Діяльність філії центрального інформаційного бюро при директорії УНР у м. Коломия

Формування та становлення осередків Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР на території ЗОУНР, зокрема у м. Станиславів. Інформативні свідчення окремих агентурних осередків філії бюро у м. Коломиї на території краю у березні - травні 1919 р.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.03.2023
Размер файла 40,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кафедра історії України і методики викладання історії

Діяльність філії центрального інформаційного бюро при директорії УНР у м. Коломия

А. Королько

Анотація

У статті проаналізовано діяльність філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Коломия у березні - травні 1919 р. Охарактеризовано становлення Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР та формування його осередків на території ЗОУНР, зокрема у м. Станиславів. Простежено заснування та зміст діяльності філії відомства у м. Коломия. Висвітлено інформативні свідчення окремих агентурних осередків коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР на території краю. Дописувачами газетних заміток порушувалися такі питання: соціально-економічне становище, санітарно-епідемічна і суспільно-політична ситуація та міжнаціональні відносини у населених пунктах краю, ставлення населення до проведення земельної реформи та вирішення українського питання на зовнішньополітичній арені, стан шкільництва та культурно-мистецьке життя, тощо.

Ключові слова: Центральне інформаційне бюро при Директорії УНР, філія, Українське пресове бюро, Галицьке інформаційне бюро, газета, агенція, анкета.

Annotation

Activities of the affiliate of the central information bureau at the directory of the ukrainian people's republic in of the town of kolomyia

A. Korolko, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Department of History of Ukraine and methods of teaching history

The article analyzes the activity of the affiliate of the Central Information Bureau at the Directory of the Ukrainian People's Republic in of the town of Kolomyia in March - May 1919.

One of the first steps in promoting the unity of the Ukrainian lands in Eastern Galicia was the establishment in February 1919 of branches of the Central Information Bureau under the Directory of the Ukrainian People's Republic. They were to conduct coordination of information and propaganda activities of the young Ukrainian state. One of such centers was a affiliate in of the town of Kolomyia, which aimed to conduct information and propaganda work among the citizens of Pokuttya, Zakarpattia and Bukovyna.

It was planned to provide objective information on the course of political events, to explain and disseminate the normative documents of the Ukrainian People's Republic and the Western region Ukrainian People's Republic; through the interpretation of laws, to assist the activities of Ukrainian organizations on the ground; to inform about all cases of governmental, national-state and political-economic nature, etc.

The affiliate of the Central Information Bureau under the Directory of the Ukrainian People's Republic in of the town of Kolomyia has created information centers in more than ten settlements of Pokuttya and Galician Hutsul region. Its newspaper mouthpieces were the magazines “News. Information diary” and “Pokutsky Herald”. These newspapers constantly contained reports of the Ukrainian Press Bureau on the most important events in the socio-political life of the region, Ukraine and the world. Thus, there was a clear scheme of reporting on political and military events, the first place in which was occupied by references to a particular Press office or agency.

The newspaper articles of the Kolomyia affiliate of the Central Information Bureau under the Directory of the Ukrainian People's Republic contained information about the socio-economic, socio-political and cultural-educational situation of the region's residents. These materials are almost the only reliable source that informed about the life of the settlements of Pokuttya and Galician Hutsul region at that time.

The establishment of a affiliate of the Central Information Bureau under the Directory of the Ukrainian People's Republic in of the town of Kolomyia was one of the ways to strengthen the position of Ukrainian statehood in the complex domestic and international socio-political context of the time. Reports from the correspondents of the agency's branches helped to sharpen public attention to government decisions and the problems of the then population, to unite the Ukrainian national intelligentsia with a common goal.

Keywords: Central Information Bureau under the Directory of the Ukrainian People's Republic, affiliate, Ukrainian Press Bureau, Galician Information Bureau, newspaper, agency, questionnaire.

Інформаційна, ідеологічна діяльність завжди була важливим складником політики, а преса - інструментом, знаряддям. Недооцінка цього аспекту у боротьбі за українську державність завжди приховувала в собі небезпеку її втрати. В історії преси (а якщо ширше - в історії пропаганди) переломним моментом був початок Першої світової війни. Уперше, отримавши у своє розпорядження потужну техніку й організаційну базу, пропагандистська діяльність стала важливим напрямом державної політики Богуславський О. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради та українських урядів 19171920 рр. Запоріжжя, 2003. С. 7.. У свою чергу, українські уряди періоду національної революції 1917-1923 рр. вбачали важливе значення пропагування інформаційної діяльності. Зокрема, під час листопадових подій української революції 1918 р. у Східній Галичині набули поширення заклики, різноманітні інформаційні й агітаційні листки.

Внутрішня робота інформаційних служб ЗУНР-ЗОУНР все ще не досліджена. Зокрема, поза увагою дослідників залишається праця українських пресових бюро у Східній Галичині, особливо тих, які після проголошення Акту об'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину державу, намагалися вести єдину і скоординовану інформаційну політику. Одним з таких відомств було Центральне інформаційне бюро при Директорії УНР, яке відкрило свої філії і осередки на території ЗУНР-ЗОУНР, серед них і заснована на початку березня 1919 р. філія у м. Коломия.

Мета дослідження - проаналізувати діяльність філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Коломия у березні - травні 1919 р. Її досягнення передбачає вирішення таких завдань: охарактеризувати становлення Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР та формування його осередків на території ЗОУНР, зокрема у м. Станиславів; простежити заснування та зміст діяльності філії відомства у м. Коломия; висвітлити інформативні свідчення окремих агентурних осередків коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР на території краю.

Аналіз останніх досліджень. Інформаційно-пресова та агітаційно-пропагандистська діяльність українських урядів періоду національної революції відображена в працях С. Бла - вацького Блавацький С. Періодика українських пресових бюро Європи романо-германськими мовами доби національно-визвольних змагань. Українська періодика: історія і сучасність. Львів, 2013. С. 104-119., О. Богуславського Богуславський О. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради та українських урядів 19171920 рр. Запоріжжя. 2003. 236 с., Д. Будкова Будков Д. Міжнародно-інформаційна діяльність Української держави. 1917-1923 рр.: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Донецьк, 2004. 17 с., Д. Веденєєва Веденєєв Д. З історії міжнародно-інформаційної діяльності ЗУНР-ЗОУНР. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2000. Вип. 6. С. 274-277., Н. Вовк Вовк Н. Інформаційне забезпечення Української Галицької Армії (листопад 1918 - липень 1919 рр.): автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Тернопіль, 2015. 23 с., І. Давидіва Давидів І. Українська пресова служба у Відні. Червона Калина: історичний калєндар-альманах на 1939рік. Львів, 1938. Т. 18. С. 43-48., К. Курилишина Курилишин К. Українське пресове бюро. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя Західно-Української Народної Республіки. Т. 4: Т-Я. Івано-Франківськ: Манускрипт- Львів, 2021. С. 211-213., К. Лук'янець Лук'янець К. Агітаційно-пропагандистська аркушева література Директорії УНР (листопад 1918 р. - січень 1919 р.). Сіверянський літопис. 2019. № 2. С. 97-105., Л. Сироти Сирота Л. Осип Назарук і діяльність пресових бюро УНР і ЗУНР у Станиславові 1919 року. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2009. Вип. 18. С. 544-550.. А. Шумілової Шумілова А. Текстові аркушеві видання 1917-1921 рр. як унікальні першоджерела історії України. Вісник Книжкової палати. 2015. №1. С. 32-35.. Окремі аспекти роботи філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Коломия й її представників містяться у працях І. Монолатія Монолатій І. Місто двох республік і диктатури. Коломийські сцени Української революції. Івано - Франківськ: Галицько-Українська Накладня ім. Якова Оренштайна, 2018. 656 с., П. Сіреджука Сіреджук П. Галицька Гуцульщина доби Західно-Української Народної Республіки. Львів: Растр-7, 2019. 544 с., М. Лазаровича Лазарович М. Заклинський Богдан Романович. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 2: З-О. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. С. 28-29., М. Галушко і М. Романюка Романюк М.М., Галушко М.В. Українські часописи Коломиї (1865-1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. Львів, 1996. 238 с. та автора Королько А. Коломийська філія Інформаційного бюро (КФІБ) Директорії УНР 03-05 1919. ЗахідноУкраїнська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 2: З-О. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. С. 244-245..

Величезний пласт інформації з досліджуваної проблеми зосереджений в тогочасних українських періодичних часописах ЗОУНР “Републиканець”, “Новини”, “Покутський Вістник”, “Нове життя”, “Народ”, “Урядові вісти Косівського повіту”, в яких друкувалися пові - домлення, замітки і статті про діяльність Галицького інформаційного бюро в м. Станиславів, філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Коломиї, її агентурних осередків у містах і містечках Покуття і Галицької Гуцульщини.

Заслуговують уваги виявлені нами у 2017 р. матеріали в архівних збірках Наукового товариства імені Шевченка в Національній бібліотеці у м. Варшаві. Зокрема, у скриньці ХХІУ.19 (мікрофільм №92064) архівної збірки НТШ цієї польської бібліотечної установи зберігаються радіо-, телеграфні і пресові повідомлення світових та українських інформаційних агентств та матеріали про діяльність інформаційних і пресових бюро ЗУНР і УНР (19181921) Zaklad Rkopisow Biblioteki Narodowej w Warszawie. Skr. 25 XXIV.19 (mf nr 92064). Biuletyny prasowe i telegramy z glosami i przegldami prasy zaganicznej, w tym i polskiej. Biuro informacyjne ZURL, 19181921. 377 k.; Сварник Г. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві. Каталог-інформатор. Варшава; Львів; Нью-Йорк: Український архів і Наукове товариство ім. Шевченка, 2005. С. 202-203.. В них виявлено документи про роботу осередку коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Косів. Особливо цікавими є щоденні рукописні повідомлення представника агентурного осередку Б. Заклинського та підготовлена філією анкета-запитальник щодо стану соціально-економічного і громадського життя громади краю.

Уряд Директорії УНР надавав великого значення розвиткові преси. З листопада 1918 р. при Директорії УНР почали з'являтися структури, головним завданням яких була інформаційно-агітаційна діяльність: Інформаційне бюро при Директорії УНР (під керівництвом Р. Гризодуба) та Інформаційне бюро Армії Української Народної Республіки (на чолі з Н. Григорієвим) Богуславський О. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради... С. 114.. 9 грудня 1918 р. було утворене Центральне інформаційне бюро при Директорії УНР. Наприкінці січня 1919 р. воно мало шість відділів, зокрема: інформаційний відділ оповіщав населення щодо діяльності Директорії УНР та її уряду, видавничий - складав тексти до друку, підбирав літературу для розповсюдження, організаційно-агітаційний - готував мережу агітаторів, експедиційний - доставляв літературу до периферії Лук'янець К. Агітаційно-пропагандистська аркушева література... С. 98.. У кінці 1918 р. уряд Директорії УНР у м. Київ видав наказ про створення Комісаріату преси, якому мало підпорядковуватися Українське Телєґрафічне Агентство. Головним комісаром преси планувалося призначити Осипа Назарука [Комісар преси]. Нове життя. 1918. 31 грудня. Ч. 29. С. 4..

Центральне інформаційне бюро при Директорії УНР співпрацювало з Українським пресовим бюро, яке діяло на території Східної Галичини. Його, до речі, очолював Осип Назарук. Один з основних осередків цього західноукраїнського інформаційного відомства з грудня 1918 р. перебував у м. Станиславів, керівником якого був Нестор Гаморак. Українське пресове бюро діяло спільно з Окружною телеграфічною агенцією. Обидві структури були покликані зблизити інформаційне поле УНР та ЗУНР. Українське пресове бюро збирало новини, іншу інформацію з міст ЗУНР, повідомлення з польсько-українського фронту й передавало їх на Наддніпрянщину. Натомість Українське пресове бюро отримувало новини з УНР й поширювало їх на підконтрольній Раді Державних Секретарів ЗУНР території. Інформаційне відомство мало мережу своїх кореспондентів у різних населених пунктах Східної Галичини. Центральний осередок був розташований у приміщенні головної пошти м. Станиславів, дрібніші у м. Стрий, м. Тернопіль, м. Коломия та інших населених пунктах української держави. Українське пресове бюро тісно співпрацювало з Пресовою кватирою УГА.

Українське пресове бюро надавало інформацію для загальнодержавних і регіональних газет, часописів: “Народ”, “Нове життя”, “Републиканець”, “Стрілець”. Його матеріали вирізнялися стислістю та достовірністю. Через Українське пресове бюро в м. Станиславів уряд УНР інформував про ситуацію в Україні читачів інших держав - Австрії, Італії, Німеччини, Румунії, Франції, Угорщини, ЧСР тощо. У березні 1919 р. при відомстві було створене Галицьке інформаційне бюро (очолювали К. Саврич, О. Недільський). У червні 1919 р. Українське пресове бюро переїхало до м. Кам'янець-Подільський, де систематично видавало комунікат “Українське Пресове Бюро при Державнім Секретаріяті Військових Справ”. Після листопада 1919 р. відомство припинило діяльність на українських землях. Однак його осередки за кордоном ще кілька років інформували читачів європейських країн про ситуацію в Україні Курилишин К. Українське пресове бюро... С. 211-212..

На початку лютого 1919 р. до м. Станиславова прибули представники Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР з метою пришвидшити створення їхнього філіалу у столиці ЗОУНР. Про завдання нового пресового центру Директорії УНР - Галицького інформаційного бюро - писала тогочасна газета “Републиканець”: “Завданнєм бюра є давати найточніщі інформації із життя об'єдиненої Української Народної Республики, оповіщати населеннє і пояснювати йому розпорядження Директорії, а також допомагати населенню в його організації. Роботу Бюро почне після порозуміння з компетентними властями” Оповістка. Републиканець. 1919. 8 лютого. Ч. 6. С. 4.. Уряд Директорії УНР розглядав станиславівський центр як нове потужне джерело інформації на території Галичини про діяльність УНР і її керівного органу - Директорію й, відповідно, прагнув широко ознайомлювати Лівобережжя з подіями в Західній Україні Сирота Л. Осип Назарук і діяльність пресових бюро... С. 546..

15 лютого 1919 р. газета “Републиканець” повідомила, що Галицьке інформаційне бюро розпочало свою працю і для його розширення потрібні “машиністки, інструктори, інформатори і служачий... Від патентів вимагається поручення від громадських організацій” Оголошення. Републиканець. 1919. 15 лютого. Ч. 7. С. 4.. Керівництво інформаційного відомства звернулося до громадських організацій з проханням надсилати повідомлення про всі події в їхньому краї, особливо про “з'їзди чи то селянські чи то робітничі, чи які инші збори. При сповіщенні проситься подавати докладно день з'їзду і годину, а також, в якій справі скликується” Оголошення. Републиканець. 1919. 22 лютого. Ч. 8. С. 4..

Керівництво філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР одним з головних завдань своєї діяльності вважало налагодження тісних контактів з усіма пресовими осередками Східної Галичини. Лише за умови тісної співпраці столичного пресового центру з дрібнішими видавничими і пресовими осередками можна буде отримати повну інформацію Сирота Л. Осип Назарук і діяльність пресових бюро... С. 547..

Тому осередки Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР почали створюватися у повітових містах Східної Галичини. Філія у м. Коломия створена 1 березня 1919 р. після поїздки директора коломийського товариства “Чорногора” М. Велигорського на початку 1919 р. до м. Київ. Він звернувся до керівництва Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР з проханням надати жителям Покуття літературу з Наддніпрянської України та встановити доброчинний зв'язок з м. Коломия. Очільники столичного інформаційного відомства передали велику кількість популярних книг, часописів і відозв та запевнили, що допоможуть заснувати відділ інформаційної агенції в місті Життя Покуття. Справа заснування філії “Інформаційного Бюра”. Покутський Вістник. 1919. 16 лютого. Ч. 13. С. 4.. Філія інформаційного відомства мала функціонувати при Окружній національній раді, планувалася співпраця з Українським пресовим бюро у м. Станиславів Життя Покуття. Інформаційне бюро. Покутський Вістник. 1919. 23 лютого. Ч. 15. С. 3..

Пресове агентство у м. Коломия мало на меті вести серед громадянства Покуття, Закарпаття і Буковини інформаційно-агітаційну роботу. Були поставлені такі завдання: подавати об'єктивну інформацію про перебіг політичних подій; пояснювати й розповсюджувати накази й закони УНР та ЗОУНР; через тлумачення законів, допомагати діяльності українських організацій на місцях; інформувати про всі справи урядового, національно -державного та політично-економічного характеру. Коломийська філія Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР створила агентурні осередки в Коломиї, Гвіздці, Печеніжині, Яблунові, Снятині, Заболотові, Городенці, Обертині, Косові, Кутах, Жаб'ї (кореспондент газети “Урядові вісти Косівського повіту” вказав, що агентурні осередки у Косові, Кутах і Жаб'ю належали до філії Київського інформаційного бюро у м. Коломия Вісти. Урядові вісти Косівського повіту. 1919. 1 марта. Ч. 7. С. 4.) і Делятині Вісти Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Укр. Народн. Републіки. Городенка. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 19 марта. Ч. 6. С. 2; Вісті Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра Укр. Нар. Републіки. Агентура Обертин. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 17 марта. Ч. 4. С. 2; Вісті Філії Центр. Інфор. Бюра в Коломиї [Кути, Гвіздець, Городенка, Яблонів]. Покутський Вістник. 1919. 9 марта. Ч. 19. С. 4; Вісті Філії Центр. інформаційного Бюра в Коломиї. Агентура Заболотів. Покутський Вістник. 1919. 13 марта. Ч. 20. С. 3.; планувала видавати інформаційний часопис для селянства і робітництва краю; у міру потреби, друкувати популярні ви - дання на актуальні теми, організовувати на території покутських повітів популярні відчити, бібліотеки Коломийська філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії У.Н.Р. Покутський Вістник. 1919. 27 лютого. Ч. 16. С. 4; Філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії У.Н.Р. в Коломия. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 13 марта. Ч. 1. С. 1; Монолатій І. Місто двох республік і диктатури... с. 368-369.. Створена філія Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Коломия за рахунком у Східній Галичині була третім осередком після м. Станиславів і м. Тернопіль Життя Покуття. Інформаційне бюро. Покутський Вістник. 1919. 23 лютого. Ч. 15. С. 3..

Результатом перших днів діяльності коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР стало видання інформаційного щоденника “Новини”, де постійно містилися повідомлення Українського пресового бюро про найбільш важливі події суспільно- політичного життя краю, України і країн світу Від Редакції. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 13 марта. Ч. 1. С. 1.. У квітні 1919 р. видавництво повідомило читачів про те, що “з причин комунікаційних та технічних трудностей” окружна Національна рада вирішила припинити видання щоденника “Новини”. Однак, щоб інформувати читачів про “вісти зі світа”, вирішено замість “Новин” видавати часопис “Покутський вістник” тричі на тиждень Романюк М.М., Галушко М. В. Українські часописи Коломиї... С. 90..

Ліля Сирота слушно зауважує, що всі тогочасні телеграфно -пресові осередки, по суті, не мали апробаційного періоду розвитку: відразу після заснування чи відновлення вони активно співпрацювали з урядом, закордонними інформаційними службами, новими періодичними виданнями УНР, ЗУНР Сирота Л. Осип Назарук і діяльність пресових бюро... С. 546.. Такі коломийські газети, як “Покутський вістник” і “Новини”, - одні з найбільш інформативно насичених тогочасних видань м. Коломия. Так, на шпальтах “Новин” постійно містилися повідомлення Українського пресового бюро про найбільш важливі події з суспільно-політичного життя України і країн світу, які часто подавалися під рубриками “З України”, “З Угорщини”, “З Угорської України”, “З Буковини”, “З Англії”, “З Польщі”, “По Галичині”, “По світу”, “Телеграми УПБ” і т. д. Багата інформація про життя УНР містилася у розділі “Вісти Коломийської Філії центрального інформаційного бюра при Директорії Укр. Народної Республіки”. Актуальні політичні та національно-державні питання, приміром, огляд української закордонної політики, переговори з Польщею щодо припинення війни та східні кордони Польщі, про право державний лад як запоруку самостійного існування держави, чистоту української мови, засідання Української Національної Ради та інші, регулярно висвітлювалася у редакційних передовицях газети. Щоденник постійно друкував повідомлення та оперативні звіти штабу Галицької армії і штабу Головної Команди Українського війська про хід подій на українсько-польському і українсько-російському фронтах, а також відомості про культурне життя Покуття, які подавалися під рубриками “Польсько-вкраїнська війна”, “Українсько-російська війна”, “Літературно-просвітнє життя Покуття” Там само. С. 90..

Таким чином, існувала чітка схема подачі новин про політичні та воєнні події, перше місце в якій займало посилання на те чи інше Пресове бюро або агенцію. І що важливо, основним джерелом інформування стали місцеві пресові осередки. Саме вони, за словами Л. Сироти, здобували великий авторитет серед місцевого населення і висувалися на перше місце в інформуванні Сирота Л. Осип Назарук і діяльність пресових бюро... С. 546..

У березні 1919 р. створено Галицьке інформаційне бюро - філіал Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР. Всі інформаційні бюро, які до цього часу існували у різних містах Галичини і вели роботу від імені Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР, перейшли у підпорядкування новоствореної інституції [Галицьке Інформаційне Бюро]. Републиканець. 1919. 15 березня. Ч. 11. С. 4..

Звернемо увагу на характеристику інформативних свідчень окремих агентурних осередків коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР, які функціонували в м. Коломия, м. Гвіздець, м. Печеніжин, м. Яблунів, м. Снятин, м. Заболотів, м. Городенка, м. Обертин, м. Косів, м. Кути, с. Жаб'є і м. Делятин. Одразу зазначимо, що прізвища агентів, які у часописах “Новини” і “Покутський вістник” подавали цікаву інформацію про повсякдення життя мешканців окремих повітів і судових округів Покуття та Галицької Гуцульщини, відсутні або невідомі, за винятком осередку у м. Косів. Дописувачами газетних заміток порушувалися такі питання: соціально-економічне становище, санітарно-епідемічна і суспільно-політична ситуація та міжнаціональні відносини у населених пунктах краю, ставлення населення до проведення земельної реформи та вирішення українського питання на зовнішньо - політичній арені, стан шкільництва та культурно -мистецького життя, тощо. Опубліковані в газетній періодиці матеріали сьогодні залишилися чи не єдиним достовірним джерелом, які інформували про життя окремих населених пунктів краю періоду ЗУНР-ЗОУНР.

Представник агентурного осередку філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Гвіздець Коломийського повіту інформував, що в Гвіздецькому судовому окрузі панував спокій. Жителі краю були невдоволені звісткою про українсько-польське перемир'я, оскільки вважали за необхідне визволення від рук ворога усієї Східної Галичини Вісті Філії Центр. Інфор. Бюра в Коломиї [Кути, Гвіздець, Городенка, Яблонів]. Покутський Вістник. 1919. 9 марта. Ч. 19. С. 4..

Селяни Гвіздеччини вважали, що великі земельні угіддя мають належати державі. Для цього місцева українська влада на чолі з комісаром земельних справ Володимиром Войнаровським складала списки власників угідь більших посілостей Там само.. Населення готувалося до весняних польових робіт, проте не вистачало ярого насіння для посіву і коней для обробітку землі. Жителі краю очікували впровадження земельної реформи. На вічах у справі земельної реформи, організованих 23 березня 1919 р. у с. Остапківці (для громад Чехови і Остапковець) та с. Балинці (для громад Хом'яківки, Кулачковець, Балинець, Трофанівки і Бучачок), прийнято рішення платити за винайм 1 м землі не більше 10-20 К. У Гвіздецькому судовому окрузі наближалося “марево” голоду. Найбільше він відчувався у селах Кулачківці і Хом'яківка та в містечку Гвіздець. Знедолені жителі йшли 4-8 км до комісаріату у м. Гвіздець, щоб “лиш дістати троха кукурудзянки на прокормленє себе і зголоднілих дітий”. Для уникнення голоду при комісаріаті була створена харчова управа, яка займалася придбанням харчів для найбідніших мешканців краю. Також введено контроль під час обмолоту зерна на млинах, частину збіжжя безкоштовно роздавали бідним Вісти Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Укр. Народн. Републіки. В суд. окрузі Гвоздець спокій ... Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 27 марта. Ч. 13. С. 2; Вісті Філії Центр. Інфор. Бюра в Коломиї [Кути, Гвіздець, Городенка, Яблонів]. Покутський Вістник. 1919. 9 марта.

Ч. 19. С. 4..

Шкільництво краю теж знаходилося в незадовільному становищі. Частина шкіл були закритими, в інших викладали поляки, які не заприсягнули на вірність Українській державі. Представники Коломийської шкільної повітової ради не дбали про навчальний процес. До того ж трапився неприємний епізод, коли шкільний референт наприкінці листопада - на початку грудня 1918 р. в одному із населених пунктів Гвіздеччини надав дозвіл на помешкання шістьом педагогам польської національності. Натомість, єврейські вчителі, які заприсягнули на вірність молодій українській державі (“новоіменовані "наша надія"”), не могли знайти приміщення для навчання дітей. За словами представника агентури містечка Гвіздець, найприкріше було те, що окремі українські учителі, яким селяни надали помешкання для проживання і харчі, не виявляли великого бажання “учити горячу люблену ними укр. дітвору”. Дійшло до комічної ситуації, коли місцева шкільна влада надала дозвіл викладати учительці єврейського віросповідання без належної освіти, яка на уроках з української мови у навчанні дітей намагалася її зблизити з мовою есперанто Вісти Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Укр. Народн. Републіки.

В суд. окрузі Гвоздець спокій ... Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 27 марта. Ч. 13. С. 2..

Агентурний представник містечка Яблунів Печеніжинського повіту 21 березня 1919 р. інформував, що “настрій населеня під оглядом політичним є зовсім лагідний”. Проте жителі населених пунктів Яблунів, Уторопи, Люча й Текуча виступили проти того, щоб поляки і на - далі виконували державну службу, незважаючи на те, що заприсягнули на вірність Українській державі: “Кождому вже аж надто богато того ворожого панування й ніхто не вірить у їхню, на цей час підступну доброту”. У Печеніжинському повіті 95% населення становили українці. Через нестачу учительських кадрів, навчання у школах краю фактично не відбувалося: “Селяне дуже огірчені, що наука не відбувається”. Лише сім закладів освіти функціонували, а 67 пустували. Щоправда, у містечку Яблунів працювало шість педагогів, однак тільки одна була українкою, всі інші - поляки і євреї.

У повіті не вистачало сіна, худоби, коней, насіння для посівів, фабричних виробів; набув поширення плямистий тиф у м. Яблунів, с. Стопчатів і с. Люча. А тому селяни планували звернутися до військової управи по допомогу у наданні коней для проведення весняної посівної кампанії. На Печеніжинщині велася активна робота щодо будівництва залізничної гілки з м. Коломиї до с. Космач та інших сусідніх сіл. Планувалося спорудження нового тартаку, підприємства з виготовлення черепиці та цегельні. центральний інформаційний бюро директорія

Місцеве населення з великою надією прийняло звістку про приїзд на Паризьку мирну конференцію президента США В. Вільсона. Щодо вирішення земельного питання, то жителі його не розглядали, поки не наступить мир. Невідомий дописувач “Агентури - Яблонів” резюмував: “Тут панує клич: Український Народ, Українська Держава, борба на фронті з ворогами і в краю” Вісти Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Укр. Народн. Републіки. Агентура-Яблонів, 21./ІІІ. с. р. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 21 марта. Ч. 8. С. 2; Вісті Філії Центр. Інфор. Бюра в Коломиї [Кути, Гвіздець, Городенка, Яблонів]. Покутський Вістник. 1919. 9 марта. Ч. 19. С. 4..

Кореспондент агентурного осередку у м. Заболотів повідомляв, що місцеве населення жваво цікавиться життям краю. У місті організований аматорський кружок, який щонеділі проводив культурно-мистецькі заходи. 22 лютого 1919 р. у м. Заболотів відбулося віче у справі аграрної реформи. У кожному селі Заболотівського судового округу створені рільничі комісії. Населення краю плекало надії, що землю отримають за викупом. Повітова харчова управа докладала чимало зусиль для прохарчування біднішого населення. Стан шкільництва судового округу знаходився у задовільному стані Вісті Філії Центр. інформаційного Бюра в Коломиї. Агентура Заболотів. Покутський Вістник. 1919. 13 марта. Ч. 20. С. 3.. Як засвідчує наступне повідомлення коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР від 27 квітня 1919 р., жителі Снятинщини були задоволені прийнятим новим земельним законом ЗОУНР і покладали на нього великі надії По Україні. Народ і земельна реформа. Народ. 1919. 30 квітня. Ч. 12. С. 3..

Про вирішення аграрного питання повідомляв член агентурного осередку у м. Городенка. Зокрема, у середині березня 1919 р. у цьому покутському місті відбувся “з'їзд хліборобів”. Українська влада намагалася зупинити поширення тифу, який лютував у краї. Задля цього було відкрито протиепідемічний шпиталь та організовано санітарний відділ. Міжнаціональні відносини в Городенківському повіті виявилися непростими: “Поляки від носяться до всього що лиш українське - ворожо, за те Жиди прихильніше”. У м. Городенці діяла Жидівська національна рада на чолі з Др. Лявфайєром, яка співпрацювала з українською владою Вісти Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Укр. Народн. Републіки. Городенка. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 19 марта. Ч. 6. С. 2; Життя Покуття. Із Городенки. Покутський Вістник. 1919. 20 марта. Ч. 22. С. 3-4.. Проте окремі представники єврейської національності намагалися поширити у повіті ідеї більшовизму, “однак їх приарештовується” Вісті Філії Центр. Інфор. Бюра в Коломиї [Кути, Гвіздець, Городенка, Яблонів]. Покутський Вістник. 1919. 9 марта. Ч. 19. С. 4..

Представник осередку філії у м. Обертин Городенківського повіту 14 березня 1919 р. інформував, що настрій між місцевим населенням добрий, панував спокій. Жителі сіл Обертинського судового округу у своїх громадах провели збори, цікавлячись земельними питаннями та наведенням порядку у лісовому господарстві. Погоджувалися з тим, що землю треба викуповувати за невеликі кошти, заявляючи, що “це булоби здирством з їх сторони, якби вони землю брали без гроший”. Жителі населених пунктів Живачів, Ісаків, Петрів, Сокирчин і Незвисько, які знаходилися біля р. Дністра, найбільше потерпіли від лихоліть війни, потребували негайної допомоги у збіжжі та відбудові господарств, бо “голод неминучий”. В окремих селах, де люди були евакуйовані, відчувався великий брак худоби. У с. Ясенів Пільний лютувала інфекційна хвороба - плямистий тиф. Загалом на Городенківщині захворіли 219 осіб. Однак невідомий дописувач агентурного осередку відзначив, що місцеве українське населення плекало надію на кращу долю і розбудову молодої держави: “Народ помимо цих недостач очікує спокійно хвилі, коли стане паном у своїй хаті, на широкій і вольній Україні” Вісті Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра Укр. Нар. Републіки. Агентура Обертин. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 17 марта. Ч. 4. С. 2; Вісті Філії Центр. Інфор. Бюра в Коломиї [Кути, Гвіздець, Городенка, Яблонів]. Покутський Вістник. 1919. 9 марта. Ч. 19. С. 4; Життя Покуття. Із Обертинщини. Покутський Вістник. 1919. 20 марта. Ч. 22. С. 4..

Цікавим виявилося повідомлення за 7 березня 1919 р. про становище Кутського судового округу Косівського повіту. За словами члена коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР, у повіті панував лад і спокій. Представники неукраїнських національностей, яких у повіті проживало лише 7%, займали вичікувальну позицію і вели себе спокійно; не спостерігалося поширення ідей більшовизму, хоча у с. Старі Кути було усунено з посади місцевого комісара за антидержавний виступ у м. Косові. Серед проблем життєдіяльності повіту вказувалося про поширення плямистого тифу та неналежного прохарчування населення. Планувалося вздовж р. Черемош відкрити низку нових промислових підприємств і фабрик Вісті Філії Центр. Інфор. Бюра в Коломиї [Кути, Гвіздець, Городенка, Яблонів]. Покутський Вістник. 1919. 9 марта. Ч. 19. С. 4..

Окремої уваги заслуговує робота представника осередку коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Косів, прізвище якого нам відоме, завдяки виявленим матеріалам в архівних збірках Наукового товариства імені Шевченка в Національній бібліотеці у м. Варшава. Це Богдан Заклинський (1886-1946) - педагог, підхорунжий УСС, фольклорист, етнограф, публіцист, письменник, літературознавець, громадський і культурний діяч. У період ЗУНР належав до редколегії газети “Покутський вістник”, яку видавала Окружна національна рада в м. Коломия. У 1919-1920 рр. працював у видавництві “Довбуш” у м. Косів, де опублікував кілька читанок для початкових шкіл Лазарович М. Заклинський Богдан Романович... С. 28-29; Сіреджук П. Галицька Гуцульщина доби Західно-Української Народної Республіки... С. 85.. У скриньці 25.XXIV.19 (мікрофільм №92064) архівної збірки НТШ Національної бібліотеки у м. Варшаві містяться документи про роботу осередку коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Косів. Це щоденні рукописні повідомлення представника агентурного осередку Б. Заклинського та підготовлена філією анкета-запитальник щодо стану соціально-економічного і громадського життя громади краю.

Щоденні рукописні повідомлення поміщені у зошиті, на титулці якого записано “Інформаційне Бюро. Косів. 1919” та вибита печатка “Богдан Заклинський”. На зворотній сторінці ти- тулки читаємо: “Щоденні звідомленя для інформ. Бюра УНР. Управитель Богдан Заклинський в Косові”. На тринадцяти сторінках цього зошита містяться повідомлення та оперативні звіти штабу Галицької армії і штабу Головної Команди Українського війська про хід подій на українсько-польському і українсько-російському фронтах протягом 28 квітня - 22 травня

1919 р. та взяті з матеріалів Українського пресового бюро (УПБ) Zaklad R^kopisow Biblioteki Narodowej w Warszawie. Skr. 25 XXIV.19 (mf nr 92064). K. 184-197..

Другий документ - анкета-запитальник щодо стану соціально-економічного і громадського життя с. Брустури Косівського повіту - підготовлений коломийською філією Централь - ного інформаційного бюро при Директорії УНР у квітні 1919 р. Цікаво, що на титульній сторінці документу вказувалося, що філія поширювала свою діяльність серед жителів Покуття, Буковини і Угорської України (Закарпаття). В анкеті-запитальнику поміщено 38 запитань: загальна кількість населення і будинків громади; кількість населення за національною (українців, поляків, євреїв, інших національностей), майновою (безземельних, малоземельних, середньоземельних) і господарсько-професійною (рільників, купців і промисловців, інших професій) приналежністю; кількість земельних (“дідицької”, селянської, “ерекціональної”, громадської землі) і лісових (“камерального”, “дідицького”, громадського, “ерекціонального”, приватного лісу) угідь у моргах; чи є в громаді харчі, яких харчів і фабричних виробів не вистачає; якого і скільки збіжжя потребує громада для посівної кампанії; чи є в громаді школа і чи відбувається у ній навчальний процес, якщо ні, то чому; які в громаді діють товариства або інші організації (просвітні, гімнастичні, кооперативні, спілкові, торговельні) та як називаються; чи функціонують польські товариства; прізвища та заняття представників інтелігенції, що мешкають у громаді (українці, поляки, євреї); хто з них бере участь у політичному житті і в якому напрямі; прізвище начальника громади і писаря (їх політичні переконання); чи агітують в селі (громаді) прийшлі агітатори, “публічні функціонарі” і в якому напрямі; які політичні заходи у громаді здійснюють поляки і євреї; яке ставлення населення до прийнятого нового закону чи розпорядку; хто і як агітує серед населення; чия агітація має вплив, чи зустрічає її місцеве населення з ворожістю, чому; який настрій селянства і робітництва щодо військової мобілізації; чи працюють органи місцевого самоврядування; чи працює місцевий організаційний комітет, з якого часу існує, хто його очолює (сільські багатії, пролетаріат); яке ставлення населення до самостійної Української Народної Республіки; яке ставлення меншості (мабуть, іноетнічної) до сучасних інститутів влади і уряду, міжсусідських відносин та роботи Трудового Конгресу; яка думка жителів громади, особливо селян, щодо земельного питання (чи є в повіті земельна повітова управа, чи відбулося повітове віче у справі земельної реформи та які ухвалені рішення; чи функціонує у громаді земельний комітет, чи відбулися у ній збори і що ухвалено, тощо); яка думка жителів громади (безземельних, малоземельних, середньоземельних, власників більшої посілості) щодо земельної реформи; яка думка жителів громади щодо лісових угідь (“камеральних”, “дідицьких”, “ерекціональних”, громадських, приватних); які настрої серед робітників; чи утворюються селянські та робітничі організації і які партії беруть у них участь; детальні відомості про діяльність осередків політичних партій у громаді (за якими гаслами агітують, які з них подобаються місцевому населенню, соціальні верстви, на які опирається партія, які українські часописи і журнали передплачуються і як вони часто надходять, які польські або інші іноземні часописи читають в селі і хто їх передплачує); ставлення населення до більшовицького руху; чи зустрічалися випадки грабунків підприємств і заводів, хто бере участь у цих грабунках; який порядок встановили сільські комітети щодо охорони лісів, дворів, заводів, джерел, покладів нафти і солі, тощо; яка література потрібна по селах краю і в якій кількості; яких книжок найбільше потребують жителі громади; хто заважає праці коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР та її агітаторів. На більшість запитань керівництво громади с. Брустури дала відповідь Op. cit. K. 180, 180 zv., 181, 181 zv..

Інформаційні звістки представника осередку коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Косів, мабуть Богдана Заклинського, містяться і в газетній періодиці. Так, кореспондент агентурного осередку повідомив про проведення 20 березня 1919 р. у с. Пістинь Косівського повіту 3 -тисячного віче на майдані біля школи. Член Української Національної ради Петро Шекерик у тригодинній промові склав звіт зі своєї посольської діяльності. Найбільше зверталася увага на впровадження земельної реформи на території краю Вісти Коломийської Філії Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Укр. Народн. Републіки. Віче в Пістині пов. Косів. Новини. Інформаційний щоденник. 1919. 26 марта. Ч. 12. С. 2; Життя Покуття. Віче в Пістині пов. Косів. Покутський Вістник. 1919. 30 марта. Ч. 25. С. 3..

Змістовними виявилися статистичні відомості про стан шкільництва у Косівському повіті у квітні 1919 р. Автор допису вказував, що воєнні лихоліття значно ослабили шкільництво краю. Так, напередодні Першої світової війни у с. Жаб'є Косівського повіту функціонувало шість шкіл і працювало дев'ять вчителів, а навесні 1919 р. діяли лише три школи і працювали троє вчителів.

Великі за чисельністю населення села Гринява, Яворів і Ферескул залишилися без шкіл. Загалом, у Косівському повіті налічувався 41 заклад освіти, десять з яких виявилися “недіяльними”. Напередодні розпаду Австро-Угорської монархії у повіті працювало 94 педагоги, з яких 46 українців, 45 поляків і 3 євреї. На вірність молодій українській державі заприсягнули 46 українців, 9 поляків і 3 євреї. Прийняті на роботу нові учительські кадри: 7 українців, 2 євреї і 1 німець. Отже, працювали 68 учителів, з них 53 українці, 9 поляків, 5 євреїв і 1 німець. Для праці на педагогічній ниві не вистачало 32 вчителів. В українському війську служило 19 педагогів, троє перебувало в неволі, двоє - на евакуації, двоє - на Великій Україні, п'ятеро перейшли на роботу в інші повіти Східної Галичини, п'ятеро покинули педагогічну службу, семеро загинуло на полях війни. Вакантним залишалося місце шкільного комісара Косівської повітової шкільної ради. У школах краю не вистачало учнівського приладдя та інвентарю, зокрема лавок для сидіння і книжок. Видавництво “Довбуш” у м. Косів обіцяло надати шкільні підручники для усіх закладів освіти Косівського повіту Життя Покуття. Шкільництво в Косівщині. Покутський Вістник. 1919. 4 мая. Ч. 37. С. 2..

Отже, одним з перших кроків пропагування соборності українських земель у Східній Галичині стало заснування в лютому 1919 р. філій Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР, на які було поставлено завдання координаційної інформаційно-пропагандистської діяльності молодої української держави. Одним із таких центрів стала філія відомства у м. Коломия, яка мала на меті вести серед громадянства Покуття, Закарпаття і Буковини інформаційно-агітаційну роботу. Планувалося подавати об'єктивну інформацію про перебіг політичних подій, пояснювати й розповсюджувати нормотворчі документи УНР та ЗОУНР, через тлумачення законів, допомагати діяльності українських організацій на місцях, інформувати про всі справи урядового, національно-державного та політично-економічного характеру, тощо.

Коломийська філія Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР створила агентурні осередки у більше десяти населених пунктів Покуття і Галицької Гуцульщини. Її газетними рупорами стали часописи “Новини” і “Покутський вістник”, де постійно містилися повідомлення Українського пресового бюро про найбільш важливі події суспільно-політичного життя краю, України і країн світу. Таким чином, існувала чітка схема подачі новин про політичні та воєнні події, перше місце в якій займало посилання на те чи інше Пресове бюро або агенцію.

В газетних замітках агентурних осередків коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР містилася інформація про соціально-економічне, суспільно-політичне і культурно-освітнє становище жителів краю. Ці матеріали є чи не єдиним достовірним джерелом, які інформували про життя окремих населених пунктів Покуття і Галицької Гуцульщини періоду ЗУНР-ЗОУНР.

Створення філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Коломия стало одним із шляхів зміцнення позицій української державності у складному внутрішньому й міжнародному суспільно-політичному контексті того часу. Повідомлення кореспондентів агентурних осередків цієї філії допомагали загострити суспільну увагу до урядових рішень УНР і ЗУНР-ЗОУНР та до проблем тогочасного населення, об'єднати спільною метою національно свідому українську інтелігенцію.

References

1. Blavatskyi, S. (2013). Periodyka ukrainskykh presovykh biuro Yevropy romano-hermanskymy movamy doby natsionalno-vyzvolnykh zmahan [Periodicals of Ukrainian press bureaus of Europe in Romano-Germanic languages of the era of national liberation struggles]. Ukrainska periodyka: istoriia i suchasnist [Ukrainian periodicals: history and modernity]. Lviv, pp. 104-119 (in Ukrainian).

2. Bohuslavskyi, O. (2003). Informatsiino-presova diialnist Tsentralnoi Rady ta ukrainskykh uriadiv 19171920 rr. [Information and press activities of the Central Council and Ukrainian governments of 1917-1920]. Zaporizhzhia (in Ukrainian).

3. Budkov, D. (2004). Mizhnarodno-informatsiina diialnist Ukrainskoi derzhavy. 1917-1923 rr. Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. st. kand. ist. nauk: 07.00.01 [International information activities of the Ukrainian state. 1917-1923]. Abstract of the dissertation for the degree of Candidate of Historical Sciences. Donetsk

4. Davydiv, I. (1938). Ukrainska presova sluzhba u Vidni [Ukrainian press service in Vienna]. Chervona Kalyna: istorychnyi kaliendar-almanakh na 1939 rik [Red Viburnum: historical calendar-almanac for 1939]. Lviv, vol. 18, pp. 43-48

5. Filiia Tsentralnoho Informatsiinoho Biura pry Dyrektorii U.N.R. v Kolomyi [Branch of the Central Information Bureau under the Directory of U.N.R. in Kolomyia]. (1919, March 13). Novyny. Informatsiinyi shchodennyk [News. Information diary], no 1, p. 1 (in Ukrainian).

6. (Halytske Informatsiine Biuro) [(Galician Information Bureau)]. (1919, March 15). Republykanets [Republican], no 11, p. 4 (in Ukrainian).

7. Kolomyiska filiia Tsentralnoho Informatsiinoho Biura pry Dyrektorii U.N.R. [Kolomyia branch of the Central Information Bureau under the Directory of U.N.R.]. (1919, February 27). Pokutskyi Vistnyk [Pokutsky Herald], no 16, p. 7

8. (Komisar presy) [(Press Commissioner)]. (1918, December 31). Nove zhyttia [New life], no 29, p. 4 (in Ukrainian).

9. Korolko, A. (2019). Kolomyiska filiia Informatsiinoho biuro (KFIB) Dyrektorii UNR 03-05 1919

10. [Kolomyia affiliate of the Information Bureau of the Directory of the Ukrainian People's Republic 03-05 1919]. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918-1923. Entsyklopediia: Do 100-richchia utvorennia Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky [Western Ukrainian People's Republic 1918-1923. Encyclopedia: To the 100th anniversary of the Western Ukrainian People's Republic], Ivano-Frankivsk: Manuskrypt-Lviv, vol. 2, pp. 244245 (in Ukrainian).

11. Kurylyshyn, K. (2021). Ukrainske presove biuro [Ukrainian Press Bureau]. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918-1923. Entsyklopediia: Do 100-richchia Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky [Western Ukrainian People's Republic 1918-1923. Encyclopedia: To the 100th anniversary of the Western Ukrainian People's Republic], Ivano-Frankivsk: Manuskrypt-Lviv, pp. 211-213

12. Lazarovych, M. (2019). Zaklynskyi Bohdan Romanovych [Zaklynsky Bohdan Romanovych]. Zakhidno- Ukrainska Narodna Respublika 1918-1923. Entsyklopediia: Do 100-richchia Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky [Western Ukrainian People's Republic 1918-1923. Encyclopedia: To the 100th anniversary of the Western Ukrainian People's Republic], Ivano-Frankivsk: Manuskrypt-Lviv, vol. 2, pp. 28-29 (in Ukrainian).

13. Lukianets, K. (2019). Ahitatsiino-propahandystska arkusheva literatura Dyrektorii UNR (lystopad 1918 r. sichen 1919 r.) [Agitation and propaganda in leaflets of Directorate of Ukraine (November 1918 - January 1919)]. Siverianskyi litopys [Siveryansky Chronicle], no 2, pp. 97-105 (in Ukrainian).

14. Monolatii, I. (2018). Misto dvokh respubliky i dyktatury. Kolomyiski stseny Ukrainskoi revoliutsii [The city of two republics and dictatorship. Kolomyia scenes of the Ukrainian revolution]. Ivano-Frankivsk: Halytsko-Ukrainska Nakladnia im. Yakova Orenshtaina (in Ukrainian).

15. Oholoshennia [Announcement]. (1919, February 15). Republykanets [Republican], no 7, p. 4 (in Ukrainian).

16. Oholoshennia [Announcement]. (1919, February 22). Republykanets [Republican], no 8, p. 4 (in Ukrainian).

17. Opovistka [Message]. (1919, February 8). Republykanets [Republican], no 6, p. 4 (in Ukrainian).

18. Po Ukraini. Narod i zemelna reforma [Across Ukraine. People and land reform]. (1919, April 30). Narod [People], no 12, p. 3 (in Ukrainian).

19. Romaniuk, M. & Halushko, M. (1996). Ukrainski chasopysy Kolomyi (1865-1994 rr.): Istoryko- bibliohrafichne doslidzhennia [Ukrainian journals of Kolomyia (1865-1994): Historical and bibliographic research]. Lviv (in Ukrainian).

20. Shumilova, A. (2015). Tekstovi arkushevi vydannia 1917-1921 rr. yak unikalni pershodzherela istorii Ukrainy [Text sheets in 1917-1921 as unique primary sources of Ukrainian history]. Visnyk Knyzhkovoi palaty [Bulletin of the Book Chamber], no. 1, pp. 32-35 (in Ukrainian).

21. Siredzhuk, P. (2019). Halytska Hutsulshchyna doby Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky [Galician Hutsul region in the period of the Western Ukrainian People's Republic]. Lviv: Rastr-7 (in Ukrainian).


Подобные документы

  • Перебіг переговорів представників Директорії УНР з французьким військовим командуванням в Одесі і дипломатами держав Антанти в Парижі у січні-березні 1919 р. Військова місія Антанти на півдні України. Організація збройних сил для боротьби з більшовиками.

    статья [31,2 K], добавлен 11.09.2017

  • Налагодження підпільної видавничої роботи (1941–1944). Структура і принципи пропагандивних осередків. Діяльність членів Головного осередку пропаганди. Видання ОУН-УПА та їх загально-організаційні функції. Військові часописи періоду німецької окупації.

    реферат [24,7 K], добавлен 07.10.2013

  • Шлях О. Антонова до авіації. Розгляд досягнень конструкторського бюро Антонова він моменту його створення. Діяльність КБ "Антонов" під керівництвом генерального конструктора П. Балабуєва. Негативні тенденції сучасного розвитку літакобудування в Україні.

    реферат [40,4 K], добавлен 14.04.2019

  • Утворення Центральної Ради, склад і діяльність. Універсали Центральної Ради як законодавче оформлення ідей державотворення. Загальна характеристика Конституції УНР. Встановлення влади Директорії, її характер. Політика Директорії в руслі державотворення.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 15.11.2011

  • Значительную роль в развитии советской авиационной науки и техники сыграло опытно-конструкторское бюро, созданное в 1933 году под руководством С. В Ильюшина. Первые созданные боевые самолеты — дальний бомбардировщик ИЛ-4 и бронированный штурмовик ИЛ-2.

    реферат [17,5 K], добавлен 15.07.2008

  • Дослідження історії виникнення УНР, хронології подій та її міжнародного визнання. Вивчення складу, політичного курсу (внутрішня, зовнішня політика) Директорії УНР - найвищого органу державної влади відродженої УНР. Причини поразки визвольних змагань.

    реферат [34,9 K], добавлен 10.01.2011

  • Директорія на початку своєї дипломатичної діяльності. Зв’язки з Росією. Відносини між Францією та Українською Народною Республікою. Діяльність українських місій у державах Антанти. Політичні зв’язки Директорії з Польщею. Заходи дипломатії України.

    реферат [46,7 K], добавлен 15.02.2015

  • Организация сети спецслужб Соединённых Штатов Америки, создание Разведывательного сообщества США как необходимость их централизации. Структура, функции и программа деятельности Центрального разведывательного управления и Федерального бюро расследований.

    реферат [24,2 K], добавлен 22.12.2014

  • Дослідження проблеми військовополонених в роки Другої світової війни, зокрема на території України. Від краю до краю Україна була вкрита мережею концтаборів для військовополонених, гетто і таборів для цивільного населення. Концтабори у Німеччині.

    реферат [63,2 K], добавлен 09.02.2008

  • Повстання проти гетьманського режиму. Встановлення в Україні влади Директорії, її внутрішня і зовнішня політика. Затвердження радянської влади в Україні. Радянсько-польська війна. Ризький договір 1921 р. та його наслідки для української держави.

    контрольная работа [42,0 K], добавлен 30.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.