Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 321.01 (477)

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хаджинов Ілля Васильович

Донецьк - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Амітан Веніамін Наумович, Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України, завідувач відділу економіко-правових проблем розвитку територіальних систем;

кандидат економічних наук Воронова Олена Вікторівна, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародних економічних відносин.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки.

Захист відбудеться “24” грудня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “19” листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна



АНОТАЦІЯ

Хаджинов Ілля Васильович “Зовнішньоекономічна стратегія України в контексті її інтеграції до європейської економічної системи”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет, Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів механізму інтеграції України до європейської економічної системи. Розглядаються сутність і механізми формування зовнішньоекономічної стратегії держави, теоретичні підходи і концепції формування моделей відкритості економіки в умовах інтеграції до світової економіки, а також питання впливу інтеграційних процесів на динаміку макроекономічних показників. Здійснено оцінку динаміки й основних тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності України. Автором розглядаються динаміка зовнішньоекономічної діяльності України з країнами Європи, визначено детермінанти економічної безпеки держави в контексті її європейської інтеграції. макроекономічний інтеграція світовий

Запропоновано економіко-математичну модель, що дозволяє визначити найбільш значущі фактори державного впливу на зростання ВВП з метою нівелювання негативних наслідків інтеграційних процесів. На основі дослідження й аналізу статистичних даних розраховано рівні еквівалентного мита, розраховано наслідки для металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості вступу України до Світової організації торгівлі.

Ключові слова: інтеграція, світове господарство, європейській економічний простір, зовнішньоекономічна діяльність, економічна безпека, економічна стратегія, еквівалентне мито.



АННОТАЦИЯ

Хаджинов Илья Васильевич “Внешнеэкономическая стратегия Украины в контексте ее интеграции в европейскую экономическую систему”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2004.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов интеграции Украины в европейскую экономическую систему.

Определены теоретические основы интеграции национальных экономик в мировое экономическое пространство, рассмотрены сущность и принципы процесса экономической интеграции, даны определения понятий “экономическая безопасность”, “экономическая стратегия”.

Рассматриваются сущность и механизмы формирования внешнеэкономической стратегии государства, теоретические подходы и концепции формирования моделей открытости экономики в условиях интеграции в мировую экономику, методические вопросы влияния интеграционных процессов на динамику макроэкономических показателей.

Дана оценка динамики и основных тенденций развития внешнеэкономической деятельности Украины. Автором рассматриваются оценка динамики внешнеэкономической деятельности Украины со странами Европейского Союза, анализ предпосылок и эволюция процесса интеграции Украины со странами СНГ, Единого экономического пространства, Организация Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ, также определены детерминанты экономической безопасности государства в контексте ее европейской интеграции.

Разработана экономико-математическая модель, позволяющая определить наиболее значимые факторы государственного влияния на рост ВВП с целью нивелирования негативных последствий интеграционных процессов.

На основе исследования и анализа статистических данных рассчитаны уровни эквивалентной пошлины. Методика расчета эквивалентной импортной пошлины состоит в том, чтобы рассчитать такой уровень пошлины, который бы обеспечил опережение роста цен на импортируемую продукцию (относительно общего роста цен в экономике), эквивалентное фактическому опережению роста цен на импорт, вызванному резким изменением курса национальной валюты по отношению к доллару. А также рассчитаны последствия для металлургической, машиностроительной, химической промышленностей от вступления Украины во Всемирную торговую организацию.

Также определены приоритетные направления дальнейшего развития национальной экономики при условии соблюдения экономической безопасности на пути интеграции Украины в европейское экономическое пространство.

Ключевые слова: интеграция, мировое хозяйство, европейское экономическое пространство, внешнеэкономическая деятельность, экономическая безопасность, экономическая стратегия, эквивалентная пошлина.



ABSTRACT

Illya V. Khadzhynov “Foreign economic strategy of Ukraine in a context of its integration into European economic system”. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.05.01 - world economy and international economic relations. - Donetsk national university, Donetsk, 2004.

The dissertation is devoted to research of theoretical and practical aspects of the mechanism of integration of Ukraine in the European economic system. The essence and mechanisms of formation of the foreign economic strategy of the state, theoretical approaches and concepts of formation of models of economy openness in conditions of integration into world economy, and also methodical questions of influence of integration processes on dynamics of macroeconomic parameters are considered. The estimation of dynamics and the basic tendencies of development of foreign trade activities of Ukraine is given. Estimation of dynamics of foreign economic activities of Ukraine with the countries of the European Union, the analysis of preconditions and evolution of integration process of Ukraine with the CIS, Single economic space, Black Sea economic cooperation and GUUAM countries, also are defined determinants of economic security of the state in a context of its European integration are considered by the author.

The economic-mathematical model is offered, allowing to define the most significant factors of the state influence on growth of gross national product with the purpose of levelling negative consequences of integration processes. On the basis of research and the analysis of the statistical data levels of the equivalent duty are designed. And also consequences for the metallurgical, machine-building, chemical industries from the joining of Ukraine into the World trade organisation are designed. Priority directions of the further development of national economy under condition of economic security on a way of integration of Ukraine into European economic space are determined.

Key words: integration, world economy, European economic space, foreign economic activities, economic security, economic strategy, equivalent duty.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Відмінною рисою останніх десятиліть є постійне зростання ролі і значення зовнішньоекономічної політики серед багатьох інших напрямків економічної діяльності держави.

Дослідження глибинних процесів розвитку світового господарства є важливим для розуміння тенденцій та напрямків розвитку національних економік, розбудови їх власної економічної стратегії та формування адекватної політики. До таких процесів на сучасному етапі можна віднести інтеграцію.

Сьогодні відносини України з країнами Європи є провідним чинником української зовнішньополітичної стратегії і головним вектором національної зовнішньої політики, а також найважливішою ланкою всієї сучасної системи міжнародних відносин, зокрема її континентального (загальноєвропейського) і регіонального (центрально-східноєвропейського) сегментів.

В даний час, коли в результаті інтеграції національних економік багато важливих характеристик економічного розвитку країн формуються усе більшою мірою під впливом зовнішніх факторів, увага до питань зовнішньоекономічної політики помітно посилилась.

Цим проблемам присвячені праці відомих західних учених, таких як В. Беренс, М. Бромвич, Дж. Кейнс, Р. Марковіц, Ф. Моділіані, Д. Норткотт, А. Тобін, У. Фішер, П.М. Хавранек, У. Шарп, а також вітчизняних і російських дослідників: І.О. Бланка, З.С. Варналія, А.С. Гальчинського, Б.В. Губського, В.М. Дегтяренка, В.В. Ковальова, В.В. Коссова, І.В. Ліпсіца, Д.Г. Лук'яненка, Ю.Г. Лисенка, Ю.В. Макогона, Я.С. Мелкумова, С.І. Пирожкова, П.С. Рогожкіна, Є.В. Савельєва, В.М. Хобти, В.Д. Шапіра, В.Я. Шевчука. Проте, незважаючи на численні наукові розробки щодо пошуку можливостей міжнародної інтеграції, економічна практика України свідчить про необхідність подальших досліджень з питань міжнародного інтеграції взагалі і зокрема - розгляду можливостей створення передумов щодо інтеграції до європейської економічної системи та тісного їх пов'язування з актуальними для сучасних вимог питаннями національної економічної безпеки України. У зв'язку з цим, дисертаційну роботу присвячено актуальним підходам до розробки принципів формування зовнішньоекономічної й інтеграційної політики України в контексті інтеграції до європейської економічної системи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету в рамках напрямків наукової роботи кафедри міжнародної економіки - держбюджетних тем “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації” (номер теми Г-96/93, номер державної реєстрації - 0196U021119), “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер теми Г-01/3, номер державної реєстрації 0101 U005723), в рамках яких виконано розрахунок наслідків для базових галузей економіки України від вступу до СОТ, а також досліджено вплив інтеграції на динаміку макроекономічних показників регіону.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка підходів до формування зовнішньоекономічної стратегії України в контексті її інтеграції до європейської економічної системи.

Відповідно до мети поставлено і вирішено наступні задачі дослідження:

розкрити економічну природу процесу інтеграції країни до світової економічної системи та його впливу на економічне зростання;

конкретизувати поняття “економічна стратегія” та “економічна безпека” з виділенням їх складових елементів, детермінант, специфічних рис та чинників;

дослідити критерії ефективності економічної стратегії;

проаналізувати динаміку розвитку зовнішньоекономічної діяльності України з метою визначення пріоритетних напрямків співробітництва з країнами Європи в рамках інтеграційних об'єднань;

визначити головні важелі державного регулювання економіки України на засадах кількісної оцінки впливу інтеграційних процесів на макроекономічні показники;

удосконалити алгоритм визначення конкурентних переваг економіки України з урахуванням теорії конкурентних переваг М. Портера в умовах реалізації економічної стратегії держави;

здійснити прогноз розвитку експортоорієнтованих галузей економіки України за умов приєднання України до системи ГАТТ/СОТ в контексті забезпечення економічної безпеки України.

Об'єктом дослідження є процес побудови зовнішньоекономічної стратегії України в умовах інтеграції до європейської економічної системи.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади формування зовнішньоекономічної стратегії України в контексті її інтеграції до європейської економічної системи, з урахуванням економічної безпеки держави.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становлять діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи пізнання (системний підхід, методи статистичного аналізу і узагальнення даних, методи структурно-функціонального аналізу). В процесі дослідження системний підхід використано для теоретичних узагальнень та визначення понять “економічна стратегія”, “економічна безпека”, а також для обґрунтування закономірностей формування інтеграційного об'єднання національних економік; методи статистичного аналізу і узагальнення даних - для дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності України з країнами Європи; методи структурно-функціонального аналізу - в процесі побудови 5-факторної економіко-математичної моделі впливу макроекономічних чинників на рівень зростання ВВП.

Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України стосовно проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, міжнародні економічні угоди, нормативні документи Європейського Союзу, Співдружності незалежних держав, Організації Чорноморського економічного співробітництва з тематики дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні існуючих теоретико-методичних положень щодо формування національної зовнішньоекономічної стратегії і окремих її елементів та в розробці механізму інтеграції України до європейської економічної системи. Конкретні наукові результати, які відображають новизну результатів проведеного дослідження, полягають у наступному:

дістало подальшого розвитку визначення понять “економічна стратегія”, “економічна безпека” в контексті реалізації конкурентних переваг національної економіки в умовах глобалізації та інтеграції. Так, економічна стратегія - це цілісна система дій суб'єкта, спрямованих на реалізацію мети, завдань та пріоритетів його економічного відтворення з урахуванням комплексу впливів ендогенних та екзогенних чинників, що розрахована на тривалий період часу; економічна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, тобто зменшення небезпеки руйнування суспільної системи під впливом екзогенних та ендогенних чинників;

розроблено систему детермінант економічної безпеки України в контексті реалізації її конкурентних переваг у світовому економічному просторі, що включає систему координації та розподілу власних ресурсів держави, систему прогнозування стану середовища, систему прийняття рішень у сфері макрополітики; розроблено механізм забезпечення національної економічної безпеки держави в рамках інтеграції, який засновано на визначенні стадійного характеру даного процесу;

запропоновано економіко-математичну модель розрахунку ступеню впливу інтеграційних процесів на макроекономічні показники, які визначають найбільшою мірою загальне економічне зростання, такі як частка інвестицій у ВВП, частка державного споживання у ВВП;

розроблено механізм формування конкурентних переваг України в контексті її інтеграції до європейської економічної системи, заснований на адаптації теорії конкуренції М.Портера до умов трансформації економіки України;

запропоновано методику розрахунку еквівалентного мита як показника захищеності внутрішніх товаровиробників, що базується на визначенні такого рівня мита, який би забезпечив випереджання зростання цін на імпортовану продукцію щодо загального зростання цін в економіці, еквівалентне фактичному випереджанню зростання цін на імпорт;

здійснено прогноз можливих наслідків щодо розвитку базових галузей за умови приєднання України до системи ГАТТ/СОТ на засадах розрахунку еластичності випуску продукції машинобудівної, металургійної та хімічної галузей в умовах реалізації основних напрямків зовнішньоекономічної стратегії України.

Практичне значення одержаних результатів проведеного дослідження полягає у тому, що розроблені рекомендації і заходи щодо формування зовнішньоекономічної стратегії України можуть бути використані при формуванні принципів стратегії участі України в євроінтеграційних процесах на регіональному та загальнодержавному рівнях. Рекомендації автора було використано Управлінням зовнішніх зв'язків та зовнішньоекономічної діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка № 45/01-03 від 10.02.2004 р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (акт № 302/01 від 19.05.2004 р.), Національним інститутом стратегічних досліджень при Президентові України (довідка №38/04 від 15.03.2004 р.), а також при підготовці рекомендацій VIII, IX та X Міжнародного науково-практичних семінарів “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до Програми “Донецька область - 2010” та Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року.

Результати, отримані в дисертації, використано в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін “Моделювання в міжнародному бізнесі”, “Регіональні економічні зв'язки та спеціальні економічні зони”, “Транснаціональні корпорації” (довідка № 277/01-26/6.9.0 від 17.03.2004 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на 7 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: “Донбас-2020: наука і техніка - виробництву” (м Донецьк, 2004), “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Слов'яногірськ, 2002 р., 2003 р., 2004 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ” (м. Албена, Болгарія, 2003 р.), “Проблеми розвитку старопромислових регіонів Західної та Східної Європи в умовах глобалізації” (м. Донецьк, 2003 р.), “Проблеми розвитку Північного Сходу Великобританії та Східноєвропейських вугільних басейнів” (м. Ньюкасл, Велика Британія, 2001 р.).

Публікація результатів дослідження. За темою дисертаційного дослідження було опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 18,5 д.а., з яких особисто автору належить 10,1 д.а., у тому числі в наукових фахових виданнях - 5 робіт загальним обсягом 2,3 д.а., з яких особисто автору належить 1,5 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури (175 найменувань), додатків. Зміст дисертації викладено на 180 сторінках друкованого тексту, включаючи 8 таблиць на 8 сторінках, 23 рисунки на 20 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування зовнішньоекономічної стратегії держави в умовах інтеграції до системи світогосподарських зв'язків” розглядаються сутність і механізми формування зовнішньоекономічної стратегії держави, теоретичні підходи і концепції формування моделей відкритості економіки в умовах інтеграції до світової економіки, а також методичні питання впливу інтеграційних процесів на динаміку макроекономічних показників.

Поширення процесу економічної інтеграції порушує питання щодо побудови нової парадигми економічної стратегії. Одержання переваг та запобігання загрозам від інтеграції для України значним чином залежить від спроможності уряду розробити чітку стратегію реформування економічної системи і дотримуватися її принципів.

Незважаючи на велику кількість трактувань поняття стратегії, принциповим є розуміння цього визначення в економічному сенсі. В результаті дослідження теоретичних основ зовнішньополітичного розвитку дістало подальшого розвитку визначення поняття економічної стратегії як цілісної системи дій суб'єкта, спрямованих на реалізацію мети, завдань та пріоритетів його економічного відтворення з урахуванням комплексу впливів ендогенних та екзогенних чинників, що розрахована на тривалий період часу.

Вважаючи об'єктом стратегії соціально-економічну систему в цілому, а суб'єктом - державу як виразника інтересів суспільства, фундаментальним критерієм ефективності реалізації державної стратегії можна визнати національну безпеку, яку автор пропонує трактувати як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, тобто як зменшення небезпеки руйнування суспільної системи під впливом екзогенних та ендогенних чинників.

При цьому важливими складовими економічної безпеки України є сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, зовнішньоекономічна, технологічна, продовольча безпека.

Зовнішньоекономічна безпека, як одна з важливих складових економічної безпеки полягає у попередженні та відверненні загроз, спрямованих проти економічних інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створенні сприятливий умов для розвитку національної економіки шляхом посилення її міжнародної конкурентоспроможності, захисті та реалізації національних економічних інтересів у зовнішньоекономічній сфері.

Також при аналізі економічної безпеки необхідно чітко визначити три важливих складові з метою формування механізму забезпечення національної економічної безпеки держави в умовах інтеграції.

економічна незалежність, що означає насамперед можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжнародній торгівлі;

сталість і стабільність національної економіки, що передбачає міцність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

здатність до саморозвитку та прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси, розвивати інтелектуальний та трудовий потенціал країни, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику.

Сучасні процеси інтеграції вимагають від кожної держави якомога активнішого входження до світового економічного простору. Це передбачає формування зовнішньоекономічної політики відповідно до багатосторонніх правил. Саме потребою визначення для України гідного місця у світовій економіці насамперед і обґрунтовується необхідність проведення послідовної політики, орієнтованої на набуття Україною рівноправного членства в міжнародних інтеграційних угрупуваннях.

При цьому існує багато визначень процесу інтеграції, але розуміння вихідного значення поняття “інтеграція” є принциповим, оскільки вже в ньому закладено основу змісту цього явища, а саме діалектичних і суперечливих взаємин складових і цілого. Таким чином, можна детермінувати термін “інтеграція” як об'єднання в ціле частин, тобто процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн, або узгоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів для більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах.

При цьому важливо оцінити вплив на національну економіку об'єднання з іншою країною або групою країн, що дозволить розрахувати економічний потенціал об'єднання та зменшити негативні ефекти від інтеграції як на національному рівні, так і на рівні об'єднання країн. Щоб вирішити цю задачу, необхідно обчислити так званий емерджентний ефект (ефект об'єднання), вплив якого є аналогічним мультиплікативному. Стосовно до інтеграції емерджентний ефект реалізується шляхом посилення існуючих тенденцій економічного розвитку країн-учасниць і може бути описаний за допомогою акселератора.

Для нівелювання негативних впливів процесів інтеграції на економічне зростання можливим є використання таких важелів державного регулювання, як зміна частки державного споживання у ВВП, зміна частки інвестицій у ВВП, державні витрати на освіту, державні витрати на розвиток інфраструктури.

При розгляді численних економічних теорій, на думку автора, на особливу увагу заслуговують теорії інтеграції, які базуються на теоретичних засадах міжнародної економіки, що розкривають сутність функціонування відкритих економік та світового господарства в умовах глобалізації, серед яких найбільш вагомими є теорія митного союзу Я. Вайнера, теорія “Другий кращий” Дж. Мідда, теорія структуралізму Г. Мюрдаля, правило Я. Тінбергена. Найбільш привабливою, з огляду пояснення впливу інтеграційних процесів на економічне зростання, є теорія цілеспрямованого корегування відкритої економіки на засадах механізму забезпечення макроекономічної рівноваги.

Таким чином, дослідження, проведені автором в першому розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати, що подальшого розвитку потребує визначення напрямів інтеграції національної економіки України до світового економічного простору.

У другому розділі “Аналіз практики формування зовнішньоекономічної стратегії України в контексті її інтеграції до європейської економічної системи”, відповідно до задач дослідження автором розглядаються оцінка динаміки взаємодії України з країнами Європейського Союзу, аналіз передумов і еволюція процесу інтеграції України з країнами СНД, Єдиного економічного простору, Чорноморського економічного співробітництва та ГУУАМ, також визначаються детермінанти її економічної безпеки в контексті європейської інтеграції.

За останні роки взаємовідносини України з країнами Європи розвивалися досить динамічно, про що свідчить динаміка показників зовнішньої торгівлі та інвестиційної діяльності. Ця тенденція збереглася і в 2003 році, коли на долю країн Європи припадало 37% зовнішньоторговельного обороту України а також 54% іноземних інвестицій в Україну та 67% інвестицій з України.

Нераціональною, за висновками автора, є структура українського експорту в країни Європи і до інших країн світу - у ній переважають вироби з низьким ступенем переробки, тому ретельного опрацювання вимагає питання збільшення експорту наукомістких товарів, насамперед продукції машинобудування, через використання конкурентних переваг українських виробників.

Аналіз взаємовідносин України з країнами Європи показав, що найбільш значущими партнерами в зовнішньоекономічній сфері є країни СНД та ЄЕП, в основному Росія, країни ЄС, ОЧЕС та ГУУАМ, про що свідчать данни.

У сфері зовнішньої торгівлі країни СНД на сьогодні є основними партнерами України. Так, у 2003 р. експорт українських товарів у країни СНД склав 8371,8 млн. дол. США, імпорт - 11845,1 млн. дол. США.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами України з країнами СНД за 1996-2003 рр. було від'ємним і склало 3473,3 млн. дол. США. При більш детальному розгляді видно, що Україна має позитивне сальдо торгівлі товарами зі всіма країнами-членами СНД, окрім Росії. Така ситуація обумовлена тим, що переважна частка імпорту товарів припадає на енергоносії, основним постачальником яких є Росія, що у свою чергу потребує пошуку альтернативних постачальників і може сприяти розвитку інтеграційних процесів.

Хоча в структурі зовнішньої торгівлі України найважливішу роль відіграють торговельні відносини з країнами СНД, не можна сказати те саме про ситуацію на ринку капіталу. Так, наприклад, інвестори з країн СНД у 2003 р. вклали в Україну 377,6 млн. дол. США, або 10,1% всіх іноземних інвестицій, у той час як, згідно з даними Держкомстату, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на початок 2004 року складав 6657,6 млн. дол. США. При цьому переважна більшість капіталовкладень надійшла з Росії.

З країн СНД інвестиції надходили переважно в такі галузі економіки України, як харчова промисловість, машинобудування і металообробка, фінансово-кредитна сфера і т.і.

У свою чергу, прямі іноземні інвестиції з України в економіку країн СНД у 2003 році були вкладені в 122 підприємства на суму 18,8 млн. дол. США (18,9% від загального обсягу інвестицій з України). При цьому в географічній структурі капіталовкладень інвестиції в Росію склали переважну більшість (88,8%), або 16,7% від загального обсягу інвестицій з України. Обсяг інвестицій з України в Росію склав у 2003 році 16,40 млн. дол. США. Вивезення капіталу здійснювалось головним чином у формі рухомого і нерухомого майна - 12,4 млн. дол. США (66,0 % загального обсягу).

Ще одним інтеграційним об'єднанням, в якому бере участь Україна, є Єдиний економічний простір за участю Росії, Бєларусі та Казахстану.

Говорячи про місце України в СНД та в ЄЕП як в економічних інтеграційних об'єднаннях, слід зазначити, що Україна відіграє досить пасивну роль у цих об'єднаннях, і серед країн СНД та ЄЕП її найбільш важливим партнером є Росія.

Участь України в СНД та в ЄЕП була викликана необхідністю виходу на ринки Росії й інших пострадянських держав українських виробників, їх наступного закріплення на цих ринках і забезпечення їм однакових стартових умов з конкурентами, головним чином російськими.

Для України ЄС є найбільшим торговельним партнером після РФ, хоча в ЄС на торгівлю з Україною припадає тільки близько 0,4% загального обсягу товарообміну.

З 1996 до 2003 р. частка зовнішньоторговельного обороту України та країн ЄС зросла з 12,9% до 22,5% від загальної суми, а в абсолютних показниках відповідно з 4,9 млрд. дол. до 10,4 млрд. дол. США. Згідно з прогнозами Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції, у 2004 p., після вступу до ЄС країн-кандидатів, Україна може збільшити зовнішньоторговельний оборот з ЄС приблизно у 1,5 рази - до 12,5-13,0 млрд. дол. США на рік.

Найбільшими торговельними партнерами України серед країн-членів ЄС традиційно залишаються Німеччина, Італія та Великобританія. Найбільшими торговельними партнерами України серед десяти нових країн-членів ЄС є Польща, Угорщина та Словаччина.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з країн-членів ЄС станом на 1 січня 2004 р. склав 2,4 млрд. дол. США, або 35,8 % від їх загального обсягу. Незначними є й інвестиції країн ЄС в економіку України. Привабливими для європейського капіталу в Україні є енергетика, сільське господарство і виробнича сфера.

В економічних відносинах України з країнами ЄС активізується секторальне співробітництво. У 2000-2003 рр. активізувалося співробітництво між Україною та ЄС в енергетичній сфері, реалізуються угоди між урядом України та ЄС щодо адаптації енергетичного законодавства України до законодавства ЄС, ратифіковано угоди про співробітництво з ЄС з питань атомної енергії та ядерної безпеки та в галузі керованого термоядерного синтезу. Задовільно розвиваються стосунки України з ЄС і в інших напрямах, зокрема в питаннях, що стосуються захисту навколишнього середовища, транспорту, юстиції та внутрішніх справ. Нових імпульсів набуває міжрегіональне та транскордонне співробітництво, зокрема в рамках діючих єврорегіонів та нових транскордонних об'єднань. Підписано угоду між Україною та ЄС щодо наукового і технологічного співробітництва, а також співробітництва у сфері дослідження космосу.

Важливе значення для України на сьогодні має Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), що є першим великим інтеграційним об'єднанням, яке об'єднало держави, що розвивалися донедавна відповідно до різних економічних моделей. Тут необхідно відзначити, що в ОЧЕС колишні республіки СРСР вперше інтегрувалася без явного домінування Росії.

Одним з найважливіших кількісних показників співробітництва України із країнами-членами ОЧЕС є її зовнішня торгівля з цими країнами. Дані статистики за 2003 рік свідчать про істотний вплив торговельних зв'язків України з Росією й іншими країнами ОЧЕС на її зовнішньоторговельний оборот. 39% ЗТО України приходиться на країни ОЧЕС, у тому числі 32% - зовнішня торгівля товарами і послугами з Росією, 3% - з Туреччиною.

Розглядаючи співробітництво України з країнами ОЧЕС в інвестиційній сфері, варто сказати, що тут, як і у взаєминах з СНД, головним партнером України є Росія. Вона є головним інвестором України в цій групі країн.

Найважливішою зі стратегічних задач, поставлених перед ОЧЕС, є спільне форсування країнами регіону інтеграції до європейського економічного простору, тобто надбання статусу повноправних членів ЄС, а також налагодження торгово-економічного співробітництва з іншими регіонами світу.

Одним з перспективних напрямків розвитку транскордонного співробітництва є розвиток зв'язків із країнами ГУУАМ. Потенціал взаємного доповнення економік усередині країн ГУУАМ надзвичайно високий. На тлі внутрішніх криз у державах ГУУАМ і помітної зміни акцентів у зовнішньополітичній орієнтації відбувається диференціація підходів до майбутнього "альянсу п'яти". Головною особливістю країн-членів є їх могутній транзитний потенціал. На особливу увагу тут заслуговує транзит енергоносіїв.

Поєднує ці країни спільність інтересів, економічні зв'язки, близькість або збіг поглядів на сучасний світ і процеси, що відбуваються в ньому. В основному це держави, що усвідомлюють важливість взаємної підтримки, узгодження і координації зусиль у жорстких умовах епохи глобалізації. Це країни, що усвідомлюють необхідність ефективного використання переваг свого географічного і геополітичного положення. І, насамперед, як потенційно найбільш могутньої сполучної ланки між Європою й Азіатсько-Тихоокеанським регіоном. Особливо важливим є те, що до числа цих держав входять країни пострадянського простору, кожна з яких відзначила тринадцяту річницю незалежності і, відповідно, надає величезного значення зміцненню свого суверенітету, захистові територіальної цілісності, забезпеченню економічної безпеки.

Однак, як показало дослідження, ОЧЕС і ГУУАМ мають незначний потенціал зовнішньоекономічних зв'язків, що обумовлено низьким рівнем економічного розвитку кожної з країн-учасниць. Простежуються нестійкість, значні коливання обсягів торгівлі України з країнами ОЧЕС і ГУУАМ, що відбиває некритичну роль цієї торгівлі для української економіки.

З огляду на регулювання зовнішньоекономічної діяльності, очевидною є невідповідність масштабів, темпів і логіки лібералізації структурним пріоритетам розвитку економіки. Сучасні наукові дослідження і трансформаційна практика доводять, що лібералізація економіки як фундаментальний компонент ринкової трансформації може мати значні негативні наслідки і навіть створювати загрозу для економічної безпеки країни, якщо при її здійсненні порушуються певні обов'язкові принципи. Адже інтернальний характер лібералізації режиму міжнародної економічної діяльності активізує зовнішній конкурентний тиск на національних товаровиробників, що ускладнює їх ринкову адаптацію, особливо у сегменті капітало- і наукомісткої, технологічно складної продукції.

З погляду реалізації задач даної дисертаційної роботи, найбільший інтерес представляє аналіз впливу інтеграційних процесів на макроекономічні показники і визначення ступеня впливу останніх на загальне економічне зростання.

На основі даних (ВВП, відсоток інфляції, частка державних витрат у ВВП, частка інвестицій у ВВП, приріст населення, зовнішньоторговельний оборот) було проведено кореляційний аналіз залежностей макроекономічних показників України за 1994-2003 роки та побудовано відповідно економіко-математичну модель (1).

де - ВВП на душу населення, х₁ - зовнішньоторговельний оборот; х₂ - частка державного споживання; х₃ - частка інвестицій, х₄ - приріст населення; х₅ - рівень інфляції.

Докладний факторний аналіз дозволив виявити структуру взаємозв'язків усередині кожної складової і тим самим визначити пріоритетні напрямки керуючих впливів. Таким чином, зроблено висновок, що єдиною завжди значущою змінною у різних видах рівнянь регресії економічного зростання є саме частка інвестицій у ВВП.

Посилення переважаючих тенденцій може відбуватися й у вигляді виникнення передумов використання різних переваг економіки масштабу (динамічний ефект). Загальним правилом є те, що інтеграція веде до посилення існуючих до об'єднання тенденцій.

Мультиплікативний ефект інтеграції може мати різні форми прояву. Якщо економіка країн-учасниць була досить ефективною, то при об'єднанні, як відзначалося раніше, основну роль буде відігравати ефект створення торгівлі, що веде до зростання добробуту країн (статичний ефект). Мультиплікативний ефект у формі статичного ефекту створення торгівлі мав місце, зокрема, при формуванні і функціонуванні ЄС.

Для оцінки ступеню впливу цих ефектів на економіку України автором було обрано Австрію, тому що, Австрія є базовою країною при зіставленнях для України згідно з програмою міжнародних зіставлень ООН. По-друге, ця країна є відносно новим членом ЄС - тільки з 1995 року - і на її прикладі можна простежити всі етапи інтеграції до ЄС та вплив цього процесу на різні макроекономічні показники.

За результатами дослідження найбільш перспективною є реалізація другого етапу, тобто утворення митного союзу.

Звідси можна зробити висновок щодо необхідності використання неторгових шляхів активізації інтеграційної взаємодії, зокрема різних форм виробничого кооперування.

Таким чином, аналіз динаміки зовнішньоекономічних відносин України з країнами Європи, запропонована економіко-математична модель визначення впливу етапів інтеграційного процесу на макроекономічні показники свідчать про необхідність удосконалення державної економічної стратегії в контексті інтеграції України до європейської економічної системи.

У третьому розділі “Моделювання механізму формування зовнішньоекономічної стратегії України в контексті її інтеграції в європейську економічну систему” теоретичні висновки першого розділу та емпіричні дослідження і отримані результати другого розділу знаходять своє логічне завершення у вигляді рекомендацій та конкретних заходів щодо удосконалення державної економічної стратегії, спрямованої на інтегрування України до європейської економічної системи.

При розгляді побудови національної стратегії розвитку України першочерговим завданням є підвищення конкурентоспроможності національної економіки на засадах ефективної реалізації конкурентних переваг держави.

Підвищення конкурентоспроможності національної економіки вимагає розробки та координації системи заходів щодо збільшення ефективності роботи суб'єктів господарювання, забезпечення секторам української економіки паритетних умов капіталотворення, обґрунтованого обмеження доступу іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на внутрішній ринок України з одночасним стимулюванням вітчизняного виробника та підтриманням його інтересів на міжнародній арені, створенням високого платоспроможного попиту за рахунок реалізації нових підходів до політики доходів населення, забезпеченням розвитку науково-технічних інституцій та підвищенням інноваційного потенціалу країни.

Процес управління формуванням конкурентних переваг держави формалізований у вигляді структурної моделі управління.

В основі побудови моделі лежить модифікована автором для галузей економіки модель даймонда конкурентоспроможності національних економік М.Портера.

Структурними елементи якої є:

- внутрішній попит;

- забезпеченість факторами виробництва;

- наявність конкурентноздатних близьких і суміжних галузей;

- ефективний внутрішньофірмовий менеджмент.

Дія кожного з чотирьох елементів залежить від стану трьох інших, вони мають властивість взаємного посилення, і разом складають систему.

Для успішної інтеграції України до світової економіки слід враховувати нинішнє її становище у міжнародному розподілі праці, а також характер політичних відносин з окремими країнами та групами країн. Важливо також враховувати тенденції розвитку сучасного світового господарства, щоб формувати обґрунтовану й ефективну зовнішньоекономічну політику України.

Не останню роль у вразливості економіки Україні до зовнішніх шоків відіграє сучасна невиважена державна імпортна політика. Імпортна безпека держави повинна характеризуватися раціональною товарною та географічною збалансованістю імпорту, що позитивно впливає на розвиток національної економіки, захищає внутрішній ринок і національного товаровиробника, сприяє зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та економічної незалежності України.

Тому автор пропонує використовувати показник еквівалентного мита, що базується на визначенні такого рівня мита, який би забезпечив випереджання зростання цін на імпортовану продукцію щодо загального зростання цін в економіці, еквівалентне фактичному випереджанню зростання цін на імпорт, щоб оцінити можливі втрати (здобутки) від зміни валютного курсу або рівня імпортного мита.

Розраховано реальне мито, яке показує у скільки разів змінилося мито під впливом обмінного курсу долара, євро й індексу інфляції. Наприклад, у 2001 році мито в 10% через зниження середньорічного курсу долара стало еквівалентним 2,4%, а для мита, стягнутого у євро, дорівнювало 0,8%. Таким чином посилення національної грошової одиниці відносно долара США та євро негативно відображається на рівні митної захищенності національної економіки.

Результати мають загальний характер, однак цю методику можна використовувати і для конкретного товару.

Зовнішньоекономічна стратегія України найближчого десятиріччя здійснюватиметься під визначальним впливом вступу України до Світової організації торгівлі.

Викладена вище методика дозволяє оцінювати народногосподарські наслідки вступу до СОТ у розрізі укрупнених галузей. Автором було проведено аналіз впливу на машинобудівну, металургійну та хімічну галузі промисловості можливого вступу України до СОТ на засадах розрахунку еластичності випуску продукції по імпорту за галузями промисловості України.

Результати аналізу показали, що перераховані вище галузі майже не відчувають впливу від зміни як загального обсягу імпорту України, так і імпорту товарів кожної конкретної галузі. Після визнання членами СОТ нашої держави країною з ринковою економікою, і тим більше після приєднання до СОТ, зниження Україною імпортних тарифів, що є основною вимогою до членів СОТ, на діяльності зазначених трьох галузей не позначиться негативно, і навіть більш того, збільшить український експорт продукції цих галузей.

Варто чітко розуміти, що система ГАТТ/СОТ у жодному разі не є панацеєю від невдач на внутрішніх і зовнішніх ринках. За умілого використання це - лише ефективний інструмент реалізації власних конкурентних переваг.

Одержання переваг та запобігання загрозам значним чином залежать від спроможності сформувати та здійснювати цілісну економічну стратегію. Відсутність послідовної та цілеспрямованої державної стратегії не залишає перспектив для досягнення національного економічного успіху ні в СОТ, ні поза її рамками. До основних етапів такої стратегії пропонується включити:

- залучення до процесу вступу представників реального сектору економіки, на яких припаде основний вектор впливу після вступу до СОТ;

- залучення до обговорення та дієвого впливу громадських об'єднань підприємців, галузевих об'єднань, професійних спілок, громадськості;

- інформування фахових кіл щодо сутності угод ГАТТ/СОТ, механізмів та наслідків участі в них України;

- чітке визначення з галузевих і структурних пріоритетів з метою розробки системи заходів щодо їх підтримки;

- розробка та застосування механізму адаптації до функціонування в умовах конкуренції, або цілеспрямованого скорочення інших галузей.



ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження здійснено вирішення важливої наукової задачі обґрунтування напрямів і пріоритетів розробки державної зовнішньоекономічної стратегії, розробки механізму інтеграції України до європейської економічної системи.

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Сучасні процеси інтеграції вимагають від кожної держави якомога активнішого входження до світового економічного простору. Це передбачає формування зовнішньоекономічної політики відповідно до багатосторонніх правил. Таким чином, можна детермінувати термін “інтеграція” як об'єднання в ціле частин, або узгоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів для більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах.

2. Визначальними елементами економічної політики держави на шляху до світового економічного простору, зокрема до європейської економічної системи є економічна стратегія, економічна безпека. Економічна стратегія - це цілісна система дій суб'єкта, спрямованих на реалізацію мети, завдань та пріоритетів його економічного відтворення з урахуванням комплексу впливів ендогенних та екзогенних чинників, що розрахована на тривалий період часу.

Національна безпека - це стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, тобто як зменшення небезпеки руйнування суспільної системи під впливом екзогенних та ендогенних чинників.

3. Для того, щоб створити економічну базу для оцінки зовнішніх і внутрішніх загроз, формування національних економічних інтересів розроблено систему детермінант економічної безпеки України в контексті реалізації її конкурентних переваг у світовому економічному просторі та механізм взаємодії щодо забезпечення національної економічної безпеки держави в рамках інтеграції, заснований на визначенні стадійного характеру даного процесу.

4. Запропоновано економіко-математичну модель розрахунку ступеню впливу інтеграційних процесів на макроекономічні показники, які визначають найбільшою мірою загальне економічне зростання, з метою використання цих важелів державного регулювання для подолання негативних впливів від інтеграційних процесів.

5. Оскільки конкуренція є рушійною силою економічного розвитку, розроблено механізм формування конкурентних переваг України в контексті її інтеграції до європейської економічної системи, заснований на адаптації теорії конкуренції М.Портера до умов трансформації економіки України, що сприятиме розвитку в країні конкуренції як цілісного регулюючого економічного процесу.

6. Для успішної інтеграції України до світової економіки слід враховувати нинішнє її становище у міжнародному розподілі праці і тому запропоновано методику розрахунку еквівалентного мита як показника захищеності внутрішніх товаровиробників, що складається у визначенні такого рівня мита, який би забезпечив випереджання зростання цін на імпортовану продукцію щодо загального зростання цін в економіці, еквівалентне фактичному випереджанню зростання цін на імпорт.

7. Здійснено прогноз можливих наслідків щодо розвитку базових галузей при приєднанні України до системи ГАТТ/СОТ на засадах розрахунку еластичності випуску продукції машинобудівної, металургійної та хімічної галузей в умовах реалізації основних напрямків зовнішньоекономічної стратегії України.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА, ЩО НАДРУКОВАНІ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Макогон Ю., Хаджинов И., Марченко М., Янковский Н. Экономические последствия присоединения Украины ко Всемирной торговой организации // Экономика Украины. - №12. - 2003. - С. 69-77 (0,7 д.а./0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: обчислено значення еквівалентного мита та здійснено прогноз наслідків від вступу до СОТ для базових галузей економіки.

2. Хаджинов И.В. Эквивалентная пошлина как показатель защищенности внутреннего рынка // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2003. - С.490-492 (0,4 д.а.).

3. Орехова Т.В., Хаджинов И.В. Поиск путей развития интеграционных процессов между странами Юго-Восточной Европы в рамках ОЧЭС и ГУУАМ // Вісник Донецького університету, Серія В Економіка і право. №2, 2003. - С. 254-258 (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан торгівлі України з країнами ЧЕС та ГУУАМ.

4. Хаджинов І.В. До визначення стратегії України в форматі “ГУУАМ-ЄЕС-СНД”// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2002. - С.571-574 (0,4 д.а.).

5. Хаджинов І.В., Калашніков Є.О. Критерії ефективності економічної стратегії держави в перехідній економіці // Вісник Донецького університету. Серія В Економіка і право. - №1. - 2001. - С.51-57 (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: розроблено та розраховано індекс бюрократизму.

Інші видання:

1. Макогон Ю.В., Хаджинов И.В., Медведкин Т.С. Развитие экспортного потенциала Украины и Донецкой области в аспекте международной экономической интеграции // Донбас-2020: наука і техніка - виробництву, 2004. - С. 63-73 (0,4 д.а./0,1 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано експортний потенціал металургійної галузі України.

2. Макогон Ю.В., Хаджинов И.В. Народнохозяйственный аспект присоединения Украины ко Всемирной торговой организации. - Донецк: ДонНУ-ДонФ НИСИ, 2004. - 206 с. (11,9 д.а./6,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано експортний потенціал металургійної, машинобудівної, вугільної галузей Донецької області.