Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 336.76

МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ ФОНДОВИХ РИНКІВ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Спеціальність 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

Козаков Віталій Віталійович

Київ-1999

Анотація

Козаков В.В. Міжнародна інтеграція фондових ринків країн, що розвиваються. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет, Київ, 1999.

Дисертація присвячена дослідженню процесу міжнародної інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються. Розроблено комплексні підходи до аналізу факторів, що впливають на міжнародну інтеграцію фондових ринків. Досліджено вплив міжнародного ринку цінних паперів на розвиток економік країн, що розвиваються. Розглянуто перспективи інтеграції фондового ринку України в міжнародний ринок цінних паперів. Запропоновано й обгрунтовано основні напрямки державної політики розвитку фондового ринку України на основі виявлених тенденцій розвитку фондових ринків країн, що розвиваються, в умовах їх міжнародної інтеграції.

Ключові слова: міжнародні економічні відносини, міжнародні інвестиції, міжнародний фондовий ринок, міжнародна інтеграція фондових ринків, країни, що розвиваються, інфраструктура фондового ринку, інвестиційні стратегії.

Аннотация

Козаков В.В. Международная интеграция фондовых рынков развивающихся стран. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. Киевский национальный экономический университет, Киев, 1999.

Диссертация посвящена исследованию процесса международной интеграции фондовых рынков развивающихся стран. Проведен анализ тенденций международного потока капитала в развивающиеся страны в контексте развития фондовых рынков как развитых, так и развивающихся стран. Показано, что в настоящее время происходит значительный рост объема потока частного капитала в развивающиеся страны, с увеличением доли портфельных инвестиций и повышением роли пенсионных и взаимных фондов, как основных институциональных инвесторов.

Показано, что основными проявлениями процесса интеграции фондовых рынков развивающихся стран являются: увеличение доли иностранных инвесторов в объеме торговли фондовых рынков; увеличение объемов размещения ценных бумаг развивающихся стран за рубежом в виде акций и депозитарных расписок; сближение инфраструктуры фондовых рынков развитых и развивающихся стран.

Разработаны комплексные подходы к анализу факторов, которые влияют на международную интеграцию фондовых рынков. Показано, что доминирующее влияние на этот процесс оказывают изменения, происходящие в инфраструктуре национальных фондовых рынков и в демографической структуре развитых стран, а также инвестиционные стратегии институциональных инвесторов и развитие средств обработки информации.

Разработана модель поведения иностранных институциональных инвесторов на рынках ценных бумаг развивающихся стран, которая включает три стадии развития, связанные с появлением на фондовом рынке инвестиционных фондов, отличающихся друг от друга формами собственности и стратегиями поведения. Модель позволяет проводить анализ развития фондовых рынков развивающихся стран и влияния международной интеграции на их экономическое развитие.

Проведено исследование предложения ценных бумаг на международном фондовом рынке. Показано, что наибольшее влияние на международное размещение акций и депозитарных расписок оказывают: повышение ликвидности ценных бумаг, привлечение иностранного капитала, принятие решений корпорациями при организации эмиссии с учетом риска и доходности фондовых рынков различных стран.

На основе анализа принципа принятия решений корпорациями об инвестициях в проекты, обоснована необходимость увеличения ими размещения акций и депозитарных расписок на внешних фондовых рынках. Определена и доказана теорема международной инвестиционной деятельности корпораций: при распределении акций корпорации на различных рынках, ее инвестирование в определенный проект будет оптимальным тогда и только тогда, когда ожидаемые доходы от этого проекта будут удовлетворять условию предпочтения инвесторов в каждой отдельно взятой стране. Согласно теореме, оптимальное поведение корпорации является недискриминационным по отношению к инвесторам, которые находятся в различных странах, что является дополнительным условием международной интеграции фондовых рынков. Выведена формула, которая дает возможность осуществления оптимального управления инвестициями корпорации в проекты посредством распределения ее акций на рынках различных стран.

Проведено комплексное исследование влияния международной интеграции фондовых рынков на экономику развивающихся стран и определена степень их интеграции. Показано, что негативные факторы этого процесса, воздействующие на экономическое развитие стран, в определенной степени нейтрализуются при повышении эффективности национальных рынков ценных бумаг.

Рассмотрены перспективы интеграции фондового рынка Украины в международный рынок ценных бумаг. Предложены и обоснованы основные направления государственной политики становления фондового рынка Украины на основе выявленных тенденций развития фондовых рынков развивающихся стран в условиях их международной интеграции.

Ключевые слова: международные экономические отношения, международные инвестиции, международный фондовый рынок, международная интеграция фондовых рынков, развивающиеся страны, инфраструктура фондового рынка, инвестиционные стратегии.

інвестор міжнародний фондовий ринок

The summary

V. Kozakov: International integration of securities markets of developing countries. - Manuscript.

The thesis for obtaining the academic Degree of Candidate of Sciences in Economics (specialty 08.05.01 - World Economics and International Economic Relations). Kyiv National University of Economics, Kyiv, 1999.

The thesis is devoted to research of the process of international integration of emerging securities markets. The thesis addresses: the comprehensive approach to the analysis of the factors which effect the capital markets international integration; international securities market influence on developing countries; prospects of integration of Ukrainian securities market into international capital market. The thesis offered and substantiated the main lines of state policy related to Ukrainian capital market development on the basis of tendencies of the emerging markets development under condition of their international integration.

Key words: international economic relations, international investments, international capital market, international securities market integration, developing countries, capital market infrastructure, investment strategy.

1. Загальна характеристика і структура роботи

Актуальність теми дослідження. У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують інтеграційні процеси, що докорінно змінюють обсяги і характер руху факторів та результатів виробництва. Фінансові ринки багатьох країн, поза залежністю від ступеня розвитку їх економік, значними темпами інтегруються в єдиний глобальний ринковий простір.

Однією з найважливіших складових частин глобалізації світової економіки є міжнародна інтеграція фондових ринків. Цей процес суттєво впливає на основу сучасної міжнародної економічної діяльності - інвестування. Світовий досвід свідчить, що без залучення й ефективного використання іноземних інвестицій, країни, що розвиваються та країни з перехідними економіками не можуть досягти усталеного економічного зростання. Тому для економік цих держав вкрай важливим є побудова національних фондових ринків з урахуванням сучасних тенденцій розвитку ринків цінних паперів для залучення необхідних обсягів іноземних інвестицій.

Складність процесу міжнародної фінансової інтеграції і відсутність відповідного національного досвіду обумовлює необхідність дослідження цього процесу на прикладі країн, що розвиваються, які вже пройшли певний шлях у напрямку міжнародної інтеграції своїх фондових ринків.

Аналіз умов і чинників розвитку фондових ринків країн, що розвиваються, у контексті їх міжнародної інтеграції надасть можливість виділити пріоритети розвитку фондового ринку України з орієнтацією на досягнення максимальної користі від міжнародної інтеграції та нейтралізацію можливих її негативних наслідків.

Ступінь дослідження проблеми. Сучасний розвиток міжнародних інтеграційних процесів ринків капіталу привертає увагу економістів багатьох країн. Базуючись на теоретичних основах розвитку інвестиційної діяльності і фондових ринків, що були закладені та розроблені в наукових працях Дж. Кейнса, М. Міллера, Ф. Модигліані, М. Фрідмана, У. Фішера, Г. Марковиця, Дж. Хікса, А. Тобіна та інших, сучасні дослідники сфокусували інтерес на аналіз впливу фондового ринку на економічне зростання країн, вимір ступеня інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються, у світові ринки, стратегіях інвестування в ринки, що розвиваються, ефективності ринків капіталу, проблемі глобальної диверсифікації інвестиційного портфеля й усунення бар'єрів руху капіталів у країни, що розвиваються (роботи А. Вейса, Р. Вишні, М. Дженсана, А. Кіла, М. Кеплера, Р. Корайчика, Р. Ливайна, К. Мерфі, М. Обстфілда, Дж. Стігліца, У. Шарпа, С. Харвея, М. Фабера, І. Феме та ін.).

В Україні та Росії увага до вивчення розвитку фондових ринків почала проявлятися на початку 90-х років. У роботах російських вчених - М.Ю. Алексєєва, Б.И. Альохіна, П.Ю. Бороздина, Е.Ф. Жукова, Я.М. Міркіна та ін., українських вчених - М.А. Гольцберга, Ю.М. Лисенкова, В.В. Колесника, О.М. Мозгового та ін. аналізуються як загальні питання функціонування фондових ринків, так і принципи, інфраструктура та інструменти регулювання фондових ринків тощо.

Слід зазначити, що у працях з проблем іноземного інвестування вітчизняних вчених (В.М. Гейця, Б.В. Губського, А.А. Кирєєва, Д.Г. Лук`яненка, Ю.В. Макогона, Є.Г. Панченка, О.В. Плотнікова, Ю.М. Пахомова, А.М. Поручника, А.С. Філіпенка та ін.) і закордонних (В. Бренсана, Дж. Кембелла, Р. Лі, Р. Ливайна, Р. Манделла, Ф. Рута та ін.) недостатньо розроблені питання, пов'язані з впливом потоку іноземного капіталу на розвиток фондових ринків країн, що розвиваються.

Незважаючи на значну кількість наукових праць, недостатньо досліджено окремі аспекти розвитку фондових ринків країн, що розвиваються. В першу чергу потребують поглибленого аналізу та оцінки новітні тенденції розвитку фондових ринків у контексті міжнародного руху капіталу, обумовлені їх міжнародною інтеграцією.

Актуальність, наукове і практичне значення проблеми, її недостатнє висвітлення в роботах вітчизняних та закордонних вчених обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з планами науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота є складовою наукової держбюджетної теми “Міжнародна конкурентоспроможність національних економік в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0198U001576).

Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і практичних рекомендацій стосовно розвитку фондового ринку України на основі виявлення тенденцій міжнародної інтеграції фондових ринків і оцінки впливу цього процесу на економіки країн, що розвиваються.

Відповідно до поставленої мети, були визначені і вирішені наступні завдання:

розкрити роль фондового ринку в сучасних міжнародних економічних відносинах;

дослідити ступінь розвитку міжнародного фондового ринку на основі аналізу фондових ринків розвинених країн і країн, що розвиваються;

виявити головні тенденції розвитку фондових ринків країн, що розвиваються, у контексті міжнародного руху капіталу;

дослідити і систематизувати основні фактори, що сприяють інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються;

дослідити основні аспекти динаміки інтеграції фондових ринків і виявити їх вплив на економіку країн, що розвиваються;

визначити ступінь розвитку фондового ринку України і виявити перспективи його залучення у процес міжнародної інтеграції;

розробити рекомендації щодо розвитку фондового ринку України в контексті його міжнародної інтеграції;

Об'єктом дослідження є фондові ринки країн, що розвиваються, які багато в чому визначають сучасні тенденції в міжнародному русі капіталу. Окремо досліджувались стратегії інституціональних інвесторів, переважно інвестиційних та пенсійних фондів.

Предметом дисертаційного дослідження є сукупність економічних взаємовідносин, що виникають у процесі інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються.

Теоретичні і методологічні основи дослідження. Теоретичною основою проведеного дослідження є класичні теоретичні роботи провідних сучасних економістів з проблем міжнародної фінансової інтеграції, їх критичне осмислення відповідно до умов країн, що розвиваються.

Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу сучасних соціально-економічних явищ і діалектичний метод пізнання взаємозалежних процесів у міжнародній інвестиційній діяльності на фондових ринках.

Для вирішення теоретичних і практичних завдань дослідження використовувалися такі методи: порівняльно-економічний, економіко-статистичний, абстрактно-логічний, класифікації і типології, математичного програмування і нелінійної оптимізації, графоаналітичний та соціальних досліджень.

Інформаційну базу дослідження складають матеріали Міністерства статистики, Міністерства економіки, Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародного валютного фонду, Institutional Investor, Financial Times, The Wall Street Journal Europe, Internet, вітчизняні й іноземні монографії та спеціальна періодична література, статистичні збірники, інформаційні бюлетені тощо, узагальнені матеріали опитувань, що були проведені автором серед торговців цінними паперами України.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження визначається наступним:

вперше систематизовані чинники впливу міжнародної інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються, на їх економічний розвиток у контексті виявлених тенденцій міжнародного руху капіталу;

виявлені чинники, що мають найбільший вплив на динамізацію процесу інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються: стратегії поведінки інституціональних інвесторів, системи прийняття рішень корпораціями при глобальному розміщенні своїх акцій, зміни в інфраструктурі фондових ринків та демографічній структурі в розвинених країнах;

сформульована і доведена теорема міжнародного корпоративного інвестування, яка дає можливість визначити, що інвестиційна поведінка корпорації є недискримінаційною по відношенню до інвесторів, які знаходяться в різних країнах;

розроблено моделі оптимального розподілу акцій корпорацій по ринках різних країн та поведінки іноземних інституціональних портфельних інвесторів на фондових ринках країн, що розвиваються в умовах їх міжнародної інтеграції;

запропоновано рекомендації щодо розвитку фондового ринку України з урахуванням впливу міжнародної фінансової інтеграції на економічний розвиток країни.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в реальних можливостях реалізації розроблених методичних підходів до аналізу і прогнозування процесів розвитку фондових ринків при удосконаленні інвестиційної політики України.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі в Київському національному економічному університеті при розробці і викладанні курсу “Міжнародна інвестиційна діяльність”.

Результати дослідження інвестиційної діяльності інституціональних портфельних інвесторів застосовуються в практичній діяльності Асоціації “Позабіржова Фондова Торговельна Система” (ПФТС).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на науково-практичній конференції “Стан і перспективи розвитку фондового ринку України” (Крим, Форос, 1998). Окремі положення роботи були використані при розробці Меморандуму учасників цієї конференції, що призначений законодавчим і виконавчим органам України.

Публікації результатів дослідження. За темою дисертаційного дослідження підготовлені три індивідуальних статті та 2 навчальних посібника (у співавторстві) загальним обсягом 2.2 друкованих аркуша.

2. Основні положення дисертації

В “Вступі” обгрунтовано актуальність теми, необхідність дослідження, сформульовано мету та задачі, розкрито наукову новизну та наведено практичні результати дослідження.

Розділ 1. “Розвиток фондового ринку і міжнародний рух капіталу” складається з трьох підрозділів.

У розділі розглядається роль фондового ринку в сучасних міжнародних економічних відносинах, визначаються сучасні тенденції розвитку фондових ринків у контексті міжнародного руху капіталу, а також досліджується розвиток фондових ринків розвинутих країн і країн, що розвиваються.

Показано, що міжнародний фондовий ринок є середовищем, в якому акумулюються і перерозподіляються найбільші обсяги міжнародних інвестиційних ресурсів.

Розвиток фондових ринків відбувається на фоні різкого збільшення іноземних інвестицій у країни, що розвиваються. Ці інвестиції, отримавши початковий поштовх на початку 90-х років від циклічного падіння процентних ставок у розвинених країнах, ввійшли в нову інтеграційну фазу, перш за все, обумовлену сучасними структурними ринковими змінами.

У роботі були виявлені такі основні тенденції міжнародного руху капіталу, що відображають якісні та кількісні зміни, пов`язані з підвищенням ролі країн, що розвиваються:

збільшення загальних обсягів іноземного інвестування, які на сьогодні перевищили 265 млрд. дол. США, що майже в шість раз більше, ніж на початку десятиліття і в чотири рази більше піків, досягнутих у період буму інвестицій комерційних банків у країни, що розвиваються, з 1978 по 1982 роки;

зростання частки прямих і портфельних інвестицій у країни, що розвиваються у загальному обсязі міжнародного інвестування (відповідно до 40% і 30% у 1997 р. проти 15% і 5% у 1990 р.);

порівняно висока динаміка іноземного інвестування в акції ринків, що розвиваються (на сьогодні близько 18% всіх іноземних інвестицій при практично нульових показниках на початку 80-х років);

превалювання приватних інвестицій як у експорті капіталу країн-донорів (у п`ять разів перевищують державні), так і в імпорті країн-рецепієнтів (складають майже 20% від національних інвестицій проти 4.1% у 1990 р.);

відносна стабільність динаміки приватних іноземних інвестицій (незважаючи на збільшення процентних ставок у США в 1994 р. і на Мексиканську кризу в 1995 році, вони збільшились в наступні 3 роки на 55%);

активізація інвестиційної діяльності взаємних і пенсійних фондів розвинутих країн на фондових ринках країн, що розвиваються (в 90-і роки зростання обсягів інвестицій відповідно в 10 та в 11 разів).

Виявлено, що сучасний міжнародний ринок цінних паперів складається з чотирьох сегментів. Найбільший обсяг торгових операцій з іноземними цінними паперами мають ринки Великобританії і США, що утворюють два найбільших сегменти міжнародного фондового ринку. Третій сегмент створено іншими розвиненими фондовими ринками. Четвертий сегмент утворений фондовими ринками, що розвиваються. Торгівля іноземними акціями і депозитарними розписками як розвинених країн, так і країн, що розвиваються, ведеться на найбільших фондових біржах розвинених фондових ринків. Іноземні інвестори купують акції підприємств на біржах як розвинених країн, так і країн, що розвиваються.

На основі систематизації параметрів розвитку фондових ринків і опрацювання статистичних даних 43 країн, показано, що сучасні тенденції міжнародного руху капіталу впливають на розвиток фондових ринків як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Фондові ринки виявляють одночасне збільшення капіталізації і торгового обсягу, а також зниження нестійкості і ринкової концентрації. Подібні тенденції супроводжуються значним збільшенням частки іноземних інвесторів, як у ринковій капіталізації, так і в обсязі торгівлі на фондових ринках країн, що розвиваються.

Ринки країн, що розвиваються, схильні до різких коливань у показниках доходності, проте загальна тенденція їх розвитку спрямована на значне зростання.

Збільшення іноземних портфельних інвестицій у країни, що розвиваються, з одного боку, сприяє розвитку фондових ринків цих країн, а з іншого - ринки цінних паперів відповідають розвитку процесу міжнародної інтеграції, що забезпечує вільний рух капіталів. Таким чином, міжнародна інтеграція фондових ринків країн, що розвиваються, і збільшення портфельних інвестицій у ці країни - процеси, що доповнюють і прискорюють один одного.

Розділ 2. “Сутність і фактори інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються” складається з трьох підрозділів.

У розділі розглядаються загальні умови інтеграції фондових ринків, теоретичні аспекти пропозиції цінних паперів на міжнародному фондовому ринку, а також сучасна зміна інфраструктури міжнародного фондового ринку.

На основі поглибленого аналізу сутності і структури міжнародної інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються, отримані наступні показники прояву цього процесу: збільшення частки іноземних інвесторів в обсязі торгівлі фондових ринків країн, що розвиваються; збільшення обсягів розміщення цінних паперів країн, що розвиваються, за кордоном у вигляді акцій та депозитарних розписок (ADR і GDR); зближення інфраструктури фондових ринків розвинених країн і країн, що розвиваються.

Збільшення частки іноземних інвесторів в обсязі торгівлі фондових ринків країн, що розвиваються, стало наслідком сукупності факторів, що вплинули на попит цінних паперів цих країн. У результаті проведеного аналізу цих факторів було показано, що основними з них є підвищення доходності інвестицій у цінні папери і зниження як систематичного, так і несистематичного ризику доходності країн, що розвиваються.

У результаті аналізу було встановлено, що співвідношення доходності і ризику (коефіцієнт Шарпа) фондових ринків країн, що розвиваються, майже в два рази вище розвинутих країн. Всі фондові ринки країн, що розвиваються, показують низьку кореляцію (менше 0.25) доходності з розвиненими ринками. Більшість фондових ринків країн, що розвиваються, показують також низьку кореляцію доходності з фондовими ринками інших країн, що розвиваються.

Мала кореляція доходності фондових ринків країн, що розвиваються, з іншими фондовими ринками є показником значних можливостей міжнародної диверсифікації інвестицій у цінні папери, що означає можливість зниження несистематичного ризику таких інвестицій. З`ясовано, що ці країни мають також тенденції до зниження систематичного ризику своїх цінних паперів. Ця складова сукупного ризику цінних паперів не може бути зменшена за допомогою диверсифікації інвестицій. Протягом останніх десяти років систематичний ризик знижувався в країнах, що розвиваються, за рахунок підвищення їх кредитоспроможності й ефективності роботи фондових ринків. Остання збільшувалася завдяки удосконаленню інфраструктури ринку й інформаційного забезпечення учасників фондового ринку.

Аналіз інфраструктур фондових ринків розвинутих країн і країн, що розвиваються, протягом останнього десятиліття дозволив виявити наступні основні тенденції в їх розвитку: зміна законодавства в напрямку відкриття прямого доступу іноземних інвесторів на національні фондові ринки; стандартизації торгових систем, систем клірингу і розрахунку на основі 9 рекомендацій “групи тридцяти” (G30); удосконалювання систем розкриття інформації учасниками фондового ринку.

Зближенню інфраструктур фондових ринків різноманітних країн сприяє також діяльність Міжнародної організації комісій із цінних паперів (IOSCO), що відіграє ключову роль у міжнародному співробітництві національних регулюючих інститутів фондового ринку. Ця організація сприяє стандартизації законодавства фондових ринків як розвинених країн, так і країн, що розвиваються, за допомогою публікування звітів і рекомендацій щодо поліпшення інфраструктури ринків.

На основі теорії ефективного ринку (І. Феме) і аналізу статистичних даних, показано, що сучасні технології обробки інформації і розвиток загальносвітової комп'ютерної мережі Інтернет прискорили міжнародну інтеграцію фондових ринків за допомогою значного підвищення ефективності як фондових ринків країн, що розвиваються, так і міжнародного фондового ринку в цілому.

Розгляд інвестиційних стратегій іноземних інституціональних інвесторів у країнах, що розвиваються, дозволив визначити особливе значення для міжнародної інтеграції індексної стратегії, що сприяє залученню в глобально диверсифіковані інвестиційні портфелі найбільшу кількість країн, що розвиваються. Показники включення в базу індексу слугують для багатьох країн орієнтирами для розвитку фондових ринків.

Значним фактором і потенціалом для прискорення міжнародної інтеграції фондових ринків є зміна демографічної структури в розвинених країнах. Ці країни мають на сьогодні яскраво виражений зсув у їхній демографічній структурі, що відбиває старіння повоєнної генерації “бума дітонародженості” і зменшення народжуваності у наш час. В результаті, спостерігається стійке зростання відношення людей похилого віку до працездатного населення у всіх розвинених країнах. Це змушує пенсійні фонди здійснювати високоприбуткові інвестиції на міжнародному ринку капіталу й до того ж збільшувати обсяги операцій на фондових ринках країн, що розвиваються. Сьогодні пенсійні фонди володіють активами цих країн на суму близько $70 млрд. Необхідність пенсійних реформ у розвинених країнах спонукає фонди до розширення міжнародних інвестицій, що приведе до різкого їх збільшення в країни, що розвиваються.

Приватизаційні процеси, що проходять у країнах, що розвиваються, з початку 90-х років, сприяють значному залученню іноземних інвесторів і збільшенню ліквідності фондових ринків цих країн. Показано, що приватизація державної власності є одним із факторів, що впливає на міжнародну інтеграцію фондових ринків країн, що розвиваються.

На мотивацію, обсяги і ринки міжнародного розміщення акцій, ADR і GDR найбільший вплив мають: необхідність підвищення ліквідності цінних паперів та залучення іноземного капіталу, а також принцип прийняття рішень корпораціями при глобальному розміщенні своїх акцій. У роботі проводиться теоретичне обгрунтування цього принципу (емісійної диверсифікації).

Визначена та доведена теорема міжнародного корпоративного інвестування: при розподілі акцій корпорації на різноманітних ринках її інвестування у певний проект буде оптимальним тоді і тільки тоді, коли очікувані прибутки від цього проекту будуть задовольняти умові переваги інвесторів у кожній окремій країні.

Головний висновок теореми - це недискримінаційність оптимальної поведінки корпорації при інвестиціях у проекти стосовно інвесторів, що знаходяться в різноманітних країнах. Це є додатковою умовою інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються.

Отримано критерій оптимального інвестування корпорації в проект із заданими параметрами його доходності в загальному випадку, при якому акції корпорації розподілені між інвесторами різноманітних країн. Виведена формула дає можливість здійснення оптимального управління інвестиціями корпорації в проекти, шляхом визначення розподілу акцій цієї корпорації по ринках різноманітних країн:

k^*_i = ;

де k^*_i - оптимальна частка акцій на ринку i, - очікувана доходність проекту, _i - ринкова ціна за відсоток ризику в країні i, _pMi. - коваріація дивідендів корпорації на ринку i з повним прибутком, що спрямовується до акціонерів від усіх фірм на цьому ринку.

Розділ 3. “Динаміка інтеграції фондових ринків і економічне зростання країн, що розвиваються” складається з трьох підрозділів.

Досліджується рівень і ступінь міжнародної інтеграції фондових ринків, вплив інтеграційних процесів фондових ринків на тенденції розвитку економіки країн, що розвиваються, а також перспективи міжнародної інтеграції фондового ринку України і рекомендації щодо його розвитку.

В результаті застосування методу оцінки ступеня інтеграції (Р. Корайчика) 19 фондових ринків доведено, що інтеграційний процес країн, що розвиваються, відбувається швидкими темпами, охоплюючи усе більшу кількість країн. При цьому відхилення від середніх показників інтеграції відбувається в більшості країн лише в короткостроковий період, що пов'язано, як правило, із зміною в обсязі або напрямку руху потоків іноземного капіталу.

Протягом останнього десятиліття країни, що розвиваються, мали більш високий темп зростання в порівнянні з розвиненими країнами. Ринки, що розвиваються, зростали щорічно в середньому на 4.9%, у той час як ринки розвинених країн - на 2.9%. Кумулятивне зростання країн, що розвиваються, складає 33.5%, а розвинених - тільки 18.6%. Одним із найважливіших детермінантів зростання країн, що розвиваються, є зростання доходів компаній, що сприяє прогресу фондового ринку. Компанії, прибутки яких складають основну частку ВВП країн, що розвиваються, залучили значні кошти за рахунок іноземних інвесторів.

Зіставлення характеру поведінки інвесторів, стадій розвитку іноземного інституціонального інвестування і на основі теорії циклічного розвитку фондових ринків країн, що розвиваються (М. Фабер), запропоновано модель поведінки іноземних інституціональних портфельних інвесторів у країнах, що розвиваються, в умовах міжнародної інтеграції фондових ринків.

Відповідно до цієї моделі розвиток діяльності інституціональних іноземних портфельних інвесторів у країнах, що розвиваються, послідовно проходить три стадії - попереднього розвитку, раннього розвитку і зрілого розвитку. На першій стадії на ринку з`являються інвестиційні фонди, що створені у вигляді закритих акціонерних товариств, які схильні до впливу факторів групування і недооцінки активів. Залежно від сили впливу цих факторів обсяги інвестиції та їх доходність або зростають, або в певний момент починають зменшуватися. З появою на ринку інвестиційних фондів, що створені як відкриті акціонерні товариства, ринок переходить у другу стадію розвитку. З цього моменту на діяльність інвесторів, крім групування, починають діяти фактори переоцінки активів і фактор впливу подій на інших ринках, що розвиваються (через специфіку відкритих фондів). Залежно від сили впливу цих факторів обсяги інвестицій, їх прибутковість і присутність фондів може або збільшуватися, або зменшуватися. З появою на ринку міжнародних фондів і іноземних пенсійних фондів, ринок переходить у третю стадію розвитку. Подальші обсяги інвестицій і присутність фондів залежать від загального стану світового фондового ринку і стану більшості фондових ринків, що розвиваються.

Систематизація факторів впливу міжнародної інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються, на економічний розвиток цих країн, проведені на основі аналізу статистичних даних і побудованої моделі поведінки інституціональних інвесторів. Показано, що така інтеграція впливає як позитивно, так і негативно на економіки країн, що розвиваються. Разом з цим, негативний вплив носить короткостроковий характер і виявляється лише під час криз і змін характеру потоку портфельних інвестицій, на відміну від позитивних ефектів, що носять довгостроковий характер.

Міжнародна інтеграція фондових ринків країн, що розвиваються, сприяє економічному зростанню цих країн за допомогою збільшення рівня інвестицій, підвищення їх доходності, поширення технологій і ринкової ефективності. Крім того, інтеграція дозволяє економічним суб'єктам зменшити ризик, пов'язаний із змінами економічних умов у їх країнах, за допомогою міжнародної диверсифікації. Показано, що процес розвитку фондових ринків країн, що розвиваються, і процес їх міжнародної інтеграції мають позитивний вплив один на одного.

Основними негативними факторами впливу міжнародної інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються, на економічний розвиток цих країн є: підвищення сприйнятливості до зміни міжнародних процентних ставок; групування іноземних інвесторів; підвищення сприйнятливості до змін, що виникають в економіках інших країн, що розвиваються. Дослідження цих факторів показало, що за умови підвищення ефективності національних фондових ринків вплив цих чинників зменшується.

Аналіз сучасного розвитку українського фондового ринку і визначення основних показників міжнародної інтеграції фондових ринків країн, що розвиваються, дозволили зробити висновок, що незважаючи на вагомість групи негативних показників (низький обсяг торгівлі, нерозвиненість депозитарної і розрахунково-клірингової систем, відсутність безпосереднього допуску іноземних інвесторів на національний фондовий ринок), Україна має значний потенціал для здійснення міжнародної інтеграції фондового ринку.

У контексті перспективи міжнародної інтеграції українського фондового ринку розроблені рекомендації, що можуть бути використані в програмі подальшого розвитку фондового ринку України. Принципово важливим є те, що подібна програма повинна вміщувати положення, які можна поділити на дві групи: 1) сприяння міжнародної інтеграції українського фондового ринку (ліберизація доступу іноземних інвесторів на національний фондовий ринок, побудова національного депозитарію, системи клірингу і розрахунків на основі рекомендацій G30 та ін.); 2) зменшення негативного впливу міжнародної інтеграції на економіку країни (удосконалення системи розкриття інформації й інформаційного обслуговування всіх учасників ринку, поліпшення параметрів фондового ринку для включення його в індексну базу міжнародних організацій і перш за все у IFC Global Composite та ін.).

Висновки

1. Основною тенденцією міжнародного руху капіталів є значне зростання обсягів потоку приватного капіталу в країни, що розвиваються, зі збільшенням частки портфельних інвестицій.

2. Міжнародна інтеграція є однієї з домінуючих тенденцій розвитку як фондових ринків розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Її основними проявами є: збільшення частки іноземних інвесторів в обсязі торгівлі на фондових ринках; збільшення обсягів розміщення цінних паперів за кордоном у вигляді акцій, облігацій і депозитарних розписок; зближення інфраструктури фондових ринків різноманітних країн.

3. Основними факторами, що впливають на міжнародну інтеграцію фондових ринків країн, що розвиваються, є підвищення доходності інвестицій у цінні папери і зниження ризику доходності фондових ринків. Важливими факторами, що прискорюють процеси інтеграції, є зміна законодавства країн, що розвиваються, спрямоване на ліберизацію прямого доступу іноземних інвесторів на національні фондові ринки, зміна демографічної структури в розвинених країнах, індексні інвестиційні стратегії інституціональних інвесторів, міжнародна стандартизація систем клірингу і розрахунку, приватизація в країнах, що розвиваються, розвиток технологій обробки і поширення інформації. Прийняття рішень корпораціями при глобальному розміщенні своїх акцій є чинником, що сприяє міжнародній інтеграції фондових ринків. При розподілі акцій корпорацій на різноманітних ринках, їх інвестування в деякий проект будуть оптимальним тоді і тільки тоді, коли очікувані прибутки від цього проекту будуть задовольняти умові переваги інвесторів у кожній окремо обраній країні.

4. Міжнародна інтеграція фондових ринків країн, що розвиваються, сприяє економічному зростанню цих країн за допомогою збільшення рівня інвестицій, підвищення їх доходності, поширення технології і ринкової ефективності. Основними негативними факторами інтеграції для економік країн, що розвиваються, є підвищення сприйнятливості до зміни міжнародних процентних ставок, групування іноземних інвесторів, підвищення сприйнятливості до змін, що виникають в економіках інших країн, що розвиваються.

5. Незважаючи на значний потенціал для здійснення міжнародної інтеграції українського фондового ринку, необхідна комплексна програма його розвитку, положення якої мають сприяти міжнародній інтеграції фондового ринку та зменшувати її негативний вплив на економіку країни.

Публікації за темою дисертації

Козаков В.В. Міжнародний інвестиційний менеджмент. В кн.: Міжнародна інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. / Лук'яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. та інші. - К.: КДЕУ, 1996. - С. 76-83.

Особистий внесок: висвітлено основні задачі і функції інвестиційного менеджменту, розкриті можливості міжнародній диверсифікації ризику.

Козаков В.В. Міжнародні операції з цінними паперами. В кн.: Основи міжнародного інвестування: Навчальний посібник / Лук'яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. та інші. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 47-57.

Особистий внесок: проведена систематизація цінних паперів та розглянуті основні види операцій на міжнародному фондовому ринку.

Козаков В.В. Оптимальное инвестирование корпорации при размещении её акций на международном фондовом рынке / Фондовый рынок. - 1997. - № 22. - С. 48-50.

Козаков В.В. Уменьшение риска портфельных инвестиций в ценные бумаги / Фондовый рынок. - 1997. - № 27. - С. 35-37.

Козаков В.В. Оптимізація розміщення акцій корпорації на міжнародному ринку цінних паперів / Економіка та підприємство: Зб. наукових праць молодих вчених та аспірантів. - К.: КНЕУ, 1997. - С. 28-37.

Размещено на Allbest.ru