Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Кафедра права

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Міжнародне економічне право

Зміст

• 1. Міжнародні організації, які створюють норми МЕП (ЮНСІТРАЛ, ЮНІДРУА, ЮНКТАД та ін.)
• 2. Спеціальні санкції, які застосовуються до суб'єктів зовнішньої торгівлі
• 3. Демпінг і антидемпінгові заходи
• Література

1. Міжнародні організації, які створюють норми МЕП (ЮНСІТРАЛ, ЮНІДРУА, ЮНКТАД та ін.)

ЮНСІТРАЛ - допоміжний орган ООН. Була створена в 1966 р. для послідовної гармонізації й уніфікації міжнародного торговельного права у всесвітньому масштабі. Її основні функції - координація роботи міжнародних організацій в галузі міжнародного комерційного права, підготовка міжнародних конвенцій, але цим питанням для їхнього підписання країнами, сприяння розумінню міжнародного права й застосуванню методів, що забезпечують інтерпретацію й використання міжнародних конвенцій.

ЮНСІТРАЛ розробляє сучасні, справедливі й погоджені правила для комерційних справ. До їхнього числа відносяться наступні:

· Всесвітньо визнані конвенції, типові закони й правила

· Правові й законодавчі керівництва й рекомендації, що мають велике практичне значення

· Обновлювана інформація про прецеденти права у законодавчих актах, що вводять у дію однакові норми комерційного права

· Технічна допомога в здійсненні проектів правової реформи

· Регіональні й національні семінари з питань однакового комерційного права

Комісія Організації Об'єднаних Націй по правах міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) була заснована Генеральною Асамблеєю в 1966 році (резолюція 2205(XII) від 17 грудня 1966 року). Засновуючи Комісію Генеральна Асамблея визнала, що розбіжності, що виникають у результаті застосування законів різних держав у питаннях міжнародної торгівлі, є одним з перешкод торговельним потокам, і розглядала Комісію як знаряддя, за допомогою якого Організація Об'єднаних Націй могла б грати більше активну роль у скороченні або усуненні цих перешкод.

Генеральна Асамблея надала Комісії загальний мандат, доручивши їй сприяти прогресивному узгодженню й уніфікації права міжнародної торгівлі. З тих пір Комісія череди основним юридичним органом системи Організації Об'єднаних Націй в галузі права міжнародної торгівлі.

До складу Комісії входять шістдесят держав-членів, що обираються Генеральною Асамблеєю. Структура членського складу Комісії забезпечує представництво різних географічних регіонів миру і його основних економічних і правових систем. Члени комісії обираються на шість років, причому строк повноважень половини членів Комісії минає через кожні три роки.

Секретаріатом ЮНСІТРАЛ є Сектор права міжнародної торгівлі Керування з правових питань Організації Об'єднаних Націй. Секретаріат перебуває у Відні.

Комісія заснувала шість робочих груп для проведення підготовчої роботи з суті тем передбачених програмою роботи Комісії. До складу кожної робочої групи входять всі держави - члени Комісії.

Шість робочих груп і розглянуті ними в цей час теми є наступними:

· Робоча група І (Проекти в галузі інфраструктури, фінансовані із приватних джерел) недавно завершила роботу над проектом зводу типових законодавчих положень, призначених доповнити Керівництво ЮНСІТРАЛ для законодавчих органів по проектах в галузі інфраструктури, фінансованим із приватних джерел (2001 рік). Проекти типових законодавчих положень були представлені на розгляд Комісії, на її тридцять шостій сесії.

· Робоча група ІІ (Міжнародний арбітраж і єднальна процедура) недавно завершила Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційну єднальну процедуру (2002 рік) і в цей час працює над темами забезпечувальних мір і вимоги про письмову форму арбітражної угоди.

· Робоча група III (Транспортне право) у цей час перебуває в процесі підготовки 1111004141 документа про міжнародне перевезення вантажів.

· Робоча група IV (Електронна торгівля)

· Робоча група V (Законодавство про неспроможність)

· Робоча група VI (Забезпечувальні інтереси)

Комісія виконує свою роботу на щорічних сесіях, які проводяться по черзі через рік у Центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку й у Віденському міжнародному центрі у Відні. Кожна робоча група Комісії, як правило, проводить одну або дві сесії в рік залежно від розглянутої теми; ці сесії також проводяться по черзі в Нью-Йорку й Відні.

Крім держав-членів, всі держави, які не є членами Комісії, а також зацікавлені міжнародні організації запрошуються бути присутнім на сесіях Комісії і її робочих груп як спостерігачів. Спостерігачам дозволяється брати участь в обговоренні на сесіях Комісії і її робочих груп тією самою мірою, що й членам Комісії.

Стрімкий розвиток міжнародної торгівлі потребує правового забезпечення, цим займаються багато міжнародних організацій. Найбільш помітні роль відіграють: ЮНСИТРАЛ (Комісія Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі), УНИДРУА (Міжнародний інститут уніфікації приватного права, Італія, Рим), ЮНТКАД (Конференції Організації Об'єднаних Націй по торгівлі и розвитку), Міжнародна торгівельна палата (Париж).

Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) грає ключову роль у системі ООН у рішенні проблем пов'язаних з розвитком в області торгівлі, фінансів, технології, інвестування і стійкого розвитку. ЮНКТАД прагне максимально розширити торгівлю, інвестування і перспективи країн, що розвиваються, допомогти їм вирішувати проблеми, обумовлені глобалізацією, і інтегрувати їх у світову економіку на рівноправній основі.

ЮНКТАД здійснює ці цілі шляхом досліджень і аналізу політики, міжурядових дискусій, технічного співробітництва і взаємодії з цивільним суспільством і діловим сектором.

Зокрема, ЮНКТАД:

аналізує тенденції в глобальній економіці й оцінює їхній вплив на розвиток;

сприяє країнам, що розвиваються, і зокрема найменш розвитим з них, у максимальному посиленні позитивного впливу глобалізації і лібералізації, сприяючи їхньої інтеграції в міжнародну торгову систему;

вивчає глобальні тенденції в потоках прямих іноземних інвестицій і їхній вплив на торгівлю, технологію і розвиток;

допомагає країнам, що розвиваються, у залученні інвестицій

сприяє країнам, що розвиваються, у створенні підприємств і розвитку підприємництва

допомагає країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою підвищувати ефективність їхніх секторів послуг, що сприяють підтримці торгівлі;

сприяє розширенню глобальної електронної торгівлі, полегшуючи доступ до інформаційної технології, особливо за допомогою Програми центрів з питань торгівлі.

Міжурядові переговори під егідою ЮНКТАД привели до наступних

досягнень.

* Угода про загальну систему преференцій (1971), що передбачає пільговий режим щорічного експорту країн, що розвиваються, у промислово розвиті країни в розмірі 70 млрд. доларів.

Угода про глобальну систему торгових преференцій між країнами, що розвиваються, (1989).

Міжнародні товарні угоди, включаючи угоди по какао, цукру, каучуку, джуту і джутовим виробам, тропічній деревині, олову, маслиновій олії і пшениці.

Створення Загального фонду для сировинних товарів, що надає фінансову підтримку для функціонування міжнародних запасів, а також для досліджень і розробок в області сировинних товарів.

Звільнення від заборгованості: більш 50 країн, що розвиваються, скористалися звільненням від заборгованості на суму більш ніж 6,5 млрд. доларів, з тих пір, як у 1978 р. була прийнята резолюція по ретроактивному коректуванню умов заборгованості по ОПР країн, що розвиваються, з низьким рівнем доходів.

Розробка Керівних принципів міжнародних мір в області реструктуризації заборгованості (1980).

Угода по глобальних рамках для співробітництва в області транзитних перевезень між не мають виходу до моря країнами, що розвиваються, і країнами транзиту, що розвиваються, і співтовариством донорів (1995), а також

Конвенції Організації Об'єднаних Націй в області морського транспорту: про Кодекс проведення лінійних конференцій (1974), про міжнародне морське перевезення вантажів (1978), про міжнародні змішані перевезення вантажів (1980), проб умовах реєстрації судів (1986) і про морські застави й іпотеку (1993).

ЮНКТАД сприяє розвитку підприємництва, особливо малих і середніх підприємств, за допомогою регулярних міжурядових дискусій і технічного співробітництва . Комісія з підприємництва, спрощенню ділової практики і розвитку на засіданнях і на зустрічах своїх експертів розглядає можливості вироблення і здійснення стратегій ефективного розвитку підприємництва. Технічне співробітництво ЮНКТАД охоплює понад 300 проектів у більш ніж 100 країнах, на яких вона щорічно затрачає близько 24 млн. доларів.

Серед міжрегіональних проектів виділяються наступні.

Автоматизована система обробки митних даних з використанням новітньої технології допомагає урядам модернізувати митні процедури і керування митними службами. Використовувана більш ніж у 60 країнах, ця система швидко стає міжнародним стандартом в області автоматизації митних процедур.

Система попереднього повідомлення про пересування вантажів допомагає африканським країнам у розвитку їхнього транспортного сектора з використанням комп'ютерної технології для спостереження за пересуванням вантажів по наземних і морських шляхах.

Програма ЕМПРЕТЕК сприяє розвитку малих і середніх підприємств. Інформаційна мережа надає підприємцям доступ до бази даних з питань комерційної діяльності.

Програма центрів з питань торгівлі припускає створення центрів сприяння торгівлі для зниження витрат по угодах і надання дрібним і середнім підприємцям розширеного доступу до комерційної інформації, послугам і глобальним мережам, використовуючи такі види сучасної технології, як Інтернет.

Центр по міжнародній торгівлі ЮНКТАД/ВТО (ЦМТ) є координаційним центром системи Організації Об'єднаних Націй по технічному співробітництву з країнами, що розвиваються, в області сприяння розвитку торгівлі. Він працює з країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою; організовуючи програми сприяння торгівлі для розширення їхнього експорту і поліпшення імпортних операцій. Сфера діяльності ЦМТ охоплює шістьох областей:

розвиток продукції і ринку;

розвиток послуг по сприянню торгівлі;

торгова інформація;

розвиток людських ресурсів;

організація міжнародних закупівель і постачань;

оцінка потреб і створення програм сприяння торгівлі.

Проекти технічного співробітництва по сприянню торгівлі здійснюються фахівцями ЦМТ, що діють у тісному зв'язку з торговими представниками на місцях. Національні проекти найчастіше приймають форму широкого пакета послуг по збільшенню експортних можливостей країни і поліпшенню імпортних операцій.

Значну роль і цій області проводить також міжурядова організація ЮНІДРУА (Міжнародний інститут уніфікації приватного права, Італія, Рим). Нею були підготовані проекти конвенцій з рядку питань (міжнародної купівлі-продажу, представництву, перевезенням вантажів і пасажирів та ін.).

Ця міжурядова організація була створена у 1926 році. її членами є 58 країн, в тому числі Болгарія, Угорщина, Куба, Польща, Росія, Румунія.

Головною метою Міжнародної торговельної палати, заснованої в 1919 році був і залишається захист законних інтересів бізнесу. Досягнення цієї мети припускає стимулювання торгівлі, інвестицій і вільного руху капіталу, а також створення умов для формування відкритих ринків товарів і послуг.

Велику роль у справі створення МТП зіграв перший президент Палати Зтьен Клементель, що займав до цю посаду міністра торгівлі Франції. Саме при його участі в Парижеві був створений міжнародний секретаріат МТП. Зтьен Клементель також уніс помітний вклад у створення в 1923 році Міжнародного арбітражного суду в рамках МТП. МТП перетерпіла істотні зміни з того давнього післявоєнного років, коли ведучі представники бізнесу країн-союзників уперше зустрілися в Атланті.

З організації, що у свій час поєднувала лише представників приватного сектора в Бельгії, Великобританії, Франції, Італії і Сполучених Штатах, МТП перетворилася в справді міжнародну структуру, що поєднує тисячі компаній і союзів більш ніж у 140 країнах світу. Членами МТП є найбільш впливові компанії, що представляють усі галузі економіки і сфери послуг.

2. Спеціальні санкції, які застосовуються до суб'єктів зовнішньої торгівлі

У сфері зовнішньоекономічної діяльності, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

· майнова відповідальність;

· кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

За порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

· накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

· застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» стосовно зазначених в ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

· тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за рішенням судових органів України, або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, та Національного банку України.

Санкції, зазначені в статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», які застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону.

3. Демпінг і антидемпінгові заходи

міжнародний зовнішній торгівля антидемпінговий санкція

Демпінг - метод фінансової нетарифної торгової політики, що полягає у просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін.

Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, що прагнуть заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам. У комерційній практиці демпінг може набувати однієї з форм:

· Спорадичний демпінг - епізодичний продаж зайвих запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішні обсяги виробництва товару перевищують місткість внутрішнього ринку і перед компанією встає дилема: або взагалі не використати частину виробничих можливостей і не виробляти товар, або виробити товар і продати його за нижчою, ніж внутрішня, ціною на зовнішній ринок.

· Навмисний демпінг - тимчасове умисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін. На практиці це може означати експорт товарів за цінами нижчими за ціни свого внутрішнього ринку або навіть нижчими за витрати виробництва.

· Постійний демпінг - постійний експорт товарів за ціною, яка нижче справедливої.

· Зворотний демпінг - завищення цін на експорт в порівнянні з цінами продажу тих самих товарів на внутрішньому ринку.

· Взаємний демпінг - зустрічна торгівля двох країн одним, і тим самим товаром за заниженими цінами.

В основі демпінгу звичайно лежить ринкова ситуація, при якій еластичність попиту за ціною на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне положення на внутрішньому ринку, продавати свої товари за більш високими цінами, ніж на зовнішньому ринку, де попит більш еластичний щодо ціни і де конкуренція вища.

Необхідними умовами для здійснення демпінгу є:

· відмінності в еластичності политу на товар в різних країнах - попит всередині країни повинен бути менш еластичним щодо ціни, ніж попит закордоном;

· ситуація недосконалої конкуренції, яка дозволяла б виробнику встановлювати і диктувати ціни;

· сегментованість ринку, тобто здатність виробника відгородити внутрішній ринок, де він продає товар за високими цінами, від зовнішнього ринку, де він це робить за більш низькими цінами.

Демпінг заборонений як міжнародними правилами в рамках ВТО, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн. Для захисту від навмисного демпінгу країни використовують антидемпінгове мито.

Антидемпінгове мито - тимчасовий збір у розмірі різниці між цінами продажу товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, що вводиться імпортуючою країною з метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі демпінгу.

Ставку антидемпінгового мита звичайно визначають одним з таких способів:

· Як різницю в ціні, за якою товар реально продається на ринку експортуючої країни і на ринку, що імпортує.

· Як різницю в ціні, за якою товар повинен був би продаватися на ринку експортуючої країни, і ціни, за якою він реально продається на ринку імпортуючої країни. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку на, продаж на внутрішньому ринку і вартості упаковки і транспортування товару в імпортуючу країну.

Закон України „Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" в статтях 14-17 визначає такі антидемпінгові заходи:

Попередні антидемпінгові заходи:

Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися за наявності таких умов:

1) порушено антидемпінгову процедуру у порядку, встановленому статтею 12 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» ;

2) порушено антидемпінгове розслідування у порядку, встановленому статтею 13 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» ;

3) у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антидемпінгового розслідування;

4) заінтересованим сторонам було надано відповідні можливості щодо подання відомостей і коментарів відповідно до частини дванадцятої статті 12 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» ;

5) у ході антидемпінгового розслідування Міністерство зробило попередній позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є його наслідком;

6) національні інтереси вимагають застосування попередніх антидемпінгових заходів з метою запобігання заподіянню шкоди.

Попередні антидемпінгові заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення відповідного антидемпінгового розслідування.

У разі відмови експортерів, імпортерів або виробників товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування, у проведенні Міністерством перевірок інформації, які проводяться ним відповідно до статей 7-9, частин п'ятої і дев'ятої статті 13 і статті 29 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» , не пізніше ніж через 75 днів від дати порушення відповідного антидемпінгового розслідування встановлюється, чи є подані відомості достатньо обґрунтованими для попередніх висновків щодо наявності демпінгу та шкоди.

Не пізніше ніж за 10 днів до можливої дати застосування попередніх антидемпінгових заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані Міністерством про підстави, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію про застосування зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства свої коментарі з цього питання. Коментарі заінтересованих сторін розглядаються Міністерством у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Комісією рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів. Мотиви відмови у врахуванні коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.

У цьому разі на підставі зазначених пропозицій Міністерства Комісія може прийняти рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж через 90 днів від дати порушення антидемпінгового розслідування.

У разі, якщо об'єктом антидемпінгового розслідування є імпорт в Україну товарів, які мають короткочасний промисловий цикл, та у разі відмови у проведенні Міністерством перевірок, зазначених у частині третій цієї статті, Міністерство не пізніше ніж через 60 днів від дати порушення відповідного антидемпінгового розслідування встановлює, чи є подані відомості достатньо обґрунтованими для попередніх висновків щодо наявності демпінгу та шкоди. Такі висновки повинні бути зроблені не пізніше ніж через 75 днів від дати порушення антидемпінгового розслідування.

Якщо член Комісії вимагає термінового застосування попередніх антидемпінгових заходів з урахуванням вимог частин першої і другої цієї статті, Міністерство:

робить попередні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди і доцільності застосування попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж на десятий робочий день після отримання відповідно оформленої вимоги члена Комісії;

повідомляє про ці висновки заінтересовані сторони та Комісію, а також пропонує дату проведення засідання Комісії з цього питання.

До завершення антидемпінгового розслідування Міністерство встановлює достатність доказів, що містяться в інформації заявників, заінтересованих сторін, органів виконавчої влади в Україні щодо наявності демпінгу та шкоди і доцільності застосування попередніх антидемпінгових заходів. Про ці висновки Міністерство інформує Комісію.

Не пізніше ніж за 10 днів до можливої дати застосування попередніх антидемпінгових заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані Міністерством про підстави, на яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію про застосування зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства свої коментарі з цього питання. Коментарі заінтересованих сторін розглядаються Міністерством у разі, якщо вони надходять до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до прийняття Комісією рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів. Мотиви відмови у врахуванні коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.

На підставі зазначених пропозицій Міністерства Комісія може прийняти рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж через дев'ять місяців від дати порушення антидемпінгового розслідування.

Висновки Міністерства про відмову від застосування попередніх антидемпінгових заходів не виключають прийняття Комісією рішення про застосування зазначених заходів у таких випадках:

на обґрунтовану вимогу члена Комісії;

або на обґрунтовану вимогу заінтересованого національного товаровиробника;

або за ініціативою

Міністерства у разі виявлення нових доказів наявності демпінгу та шкоди.

Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього антидемпінгового мита. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита встановлюється відповідним рішенням Комісії.

Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита визначається:

- у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки СІF-кордон України;

- або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки СІF-кордон України.

Сплата попереднього антидемпінгового мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством України.

Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита не повинен перевищувати попередньо розраховану демпінгову маржу та може бути нижчим ніж ця маржа за умови, що ставка мита буде достатньою для запобігання шкоді, заподіяній національному товаровиробнику.

Попереднє антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування попередніх антидемпінгових заходів.

Попередні антидемпінгові заходи застосовуються протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути продовжений Комісією на два місяці, але загальний строк їх застосування не повинен перевищувати шести місяців. Строк застосування попередніх антидемпінгових заходів продовжується до шести місяців у випадках, коли експортери, що проводять значну кількість торговельних операцій, які є об'єктом розгляду, подають до Міністерства заяву про продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів або не заперечують проти продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів.

Рішення про продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів приймається за пропозицією Міністерства на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.

Застосування попередніх антидемпінгових заходів не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування.

Антидемпінгове розслідування може зупинятися без застосування попереднього або остаточного антидемпінгового мита, якщо:

1) Комісія прийняла рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів;

2) Міністерство одержало задовільне добровільне письмове зобов'язання від експортера про перегляд його цін або припинення експорту за демпінговими цінами товару до регіону України, що є об'єктом розгляду, таким чином, щоб Міністерство, а згодом і Комісія, були впевнені, що вплив демпінгу, який заподіює шкоду, буде ліквідований;

Міністерство подає до Комісії зобов'язання експортера разом з відповідними пропозиціями;

Комісія прийняла рішення про прийняття зобов'язання експортера. Підвищення цін, що здійснюється відповідно до зобов'язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту: не повинно бути вищим, ніж це необхідно для усунення демпінгової маржі; але може бути меншим від розміру демпінгової маржі, якщо зазначене підвищення є достатнім для ліквідації шкоди, яка заподіюється національному товаровиробнику демпінговим імпортом.

У разі, коли відповідно до частин першої і другої статті 11 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» національним товаровиробником визнається сукупність виробників окремого регіону, експортерам надається можливість запропонувати відповідно до цієї статті зобов'язання щодо імпорту на відповідні ринки. У цьому випадку, якщо Комісією встановлюється, що застосування антидемпінгових заходів відповідає національним інтересам, враховуються також і регіональні інтереси.

Якщо зазначене зобов'язання є недостатнім для належного усунення наслідків демпінгу і воно не пропонується протягом 60 днів від дати прийняття Комісією рішення про справляння попереднього антидемпінгового мита або мають місце обставини, зазначені у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, Комісія приймає відповідні рішення про справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита на всій території України. У цих випадках у відповідному рішенні Комісії визначаються виробники або експортери, встановлені у процесі антидемпінгового розслідування, з імпорту товарів яких справлятиметься антидемпінгове мито.

Якщо експортери не пропонують зобов'язань щодо припинення демпінгового імпорту або не погоджуються з відповідними пропозиціями Міністерства, це ніяким чином не впливає на антидемпінгове розслідування. При цьому Міністерство може визначити, що загроза заподіяння шкоди є більш імовірною у разі продовження демпінгового імпорту.

Зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту пропонуються Міністерством або експортерами у разі, якщо попередні висновки Комісії свідчать про наявність демпінгу та шкоди, що заподіюється цим демпінгом.

За винятком надзвичайних обставин, зобов'язання не можуть бути запропоновані після закінчення строку, зазначеного у частині п'ятій статті 33 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» .

Запропоновані експортером зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту не приймаються, якщо Міністерство вважає їх неприйнятними, зокрема у разі, коли кількість наявних або потенційних експортерів є значною, або з інших причин, включаючи захист національних інтересів України.

Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку застосування попередніх антидемпінгових заходів заінтересований експортер може бути поінформований про причини, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію щодо відхилення запропонованих ним зобов'язань. Цей експортер може подати до Міністерства свої коментарі з цього питання, які розглядаються Міністерством у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку застосування попередніх антидемпінгових заходів.

В остаточному рішенні Комісії повинні міститися мотиви відмови у врахуванні коментарів експортера.

Експортери, які пропонують зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, повинні подавати до Міністерства не конфіденційну версію цього зобов'язання, яку Міністерство може передавати іншим заінтересованим сторонам.

У разі, якщо після консультацій між Міністерством і заінтересованими сторонами експортери беруть зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, Міністерство ухвалює попередні висновки про зупинення антидемпінгового розслідування та подає Комісії звіт про результати цих консультацій з пропозицією про прийняття Комісією рішення про припинення антидемпінгового розслідування.

Рішення Комісії про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту та щодо припинення антидемпінгового розслідування приймається кваліфікованою більшістю голосів протягом місяця від дати прийняття зазначених висновків Міністерства про зупинення антидемпінгового розслідування. Антидемпінгове розслідування вважається припиненим, якщо протягом місяця від дати подання Міністерством зазначеного звіту Комісія не затвердила іншого рішення.

У разі, якщо Міністерством не було прийнято рішення про зупинення антидемпінгового розслідування, Міністерство терміново подає Комісії докладний звіт про результати проведених консультацій з пропозицією про застосування антидемпінгових заходів.

У разі прийняття Комісією зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту Міністерство повинно, як правило, продовжити антидемпінгове розслідування з метою його припинення. Якщо Міністерство робить негативний висновок щодо наявності демпінгу або шкоди, зобов'язання втрачає чинність, крім випадків, коли зазначений висновок значною мірою є результатом виконання зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту. У цих випадках Міністерство може вимагати, щоб зобов'язання діяло протягом строку, необхідного для усунення наслідків демпінгового імпорту.

У разі, якщо Міністерство робить позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту діють згідно з відповідним рішенням Комісії.

Міністерство терміново подає Комісії звіт про рішення, прийняті відповідно до цієї частини. Комісія на своєму засіданні кваліфікованою більшістю голосів може затвердити інше рішення.

Міністерство має право вимагати у експортера, який взяв зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, періодичного подання відомостей про виконання зазначеного зобов'язання та дозволу на проведення перевірки інформації, що стосується виконання такого зобов'язання. Відмова експортера виконати ці вимоги вважається порушенням зобов'язання.

Якщо у процесі антидемпінгового розслідування приймаються зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту, такі зобов'язання починають діяти від дати, коли припиняється відповідне антидемпінгове розслідування.

У разі встановлення Міністерством фактів порушення або анулювання експортером взятого зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту Міністерство готує звіт з пропозиціями про застосування відповідних антидемпінгових заходів і подає його на розгляд Комісії. Комісія на своєму засіданні розглядає цей звіт і відповідно до статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» простою більшістю голосів може прийняти рішення про справляння остаточного антидемпінгового мита на підставі фактів, встановлених у процесі антидемпінгового розслідування, протягом якого були прийняті зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту. Рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається у разі, якщо:

1) за результатами антидемпінгового розслідування Комісією було остаточно встановлено факт наявності демпінгу і шкоди;

2) заінтересований експортер, за винятком випадку анулювання своїх зобов'язань, матиме можливість подати Міністерству свої коментарі, які можуть бути враховані при розгляді відповідного питання на засіданні Комісії.

Комісія на своєму засіданні розглядає звіт Міністерства та іншу подану їй інформацію та може на їх підставі відповідно до статті 14 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» прийняти рішення про термінове застосування попередніх антидемпінгових заходів:

1) якщо є підстави вважати, що експортер порушує свої зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту;

2) або експортер порушує чи анулює зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, якщо ще не було припинено антидемпінгове розслідування, у процесі якого прийнято це зобов'язання.

Рішення Комісії про термінове застосування антидемпінгових заходів приймається простою більшістю голосів.

Порядок припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів. Застосування остаточних антидемпінгових заходів

У разі, якщо застосування антидемпінгових заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії, Комісія за пропозицією Міністерства припиняє антидемпінгову процедуру або антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів. Це рішення Комісії приймається кваліфікованою більшістю голосів.

Відповідно до частини другої цієї статті Міністерство готує звіт, інформує представників країни походження та (або) експорту і публікує відповідне повідомлення у газеті, викладаючи основні висновки та резюме мотивів щодо припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування робиться висновок, що докази наявності демпінгу або шкоди або причинно-наслідкового зв'язку між ними не є достатніми для обґрунтування продовження антидемпінгового розслідування, зокрема, що фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту є незначним або демпінгова маржа вважається мінімальною, Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів. Демпінгова маржа вважається мінімальною, якщо її величина становить менше 2% експортної ціни. Фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту з країни експорту, як правило, вважається незначним, якщо він становить менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, якщо тільки обсяги демпінгового імпорту з країн експорту, обсяги імпорту кожної з яких становлять менше 3% імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, разом не становлять більше 7%.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство встановлює, що в окремих експортерів величина демпінгової маржі становить менше 2% експортної ціни, антидемпінгове розслідування припиняється Комісією за поданням Міністерства без застосування антидемпінгових заходів стосовно цих експортерів. Ці експортери залишаються суб'єктами антидемпінгової процедури та можуть стати суб'єктами нового антидемпінгового розслідування в процесі наступного перегляду антидемпінгових заходів, що здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» .

Антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом: 1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до статті 36 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів; 2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів; 3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» , та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику; 4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається: у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» експортером було взято відповідні зобов'язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.

Особливості застосування антидемпінгових заходів

1. Попередні антидемпінгові заходи та остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту товарів, які ввозяться на митну територію країни імпорту, після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про застосування цих заходів, за винятками, визначеними цим Законом.

2. У разі, якщо вже запроваджено справляння попереднього антидемпінгового мита та якщо Міністерством остаточно встановлені факти наявності демпінгу та шкоди, Комісія за пропозицією Міністерства, незалежно від того, чи буде прийматися рішення про застосовування остаточного антидемпінгового мита, може приймати рішення про уточнення розміру ставки попереднього антидемпінгового мита.

При цьому при визначенні шкоди не враховуються: 1) істотне перешкоджання створенню або розширенню національного виробництва товару, який є об'єктом розслідування; 2) загроза заподіяння істотної шкоди, крім випадків, коли Міністерство визначає, що загроза заподіяння істотної шкоди перетворюється в істотну шкоду, якщо не будуть застосовані попередні антидемпінгові заходи.

В усіх інших випадках, коли є загроза заподіяння шкоди або перешкоджання створенню чи розширенню національного виробництва товару, що є об'єктом розслідування, попереднє антидемпінгове мито не справляється, а остаточне антидемпінгове мито справляється після дати остаточного визначення загрози заподіяння істотної шкоди або істотного перешкоджання створенню чи розширенню національного виробництва товару, що є об'єктом розслідування.

У разі, якщо ставка остаточного антидемпінгового мита вища, ніж ставка попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками постачальником не сплачується. Якщо ставка остаточного антидемпінгового мита нижча, ніж ставка попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру). Якщо Комісією зроблено остаточний негативний висновок стосовно наявності демпінгу (шкоди), сума сплаченого або внесеного на депозит попереднього антидемпінгового мита повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру), а боргове зобов'язання анулюється.

За 90 днів до дати застосування попередніх антидемпінгових заходів, але не раніше 60 днів від дати порушення антидемпінгового розслідування, може справлятися остаточне антидемпінгове мито з товарів, що декларуються для надходження до споживача, за наявності таких обставин: 1) імпорт в країну імпорту зазначених товарів здійснювався відповідно до контрактів, зареєстрованих згідно з частиною четвертою статті 28 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» ; 2) Міністерство надавало імпортерам можливість подати свої коментарі; 3) Міністерством було встановлено, що: зазначений товар у минулому протягом тривалого часу був об'єктом демпінгу або імпортер знав чи повинен був знати про здійснення демпінгу, його величину та (або) шкоду, про яку стверджується, що вона мала місце, та (або) яка була встановлена в процесі антидемпінгового розслідування; крім імпорту, який заподіює шкоду та був здійснений у період розслідування, мало місце нове суттєве зростання обсягів імпорту, який, враховуючи конкретний період його здійснення, обсяг та інші обставини (зокрема швидке зростання запасів товарів, що імпортуються), може нейтралізувати дію остаточного антидемпінгового мита, що справлятиметься з такого імпорту.

У разі порушення або анулювання експортером зобов'язань щодо припинення демпінгового імпорту може бути запроваджено справляння остаточного антидемпінгового мита щодо товарів за 90 днів до дати застосування попередніх антидемпінгових заходів, але не раніше порушення відповідного антидемпінгового розслідування за наявності таких обставин: 1) імпорт в країну імпорту зазначених товарів здійснювався відповідно до контрактів, зареєстрованих згідно з частиною четвертою статті 28 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» ; 2) застосування антидемпінгових заходів відповідно до цієї частини не поширюється на імпорт, що здійснюється до порушення або анулювання експортером зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту.

Література

Закон України „Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 9-10, ст.65 зі змінами і доп. на 19.02.2005 року)

Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 29, ст. 377 зі змінами і доп. на 19.02.2005 року)

Організація Об'єднаних Націй: основні факти. Видавництво «Увесь Світ», М., 2000.

БОГУСЛАВСКИЙ М.М. Международное частное право: УЧЕБНИК -М.: ЮРИСТЬ, 1998.

Е.Р.Кибенко Международное частное право: Учебно-практическое пособие. -Харьков: Зспада, 2003.

Размещено на Allbest.ru