Цілі та завдання Світової Організації Торгівлі

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

ВСТУП

1. СТВОРЕННЯ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ

2. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ СОТ. ЇЇ ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Регулювання міжнародної торгівлі на міждержавному рівні, являє собою спільно прийняті урядами різних країн на основі компромісів домовленості (правові положення, норми, процедури, погоджені взаємні зобов'язання, рекомендації) в області економічної політики і практики, що відображають інтереси країн - учасниць. Регулювання спрямоване на створення визначених передумов, що сприяють подальшому розвитку світових зв'язків між зацікавленими державами, зокрема, шляхом досягнення стабільності і передбачуваності режиму доступу на ринку.

Основними напрямками всебічного регулювання світової торгівлі в сучасних умовах є наступні:

створення зацікавленими державами договірно-правової основи торгово-економічних відносин, включаючи найважливіші принципи і норми;

вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торгово-політичних засобів впливу на світовому зв'язку, визначення рамок і можливостей використання окремих інструментів торгової політики;

формування і подальший розвиток міжнародних інститутів, що сприяють досягненню домовленостей і вирішення спірних проблем, що виникають між країнами - учасницями, їхніми об'єднаннями й угрупуваннями;

обмін інформацією і досвідом організації торгово-економічних зв'язків.

Тема даної контрольної роботи: «Цілі та завдання СОТ» - надзвичайно актуальна. У сучасному світі основна частина світових торгових відносин здійснюється під спостереженням міжнародних економічних організацій.

Мета контрольної роботи - вивчити питання про нову міжнародну установу - СОТ, дослідити цілі і функції міжнародної економічної організації, що регулює світову торгівлю, розглянути її організаційну структуру, механізм прийняття рішень вже визначеними напрямками її діяльності.

Дана робота дає уявлення про складний міжнародний міждержавний механізм, на основі якого розвивалась міжнародна торгівля в попередні десятиліття і який в новій якості стає основою для розвитку міжнародного обміну товарами і послугами найближчі десятиліття. На базі цього міжнародного механізму побудовані і будуть будуватись торгово-політичні режими., що подавляється більшістю країн світу, вони вже зараз застосовуються в жорсткій формі до експорту і імпорту України.

Структура контрольної роботи: складається з вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел.

світова організація торгівля міжнародна

1. СТВОРЕННЯ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ

Світова організація торгівлі (СОТ) - це найбільша міжнародна торгова організація, яка покликана регулювати стосунки учасників організації в сфері міжнародної торгівлі на основі пакету угод так званого Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів (1986-1994 рр.), що має тривалу історію.

В 1920 р. в Брюсселі під егідою Ліги Націй відбулась фінансова конференція представників 30 країн. Прийняті цією конференцією резолюції стосувалися насамперед фінансових проблем. Відносно міжнародної торгівлі конференція висловила побажання, щоб кожна країна поступово переходила до принципів вільної торгівлі.

Друга міжнародна конференція з економічних питань проходила в Генуї в 1922 р. Вона набула великого історичного значення, оскільки в ній брала участь радянська Росія. Конференція прийняла ряд резолюцій щодо розвитку міжнародної торгівлі, а також з охорони торгівлі.

У 1927 р. в Женеві відбулася Третя велика економічна конференція, на якій 50 країн представляли 200 делегатів і 150 експертів. Результатами цієї конференції було підписання через декілька місяців на дипломатичній конференції Конвенції, в якій країни брали на себе зобов'язання в шестимісячний термін зняти всі заборони і обмеження на імпорт та експорт і не замінювати їх жодними подібними заходами. Але ця Конвенція не була ратифікована більшістю країн. [3, c. 73-74,тема 5.2.42]

Позитивні результати згаданих міжнародних конференцій виявилися незначними, але саме в цей період було закладено основу сучасного правового базису міжнародної торгівлі. Здійснювані між двома світовими війнами спроби лібералізації торгівлі не мали великого значення, але після Другої світової війни всі питання, які обговорювалися раніше, знову опинилися в центрі уваги.

Проект статуту Міжнародної організації торгівлі, що був розроблений на конференція в Гавані (з 21 листопада 1947 р. по 24 березня 1948р.) своїм змістом виходив за межі проблем світової торгівлі, включаючи правила найму на роботу, угоди з окремих видів товарів, обмежувальної торговельної практики, міжнародних інвестицій та торгівлі послугами. Хоча у березні 1948 р. в Гавані на Конференції ООН з проблем торгівлі та зайнятості статут Міжнародної організації торгівлі був затверджений, у подальшому його ратифікація деякими національними законодавчими органами виявилася неможливою: статут ратифікували лише дві країни, а самі США відмовились від свого проекту. Ця спроба виявилася невдалою -- організація фактично припинила існування, так і не розпочавши своєї діяльності.

За пропозицією США в жовтні 1946 р. в Лондоні Економічною і Соціальною Радою ООН була скликана конференція для вивчення американського проекту статуту Міжнародної торговельної організації. В Лондоні був розроблений проект організації, який потім обговорювався на конференції у Женеві (серпень 1947р.).

В роботі цих форумів брали участь лише 18 держав. Женевська конференція розглядала дві проблеми: по-перше, статут міжнародної організації, який пізніше в листопаді 1947р. знову обговорювався на Гаванській конференції, по-друге, питання митних тарифів і Домовленості щодо їх скорочення. Остання проблема була включена в порядок денний нової конференції, яка почала роботу також У Женеві 20 жовтня 1947р. Саме на цій конференції представниками 23 держав була розроблена угода -- Генеральна угода про тарифи і торгівлю (General Agreement on tariff and trade). [2, c. 24]

СОТ -- це одна з наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з тарифів i торгівлі (ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але існує угода ГАТТ, яка значно доповнена i вже не є основним законодавчим актом міжнародної торгівлі. СОТ було засновано 1 січня 1995 р. у результаті Уругвайського раунду переговорів (1986 --1994 рр.). На сьогодні членами організації є 148 країн, які охоплюють понад 95% світової торгівлі та понад 85% населення світу. Кількість учасників постійно зростає. У черзі на вступ - майже 30 країн, в тому числі Україна, Росія, Казахстан. Фактично взагалі поза СОТ перебувають 19 країн: Афганістан, Ірак, Іран, Коморські острови, Північна Корея, Ліберія, Лівія, Маршалові острови, Мікронезія, Еритрея, Монако, Науру, Палау, Сан-Марiно, Сирія, Сомалі, Тімор-Лешеті, Тувалу, Туркменістан. Кожну з них можна віднести до однієї із чотирьох груп: 1) території, де нещодавно закінчилася війна або які перебувають на межі чергового збройного конфлікту; 2) країни, занесені США до «осі зла»; 3) влада в країні належить авторитарному режиму; 4) розміри країни досить незначні.

Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою міжнародної торгівлі за період, що минув з кінця Другої світової війни, що реалізувала у сучаснішій формі спробу створення Міжнародної організації торгівлі (МОТ) у 1948 р. Цим було завершено формування основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ, що дозволяє говорити про створення нового глобального правового порядку в галузі торговельних, тарифних, митних, інвестиційних та інших сфер міжнародних економічних відносин, до якого держави-члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років. Фактично наново створено організаційний (інституційний) механізм реалізації комплексу угод системи ГАТТ. Тобто, з моменту створення СОТ та підписання комплексу угод і домовленостей у рамках Уругвайського раунду система ГАТТ/СОТ виступає у вигляді торговельно-економічної ООН, де угоди -- це правова основа, а СОТ -- інституційний механізм забезпечення дії цієї системи. [2, 40-41]

Сторонами, що підписали угоду про заснування Світової організації торгівлі, визначено, що головною умовою набуття членства у СОТ є відповідність національного законодавства базовим стандартам і нормам, що містяться в угодах системи ГАТТ/СОТ, метою яких є забезпечення кожному її члену безпечного і передбачуваного міжнародного торговельного середовища та продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню і розвитку. При цьому правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, вигодами членства та зобов'язаннями, а СОТ виконує роль міжнародного форуму для торгових переговорів, врегулювання торговельних суперечок торговельного «суду»), постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.

2. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ СОТ. ЇЇ ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ

Угоди СОТ, охоплюючи широке коло різноманітних видів діяльності, становлять юридичне підґрунтя для міжнародних торговельних операцій. Це -- своєрідні контракти, згідно з якими уряди різних країн зобов'язуються проводити свою торговельну політику на взаємоузгодженій основі. Хоча ці документи обговорюються й підписуються на урядовому рівні, проте головна їх мета полягає в наданні допомоги постачальникам товарів і послуг, експортерам та імпортерам у здійсненні цивілізованої торгівлі. Вони поширюються на аграрну продукцію, текстиль і готовий одяг, банківську справу, телекомунікації, державні закупівлі, промислові стандарти, санітарні норми на харчові продукти, інтелектуальну власність і багато чого іншого. В основі цих документів лежать кілька завдань, відповідно до яких торговельна система має бути:

* позбавленою будь-якої дискримінації -- країна не повинна упереджено ставитися до тих чи інших торгових партнерів (їм усім однаково надається статус найбільшого сприяння); так само не повинна проводитися політика дискримінації між національними та іноземними товарами і послугами, яким надається національний режим;

* передбачуваною -- іноземні компанії, інвестори та уряди повинні мати впевненість, що торгові бар'єри (в т. ч. тарифи, нетарифні заходи тощо) не зводитимуться самовільно без узгодження з торговельними партнерами; дедалі більше тарифних ставок і зобов'язань щодо відкриття ринків закріплюються угодами СОТ; торгові бар'єри мають знижуватись у ході переговорів;

* відкритою для чесної конкуренції -- шляхом знеохочення таких «нечесних» прийомів, як, скажімо, експортні субсидії та продаж товарів за демпінговими цінами з метою завоювання ринків збуту;

* сприятливою для слаборозвинутих країн -- надаючи їм більше часу на пристосування до нових умов, можливості для перетворень і спеціальні пільги.

На відміну від більшості міжнародних організацій, до системи ГАТТ-СОТ приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна бере на себе обов'язки виконувати угоди, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність такого виконання. [5, c.36]

Найважливішими функціями СОТ є:

1. СОТ сприяє виконанню, адмініструванню й реалізації положень і досягненню цілей цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також забезпечує рамки для виконання, адміністрування й реалізації торговельних угод з обмеженим колом учасників.

2. СОТ забезпечує форум для проведення переговорів між її членами стосовно їхніх багатосторонніх торговельних відносин з питань, які регулюються угодами, які зазначено в додатках до цієї Угоди. За рішенням Конференції міністрів СОТ також може забезпечувати форум для подальших переговорів між її членами стосовно їхніх багатосторонніх торговельних відносин, а також рамки для впровадження результатів таких переговорів.

3. СОТ адмініструє Домовленість про правила та процедури вирішення спорів (далі - Домовленість про вирішення спорів, або ДВС), яку зазначено в додатку 2 до цієї Угоди.

4. СОТ адмініструє Механізм огляду торговельної політики (далі - ТПРМ), який передбачено в додатку 3 до цієї Угоди.

5. Для досягнення більшої погодженості у формуванні глобальної економічної політики СОТ у разі необхідності співробітничає з Міжнародним валютним фондом і Міжнародним банком реконструкції та розвитку та його філіалами. [1, стаття ІІІ]

Сьогодні стає все більш зрозуміло, що неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не будучи при цьому членом СОТ. Як зазначається в передмові до українського видання «Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів», членство в СОТ відкриває широкі можливості та допомагає в реалізації багатьох цілей для країн, а саме:

* зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів практично на всіх світових ринках;

* не лише кількісного збільшення обсягів експорту, а й зміни його структури. Україна, як відомо, високотехнологічна країна, багато підприємств якої виробляють наукомістку продукцію, але ця продукція через аутсайдерський статус України щодо системи ГАТТ-СОТ та низку інших причин не знаходить ринків збуту. Різні політико-правові, тарифні й нетарифні обмеження не випускають її за кордон України;

* кількісного та якісного поліпшення торгівлі, яке відбудеться одночасно стосовно 134 країн-членів СОТ, на частку яких припадає понад 90 % світової торгівлі;

* забезпечення справедливого вирішення торговельних суперечок. Навіть невелика країна з незначним потенціалом у міжнародній торгівлі може розраховувати на справедливе слухання та вирішення торговельних спорів з великими торговельними партнерами;

* застосування антидемпінгових і компенсаційних заходів з метою захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту та як ефективного інструменту боротьби із заниженням цін на імпортовані товари;

* введення тимчасових обмежень імпорту у разі появи проблем з платіжним балансом;

* підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень з метою уникнення серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може бути спричинена надмірним імпортом;

* системної трансформації українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів системи ГАТТ/ СОТ, апробованих протягом десятиліть у багатьох країнах світу;

* забезпечення передбачуваного розвитку торговельно-економічних відносин з основними торговельно-економічними партнерами.

Угода СОТ не входить до початкової структури ГАТТ (1947р.), тому країни можуть стати (або залишитися) контрактуючими сторонами ГАТТ, не приєднуючись до СОТ. З іншого боку, країни не можуть стати членами СОТ, доки вони не досягнуть успішних домовленостей щодо приєднання до ГАТТ. Перед приєднанням до СОТ учасники, які не мають статусу контрактуючої сторони ГАТТ, повинні насамперед досягнути домовленостей Щодо приєднання до Угоди. Країни можуть також запросити підготовчий комітет СОТ поєднати процес їх приєднання до ГАТТ з процесом приєднання до СОТ.

Політика СОТ, спрямована на усунення торговельних бар'єрів, призвела до утворення потужних транснаціональних корпорацій, здатних узгоджувати конкурентну поведінку та розподіляти ринки у світовому масштабі. [3, c. 75]

Сьогодні під егідою міжнародних економічних організацій іде активний пошук нових шляхів щодо вироблення міжнародних правил конкурентної поведінки. Зокрема, увага зосереджується на визначені:

· шляхів добровільного співробітництва членів СОТ у сфері конкурентної політики;

· напрямів підтримки та поступового зміцнення конкуренції в країнах, що розвиваються.

ВИСНОВОК

Отже, СОТ являє собою складний і розгалужений механізм, у якому беруть участь сотні спеціалістів, експертів у різних областях економіки і права, і який знаходиться в постійному русі і розвитку. Особливість СОТ в порівнянні з іншими міжнародними організаціями полягає в тому, що переговори у СОТ стосуються мільярдних сум, оскільки в їхньому результаті встановлюються правила експорту й імпорту товарів і послуг, що безпосередньо торкаються інтересів споживачів, виробників і конкретних компаній. СОТ - єдина організація світового рівня, що виробляє правила міжнародної торгівлі для забезпечення її максимально можливої передбачуваності і волі, а також справедливого вирішення конфліктів між країнами-учасницями з будь-яких питань, що стосуються торгівлі і торгових бар'єрів.

Підводячи підсумок, варто підкреслити, що система ГАТТ/ВТО займає центральне місце в регулюванні системи міжнародних економічних відносин, а встановлювані ГАТТ/ВТО норми є, власне кажучи, міжнародним торговим законом. Знаходячись поза загальним правовим простором, не будучи членом цієї організації, будь-яка країна прирікає себе на положення аутсайдера в міжнародній торгівлі, тому що до неї не застосовуються загальні правила.

Основною метою створення СОТ стала заміна старої, роздробленої системи ГАТТ новою, інтегрованою міжнародною організацією, наділеної повноваженнями для діючого проведення в життя принципів і правил міжнародної торгівлі, погоджених у ході торгових переговорів. Угода про установу СОТ зводить у єдину, підвідомчу цієї організації, систему всіх угод і домовленостей, досягнутих в результаті багатобічних торгових переговорів у рамках ГАТТ. З юридичної точки зору, практичне застосування результатів “уругвайського” раунду, з огляду на всю сукупність положень ГАТТ і, особливо, домовленостей “токійського” раунду, було б значно утруднене, якщо не неможливо. Тому учасниками переговорів було прийняте рішення про те, що всі домовленості, досягнуті в ході багатобічних торгових переговорів, є невід'ємною частиною Генеральної Угоди - а, отже, і СОТ - і країни, що беруть участь в Угоді, приймають на себе всі зобов'язання, що містяться в ньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Угода про заснування СОТ / Міжнародний док. від 15.04.1994

2. Дахно І.І./Міжнародна економіка: Навч. Посіб. - 2-ге вид., випр.. і допов. - К.: МАУП, 2006.- 248 с.

3. Дахно І.І./Міжнародна економічне право: Навч. Посіб. - 2-ге вид., випр.. і допов. - К.: МАУП, 2003.- 160 с.

4. Международные экономические отношения / Под ред. Рыбалкина В.Е. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.

5. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. А.П.Румянцева. - К.: Знання-Прес, 2003.

6. Міжнародні економічні відносини: Підручник /Філіпченко А.С., Воринець С.А. та ін. - К.: Либідь, 1992.

7. Нікітіна М.Г. Світове господарство і міжнародні економічні відносини: просторові аспекти розвитку: Навчальний посібник. - К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. - 192 с.

8. Семенов К.А. Международные экономические отношения. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003.

9. Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины. - К.: Логос, 1998.

10. Фишер В. Европа: экономика, общество и государство. 1914-1980. - М.: ВЛАДОС, 1999.

Размещено на Allbest.ru