Дослідження системи державного регулювання інвестиційного клімату в Республіці Польща та розробка напрямів її адаптування в Україні

Державне регулювання прямих і портфельних інвестицій України і Львівської області, законодавчі умови. Аналіз привабливості регіонів, макрорівень, інфраструктура. СЕЗ та особливості інвестиційної політики в Республіці Польща і адаптування її в Україні.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2010
Размер файла 644,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Польща розвивається, але все ж таки вона постійно відчуває нестачу капіталу, технологій, а також інфраструктури, що дозволяють у короткий час зменшити економічну дистанцію відносно високорозвинених країн. Здобуваючи іноземний капітал, Польща отримує не тільки цей капітал і технологію, а також нові робочі місця, ноу-хау, яке стосується виробництва і управління, збільшує свій експорт, поліпшує торговельний баланс і конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Таким чином в розділі 3 було зосереджено увагу на глибокому дослідженні Спеціально економічних зон Республіки Польща.

СЕЗ є одночасно джерелом прибутків і "джерелом" зменшення надходжень до державного бюджету. З одного боку, фірми, які діють у зоні, не платять податку на прибуток, податку на нерухомість, на види транспорту, а також мита та ін., з громадського фонду додатково беруть гранти на підготовку працівників, страховий внесок до установи соціального страхування.

Однак, з другого боку, у зоні діють сучасні, більш ефективніші фірми, ніж ті, які діють поза зоною (для мінімізації ризику банкрутства фірм в СЕЗ перед отриманням дозволу на діяльність вимагається представлення повного бізнес-плану). Завдяки тому, що фірми сприяють зменшенню безробіття, зростають надходження з податку на прибуток, зменшуються витрати грошей з бюджету на соціальне забезпечення для безробітних. Зрозуміло, що 2 робочих місця, створені у СЕЗ, дають можливість створити 1 місце поза зоною. Часто одна вдала іноземна інвестиція у СЕЗ залучає наступні, бо для іноземних інвесторів успіх однієї з іноземних фірм на новому ринку є ознакою того, що там варто інвестувати (особливо це стосується японських та корейських фірм).

Враховуючи результати функціонування зон, не можна оминути їх впливу на прилеглі території. На нашу думку , це важко окреслити в цифрах, але можна відповідально ствердити, що задоволення потреб, пов'язаних з будовою та функціонуванням нового промислового підприємства, стимулює розвиток всіх сфер економічного життя регіону. Збільшується кількість робочих місць в будівельних фірмах, розвивається ціла гама побутових, транспортних, освітніх, фінансових та культурних послуг, а також з'являються нові робочі місця на фірмах, що співпрацюють з новим інвестором.

Незаперечним можна сказати залишається факт, що адаптування системи державного регулювання інвестиційної діяльності Польщі в Україні є досить складним. Оскільки для здійснення інвестиційних проектів у Польщі українським підприємцям необхідні знання щодо ведення господарської діяльності на її території. Фірма, зареєстрована в Польщі, незалежно від походження її капіталу визнається польською, з обов'язками i правами згідно з чинним законодавством Польщі.

Господарську діяльність у Польщі можна здійснювати у формі юридичної або фізичної особи, чи спільно з іншими особами, не створюючи юридичної особи. Але більш прийнятним є створення юридичної особи. По-перше, тому що польські підприємці можуть на нових засадах створювати та здійснювати аналогічну діяльність в Україні. По-друге, юридична особа викликає довіру у контрагентів завдяки своєму капіталу, який є запорукою її фінансової відповідальності, i достовірності та прозорості інформації про свою діяльність, як цього вимагає польське законодавство.

Висновки

Тема даної магістерської роботи, яка присвячена дослідженню інвестиційного клімату України є надзвичайно актуальною. Під інвестиційним кліматом ми розуміємо стан правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в межах держави, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій.

В магістерській роботі було

Було зроблено висновок, що існує спроба охопити всі складові інвестиційного клімату. Така спроба ірраціональна, бо не всі умови інвестиційного процесу не піддаються впливу. Наприклад, природні фактори розміщення нового виробництва можуть суттєво вплинути на мотивацію інвестора, а змінити їх не можна. Культурне середовище може виявитись консервативним і непридатним для впровадження інновацій чи міжнародного досвіду інвестування. Суспільна психологія та традиції теж можуть стати неподоланим бар'єром інвестиційного процесу.

В магістерській роботі було розглянуто сутність значення “інвестиційного клімату”, а відповідно і значення інвестицій. Оскільки інвестиції - це основний чинник формування сталої тенденції до економічного зростання, і таким чином запорука бюджетної самодостатності кожної конкретної території. Щодо формування управління інвестиційними процесами було зроблено висновок, що його зміцнення, розгортання і подальший розвиток слід починати з кардинального поліпшення інвестиційного клімату, тобто з суттєвого підвищення інвестиційної аттрактивності (привабливості) території України в цілому, яке залежить від якнайшвидшого забезпечення стабільності законодавчої бази, покращання податкової політики шляхом зниження податків і зменшення мит, посилення боротьби із злочинністю та із зменшенням обмеження на приватну власність для іноземців. Крім того, було враховано регіональні особливості і відмінності у інвестиційній привабливості.

У розділі було також розглянуто методику розрахунків інвестиційного та динамічного рейтингів українських регіонів. Для того щоб забезпечити адекватність висновків за результатами Інституту реформ було визначено інвестиційну привабливість найбільш інвестиційно привабливих регіонів України.

Досліждення інвестиційного макросередовища в Україні свідчить про те, що з одного боку, ключову роль у його формуванні відіграє уряд, який визначає амортизаційну, грошово-кредитну. Бюджетну, податкову політику тощо. З другого , на динаміку інвестицій істотно впливає ступінь розвитку фінансової та фондової інфраструктури вітчизняної економіки. Не менш суттєвим є й те, що між цими визначеннями існує рефлективний зв'язок, тобто вони взаємопов'язані, а напрям впливу може бути двостороннім. Наприклад, кредитна й інвестиційна репутація уряду впливає на фондові індикатори. І навпаки, низька активність портфельних інвесторів на внутрішньому ринку країни є показником недовіри інвесторів до її економічної політики. Загалом же це свідчить про необхідність використання усього комплексу важелів(державних і ринкових) для формування привабливого інвестиційного макросередовища і залучення потрібного обсягу інвестиційних ресурсів у вітчизняну економіку. Нестабільність законодавства пов'язана з частим внесення змін до чинних законів під тиском лобістських груп у парламенті та уряді. Парадоксально, але у 2002 році законодавство було стабільним, бо парламент не займався законотворчою діяльністю. Стабільність законодавства перш залежить від остаточного ухвалення Цивільного кодексу.

Для покращання інвестиційного клімату насамперед потрібні закони, що випливають із Земельного кодексу; новий закон, що стимулював би розвиток акціонерної форми власності та зростання вартості акціонерного капіталу; вдосконалений закон про емісійні цінні папери та фондовий ринок, який забезпечив би створення надійної системи виконання угод та обліку прав власності на акції; ліквідація необґрунтованого поділу випусків акцій у "документарній" і "бездокументарній" формах; існування одного центрального депозитарію корпоративних цінних паперів; закон про реєстрацію прав власності на нерухомість; закон про недержавне пенсійне забезпечення та інші.

Результатом податкової політики в Україні стала неспроможність банківсько-кредитної системи акумулювати достатньо високий інвестиційний потенціал домашніх господарств, а також низький рівень капіталізації прибутків фірм із-за відсутності податкових стимулів його зростання. Пріоритетом податкової політики є забезпечення поточних податкових надходжень до бюджетів, що негативно впливає на інвестиційний процес, мотиви і поведінку національних та іноземних інвесторів. Нажаль, немає підстав вважати що вона зміниться, хоча податкова політика повинна одночасно забезпечувати поточні та майбутні податкові грошові потоки як основу доходів державного бюджету.

Щодо інвестиційної діяльності Львівської області нами було визначено, що в першу чергу необхідно стимулювати розвиток інвестиційної діяльності фінансових посередників ( в тому числі і зовнішніх). Було розраховано інвестиційний рейтинг Львівської області методом інституту реформ, за яким було встановлено інвестиційну привабливість області в порівнянні з іншими областями України. Результати інвестиційного рейтингу Львівської області базуються за підсумками 2003р на основі п'яти групи показників: (1) економічного розвитку; (2) розвитку інфраструктури; (3) фінансового сектору; (4) людських ресурсів; (5) підприємництва і місцевої влади. Всього було проаналізовано 40 показників і які на мою думку досить суттєво впливають на інвестиційний клімат Львівської області.

І найголовніше перспективи покращання інвестиційного клімату в Україні залежать не тільки від дій влади, але й від наполегливості потенційних інвесторів щодо впливу на владу. Так чи інакше капітал має особливість накопичуватись і вимагає вкладень. Рано чи пізно баланс інтересів між владою та капіталом встановиться, і покращання інвестиційного клімату набере невідворотного характеру.

Ситуація на внутрішньому інвестиційному ринку і на міжнародному ринку інвестиційних капіталів обумовлює нову роль держави та місцевих органів державної влади в інвестиційному процесі. В сучасних умовах інвестиційна сфера значною мірою зазнає впливу ринкових факторів. Ринкове реформування української економіки супроводжується поступовим усуненням держави і місцевих органів державної влади від безпосередньої інвестиційної діяльності, що знаходить відображення у невпинному скороченні централізованого фінансування капіталовкладень. Наслідком цього процесу є обмеження простору прямого державного управління та адміністрування в інвестиційній сфері. Це цілком закономірно і відповідає інтересам інвесторів, зацікавлених у послабленні бюрократичного тиску. Одночасно вони справедливо очікують від державних органів створення сприятливих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності.

Аналогічні вимоги висуваються як міжнародним, так і вітчизняним ринком інвестиційних капіталів. Область виступає на ньому в ролі покупця і перебуває в стані жорсткої конкуренції з багатьма іншими претендентами на інвестиції, а самі інвестори використовують широкий набір критеріїв для вибору регіону вкладення капіталів. Якщо інвестору, з точки зору процесу інвестування чи кінцевих результатів реалізації інвестиції, будуть запропоновані вигідніші ніж в області умови інвестування, то він буде обминати область і прямувати до кращих умов. Спрямувати його в область можливо лише шляхом створення не гірших, ніж у конкурентів, умов надходження і реалізації інвестицій. А це в компетенції місцевих органів державної влади.

Таким чином, внутрішні і зовнішні фактори вимагають якісних змін у ролі місцевих органів державної влади в інвестиційному процесі. При цьому з'являються нові підходи та напрямки в інвестиційному процесі, назріває необхідність застосування інших методів державного регулювання інвестицій. Вони полягають сьогодні в переході від бюрократичного адміністрування до обслуговування інвестиційного процесу, цілеспрямованого формування сприятливого і конкурентоспроможного інвестиційного клімату, підтримки підприємництва та інвестиційної діяльності. В цьому плані роль місцевих органів влади сильно зростає у порівнянні з передринковим періодом.

Хоч для приватизованих підприємств державне регулювання їх інвестиційного забезпечення порівняно з державним сектором має певні відмінності, однак державний і недержавний сектори функціонують у загальній інвестиційній сфері і певному інвестиційному кліматі, який створюється, насамперед, за допомогою регулювання шляхом законодавчо-нормативного забезпечення, організаційних заходів щодо гарантування і страхування ризиків, прямого державного фінансування інвестиційних програм.

Так у третьому розділі було розглянуто особливості державного регулювання інвестиційної діяльності Республіки Польща. Незаперечним можна сказати залишається факт, що адаптування системи державного регулювання інвестиційної діяльності Польщі в Україні є досить складним. Оскільки для здійснення інвестиційних проектів у Польщі українським підприємцям необхідні знання щодо ведення господарської діяльності на її території. Фірма, зареєстрована в Польщі, незалежно від походження її капіталу визнається польською, з обов'язками i правами згідно з чинним законодавством Польщі.

Так відомо , що для протистояння ЄС, Польща погодилася не збільшувати кількість зон,територіальної площі існуючих зон, а також не допомагати підприємствам з «проблемних», на думку ЄС секторів (текстильна промисловість, металургія, суднобудівна промисловість, видобуток вугілля, транспорт тощо). Проаналізувавши діяльність Спеціально економічних зон Республіки Польща , ми можемо стверджувати, що СЕЗ Республіки Польща є одночасно джерелом прибутків і джерелом зменшення надходжень до державного бюджету. З одного боку, фірми, які діють у зоні, не платять податку на прибуток, податку на нерухомість, на види транспорту, а також мита та ін., з громадського фонду додатково беруть гранти на підготовку працівників, страховий внесок до установи соціального страхування.

Однак, з другого боку, у зонах діють сучасні, більш ефективніші фірми, ніж ті, які діють поза зонами (для мінімізації ризику банкрутства фірм в СЕЗ перед отриманням дозволу на діяльність вимагається представлення повного бізнес-плану). Завдяки тому, що фірми сприяють зменшенню безробіття, зростають надходження з податку на прибуток, зменшуються витрати грошей з бюджету на соціальне забезпечення для безробітних. Отже вплив СЕЗ на

Проаналізувавши магістерську роботу тема якої «Дослідження системи державного регулювання інвестиційного клімату в Республіці Польща та розробка напрямів її адаптування в Україні», ми вважаємо , що було б доцільно зробити певні рекомендації , щодо покращення інвестиційного клімату на регіональному рівні загалом .

Як відомо, рівень економічного розвитку регіону і ступінь задоволення потреб жителів залежить від виробничої структури цього регіону, комплексного використання його ресурсів. Пріоритетні напрями залучення інвестицій і приватизації об'єктів, які перебувають у державній власності, мають визначатися саме з потреб регіонів. При цьому місцеве керівництво. Визначаючи пріоритетні напрями розвитку, має враховувати як мінімум:

- зобов'язання перед державним бюджетом;

- вимоги до підтримки належного рівня національної безпеки-економічної,екологічної тощо.

Важливо було б підкреслити, що на нинішньому етапі місцеві органи влади Львівської області мають сконцентрувати свою діяльність на вирішенні проблем, що відповідають інвестиційним потребам регіонів і вимогам іноземних інвесторів, та мають вирішальне значення для формування сприятливого і конкурентоспроможного інвестиційного клімату та забезпечення інтересів області.

а) Забезпечення політичної та економічної стабільності. Нині в області, в основному, подолано економічну кризу, стабілізовано промислове виробництво. Серед елементів політичної нестабільності особливо негативно сприймаються політизація економіки і протиріччя між виконавчою та законодавчою владою. Хоч зазначених проблем в області практично не існує, треба мати на увазі, що вони не тільки можуть підривати довіру іноземних інвесторів до інвестування в області, але й завдавати немалої шкоди престижу області. Важливо забезпечити відсутність політичних протиріч між центром та регіоном - це також важлива запорука привабливості інвестиційного ринку області.

б) Надання інвесторам перспектив довгострокового співробітництва. На рівні області йдеться про розробку і затвердження перспективних програм з питань соціально-економічного розвитку області, інших обласних програм. Це зробило б інвестиційний ринок області більш прозорим і зрозумілим для інвестора. Однак тут необхідно звернути особливу увагу на якість підготовки та виконання програм, оскільки програми, які не виконуються, справлятимуть негативний вплив на інвестиційний клімат.

в) Створення сприятливого нормативно-правового поля для надходження і реалізації іноземних інвестицій. Законодавча і нормативно-правова діяльність є в абсолютній компетенції держави і, в межах конституційних повноважень, місцевих органів державної влади. Маючи на меті залучення інвестицій, вони відповідальні за формування таких умов роботи інвесторів, які забезпечили б зростання надходжень вітчизняного та іноземного капіталу. У цьому плані найбільшу вагу мають:

- врахування в законах і нормативно-правових актах інтересів інвесторів;

- гарантування і страхування інвестицій і власності інвесторів;

- юридичне та інституціональне забезпечення надходження і реалізації інвестицій, а також прав власності інвестора;

- державна та регіональна підтримка інвестиційних проектів на основі надання певних пільг.

Врахування зазначених вимог до інвестиційних ринків сприяло б формуванню сприятливого і конкурентоспроможного нормативно-правового поля для діяльності інвесторів в області.

г) Реформування економіки і створення ринкових механізмів залучення та реалізації інвестицій.

Ні нормативно-правова база, якою б вона не була досконалою, ні гарантії та пільги, ні широкі перспективи для співробітництва чи інші чинники не будуть достатньо спрацьовувати, поки приватний іноземний інвестор не отримає в партнери приватного українського власника і, хоча б мінімальні, права власності на землю під об'єктом інвестування. Невирішення цих проблем є однією з головних причин вичікувальної позиції потенційних іноземних інвесторів стосовно інвестування в Україну. Поряд з проблемами, що мають бути вирішеними на загальнодержавному рівні, для області є дуже важливими приватизація комунальної власності, формування основ випуску муніципальних позик, створення міського (муніципального) інвестиційного банку в м. Львові.

д) Стимулювання активності за допомогою пільг. Враховуючи світовий досвід, було б доцільним запровадити адресну систему надання пільг для реалізації конкретних інвестиційних проектів, регіональних програм, виробництв тощо. Адресне надання пільг дозволить керувати напрямками використання іноземних інвестицій і забезпечить реалізацію конкретних проектів в конкретних галузях і регіонах. Адресна система пільг розширює можливості регіонів у здійсненні інвестиційної політики. Пільги можуть включати податкові пільги, пільги у формі фінансової допомоги, пільги нефінансовго характеру. Серед останніх можна назвати такі, як підготовка територій під забудову, надання об'єктів інвестування, землі, інфраструктури в оренду чи користування за пільговими цінами, надання пріоритетного права участі у виконанні регіональних замовлень і контрактів, сприяння у реалізації проектів, надання консультативних послуг, забезпечення необхідною інформацією, виконання маркетингових досліджень, сприяння у підготовці кадрів тощо.

е) Активізація внутрішнього інвестиційного процесу. Значна частина інвестицій іде на відтворення спожитого основного капіталу. Головна роль тут належить фонду амортизаційних відрахувань. Важливим моментом державної політики у цій сфері є виведення соціальної сфери з-під амортизаційних нарахувань. Це важливо як для державних, так і, особливо, для приватизованих підприємств. Адже на балансі підприємств утримується значна кількість об'єктів соціальної сфери, відрахування на утримання якої лягають на собівартість та ціну продукції. Діяльність місцевих владних органів області має бути спрямована на звільнення амортизації як джерела інвестування від необґрунтованих економічною доцільністю нарахувань.

є) Інвестиційно-інфраструктурне обслуговування. Нагальною є проблема підтримки місцевими органами державної влади розвитку інформаційної інфраструктури, включаючи створення відповідних банків даних, налагодження постійного моніторингу зовнішніх, національного і регіональних інвестиційних ринків, збору, обробки та актуалізації інформації щодо законодавства, підприємств, зацікавлених у залученні інвестицій.

Серед засобів конкуренції в боротьбі за іноземні інвестиції особливої ваги набирають інфраструктурні послуги, що забезпечують проживання та діяльність іноземців у країні інвестування. Необхідна розробка виваженої, економічно обґрунтованої політики щодо цін і тарифів на комунальні послуги та послуги телекомунікації, орендних ставок за користування офісними і виробничими приміщеннями тощо.

ж) Посилення міжнародного співробітництва і формування міжнародного інвестиційного іміджу області. Враховуючи, що в області реалізується порівняно небагато проектів в рамках програм міжнародної технічної допомоги, налагодження більш тісних робочих контактів з міжнародними та іноземними організаціями, що займаються цими питаннями, та підготовка для них конкретних проектів стають нагальними.

Однією з важливих складових процесу приваблення інвестицій різного виду відіграє створення сприятливого інвестиційного іміджу регіону в ЗМІ, що отримало в світовій практиці назву "ринку хороших новин". Образ динамічної, з добре розвинутим потенціалом економіки регіону, інформація про залучені інвестиції, про розробку та реалізацію інвестиційних проектів, участь в них міжнародних фінансових організацій - все це може принести відповідні економічні результати позитивного характеру.

з) Удосконалення управління і організаційного механізму регулювання інвестиційного процесу. Спрощення та впорядкування державного адміністрування, створення умов для ринкового саморегулювання інвестиційного процесу є вкрай необхідним. У цьому полягає сьогодні одне з головних завдань. Вирішення цієї проблеми буде сприяти також підриву основ корупції. Реформа управління інвестиційним процесом - одна з найважливіших підвалин створення сприятливого інвестиційного клімату в області.

и) Захист приватних і майнових інтересів інвесторів. Очікуване зростання надходжень інвестицій, зокрема,іноземних, в економіку області буде супроводжуватись зростанням кількості представників ділових кіл та їх приватного майна в області. У зв'язку з цим можуть постати специфічні проблеми захисту приватних і майнових прав громадян від посягань держави, корумпованих та кримінальних елементів. Тому відсутність таких проблем, а також оперативне їх вирішення, також суттєво впливає на формування сприятливого інвестиційного клімату в області, сприяє зростанню довіри інвестора до державної влади.

Список літератури:

1. Федоренко В.Г. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності-навчальний посібник.-с.56-74

2. Інвестиційний рейтинг регіонів України //Інститут реформ;Недержавний аналітичний центр.-К: 2003

3. Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. Міжнародна інвестиційна діяльність.-К.:КНЕУ-2003.-с.215-288

4. Пересада А.А., Коваленко Ю.М. Інвестиційний аналіз.-К.:КНЕУ-2003.- с.9-54

5. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні.- К.: Лібра-1998.-с.178-196

6. Євстратов Е. Иностранные инвестиции в економику СРСР.//Москва-1989г.-с.6-13

7. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996р.//Відомості Верховної Ради.-1996.-№19.

8. Польша твой економический партнер 2003/2004.-Варшава: Інститут коньюктуры и цен внешней торговли-2003.-с.36-112

9. Станчук С.П. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіони України. // Формування ринкових відносин в україні.-№9 -2004.-с.165-169

10. Мартиненко В. Оцінка інвестиційного клімату в Україні: теоретико-методологічний аспект // Вісник Національної академії державного управління -№1-2004.с.66-69

11. Захарін С.В. Поліпшення інвестиційно-інноваційного клімату в Україні // Міжгалузевий Науково-Технічний журнал :проблеми науки-№12-2003.-с.41-47

12. Власик А.С., Подвысоцкий В.Г., Федоренко В.Г. Инвестиционное сотрудничество в польсько-украинских экономических отношениях // Економіка та держава -№12-2003.с.107-111

13. Сергієчко О.М. Стратегічні напрямки інвестиційного розвитку України //Формування ринкових відносин в Україні-№1-2004.-с.18-23

14. Курмаєв П.Ю. Методичний підхід до визначення ефективності регіональної інвестиційної програми// Формування ринкових відносин в Україні-№9-2004.-с.46-49

15. Солдатенков В.В., Стороженко Л.О. Державне сприяння прямим іноземним інвестиціям//Економіка та держава -№9-2004.с.35-39

16. Андрухів Н. Оцінка інвестиційних процесів на Львівщині//Регіональна економіка -№2-2004.-с.256-259

17. Плахтій М.О. Вплив інвестиційних процесів на економічний розвиток регіону //Фінанси України-№8-2004.-с.54-62

18. Поплавська Ж.В., Поплавський В.Г. Інвестиційний імідж: регіональні аспекти//Фінанси україни-№7-2004.-с.47-54

19. Шевченко-Марсель В., Другов О. Шляхи активізації фінансово-інвестиційної діяльності в транскордонному регіоні//Регіональна економіка-№3-2003.с.36-39

20. Поляков М.А. Напрями формування довгострокової політики управління інвестиційним процесом підприємств регіону// Формування ринкових відносин в Україні-№9-2004.-с.215-218

21. Рибчак В.І. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України у світову економіку// Формування ринкових відносин в Україні-№1-2004.-с.132-135

22. Музиченько А.С. Державне регулювання інвестиційної діяльності//Формування економіки України-№9-2004.-с.46-49

23. Крупка І.М. Формування макроекономічного інвестиційного середовища в Україні//Фінанси України-№4-2004.-с.87-96

24. Економіка Львівщини у 1 півріччі 2002 року. Аналіз і тенденції.-Львів.-2002.-с.54-63

25. Как делать бизнес в Польше // Для всех , кто хочет больше знать о Польше-Варшава-2001-с.264

26. Борщевський В. Інституційні основи суспільно-економічних і ринкових перетворень у Польщі // Укоопспілка ЛКА.-Львів-2003.- с.47

27. Парцхаладзе Л. Інвестиційний клімат України:глобальне потепління//Дзеркало тижня-№29-24-30 липня 2004.-с.4

28. Міхал Узємбло. Україна-Польща: погіршення інвестиційно-інноваційного клімату на фоні зростання товарообігу // Зовнішньоекономічний кур'єр.-№1-2-2003.-с.18-21

29. С. Лукашик : Нові підходи у залученні іноземних інвестицій у Львівській області на 2003 рік // Зовнішньоекономічний кур'єр .-2003.-№1-2.-с.28-30

30. С. Кубів, А. Ластовскі: Кредит Банк(Україна): показова ефективність в умовах адміністративного та фіскального тиску // Зовнішньоекономічний кур'єр.-2003.-№1-2.-с.24-27

31. Р. Денис: шляхи поглиблення економічного співробітництва Львівської області з розширенним Європейським Союзом //зовнішньоекономічний кур'єр. - 2005.-№1-2.-с.29-30

32. Червона Л.Т., Назарчук М.І. Правове регулювання інвестиційної діяльності // Фінанси України.-2005.-№4-.с.68-71

33. Денисенко формування інвестиційної стратегії економіки України // Економіка та держава.-2005.-№3.-с.42-47

34. Захарін С.В. Інвестиційна політика в умовах переходу на модель сталого розвитку //Проблеми науки.-2005.-№3.-с.15-22

35. Харламов Г.О. Вплив інвестицій на економічне зростання// Фінанси України.-2005.-№3.-с.57-65.

36. Полевик В.Н. Проблемы привлечения прямых иностранных инвестиций в экономику Украины и пути решения этих проблем// Проблемы науки.-2005.-№2-с.46-52

37. Таньков К.С. Особливості розвитку інвестиційних процесів на регіональному рівні // Формування ринкових відносин в Україні-2005.-№1.-с.17-20

38. Лейвин О. Залучення інвестицій в умовах ринкової економіки //Інтелектуальна власність.-2005.-№1.-с.29-32

39. Ковальчук О.В. Формування та реалізація державної інвестиційної політики//Проблеми науки.-2004.-№12.-с.2-9

40. Довганюк Л.В. Інвестиційна діяльність в Україні та напрями її активізаціі//Формування ринкових відносин в Україні.-2004.-№11.-с.102-106

41. Гайдуцький А.П. Класифікація чинників інвестиційної привабливості економіки // Ринок цінних паперів україни.-2004.-№9-10.-с.9-15

42. Дацій Н. Державне регулювання інвестиційного ринку в Україні //Вісник НАДУ-2004.-№4.-с.296-302

43. Василик О.Д., Лютий І.О. Від теорії інвестицій до інноваційної політики//Фінанси України.-2003.-№12.-с.125-127

44. Бадах Г. Смена климата // Обзор украинского рынка.-2004.-№7.-с.10-12

45. Алексеенко М.Д., Алексеенко Л.М. До питання про доступ іноземного капіталу//Формування ринкових відносин в Україні.-2004.-№6.-с.42-47

46. Сунцова О.О. Інвестиції: економічна суть та форми //Актуальні проблеми економіки.-2004.-№6.-с.18-24

47. Гайдуцький А.П. Оцінка інвестиційної привабливості економіки //Економіка і прогнозування.-2004.-№;.-с.119-130

48. Дудій Т. Політика держави у сфері іноземного інвестування//Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України.-2004.-№2-с.283-292

49. Инвестиционный рейтинг регионов Украины // Обзор украинского рынка.-2004.-№3-.с.15-16

50.Бадах Г. Активный инвестор Украины//Обзор украинского рынка.-2003.-№11.-с.59-61

51. Гуткевич С.О., Сеперович Н.В. Спеціальна економічна зона як пріорітетний об'єкт інвестування // Актуальні проблеми економіки.-2003.-№12.-с.16-20

52. Становлення інвестиційно-інноваційної моделі економічного розвитку(досвід україни та Польщі) // Економіка та держава.-2003.-№12.- с.25-27

53. Курмаев П.Ю. Теоретичні аспекти ефективного функціонування регіонального ринку інвестицій//Формуванння ринкових відносин в Україні.-2004.-№1.-с.45-49

54. Коломицев В. Деякі аспекти формування інвестиційного клімату в регіоні//Торгівля і ринок України.-2002.-Випуск13,Т.І.-с.227-232

55. Стародубровський В. Кривая дорога прямых инвестиций // Вопросы экономики-2003.-№1.-с.73-96.

56. Гохберг Ю. До питання активізації інвестиційної діяльності на державному рівні//Економіст.-2003.-№8.-с.64-68

57. Сучасні аспекти управліяння інвестиціями. Формування ринкових відносин в Україні.-2004.-№9.-с.175-178

58. Сталінська О. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів України//Економіст.-2003.-№9.-с.68-70.

59. Дубина Є., Дубин В., Шевцов А. Инвестиции и изменения климата//Обзор украинского рынка.-2003.-№9.-с.66-70.

60. Маковеев П.С., Шарков М.В. Сучасний стан і перспективи регіонального інвестування // Формування ринкових відносин в Україні.-2003.-№9.-с.29-37

61. Письмак В. Удосконалення законодавчого поля - одня зумов розвитку інвестиційного процесу//Економіст.-2003.-№3-с.58-61

62.Терлецька Л. Спеціальний режим інвестиційної діяльності // Вісник ПС України-.2002.-№3.-с.47-49

63. Ковальчук О.В. Економіко-правові основи інвестування // Актуальні проблеми економіки.-2002.-№12.-с.42-48

64. Прядко В., Гилка М. Проблеми інвестування економіки західноукраїнського регіону // Економіка. Фінанси. Право.-2001.-№12-.с.26-27

65. Худолій Л.М., Захарчук О.І. Перспектива залучення інвестицій в регіоні //Актуальні проблеми економіки.-2002.-№1-с.26-29

66. Балюк Н.М. Ковтун О.І. Особливості державного регулювання інвестиційної діяльності в економіках перехідного типу(на прикладі України) // перехідні економічні системи.-2001.-с.205-207

67. Крейдич І. Аналітичні підходи в обґрунтуванні структури інвестиційного капіталу//Економіка.фінанси.Право.-2002.-№2.-с.21-23.

68. Онищенко В. Сучасні напрямки формування інвестиційного процесу в Україні // Економіка України.-2001.-№10.-с46-51

69. Кравчук А.В. Залучення інвестицій в економіку регіону // Фінанси України.-2001.-№11.-с.109-114

70. Захарченко В.И. Государственный и региональний уровни регулирования инвестиционной деятельности//Фондовый рынок.-2001.-№30.-с.6-10.

71. Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні К.: “Принт Експрес”,2001р.-№1,2,3,4,5.

72. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності» від 15 липня 1999р.-№977

73. http://www.ukraine-ir.narod.ru/conferences/e1/pechena.htm

74. http://www.ucipr.kiev.ua/moules.php?op=modload&name=news&file

75. http://www.visnyk.org.ua/nomer/4/resonance

76. http://www.region.vin.com.ua/uk/main/bizn_protinv.html

77. http://www.polska.com.ua/ambasada/prasa/1571

78. http://www.sta.lviv.ua/print.php?sid=113

79. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id= 9669265

80. http://www.lviv.proua.com/news/2004/03/18

81. http://www.aqmb.-ucraina.com/tem/ucraina/zakoninvest.htm

82. http://www.horuz.narod.ru/fr-N 32000.htm

83 .http://

www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php.?s=prnto&issue=2001_1-2

84. http://www.niss.gov.ua/table/stol 15/002.htm

85. http://www.securities.org.ua/securities_paper/rewiew/php.?id=276&pub =625

86. http://www.2pravda.com.ua/archive/1/4.shtm

87. http://www.justinian.com.ua/narticle.php.?id=1112N20/32/4

88. http://www.imdesign.kiev.ua/icenter/_works/work0004phtm

89. http://www.refineua.com.ru/pageid-1399-1.html

90. http://www.usfa.org.ua/publ/climate.htm

91. http://www.5ka.ru/28/4765/1/html

92. http://www.ipa.net.ua/index.php.?id=25

93. http://www.polska.net.ua/index/php?blog.posts_first=955&blog_posts_show=1&art=ІНВЕСТИЦІЇ

94. http://www.inwest.lviv.ua/index.php?item=04

95. http://www.ir.org.ua/docs/Ek_esse/2003/Ese16/htm

96. http://www.ir.org.ua/docs/Ek_esse/2005/pl_integr/pdf.

97. http://www.me.gov.ua

ДОДАТОК А

Показники для розрахунку Інвестиційного рейтингу регіонів

Група

Назва показника

1. Економічний розвиток

Валова додана вартість в розрахунку на 1 мешканця, грн (за 2002р.)

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування по підприємствах, що одержали прибуток, млн. грн

Частка підприємств, які одержали збиток, %

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування по підприємствах, що одержали збиток, млн. грн.

Питома вага продукції відвантаженої на бартерних умовах, %

Обсяг відвантаженої промислової продукції в розрахунку на 1 міського мешканця, грн.

Валова продукція с/г на 100 га с/г угідь, тис. грн

Доходи місцевих бюджетів на 1 мешканця, грн

Видатки місцевих бюджетів на 1 мешканця, грн

Обсяг роздрібного товарообороту на 1 мешканця, грн

Дохід від реалізації послуг на 1 мешканця, грн

Обсяг підрядних робіт, виконаних власними силами

будівельних підприємств в розрахунку на 1 мешканця, грн

Освоєно інвестицій в основний капітал на 1 мешканця, грн

Приріст дебіторської заборгованості, млн. грн

Приріст кредиторської заборгованості перед бюджетом, млн. грн.

Обсяг експорту товарів та послуг на 1 мешканця, дол. США

Обсяг імпорту товарів та послуг на 1 мешканця, дол. США

Прямі іноземні інвестиції на 1 мешканця на 1.01.2004р, дол. США

Інвестиції з регіонів на 1 мешканця на 1.01.2004р, дол. США

Приріст прямих іноземних інвестицій на 1 мешканця, дол. США

Приріст інвестицій з регіонів на 1 мешканця, дол. США

2.Розвиток інфраструктури

Обслуговано приїжджих у готелях у розрахунку на 1 місце, осіб

Рівень доходів готелів від основного виду діяльності у розрахунку на 1 приїжджого, грн.

Введення в дію торговельних будівель в розрахунку на 1 мешканця, кв. м.

Щільність автомобільних шляхів на 1000 кв. км

Щільність залізничних колій на 1000 кв. км

Обсяг пасажирських перевезень автотранспортом, тис. осіб

Загальний обсяг вантажних перевезень (авто-, авіа-, водний транспорт), тис. т

Кількість основних домашніх телефонних апаратів на 100 сімей

Доходи від реалізації послуг зв'язку на 1 мешканця, грн

Кількість отриманих патентів на винаходи в розрахунку на 1 штатного працівника

Частка підприємств, що займались інноваціями, в загальній кількості промислових підприємств, %

Обсяг інноваційних витрат в розрахунку на 1 штатного працівника, грн

Кількість персональних обчислювальних машин на 1000 міських мешканців

Питома вага підприємств(організацій), що використовують телекомунікаційні пакети, %

3. Фінансовий сектор

Статутний капітал діючих банків, млн. грн

Вклади населення у національній валюті на 1 мешканця, грн

Вклади населення в іноземній валюті на 1 мешканця, грн

Довгострокові кредити, надані комерційними банками суб'єктам господарювання, млн. грн

Загальна балансова вартість фінансових інвестицій інститутів спільного інвестування, млн. грн.

Обсяг виконаних угод торговцями цінних паперів, млн. грн

Обсяг укладених угод на біржах регіону, тис. грн

Випуск акцій за 2003р., млн.грн

4. Людські ресурси

Кількість легкових авто в особистій власності на 1000 постійних мешканців

Введено в експлуатацію житла забудовниками всіх форм власності на 1000 мешканців, кв.м загал.площі

Видатки місцевих бюджетів на освіту на 1 мешканця, грн

Видатки місцевих бюджетів на охорону здоров ' я на 1 мешканця, грн

Кількість зареєстрованих злочинів на 100 тис. мешканців

Коефіцієнт забрудненості поверхневих водних об'єктів скидами (коефіцієнт Енгеля)

Коефіцієнт забрудненості повітря викидами шкідливих речовин (коефіцієнт Енгеля)

Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на 1 штатного працівника, грн.

Кількість штатних працівників, яким не виплачено зарплату, % (на 1.04.2004р.)

Сума невиплаченої зарплати в середньому на 1 працівника, у % до середньомісячної зарплати

Доход на 1 мешканця, грн

Рівень економічної активності у віці 15-70 років, %

Рівень зареєстрованого безробіття, %

Смертність населення (на 1000 мешканців)

Випуск вищими навчальними закладами І-ІІ рівня акредитації в розрахунку на 10 тис. мешканців регіону

Випуск вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівня акредитації в розрахунку на 10 тис. мешканців регіону

Забезпеченість житлом у середньому на 1 мешканця, кв.м заг. площі

Рівень оплати населенням електроенергії, %

Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг, %

Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. мешканців

Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. мешканців

Кількість оздоровлених на 1000 постійних мешканців регіону, в якому знаходиться заклад

5. Підприємництво і місцева влада

Кількість малих підприємств на 10 тис. мешканців

Кількість фермерських господарств на 10 тис. сільських мешканців

Рівень зайнятості на малих підприємствах, у % до кількості населення у працездатному віці

Надходження єдиного податку від малих підприємств до місцевих бюджетів в розрахунку на 1 тис. грн реалізованої продукції, грн

Надходження фіксованого сільськогосподарського податку до місцевих бюджетів у розрахунку на 1 га с/г угідь, грн

Кількість малих підприємств, що випускали продукцію/надавали послуги, % від загальної кількості малих підприємств

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування суб'єктів малого підприємництва, млн. грн.

Частка малих підприємств, які одержали прибуток, %

Чисельність держслужбовців в органах виконавчої та судової влади на тисячу мешканців

Чисельність держслужбовців в органах місцевого самоврядування на тисячу мешканців

ДОДАТОК Б

Інвестиційний рейтинг Львівської області за 2003р.

Група

Назва показника

1.Економічний розвиток

Валова додана вартість в розрахунку на 1 мешканця, грн

2459

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування по підприємствах, що одержали прибуток, млн. грн

96

Питома вага продукції відвантаженої на бартерних умовах, %

4,8

Видатки місцевих бюджетів на 1 мешканця, грн

546,3

Обсяг роздрібного товарообороту на 1 мешканця, грн

932,32

Обсяг підрядних робіт, виконаних власними силами будівельних підприємств в розрахунку на 1 мешканця, грн

734,6

Освоєно інвестицій в основний капітал на 1 мешканця, грн

784,3

Приріст дебіторської заборгованості, млн. грн

6456

Приріст кредиторської заборгованості перед бюджетом, млн. грн.

472

Обсяг експорту товарів та послуг на 1 мешканця, дол. США

190,2

Обсяг імпорту товарів та послуг на 1 мешканця, дол. США

211,3

Прямі іноземні інвестиції на 1 мешканця на 1.01.2004р, дол. США

86,34

Інвестиції з регіонів на 1 мешканця на 1.01.2003р, дол. США

0,25

Приріст прямих іноземних інвестицій на 1 мешканця, дол. США

26,21

Приріст інвестицій з регіонів на 1 мешканця, дол. США

0,25

2.Розвиток інфраструктури

Щільність автомобільних шляхів на 100 кв.км

38,1

Щільність залізничних колій на 100 кв.км

6,0

Кількість основних домашніх телефонних апаратів на 100 сімей

67

Кількість отриманих патентів на винаходи

324

Вклади населення у національній валюті на 1 мешканця, грн

311

3.Фінансовий сектор

Вклади населення в іноземній валюті на 1 мешканця, грн

307

Довгострокові кредити, надані комерційними банками всього, млн. грн

402

Випуск акцій за 2003р., млн.грн

156124

4Людські ресурси

Кількість легкових авто в особистій власності на 1000 постійних мешканців

103,0

Видатки місцевих бюджетів на освіту на 1 мешканця, грн

138,2

Видатки місцевих бюджетів на охорону здоров ' я на 1 мешканця, грн

107,6

Кількість зареєстрованих злочинів на 10 тис.мешканців

75,4

Забруднення водних об'єктів млн. м 3

45,0

Викиди шкідливих речовин у повітр'я тис.т

-

Середньооблікова кількість штатних працівників,тис.осіб

622,5

Рівень зареєстрованого безробіття, %

6,3

Смертність населення (на 1000 мешканців)

15,2

Чисельність студентів,що навчалися у ВУЗ І-ІІ рівня акредитації

12,29

Чисельність студентів ,що навчалися у ВУЗ ІІІ-ІV акредитації

30,1

5. Підприємництво і місцева влада

Кількість малих підприємств на 10 тис. мешканців

59

Надходження єдиного податку від малих підприємств до місцевих бюджетів млн. грн

40,2

Надходження фіксованого сільськогосподарського податку до місцевих бюджетів млн.грн

1,9

Чисельність держслужбовців в органах виконавчої та судової влади на тисячу мешканців

4,52

Чисельність держслужбовців в органах місцевого самоврядування на тисячу мешканців

1,74


Подобные документы

  • Дослідження польсько-українських прямих інвестицій на тлі євроінтеграційних процесів і економічної ситуації. Аналіз негативних і позитивних тенденцій взаємної інвестиційної діяльності. Розвиток і стимулювання взаємних інвестицій між Україною і Польщею.

    дипломная работа [907,3 K], добавлен 09.01.2011

  • Регулювання ЗЕД як сукупність інституціонального, державного та громадського регулювання. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності. Розрахунок ефективності експорту товару. Визначення величини торгового балансу та балансу руху капіталу.

    контрольная работа [59,9 K], добавлен 13.04.2013

  • Економічні теорії міжнародного інвестиційного руху капіталів. Горизонтальні й вертикальні прямі іноземні інвестиції. Динаміка та структура залучених прямих іноземних інвестицій в економіку України. Стан і перспективи зростання інвестиційної привабливості.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 02.07.2015

  • Надходження в Україну прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу. Сучасний стан іноземного інвестування. Зовнішня торгівля товарами та послугами. Формування привабливого інвестиційного клімату України, підвищення обсягу інвестицій.

    контрольная работа [500,8 K], добавлен 29.03.2012

  • Аналіз розвитку прямих іноземних інвестицій в Україні. Перспективи активізації залучення їх в економіку країни. Вирішення проблем правового регулювання інвестицій. Застосування механізму приватного партнерства. Розміщення акціонерного капіталу в державі.

    курсовая работа [168,5 K], добавлен 29.11.2014

  • Дитинство, освіта Радослава Сікорського - польського політика і державного діяча, політолога і журналіста. Початок кар'єри, політичні погляди щодо зовнішньої політики режиму Путіна. Підписання договору про створення американської системи ПРО в Польщі.

    реферат [12,2 K], добавлен 17.11.2014

  • Теоретичні засади митно-тарифного регулювання: аналіз митного кодексу - основного інструменту регулювання митної політики країни та мита, як інструмента регулювання експортно-імпортних операцій. Аналіз митно-тарифної політики України на сучасному етапі.

    курсовая работа [47,1 K], добавлен 25.04.2010

  • Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Порівняльний аналіз державного регулювання в країнах з різними моделями управління. Особливості державного регулювання у країнах ЄС (на прикладі Німеччини, Франції і Великобританії).

    курсовая работа [45,6 K], добавлен 22.11.2013

  • Значення іноземних інвестицій в розвитку національної економіки. Встановлення в Україні національного режиму інвестиційної та іншої господарської діяльності. Форми іноземних інвестицій. Недоліки та проблеми залучення іноземних інвестицій в Україні.

    контрольная работа [93,2 K], добавлен 16.10.2014

  • Сутність і форми світової торговельної політики, її тарифні та нетарифні методи регулювання. Причини виникнення та класифікація міжнародних організацій, їх призначення в сфері регулювання світової торгівлі. Особливості співробітництва України з СОТ.

    дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.