Особливості говтвянського періоду в історії роду Трощинських

Згадки про рід Трощинських у період, коли його представники мешкали в м-ку Говтва Миргородського полку. Найперша згадка в документах про проживання представників роду Трощинських в Яреськівській сотні належить до 1741 р. Родові дерева Трощинських.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2023
Размер файла 494,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості говтвянського періоду в історії роду Трощинських

Володимир Захаров

Zakharov Volodymyr M. - local historian, the author of books and articles on the history of the Shishatsky district, aresearcher of the Troshchinsky family (Poltava).

FEATURES OF THE GOVTVYANSKY PERIOD IN HISTORY TO THE TROSHCHINSKY FAMILY

The purpose of the publication is to find and investigate references about Troshchinsky family during the period when representatives of this family lived in Govtva, Mirgorod Regiment. Research methods correspond to this purpose are based on the principles of historicism and objectivity, presented by general scientific methods of analysis, induction, biographical, psychoanalytic, and especially historical prosopographic methods. The scientific novelty of the study is that for the first time the facts of the presence of representatives of the Troshchinsky family in Govtva family were analyzed and systematized, as well as new facts are given to the question of the origin of the Yareskov branch of the Troshchinsky family. Based on the analysis, it was concluded that the Troshchinsky family lived in town Govtva from 1720 to 1742 before moving to town Yareski, using the surname Kvashchenko (it is a later form of surname Kvachenko). This is confirmed by the facts: 1) the absence of metric records about the Troshchinsky family in the metric books of the churches of Govtva for the period 1720 to 1742; 2) The presence during this period of metric records for the Kvashchenko family (another form of the Kvachenko surname); 3) Mention of the wedding of Yareski resident Prokip Ivanovich Kvachenko with Maria Leontiivna in 1743, in the absence of references to representatives of the Kvachenko family in Yareski and the presence in Yareski of a resident - Prokip Ivanovich Troshchinsky with his wife Maria Leontiivna; 4) The disappearance of entries in the metric books of Govtva for the Kvashchenko family in the early 40s of the XVIII century, and the appearance of documentary references about the Troshchinsky family in the Yareski at this time; 5) Mentions about Marina Leontiivna Troshchinskaya as the wife of Prokip Ivanovich Troshchinsky and at the same time the wife of Prokip Ivanovich Kvashchenko; 6) The similarity of the ancestral trees of the Kvashchenko family from Govtva and the Troshchinsky family from Yareski.

The testimonies and documents given in the article indicate that representatives of the Troshchinsky family in 1720-1742 lived in Govtva, having the name Kvashchenko or Kvachenko. In the early 1740s representatives of this family moved from Govtva to city Yareski, where they are mentioned under the surname Troshchinsky. These facts emphasize on the need for further study of the Troshchinsky family before appearing in Yareski in order to establish the characteristics of the origin of this genus.

Key words: Troshchinsky, Kvashchenko, Govtva, Yareski, genealogy.

Мета публікації - виявити та проаналізувати згадки про рід Трощинських у період, коли його представники мешкали в м-ку Говтва Миргородського полку. Методи дослідження відповідають означеній меті, ґрунтуються на принципах історизму та об'єктивності, представлені загальнонауковими методами аналізу, індукції, біографічним, психоаналітичним та спеціально-історичним просо- пографічним методом. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше проаналізовано та систематизовано факти, які свідчать про проживання представників роду Трощинських у м-ку Говтва, а також наведено нові факти, що стосуються питання походження яреськівської гілки роду Трощинських. На основі проведеного аналізу зроблено висновки, що родина Трощинських мешкала в м. Говтва в період із 1720 по 1742 рр. перед переселенням в м-ко Яреськи під прізвищем Кващенко (пізніша форма прізвища Кваченко). Це підтверджуємо такими фактами: 1) відсутність метричних записів про рід Трощинських у метричних книгах церков м. Говтви за період із 1720 по 1742 рр.; 2) наявність у цей період метричних записів про рід Кващенко (інша форма - Кваченко); 3) згадка про весілля яреськівського жителя Прокопа Івановича Кваченка з Марією Леонтіївною в 1743 р. при відсутності в м. Яреськи згадок про представників роду Кваченок та наявності в м. Яреськи мешканця Прокопа Івановича Тро- щинського з дружиною Марією Леонтіївною; 4) зникнення записів у метричних книгах м. Говтви про рід Кващенок на початку 40-х рр. XVIII ст. та поява документальних згадок про рід Трощинських у м. Яреськи в цей час; 5) згадки Марини Леонтіївни Трощинської як дружини Прокопа Івановича Трощинського та в той же час дружини Прокопа Івановича Кващенка; 6) подібність родових дерев родів Кващенок із м. Говтва та Трощинських із м. Яреськи.

Наведені в статті факти та документи свідчать, що представники роду Трощинських у 1720-1742 рр. мешкали в м. Говтва, маючи прізвище Кващенко або Кваченко. На початку 1740-х рр. представники цієї родини переселилися з м. Говтва в м. Яреськи, де їх згадували під прізвищем Трощинські. Ці факти наголошують на необхідності подальшого дослідження генеалогії Трощинських до їх появи в Яреськах із метою встановлення особливостей походження цього роду.

Ключові слова: Трощинські, Кващенко, Говтва, Яреськи, генеалогія.

Одним із маловідомих періодів у генеалогії яреськівської гілки Трощинських є період, коли представники цього роду мешкали в м. Говтва Говтвянської сотні Миргородського полку.

Вивчення цього періоду допомогло б детально встановити походження роду Трощинських, оскільки зараз існує декілька версій, якими оперують дослідники. Це версія О. Лазаревського, опублікована в журналі «Киевская старина» у 1888 р.1 та розширена В. Л. Модзалевським для публікації в 5-му томі «Малоросійського родословника» Лазаревский А. Люди старой Малороссии. Киевская старина. 1888. Т. XXIII. С. 371-373. Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. Киев, 1914. Т. 4: П-С. С. IV.. Інша версія походження роду Трощинських була опублікована в журналі «Русская старина» у 1882 р. у статті без зазначення автора «Дмитрий Прокофьевич Трощинский. 1754-1829» Дмитрий Прокофьевич Трощинский. 1754-1828. Русская старина. 1882. Т. XXXIV. С. 641-682.. Ця версія була розширена в працях С. Ц. Лопацької Лопацкая София Цезарьевна. Заметки о роде Трощинских и генеалогия Трощинских. Рукописный отдел Института русской литературы (Пушкинского дома) РАН (Санкт-Петербург) (далі - РО ИРЛИ). Ф. 538. Оп. 1. Д. 131. Л. 2 об..

Зв'язок Трощинських із м. Говтва виявляємо у справі № 437, яку зберігають в описі 1 фонду 54 Центрального державного історичного архіву України у м. Києві під назвою: «Справа про присвоєння Андрію Трощинському, сину покійного військового товариша Прокопа Івановича Трощинського, чину військового товариша, 1766 рік».

Згідно із відомостями, поданими у вказаній справі, дід Прокопа та Мартина Трощинських Матвій мешкав у Білій Церкві та «состоял в оном компуте казачьем». Їх батько Іван переселився зі вказаного міста до м. Говтви Миргородського полку, де набув міщанського звання.

Мартин та Прокіп дістали свідоцтво старожилів м. Києва Афанасія Йосифо- ва, Миколи Главацького, київського сотника Єремія Сили, городового отамана Семена Костовського з печатями Київського військового суду, в якому було вказано, що їх прадід належав до козацького стану і посідав уряд білоцерківського сотника за гетьманування Б. Хмельницького. Їхній дід Матвій Трощинський за урядування полковника С. Палія перебував у козацькому стані і брав участь у численних походах. Після його смерті дружина з дітьми переселилася з Білої Церкви Справа про присвоєння Андрію Трощинському, сину покійного військового товариша Прокопа Іва-новича Трощинського, чину військового товариша, 1766 рік. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАК України). Ф. 54. Оп. 1. Спр. 437. Арк. 2-2 зв..

Прокопа Трощинського у 1727 р. призначили збирачем податків до Гов- твянської сотні, у 1732-1733 рр. він виконував обов'язки сотенного говтвянсько- го комісара, у 1736 р. приймав провіант до Кременчуцького, Царичанського та Переволочанського магазинів у мешканців Говтвянської сотні, а в 1737 р. виконував функції полкового збирача податків. Брат Прокопа та Мартина Федір Трощинський під час російсько-турецької війни у 1738 р. перебував у Дністровському поході. У 1739 р. Мартин та Прокіп Трощинські брали участь у відсічі ворожого нападу, а після цього Мартин Трощинський був відряджений до Хотинського походу. У 1745 р. Прокіп та Мартин Трощинські отримали чин значкового товариша.

Прокіп Трощинський розпочав службу у 1727 р., виконував доручення Миргородської полкової канцелярії. У 1745 р. він отримав чин значкового товариша, у 1752 - військового товариша Там само. Арк. 2 зв.. Прокіп помер 25 серпня 1754 р. в м. Глу- хові Там само. Арк. 1..

Містечко Говтва, нині село Козельщинського району, розташоване на лівому березі р. Псел, у тому місці, де в нього впадає р. Говтва. За життя Прокопа Трощинського це було сотенне містечко Миргородського полку, у якому діяли чотири церкви Описи Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст.: / [Археогр. комісія та ін.; упоряд. Г. В. Бо-лотова та ін.; редкол.: Н. С. Сохань (відп. ред.) та ін.]. Київ: Наукова думка, 1989. С. 225..

За даними, уміщеними в енциклопедичному довіднику «Полтавщина», у передмісті Говтви діяли три церкви: Михайлівська (1715), Богоявленська (1753) та Преображенська (1760). Церква Успіння Пресвятої Богородиці була побудована в 1750 р. в районі містечка, відомого під назвою Поділ Полтавщина: енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. Київ: УЕ, 1992. С. 182.. Проте на сьогодні відомі метричні книги цієї церкви, датовані 1722 р., що суперечить вказаній даті будівництва. Розташування церкви вказане в ранніх метриках як «на горе». У цих самих метриках згадують локацію жителів - «меського», «подгороного», «замос- тянського» Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 2. Там само. Арк. 2-17..

Особливу увагу під час аналізу метричних книг церкви Успіння Святої Богородиці містечка Говтва привертає родина Кващенко або Кваченко. Із 1722 по 1725 рік включно їх представників взагалі не згадували в метричних книгах церков м. Говтви11. І тільки згідно з метричною книгою за 1726 р. в «голтвянського замостя человека» Федора Кващенка 11 лютого народився син Улас Там само. Арк. 18., який помер наступного дня Там само. Арк. 23.. Локалізація «замостя человека» вказує на те, що чоловік жив у куті містечка за мостом на р. Псел Описи Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст. С. 225..

19 січня 1729 р. згадують одруження Микити Кващенка з дівицею Марією Прокопівною. Свідками шлюбу були Федір Дякченко та Федір Кващенко Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 88.. 8 березня цього ж року в Федора Кващенка народилася донька Агафія Там само. Арк. 86 зв.. 14 липня 1735 р. був охрещений син Прокопа Кващенка Степан. Хрещеними батьками стали Мартин Кваченко та Ірина, дружина Івана, поповича Михайлівського Там само. Арк. 50.. У цьому записі прізвище Прокопа вказане як Кващенко, а Мартина - як Кваченко. Надалі форму прізвища Кващенко не використовували, а замість неї зазначали Кваченко. Степан, син Прокопа, помер 1 вересня 1736 р. Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 61. 16 вересня 1735 р. Прокіп Кваченко охрестив сина Микиту з родини Кондратенків Там само. Арк. 50.. У травні (дата не вказана) 1737 р. в Прокопа Кваченка народилася донька Олена. Хрещеними батьками стали Василь Остроградський та Анна, дружина Івана (прізвище нерозбірливе) Там само. Арк. 63 зв.. Олена померла 27 березня 1738 р. Там само. Арк. 73 зв. 17 жовтня 1737 р. Мартин Кваченко одружився з Феодосією Левковою, прислужницею Івана Остроградського. Свідками стали отець Степан Григорієв Святомихайловський (священик місцевої церкви Святого Михайла) та Прокіп Кваченко Там само. Арк. 66 зв.. 18 січня 1738 р. в Мартина Кваченка та Феодосії народилася донька Фекла Там само. Арк. 70.. 20 січня 1738 р. померла дружина Прокопа Кваченка Фекла Там само. Арк. 73.. 6 лютого 1740 р. у Федора Кваченка народився син Іван. Хрещеними стали Мартин Кваченко та Марина Попівна Там само. Арк. 81.. 14 серпня 1742 р. в говтвянського жителя Федора Трощинського народився син Максим. Після цього запису він уже не фігурує в метричних книгах Метричні книги 1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 195. Арк. 9 зв.. У метричній книзі від 3 червня 1743 р. міститься запис: «Житель Яреськовский вдов по последней жене Прокопий Іванов Кваченко з девицею Мариною Леонтиевною первим браком» Там само. Арк. 15.. Важливо те, що в записі вказано ім'я по-батькові Прокопа Кваченка. Це була остання згадка роду Кваченок у метричних книгах Успенської церкви.

Найперша згадка в документах про проживання представників роду Трощинських в Яреськівській сотні належить до 1741 р. У ревізії Миргородського полку згадували, що значковий товариш Прокіп Трощинський володів двором у Яреськівській сотні Ревізія Миргородського полку 1741 р. ЦДІАК України. Ф. 51. Оп. 3. Спр. 19338. Арк. 476..

Аналіз родових дерев Кващенок із м. Говтви та Трощинських із м. Яреськи доцільно подати у вигляді блочних схем (див. схему).

Трощинські м.Яреськи

Родові дерева говтвянських Кваченок та яреськівських Трощинських

трощинський родовий говтвянський

Порівнюючи представників обох родів, можна помітити схожість структури родових дерев та загальні моменти біографії деяких членів родини.

Івана Кващенка в метричних книгах не згадують. Але відомо, що Прокіп Кващенко був сином Івана Метричні книги 1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 195. Арк. 15..

Івана Трощинського згадують як козака яреськівського, що мав синів Прокопа, Мартина та Дем'яна Справа про передачу на розгляд Миргородської полкової канцелярії спадкового спору між синами і онуками козака Яреськівської сотні Івана Трощинського. 2 листопада 1755 р. 3 арк. ЦДІАК України. Ф. 51. Оп. 1. Спр. 1266. Арк. 1-1 зв.. Про смерть 90-літнього Івана Трощинського згадували 29 вересня 1760 р. в метричній книзі церкви Різдва Христового м. Яреськи Метрична книга церкви Різдва Христового м. Яреськи. Державний архів Полтавської області (далі - ДАПО). Ф. 1010, Оп. 1. Спр. 15. Арк. 46 зв..

Федора Кващенка згадували у 1726 р. Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 18., а в 1729 р. він став шлюбним свідком на весіллі Микити Кващенка та Марії Прокопівни Там само. Арк. 88.. У цьому ж році в нього народилася донька Агафія Там само. Арк. 86 зв., а в 1740 р. - син Іван, якого охрестив Мартин Ква- щенко Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 81.. У 1742 р. згадують Федора, але вже Трощинського' у якого народився син Максим Метричні книги 1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 195. Арк. 9 зв.' Подальші згадки відсутні.

Федора Трощинського згадували як брата Прокопа та Мартина, що перебував у 1738 р. в Дністровському поході Справа про присвоєння Андрію Трощинському, сину покійного військового товариша Прокопа Івановича Трощинського, чину військового товариша, 1766 рік. 12 арк. ЦДІАК України. Ф. 54. Оп. 1. Спр. 437. Арк. 2 зв.. Федір мав сина Івана, згадки про нащадків якого містяться в документах Герольдії, датованих 1827 р., що зберігаються в РДІА: «В списке о семействе оного Трощинского 1823 года июня 9 дня показано: Иван Федоров сын Трощинский 77 лет, женат поручика Федора Косяровского на дочери Ирине, у него 6 сынов: Иларион 24, Григорий 22, Роман 18, Василий 17, Андрей 15, Карп 13 и пять дочерей: Ульяна 20, София 19, Мария 11, Анна 9 м Ольга 4 лет» Правительствующего сената Герольдия. Дело о дворянстве рода Трощинских. 1829 г. Российский государственный исторический архив (Москва) (далі - РГИА). Ф. 1343. Оп. 30. Д. 2959. Л. 3..

Мартина Кващенка вперше згадують у 1736 р. як хрещеного Степана, сина Прокопа Кващенка Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 50.. У 1737 р. Мартин одружився з Федосією Левковою. Свідком на весіллі був Прокіп Кващенко Там само. Арк. 66 зв.. У 1738 р. в подружжя народилася донька Фекла Там само. Арк. 70.. У 1740 р. М. Кващенко - хрещений батько сина Федора Кващенка Івана Там само. Арк. 81..

Мартина Трощинського, брата Прокопа та Федора Трощинських Справа про присвоєння Андрію Трощинському... Арк. 2 зв., вперше згадують у сповідному розписі церкви Різдва Христового у 1753 р. До складу його сім'ї входили дружина Федора (32), діти - Марина (15), Іван (12), Антон (10), Анна (6) Сповідки церков Миргородської протопопії. 1753 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1017. Спр. 3. Арк. 257.. Помер Прокіп «вне домов своїх» Справа про передачу. Арк. 1-1 зв. у 1752 році Справа про призначення Дем'яна Трощинського зборщиком податків з вільних військових маєт- ностей Миргородського полку. 8 серпня 1754 р. - 31 січня 1755 р. ЦДІАК України. Ф. 51. Оп. 1. Спр. 1117. Арк. 2..

Прокопа Кващенка згадували у 1735 р. через народження сина Степана, якого хрестив Мартин Кваченко Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 50.. Степан помер у 1736 р. Там само. Арк. 61. Там само. Арк. 63 зв., а однорічна донька Олена - у 1738 р.49 У 1737 р. П. Кващенко був свідком на весіллі Мартина Кваченка та Федосії Левкової Там само. Арк. 66 зв.. 20 січня 1738 р. померла його дружина Фекла Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 73.. Відтак 3 червня 1743 р. Прокіп записаний уже як «житель Яреськовский вдов по последней жене», а невдовзі він одружився з Мариною Леонтіївною Метричні книги 1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 195. Арк. 15..

Прокіп Трощинський, син Івана Трощинського, брат Мартина, Федора Справа про присвоєння Андрію Трощинському. Арк. 2 зв. та Дем'яна Справа про передачу. Арк. 1-1 зв. мав дружину Марину Там само. Арк. 1 зв. Ревізія Миргородського полку 1741 р. ЦДІАК України. Ф. 51.Оп. 3.Спр. 19338. Арк. 476.. Найперша згадка про нього в документах належить до 1741 р., коли в реєстрі Яреськівської сотні Миргородського полку згадують його двір . У документах церковного походження найперша згадка про нього міститься в сповідному розписі церкви Різдва Христового за 1753 р., де у складі його родини згадують дружину Марину (40), дітей Андрія (9), Дмитра (4),

Марину (8), Павла (1), Дем'яна (1) Сповідний розпис церков Миргородської протопопії. 1753 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1017. Спр. 3. Арк. 257.. Полковий зборщик Прокіп Трощинський раптово помер 25 серпня 1754 р. в Глухові Справа про присвоєння Андрію Трощинському... Арк. 2..

Його сина Дем'яна згадують у сповідному розписі церкви Успіння Пресвятої Богородиці м. Говтви за 1765 р. в розписі родини Леонтовичів. Зокрема, до її складу входили військовий товариш Іван Леонтович (40), дружина Федосія Григорівна (36), діти Григорій (6), Уляна (4) і племінник Дем'ян Трощинський Сповідний розпис 1756 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1015. Спр. 46. Арк. 22..

Тобто, якщо Дем'ян, син Прокопа та Марини, є племінником Івана Леонто- вича, то Марина Трощинська є сестрою Івана Леонтовича. Про це свідчить і той факт, що в сповідному розписі церкви Успіння Пресвятої Богородиці за 1781 р. Іван Леонтович вказаний як «син Леонтович» Сповідний розпис Успенської церкви м-ка Говтва 1781 р. ЦДІАК України. Ф. 990. Оп. 1. Спр. 1609. Арк. 5.. Тобто, у них співпадає ім'я по батькові.

Звідси прослідковуємо зв'язок із переяславським єпископом (1795-1799) Амфілохієм Леонтовичем, який народився близько 1729 р. в м. Говтва у родині говтвянського сотника Білоусько О. А. Амфілохій (Леонтович). Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. / Ред. О. А. Білоусько. Полтава, 2009. Т. 12: Релігія і церква. С. 23.. Це ще одна лінія зв'язку яреськівської гілки Трощин- ських із м. Говтва. Як відомо з праць багатьох дослідників, Амфілохій Леонтович сприяв вступу свого племінника Дмитра Прокоповича Трощинського до Києво-Могилянської академії Дмитрий Прокофьевич Трощинский. 1754-1828. Русская старина. 1882. Т. XXXIV. С. 641-682; РО ИРЛИ. Ф. 538. Оп. 1. Д. 131. Л. 2 об..

Марину Леонтієву згадують у 1743 р. у зв'язку з виходом заміж за яреськів- ського жителя, удівця Прокопа Івановича Кваченка Справа про присвоєння Андрію Трощинському. Арк. 15., після чого відомості про неї у джерелах відсутні. Але в метричних книгах за 1753 Метричні книги1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 253а. Арк. 7. та 1762 Метричні книги1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 315. Арк. 11 зв. роки фігурує Марина Трощинська, дружина Прокопа Трощинського.

Марина Леонтієва Трощинська, дружина Прокопа Трощинського, народилася близько 1713 р. Сповідний розпис церков Миргородської протопопії. 1753 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1017. Спр. 3. Арк. 257 Вона була хрещеною матір'ю дітей говтвянського жителя Василя Леонтовича в 1753 Метричні книги1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 253а. Арк. 7. та 1762 Метричні книги1741 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 315. Арк. 11 зв. роках, матір'ю Дем'яна Трощинського Сповідний розпис 1756 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1015. Спр. 46. Арк. 22., сестрою Івана Леонтійовича Леонтовича Сповідний розпис Успенської церкви м-ка Говтва 1781 р. ЦДІАК України. Ф. 990. Оп. 1. Спр. 1609. Арк. 5.. Як 71-літня вдова Марина Леонтієва записана в сповідному розписі церкви Різдва Христового м. Яреськи в 1783 р. Сповідні розписи 1783 р. ЦДІАК України. Ф. 990. Оп. 1. Спр. 1687. Арк. 710. У сповідному розписі цієї ж церкви за 1790 р. вона не вказана Исповеданя роспись церквей Миргородского уезда за 1790 год. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1016. Спр. 89. Арк. 98-125. Метричні книги Говтвянських церков. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 315. Арк. 154 зв..

Смерть «із покаянням», без вказівки віку вдови, Марини Леонтович зафіксована 17 листопада 1783 р. в метричних книгах церкви м. Говтви (на жаль, попередні аркуші справи відсутні і не відомо, яка саме це церква). Наступним у них йде запис про смерть бунчукового товариша Івана Леонтовича в віці 59 років .

Микиту Кващенка єдиний раз згадують у зв'язку з одруженням з дівицею Марією Прокопівною, де свідком був Федір Кващенко Метричні книги 1723 р. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 60. Арк. 88..

Дем'ян Трощинський виступав у джерелах як брат Прокопа, Мартина та Федора Трощинського Справа про передачу... Арк. 1-1 зв..

Таким чином, дуже добре помітна подібність родових дерев говтвянських Кващенків та яреськівських Трощинських. Також існує очевидний зв'язок яресь- ківських Трощинських із Леонтовичами з м. Говтва, тому ми можемо припустити, що говтвянські Кващенки і є Трощинськими. Про це свідчить шлюб яреськів- ського жителя Прокопа Іванова Кваченка з Мариною Леонтієвою в 1743 р. Указані джерела дозволяють стверджувати, що Прокіп Іванів Кваченко міг бути Прокопом Івановим Трощинським, а його дружина Марина Леонтієва Трощин- ська в дівоцтві мала прізвище Леонтович.

Дискусію створює питання, чому представники родини в період проживання в містечку Говтві мали прізвище Кващенко. Тут виникає декілька версій. По- перше, це могло бути не родовим, а місцевим, говтвянським прізвищем, що відпало, коли представники роду переселилися до м. Яреськи. По-друге, оскільки згадували про переселення вдови Мартина Трощинського з сином Іваном в м. Говтву, можливо, вона могла одружитися з представником роду Кващенків, і тому син Іван та його сини могли використовувати прізвище Кващенко. По-третє, можна припустити, що зміною прізвища Трощинські намагалися уникнути небажаних у ті часи згадок про зв'язок свого роду з опальним гетьманом І. Мазепою.

Уже при переселенні в містечко Яреськи, десь близько 1741 р., прізвище Кващенко чи Кваченко відпало - і рід стали називати Трощинськими.

References

Bilousko, O. A. (2009) AMFILOKhll (Leontovych). In Poltavika. Poltavska entsyklopediia [AMFILOHIY (Leontovich). In Poltavika. Poltava Encyclopedia]. (Vol. 12). Poltava, Ukraine.

Kudrytskiy, A. V. (1992). Poltavshchyna: entsyklopedychnyi dovidnyk [Poltava region: encyclopedic handbook]. Kyiv, Ukraine.

Захаров Володимир Миколайович - приватний дослідник, краєзнавець, автор книг і статей з історії Шишаччини, дослідник роду Трощинських (м. Полтава).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Походження та структура роду Симиренків, його соціальна динаміка, а також суспільно-політична і культурно-інтелектуальна діяльність. Чинники, що сприяють накопиченню і трансляції культурних надбань нації поколіннями роду. Аналіз архівних матеріалів.

    статья [28,4 K], добавлен 17.08.2017

  • Дослідження життєвого шляху Герасима Кондрат’єва. Аналіз аспектів діяльності та політичного світогляду полковника. Історичний спадок його роду. Висвітлення внеску роду перших переселенців в освоєння та протекцію земель в важких умовах XVII-XVIII століть.

    реферат [24,8 K], добавлен 14.03.2013

  • Смерть Б. Хмельницького як поворотний момент в історії Української національної революції. Руїна - період історії України кінця XVII ст., що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом. Хронологія періоду, його характеристика.

    реферат [55,7 K], добавлен 07.11.2015

  • Первісне стадо, як перший етап у розвитку людської цивілізації. Структура праобщини, заняття її членів та статеві відносини в ній. Родоплемінна організація, перехід від стада до роду. Причини та передумови виникнення родового ладу. Виникнення екзогамії.

    реферат [23,7 K], добавлен 09.12.2010

  • Українська шляхта - суспільно-політичний привілейований провідний соціальний стан, аристократія в Русі-Україні, Галицько-Волинській, Козацькій державі. Виникнення давнього слов’янського роду лицарів гербу Драго-Сас – невід’ємної частини історії Галичини.

    реферат [49,2 K], добавлен 12.02.2011

  • Татищев як один з перших фальсифікаторів літописів. "Слово о полку Ігоревім" як відома пам'ятника літератури Київської Русі. Фальсифікації та містифікації руської історії кінця XVIII-XIX ст. Головні особливості радянського та пострадянського етапу.

    курсовая работа [644,0 K], добавлен 29.11.2014

  • Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.

    контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2012

  • Філософія історії М. Хайдеггера: погляди на "субстанціалізм", викладені в праці "Буття та час"; представники "філософії життя". Концепція єдності світового історичного процесу К. Ясперса. Неотомістська історіософія; "драма історії" в неопротестантизмі.

    реферат [27,3 K], добавлен 22.10.2011

  • Перші писемні згадки про запорозьких козаків. Історія кочового порубіжжя до ХV ст. Теорії щодо походження козацтва: хозарська, черкаська, татарська, бродницька, уходницька, захисна. Причини посилення козацтва у ХVІ ст. та його роль в історії України.

    курсовая работа [86,6 K], добавлен 29.01.2014

  • Період Руїни як важливий рубіж в історії українського народу. Дослідження причин і суті цього явища російським істориком С. Соловйовим, який називав його "малоросійською смутою". Недостатність стримуючих моральних чинників внаслідок відсутності освіти.

    статья [22,4 K], добавлен 14.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.