Главная Коллекция "Otherreferats" История и исторические личности Морфологія чоловічих черепів XVII-XVIII ст. із Батурина

Морфологія чоловічих черепів XVII-XVIII ст. із Батурина

Морфологічна характеристика батуринців XVII-XVIII ст. Місце краніологічної серії серед відомих антропологічних типів із суміжних етнічних територій України і Східної Європи. Віднесення чоловічої групи до центральноукраїнського брахікранного типу з Подолу.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2023
Размер файла 1,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут археології Національної академії наук України

Морфологія чоловічих черепів XVII-XVIII ст. із Батурина

Ю.В. Долженко

м. Київ

Анотація

Матеріал і методи. Статтю присвячено публікації та порівняльному аналізу чоловічої краніологічної серії XVII-XVIII ст. з міста Батурин, знайденої під час розкопок В.П. Коваленка, О.Б. Коваленка, Ю.М. Ситого, В.І. Мезенцева, В. Скорохода, 2005-2015 рр. на території Фортеці (собор Животворної Трійці) та в перевідкладеннях. У роботі використано комп'ютерні програми, які створили Б.О. й О.Г Козінцеви 1991 р. Залучено 14 краніометричних ознак за Р Мартіном.

Мета роботи - ввести в науковий обіг новий матеріал і визначити місце краніологічної серії серед відомих антропологічних типів. Для цього дати загальну морфологічну характеристику чоловікам з Батурина XVII-XVIII ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими серіями XII-XIX ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з'ясувати місце чоловіків з Батурина в системі краніологічних типів Східної Європи.

Результати. Вперше було створено загальну чоловічу серію з Батурина XVII- XVIII ст., до якої залучено 74 черепа. Застосувавши порівняння квадратичних відхилень 69 основних ознак та індексів чоловічих черепів із Батурина зі стандартними, можна припустити, що досліджувана вибірка неоднорідна за складом. При порівнянні чоловічої досліджуваної групи XVII-XVIII ст. з синхронними та більш ранніми серіями XII-XIX ст. зі Східної, Центральної та Західної Європи методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її найбільшу подібність до міських черепів з київського Подолу. Висновки. Згідно з середніми значеннями краніометричних ознак, чоловічу групу можна віднести до центрально-українського антропологічного типу в зв'язку з брахікранною черепною коробкою, відносно широким обличчям та великим кутом випинання носових кісток. Ключові слова: краніометрія; фізична антропологія; місто; Батурин; XVII-XVIII ст.; черепа чоловіків; морфологія.

Annotation

Craniology of male population of Baturyn town of 17-18 centuries

Yu. Dolzenko, Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine

Material and methods. ms article deals with the publication and the comparative analysis of 17-18 century Baturyn male cranial series found during excavations by V. Kovalenko, O. Kovalenko, Yu. Sytyi, V. Mezentsev, V. Skorokhod in 2005-2015 on the territory of the Fortress (the Castle of the life-Giving Trinity) and in resedimentation. Computer software designed by B. Kozintsev and O. Kozintsev in 1991 has been utilized in the research. 14 craniometric traits defined by R. Martin have been involved into the analysis.

The objective of this paper is to introduce a new material into the scientific domain and define the place of the given series among famous anthropological types. To achieve this goal, it is necessary to provide the general description of the male group from Baturyn of 17-18 centuries on the background of neighboring ethnic groups from Ukraine and Eastern Europe (a synchronistic method), determine the distance between separate cranial series of 12-19 centuries with the help of multidimensional canonical and cluster analysis, and to define the place of male population from Baturyn in the system of craniological types of Eastern Europe.

Results. For the first time, the general male series from Baturyn town of 17-18 centuries including 74 skulls has been made. After comparison of square divergence of 69 basic traits and indexes of Baturyn male skulls with the standard ones, one can conclude that the researched selection is heterogeneous by its structure. Пє application of the multidimensional canonical and cluster analysis for the comparison of the studied group of 17-18 centuries with the synchronic series from 11-12 centuries from Eastern, Central and Western Europe has demonstrated the closest similarity of the researched group to town series from Kyiv Podil.

Conclusion. According to the average craniometric trait value, the researched male group can be classified as Central Ukrainian anthropological type due to brachycranial braincase, relatively wide face, and big angle of nasal bones protrusion.

Keywords: craniometry; physical anthropology; Baturyn; 17-18 centuries; male skull.

Вступ

Після створення УРСР було репресовано багатьох антропологів, таких як Ф.К. Вовк, Р. Єндик 1934, С.Л. Рудницький, Ан. Носов тощо (Історія відділу біоархеології). В незалежній Україні антропологія як розділ біології не відновилася. Тож на сьогодні рівень розвитку антропології в Україні слід визнати недостатнім. Зник і не відновлюється соматологічний напрям досліджень (останні експедиції провадились у 1960-1999 рр.) (Дяченко, 1965; Дяченко, 1986; Сегеда, 2001; Хить, 1983), немає чинних наукових шкіл із фізичної антропології як розділу біології, котрий включає морфологію посткраніального скелета й краніологію загалом. В Україні відсутні Інститут антропології та музей антропології, а також фахові журнали з антропології як складової біологічної науки. В незалежній країні антропологія як розділ біології не відновилась. Але існують і позитивні тенденції, це захист двох дипломних магістерських робіт з антропології на базі біологічних та медичних факультетів: «Морфологічна мінливість черепа Homo sapiens із могильника Біленьке» В.В.,Штогрін (2019) і О.В. Худякової (2002) та було захищено три кандидатські дисертації. Дві за спеціальністю 14.03.01 «нормальна анатомія» (Горбенко, 1996; Худякова, 2012), одна - за спеціальністю 14.01.22 «Стоматологія» (Артем'єв, 2012).

І.Г. Підоплічко підкреслював, що антропологія, першу чергу, є наука біологічна, оскільки вона досліджує людину як організм, а також указував і на її соціальність, позаяк вона вивчає расові, племінні й етнічні особливості людей та становлення суспільства (Підоплічко, 1960, с. 7). Це визначає широту і багатогранність проблем, які охоплює антропологія, не кажучи вже про їхню важливість і надзвичайну актуальність.

В.П. Алексєєв наголошував, що значення відомостей з краніології українського народу неможливо переоцінити. Вони дають можливість, по перше, порівняти антропологічний тип сучасного населення України з типом окремих племінних груп середньовічного слов'янства, по друге, надійно зіставити українців з народами, що їх оточують, що не завжди можна зробити на підставі соматологічних даних через різницю в методиці роботи з матеріалами окремих дослідників (Алексєєв, 1971, с. 30).

Як підсумувала висновки численних науковців В.Ю. Бахолдіна, проблема інформаційної змістовності даних вивчення людського черепа є однією з головних в антропології. Складність цієї проблеми зумовлена тим, що череп складається з кількох морфологічних комплексів, різних за походженням, динамікою розвитку, статевою та віковою мінливістю тощо (Бахолдина, 2008).

Батурин займає особливе місце серед історичних міст України: під кінець 1620-х рр. він мав постійне населення (Кулаковський, 2006, с. 260), у 1669-1708 рр. тут перебувала резиденція гетьманів Лівобережної України. 2 листопада 1708 р. місто загинуло під час Північної війни, через що стало еталонною археологічною пам'яткою козацької доби. Силами експедиції історичного факультету Чернігівського державного педагогічного інституту, науковців ІА НАНУ під керівництвом д.і.н. О.П. Моці, к.і.н. В.П. Коваленка та Ю.М. Ситого, за підтримки професора університету Торонто В.І. Мезенцева було обстежено територію міста, виявлено цвинтарі церков і поховання ХУІІ-ХУІІІ ст. у різних частинах міста (Когут, Мезенцев & Ситий, 2021; Ситий, 2011, с. 107).

Антропологічне вивчення Лівобережжя козацького часу розпочав В. І. Бушкович (Bushkowitsch, 1927; 1928) і продовжив В.П. Алексєєв (Алексеев, 1971, с. 232271; Алексеев, 2008, с. 311-336). Останній опрацював і об'єднав у групу східних українців (27 чоловічих і 10 жіночих черепів із Харківської та Полтавської губ.), хоча Полтава завжди належала до центральної України. Коротка попередня публікація з етнічної краніоскопії мешканців м. Батурина вийшла 2012 р. (Гарига & Долженко, 2012, с. 24-27), а згодом - англійською мовою (2014а, р. 40-56). Дана міська серія є однією з п'ятьох краніологічних груп, що датуються ХУІІ-ХУІІІ ст. і були протягом ХХ-ХХІ ст. отримані під час археологічних досліджень на території Лівобережжя Дніпра.

Мета роботи - ввести в науковий обіг новий матеріал, дати загальну морфологічну характеристику батуринців ХУІІ-ХУІІІ ст. на тлі краніологічних груп із суміжних етнічних територій України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстань між окремими чоловічими серіями ХУІІ-ХІХ ст. та з'ясувати місце чоловіків з м. Батурина ХУІІ-ХУІІІ ст. у системі краніологічних типів Східної Європи.

Матеріали і методи. Статево-вікові визначення та вимірювання антропологічного матеріалу проводились у Києві в лабораторії Інституту археології НАН України. На відміну від дослідження 2009 р., під час якого було опрацьовано 82 черепи (54 чоловічих і 28 жіночих та їх уламки) з розкопок 2005-2009 рр. на території фортеці (собор Животворної Трійці) та перевідкладення (Ситий, 2011, с. 107-143; 2014Ь, р. 40-56) автор опрацював іще 21 череп (17 чоловічих та чотири жіночих), отриманий 2015 р. під час розкопок Ю. Ситого (Ситий & Мезенцев, 2015, с. 229). Всього автор опрацював усі 107 черепів дорослих, котрі на час дослідження були доступні завдяки археологічним розкопкам. Зокрема загальна чоловіча серія з Батурина складається з 74 черепів. В цілому вибірка добре збережена й репрезентативна, бо для палеоантропологічного матеріалу успіхом вважається отримання інформації про понад 50 індивідів (n> = 50) (Богатенков & Дробышевский, 2013, с. 69). У цій роботі йтиметься тільки про чоловіків, позаяк жіноча серія потребує окремого дослідження.

Черепи вимірювалися за стандартною краніологічною методикою, де за Р. Мартіном (Martin, 1928) указувалася нумерація ознак, а назомалярний і зигомаксилярний кути горизонтального профілювання обличчя вираховувалися за допомогою номограми (Алексеев & Дебец, 1964, Рис. 14, с. 53). Визначення краніометричної точки лямбда провадилось за методом Л. Г.Д. Бакстона та Г.Д. Моранта (Buxton & Morant, p. 19-47). Для оцінки вимірюваних ознак використовувалися таблиці з межами середніх величин ознак, які склав Г.Ф. Дебец (Алексеев & Дебец, 1964). Стать похованих визначалась як з урахуванням посткраніального скелета, так і за особливостями будови черепа. Комплексно за ознаками на черепі, черепних швах, зубах встановлювався вік (Brothwell, 1972; Bruzek, 1995, p. 93-106; Bruzek, 2002; Bruzek et al., 2017; Vallois, 1937, p. 499-532).

При інтерпретації даних використано комп'ютерні програми «PCCOMP», «PCDENDU» й «CANON», які створили Б.О. та О.Г. Козінцеви 1993 р., а для виявлення відсотків - програму А.В. Громова (1996 р.) (пакет програм був подарований автору під час стажування у м. Санкт-Петербург).

Також було враховано, що групи, котрі при типологічній класификації потрапляють до однієї категорії, можуть виявитися дуже далекими за походженням навіть у євразійському масштабі. Це підтвердив О.Г. Козінцев на прикладі андроновської (алакульско-кожумбердинської) групи з Західного Казахстану. Тому дослідник упевнений, що встановити близькість чи походження серій можна тільки за допомогою точних статистичних методів, а типологію називає грубим і дезорієнтувальним інструментом аналізу (Козинцев, 2016, с. 388-389).

Результати та їх обговорення. Морфологічна характеристика краніологічного типу населення. Як уже зазначалося, чоловіча краніологічна серія включає 74 черепів, але не всі черепи добре збереглися (трапляються й уламки, з яких можна взяти тільки один вимір). Середні дані по всіх ознаках розміщені в табл. 1. Вони і є основою загальної краніологічної характеристики досліджуваного міста.

Розвиток м'язового рельєфу черепів помірний. Надперенісся та надбрівні дуги розвинуті середньо. Соскоподібні відростки розвинуті добре (2,4 бала).

Чоловіча серія характеризується помірною довжиною і великою шириною черепа і складається з трьох доліхокранних, 16 мезокранних та 46 брахікранних черепів, в середньому за черепним індексом (81,7) вона брахікранна, що не характерно для слов'ян у цілому. Горизонтальна окружність черепів через краніометричну точку офріон за абсолютними розмірами велика. Відносна висота черепної коробки помірна, на межі з високими категоріями розмірів. За першим висотно-поздовжнім покажчиком (75,9) вибірка гіпсікранна, на межі з помірними категоріями. За другим висотно-поперечним індексом (93,0) чоловіча вибірка метріокранна, що свідчить про помірну в цілому висоту черепа в цій групі (табл. 1). Вушна висота вкладається в показники середніх розмірів, на межі з великими абсолютними розмірами. Лобна кістка має помірну ширину у фронтальній та велику в дорсальній площині. Ширина лоба за лобно-поперечним індексом потрапляє до середньої категорії. Ширина потилиці помірна, на межі з великими категоріями розмірів (Алексеев & Дебец, 1964, табл. 6, с. 116).

Таблиця 1

Середні розміри та індекси чоловічих черепів ХУІІ-ХУІІІ ст. з Батурина (замкова Воскресенська церква, собор, фортеця, церква Живоначальної Трійці, перевідкладення). Загальна серія

№ за Мартіном

Ознаки

в

M

N

а

M (M)

ms

min.

max.

1

Поздовжній діаметр

180,1

69

6,2

0,75

0,53

166,0

192,0

8

Поперечний діаметр

146,9

64

4,8

0,60

0,42

135,0

158,0

17

Висотний діаметр

136,8

63

5,4*

0,68

0,48

121,0

148,0

5

Довжина основи черепа

102,3

62

4,3*

0,54

0,38

91,0

111,0

9

Найменша ширина лоба

97,7

68

3,9**

0,48

0,34

88,0

106,6

10

Найбільша ширина лоба

123,7

65

4,9

0,60

0,43

111,0

133,0

11

Ширина основи черепа

127,8

59

4,6

0,60

0,43

118,0

138,7

12

Ширина потилиці

111,7

60

4,6

0,59

0,42

101,0

126,0

29

Лобна хорда

111,5

67

4,5

0,55

0,39

99,0

121,0

45

Виличний діаметр

135,7

63

4,8

0,60

0,42

125,0

145,1

40

Довжина основи обличчя

98,3

58

4,8

0,63

0,44

90,0

109,0

48

Верхня висота обличчя

66,6

62

3,5**

0,44

0,31

60,0

75,2

47

Повна висота обличчя

114,1

31

6,8

1,21

0,86

97,0

130,0

43

Верхня ширина обличчя

105,6

68

4,0

0,48

0,34

92,0

114,0

46

Середня ширина обличчя

96,8

60

5,2*

0,67

0,47

87,0

111,5

55

Висота носа

50,6

61

2,8

0,35

0,25

47,0

61,0

54

Ширина носа

24,9

60

1,9

0,25

0,18

20,7

29,0

51

Ширина орбіти

42,3

62

1,8*

0,23

0,16

39,0

46,0

52

Висота орбіти

32,0

62

2,0

0,26

0,18

27,0

38,0

20

Вушна висота

116,6

59

3,4**

0,45

0,32

109,2

125,7

SC (57)

Симотична ширина

9,6

65

1,8

0,22

0,16

6,0

13,0

SS

Симотична висота

4,5

64

1,2*

0,15

0,11

2,0

6,0

MC (50)

Максилофронтальна ширина

20,3

59

2,2

0,29

0,20

16,3

27,0

MS

Максилофронтальна висота

8,2

58

1,9

0,26

0,18

5,0

13,0

DC (49a)

Дакріальна ширина

24,0

59

2,1

0,27

0,19

20,0

28,0

DS

Дакріальна висота

12,4

58

1,8*

0,24

0,17

8,0

16,6

FC

Глибина іклової ямки

-5,2

57

1,7*

0,22

0,16

-1,2

-8,0

31

Потилична хорда

94,8

59

5,6*

0,73

0,51

85,0

107,0

32

Кут профілю лоба від nas.

87,2°

46

4,2*

0,61

0,43

80,0°

95,0°

GM/FN

Кут профілю чола від gl

79,2°

46

4,5*

0,67

0,47

71,0°

88,0°

72

Кут загальнолицьовий

85,6°

47

3,7*

0,55

0,39

76,0°

92,0°

73.

Кут середньої частини обличчя

86,5°

45

4,4*

0,65

0,46

74,0°

94,0°

74.

Кут альвеолярної частини обличчя

78,8°

44

5,9

0,89

0,63

68,0°

89,0°

75(1).

Кут випинання носа

31,4°

51

4,9

0,69

0,49

20,0°

41,0°

77.

Назомалярний кут

139,0°

60

5,0*

0,64

0,45

128,0°

151,0°

Р

Зигомаксилярний кут

128,4°

59

4,6**

0,59

0,42

119,0°

144,0°

Надперенісся

2,5

74

0,9

0,11

0,08

1,0

5,0

Надбрівні дуги

1,8

70

0,4

0,05

0,03

1,0

3,0

Зовнішній потиличний горб

1,4

66

1,0

0,12

0,09

0,0

4,0

Соскоподібний відросток

2,4

61

0,7

0,09

0,06

1,0

3,0

Передньоносова ость

3,8

59

1,0

0,13

0,09

1,0

5,0

23a

Горизонтальна окружність через офріон

519,3

56

10,0**

1,34

0,95

495,0

541,0

60

Довжина альвеолярної дуги

54,2

54

3,3*

0,44

0,31

46,0

61,0

61

Ширина альвеолярної дуги

62,7

54

3,7*

0,50

0,36

52,0

71,0

7

Довжина потиличного отвору

35,5

58

2,8*

0,37

0,26

30,0

58,0

16

Ширина потиличного отвору

30,8

56

1,8**

0,24

0,17

27,6

33,0

Sub. NB

Висота вигину лоба

24,7

65

2,4*

0,29

0,21

20,0

31,0

OS

Висота вигину потилиці

26,0

58

2,9

0,38

0,27

20,0

31,0

Індекси:

8:1

Черепний

81,7

65

3,9*

0,48

0,34

73,0

91,6

17:1

Висотно-поздовжній

75,9

62

3,5*

0,45

0,32

67,4

85,8

17:8

Висотно-поперечний

93,0

62

4,9*

0,62

0,44

79,6

105,8

9:8

Лобно-поперечний

66,9

65

5,4*

0,67

0,48

57,9

98,8

20:1

Висотно-поздовжній

64,9

58

2,7

0,36

0,25

59,3

72,2

20:8

Висотно-поперечний

79,2

58

3,2

0,42

0,30

67,1

86,2

10:8

Коронарно-поперечний

84,4

64

3,2*

0,40

0,28

77,6

92,3

9:10

Широтний лобний

78,9

64

3,8

0,48

0,34

68,8

90,2

45:8

Поперечний фаціо-церебральний

92,5

61

3,8

0,49

0,34

82,2

102,2

48:17

Вертикальний фаціо-церебральний

48,6

58

3,4

0,44

0,31

36,4

57,0

9:45

Лобно-виличний

71,7

61

3,5

0,44

0,31

61,4

78,7

10:45

Коронарно-виличний

91,0

60

4,3*

0,56

0,39

78,9

102,4

40:5

Випинання обличчя

96,1

57

4,3*

0,57

0,40

88,0

106,5

47:45

Загальний лицьовий

84,0

27

4 4**

0,84

0,59

77,5

91,7

48:45

Верхній лицьовий

49,0

59

2,8**

0,36

0,25

40,6

53,9

47:45

Загальнолицьовий

84,0

27

4 4**

0,84

0,59

77,5

91,7

54:55

Носовий

49,3

62

3,8**

0,48

0,34

38,7

57,1

DS:DC

Дакріальний

51,6

58

7,9**

1,04

0,74

29,6

71,1

SS:SC

Симотичний

46,8

64

10,8

1,35

0,95

26,1

77,8

MS:MC

Максилофронтальний

39,8

58

9,2

1,21

0,85

22,2

68,4

52:51

Орбітний

75,7

63

4,5**

0,57

0,40

67,5

86,4

63:62

Піднебінний

78,6

57

7,7*

1,02

0,72

64,2

97,1

61:60

Щелепно-альвеолярний

116,0

54

8,5*

1,15

0,81

98,3

134,2

М - середня арифметична величина; п - кількість випадків; а - середні квадратичні відхилення;

т (М) - похибка середньої арифметичної величини;

та - похибка середнього квадратичного відхилення;

* перевищує стандартні величини квадратичного відхилення;

** менше за стандартні величини квадратичного відхилення.

Виличний діаметр у середньому помірний (135,7 мм), варіація його велика: від дуже малих розмірів (125,0 мм) у черепа з пох. 189 до дуже великих (145,3 мм) у черепа з поховання 293, розкопки 2015 р. на території собору. Верхня висота обличчя (66,6 мм), визначена за даними 64 черепів, відноситься до малої категорії розмірів. При цьому відносна висота й ширина ортогнатного обличчя за верхньолицьовим індексом (49,0), характеризує обличчя як широке (еуріен), ці дані доповнює загальнолицьовий покажчик (84,0), що також указує на широке обличчя в групі (еурипрозопія). До ознак, які визначають чи відповідають за сплощеність лицьового відділу та використовуються на краніологічному матеріалі для діагностики расових типів першого порядку, належать назомалярний і зигомаксилярний кути горизонтального профілювання обличчя (Алексеев, 2008, с. 55). В чоловічій серії з Батурина ці кути малі (відповідно 139,0° і 128,4°), що свідчить про добре профільоване обличчя, глибина іклової ямки в середньому помірна. Відносно мала висота орбіт і середня їх ширина зумовлюють малий орбітний індекс (75,7), що вказує на низькі орбіти (хамеконхія) за максилофронтальним покажчиком. Носовий отвір чоловічої серії черепів характеризується помірною шириною та малою висотою (на межі з середніми абсолютними розмірами). В цілому, носовий індекс (49,3) свідчить про помірну ширину носа (мезоринія). Перенісся помірно високе як за симотичним, так і за дакріальним індексом. Кут випинання носа (31,4°) великий. Нижній край грушоподібного отвору (anthropinae) становить 65,3%. Своєю чергою, передньоносова ямка (fossae praenasales) зафіксована в 34,6%, що свідчить про певну степову домішку. Іклові ямки розвинуті помірно (-5,2). Загалом чоловіча група належить до великої європеоїдної раси, але брахікранна черепна коробка потребує окремого дослідження з етногенезу. Посилаючись на роботу Т.О. Рудич (Рудич 2014, с. 114), досліджувану чоловічу вибірку можна охарактеризувати як центральноукраїнський антропологічний тип у зв'язку з брахікранною черепною коробкою, відносно широким обличчям та великим кутом випинання носових кісток. Але на сьогодні антропологи ще не розробили повної таблиці з типології населення Східної Європи ХІУ-ХІХ ст. за даними краніології.

Порівняння квадратичних відхилень 63 основних ознак (без максилофронтальних вимірів і покажчика) та індексів черепів із Батурина зі стандартними виявило, що чоловічі черепи відрізняються підвищенням мінливості за 27 ознаками (42,8%) і зниженням - за 14 (22,2%). Стандартними є 26 ознак (41,2%) від досліджених 63 (табл. 1). Отже, можна припустити, що досліджувана вибірка за антропологічним складом неоднорідна.

Міжгруповий багатовимірний аналіз. Для виявлення аналогів серед близьких у часі груп було зіставлено вивчену серію з Батурина (фортеця, церква Живоначальної Трійці, собор, перевідкладення) та широке коло порівняльних матеріалів XV-XIX ст. зі Східної Європи (крім Кавказу). Як до канонічного (Дерябин, 2008, с. 212-230), так і до кластерного багатовимірного аналізу (Дерябин, 2008, с. 230-276) залучалося 65 груп: м. Ужгород (Должен- ко, & Мойжес, 2019, с. 192-205; Долженко, & Мойжес, 2020, с. 71-77); Лютенька XVII-XVIII ст. (Долженко, 2012a; Долженко, 2017; Коваленко, & Луговий, 2009; Коваленко, & Луговий, 2010); Київський Поділ XVI-XVIII ст. (Тараненко, Вікторова, Кода, & Долженко, 2014, с. 249- 254; Долженко, 2016, с. 3-17); Луцьк (збірна серія) ХУІІ-ХХ ст. (Бірюліна, & Долженко, 2014; Долженко, 2014, с. 7-25; Долженко, & Мазурик, 2015, с. 368-386); київський Арсенал (Долженко, 2010, с. 11-17; Долженко, 2011, с. 118-134; Івакін, & Балакін, 2007, с. 17-26; Івакін, & Балакін, 2008, с. 9-23); Вінниця (Долженко, & Потєхіна, 2018, с. 305-310; Долженко, & Потєхіна 2019, с. 384-387; Виногродська, Потехина, & Долженко, 2020, с. 24-52), Рівне (Долженко, & Прищепа, 2015, с. 7-16); Ратнів ХІУ-ХУ ст. (Долженко, & Златогорський, 2016, с. 11-22); Жовнино ХУІ-ХУІІІ ст. (Долженко, & Прядко, 2014, с. 43-50; БоІгЬепко, 2014Ь, р. 119-132), Підборці (Долженко, Пшеничний, & Бардецький, 2020, с. 6-9; Долженко, Пшеничний, & Бар- децький, 2021, с. 43-66); могильник біля слободи Каламіта (Крим) ХІУ-ХУІІ ст. (Соколова, 1963, с. 144); Чигирин ХУІ-ХУІІ ст. (Рудич. 2014, с. 170-171); київський Михайлівський Золотоверхий монастир ХУ-ХУІІІ ст. (Рудич, 2014, с. 179-180); Вишгород ХУІІ ст. (Рудич, 2014, с. 185); Меджибіж ХІУ-ХУІ ст. (Рудич, 2010, с. 129-130); Білгород ХУІІ-ХІХ ст. (Безбородых, & Долженко, с. 104-120); Суми другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст. (Білинська, & Долженко 2013, с. 208-214); Степова Наддніпрянщина (Долженко, & Хоменко, 2021); Курська губ. (Алексеев, 2008, Табл. 63, с. 311-336); Одеса (Алексеев, 2008, с. 315-316).

Білоруси представлені трьома серіями: с. Лукомль (центр Вітебської обл.), с. Пруси (центр Мінської обл.) (Саливон, & Васильев, 2015, Табл. 6.1.1. с. 191-193) та вибірка з Полісся (Тегако, Микулич, & Саливон, 1978. с. 27-28).

Росіяни представлені серіями: Орловська губ. (Алексеев, 2008, Табл. 62, с. 309-310); Себеж (Алексеев, 2008, Табл. 67, с. 319-320); Стара Ладога-1 (Алексеев, 2008, Табл. 66, с. 317318); Стара Ладога-2 (Моисеев и др., 2016, с. 390-399); Ярославль XVII ст.; Дмитров ХІІ-XVI ст. (Гончарова, 2011, с. 205-206); Псков XIV-XVI ст. (Санкина, 2000, с. 14-15); Козіно XVIII ст. (Евтеев, 2011, с. 433-440); Новгород-1 (Евтеев, & Олейников, 2015, с. 176-192); Новгород-2 XVI-XVIII ст. (Евтеев, 2015, с. 317-318); Поріци (Порицы, Ижоры, РФ) (Широбоков, & Верховцев, 2016, с. 408-421); м. Вологда XV-XVII ст. (Моисеев, Хартанович, & Широбоков, 2012, с. 97); Прикам'я XVI-XVIII ст. (Широбоков, 2018, с. 94); Переяславль-Залеський-1 XVI-XVII ст., Переяславль-Залеський-2 XVI-XVIII ст. (Рассказова, 2019, с. 77-78), с. Стайки (Долженко, 2012b; Петраускас, Готун, & Квітницький, 2008; Потєхіна, 2016; Потєхіна, 2020).

Балти - 16 серій: латиші представлені трьома серіями XVII-XVIII ст., які дослідила Р. Я. Денисова, - Леймані (Leimani) (Денисова, 1977, с. 241-243); Пургайлі (Purgaili) XVIII ст. (Денисова, 1977, с. 255-258); Мартинсала XIV-XVII ст. (Денисова, 1977, с. 223-228); Тервете (Tervete) (Денисова, 1977, с. 223-228); трьома групами XVIII-XIX ст., котрі опрацював В. П. Алексєєв: Латиші-1 (Дурбе), Латиші-2 (західні) і Латиші-3 (Лудза) (Алексеев, 2008, Табл. 20, 21, 22, с. 226-231), та однією XIX ст. за Г. В. Зариня - Орманькалнс (Зариня, 1990, с. 117).

Залучалися також литовці (lietuviai) з м. Каунас (Kaunas). Однак, за припущенням дослідника литовської групи В.П. Алексєєва, литовці не становили більшості серед мешканців м. Каунаса, де було багато поляків і євреїв (Алексеев, 2008, с. 234-235).

Серії естонців: Отепя (Otepдд) XIV-XVI ст. (Марк, 1956, с. 221-223), Кабіна (Kabina kьla) XVII ст. (Марк, 1956, с. 221-223); Кохтла-Ярве (Kohtla-Jдrve) XVII-XVIII ст. (Марк, 1956, с. 221-223), Арду (Моисеев, Хартанович В. И., & Широбоков, 2012, с. 71-79); Варбола (Warbole) XIV-XVII ст. (Марк, 1956, с. 191-192, 221-223); село Йиуга (Jцuga) в парафії Алутагузе (Марк, 1956, с. 191-192, 221-223); естонці (eestlased) (Алексеев, 2008, с. 240-241) та фіни (suomalaiset) (Алексеев, 2008, с. 238-239).

Молдавани представлені двома вибірками: Варатік (Vдratic) Ришканського р-ну (XVII- XIX ст.) і Старий Орхей (Orheiul Vechi) (XIV-XV ст.) (Великанова, 1975, Табл. 85, с. 144-145).

Рис. 1. Розташування 65 серій ХІІ-ХІХ ст. території Європи у просторі І та ІІКВ за 14-а краніологічними ознаками. 1 - Переяславль-Залеський-1; 2 - Орловська губернія; 3 - Степова Наддніпрянщина; 4 - ОгНеіиї УееИі; 5 - Стара Ладога-2; 6 - ІаМеИ-3; 7 - Стайки

Орім того, залучалися такі п'ять груп: з Німеччини - Кеніґсберґ (Kцnigsberg) XVII-XIX ст. (Березина, 2010, с. 872); Целендорф (Zellerndorf), Пфайфер (Pfeifer), Вюртемберг (Wuttemberg) і Тюбінген (Tubingen) (Евтеев и др., 2020, с. 90-104).

За I канонічним вектором (КВ) (22,7% загальної дисперсії) серія черепів з Батурина (рис. 1) отримує великі від'ємні значення вектора (-0,907, Табл. 2). За даним КВ простежується її близькість до вибірок із Київського Подолу (-0,851), м. Суми (-0,589) та литовців (-0,853). На розподіл чоловічих серій за цим КВ найбільше вплинули такі краніометричні ознаки: поздовжній та поперечний діаметри черепної коробки, виличний діаметр, висота обличчя, назомалярний і зигомаксилярний кути обличчя (табл. 3).

Таблиця 2

Значення трьох КВ для 65 чоловічих груп ХІІ-XIX ст. (дистанція між серіями)

№ п/п

Групи

І КВ

ІІ КВ

ІІІ КВ

1.

м. Батурин

-0,907

0,423

0,331

2.

м. Ратнів

-1,664

0,230

0,286

3.

м. Луцьк (збірна група)

-1,209

-0,120

0,744

4.

м. Рівне

-1,539

0,271

0,592

5.

с. Підборці

-1,453

0,592

0,051

6.

м. Вінниця

-1,265

0,105

-0,101

7.

м. Ужгород

-2,177

0,160

1,099

8.

Арсенал (м. Київ)

-0,505

-0,399

-0,154

9.

м. Жовнино

-1,649

0,047

-0,318

10.

с. Йиуга (]би$а)

0,368

0,250

-0,336

11.

м. Білгород

-0,678

0,008

-0,151

12.

м. Суми

-0,589

0,306

0,146

13.

с. Лютенька

0,160

0,402

-0,023

14.

Поділ (Київ)

-0,851

0,447

0,191

15.

м. Меджибіж (Межибож)

-0,779

0,013

0,157

16.

Михайлівський монастир (Київ)

-0,364

0,593

-0,259

17.

м. Чигирин

-0,013

0,289

0,150

18.

м. Вишгород

-0,219

0,044

0,107

19.

с. Стайки (Київська губ.)

0,595

0,140

-0,757

20.

с. Лукомль (Білорусь)

0,261

-0,454

-0,362

21.

с. Пруси (Білорусь)

-0,351

-0,563

-0,932

22.

Білоруси з Полісся

-1,164

-0,589

-1,167

23.

Латиші-1 (Дурбе (Durbe))

0,627

-0,024

0,999

24.

Латиші-2 (західні)

0,749

0,066

0,819

25.

Латиші-3 (східні латиші з Лудзи (Ludza)

0,598

0,047

0,101

26.

Орманькалнс (Ormankalns)

0,729

-0,518

-0,023

27.

Литовці (lietuviai)

-0,853

-1,165

0,820

28.

Курська губ.

0,337

-0,092

-0,358

29.

м. Одеса

-0,119

0,412

0,701

30.

Орловська губ. РФ

0,081

0.018

0,301

31.

Ярославль

-0,161

0,746

-0,865

32.

Стара Ладога-1. РФ

-0,172

-0,134

-0,518

33.

Стара Ладога-2. РФ

0,570

0,010

-0,362

34.

Себеж. РФ

-0,109

-0,334

-0,530

35.

Варатік (Vдratic) Молдова

-0,269

-0,044

-0,582

36.

Тервете (Tцrvete)

0,867

0,861

1,636

37.

Леймані (Leimani)

0,654

0,954

1,060

38.

Пургайлі (Purgaili)

0,315

1,267

0,222

39.

Мартинсала (Martynsala)

0,746

0,593

0,673

40.

Кабіна (Kabina kьla)

0,475

0,262

-0,344

41.

Отепя (Otepдд)

0,964

-0,445

-0,527

42.

Варбола (Warbole)

1,088

0,362

0,350

43.

Кохтла-Ярве (Kohtla-Jдrve)

0,429

0,189

-0,770

44.

Козіно. РФ

-0,325

-0,665

-0,823

45.

Псков. РФ

0,154

-0,141

-0,569

46.

Новгород-1 (вул. Даньславле). РФ

0,201

-0,411

-0,866

47.

Новгород-2. (Пантелеймонів монастир) РФ

0,318

-0,991

-0,138

48.

Кенігсберг (Kцnigsberg)

0,906

-1,681

0,851

49.

Целендорф (Zellerndorf)

-0,050

-1,519

0,206

50.

Пфейфер (Pfeifer)

0,404

-1,070

0,448

51.

Вюртемберг (Wuttemberg)

0,185

-1,743

0,795

52.

Тюбінген (Tubingen)

0,438

-1,481

0,396

53.

Естонці (eestlased)

0,940

0,324

0,789

54.

Фіни (suomalaiset)

0,618

0,199

0,240

55.

Дмитрів (Дмитров). РФ

1,433

0,664

-0,417

56.

Старий Орхей (Orheiul Vechi) Молдова

0,278

0,030

-0,175

57.

Сланцевський р-н. РФ

0,286

0,978

0,088

58.

Каламіта (Крим)

-0,642

0,224

-0,108

59.

Арду (Ardu)

1,228

0.639

0,142

60.

Поріци (Порицы). РФ

-0,087

1,317

-0,920

61.

Степова Наддніпрянщина

0,201

-0,049

0,284

62.

Вологда (Парковий провулок). РФ

0,877

0,116

-0,467

63.

Переяславль-Залеський-1. Некрополь

XVI-XVII ст. Успенської церкви. РФ

0,116

-0,112

-0,780

64.

Переяславль-Залеський-2. Некрополь XVI- XVIII ст. Нікольської церкви. РФ

0,634

-0,492

-0,699

65.

Прикам'я (Пыскор, Гольяны, Сарапул). РФ

0,335

0,635

-0,374

Рис. 2. Розташування 65 серій ХІІ-ХІХ ст. території Європи у просторі І та ІІІКВ за 14-а краніологічними ознаками. 1 - Курська губ.; 2 - Сланцевський р-н.

Таблиця 3

Коефіцієнти кореляцій I-III КВ серед 65 чоловічих груп XVII-XIX ст.

Ознака

КВ I

КВ II

КВ III

1. Поздовжній діаметр

0,692

-0,166

0,321

8. Поперечний діаметр

-0,551

0,063

0,058

17. Висотний діаметр (Ь-Ьт)

-0,123

0,182

-0,391

9. Найменша ширина лоба

0,148

-0,032

0,187

45. Виличний діаметр

-0,287

0,038

0,050

48. Верхня висота обличчя

0,588

0,153

-0,319

55. Висота носа

-0,104

-0,068

0,321

54. Ширина носа

0,018

0,382

-0,043

51. Ширина орбіти

0.251

0.711

0,404

52. Висота орбіти

0,095

0,185

0,460

77. Назомалярний кут

0,573

0,023

-0,340

ZZm. Зигомаксилярний кут

0,120

0,100

0,061

88:8С. Симотичний індекс

-0,299

0,515

-0,104

75(1). Кут випинання носових кісток

-0,104

-0,345

0,430

Внесок у загальну дисперсію (%)

22,707

16,077

13,140

Рис. 3. Розташування 65 серій ХУЛ-XIX ст. із території Європи у просторі ІІ та ІІІКВза 14 краніологічними ознаками. 1 - Suomalaiset; 2 - Чигирин; 3 - Суми; 4 - Ладога-1; 5 - Курська губ.; 6 - Стара Ладога-2; 7 - Білгород; 8 - Orheiul Vechi

За КВ II (15,6% загальної дисперсії) можна відзначити подібність досліджуваної групи з помірним додатним значеннями вектора (0,423) повторно до київської серії з Подолу (0,447). Для розподілу серій у координатному полі найбільш значущими виявилися: ширина орбіти, носа, симотичний індекс (додатні значення) й кут випинання носових кісток (від'ємні значення).

За III КВ (13,2% загальної дисперсії), чоловіча вибірка з Батурина з малими додатними значеннями вектора (0,331) проявляє певну подібність до групи з Орловської губ. (0,301) (табл. 2). Для розподілу серій найбільш значущими виявилися: висота черепної коробки, орбіт, носа й найменша ширина чола (табл. 3).

За кластерним багатовимірним аналізом (Дерябин, 2008, с. 230-276), де також залучались описані ознаки й краніологічні групи, на восьмому кроці кластеризації з 64 простежується схожість досліджуваної групи з вибіркою м. Суми (дистанція 0,506 із 8,755).

У цілому, за даними краніометрії, при зіставленні 65 досліджуваних груп методом багатовимірного канонічного й кластерного аналізів у тривимірному просторі, простежується зв'язок чоловічої вибірки Батурин до черепів з київського Подолу та меншою мірою - до міської лівобережної групи з м. Суми (табл. 2, рис. 1, 2, 3).

антропологічний центральноукраїнський краніологічний батуринець

Висновки

1. За даними типології чоловічу серію можна віднести до центрально-українського антропологічного типу в зв'язку з брахікранною черепною коробкою, відносно широким обличчям та великим кутом випинання носових кісток.

2. Порівнявши квадратичні відхилення 69 основних ознак та індексів черепів із Батурина зі стандартними, можна припустити, що досліджувана вибірка неоднорідна за складом.

3. За даними краніометрії, при зіставленні 65 досліджуваних груп XVII-XIX ст. методом багатовимірного канонічного аналізу в тривимірному просторі, простежується зв'язок досліджуваної вибірки черепів з м. Батурин і міської групи з київського Подолу та меншою мірою балтською групою Варбола (Varbola) та серією з м. Суми.

В перспективі слід охарактеризувати жіночу частину населення м. Батурина XVII-XVIII ст., що дасть змогу розглянути морфологію міста загалом.

Список використаної літератури

1. Алексеев В.П. Избранное: в 5 т. Москва: Наука, 2008. Т. 4. 342 с.

2. Алексеев В.П. Очерк происхождения тюркских народов Восточной Европы в свете данных краниологии. Археология и этнография Татарии. Вып. 1: Вопросы этногенеза тюркоязычных народов Среднего Поволжья Казань: КФАН СССР, 1971a. С. 232-271.

3. Алексеев В.П., Дебец Г.Ф. Краниометрия. Методика антропологических исследований. Москв: Наука, 1964. 27 с. Алексеев В.П. Матеріали до краніологічної характеристики Українського народу. Матеріали з антропології України / від. ред. І.Г. Підоплічко. Київ, 1971b. Вип. 5. С. 30-54.

4. Артем'ев А.В. Еволюційні особливості розвитку захворювань на карієс зубів у людини: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 «Стоматологія». Полтава, 2012. 19 с.

5. Бахолдина В.Ю. Информационная значимость и структура изменчивости признаков краниофациальной системы человека: автореф. дисс. ... д-ра. біолог. наук. 03.00.14 Антропология. Москва, 2008. 40 с.

6. Безбородых В.И., Долженко Ю.В. Палеоантропология городских жителей Белгорода XVII-XIX вв. Физическая антропология: методики, базы данных, научные результаты / отв. ред. А.В. Громов. Санкт-Петербург, 2014. С. 104-120.

7. Березина Н.Я. Антропологические особенности населения Кенигсберга XVIII-XIX вв. Человек и древности. Памяти Александра Александровича Формозова (1928-2009) / отв. ред.: И.С. Каменецкий, А.Н. Сорокин. Москва, 2010. С. 867-875.

8. Білинська Л.І., Долженко Ю.В. Населення Сум другої половини XVII-XVIII ст. за результатами археологічних та антропологічних досліджень пізньосередньовічного цвинтаря. Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. 2013. Вип. 22, ч. 1. С. 208-214.

9. Бірюліна О., Долженко Ю. Cialo moie grzeszne w cerkwi ma byc pogrzebione y pochowane: історико-антропологічний нарис про похованих у крипті луцької Хрестовоздвиженської братської церкви. Zamojsko-Wolynskiezeszyty muzealne. 2014. Т. VI. С. 35-52.

10. Богатенков Д.В., Дробышевский С.В. Антропология. Методические рекомендации «Введение в антропологию». Москва, 2013. 349 с.

11. Великанова М.С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. Москва: Наука, 1975. 284 с.

12. Виногродська Л.І., Потєхіна І.Д., Долженко Ю.В. Формування соціально-просторової й антропологічної структури давньої Вінниці за археологічними (XIII-XVI ст.) й антропологічними (XVIII-XIX ст.) матеріалами. Сторінки історії. 2021. Вип. 51. С. 24-52.

13. Гарига М.В., Долженко Ю.В. Дискретні ознаки на людських черепах із могильника козацького часу - Батурин (попередні дані). Єврорегіон Дніпро. Київ, 2012. C. 24-27.

14. Гончарова Н.Н. Формирование антропологического разнообразия средневековых городов: Ярославль, Дмитров, Коломна. Вестник Антропологии. 2011. Вып. 19. С. 202-216.

15. Горбенко С.О. Ярослав Осмомисл - реконструкція антропологічна та історична: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.03.01 Нормальна анатомія. Харків, 1996. 29 с.

16. Громов А.В., Моисеев В.Г. Краниоскопия населения Западной и Южной Сибири: География и Хронология. Расы и народы. 2004. Т. 30. С. 216-249.

17. Денисова Р.Я. Этногенез латышей (по данным краниологии). Рига: Знание, 1977. С. 241-243.

18. Дерябин В.Е. Курс лекций по многомерной биометрии для антропологов. Москва: МГУ, 2008. 332 с.

19. Долженко Ю.В. Антропологічні матеріали могильника козацького часу Лютенька. Проблеми дослідження пам'яток археології східної України: матеріали III Луганської міжнародної історико-археологічної конференції, присвяченої пам'яті С.Н. Братченка. Луганськ, 2012a. С. 487-507.

20. Долженко Ю.В. До питання про неметричні ознаки на людських черепах із Київського Арсеналу XVII-XVIII ст. Лаврський Альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. 2010. Вип. 25. С. 11-17.

21. Долженко Ю.В. Етнічні зв'язки населення містечка Лютенька XVII ст.: за даними антропології. Scriptorium nostrum. 2017. №3 (9). С. 101-120.

22. Долженко Ю.В. Краніологія населення Київського Подолу 16-18 ст. (могильник по вул. Юрківська, 3). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. 2016. Вип. 2, ч. 3. С. 3-17.

23. Долженко Ю.В. Краніологія похованих під Кафедральним Костелом Св. Петра і Павла у Луцьку в XVII-XX ст. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія. 2014. Вип. 2, ч. 1. 2014. С. 7-25.

24. Долженко Ю.В. Неметрические признаки на человеческих черепах из могильника времен казачества - Стайки. Вестник Антропологии. 2012b. Вып. 19. С. 169-181.

25. Долженко Ю.В. Неметричні ознаки на черепах похованих із Київського Арсеналу XVII-XVIII ст. Rocznik Bolchowitinowski, 2011. С. 118-134.

26. Долженко Ю.В., Мойжес В.В. Антропологічний аналіз поховань в середньовічній церкві Ужгородського замку (виявлених 2018 року). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2019. Вип. 2 (41). С. 192-205.

27. Долженко Ю.В., Мойжес В.В. Дані антропологічного аналізу поховань XV-XVII ст. в церкві Ужгородського Замку. IV Таврійські історичні наукові читання: міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 2020. С. 71-77.

28. Долженко Ю.В., Потєхіна І.Д. Антропологічні матеріали з розкопок у старому місті Вінниця. Археологічні дослідження в Україні 2017. 2019. С. 384-387.

29. Долженко Ю.В., Прищепа Б.А. Краніологія похованих у Римо-католицькому костелі св. Антонія міста Рівного XVI-XVII ст. Археологічні студії Межибіж. 2015. Вип. 4. С. 7-16.

30. Долженко Ю.В., Прядко О.О. Історико-антропологічний нарис поховань XVII-XVIII ст. з с. Жовнино на Черкащині. Етнічна історія народів Європи. 2014. Вип. 44. С. 43-50.

31. Долженко Ю.В., Пшеничний Ю.Л., Бардецький А.Б. Кладовище Свято-Вознесенського монастиря на острові Дубовець поблизу Дубна (за результатами архео-антропологічних досліджень 2019 р.). Дубенський науковий вісник. 2021. С. 43-66.

32. Долженко Ю.В., Пшеничний Ю.Л., Бардецький А.Б. Чоловіча вибірка поховань XVIII-XIX ст. з урочища Острів Дубовець поблизу Дубна. Історія, культура, пам'ять у науковому вимірі: стан, перспективи: матеріали І всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ. 22 трав. 2020 р. / відпов. ред. А.А. Кізлова. Київ: Арт Економі, 2020. С. 6-9.

33. Долженко Ю.В., Хоменко О.О. Два черепа запорозьких козаків XVIII ст. з розкопок Д.І. Яворницького (Степова Наддніпрянщина). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2021. Т. 32 (71). С. 315-331.

34. Долженко Ю., Златогорський О. Антропологічні матеріали XIV-XV ст. з розкопок у с. Ратнів. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. 2016. Вип. 1, ч. 4. С. 1122.

35. Долженко Ю., Мазурик Ю. Краніологія населення Луцька XVII-XX ст. Український історичний збірник. 2015. Вип. 18. С. 368-386.

36. Долженко, Ю.В., Потєхіна, І.Д. Аналіз краніологічної серії з поховань XVIХ-XIX ст. у Вінниці. Археологічні дослідження в Україні 2018 р. 2018. С. 305-310.

37. Дяченко В.Д. Антропологический состав средневековых восточных славян. Проблемы эволюционной антропологии человека и его рас. Москва: Наука, 1986. С. 234-242.

38. Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. Київ: Наук. думка, 1965. 129 с.

39. Евтеев А.А. Краниологическая серия XVIII века из некрополя села Козино (Московская область): внутригрупповая изменчивость и предварительные результаты межгруппового анализа. Археология Подмосковья: материалы научного семинара / отв. ред. А. Энговатова. Москва, 2011. Т. 7. С. 433-440.

40. Евтеев А.А. Палеоантропологические материалы из раскопок Пантелеймонова монастыря. Новгород и Новгородская земля. История и археология: материалы ХХІХ научной конференции, посвященной 150-летию Новгородского музея-заповедника, Великий Новгород, 27-29 января, 2015 г. / отв. ред. В.Л. Янин. Санкт-Петербург, 2015. Вып. 29. С. 313-326.

41. Евтеев А.А., Олейников О.М. Археологические и палеоантропологические исследования на Даньславле улице в Великом Новгороде. Российская археология. 2015. №1. С. 176-192.

42. Зариня Г.В. Антропологический состав населения Аугшезме XVI-XIX вв. Балты, славяне, прибалтийские финны: Этногенетические процессы / отв. ред. Р.Я. Денисова. Рига, 1990. С. 109-123.

43. Івакін Г.Ю., Балакін С.А. Поховання в склепах та на цегляних виростках Вознесенського некрополя XVП-XVШ ст. Лаврський Альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. 2007. Вип. 19. С. 17-26.

44. Івакін Г.Ю., Балакін С.А. Розкопки на території Старого київського Арсеналу 2005-2007 років. Лаврський альманах, Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. 2008. Вип. 21. С. 9-23.

45. Коваленко О.В., Луговий Р.С. Звіт про дослідження на місці Успенської церкви в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області у 2009 році. Полтава, 2009. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 1.

46. Коваленко О.В., Луговий Р.С. Звіт про дослідження на місці Успенської церкви в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області у 2010 році. Полтава, 2010. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 1.

47. Когут З., Мезенцев В., Ситий Ю. Історико-археологічні досліди Батурина 2020-2021 рр. Торонто, 2021. 31 с.

48. Козинцев А.Г. О некоторых аспектах статистического анализа в краниометрии. 2016. С. 381-390.

49. Краниологическая характеристика средневекового населения Эстонии. Радловский сборник: научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2012 г. Санкт-Петербург, 2012. С. 71-79.

50. Краниологические материалы из раскопок у церкви Святого Георгия в Старой Ладоге. Радловский сборник: научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2015 г. Санкт-Петербург, 2016. С. 390-399.

51. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648). Київ: Темпора, 2006. 260 c.

52. Марк К.Ю. Палеоантропология Эстонской ССР. Балтийский этнографический сборник трудов Института этнографии АН СССР. 1956. Т. 32. С. 170-227.

53. Материалы к краниологии германоязычного населения Среднего Поволжья, юго-западной Германии и восточной Австрии / А. А. Евтеев и др. Вестник Московского университета. Серия 23: Антропология. 2020. №3. С. 90-104.

54. Моисеев В.Г., Хартанович В.И., Широбоков И.Г. Краниология позднесредневекового населения Вологды. Вестник Московского университета. Серия ХХІІІ: Антропология. 2012. №3. С. 95-109.

55. Нові дані щодо могильнику приходської Введенської церкви Києва / С. Тараненко та ін. Krolowie i biskupi, rycerze i chtopi - identyfikacja zmarlych / Eds.: W Dzieduszycki, J. Wrzesinski. Poznan, 2014. С. 249-254.

56. Петраускас А.В., Готун І.А., Квітницький М.В. Охоронні дослідження біля с. Стайки. Археологічні дослідження в Україні. 2005-2007рр. 2008. С. 303-306.

57. Підоплічко І.Г. До питання про географічні умови, в яких виникла і розселялась людина. Матеріали з антропології України / відпов. ред. І.Г. Підоплічко. Київ, 1960. Вип. 1. 1960. С. 7-13.

58. Потєхіна І.Д. До антропології козацької доби: могильник Стайки. Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст.: присвячується світлій пам'яті Д. Я. Телегіна. Київ, 2016. Вип. 25. С. 166-171.

59. Потєхіна І.Д. Краніологічний комплекс мешканців містечка Стайки XVII ст. і його походження. Історична антропологія та біоархеологія України / ред. І.Д. Потєхіна. Київ, 2020. Вип. II. С. 125-139.

60. Рассказова А.В. Краниология населения г. Переславля-Залесского XVI-XVIІІ вв. Вестник антропологии. 2019. №3 (47). С. 72-89.

61. Рудич Т.О. Антропологічні матеріали з розкопок Меджибожа. Додаток 2. Толкачов Ю.І. Меджибізька фортеця. Київ: Філюк, 2010. С. 122-130.

62. Рудич Т.О. Населення Середнього Подніпров'я І-ІІ тисячоліття за матеріалами антропології. Київ: ІА НАНУ, 2014. 298 с.

63. Санкина С.Л. Этническая история средневекового населения Новгородской земли по данным антропологии. Санкт-Петербург: Музей антропологии и этнографии, 2000. 105 с.

64. Сегеда С.П. Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. Київ, 2001. 254 с. (Бібліотека державного фонду фундаментальних досліджень).

65. Сельськое население Белоруси XVIII-XIX вв. Краниология и остеометрия. Палеоантропология Беларуси / ред.: И.И. Саливон, С.В. Васильев. Минск, 2015. Гл. 6. С. 189-266.

66. Ситий Ю.М. Цвинтарі Батурина XVII-XVIII ст. Чигиринщина: історія і сьогодення: матеріали наук.-практ. конф. / упоряд. Я.Л. Діденко. Черкаси, 2011. С. 107-143.

67. Ситий ЮМ., Мезенцев В.І. Дослідження в Батурині. Археологічні дослідження в Україні 2015. 2016. С. 229.

68. Соколова К.Ф. Антропологічні матеріали могильників Інкерманської долини. Археологічні пам'ятки УРСР. Т. ХІІІ. Стародавні пам'ятки Інкерманської долини / ред. А.Т. Брайчевська. Київ, 1963. С. 124-159.

69. Тегако Л.И., Микулич А.И., Саливон И.И. Антропология Белорусского Полесья. Минск: Наука и техника, 1978. 158 с.

70. Хить Г.Л. Дерматоглифика народов СССР. Москва: Наука, 1983. 280 с.

71. Худякова О.В. Анатомічна мінливість лобової кістки з урахуванням статі, форми черепа і вікового аспекту: автореф. дис. ... канд. біолог. наук: 14.03.01. Луганськ, 2012. 24 с.

72. Широбоков И.Г. Об антропологическом своеобразии населения Томска ХVП-ХVШ вв. Сибирские исторические исследования. 2018. №4. С. 85-101.

73. Широбоков И.Г., Верховцев Д.В. Данные краниологии к вопросу о происхождении Ижоры. Радловский сборник: научные исследования и музейные проекты МАЭ. РАН в 2015 г. Санкт-Петербург, 2016. С. 408-421.

74. Штогрін В.В. Морфологічна мінливість черепа Homo sapiens із могильника Біленьке: диплом. робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр». Одеса, 2019. 80 с.

75. Brothwell D.R. Digging up Bones. London: Trustees of the British Museum, 1972. 194 p.

76. Bruzek J.A Method for Visual Determination of Sex, Using the Human Hip Bone. American Journal of Physical Anthropology. 2002. №117 (2). P. 157-168.

77. Bruzek J. Diagnose sexuelle а l'aide de l'analyse discriminante apliqueй au tibia. Antropologia Portuguesa. 1995. №13. P. 93-106. Bushkowitsch W Crania Ucrainica, r. 1. Український медичний архів. Харків, 1927. №2/3.

78. Bushkowitsch WJ. Crania Ucrainica. Український медичний архів. Одеса, 1928. Ч. II. C. 61.

79. Buxton L.H.D., Morant G.D. Essential Craniological Technique. Journal of Royal Anthropological Institute. 1933. Vol. 63. P 19-47.

80. Dolzhenko Yu.V. Craniological Characteristics of the Baturyn's Population in 17-18 Centuries. Ніжинська старовина: зб. регіональної історії та пам'яткознавства / голов. ред. С.І. Посохов. Київ, 2014a. №6, вип. 18 (21). С. 40-56. (Серія «Пам'яткознавство Північного регіону України»).

81. Dolzhenko Yu.V. Craniology of XVI-XVIII Centuries Zhovnyno Burial. Modern Science - Moderni vida. 2014b. №4. P 119-132.

82. Martin R. Lehrbuch der Anthropologie. In systematischer Darstellung. Mit besonderer Berьcksichtigung der anthropologischen Methoden fьr Studierende, Дrzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Bd. 2: Kraniologie, Osteologie. Jena, 1928. 1062 s.

83. Validation and Reliability of the Sex Estimation of the Human os coxae Using Freely Available DSP2 Software for Bioarchaeology and Forensic Anthropology / J. Bruzek et. American Journal of Physical Anthropology. 2017. №164 (2). P 440-449.

84. Vallois H.V. La durйe de la vie chez l'homme fossile. l'Anthropologie. 1937. Vol. 47. P. 499-532.

References

1. Alekseev, V.P. (1971). Ocherk proiskhozhdeniia tiurkskikh narodov Vostochnoi Evropy v svete dannykh kraniologii [Essay on the origin of the Turkic peoples of Eastern Europe in the light of craniology data]. In Arkheologiia i etnografiia Tatarii [Archeology and ethnography of Tataria] (Vyp. 1: Voprosy etnogeneza tiurkoiazychnykh narodov Srednego Povolzhia [Questions of the ethnogenesis of the Turkic-speaking peoples of the Middle Volga region], (pp. 232-271). Kazan: KFAN SSSR.

2. Alekseev, V.P. (2008). Izbrannoe [Selected Works] (Vol. 4). Moskva: Nauka [in Russian].

3. Alekseev, V.P., & Debetc, G.F. (1964). Kraniometriia. Metodika antropologicheskikh issledovanii [Craniometry. Anthropological research methodology]. Moskva: Nauka [in Russian].

4. Aleksieiev, V.P. (1971). Materialy do kraniolohichnoi kharakterystyky Ukrainskoho narodu [Materials for Craniological Characteristics of the Ukrainian People]. In I.H. Pidoplichko (Ed.), Materialy z antropolohii Ukrainy [Materials from anthropology of Ukraine], 5, 30-54 [in Ukrainian].

5. Artem'iev, A.V. (2012). Evoliutsiini osoblyvosti rozvytku zakhvoriuvan na kariies zubiv u liudyny [Evolutionary Features of the Development of Dental Caries in Humans]. (Extended abstract of PhD dissertation). Poltava [in Ukrainian].

6. Bakholdina, V.Iu. (2008). Informatcionnaia znachimost i struktura izmenchivostipriznakov kraniofatcialnoi sistemy cheloveka [Informational Significance and Structure of the Variability of Signs of the Human Craniofacial System]. (Extended abstract of PhD dissertation). Moskva [in Russian].

7. Berezina, N. a. (2010). Antropologicheskie osobennosti naseleniia Kenigsberga XVIII-XIX vv. Chelovek i drevnosti [Anthropological Characteristics of Koenigsberg Population in the XVIIIth - XIXth AD]. In I.S. Kamenetckii, & A.N. Sorokin (Eds.), Pamiati Aleksandra Aleksandrovicha Formozova (1928-2009) [Man and antiquity. In memory of Alexander Alexandrovich Formozov (1928-2009)] (pp. 867-875). Moskva [in Russian].

8. Bezborodykh, V.I., & Dolzhenko, Iu.V. (2014). Paleoantropologiia gorodskikh zhitelei Belgoroda XVII-XIX vv. [Paleoanthropology City Dwellers of Belgorod XVII-XIX Centuries]. In A.V. Gromov (Ed.), Fizicheskaia antropologiia: metodiki, bazy dannykh, nauchnye rezultaty [Physical anthropology: methods, databases, scientific results] (pp. 104-120). Sankt-Peterburg.

Страница:


Подобные документы

  • Історія України другої половини XVII - початку XVIII ст. у відображені автора літопису Самовидця

    Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.

    эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014

  • Палітычная і эканамічная гісторыя Беларускіх земляу у другой палове XVII–XVIII ст.

    Утварэнне Рэчы Паспалітай. Войны сярэдзіны XVII - пачатка XVIII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх земляў у другой палове XVI - першай палове XVII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх зямель у XVII-XVIII ст. Эканамічны ўздым на Беларусі ў XVIII ст.

    курсовая работа [96,9 K], добавлен 21.01.2011

  • Научные открытия XVII-XVIII века

    Научные открытия Ломоносова - великого учёного-энциклопедиста. Технические изобретения Кулибина и Нартова. Система образования в XVII-XVIII вв. Открытие кунсткамеры - первого музея. Математические, астрономические и географические знания XVII-XVIII вв.

    презентация [685,1 K], добавлен 21.03.2011

  • Гісторыя эканамічнага развіцця Беларуссю ў канцы XVII - пачатку XVIII ст.

    Прычыны глыбокага эканамічнага заняпаду Беларусі ў XVII-XVIII ст. Рэзкае скарачэнне колькасці насельніцтва. Развіццё сельскай гаспадаркі, гарадоў. Эканамічны ўздым у Беларусі ў другой палове XVIII ст., сацыяльна-эканамічнае значэнне яе далучэння да Расіі.

    реферат [20,0 K], добавлен 21.01.2011

  • Войны Речи Посполитой второй половины XVII-первой четверти XVIII веков

    Войны Речи Посполитой с Турцией. Северная война. Экономический упадок Речи Посполитой во второй половине XVII-первой половине XVIII века. Реформы 60-х годов XVIII века. Политический строй Речи Посполитой XVII-XVIII веков. Разделы Речи Посполитой.

    дипломная работа [94,5 K], добавлен 16.11.2008

  • Управление Сибирью в XVII-XVIII вв.

    Государственное управление Сибирью в XVII веке. Хозяйственное освоения сибирских просторов. Структура управления в первой половине XVIII веке. Перестройка управления во второй половине XVIII века. Злоупотребления сибирских воевод. Крестьянский мир.

    реферат [25,4 K], добавлен 13.12.2008

  • Социально-экономическое положение калмыцкого народа в XVII-XVIII вв.

    Процесс утверждения капиталистических отношений в России, во второй половине XIX в. Система управления в Калмыцком ханстве в конце XVII - начале XVIII в. Усиление ханской власти при Аюки. Калмыцкий тайша как глава территориального объединения в улусе.

    презентация [4,9 M], добавлен 16.04.2015

  • Эканамічнае развіццё Беларусі ў XVII-XVIII ст.

    Беларуская вёска ў сярэдзіне XVII-XVIII ст. Катэгорыі сялян і іх становішча. Заняпад гарадскога жыцця ў час ваеннага ліхалецця, яго паступовае ажыўленне. Прычыны адставання эканамічнага развіцця. Сацыяльна-эканамічнае значэнне далучэння Беларусі да Расіі.

    контрольная работа [54,7 K], добавлен 25.05.2014

  • Казахское общество в XVII - начале XVIII века

    Общественно-политический строй Казахстана в XVII - начале XVIII вв. Социально-экономическое развитие Казахского ханства. Законы хана Тауке. Структура казахского общества. Привилегии султанов перед другими членами общества. Исполнение судебного приговора.

    презентация [60,0 K], добавлен 26.12.2011

  • Упадок роли Турции в международной торговле в конце XVII-XVIII вв.

    История и основные этапы развития Османской империи, исследование ключевого периода на данном пути. Финансовый кризис в государстве в конце XVII–XVIII вв., его главные причины и последствия для дальнейшего становления Турции как элемента мировой системы.

    реферат [32,5 K], добавлен 23.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены