Стан економіки країн Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан економіки країн Європи

бюджетний консолідація фіскальний політика

Країни Європи опинилися в складній ситуації у зв'язку з високим боргом та дефіцитом державного бюджету. Для відновлення стійкості боргової ситуації країнам слід застосовувати фіскальну (бюджетну) консолідацію - заходи політики, спрямовані на скорочення тягаря заборгованості шляхом підвищення доходів та скороченням витрат державного бюджету. Фіскальний пакет виступає інструментом підтримання реального та фінансового секторів економіки.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що внаслідок світової фінансово-економічної кризи Європа зіштовхнулася з гострими проблеми бюджетного дефіциту і державного боргу, які потребують якомога швидшого вирішення, тому бюджетна консолідація як механізм їх подолання повинен бути всесторонньо дослідженим. Україна теж відчуває потребу у відновленні бюджетної стійкості, тому впровадження ефективних заходів фіскальної консолідації мають бути розглянутими директивними органами.

Метою є підтвердити припущення про ефективність бюджетної консолідації як інструмента подолання боргової кризи та визначити короткострокові і довгострокові наслідки його впровадження в європейських країнах.

Сучасна бюджетна консолідація проходитиме на тлі більш високого рівня ризику, неспокійних фінансових ринків та слабкого попиту, можливості грошово-кредитної політики для підтримки зростання обмежені низьким рівнем ставок інтервенції в багатьох країнах з розвиненою економікою. У той же час, директивним органам буде важко використовувати заходи курсової політики для підтримки конкурентоспроможності, оскільки багато країн потребують одночасного проведення бюджетної консолідації. В країнах єврозони цей механізм не зможе вирішити проблем.

Основними економічними наслідками проведення фіскальної консолідації є те, що: консолідація в розмірі 1% від ВВП, зазвичай, веде до зниження ВВП приблизно на 0,5% протягом 2 років; підвищення рівня безробіття приблизно на 0,3%; скорочення сукупного внутрішнього попиту приблизно на 1%; зниження національної валюти на 1,1% [1].

Під час проведення бюджетної консолідації зниження процентних ставок зазвичай підтримує обсяг виробництва. Центральні банки нейтралізують частину негативного стримуючого впливу на економіку за рахунок зниження процентних ставок для того, щоб ці заходи дозволили амортизувати вплив бюджетної консолідації на споживання та інвестиції. За умов низьких процентних ставок проведення фіскальної консолідації веде до ще більшого зниження обсягу виробництва, тому даний механізм не варто застосовувати в країнах ЄС.

Обмеження бюджету, яке базується на зменшенні витрат має менш стримуючий вплив на економіку, ніж заходи в сфері оподаткування. Грошово-кредитні стимули виявляються особливо слабкими після підвищення непрямих податків (таких як податок на додану вартість), які ведуть до зростання цін. В країнах з високим ризиком дефолту підвищення обсягів виробництва внаслідок бюджетної консолідації виникає рідко [2].

При розробці стратегій консолідації боргу директивним органам слід звернути увагу на два питання:

1. Зниження непріоритетних видатків сприяє проведенню бюджетного коригування: успішна консолідація боргу в цілому більш ймовірна, коли вона спрямована на скорочення поточних витрат. Це також стосується країн, в яких підвищення рівня боргу не пов'язано з фінансовою кризою, оскільки обмеження витрат на трансферти (такі як пенсії, субсидії та інші) і заробітну плату знижує тиск на недискреційні статті витрат, які мають тенденцію до зростання з часом.

Обмеження витрат, пов'язаних зі старінням населення, в тому числі на охорону здоров'я і пенсії, може мати особливе значення на фоні демографічних проблем, які будуть супроводжувати бюджетну консолідацію в багатьох країнах. У цьому контексті першочергову увагу слід приділяти реформі соціальних допомог, яка також здійснює позитивний вплив на ріст. Збільшення частки державних інвестицій підвищує ймовірність успішного скорочення заборгованості за рахунок переорієнтації структури бюджету на програми, що сприяють економічному зростанню, які можуть підняти середньострокову продуктивність шляхом вдосконалення інфраструктури [3].

2. Може знадобитися збільшення податкових надходжень. Збільшення податкових доходів є найважливішою умовою для успішного скорочення заборгованості в країнах, що відчувають значну потребу в бюджетній консолідації. Це зумовлено необхідністю підтримки балансу між економією в області витрат і заходами, спрямованими на збільшення доходів.

Заходи щодо підвищення оподаткування повинні бути побудовані таким чином, щоб уникнути зниження ефективності і звести до мінімуму спотворення, особливо якщо рівень податків високий. Спрощення податкової системи шляхом зниження надмірно високих ставок податків і розширення податкової бази могли б допомогти поліпшити показники збору доходу і при цьому зменшити відносне податкове навантаження на виробничі ресурси. Наприклад, податки на фінансовий сектор і викиди вуглецю можуть зміцнити бюджет і в той же час сприяти вирішенню проблем економічної ефективності.

Майже всі країни Європи почали розробку національних планів щодо проведення фіскальної консолідації. Реальні заходи політики будуть впроваджуватися вже у 2012р. Деякі країни прагнуть здійснити більш жорстку 3-річну консолідацію бюджетів, інші прагнуть впроваджувати поступові, помірковані заходи для плавного переходу до цільових показників шляхом проведення більш тривалої фіскальної консолідації. Досвід показує, що більш радикальні заходи можуть спричиняти загострення проблем в короткостроковій перспективі, проте в довгостроковій перспективі буде отримано більш позитивні результати. Країни, які прийматимуть менш радикальні заходи зможуть досягнути менш ефективного результату, проте вони зможуть вирішити проблему соціальної стабільності [4].

Для забезпечення стабільності і повернення до сталого зростання Україні терміново необхідно вирішити структурні фіскальні дисбаланси. Необхідні заходи включають параметричні зміни у пенсійній системі, підвищення тарифів на енергоносії і комунальні послуги для домогосподарств, скорочення податкових пільг і лазівок у податку на прибуток підприємств. Коригуючи фіскальні заходи є не лише критичними для повернення довіри інвесторів, але й також дозволять вчасне відшкодування ПДВ експортерам і створять необхідний фіскальний простір для пріоритетних інвестицій в інфраструктуру - і таким чином напряму підтримають економічне відновлення. Фіскальне коригування не повинне вразити бідні верстви громадян.

Отже, можна зробити такі висновки: інструментом стабілізації економічної активності в умовах кризи є фіскальна політика; стимулювання дохідної частини бюджету має більш позитивний вплив на подолання боргової кризи, ніж зменшення витрат; впровадження фіскальної консолідації буде мати як економічні, так і соціальні наслідки.

Список використаних джерел

1. EUROPA, PressRoom, Press Releases-The EuropeanStabilization Mechanism- MEMO/lO/173, Brussels, 10 May 2010 Режим доступу: http:// europa. eu/rapid/pressReleases/MEMO/10/173

2. Bofinger P. and S. Ried (2010), "A New Framework forFiscalPolicyConsolidationinEurope", GermanCouncilofEconomicExpertsDiscussionPaper 03/2010 Режим доступу: http://www.social-europe.eu/2010/05/a-new-framework-for-fiscal-policy- consolidation-in-europe/

3. Euro areafiscalpoliciesandthecrisis. Ed. Riet A. van // ECB OccasionalPaperNo 109. FrankfurtamMain, 2010. P. 25.

4. Buti М. EMU intimesofeconomicandfinancialcrisis. DG ECFIN, EuropeanCommission, 2010. Р. 29.

Размещено на Allbest.ru