Формування системи зовнішньоекономічної безпеки України в міжнародному геополітичному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування системи зовнішньоекономічної безпеки України в міжнародному геополітичному просторі

У сучасних умовах усі країни включені до процесу загальної!) державного світового економічного розвитку. Одночасно входження країни в світове господарство в умовах відкритої економіки приховує різні загрози - від незначного негативного впливу на господарську діяльність окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до втрати національної^) державного суверенітету.

Серед пріоритетів зовнішньоекономічної безпеки японські теоретики та політики виділяють забезпечення сприятливих умов для стійкого імпорту сировини по можливо низьким цінам, зміцнення економічних позицій країни в світовому господарстві, зміцнення національної валюти, стратегічно орієнтовану інвестиційну політику та ін.

При цьому зовнішній аспект проблеми безпеки Японії пропонує розширене тлумачення, включаючи в себе не тільки конкретні окремі моменти, але й філософськи значущі поняття. Як зазначав у зв'язку з цим відомий японський економіст, колишній міністр зовнішньої торгівлі та промисловості С. Окіта, шлях до встановлення безпеки японського суспільства полягає в тому, щоб «не створювати собі ворогів у світі», щоб усіляко розвивати та поглиблювати відношення дружби, співпраці та партнерства з усіма країнами [1].

Особливої уваги заслуговує взаємозв'язок категорій «економічна безпека» та «зовнішньоекономічна безпека». В даному випадку, з точки зору економічної безпеки, мова йде про необхідність збереження національно-державного суверенітету країни. Якщо таке завдання не ставиться, то виникають проблеми, пов'язані з зовнішньоекономічною безпекою країни.

У науковій літературі воно визначається як «стан, в якому народ (через державу) може впевнено, без втручання та додавання ззовні визначити шляхи та форми свого економічного розвитку» [4, с. 228].

Економічна безпека є центральною складовою національної безпеки. Вона - це стан захищеності найважливіших економічних інтересів особистості, суспільства та держави, розвиток достатнього повсякденного потенціалу; це підтримання та покращення рівня життя громадян, задоволення корінних національних інтересів у різних сферах [5, с. 10].

Загалом, під економічною безпекою треба розуміти найважливішу якісну характеристику економічної системи, визначаючу її здатність підтримувати нормальні умови життєдіяльності населення, стійке забезпечення ресурсами розвитку народного господарства.

Заходи та засоби захисту держави від економічної загрози розробляються на основі науки про економічну безпеку держави (екосистейт) [4, с. 10]. Ця наука займається визначенням і вивченням загроз економіки держави, їх джерел, розробляє заходи, реалізація яких гарантує економічну, в тому числі й зовнішньоекономічну, безпеку державі.

Як одна з найважливіших складових економічної безпеки країни, зовнішньоекономічна безпека країни полягає у виявленні та попередженні загроз, спрямованих проти економічних інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створенні сприятливих умов для розвитку національної економіки шляхом посилення її міжнародної конкурентоспроможності, захисті та реалізації національних економічних інтересів у зовнішньоекономічній сфері [3, с. 4].

Так, Денисович А. трактує зовнішньоекономічну безпеку як такий стан національної економіки, який характеризується здатністю до захисту зовнішньоекономічних інтересів держави, невразливістю по відношенню до можливих загроз [2].

Належний рівень економічної безпеки, в тому числі зовнішньоекономічної, досягається створенням єдиної держаної політики, зміцненої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім і зовнішнім загрозам.

При аналізі зовнішньоекономічної безпеки виділяються, перш за все, три основні складові:

Економічна незалежність, яка означає, перш за все, можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, можливість використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі в міжнародній торгівлі.

Стійкість і стабільність національної економіки передбачає потужність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для підприємництва, стримування дестабілізуючих факторів.

Здатність до саморозвитку та прогресу, тобто можливість самостійно реалізувати та захищати національні економічні інтереси.

Створення умов для всебічного розвитку особистості та підвищення рівня соціальної захищеності населення.

При цьому основними зовнішньоекономічними інтересами країни є:

підтримання високого ступеня адаптивності національної економіки до змін глобального світового господарського середовища (раціональне використання географічного, геополітичного, технологічного положення, міжнародного розподілу праці та ринків товарів, роботи й послуг, які складаються, та т. і.);

розширення зовнішньоекономічних зв'язків (участь у багатобічній співпраці в рамках міжнародних організацій, інститутів і форумів, у митних союзах, зонах вільної торгівлі та інших формах економічної інтеграції, розвиток міжнародної співпраці з державами, які беруть участь у багатобічній системі регулювання торгівлі та ін.);

підвищення ефективності та конкурентоспроможності національного виробництва товарів, робіт, послуг, а також створення сприятливих умов для їх участі в міжнародному торгово-економічному обігу (захист внутрішнього ринку та вітчизняного виробництва від недобросовісної конкуренції з боку іноземних держав, захист інтересів організацій та індивідуальних підприємців -- резидентів на зовнішньому ринку і т. і.);

забезпечення оптимізації структури зовнішньої торгівлі та ефективного сальдо торгового балансу (забезпечення умов росту та розвитку експорту кінцевої продукції наукомісткого промислового виробництва, мінімального рівня забезпечення внутрішніх потреб за рахунок імпорту, а також сприяння імпорту високих технологій і т. і.);

стійкість фінансового положення держави (забезпечення ефективного сальдо платіжного балансу, доступ до кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій, здійснення зовнішніх державних запозичень у межах ліміту зовнішнього державного боргу, залучення іноземних інвестицій, підтримання ефективного обмінного курсу білоруської грошової одиниці на світовому фінансовому ринку і т. і.);

забезпечення доступу до іноземних джерел сировини, товарів і послуг, виробництво яких неможливе або неефективне в країні, а також розвиток системи міжнародних транспортних вузлів і комунікацій для їх постачання; обгрунтований ступінь державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яка відповідає економіки, зі створенням умов, які виключають криміналізацто зовнішньоекономічних відносин.

Таким чином, держава прагне забезпечити як внутрішню, так і зовнішню безпеку. Як зазначав В. Фехлер: «...внутрішня безпека -це певний стан політичної, економічної та соціальної структури в середині держави і таке їх забезпечення, яке дає можливість відчувати її громадянам і разом з цим створювати умови для розвитку держави». Що стосується зовнішньої безпеки держави, то це поняття часто змінюється. Держава забезпечує свою зовнішню безпеку двома способами:

самостійно, засобами однобічних заходів зміцнення безпеки;

колективно, в результаті укладання й участі у військовз-політичних союзах разом з іншими державами.

При реалізації державою своїх цілей вона має стосунки з іншими державами, які або сприяють, або заважають їх виконанню. Тому концепція економічної безпеки країни повинна будуватися на оцінці як внутрішніх, так і зовнішніх загроз.

Внутрішніми загрозами є надзвичайно висока матеріало- та енергоємність товарів, погіршення структури виробництва, згортання цілих галузей промисловості, знос основних фондів, падіння кваліфікації робочої сили, ріст соціальної апатії та втомленості й т. і.

А до зовнішніх загроз зовнішньоекономічної безпеки можна віднести надмірну залежність від одного джерела отримання енергоресурсів, надмірну залежність сировинного -а напівфабрикатного компонентів експорту, втрату традиційних ринків товарів, відтік за кордон кваліфікованих кадрів й інтелекту.

Як приклад можна привести залежність від безперебійного постачання нафти, газу, від можливості реалізації товару, отримання капіталу та ін. В цілому прийнято вважати, що лише небагато з економічних загроз заслуговує бути пов'язаними з проблемою зовнішньоекономічної безпеки країни. Те, що в короткостроковому плані виглядає як загроза (наприклад, ембарго постачання нафти), у довгостроковій перспективі може перетворитися на стимул для більш раціональної енергетичної політики та прискорення технологічного розвитку. Збитки можуть бути виражені у втраті прибутку чи в знищенні цілих галузей промисловості і все ж не виходити за рамки нормальної конкурентної боротьби.

Для оцінки рівня зовнішньоекономічної безпеки країни були еивчєні її складові, такі як:

інвестиційна безпека;

інноваційна безпека;

зовнішньоторгова безпека;

фінансова безпека;

соціальна безпека.

безпека, включає соціальну безпеку.

Розглядаючи вузько безпеку країни тільки як економічну, не можна забувати, що соціальна стабільність відіграє ключову роль і в усій системі національної безпеки. Безумовно, що вся система взаємопов'язана та кожна складова не може розглядатись ізольовано від інших. Так, наприклад, не може бути ефективної реформи економіки без розвитку системи соціального захисту населення.

Соціальна безпека держави має складну систему зовнішніх і внутрішніх зв'язків, які включають соціальну незалежність у забезпеченні державою основних потреб населення; стабільність і стійкість системи соціального захисту при забезпеченні прав та свобод громадян; здатність системи соціального захисту до системного саморегулювання, розвитку й удосконалення, що передбачає підвищення ефективності використання результатів зовнішньоекономічної діяльності країни в соціальній сфері.

Крім того, показник соціальної безпеки виступає своєрідним підсумком усіх раніше здійснених подій і результатів, отриманих від участі в міжнародному розподілі праці. Саме рівень розвитку соціальної сфери свідчить про розвиток нації та її приналежність до постіндустріального суспільства.

Для оцінки соціальної безпеки в міжнародній практиці використовується Індекс людського розвитку (ІЛР) - спеціальний індекс людського розвитку, який об'єднує три показники (валовий внутрішній продукт на душу населення, грамотність і тривалість майбутнього життя) та дає композитну оцінку людського прогресу. Вперше цей показник був запропонований у 1990 р. групою дослідників Програми розвитку ООН. Окрім загального розраховується ІЛР для чоловіків і жінок, різних етнічних та соціальних груп, регіонів.

На сьогодні ІЛР модифікований у двох своїх компонентах: показниках освіти та прибутку (ВВП надушу населення). Показник освіти визначається як грамотність населення з урахуванням середньої кількості років навчання. В галузі прибутків у якості граничної величини використовується середнє світове значення ВВП на душу населення. Якщо країна знаходиться вище середньосвітового рівня ВВП, то збільшення прибутку на душу населення розглядається в якості зменшення її граничного внеску в людський розвиток. Вважається, що країни з ІЛР менше 0,5 мають

Вага значущості функціональної складової зовнішньоекономічної безпеки. Для стабільного економічного росту обсяг річних інвестицій повинен бути на рівні 25% від ВВП, що можна вважати граничним значенням інвестиційної безпеки країни.

Таблиця 4.3.1. Розрахунок інвестиційної безпеки України

Фактичне значення рівня інвестиційної безпеки Україні протягом періоду з 2002 р. по 2004 р. не перевищувало граничне значення, а в 2005 р. сталося незначне перевищення граничного значення і цей показник склав 25,92%. До 2007 р. рівень інвестиційної безпеки підвищився на 11,68% в порівнянні з 2002 р. Проте це суттєво не вплинуло на зниження рівня зовнішньоекономічної безпеки країни та на здатність протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам.

При цьому держава, як і раніше, продовжує працювати з іноземною технічною допомогою за схемами грантів. Так, з 2004 р. в Україну кількома траншами надійшли кошти на програму популяризації НАТО з метою створення інформаційних центрів дія роботи з населенням. Проте поставленої мети так і не було досягнуто.

Мета такої діяльності фондів - моніторинг ситуації в конкурентоспроможних вітчизняних галузях і сферах та встановлення в майбутньому контролю над ними зі сторони відповідних структур. Тому таким проявам інвестиційної діяльності варто приділяти особливу увагу.

Таблиця 4.3.2. Іноземні донори з різних стратегічіних напрямі фінансування

Інноваційна безпека розраховується за формулою (2). Відповідно до міжнародного досвіду та експертних оцінок, оптимальне для України граничне значення даного показника складає 3%.

В Україні цей показник за період з 2002 р. по 2005 р. трохи іеревищував 1% і дорівнював: у 2002 р. - 1,15%, в 2003 році -1,34%, в 2004 р. - 1,23%, а в 2005 р. - 1,2%. Проте з 2006 р. юказник почав поступово знижуватись і вже в 2007 р. досяг свого мінімального значення за останні шість років (0,86%), тоді як витрати на НДДКР у % до ВВП у 2005 р. в США складали 2,51%, у Великобританії- 1,47%, в Німеччині - 2,22%, в Японії- 2,62%, а в Росії - 2,18%. При цьому витрати на НДДКР у 2005 р. в США в 71,25 рази більші, ніж в Україні, у Великобританії - в 7,3 рази, в Німеччині - в 14,7 рази, в Японії - в 26,9 рази, а в Росії - в 3,8 рази.

Таблиця 4.3,3. Розрахунок інноваційної безпеки України

Таблиця 4.3.4. Зовнішня торгівля України, млрд. дол.

зовнішньоекономічний безпека інвестиційний

Таблиця 4.3.5. Вихідні дані для розрахунку і рівень зовнігнньоторговельної безпеки України

Іншою складовою зовнішньоекономічної безпеки є зовнішньоторговельна безпека. Сальдо зовнішньої торгівлі з 2001 по 2004 рр, було позитивним. У 2005 р. сальдо зовнішньої торгівлі досягло негативного значення і склало 1854346,7 тис. дол. США. А в 2006 р. негативне сальдо збільшилося до 6666,8 млн. дол. США. Так, експорт товарів до України склав 38367,7 млн. дол. США, імпорт- 45034,5 млн. дол. США.

Так, у 2002 р. коефіцієнт покриття імпорту експортом складав 1,37%, у 2003 р. - 1 %, у 2004 р. - 0,88%, у 2005 р. - 1,05%. З 2006 р. даний показник зростав динамічніше у зв'язку з підвищенням темпів зростання імпорту та вже в 2007 р. досяг відмітки в 1,23. Згідно експертних оцінок, граничне значення для таких показників, як експортна й імпортна квота, не повинно перевищувати 50%. В Україні показник залежності від експорту склав у 2,007 р. 34,9%, не перевищуючи допустимого рівня. Залежність від імпорту склала в 2007 р. 42,9%.

В США експортна залежність у 2004 р. склала 7,01%>, а в 2005 р. - 7,29%. Імпортна залежність в США в 2005 р. склала 13,9%, збільшившись у порівнянні з 2004 р. на 0,82 (у 2004 р. - 13,08%). Найнижчий рівень імпортної квоти серед даних країн в Японії. В 2004 р. цей показник склав 9,13%, а в 2005 р. відбулося незначне збільшення до 10,3%. Проте значення даних показника експортної й імпортної квоти достатнє низьке і не перевищує допустимого значення, таким чином, не загрожує зовнішньоторговельній безпеці цих країн.

Таблиця 4.3.6. Експортна й імпортна залежність зарубіжних країн

Розраховано за [8Важливою складовою зовнішньоекономічної безпеки с фінансова безпека. Фінансова безпека - це такий стан фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, валютної, банківської та податкової системи, який може забезпечити ефективне функціонування держави, підтримуючи її економічну стійкість в глобальному середовищі.

Стабільність фінансової системи визначається багатьма чинниками, основними з яких є рівень інфляції, об'єми внутрішніх і зовнішніх боргів держави, стан виконання Державного бюджет}', рівень монетизації економіки, вартість банківських кредитів, наявність міжнародних резервів Національного банку України (НБУ).

Інфляція проявляється в зростанні цін, що призводить до знецінення коштів як населення, так і суб'єктів підприємницької діяльності. Показник інфляції є головним при визначенні рівня внутрішньої фінансової стабільності в кожній конкретній країні. І наявність внутрішньої фінансової стабільності є необхідною умовою для забезпечення зовнішньоекономічної безпеки країни та здатності протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам.

Підвищення рівня інфляції в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. відбулося через підвищення цін на російський газ. Тоді як у 2005 р. спостерігалося деяке зниження інфляційного потенціалу, пов'язане зі стабільними цінами на бензин, а також зниженням цін на м'ясо та стабільністю цін на хліб, що було обумовлене хорошим урожаєм пшениці. Міністерство фінансів спирається саме на державну частину зовнішнього боргу, не враховуючи борги зарубіжним партнерам українських підприємств і банків. А в цей час зовнішній корпоративний борг росте, і він досяг критичного значення рівня для економіки України.

Таблиця 4.3.7. Зовнішній борг України, млрд. дол. (10)

Так, у 2007 р. в порівнянні з 2003 р. зовнішній борг підприємств і банків збільшився в 5 разів.

Одним з найбільш важливих показників, що характеризує ефективність боргової політики держави, є співвідношення суми державного боргу та ВВП.

За даними ТЬе Сепігаї Іпїе11І?Єпсе А§єпсу, показник співвідношення державного боргу до ВВП в Україні є одним з найбільш низьких серед країн, що межують з Україною (за винятком Росії), та в 2,3-9,3 разів нижчим за розвинені країни (таблиця 4.3.8). Так, показник співвідношення державного боргу України до ВВП склав 18,4%, що свідчить про запас фінансової стабільності країни.

Таблиця 4.3.8. Співвідношення об'ємів державного боргу до ВВП в 2007 р., % [9]

Міжнародні резерви НБУ зумовлюють стабільність національної валюти, а також зовнішню платоспроможність держави щодо обслуговування зовнішніх боргів. Валові міжнародні резерви Національного банку України (НБУ) в грудні 2006 р. зросли на 5%, або на 1,072 мільярдів доларів, -до 22,256 мільярдів доларів, тоді як в листопаді - на 8,9%, або на 1,734 мільярда доларів. В цілому за 2006 р. валові міжнародні резерви Нацбанку зросли на 14,8%, або на 2,862 мільярда доларів.

Таблиця 4.3.9. Рівень монетизації економіки та швидкості обігу

Рівень монетизації економіки визначається у відсотках як відношення об'єму грошової маси до річного об'єму ВВГІ.

Рівень фінансової безпеки визначається порівнянням фактичного значення певного показника з "граничним" значенням. "Граничні" значення показників фінансової безпеки не можуть бути визначені безпосередніми розрахунками.

Таблиця 4.3.10. Рівень монетизації економіки деяких країн, %]91

Вони є наслідком накопичення тривалого досвіду, а тому визначаються експертним шляхом. Показники рівня інфляції, внутрішнього боргу, дефіциту бюджету та рівня монетизації не перевищують граничних значень. Лише показники вартості банківських кредитів, міжнародних резервів і зовнішнього боргу знаходяться в зоні ризику та наближаються до граничних значень.

Одним із основних показників зовнішньоекономічної безпеки держави є рівень розвитку людського потенціалу держави.

У порівнянні з іншими країнами світу показник ВВП на душу населення в Україні характеризується невисоким рівнем: за 2007 р. він склав 3026 дол. США за паритетом купівельної спроможності, що відповідає 84 місцю серед 180 країн світу, які увійшли до рейтингу ООН. Чисельність населення з прибутками нижчими за прожитковий мінімум має тенденцію до скорочення, проте на цей час даний показник має досить високе значення (29,3%), що характеризує існуючу нестабільність в суспільстві. Заробітна плата за 2007 р. зросла на 29%, проте при зростанні цін на 16% реальні прибутки населення зросли незначно. Такі явища характеризують соціальну напруженість, а тому знижують рівень соціальної та міжнародної безпеки країни. Нижче наведено основні позиції України в рейтингу за показниками ІЛР, які щорічно складаються ООН (таблиця 4.3.12).

За даними інституту статистики ЮНЕСКО, Україна входить до другої групи країн за рівнем індексу людського розвитку (середній рівень соціальної забезпеченості та людського розвитку). Найбільш високі показники України у сфері освіти, найбільш проблематичними є питання, що стосуються економічного розвитку та рівня ВВП, а також проблеми тривалості життя.

Основні дані за розрахунком ІЛР в Україні з урахуванням З показників представлено в таблиці 4.3.13 Таблиця 4.3.12. ІЛР в Україні порівняно з іншими країнами

Значення індексу ІЛР в Україні має тенденцію до поступового збільшення і в 2007 р. досягло значення 0,750, що свідчить про середній рівень розвитку суспільства та соціальної забезпеченості. При цьому індекс освіти знаходиться на найбільш високому рівні (0,96), тоді як індекс тривалості життя складає близько 0,72. Найбільш слабким показником в системі ШР для України є індекс ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. При цьому важливо зазначити, що офіційний курс гривни до долара США значно відрізняється від фактичного паритету купівельної спроможності, із-за чого виникає різниця між доларовими еквівалентами ВВП надушу населення.

Складемо комплексний показник оцінки зовнішньоекономічної безпеки України. За допомогою табличного процесора Ехсеї обчислимо коефіцієнт кореляції та визначимо питому вагу значущості функціональних складових зовнішньоекономічної безпеки.

Таблиця 4.3.14. Коефіцієнт вагомості складових зовнішньоекономічної безпеки

Значення індексу ІЛР в Україні має тенденцію до поступового збільшення і в 2007 р. досягло значення 0,750, що свідчить про середній рівень розвитку суспільства та соціальної забезпеченості. При цьому індекс освіти знаходиться на найбільш високому рівні (0,96), тоді як індекс тривалості життя складає близько 0,72. Найбільш слабким показником в системі ШР для України є індекс ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. При цьому важливо зазначити, що офіційний курс гривни до долара США значно відрізняється від фактичного паритету купівельної спроможності, із-за чого виникає різниця між доларовими еквівалентами ВВП надушу населення.

Складемо комплексний показник оцінки зовнішньоекономічної безпеки України. За допомогою табличного процесора Ехсеї обчислимо коефіцієнт кореляції та визначимо питому вагу значущості функціональних складових зовнішньоекономічної безпеки.

Таблиця 4.3.14. Коефіцієнт вагомості складових зовнішньоекономічної безпеки

Розрахуємо рівень зовнішньоекономічної безпеки за формулою (15)

Економічна безпека складається з внутрішньо- та зовнішньоекономічної безпеки. За найкраще значення інтегрального показника економічної безпеки вважається 100%. Граничне значення для внутрішньоекономічної безпеки дорівнює 50%. Доцільно вважати за найкраще значення, коли рівень зовнішньоекономічної безпеки наблизиться до значення, яке дорівнює 50%. Це значення можна вважати за граничне, його перевищення свідчить про надстійкість країни до зовнішніх загроз.

Таблиця 4.3.15. Розрахунок рівня зовнішньоекономічної безпеки України

Таблиця 4.3.16. Значення рівня зовнішньоекономічної безпеки

Значення рівня зовнішньоекономічної безпеки в межах від 0 до 15% є загрозливим для зовнішньоекономічної безпеки країни та свідчить про нестійкість в країні та нездатність протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам. Для країни з таким значенням рівня зовнішньоекономічної безпеки характерно:

нераціональна та неефективна структура експорту й імпорту;

втручання в економіку країни фінансових організацій і фондів;

фінансова залежність країни, що виявляється в катастрофічному збільшенні зовнішнього боргу та нездатності його виплачувати;

відсутність тісних економічних зв'язків із зарубіжними країнами і доступу на зовнішні ринки.

Значення рівня зовнішньоекономічної безпеки 15-35% є низьким і свідчить про рівновагу в країні. Прете існує вірогідність виникнення зовнішніх загроз, що можуть привести до втрати стабільності в країні та здатності протистояти зовнішнім загрозам.

Значення рівня зовнішньоекономічної безпеки в межах 35-50% є допустимим і свідчить про наявність в країні безпеки та достатніх умов для забезпечення зовнішньоекономічної безпеки країни.

Країна має високий рівень зовнішньоекономічної безпеки надстійкості країни та її здатності протистояти зовнішнім загрозам. Економіка країни знаходиться в такому стані, коли відсутня залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, не загрожує втрата доступу на зовнішні ринки, оскільки країна має тісні торговельно-економічні відношення з зарубіжними країнами, відсутня фінансова та технологічна залежність від інших країн.

Значення рівня зовнішньоекономічної безпеки України є низьким.

Країна знаходиться в стані рівноваги, проте через нераціональну та неефективну структуру експорту й імпорту, залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, наявність великого зовнішнього боргу, певну фінансову і технологічну залежність існує вірогідність переходу до нестійкого і навіть критичного стану.

Формування зовнішньоекономічної безпеки відноситься до прерогативи, перш за все, держави. Вищий обов'язок держави і її ключова функція полягають в тому, щоб забезпечити стабільність

Размещено на Allbest.ru