Бухгалтерська сфера в архітектоніці фінансово-банківського середовища Галичини у середині ХІХ - першій половині ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет “Львівська Політехніка

Бухгалтерська сфера в архітектоніці фінансово- банківського середовища Галичини у середині ХІХ - першій половині ХХ ст.

Лемішовська О. С.,

к.е.н. доц., доцент кафедри обліку та аналізу

Анотація

Наведено результати історико-гносеологічного аналізу змін у рахівничій практиці й формулюванні теоретичних засад бухгалтерського обліку в регіоні (“провінційна бухгалтерія ”) внаслідок взаємопроникнення у цю сферу теоретичних положень і потреб управління суб'єктами банківсько-ощадної і фінансової діяльності. Актуальність дослідження обґрунтовується доцільністю з 'ясування факторів генетико-еволюційного взаємовпливу цих сфер для оцінки бухгалтерської сфери в регіоні. Метою дослідження є розкриття значимості бухгалтерської інформації в управлінні банківсько-кредитними організаціями, її суспільно-економічної ролі та впливу регіональних фінансів на облікове вираження основних об'єктів управління закладами цієї сфери діяльності. Наведено фінансово-банківське середовище краю та проаналізовано положення окремих фінансових напрацювань, які знаходили вираз у бухгалтерській сфері. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах світоглядного плюралізму та діалектичного розуміння історичного процесу. В основу дослідження покладено міждисциплінарний підхід із використанням так званого “методу вузького вікна ”, який дав змогу виокремити регіональні чинники впливу на бухгалтерську систему, хоча і зі значним рівнем інтуїтивності. Використані історико-генетичний та індуктивний методи забезпечили можливість оцінити внесок регіональних фінансово-економічних інституцій у розвиток бухгалтерської сфери краю. До отриманих результатів належать систематизація використовуваних в минулому принципів введення в систему обліку крайових фінансових розробок у сфері капіталу та його резервування, визначення доходів у системі кредитних спілок. Перспективами подальших досліджень слід вважати поглиблений аналіз і оцінку вироблених у досліджуваний період підходів до розробки рахівничих практик у системі кредитної кооперації та невеликих банківських установ, які можуть бути використані для подібного типу фінансових закладів, поява яких очікується з повоєнною відбудовою національного господарства України.

Ключові слова: історіографія, бухгалтерський облік, фінансово-банківська сфера, територія Галичини, наукове пізнання.

Lemishovska O. S.,

Ph.D, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Analysis, Lviv Polytechnic National University, Lviv

THE ACCOUNTING SPHERE IN THE ARCHITECTONICS OF THE FINANCIAL-BANKING ENVIRONMENT OF HALYCHYNA IN

THE MIDDLE OF THE ХІХ TH - FIRST HALF OF THE ХХ CENTURY

рахівничий архітектоніка ровінційна бухгалтерія

Abstract

The results of the historical and epistemological analysis of changes in accounting practice and the formulation of the theoretical foundations of accounting in the region (“provincial accounting”) as a result of the interpenetration of theoretical provisions and management needs of subjects of banking, savings and financial activity are presented. The relevance of the research is justified by the expediency of finding out the factors of the genetic- evolutionary interaction of these spheres for the assessment of the accounting sphere in the region. The purpose of the study is to reveal the significance of accounting information in the banking management and credit organizations, its socio-economic role and the influence of regional finance on the accounting expression of the main objects of management of institutions in this field of activity. The financial and banking environment of the region is presented and the provisions of certain financial developments, which found expression in the accounting field, are analyzed. The research is based on general scientific principles of worldview pluralism and dialectical understanding of the historical process. The research is based on an interdisciplinary approach using the so-called “narrow window method”, which made it possible to single out regional factors of influence on the accounting system, although with a significant level of intuition. The used historical-genetic and inductive methods provided an opportunity to assess the contribution of regional financial and economic institutions to the development of the accounting sphere of the region. The obtained results include the systematization of the principles used in the past for entering into the accounting system of marginal financial developments in the field of capital and its reservation, determining income in the system of credit unions. Prospects for further research should be considered an in-depth analysis and evaluation of the approaches to the development of accounting practices developed during the research period in the credit cooperative system and small banking institutions, which can be used for a similar type offinancial institutions, the appearance of which is expected with the post-war reconstruction of the national economy of Ukraine.

Key words: historiography, accounting, financial and banking sphere, territory of Halychyna, scientific cognition.

Постановка проблеми. Еволюційні поступи теоретичного обліку і практики рахівництва в бухгалтерській історіографії пов'язуються з впливом інституційного середовища, передусім фінансово- кредитних інституцій та прикладної діяльності у цих сферах. Залучення такого пошукового компоненту об'єктивно забезпечує розширення пізнавального поля бухгалтерської історіографії: “застосування інституційної теорії в облікових дослідженнях дозволяє розробити більш всеохоплюючу концептуальну основу для оцінки дослідницьких доказів” [1, с. 27].

Цей загальний для історичних бухгалтерських розвідок постулат має особливе значення при дослідженні еволюції обліку в державах, у яких практикувалася побудова рахівничих систем із крайовими особливостями: “забезпечення розуміння тонкощів організації і ведення обліку на певному етапі слід поєднувати з глибоким екскурсом розвитку економічних практик, приймаючи до уваги і локально-етнічні варіації” [2, с. 56]. У досліджуваний період імперативні норми передбачали делегування крайовим самоврядним інституціям право формулювати і впроваджувати у практику так звану “провінційну бухгалтерію”, тобто адаптовану до регіональних особливостей рахівничу систему (“Державне рахівництво для справ країв Австро- Угорської монархії”).

Крайові розробки у сфері фінансів і кредитно- банківської діяльності формулювали певні орієнтири для бухгалтерської системи регіональних суб'єктів господарювання: “положення в працях, які застосовувалися у цей період на західноукраїнських землях, є корисними і для застосування у сучасній практиці на кредитних та страхових товариствах” [3]. Наведені аргументації обґрунтовують актуальність і тематичну спрямованість пропонованої статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У тематичних історичних розвідках діяльності фінансових і банківських установ у Галичині науковці спираються й на низку фактологічних даних із бухгалтерської і ревізійної діяльності. З точки зору розглядуваної нами тематики відзначається, що бухгалтери-економісти краю “дотримуючись в обліку принципів німецької бухгалтерської школи, зробили і свій внесок у веденні обліку в кооперативах взаємного кредиту (кредитних спілок), банках тощо” [4].

Проведені розвідки з історії фінансової і банківсько-кредитної діяльності Галичини наводять факти формування своєрідної самобутньої регіональної фінансової думки, яка, безперечно, впливала й на побудову бухгалтерських систем різних господарських утворень краю. У науковому дослідженні М. В. Вербовим [5] наведено історіографію фінансово-кредитних інституцій краю - діяльність Крайового Союзу Кредитового з відзначенням позитивного впливу цієї інституції на організацію бухгалтерської і ревізійної діяльності кредитних кооперативних утворень.

У дисертаційному дослідженні І. Б. Гавліч [6] проаналізовано різні аспекти функціонування української кредитної кооперації у Східній Галичині й роль страхових товариств “Дністра” і “Кар- патії” у кредитному забезпеченні кооперативного руху з наведенням функціональної ролі рахівничої діяльності в управлінських процесах. О. А. Бурунова дослідила розвиток кредитної системи Західної України за період із 1919 по 1939 р. з узагальненим наведенням окремих аспектів бухгалтерського відображення діяльності її суб'єктів [7].

У дослідженні щодо функціонування кооперативного банку “Земля” у Східній Галичині за період його діяльності (1907-1939 рр.) І. Ф. Янюк навів численні архівні джерела і документи, які розкривають значимість бухгалтерської і ревізійної роботи (внутрішнього контролю) в управлінні цим господарським утворенням банківського типу [8]. Суто бухгалтерські параметри досліджені в працях В. Є. Швеця [3; 9], у яких відзначаються вдалі ідеї практичної побудови рахівничої системи кредитними спілками в Галичині у тогочасний період і, зокрема, стосовно обліку ресурсів на цих господарських утвореннях.

Постановка завдання. Встановлено, що дослідження, в яких концептуальна ідея ґрунтується на гіпотезі взаємопроникнення знань досліджуваних теоретико-прикладних сфер, не проведені.

Мета статті полягає у розкритті взаємовпливу фінансово-економічних розробок та практичної діяльності кредитних закладів Галичини на особливості побудови регіональної бухгалтерської теорії і практики рахівництва.

Виклад основного матеріалу дослідження. На досліджуваній території в означений період відбувалося формування так званих “крайових напрямків (або ліній)” фінансових знань. Правильність сформульованих постулатів у крайових фінансових доктринах (конвенціях) підтверджувалася практикою, зокрема використовуваною у господарському і фінансовому управлінні бухгалтерською інформацією.

У тогочасних працях із обліку широко наводиться фінансова складова, а представники бухгалтерської сфери як члени фінансових інституцій виступали з публічними доповідями про взаємозв'язок фінансової науки і бухгалтерської практики, наприклад про категорію вартості в економіці і балансах [10]. Відомий у тогочасний період вчений Г. Ф. Симоненко розкрив цей взаємозв'язок наступним констатуванням: “управління і його право випливають із суспільного устрою та не можуть бути зрозумілі без науки про суспільство, у яку входять бухгалтерський облік та фінансова наука” [11, с.170].

У тогочасних підручниках із рахівництва вступними темами відзначалося, що “бухгалтерія належить до циклю економічних (господарських) дисциплін, які досліджують явища і постають на ґрунті господарської чинності людей” [12]; “не підлягає сумніву, що між бухгалтерією та національною економікою повинен бути дуже тісний зв'язок правила бухгалтерії можуть і повинні застосовуватись у національній економіці, і навпаки” [13, с. 5].

Для окреслення основних бухгалтерських об'єктів та ключових показників бухгалтерської звітності наведемо узагальнюючу панораму і функціональну характеристику окремих суб'єктів банківського і фінансового середовища краю. З приєднанням території західноукраїнських земель до Австрійської корони (1772 р.) набули розвитку різного роду ощадно-кредитні організації. У 1899 р. Крайовим сеймом у Львові було створено “Бюро патронату для позичково-ощадних кооператив”, діяльність якого (1899-1939 рр.) спрямовувалася на контроль (комплексні ревізії і тематичні перевірки) за діяльністю кредитних спілок.

Починаючи з 1826 р. на території краю (м. Львів) розпочала свою діяльність Австрійська ощадна каса, а пізніше була заснована Галицька ощадна каса, фундаторами якої виступили комунальні спілки (міські і повітові) та окремі меценати. Українська щадниця, заснована у 1906 р., також вносила різнохарактерність у середовищі фінансово-кредитної діяльності. Утворені в 1912 р. Галицька поштово-ощадна каса (філія віденської Поштової ощадної каси), а також центральна ощадна каса рільничих спілок та Львівська міська ощадна каса розширили мережу кредитних закладів у краю. Виходячи із змісту та параметрів діяльності кредитних організацій такого типу, бухгалтерський облік на них здійснювався за простою формою рахівництва.

У першій половині ХІХ ст. на території Галичини діяло багато дрібних приватних банкірських фірм (“банківські доми”), які виокремилися з торгівлі і стали першою організаційною формою банківської справи. Вони функціонували у формі товариств із необмеженою відповідальністю: “поважний” Банкірський дім Натансон і Каллір; Банкірський дім Озіяша Хоровіца; фірма Шелен- берга та створений у 1874 р. банкірський дім Лілієн і Сокаль. Рахункові відділи цих домів мали підвідділи поточних рахунків і внесків, вексельний, комісійний (інкасовий), переказів; окремо був виділений відділ головного бухгалтера.

На досліджуваній території банківсько- фінансова діяльність у її “класичному” розумінні сформувалася в середині ХІХ ст. Бурхливий розвиток нафтової, соляної та інших видів промисловості й господарських галузей та розгортання кооперативного руху викликали потребу використання кредитних ресурсів. Входження зарубіжних компаній господарського типу додатково викликало потребу у створенні на території Східної Галичини широкої мережі спеціалізованих банківських структур, серед яких були й іноземні банки. У цей період діяльність банківських і кредитних установ була законодавчо регламентована, в т.ч. й щодо ведення бухгалтерського обліку і формування бухгалтерської звітності. Тобто водночас із розвитком фінансово-кредитної сфери виникали питання теоретичного формулювання і практичної організації адекватної для їх специфіки бухгалтерської системи.

Для розкриття потреби формулювання методів обліку тих чи тих найбільш актуальних для домінуючого виду банківської діяльності об'єктів та процесів наведемо коротку характеристику і “спеціалізацію” банківських установ. Так, наприклад, філія Австрійського Національного банку у Львові (1853) функціонувала як регіональне представництво Центральної кредитної установи монархії, здійснювала облік векселів. Приватні комерційні та деякі земельні банки розміщували частину своїх капіталів у його центральному управлінні чи відділеннях. Банк приймав лише оборотні векселі, які повинні були підтверджені бухгалтерськими даними про дійсний оборот товарів.

Крайовий господарський банк (Bank Gospodarstwa Krajowego. Oddzial we Lwo\\i) заснований у 1883 р. як кредитна установа, що фінансувала розвиток промисловості в провінції та участь банку у створенні промислових підприємств. Тому важливим як для банку, так і його контрагентів було бухгалтерське відображення вартісного виразу капіталу. Архівні документи (опис 1. - спр. 3116) містять звіти банку (баланси) та його відділень за 1884-1918 рр., у яких широко наводиться інформація про капітал та його зміни [14]. Саме на матеріалах цього банку було розроблено крайову бухгалтерську (балансову) теорію з використанням інструментарію економетрії: “для мене є приємним обов'язком висловити мою щиру подяку австро- угорському банку у довголітній службі в якому мені створилася можливість накопичувати матеріал для цієї праці” [13].

Закономірно, що в цій розробці акценти вистав - лені на методах бухгалтерського відображення різних об'єктів, що презентують вартісну величину капіталу підприємства: “якщо майно складається з продуктивних активів, то такі активи являють собою капітал, непродуктивні активи перестають бути майном капіталу, капітал щезає (зазнає редукції) і колишній актив, що втратив цінність для підприємства, вже не повинен рахуватися на балансі” [13]. У цій бухгалтерській розробці та деяких інших бухгалтерських працях із обліку в кредитних організаціях пропонувалися підходи до відображення в бухгалтерській системі об'єктів нематеріальної природи, методи створення чисельних видів резервів для страхування задіяного в господарську діяльність капіталу та його кредитного забезпечення.

Починаючи з 1924 р. і до Другої світової війни у Львові діяв Кооперативний банк “Земля”, створений на основі Парцеляційного товариства “Земля” (1907-1924 рр.). Основним видом діяльності цієї організації банківського типу була парцеляція маєтків, тобто поділ великих земельних ділянок на менші з метою їх подальшого продажу. Фінансові звіти і протоколи ревізійних комісій товариства, бухгалтерські книги та акти перевірок фінансово- господарської діяльності товариства Крайовим ревізійним союзом показують основні чинники змін у бухгалтерських методиках, що виникали через зміни економічних та господарських процесів [15]. Бухгалтерські і звітні документи цієї кредитної установи (оп. 1 - спр. 218 за 1878-1929 рр.) дають змогу не тільки розкрити соціально - економічний розвиток аграрного сектора Східної Галичини, а й сформулювати висновок про вплив соціально-економічного середовища регіону на зміст бухгалтерської діяльності.

Австрійський кредитний заклад для торгівлі і промислу (Filiale der K. k. priv. usterreichhischen Gredit - Anstalt fir Handel und Gewerbe in Lemberg) діяв упродовж1878-1929 рр. [16]. Галицький народний банк (1910, м. Львів) здійснював обслуговування сільського господарства і торгівлі. У Львові в системі української кооперації було започатковано діяльність “Земельного Банку Гіпотечно- го” (1910 р.), який здійснював кредитування дрібних землевласників, а також виконував різні фінансові операції, надавав позики під заставу землі та брав на зберігання цінні папери. Збережені в архівах протоколи загальних зборів акціонерів і звіти про діяльність наведених банківських установ підтверджують важливість обговорення доцільних принципів і методів складання балансів, побудови бухгалтерських книг як безпосередньо в цих банках, так і в їх клієнтів.

Крім наведених, на території Східної Галичини в різні періоди діяли й інші банки: “Bank Naftowy. Spylka akcyjna we Lwowie” (1880-1939 рр.);

“Panstwowy Bank Rolny. Oddzial we Lwowie” (1894-1939 рр.); “Polski Bank Przemystiwy we

Lwowie” (1910-1938 рр.); “Powszechny Bank Zwizkowy w Polsce. Oddzial we Lwowie” (1914-1940 рр.);

“Powszechny Bank Kredytowy. Oddzial we Lwowie” (1921-1943 рр.); “Union-Bank” w Wiedniu. Filia we Lwowie (1921-1943 рр.) та ін. Ці банківські установи мали різний напрям профільної діяльності і, відповідно, різними в кожному з них були акценти стосовно бухгалтерських об'єктів та їх відображення для потреб фінансового управління ними.

Паралельно з ними в системі кооперації утворювалися численні установи банківського типу, які переважно функціонували у формі кредитних спілок. Кредитна діяльність у формі кооперативних спілок була типовою для східно-галицького кооперативного руху як в австро-угорський, так і польський періоди, оскільки кредит був важливою (в багатьох випадках визначальною) умовою діяльності кооперативних утворень. У 1867 р. на підставі постанови Сейму було засновано Привілейований Селянський Заклад Кредитовий (“Рустикальний банк”), а в 1876 р. “Polska Spoldzielnia Kredytowa we Lwowie”. У пізніший період був створений Єврейський кооперативний банк (lydowski Bank yidzielczy. Centrala we Lwowie - 1924-1939 рр.).

Зростання чисельності кредитних спілок зумовило створення у 1899 р. Крайового Союзу Кредитового, який об'єднав і підпорядкував собі значну частину українських кредитних кооперативів. Роль цього інституційного утворення, крім вироблення принципів фінансового управління в межах союзу, полягала в організації відповідної до профільної діяльності рахівничої системи, проведенні ревізій і перевірок правильності організації облікового процесу. В подібний спосіб створювалися й об'єднання польських і єврейських кредитних закладів (наприклад, Польський кредитний кооператив у Львові, який діяв у період з 1876 по 1939 р.). У системі кредитної кооперації висувалися інші підходи до фінансового управління, а тому й за іншими принципами формувалася рахівнича практика, підпорядковуючись потребам забезпечення в цій системі інформації, необхідної для управлінських цілей.

На вирішення окремих проблемних аспектів бухгалтерської сфери для крайової банківсько - кредитної системи впливали окремі з положень праць членів Польського економічного товариства (Polskie towarzystwo ekonomiczne we Lwowie): Ліона Білінського (“Студія над податком від доходів” (Львів, 1870); Гломбінські Станіслава (“System nauki skarbowej a w szozegotnosci, nauki o podatkach”) (Lwyw, 1886); Грабські Станіслава “Rozwoj teorii wartosci” (Lwyw, 1894). Матеріали цих та інших праць були “вступними” у багатьох тогочасних навчальних посібниках із бухгалтерського обліку, знаходили застосування при організації адекватної для крайових управлінських потреб практичної бухгалтерії.

Посібники і підручники з банківського обліку, що містили у собі “виклад фінансової науки” та приклади з практики діяльності установ банківсько- кредитного типу банківських (табл. 1), використовувалися для підготовки працівників бухгалтерського профілю в закладах академічної освіти (тор- гівельних школах і академіях) та в системі кооперативного шкільництва; їх використовували бухгалтери на практиці банківського сектора та кредитних спілок.

Ураховуючи зміни в імперативних приписах щодо регулювання кредитної та ощадно- банківської діяльності в державних утвореннях та зміни у фінансово-економічному середовищі регіону, інституційними утвореннями як додаток до матеріалів підручників видавалися різного виду інструкторські й методичні порадники та просвітницькі матеріали. Вони мали за мету адаптувати до нових умов організацію управління кредитними ресурсами та практику рахівництва. Наведемо деякі з тих, що розкривали організаційний аспект кредитних спілок, в т. ч. місце і функцію бухгалтерської служби: “Статут товариства взаємних убезпечень “Дністерь въ Львові” (Львовъ: НТШ, 1892); “Про каси пожичкови”. З статутом товариства каси пожичкової “Власна помочь” (Левицький К., Львів.1889).

До порадників загальноекономічного характеру належали: “Про сільські каси позичкові і щадниці” (Левицький К. - Львів: Коштом і заходом товариства «Просьвіта», 1894); “Спілки для ощадності і позичок” (системи Райффайзена) (Новаківський М.

Львів: Коштом і заходом Товариства «Просьвіта». Зъ друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1900); “Сільськогосподарський кредит” (Луцький О. - Львів: Ревізійний союз українських кооперативів, 1939). До інструктивних матеріалів із наведенням методів рахівництва належали: “Організація і праця української райфайзенки. Поучен- ня як закладати і вести місцеві щадничо-позичкові каси” (Коберський К. - Львів: Ревізійний Союз Українських кооператив, 1930); “Порадник як закладати каси пожичкові і порадничі (райфайзенки)” (Смаль-Стоцький С. - Чернівці: Друкарня тов-ва “Руська Рада”, 1900).

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі

В оглядовому майбутньому очікується зміна світової архітектури фінансової системи, зокрема пониження домінування глобальних принципів і впровадження національно-регіональних засад організації фінансової і банківської діяльності. Повоєнна відбудова національного господарства України зумовить створення нового типу фінансових і кредитних утворень, які потребуватимуть адекватної до специфіки їх діяльності системи бухгалтерського обліку. При формулюванні теоретичних засад і практичних методів бухгалтерського відображення їх діяльності доцільними можуть стати вироблені в минулому підходи до розробки рахівничих практик в системі кредитної кооперації та невеликих банківських установ вузького профілю.

Таблиця 1

Підручники і посібники з банківського обліку

Література

Корягін М. В., Куцик П. О. Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерської звітності : монографія. Київ : Інтерсервіс, 2016. 276 с.

Козлова М. О. Взгляд из Украины на проблемы истории бухгалтерского учета как учебной дисциплины. Международный бухгалтерский учет. 2013. № 25. С. 47-56.

Швець В. Є. Розвиток обліково-аналітичних систем суб'єктів господарювання в Україні : монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. 448 с.

Даньків Й. Я., Остап'юк М. Я. Історичні аспекти становлення і розвитку бухгалтерської науки в Україні кінця XVIII початку XXI століть. Науковий вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія “Економічні науки”. 2009. №1 (47). С. 86-93.

Вербовий М. В. Фінансово-кредитні інституції національного господарського руху в Західній Україні впродовж 1848-1939 рр. : автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.01.04. - Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2005. 19 с.

Гавліч І. Б. Українська кредитна кооперація у

Східній Галичині (остання третина ХІХ ст. - 1914 р.) : дис. .канд. іст. наук: 07.00.01. Тер

нопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2010. 241 с.

Бурунова О. А. Розвиток кредитної системи

Західної України (1919-1939) : дис. . канд. екон. наук: 08.00.01. - Державна навчально-наукова

установа “Академія фінансового управління”, Київ, 2012. 204 с.

Янюк І. Ф. Діяльність кооперативного банку

“Земля” у Східній Галичині (1907-1939 рр.) : дис. . кандидата історичних наук: 07.00.01. - Тер

нопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2018.

Швець В. Є. Досвід організації обліку ресурсів кредитними спілками в Галичині. Вдосконалення обліку, аудиту і аналізу : матеріали всеукраїнської наук.-метод. конференції з міжнародною участю (12-15 травня 2009 р.). Видавництво НТУ, 2009. C. 105-108.

Tomanek F. Wartosc w economice a w

bilansach: Streszezenie wykladu inauguracyjnego,

wygloszonego w dniu 16 pazdziernika 1932 r. w wyzszej szkole handlu zagranicznego we Lwowie. Odbitka z ksicgi zbiorowej p.t.: “Zycie gospodarcze a ecjnjmika spoleczna”. (Vols. 2). Lwow : Bibljoteki Polskiego Towarzysiwa Economicznego we Lwowie.

Симоненко Г. Ф. Политическая экономия в ее новейших направлениях: обзор и критическая оценка учений главных представителей современной экономической науки, особенно новоисторической школы. Варшава, 1900. 498 с.

Горбачевський В. Курс бухгальтерії. Мюнхен, 1946. 115 с.

Ciompa P. Grundrisse einer oekonometrie und die auf der nationalokonomie aufgebaute naturliche theorie der buchhaltung. - Verlag des Handelsschul- vereines in Lemberg: Druck von Artur Goldman in Lemberg, 1910. 202 р.

Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 434. Крайовий господарський банк. Львівське відділення.

Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 845. Кооперативний банк “Земля”, м. Львів (1924-1939 рр.). Парцеляційне товариство “Земля” (1907-1924 рр.).

Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 574. Австрійський кредитний заклад для торгівлі і промислу. Львівська філія.

References

Koriahin, M. V. and Kutsyk, P. O. (2016), Prob- lemy ta perspektyvy rozvytku bukhhalters'koi zvitnosti : monohrafiia, Interservis, Kyiv, 276 s.

Kozlova, M. O. (2013), Vzghliad yz Ukrayny na problemy ystoryy bukhhalterskoho ucheta kak uchebnoj dystsyplyny, Mezhdunarodnyj bukhhalterskyj uchet, № 25, s. 47-56.

Shvets', V. Ye. (2010), Rozvytok oblikovo- analitychnykh system sub'iektiv hospodariuvannia v Ukraini : monohrafiia, Vydavnychyj tsentr LNU imeni Ivana Franka, L'viv, 448 s.

Dan'kiv, J. Ya. and Ostap'iuk, M. Ya. (2009), Istorychni aspekty stanovlennia i rozvytku bukhhal- ters'koi nauky v Ukraini kintsia XVIII pochatku XXI stolit', Naukovyj visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia “Ekonomichni nauky”., №1 (47), s. 86-93.

Verbovyj, M. V. (2005), Finansovo -kredytni in- stytutsii natsional'noho hospodars'koho rukhu v Zakhidnij Ukraini vprodovzh 1848-1939 rr. : avtoref. dys. . kand. ekon. nauk: 08.01.04. - Instytut svitovoi ekonomiky ta mizhnarodnykh vidnosyn NAN Ukrainy, 19 s.

Havlich, I. B. (2010), Ukrains'ka kredytna kooperatsiia u Skhidnij Halychyni (ostannia tretyna KhIKh st. - 1914 r.) : dys. .kand. ist. nauk: 07.00.01. Ternopil's'kyj natsional'nyj ekonomichnyj universytet, Ternopil', 241 s.

Burunova, O. A. (2012), Rozvytok kredytnoi sys- temy Zakhidnoi Ukrainy (1919-1939) : dys. . kand. ekon. nauk: 08.00.01. - Derzhavna navchal'no-naukova ustanova “Akademiia finansovoho upravlinnia”, Kyiv, 204 s.

Yaniuk, I. F. (2018), Diial'nist' kooperatyvnoho banku “Zemlia” u Skhidnij Halychyni (1907-1939 rr.) : dys. . kandydata istorychnykh nauk: 07.00.01. - Ternopil's'kyj natsional'nyj pedahohichnyj universytet imeni Volodymyra Hnatiuka, Ternopil'.

Shvets', V. Ye. (2009), Dosvid orhanizatsii ob- liku resursiv kredytnymy spilkamy v Halychyni, Vdos- konalennia obliku, audytu i analizu : materialy vseukrains'koi nauk.-metod. konferentsii z mizhnarod- noiu uchastiu (12-15 travnia 2009 r.), Vydavnytstvo NTU, c. 105-108.

Tomanek F. Wartosc w economice a w

bilansach: Streszezenie wykladu inauguracyjnego,

wygloszonego w dniu 16 pazdziernika 1932 r. w wyzszej szkole handlu zagranicznego we Lwowie. Odbitka z ksicgi zbiorowej p.t.: “Zycie gospodarcze a ecjnjmika spoleczna”. (Vols. 2), Lwow : Bibljoteki Polskiego Towarzysiwa Economicznego we Lwowie.

Symonenko, H. F. (1900), Polytycheskaia ekonomyia v ee novejshykh napravlenyiakh: obzor y krytycheskaia otsenka uchenyj hlavnykh predstavytelej sovremennoj ekonomycheskoj nauky, osobenno no- voystorycheskoj shkoly, Varshava, 498 s.

Horbachevs'kyj V. (1946), Kurs bukhhal'terii, Miunkhen, 115 s.

Ciompa P. (1910), Grundrisse einer oekonome- trie und die auf der nationalokonomie aufgebaute natur- liche theorie der buchhaltung. - Verlag des Han- delsschulvereines in Lemberg: Druck von Artur Goldman in Lemberg, 202 r.

Tsentral'nyj derzhavnyj istorychnyj arkhiv Ukrainy, m. L'viv. F. 434. Krajovyj hospodars'kyj bank. L'vivs'ke viddilennia.

Tsentral'nyj derzhavnyj istorychnyj arkhiv Ukrainy, m. L'viv. F. 845. Kooperatyvnyj bank “Zemlia”, m. L'viv (1924-1939 rr.). Partseliatsijne tovarystvo “Zemlia” (1907-1924 rr.).

Tsentral'nyj derzhavnyj istorychnyj arkhiv Ukrainy, m. L'viv. F. 574. Avstrijs'kyj kredytnyj zaklad dlia torhivli i promyslu. L'vivs'ka filiia.

Размещено на Allbest.ru