Світовий ринок послуг та особливості його розвитку у сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Світовий ринок послуг та особливості його розвитку у сучасних умовах

Зміст

Вступ

1. Сутність та класифікація послуг

2. Динаміка міжнародної торгівлі послугами на сучасному етапі

3. Регулювання світової торгівлі послугами

Висновок

Список використаної літератури

послуга міжнародний ринок торгівля

Вступ

Міжнародний ринок послуг посідає провідне місце у процесах розвитку і трансформації світового ринку, викликаних глобалізацією. Сфера послуг постійно й динамічно розвивається, створює робочі місця та дає значні прибутки країнам світу. Роль цього сектору в сучасній економіці пов'язана не тільки з його перевагою в структурі господарства, а й у формуванні ключових факторів економічного зростання, таких як наукове знання, нематеріальні форми накопичення, глобалізація господарської діяльності.

Функціонування ринку послуг у кожній країні має свої особливості. Адже кожна держава вживає певних заходів для підтримки того сегмента сфери послуг, який має відповідні перспективи на майбутнє, а спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня її економічного розвитку. Тому процес дослідження стану міжнародного ринку послуг на сучасному етапі є досить важливим та актуальним.

1. Сутність та класифікація послуг

Економічні зв'язки між країнами світу -- це по суті міжнародні економічні відносини, суб'єктами яких є держави. У більш широкому розумінні категорія "міжнародні економічні відносини" розкриваються у відносинах, що складаються між суб'єктами міжнародної економіки з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та надання послуг.

Головною складовою міжнародних економічних відносин є міжнародні торговельні відносини. На них припадає близько 80% міжнародних економічних операцій. В широкому контексті категорія "міжнародні торговельні відносини" відображає відносини, що складаються між суб'єктами міжнародної економіки з приводу обміну матеріальних благ та послуг.

Сучасний розвиток світової економіки супроводжується розгортанням глобалізаційних процесів, які докорінно змінюють характер функціонування міжнародних ринків. З одного боку, прискореними темпами зростає міжнародний ринок товарів, з іншого - таке зростання призводить до розвитку світового ринку послуг - системи міжнародних відносин обміну, де основним товарним об'єктом виступають різноманітні види послуг. У структурі платіжних балансів країн, частка послуг складає близько 20 відсотків, сфера послуг є найбільшим реципієнтом міжнародних інвестицій, на міжнародному ринку праці зростає попит на фахівців у цю сферу.

Світовий ринок послуг є елементом складної багаторівневої системи світового ринку, який тісно пов'язаний з іншими її складовими. Проте він функціонує як самостійне утворення яке має власний зміст, особливості та закономірності розвитку. Економічний зміст світового ринку послуг полягає у сукупності взаємовідносин членів міжнародного співтовариства з приводу надання послуг.

Послуга - це певний вид діяльності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов'язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений.

Послуги надзвичайно різноманітні й охоплюють широке поле діяльності - від торгівлі і транспорту до фінансування, страхування та посередництва. Авіакомпанії та банки, готелі й ресторани, навчальні та спортивні заклади, туристичні бази й кемпінги, радіо- і телестанції, консультаційні та юридичні фірми, їх подальший розвиток та диверсифікація цілком відповідають характеру сучасного розвитку людства, економічних систем, науково-технічного прогресу.

До основних особливостей світового ринку послуг слід віднести наступні:

- системність розвитку, яка означає, що ринок послуг розглядається як цілісна система з багатьма складовими, пов'язаними між собою;

- чутливість до ринкових змін, причиною якої є постійні коливання в попиті та пропозиції послуг на ринку;

- висока швидкість обороту капіталу, пов'язана з коротшим виробничим циклом в сфері послуг;

- постійне зростання асортименту послуг.

Світовий ринок послуг як категорія міжнародної економіки функціонує відповідно до основних законів ринкового господарства, а саме: закону вартості, закону попиту та пропозиції, закону росту продуктивності праці, закону нагромадження, закону пропорційного розвитку. Закономірності розвитку сфери послуг слід вбачати в поступовому залученні окремих країн до світового ринку послуг, переплетенні їх економічних інтересів в цій галузі, динамізмі розвитку національних ринків послуг, що проявляється у зростанні об'ємів надання послуг.

У сучасних умовах сфера послуг утворює ядро постіндустріальної економіки і в багатьох аспектах визначає її основні макроекономічні параметри. У більшості країн збільшуються обсяги виробництва сфери послуг, частка в структурі ВВП, зростає кількість зайнятих, розвивається міжнародна торгівля послугами. Тенденція збільшення частки доходів від сфери послуг у структурі ВВП позначилася в деяких країнах уже в 60-70-ті рр. ХХ ст. На сьогодні, за оцінками Світового банку, ця частка становить близько 68% світового ВВП. Рівень розвитку сфери послуг у країнах досить різний. Відмінності в цьому показнику (частці у ВВП) і темпах його зростання за останні 30 років дають змогу поділити всі країни на чотири групи.

До першої групи належать країни з найбільш високою - більше ніж 70% - часткою доходів від сфери послуг у ВВП. Це США, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Франція. Країни другої групи наближаються до першої величини частки доходів від сфери послуг, яка досягла 65-70%. До цієї групи можна віднести Австрію, Фінляндію, Італію, Іспанію. У третій групі частка доходів від сфери послуг становить 50-60%. Серед країн цієї групи - Норвегія, Коста-Ріка, Марокко, Чилі. До четвертої групи входять країни з відносно низькою, менше ніж 50%, часткою доходів від сфери послуг у ВВП. Це Гана, Ботсвана, Малі та інші.

На сьогодні світовий ринок послуг як галузевий товарний ринок поки що не являє собою органічної системи, він тільки розвивається в напрямі цілісності, перебуває у фазі становлення. Про це свідчать такі процеси і явища, як значні відмінності в тарифах на однакові види послуг, відсутність універсальних інструментів і принципів, а також єдиної загальноприйнятої класифікації послуг, як це існує щодо товарної торгівлі (гармонізована система опису та кодування товарів).

Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис порівняно з традиційною торгівлею товарами:

- на відміну від товарів, послуги надаються (виробляються) та споживаються в основному одночасно й не зберігаються, а тому надання більшості видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками та споживачами (це потребує більшої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів у країні виробництва послуги);

- міжнародна торгівля послугами тісно взаємопов'язана з торгівлею товарами; ці сектори справляють один на одного стимулюючий вплив (аналіз ринків, маркетингове консультування, транспортування, реклама, передпродажне і післяпродажне обслуговування);

- сфера послуг, як правило, більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, більше того, транспорт і зв'язок, фінансові та страхові послуги в багатьох країнах традиційно перебувають у повній або частковій власності держави та суворо контролюються нею, внаслідок цього в міжнародній торгівлі послугами існує більше протекціоністських перешкод і конкурентних бар'єрів, ніж у торгівлі товарами (хоча останнім часом завдяки ГАТС спостерігається значна лібералізація торгівлі такими послугами);

- не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути придатні до широкого залучення в міжнародний обмін (це стосується, насамперед, побутових і комунальних послуг).

Особливості розвитку сфери послуг в сучасних умовах полягають в наступному:

1. Міжнародна торгівля послугами не є винятковою прерогативою промислово розвинених країн. У ряді країн, що розвиваються, послуги також складають значну частину їхнього експорту. Тому для оцінки участі країни у світовій торгівлі послугами доцільно також використовувати показник її частки у світовій торгівлі, що, як правило, має максимальне значення в провідних промислово розвинутих країнах.

2. Спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня економічного розвитку. Так, у промислово розвинутих країнах перевага надається фінансовим, телекомунікаційним, інформаційним і більшості галузей ділових послуг, а для країн, що розвиваються, характерною є спеціалізація на транспортних, туристичних і фінансових послугах.

3. Розвиток торгівлі послугами сприяє наданню супутніх послуг. Як правило, країни, що надають портові послуги, спеціалізуються і на судноремонті; країни-виробники комп'ютерів поставляють на світовий ринок комп'ютерні послуги; у країнах-експортерах нафти переважає фрахт з обслуговуванням нафтоперевезень.

Для спрощення врахування послуг доцільно використовувати їхню класифікацію, яка дає змогу віднести серію послуг одного виду до визначеної категорії і розрахувати відсоткове співвідношення цієї категорії в загальному обсязі послуг. Багатогранність визначення поняття послуги зумовлює наявність різних підходів, щодо їх систематизації.

Послуги складають 6 груп:

1. Комунальні послуги і будівництво;

2. Оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі, туристичні бази і кемпінги;

3. Транспортування, збереження і зв'язок, фінансове посередництво;

4. Оборона та обов'язкові соціальні послуги;

5. Освіта, охорона здоров'я та суспільні роботи;

6. Інші комунальні, соціальні та особисті.

До особливого виду послуг, що включаються до міжнародного обміну, відносяться також інформаційні та консалтингові послуги. В аналітичних цілях величезне розмаїття послуг за звичай групують за різноманітними ознаками. У Світовому банку, наприклад, прийнятий розширений підхід до послуг, у число яких включається і рух прибутку.

Так, послуги поділяються на:

- факторні -- платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва, перш за все, капіталу і робочої сили (прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам);

- нефакторні -- транспорт, подорожі та інші не фінансові послуги.

Цей розподіл є особливо важливим для обговорення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках СОТ, що концентруються переважно на нефакторних послугах. Очевидно також, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій в ту або іншу країну.

Тому, відповідно до засобів до ставки послуг споживачу, послуги поділяються на:

- послуги, пов'язані з інвестиціями -- банківські, готельні і фахові послуги;

- послуги, пов'язані з торгівлею -- транспорт, страхування;

- послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею -- зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги.

Секретаріат СОТ розробив класифікацію ринку послуг (ГАТС) та поділив їх на 12 секторів: бізнес-послуги, послуги зв'язку, будівельні та інженерні послуги, послуги дистриб'юторів, освітні послуги, екологічні послуги, фінансові послуги, медичні, послуги в галузі туризму, рекреаційні, культурні та спортивні послуги, транспортні й інші послуги

Іноземні спеціалісти класифікують послуги також за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можна поділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблизно 8% загального обсягу послуг, що надаються. Йдеться, насамперед, про повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні і страхові угоди. До другої групи відносяться послуги, що за своєю природою взагалі не можуть бути предметом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг. І, нарешті, існує третя велика група послуг, що можуть вироблятися як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Відповідно, потреби в послугах цього типу можуть задовольнятися як за рахунок внутрішніх джерел, так і за рахунок імпорту.

На жаль, відсутність чітких критеріїв розмежування товарів і послуг, національні розходження в підходах до регулювання цієї сфери нерідко стають причиною виникнення конфліктних ситуацій. Подолання теоретичних розбіжностей і розробка єдиного методологічного підходу дозволять закласти фундамент нового механізму регулювання міжнародної торгівлі послугами.

2. Динаміка міжнародної торгівлі послугами на сучасному етапі

Ринок послуг значною мірою є динамізатором світового виробництва, науково-технічного прогресу та всієї системи міжнародних економічних відносин, які формуються під впливом сучасних інформаційно-технологічних та глобалізаційних тенденцій. В результаті міжнародна торгівля послугами розвивається більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля загалом, під впливом розвитку комп'ютеризації, інформаційних технологій, лібералізації ринку фінансових і страхових послуг тощо, що потребує постійного моніторингу світового ринку послуг.

Міжнародна торгівля послугами протягом останніх десятиліть є надзвичайно динамічною сферою розвитку світового господарства. Наприкінці ХХ ст. обсяги експорту послугами провідних ринкових країн зростали вдвічі швидше за обсяги товарного експорту. У світовій торгівлі спостерігається постійне збільшення обсягів експортно-імпортних операцій на ринку послуг за домінуванням розвинутих країн (44% світового експорту послуг припадає на США, Великобританію, ФРН, Францію). Незважаючи на те, що деякі з країн, що розвиваються, є крупними експортерами послуг (Республіка Корея, Мексика, Сінгапур), в цілому для даної групи країн характерним є від'ємне сальдо у зовнішній торгівлі послугами.

Послуги можуть бути і самостійним об'єктом торгівлі і „супроводом" товару, що продається. Ключовим фактором зростання обсягів міжнародної торгівлі послугами, їх диверсифікації стали поширення інформаційних технологій і попит на продукти комп'ютерного виробництва та взагалі на послуги, які не прив'язані до матеріальних носіїв тощо.

Динамічний розвиток галузей світової сфери послуг як системоутворюючого сектору господарства є проявом і наслідком становлення і розвитку постіндустріального суспільства, в першу чергу, в провідних зарубіжних країнах. В найближче десятиліття цей процес буде обумовлений як базовими довгостроковими закономірностями суспільного прогресу, так і зростанням впливу ряду нових явищ, що призвели в останні десятиліття до прискорення темпів зростання сфери послуг. Підвищення життєвого і культурно-освітнього рівня населення буде супроводжуватись абсолютним і відносним збільшенням витрат на послуги у структурі споживчих витрат населення. В умовах безперервного технологічного ускладнення виробництва, зростання конкуренції у світовому економічному просторі зростатиме попит бізнесу на широке коло послуг, що сприяють підвищенню його конкурентоспроможності. Соціально-гуманітарна спрямованість постіндустріального розвитку, в свою чергу, вимагатиме подальшого розширення в структурі економіки позицій таких галузей сфери послуг, як освіта, охорона здоров'я, соціальна допомога, культурно-рекреаційні галузі тощо.

Слід зазначити, що з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в багатьох секторах сфери послуг відбуваються подекуди революційні відкриття: радикально змінюються матеріальна база, характер і зміст операцій; розширюється набір пропонованих послуг, особливо в сегменті фінансових, телекомунікаційних, ділових послуг; сформувався комплекс нових галузей сфери послуг, в першу чергу, інформаційного спрямування (мобільний зв'язок; послуги з обробки потоків інформації; розробка програмного забезпечення; управління і обслуговування інформаційних систем); моделі масового обслуговування активно доповнюються індивідуалізованим підходом і сервісом, орієнтованим на конкретного покупця.

Змінились також базисні ознаки послуг: нівелюється локальне розташування виробництва послуг; створені умови для їх передачі на різні відстані в реальному режимі часу; з появою Інтернету ринок послуг вийшов за рамки реальної економіки, у віртуальному просторі реалізуються зростаючі обсяги операцій.

Оскільки в галузях сфери послуг спостерігається особливо тісна залежність ефекту нових технологій і ринкового успіху фірм від якості і раціонального використання нематеріальних активів (систем організації, управлінських рішень, людського капіталу и т.п.), очікується, що в діловій стратегії бізнесу в сфері послуг особлива увага буде приділятись удосконаленню характеристик робочої сили. Вже на даному етапі світогосподарського розвитку галузі сфери послуг активно інтегруються в економіку знань, а за показником наукомісткості ряд видів послуг (інформаційні, ділові, професійні) увійшли до числа лідерів.

Наукова складова розвитку сфери послуг укріплюється також в результаті інтеграції двох форм виробництва в рамках великих корпорацій, які поєднують розробку певного продукту і розробку технологій надання послуг з його реалізації і обслуговування. Враховуючи вирішальну роль інновацій у конкурентній боротьбі на сучасному етапі світовогосподарського розвитку, можна очікувати подальшого поглиблення наукової складової у розвитку сфері міжнародних послуг. В найближчій перспективі слід очікувати також посилення впливу глобалізації на розвиток світового ринку послуг.

До найбільш перспективних послуг слід віднести Інтернет, конференц-зв'язок, цифрове і кабельне телебачення, електронну пошту тощо. Одночасно відбувається інтеграція різних типів термінального обладнання в єдиний телекомунікаційний комплекс. Разом з тим розвиток інформаційних технологій уніфікує різновиди торгівлі. Адже предметом міжнародного обміну стає інформація, товарні властивості якої не можна ігнорувати і яка відповідає сучасним критеріям ідентифікації послуг. В останні роки на світовому ринку послуг виникла і швидко розвивається нова форма міжнародного розподілу праці - аутсорсинг (передача технологій і бренду продукції, що належить підприємцю (компанії) в одній країні, на певних умовах іноземному підприємцю (компанії).

Завдяки розвитку телекомунікацій (зокрема, прокладанню високошвидкісних оптико волоконних кабелів), аутсорсинг охопив практично всі сфери послуг. Однак тенденція до переносу робочих місць за кордон не обмежується високотехнологічним сектором. В країни з висококваліфікованою, але більш дешевою робочою силою переносять не лише розробку програмного забезпечення, а й обробку фінансової документації, НІОКР в промисловості, розробку архітектурних проектів, телефонні центри страхових компаній і банків тощо.

В цілому поява такої нової форми розподілу праці між державами, як аутсорсинг, розподілення функцій із виробництва послуг та їх реалізації ведуть до поглиблення процесів глобалізації. Країни, що передають виробництво послуг в інші країни, отримують ефект від зростання продуктивності праці, зниження витрат за рахунок більш низької заробітної плати в країнах. до яких переноситься виробництво.

3. Регулювання світової торгівлі послугами

Інструменти торгової політики, які використовуються для обмеження торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Подібність заснована на тому, що торгівля більшістю послуг супроводжує торгівлю товарами і, отже, підпадає під обмеження, що накладаються на торгівлю товарами. Розходження виникають через те, що торгівля деякими послугами пов'язана не з рухом товарів, а з рухом капіталів, засоби регулювання якого дещо інші, ніж у регулюванні торгівлі товарами. Проте, як і у випадку обмеження імпорту товарів, внутрішня субсидія національним виробникам, яка вводиться країною, що імпортує, вважається кращим методом обмеження імпорту послуг, ніж імпортний тариф. А імпортний тариф, як засіб обмеження імпорту послуг, за своїм впливом на національну економіку кращий або дорівнює імпортній квоті в тому випадку, коли ліцензії на одержання імпортної квоти продаються на аукціоні.

Взагалі, заходи регулювання доступу на ринок -- це інструменти торгової політики, що обмежують або забороняють іноземним фірмам-виробникам послуг оперувати на місцевому ринку, які у більшості випадків мають форму кількісних обмежень.

Для розробки ефективного механізму регулювання торгівлі послугами використовуються наявні інституційні структури, зокрема Світова організація торгівлі (СОТ). Сфера торгівлі послугами в рамках СОТ регулюється Генеральною угодою про торгівлю послугами (ГАТС). До Уругвайського раунду систему регулювання міжнародної торгівлі ГАТС застосовували лише

для торгівлі товарами. На Уругвайському раунді розвинені країни, особливо США і ЄС, що мають певні переваги в торгівлі послугами, наполягали на широкомасштабній лібералізації міжнародної торгівлі послугами; країни, що розвиваються, особливо Індія та Бразилія, перебували в опозиції до таких ініціатив, оскільки їхня індустрія послуг була неконкурентоспроможною, а багато хто з них - чистим імпортером послуг. У результаті цих переговорів було підписано Генеральну угоду про торгівлю послугами (ГАТС). Хоч і правильно вважати, що ГАТС є першою угодою, яка стосується торгівлі послугами, проте були й інші міжнародні угоди, укладені до завершення Уругвайського раунду. Прикладом таких угод є Римський договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957 р., Північноамериканська угода про вільну торгівлю поточними невидимими операціями (послугами) 1961 р., а також різні специфічні домовленості в певних секторах, наприклад Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р., інші угоди, пов'язані з фінансовими послугами та телекомунікаціями. Деякі види послуг інкорповані в товар, який відповідно є предметом митного регулювання, згідно з ГАТТ (наприклад законодавчі документи, аудіокасети, проявлена фотоплівка, комп'ютерні програми).

Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС) - перша загальноузгоджена та правомірна угода із системою правил і принципів, що коли-небудь існували у міжнародній торгівлі послугами. Це складний за структурою документ. Крім загальних положень (конвенцій, принципів і правил, які застосовують до всіх регулюючих засобів у сфері торгівлі), він складається з додатків, що стосуються специфічних секторів послуг, а також із розкладів конкретних зобов'язань (національних розкладів) кожної країни-члена. Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою, яка стала основою для регулювання торгівлі послугами. Коли ГАТС набула чинності у січні 1995 р., то ще не було значної лібералізації світового ринку послуг. Більшість зобов'язань країн яскраво відображається в існуванні обмежень у торгівлі послугами. Все ж таки ГАТС забезпечує і збільшує прозорість торгівлі послугами на внутрішніх ринках країн-членів СОТ і забороняє встановлювати обмеження, які були б більшими за вже існуючі. Зважаючи на недосконалість деяких положень угоди та неможливість досягнення вищого рівня лібералізації торгівлі послугами, угодою ГАТС було передбачено започаткувати новий раунд переговорів у 2005 р. ГАТС охоплює всі сфери міжнародної торгівлі послугами, за винятком послуг, які надає держава на комерційній основі та які не конкурують з приватним сектором (послуги поліції, митниці тощо). Послуги, які регулює ГАТС, складаються з 12 секторів і 49 підсекторів із багатьма підкатегоріями та видами діяльності. Список зі 160 видів послуг, які використовували під час переговорів, ґрунтувався на списку, складеному ООН під назвою "Класифікація основних продуктів (послуг)".

Важливо зазначити, що правила ГАТС стосуються усіх рівнів державної влади (державної, регіональної, муніципальної), а також неурядових організацій, які діють на підставі повноважень делегованих їм усіма рівнями державної влади, наприклад, незалежні агентства, комісії та органи самоврядування. ГАТС визначає принципи використання національного режиму та режиму найбільшого сприяння у сфері міжнародної торгівлі послугами. Вона містить положення, які визначають основні обов'язки членів СОТ у сфері торгівлі послугами; додаток про спеціальний статус окремих видів послуг; списки взаємних поступок для доступу на ринки послуг. Розробка загальних правил торгівлі послугами на зовнішньому ринку повинна сприяти розширенню міжнародної торгівлі на основі консенсусу про впровадження в практику обміну послугами таких загальних принципів: ринкової конкуренції; найбільшого сприяння недискримінації; гласності та єдності трактування законів; взаємних гарантів невикористання національних законів на шкоду іноземним партнерам; спеціального та диференційованого ставлення до країн, що розвиваються. Ці принципи можуть бути покладені в основу регулюючого механізму за умови уточнення формулювань деяких із них.

Міжнародна торгівля послугами регулюється також на галузевому та регіональному рівнях. На галузевому рівні питаннями регулювання того чи іншого сектора послуг займається велика кількість різноманітних організацій. У сфері транспортних перевезень велику роль у вирішенні багатьох технічних питань відіграє Міжнародна морська організація (ІМО), завданням якої є розвиток співпраці між усіма країнами з питань морського судноплавства.

Велике значення у вирішенні адміністративних, правових, фінансових і технічних питань у сфері цивільної авіації мають ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) та ІАТА (Міжнародна асоціація повітряного транспорту), які визначають міжнародну тарифну політику і представляють інтереси авіакомпаній у різних міжнародних організаціях. У другому випадку регулювання зовнішнього ринку здійснюється в рамках інтеграційних регіональних угод (наприклад Європейського Союзу).

Висновок

Отже, однією з основних передумов стабільного розвитку країн світової спільноти є постійне розширення їх взаємних господарських зв'язків. Серед останніх центральне місце займають міжнародні торговельні відносини, які зорієнтовані на задоволення потреб країн-партнерів у сировині, паливі, машинах, устаткуванні, новітніх матеріалах і технологіях, товарах широкого вжитку тощо. Вагомою складовою міжнародних торговельних відносин, що останнім часом набуває все більшого значення, виступає світовий ринок послуг. Це зумовлено, по-перше, бурхливим розвитком сфери послуг у економічно-розвинутих країнах світу. Тут частка сфери послуг у ВВП сягає 70% і більше. По-друге, прискорене зростання міжнародної торгівлі послугами спонукала інтенсифікація інтеграційних та глобалізаційних процесів у світовому господарстві. По-третє, необхідно відмітити надзвичайно широку диверсифікацію послуг на міжнародному рівні, які все більше впливають на розвиток всіх галузей і сфер національного та інтернаціонального виробництва. Наслідком зазначених чинників стало стрімке зростання темпів торгівлі послугами на світовому ринку.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що ринок послуг має велике значення для міжнародної економіки. І вивчення його особливостей сприятиме глибшому розумінню особливостей світового ринку в цілому.

Список використаної літератури

1. Румянцев А.П. Світовий ринок послуг: Навчальний посібник/ Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. -- К.: Центр навчальної літератури, 2006. -- 456 с.

2. Кельдер Т.Л. Міжнародний ринок послуг: тенденції та проблеми розвитку Кельдер Т.Л. // Держава та регіони. Економіка та підприємництво. - 2011. - №5. - С. 33-37.

3. Мешко Н.П. Світовий ринок послуг: особливості регулювання та перспективи розвитку / Мешко Н.П., Попова В.А. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2011.- Т. 2.- С. 391-397.

4. Коваль Г.І. Механізм регулювання ринку послуг: міжнародний та український аспекти / Коваль Н.П. // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні економічні відносини, - 2008. - №6. - С. 138-143.

5. Божко О.В. Аналіз динаміки розвитку світового ринку послуг / Божко О.В., Антипова Ю.І // Прометей, - 2011. - №2(32). - С. 213-217.

Размещено на Allbest.ru