Лондонський міжнародний фінансовий центр

Еволюція діяльності Лондонського міжнародного фінансового центру. Історія утворення та особливості функціонування Лондонської валютної біржі. Процедура допущення цінних паперів для торгівлі. Загальний обсяг торгів за участю міжнародних компаній.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2011
Размер файла 30,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лондонський міжнародний фінансовий центр

Зміст

  • Вступ
  • Еволюція діяльності Лондонського міжнародного фінансового центру
  • Лондонська валютна біржа
  • Характеристика Лондонської фондової біржі
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Лондон - це фінансовий центр Європи. Він є найбільшим у світі національним фінансовим центром з однаково добре розвинутими ринками короткострокових кредитів і довготермінових позик, потужною біржею, високо поставленим страхуванням і фрахтовою справою та ін.

Розвиток фінансових інститутів, інструментів і спеціальних знань, необхідних для перетворення у міжнародний центр, потребує значного часу і зусиль. Так, для того, щоб створити свій міжнародний фінансовий центр, Лондону було необхідно декілька століть

Нині міжнародний фінансовий ринок - це величезні фінансові центри, які мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів. У цих центрах здійснюється переважна більшість усіх міжнародних валютних, депозитних, кредитних і страхових операцій.

Лондон - визнаний міжнародний фінансовий центр. Для Лондона характерне домінування власне міжнародних складових над національними. Основою його фінансової могутності є не національний, а міжнародний валютний ринок і ринок позичкових капіталів. Однією з особливостей вважається здатність банків, бірж, вексельних маклерів швидко реагувати на будь-яку нову ситуацію і фінансові інновації. Лондон в якості світового фінансового центру виділяють чотири ринки: золота, валют, коротко - і середньострокового кредитування, страхування.

Еволюція діяльності Лондонського міжнародного фінансового центру

Історія започаткування Лондонського міжнародного фінансового центру сягає сивої давнини, коли англійський уряд у 1215 p. проголосив Велику хартію вольностей, яка гарантувала індивідуальні права в Англії і те, що Лондон є безпечним місцем для вітчизняних і зарубіжних торговців. Створення Англійського банку і Королівської біржі в 1690 p. заклало організаційні основи для розвитку лондонських фінансових ринків, а промислова революція XVIII ст. забезпечила Великій Британії стійку комерційну, фінансову та економічну базу. Лондон функціонував як єдиний світовий фінансовий центр понад 200 років, оскільки британський золотий стандарт був наріжним каменем тодішньої світової грошової системи, а капіталовкладення у фунтах стерлінгів за кордоном домінували як у світовій торгівлі, так і в інвестиціях і фінансах до Першої світової війни.

Між Першою і Другою світовими війнами, незважаючи на виклик Нью-Йорка, Лондон залишився домінуючим фінансовим центром, оскільки продовжував очолювати стерлінговий валютний блок країн Британської Співдружності й залишався лідером світових банківських операцій, управляючи обслуговуванням фінансування міжнародної торгівлі через свій грошовий ринок і торгівлею міжнародними цінними паперами через свій вторинний ринок.

Після Другої світової війни у зв'язку із серйозним дефіцитом платіжного балансу і для пом'якшення проблеми втечі капіталів британський уряд запроваджує контроль капіталу на валютному ринку. Однак, коли в результаті цього здатність Лондона обслуговувати широкий діапазон міжнародних фінансових потреб виявилась під загрозою, британський уряд для виправлення такої ситуації ініціював так званий великий шок. У рамках цієї акції було повністю змінено структуру лондонських ринків цінних паперів і створено нову Міжнародну фондову біржу, повністю оснащену комп'ютеризованою електронною системою котирувань [1].

Велика Британія, стала другою після Японії країною-кредитором. Лондон ліквідує часовий розрив між закриттям токійських і відкриттям нью-йоркських ринків, має ліберальну регулюючу структуру, добре обізнаних міжнародних інвестиційних банкірів і розвинену мережу засобів зв'язку.

Завдяки цим своєчасним заходам Лондон і сьогодні успішно конкурує з іншими фінансовими центрами у сфері міжнародної торгівлі цінними паперами.

Для того, щоб перетворитись у розвинутий міжнародний фінансовий центр, здатний обслуговувати зростаючі світові потоки капіталу між собою та іншими міжнародними, регіональними та місцевими фінансовими ринками, Лондонський фінансовий центр володіє всіма необхідними елементами підтримки як своїх національних, так і міжнародних операцій. Ці елементи включають у себе:

стійку фінансову систему і стабільну валюту;

інститути, що забезпечують функціонування фінансових ринків;

гнучку систему фінансових інструментів, які забезпечили б кредиторам різноманітність варіантів щодо затрат, ризику, прибутку, термінів ліквідності та контролю;

відповідну структуру і достатні правові гарантії, які здатні викликати довіру в міжнародних позичальників та кредиторів;

людський капітал, що вільно володіє спеціальними фінансовими знаннями, як результат систематичного навчання і перепідготовки. Жоден міжнародний фінансовий центр не зможе контролювати значний обсяг міжнародних операцій без добре поінформованих людей, які працюють на фінансових ринках, і необхідної техніки та засобів зв'язку (у тому числі комп'ютерних), які безперебійно з'єднують фінансовий центр з іншими центрами всередині країни і за кордоном для здійснення безготівкових розрахунків і готівкових платежів;

здатність спрямовувати іноземний капітал через активні, все-охоплюючі й мобільні ринки - комплексні ринки, як довготермінові, так і короткострокові, які надають позичальникам та інвесторам великі можливості;

економічну свободу: фінансовий ринок не може існувати без свободи діяльності, споживання, накопичення й інвестування [6].

Таким чином, Лондон є одним із найважливіших фінансових центрів світу завдяки:

– домінуючим позиціям на міжнародному євровалютному ринку;

– розміру його валютного ринку (до 300-500 млрд дол. за добу оборот валюти);

– міжнародному лістингу цінних паперів;

– відмінній мережі зв'язку;

– спеціальним знанням його учасників.

Об'єднаним Королівством були прийняті певні засоби зміцнення позицій Лондона у світі у зв'язку зі зростаючою конкуренцією у Європі, особливо після введення євро. Лондон намагається зберегти свої переваги на уніфікованому європейському ринку над іншими континентальними центрами, такими як Париж, Франкфурт-на-Майні та Цюріх.

Міжнародними фінансовими центрами, розташованими в Європі, є також Франкфурт-на-Майні та Цюріх, які виборюють першість у Лондона за операціями із золотом, а також Люксембург, частка якого становить близько ј всіх євровалютних кредитів [3].

Лондонська валютна біржа

Лондонський валютний ринок найбільший у світі. Через його валютну біржу проходить 30% усіх контрактів з валютою, середньодобовий оборот валюти становить близько 500 млрд дол. На ньому діє 500 британських і зарубіжних банків, з них 143 іноземні банки з більш ніж з 400 відділеннями, філіями, представництвами.

лондонська валютна біржа фінансовий

На валютному ринку Банк Англії контролює укладення угод і веде операції від імені урядів та центральних банків інших країн. Купівля і продаж іноземної валюти Банком Англії здійснюється для забезпечення стійкості фунта стерлінгів на валютному ринку. Валютний ринок тісно пов'язаний з негарантованим ринком короткострокового капіталу. Операції на Лондонському валютному ринку подібні до операцій на інших ринках: операції "спот" (ринок наявного товару), угоди на строк, ф'ючерси, опціони, арбітражні операції і валютні свопи [8].

Перетворенню Лондона на провідний світовий валютний ринок сприяла максимальна свобода валютних операцій. Обмеження такої свободи в інших світових фінансових центрах не дозволило валютним ринкам розвинутись до конкурентного рівня.

Ринок банківських кредитів займає провідне місце в світі. У Лондоні розташована велика кількість іноземних банків, а англійські банки мають широку мережу своїх закордонних філій. Завдяки концентрації великих банків світу в Лондоні, цей фінансовий центр став головним з кредитних операцій, де позичальники можуть отримувати будь-які суми. Основним позичальником лондонського міжнародного кредитного ринку є Велика Британія. Англійські фірми та компанії одержують від американських банків у Лондоні в 4 рази більше іноземної валюти, ніж від клірингових англійських банків [16].

Характеристика Лондонської фондової біржі

У Великій Британії провідне місце на міжнародному ринку цінних паперів займає Лондонська міжнародна фондова біржа, яка концентрує понад 60 % всіх операцій з цінними паперами в країні. Тут у біржових торгах беруть участь цінні папери близько 3000 компаній, більше 500 з яких - іноземні, причому 190 з них також пройшли лістинг і на Нью-Йоркській біржі.

Головною особливістю Лондонської біржі є те, що понад половина її торговельних операцій припадає на цінні папери закордонного походження, оскільки Лондон продовжує виконувати роль одного з провідних світових фінансових центрів.

Процедура допущення цінних паперів для торгівлі ними на Лондонській біржі досить складна. Однак можна визначити два основних показники, які повинні задовольняти емітенти:

ринкова капіталізація. Початкова (до розглядуваного випуску цінних паперів) сумарна ринкова вартість емітента повинна бути принаймні 700 000 фунтів стерлінгів для акцій і 200 000 - для облігацій;

кількість придбаних акцій. Принаймні 25 % цінних паперів будь-якого ґатунку повинні бути придбаними, тобто належати акціонерам, які не є директорами чи основними акціонерами компанії.

Лістинг зарубіжних компаній передбачає, що ці компанії повинні задовольняти стандартні вимоги біржі, які застосовуються до компаній Великої Британії. Однак біржа надає деякі поступки іноземним компаніям, особливо тим, які пройшли лістинг на визнаних зарубіжних фондових біржах. У цих випадках, наприклад, вимагається розкриття фінансової інформації лише за останні три роки, на відміну від п'яти років за звичайних вимог [11].

Лондонська фондова біржа - найінтернаціональніша фондова біржа у світі щодо кількості торгуючих на неї іноземних компаній: більше 445 міжнародних компаній із 63 країн мають лістинг у Лондоні. Біржа включає декілька ринків: ринок урядових цінних паперів, ринок акцій та облігацій місцевих фірм і компаній, ринок іноземних паперів, ринок південноафриканських золотопромислових компаній та ін.

Загальний обсяг торгів за участю міжнародних компаній перевищує обсяги провідних світових бірж, включаючи Нью-Йоркську фондову біржу. Середній обсяг торгів становить 199 тис. угод щоденно, а середній денний оборот досягає 22,5 млрд дол. США [20].

Біржа була заснована в 1801 році. На сьогоднішній момент понад п'ятдесят відсотків міжнародної торгівлі акціями припадає саме на лондонську фондову біржу.

Торгівля акціями налічує більше трьохсот іноземних компаній учасників лістингу з 60 країн світу. Дана біржа сама є акціонерною компанією і її акції також беруть участь в торгах. У Великобританії фондова біржа є найважливішим елементом первинного ринку. Істотна частина нових емісій проводиться через фондову біржу. На сьогоднішній день лондонська фондова біржа міцно займає третє місце в світі за капіталізацією. На ній здійснюється найбільша кількість операцій з акціями іноземних емітентів. Усього обертається близько 3000 цінних паперів. Одночасно Лондон займає друге місце в сфері торгівлі похідними цінними паперами - опціонами і ф'ючерсами.

Ринок акцій на фондовій біржі ділиться на дві групи. Перша група, це компанії які відповідають вимогам організації FSA (Управління з фінансового регулювання і нагляду у Великобританії). Як правило, це компанії пов'язані з фінансовою діяльністю і відповідають жорстким правилам і гарантіям на фінансовому ринку. Друга група це компанії пов'язані з альтернативною інвестиційному ринку. Як правило це компанії які не виходять на основний біржовий ринок, а також ті, кому потрібні додаткові інвестиції в процесі зростання та розширення. Тут важливим показником компанії є не вік, а перспектива її розвитку та можливість принести гарний прибуток у майбутньому.

На лондонській фондовій біржі проводять торги по наступних інструментів:

Акції

Облігації

Єврооблігації

ПІФи

Сайт біржі-londonstockexchange.com

Фондовий індекс FTSE 100 є основним фондовим індексом біржі а так само барометром успішності економіки Великобританії. Індекс розраховується на підставі вартості акцій 100 компаній з найбільшою капіталізацією входять до лістингу. Сумарна капіталізація цих компаній складає 80% капіталізації біржі.

Торги на біржі проходять в робочі дні з 08.00 до 16.29 за Грінвічем, ціна закриття фондового індексу вираховується о 16.35 за Гринвічем.

Висновки

Створення англійського банку та королівської біржі у 1690р. започаткувало основу лондонських фінансових ринків. Лондон у якості єдиного світового фінансового центру функціонував більше 200 років, так як Британський золотий стандарт був основою світової грошової системи. До першої світової війни панівним фінансовим центром був Лондон. Після першої світової війни в силу дії закону нерівномірності розвитку країн ведучий світовий фінансовий центр перемістився в США. З 1960 р. Лондон став центром міжнародного євровалютного ринку. Внутрішній ринок капіталів Лондону відставання від Нью-Йорка та Токіо, тому з-за обмежувальних норм, таких як фіксовані комісійних, монополії дилерів і брокерів на фінансові перації, для виправлення цієї ситуації Британський уряд ініціював “великий шок”, внаслідок чого була повністю змінена структура лондонських ринків цінних паперів та створена нова міжнародна фінансова біржа.

Лондон як ринок довгострокового капіталу поділяється на первинний і вторинний. Первинний включає нові цінні папери, які випущені урядом, їх називають першокласними; цінні папери, що випущені фірмами; єврооблігації, що випущені іноземними позичальниками. Вторинний - це міжнародна фондова біржа, що включає чотири ринки: внутрішніх акцій, першокласних цінних паперів і цінних паперів з фіксованою процентною ставкою; опціонів; іноземних акцій.

Лондон як ринок короткострокового капіталу. Контролюючу роль відіграє в ньому Банк Англії, для цього він використовує декілька інструментів фінансового контролю: продаж казначейських векселів в облікових домах; купівля-продаж державних паперів через свої операції на відкритому ринку; становлення резервних вимог для сум зобов'язань по стерлінгових депозитах. В банках та ліцензованих кредитно-фінансових установах про прийому депозитів існує додатковий паралельний грошовий ринок, він є негарантованим і включає міжбанківський рахунок, стерлінгові депозитні сертифікати, доларові депозитні сертифікати, цінні папери місцевої влади, фінансових компаній; міжфірмові центральні папери.

Валютний ринок. Найбільша кількість банків і представництв тісно пов'язана з грошовим ринком, у зв'язку з великим обсягом євровалютних операцій і депозитних сертифікатів у іноземній валюті.

Отже, Лондон - це фінансовий центр Європи. Він є найбільшим у світі національним фінансовим центром з однаково добре розвинутими ринками короткострокових кредитів і довготермінових позик, потужною біржею, високо поставленим страхуванням і фрахтовою справою та ін.

Для Лондона характерне домінування власне міжнародних складових над національними. Основою його фінансової могутності є не національний, а міжнародний валютний ринок і ринок позичкових капіталів. Однією з особливостей вважається здатність банків, бірж, вексельних маклерів швидко реагувати на будь-яку нову ситуацію і фінансові інновації. Лондон в якості світового фінансового центру виділяють чотири ринки: золота, валют, коротко - і середньострокового кредитування, страхування.

Ринок золота діє з 1919 p., що стало наслідком демонетизації золота. Золото отримало властивість бути переважно звичайним товаром з ціною, яка виражається в кредитно-паперових грошах.

Лондонський валютний ринок найбільший у світі. Через його валютну біржу проходить 30% усіх контрактів з валютою, а обсяг валютних угод становить близько 1 ООО млрд дол. на день.

Список використаних джерел

1. Макогон Ю.В. Международный банковский бизнес: Учебное пособие. - К.: Атика, 2003. - 208 с.

2. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 856 с.

3. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок. Тенденции и инструменты. - М.: Экзамен, 2002. - 767 с.

4. Міжнародна економіка: теорія і практика міжнародної торгівлі і фінансів: Підруч. / Є.В. Савельєв; Ред.: О.А. Устинко. - Т.: Економічна думка. 2001. - 496 с.

5. Міжнародні фінанси в питаннях і відповідях: Навч. посіб. для студ. екон. вузів і ф-тів / Ю.Г. Козак, Д.Г. Лук?яненко, М.А. Левицький, С.В. Ляліків, Є.Н. Волошин, В.М. Осипов, В.В. Ковалевський, О.В. Воронова, О.А. Стрілець. - О.: АстроПринт, 2000. - 216 с.

6. Міжнародні фінанси: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. Є. Бойцун, Н.В. Стукало. - Д.: АРТ-ПРЕС, 2004. - 326 с.

7. Міжнародні фінанси: Навч-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Н.С. Рязанова. - К.: КНЕУ, 2001. - 120 с.

8. Міжнародні фінанси: Навч-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Л.П. Петрашко. - К.: КНЕУ, 2003. - 221 с.

9. Міжнародні фінанси: Підр. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / О.І. Рогач, А.С. Філіпенко, Т.С. Шемет, Н.Д. Амалян, С.Я. Боринець, Б.А. Бузинар. А.В. Букви, І.В. Бурковський, Г.Н. Бурляй, В.А. Вергун. - К.: Либідь, 2003. - 784 с.

10. Міжнародні фінанси: Підруч. для студ., які навч за прогр. підгот спеціалістів та магістрів зі спец. "Фінанси" / Т.С. Шемет; Ред.: А.А. Мазаракі. - К.: Київ. Нац. торг. - екон. ун-т, 2000. - 336 с.

11. Міжнародні фінанси: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / С.Я. Боринець. - К.: Знання-Прес, 2000. - 311 с.

12. Арутюнян С.С. Международные финансы. - О.: ОКФА, 1997. - 96 с.

13. Зубенко В.А. Международные финансы. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 130 с.

14. Кутыркин А.Н. Международные финансы: Уч. пособие. - Д.: Вестник, 2002. - 104 с.

15. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред.Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 592 с.

16. Світові фінанси / Навч. посібник / С.М. Козьменко, В.М. Нечепуренко, О.В. Костюк та ін. - Суми: Університетська книга, 2001. - 115с.

17. Солюса Г.П. Современный рынок капиталов. - М.: Финансы, 1998. - 224 с.

18. Бурнашов И. Великобритания и евро // МЭ и МО. - 2002. - №9. - С.70-75.

19. Лисовский А.В. Лондонский валютный рынок: особенности механизма регулирования // Финансы. - 2002. - №5. - С.52-54.

20. О.М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т.В. Мусієць: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 557 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Визначення сутності міжнародних торгів (тендерів), їх основні види (відкриті, закриті) та об'єкти. Розділи тендерної документації. Мотиви використання міжнародних тендерів країнами з різним рівнем економічного розвитку. Особливості проведення торгів.

    реферат [1,0 M], добавлен 28.11.2013

  • Історія виникнення та організаційна структура Міжнародного валютного фонду. Загальні принципи та напрямки його діяльності. Вплив фінансової кризи на відносини України з міжнародними фінансовими організаціями. Шляхи покращення взаємозв’язків країни з МВФ.

    курсовая работа [519,9 K], добавлен 10.05.2014

  • Загальні характеристики, поняття та сутність міжнародних тендерів, їх види та основні етапи проведення. Порядок подачі пропозицій, визначення переможця тендеру та укладання угоди. Роль міжнародних торгів у розвитку сучасної зовнішньоекономічної торгівлі.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 02.04.2011

  • Міжнародний кредит, його особливості. Форми та види міжнародного кредиту. Роль міжнародного кредиту в міжнародних економічних відносинах. Вплив міжнародних кредитів на інвестиційну привабливість країни. Тенденції розвитку міжнародного кредитування.

    курсовая работа [119,4 K], добавлен 25.10.2014

  • Форми конвертованості валюти, елементи валютної системи. Регулювання валютно-фінансових відносин за допомогою міжнародного права, міжнародних угод, кредитної та податкової політики. Фактори, які впливають на валюту, суму та термін міжнародного кредиту.

    реферат [30,2 K], добавлен 20.03.2014

  • Головні особливості функціонування та структура міжнародного фінансового ринку, його учасники. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи. Досвід країн Азії у регулюванні ринку у кризових умовах. Покращення інвестиційної привабливості України.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.11.2013

  • Види міжнародних торгів. Способи зовнішньої торгівлі товарами. Особливість зовнішньої торгівлі продовольчими та споживчими товарами. Міжнародна зустрічна торгівля, її форми. Строки виконання взаємних зобов'язань контрагентів. Договори франшизи в туризмі.

    контрольная работа [23,5 K], добавлен 17.11.2011

  • Загальні параметри розвитку фінансової системи країни. Особливості функціонування банківського сектора. Загальна характеристика системи страхування. Ринок цінних паперів. Фінансове регулювання в Ізраїлі. Грошово-кредитна та валютна політика держави.

    курсовая работа [203,7 K], добавлен 12.03.2015

  • Види торговельних обмежень. Нетарифні торговельні обмеження: імпортні квоти, адміністративні заходи, антидемпінгове регулювання. Торговельні перешкоди внаслідок демпінгу. Функції та структура міжнародного фінансового ринку, характеристика його сегментів.

    контрольная работа [1,4 M], добавлен 29.04.2010

  • Механізм проведення міжнародних торгів. Міжнародна зустрічна торгівля та її форми: бартерні, компенсаційні операції, зустрічні закупки, викуп застарілого обладнання. Міжнародні аукціони. Стадії загальної технології проведення міжнародних торгів.

    контрольная работа [22,9 K], добавлен 23.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.