаних з ним трансформацій в галузевій структурі економіки та діловому середовищі послужили основою для вирішення важливої і актуальної науково-теоретичної задачі систематизації та розвитку теоретико-методологічних основ діяльності бізнес-асоціацій України в умовах. інтеграції в світове господарство.

Головні науково-теоретичні, методологічні та практичні результати дисертації полягають в наступному:

1. В результаті систематизації та узагальнення теоретичних концепцій взаємодії національних економік та світового господарства, а також дослідження характеру взаємодії між національними економіками доведено, що інтеграція економіки країни в світове господарство відбувається в трьох напрямах: інтеграція підприємств і галузей на неформальному ринковому рівні, інтеграція країни на адміністративно-політичному рівні до світової системи регулювання міжнародних економічних відносин та регіональна економічна інтеграція. Глибина економічної інтеграції залежить від тісноти економічних зв'язків між групою країн, причому тіснота зв'язків між кожним суб'єктом інтеграції повинна бути приблизно однаковою, тому що в іншому випадку учасники економічного блоку одержать непропорційні вигоди від лібералізації відносин. Не менш важливим чинником є характер взаємозалежності національних економік, що розкривається через ідентичність або взаємодоповнюваність національних економічних пропорцій країн-учасниць блоків.

2. Незалежно від типу залежності економіки від зовнішньоекономічних зв'язків національні економіки демонструють діалектичне поєднання двох тенденцій - доцентрової й відцентрової, яке описано в бігравітаційній моделі взаємного тяжіння економік. В дисертації запропоновано розглядати це явище через структуру національного бізнесу за ознакою концентрації капіталу та співвідношення дрібного та великого капіталу. Виходячи з цього, носієм відцентрової сили буде сумарний великий капітал, а доцентрової - сумарний капітал малих та середніх підприємств. Суб'єкти малого та великого бізнесу є носіями різних інтересів, що мають враховуватися державою як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. Гармонізація цих двох тенденцій на неформальному рівні є одним з призначень бізнес-асоціацій та коаліцій.

3. Диференціація процесу інтеграції в світове господарство на три рівня дозволяє виділити наступні сфери активності бізнес-асоціації на сучасному етапі: підтримка вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках, представництво та захист інтересів бізнесу в уряді в контексті реалізації міждержавних домовленостей про лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків та сприяння розвитку коопераційних зв'язків між національними суб'єктами великого і малого бізнесу. З урахуванням первинного призначення бізнес-асоціації, а також інтересів держави і суспільства в умовах міжнародної економічної інтеграції, концепція розвитку бізнес-асоціації має базуватися на дотриманні комплексу взаємозалежних принципів і законів управління, а сама діяльність розкривається за допомогою реалізації сукупності механізмів - методик здійснення процедур, що ініціюються системою управління бізнес-асоціації. Бізнес-асоціація являє собою специфічну інтегруючу, структурно й функціонально організовану систему, що є незалежною від державних, владних або будь-яких інших структур, діє в правовому полі, захищає інтереси й задовольняє відомі потреби своїх членів, які входять в асоціацію на підставі добровільності й рівноправності; її діяльність підпорядковується декларованій місії й відповідає єдиній меті, а оплачується за рахунок членських внесків і коштів, отриманих від комерційної діяльності, що не суперечить її місії.