Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи інтеграції України до структур європейської та євроатлантичної безпеки на сучасному етапі

Вонсович О.С.

Основною проблемою, яку досліджує автор в даній статті, - є проблема пошуку та виділення серед запропонованих шляхів найбільш оптимальних та прийнятних для України в рамках її інтеграції до структур європейської та євроатлантичної безпеки.

Дослідження шляхів інтеграції України до структур європейської та євроатлантичної безпеки знайшло своє відображення в публікаціях українських та зарубіжних фахівців. В нормативно-правовому відношенні концептуальні положення щодо даної проблематики були закріплені в таких документах, як: "Договір про Європейський Союз" від 7.02.1992 p., наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції У країни "Про затвердження Методики визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм" від 16.03.2005 р. № 62.

Серед останніх українських публікацій можна виокремити такі:

О. Палій "Україна: шлях до Європи через НАТО", Я. Матійчик "Партнерство України з країнами Балтії: новий етап", В. Горбулін "Концептуальні підходи до членства в НАТО: досвід держав-членів Альянсу", В. Ющенко "В отношениях Украины с Европейским Союзом настало время "нового реализма"". Також обгрунтування аспектів інтеграції України до структур європейської безпеки було викладено в тезах доповідей Г. Месєжнікова та О. Гаярфасової під час круглого столу "Досвід Словаччини в процесі інтегрування в НАТО. Співпраця громадських організацій України та Словаччини".24 червня 2008 р. в м. Дніпропетровськ. Зазначені автори досліджували можливі шляхи інтеграції України в сфері безпеки до таких структур як Європейський Союз та НАТО; співробітництво України з CC та НАТО з ключових питань, що стосуються безпеки; досвід країн-членів вищезазначених структур в сфері безпеки та оборони, що є корисним для України; геополітичний та геостратегічний вплив CC та НАТО на Україну.

Серед останніх зарубіжних публікацій можна виділити Jopp М. "Deutsche Europapolitik 2000. Positionen, Prioritaten, Perspektiven", Е. Ярошевська "Саммит стран Вышеградской четверки". Иопп М. В своїй статті дослідив та проаналізував основні позиції, пріоритети та перспективи діяльності Німеччини в рамках політики ЄС. Також автор розглядає питання участі Німеччини в Спільній європейській політиці в сфері безпеки та оборони. Е. Ярошевська у своєму виступі на радіо "Praha" виклала перебіг саміту країн Вишеградської четвірки 2006 р., під час якого обговорювались питання співробітництва в рамках Європейського Союзу та спрямування зусиль Четвірки на підтримку розвитку демократичних сил в Білорусі, Молдові та У країні.

Конкретні шляхи інтеграції України до структур європейської та євроатлантичної безпеки досліджували такі українські та зарубіжні науковці та дослідники, як Т. Березовець, К. Біла, О. Бодрук, В. Вдовенко, Ю. Гончар, Г. Перепелиця, О. Семенюк, І. Храбан, П. Ван Хам, Дж. Говорт, Р. Кеохейн, Р. Коен, Дж. Най, М. Олбрайт.

Незважаючи на досить значну кількість публікацій, багато аспектів зазначеної проблематики залишаються невирішеними через недостатню наукову досліджуваність питань пошуку, вибору та визначення шляхів. Саме внаслідок цього сьогодні в державі і виникають суперечності та неузгодженості щодо того яким курсом та, відповідно, шляхом має здійснюватись інтеграційна політика України до таких структур, як НАТО та ЄС.

Метою даної статті - є дослідження та визначення найбільш оптимальних та прийнятних шляхів інтеграції України до структур європейської та євроатлантичної безпеки на сучасному етапі.

Кожна країна-претендент обирає для себе шляхи інтеграції, виходячи зі своїх національних інтересів та особливостей розвитку, але головною особливістю формування шляхів є їх відповідність основним критеріям членства в ЄС.

Критерії вступу до ЄC містяться у статті 49 Маастрихтського договору [2]. Однак вони вимагали деталізації, а тому були розвинені в "Копенгагенських критеріях", що були закріплені в Заключному акті Європейської Ради у 1993 р. Ці критерії були надалі уточнені в Заключному акті Європейської Ради 1995 р. До складу основних Копенгагенських критеріїв входять наступні: загальний, економічний та політичний. Є ще один критерій - юридичний, ("юридичне вирівнювання"), який не є Копенгагенським, а виступає в якості додаткової вимоги. Під час переговорів з країною-кандидатом, вона регулярно перевіряється на відповідність Копенгагенським критеріям. На основі цього приймається рішення щодо того, чи можливий вступ, і якщо так, то коли, або які дії повинні бути розпочаті перед приєднанням. В подальшому на підставі цих критеріїв формуються шляхи інтеграції країни до Європейського Союзу.

Дана формула є найбільш прийнятною з огляду на інтеграційну політику України щодо ЄС, про що висловився Президент України В. Ющенко, стверджуючи, що Україна дотримується свого наміру реалізовувати Копенгагенські критерії, необхідні для членства в ЄС. Про це Віктор Ющенко заявив у своєму виступі під час перебування в Данії в 2007 р. перед членами Датського товариства зовнішньої політики, представниками політичних і суспільних кіл Королівства Данія, дипломатами й журналістами [1].

Щодо виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС в Україні згідно Наказу № 62 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 27 квітня 2005 р. була затверджена "Методика визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм" [4]. Україна досягла певних успіхів у виконанні політичного та економічного критеріїв щодо членства в ЄС.

Політичний критерій: ухвалення Конституції України, ратифікація Конвенції про захист прав та основних свобод людини, схвалено ряд законів, що регулюють виборчий процес та забезпечують його прозорість та демократичність, скасування смертної кари, розбудова демократичних засад розвитку суспільства, скасування інституту прописки, ухвалення законів щодо захисту прав національних меншин. Наслідки виконання політичного критерію членства: гарантія політичної стабільності, гарантія демократії, гарантія безпеки.

Економічний критерій: отримання статусу країни з ринковою економікою (23 грудня 2005 p.), набуття членства в COT (16 травня 2008 року), ухвалення ряду необхідних законів. Наслідки виконання економічного критерію членства: макроекономічна стабільність, збільшення росту, стабільності, ефективності та продуктивності економіки, збільшення обсягів торгівлі між Україною та ЄС та іншими країнами, вільне пересування робочої сили в межах ЄС, захист прав працівників, реформа соціальної сфери.

Дотримання основних критеріїв дає підстави для того, щоб на основі них формувалися основні шляхи інтеграції України до Європейського Союзу. Визначимо основні з них:

1. Економічний шлях проявляється у формі відповідності до економічної складової Копенгагенських критеріїв, насамперед, в наявності функціонуючої ринкової економіки, яка здатна витримувати конкурентний тиск та ринкову силу всередині ЄС, а також набуття Україною членства у світових та європейських економічних структурах та імплементація міжнародних угод у сфері економіки. Внутрішньополітична та економічна кризова ситуація, яка склалась сьогодні в державі, не дають можливості та підстав для подальшого розвитку інтеграційної політики та процесів щодо набуття членства в ЄС.

2. Політичний шлях. Набуття членства Україною в CC можливо за умови виконання Копенгагенських критеріїв в сфері політики: стабільності інститутів демократії, верховенства закону, прав людини, поваги та захисту прав меншин. Після обрання в 2005 р. Президентом України В. Ющенко Україна задекларувала демократичний шлях розвитку держави, підтримку розвитку демократичних процесів за світовими та європейськими стандартами. Дані положення стосувалися усіх сфер суспільного життя і мали на меті поступове, поетапне наближення до європейських стандартів та отримання членства в Європейському Союзі. Але на подальшому демократичному шляху розвитку стала теперішня криза, яка в політичній сфері ознаменувала себе як криза влади. На сьогоднішній день, враховуючи складність прийняття рішень та здійснення цілеспрямованої політики, досягти виконання критеріїв CC видається дуже складним.

3. Безпековий шлях - інтеграція до Європейського Союзу шляхом вступу до НАТО. У питаннях безпеки CC безпосередньо залежить від іншої організації країн Заходу - НАТО. На Заході НАТО і CC найчастіше розглядають як дві невід'ємні частини європейської економіко-політичної системи. Євросоюз відповідає за економічну інтеграцію, а Північноатлантичний альянс - за питання безпеки. Добробут без належного рівня безпеки часто в історії був загрозою для самого власника, ніж його перевагою. Безпека, отримана в НАТО, дає європейцям можливість скористатися добробутом, отриманим в межах ЄС. Країни, що стали членами CC у 2004 p., спочатку були членами Північноатлантичного Альянсу відповідно до рішень, ухвалених НАТО у 1997 і 2002 pp. Країни CC серйозно залежать від російських енергоносіїв. Також CC істотно залежить від Росії у намаганні грати незалежну від СІЛА геополітичну роль [5].

Очевидно, що найлегшим і найшвидшим шляхом до членства України в ЄС і посідання гідного місця у Європі, на думку автора, - є вступ до НАТО. Інтеграція у сфері безпеки прискорить економічну й політичну інтеграцію з Європою, як це мало місце під час інтеграції до CC низки східноєвропейських держав. Україна мала можливість переконатися, як саме HATO впливає на прискорення вступу до CC нових членів на прикладі таких країн як Румунія та Болгарія. Найбільша проблема вступу України до НАТО лежить у внутрішньому українському питанні, по суті, дуже простому - у питанні демократії.

В рамках розгляду та дослідження напрямків інтеграції України до Північноатлантичного альянсу доцільним вбачається виділення трьох основних: поступове наближення, укріплення стабільності та стратегічне реагування. Подальший розгляд кожного з них дасть змогу виокремити найбільш вірогідний та оптимальний шлях.

Поступове наближення. Даний шлях базується на припущенні, що головними для У країни будуть економічні та політичні проблеми. Tакож допускається варіант, що в державі не виникне нагальної загрози національній безпеці, а реформи будуть проводитися в правильному напрямку [3, с.11]. У цьому процесі ЄС розглядається як провідна організація, однак кінцевою метою є участь в обох структурах колективної безпеки. Розширення НАТО є важливим етапом загальної інтеграції України до євроатлантичного співтовариства. У разі вступу У країни до Європейського Союзу наступним кроком має бути вступ до НАТО. Даний напрямок не передбачає швидкого набуття членства в HATO в найближчому майбутньому, а дає змогу використати час для укріплення відносин із Заходом та уникнути конфронтації з Росією з питання розширення HATО.

Ще однією важливою особливістю є те, що умовою вступу до НАТО є членство в ЄС, а отже критерії вступу України визначатимуться, переважно, критеріями Євросоюзу. Однак останні події в Україні та їх бачення Європейським Союзом свідчать про те, що ЄС відмовився надати чітку перспективу щодо членства. Варто зауважити, що це пов'язано не тільки з подіями в У країні, а й з тим, що остання хвиля розширення CC створила багато проблем для Союзу, і тому сьогодні основна увага цієї організації зосереджена на внутрішніх проблемах.

Отже, шлях поступового наближення можна розглядати з двох точок зору. З одного боку, він є прийнятним, тому що не передбачає швидкого набуття членства в HATO в найближчому майбутньому, а дає змогу використати час для укріплення відносин та проведення відповідних реформ, а з іншого - неприпустимим, адже в рамках цього напряму ЄС розглядається як провідна організація і передбачає першочергового набуття членства, однак кінцевою метою є участь в обох структурах колективної безпеки. Отже, такий шлях не є прийнятним для України.

Укріплення стабільності. Розширення ЄС та НАТО сприяє укріпленню стабільності у Європі, а ті країни, що залишаються поза межами цих структур колективної безпеки, створюють вакуум безпеки, опиняючись, таким чином, у так званій "сірій зоні". Цей чинник може завадити стабільному розвитку держави та підштовхнути до відродження старих форм геополітичного суперництва та конфлікту, що, в свою чергу, чинитиме безпосередню загрозу національній безпеці. В такому випадку членства в ЄС буде недостатньо для вирішення геополітичної дилеми. Залишаючись у нейтральній зоні, Україна створює небезпечну ситуацію, якою може скористатися Росія - спробувати встановити свій вплив, що, в свою чергу, може негативно позначитись на загальній безпеці ЄС. Тому в цьому процесі НАТО має відігравати ключову роль і забезпечити структуру безпеки, яка необхідна для підсилення співпраці України із Заходом, а також сприяти стабілізації ситуації в Східній Європі. Цей шлях, на відміну від попереднього, передбачає, що критерії євроатлантичної інтеграції для України встановлюються Альянсом і відображають стратегічні пріоритети країн-членів НАТО. Динаміка розвитку процесів у Європі вимагає від HATO прийняття оперативних рішень, не очікуючи, коли ЄС буде готовий до нового розширення, а тому необхідний швидкий вступ до НАТО.

Стратегічне реагування. Даний шлях є прийнятним для України тільки в разі того, якщо Росія стане на шлях політики авторитарної влади або територіальної експансії і буде становити воєнну загрозу для У країни. У такому випадку першочерговим завданням для НАТО буде відведення загрози нападу та захист інтересів Заходу за межами кордонів НАТО. За таких обставин постає дилема: з одного боку з'являється можливість спровокувати Росію і, відповідно, викликати нову загрозу, з іншого боку - вступ України до Альянсу може порушити воєнно-політичний баланс у Східній Європі. Цей напрямок визначатиме терміни та політику щодо інтеграції України до НАТО в залежності від ситуації в Росії. У разі виникнення загрози для України вона має бути готовою до вступу до НАТО, що вимагатиме швидкий процес адаптації до вимог та критеріїв Північноатлантичного альянсу. Варіант стратегічного реагування, на думку автора, в найближчій перспективі не може розглядатися як пріоритетний, але в залежності від зміни умов та обставин даний шлях може стати єдино можливим у разі:

- безпосередньої загрози національній безпеці з боку Росії;

- обрання Росією політики авторитарної влади або територіальної експансії;

- зміни зовнішньополітичних пріоритетів Росії по відношенню до У країни.

Розглянувши три основні напрямки інтеграції України до НАТО, найбільш вірогідним та оптимальним вважаємо шлях укріплення стабільності.

Підсумовуючи все вищесказане треба зазначити, що з основних трьох шляхів (економічного, політичного та безпекового) інтеграції України до Європейського Союзу найбільш оптимальним та вірогідним видається безпековий, який полягає в інтеграції до Європейського Союзу шляхом вступу до НАТО. Позитивною складовою цього напрямку є потреба в захищеності від проявів зовнішньої агресії, а також у підсиленні та забезпеченні національної безпеки та подоланні кризової ситуації, за якої економічний та політичний шляхи не виступають в ролі пріоритетних через їх неефективність та неспроможність вирішити нагальні завдання євроінтеграційного процесу України.

Що стосується шляхів інтеграції до НАТО, то з трьох запропонованих (поступове наближення, укріплення стабільності та стратегічне реагування) після аналізу їх складових було визначено найбільш оптимальний для України - укріплення стабільності. На відміну від поступового наближення, ключове місце в якому займає Європейський Союз, інтеграція до якого сьогодні для У країни призупинена внаслідок тих подій, що відбуваються всередині держави, а також внаслідок великої кількості внутрішніх проблем ЄС, що виникли після останньої хвилі розширення, провідне місце в рамках напряму укріплення стабільності займає Північноатлантичний альянс, відносини з яким є більш конструктивними та позитивними, ніж з ЄС. Набуття членства в Європейському Союзі через вступ до НАТО сьогодні є найбільш прийнятним варіантом.

Відносно перспектив подальшого впровадження в життя обраних шляхів інтеграції України до структур європейської та євроатлантичної безпеки на сучасному етапі слід зазначити, що все залежатиме від того, як до цих запропонованих варіантів поставиться нове керівництво держави та як на них впливатимуть внутрішні процеси в Україні. Автор вважає, що в середньостроковій перспективі мають бути здійснені рішучі кроки з боку Уряду та Президента для подолання внутрішньої кризової ситуації та здійснений вибір оптимальних шляхів з точки зору інтеграції У країни до CC та НАТО та з точки зору забезпечення національних інтересів держави.

Визначивши найбільш оптимальні та вірогідні шляхи інтеграції України до CC та НАТО, автор акцентує увагу на тому, що саме поетапність та об'єктивність щодо здійснення європейських та євроатлантичних інтеграційних процесів, а також вивчення досвіду та практики інтеграції країн, що вже стали членами вищезазначених структур, мають стати вирішальними чинниками процесу приєднання України до системи європейської та євроатлантичної безпеки.

Подальше дослідження шляхів інтеграції України до структур європейської та євроатлантичної безпеки може в майбутньому позитивним чином відобразитись на процесі інтеграції України до Європейського Союзу та HATО. Наукове та теоретичне обґрунтування основних шляхів інтеграції У країни дасть можливість більш детально вивчити характерні особливості процесу інтеграції в систему європейської та євроатлантичної безпеки. Дані дослідження можуть слугувати підставою для розробки на державному рівні відповідних програм, рекомендацій, постанов та інших нормативно-правових актів для вдосконалення та пришвидшення процесу інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.

інтеграція україна європейська безпека

Список використаних джерел

1. В отношениях Украины с Европейским Союзом настало время "нового реализма" - Виктор Ющенко [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.belarus. mfa.gov.ua/belarus/ru/news/detail/3939. htm? lightWords=%D 0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F.

2. Договор о Европейском Союзе от 7 февраля 1992 г. с изменениями, внесенными Амстердамским договором от 2 октября 1997 г. и Ниццким договором от 26 февраля 2001 г. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://eurocollege.ru/fileserver/mfcenter/Treaty-EU-Nice_2001-rus. doc.

3. Концептуальні підходи до членства в НАТО: досвід держав-членів Альянсу: Наук. - інформ. зб. / За заг. ред.В.П. Горбуліна. - K.: Євроатлантикінформ, 2005. - Вип.11. - 206 с.

4. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Методики визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм" від 16.03.2005 № 62 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 17 (13 травня).

5. Палій О.А. Україна: шлях до Європи через НАТО / О. Палій /Українська правда.15.10.2003. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.pravda.com.ua/news/2003/10/15/30723. htm.

Размещено на Allbest.ru