Гендерний аспект сталінської репресивної політики у 1930-х рр. (історіографія проблеми)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ СТАЛІНСЬКОЇ РЕПРЕСИВНОЇ ПОЛІТИКИ У 1930-Х РР. (ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ)

Бондаренко П.С. докторка філософії (PhD),

старший викл. кафедри філософії, історії

та соціально-гуманітарних дисциплін

Анотація

Стаття присвячена аналізу історіографії проблеми жіночого досвіду сталінських репресій 1930-х рр. у Українській РСР. Розглянуто наукові розвідки та ґрунтовні дослідження присвячені гендерному аспекту сталінської репресивної політики. Авторка виділяє роботи вітчизняних та зарубіжних істориків. Аналізує тематику наукових робіт.

Зроблено висновок, що українські та зарубіжні дослідники здебільшого розглядають окремі аспекти названої проблематики, а комплексних досліджень наразі небагато. Тому сучасна історіографія вимагає збільшення уваги до комплексного аналізу обраного нами питання.

Ключові слова: сталінські репресії, Великий терор, ГУЛАГ, політув'язнена, гендерна історія.

Постановка проблеми

Сталінські репресії є однією з найстрашніших сторінок радянської історії. За період існування СРСР жертвами політичних репресій стали представники всіх груп населення. Гарантій від потрапляння до категорії «ворогів» не існувало. Ні стать, ні соціальний, ні національний, ні релігійний статус від цього не захищали.

Репресії стали повсякденністю радянського суспільства, а державний терор не просто мав організований та спланований характер, але й став інструментом для вирішення будь-яких питань чи проблем радянського керівництва.

Для сучасної демократичної країни, якою є Україна, важливим є розширення поля вивчення української історії за допомогою актуалізації раніше замовчуваної інформації щодо репресивної політики в СРСР. Також, поза сумнівом, це є важливим у процесі виховання в теперішніх та майбутніх громадянах нашої країни, зокрема поваги до попередніх поколінь, які стали жертвами історичної трагедії.

Метою статті є проведення історіографічного аналізу обраної проблематики, а саме жіночого досвіду сталінських репресій 1930-х рр. в УРСР.

Виклад основного матеріалу дослідження

У радянській історіографії, зі зрозумілих причин, вказана проблематика не піднімалась взагалі. Навіть у 1980-х рр., наприклад, у посібниках з історії СРСР для студентів вишів, ішлося про те, що в 1933-1938 рр. соціалізм переміг у СРСР, одним із показників чого стало «значне розширення прав і політичних свобод радянського народу, збагачення радянської демократії» [1]. сталінський репресія жіночий історіографія

Завісу мовчання дещо привідкрили в часи перебудови, коли почали говорити і писати про радянську командно-адміністративну систему, сталінські репресії тощо. Наприклад, у збірці «Про минуле - заради майбутнього» (1989) колективом авторів на чолі з Юрієм Шаповалом на основі дослідження біографій українських політичних лідерів розпочато дискусію про «білі плями» в історії СРСР 20-60-х рр. [2]. Репресії 1920-х - 1930-х рр. проти краєзнавців на матеріалах архівів СБУ було розглянуто в роботі: «Репресоване краєзнавство: 20-30-ті роки» (1991) [3]. Крім того, дослідники розглядали проблематику культу особи та репресій [4, 5].

Проблематика терору, контролю над населенням розроблено у вітчизняній історіографії, починаючи з 1990-х рр.

Вивчаючи радянське суспільство, українські автори звертаються до питання формування суспільної свідомості, її викривлення в тоталітарних умовах. Саме з такої перспективи представив Юрій Каганов процес формування радянської людини в повоєнний період. Його твердження про окрему людину як об'єкт впливу системи має безумовну актуальність для нашого хронологічного періоду [6].

Загалом, найбільший дослідницький масив присвячено загальній характеристиці радянського терору, репресивної системи: розглянуто форми терору, його масштаби, виконавців, контингент репресованих тощо.

В українській історіографії й досі немає ґрунтовного дослідження, яке б торкалося гендерного аспекту радянської репресивної політики. Наразі дані щодо репресованих громадян подають, переважно, узагальнено, без поділу осіб на жінок та чоловіків. Історико-статистичні дослідження, здебільшого, обмежуються визначенням окремих категорій репресованих або їхньої загальної кількості. Наукових робіт, які було б присвячено аналізу конкретно жіночого виміру репресій, у той чи той період радянської історії, на сьогодні небагато.

Розглядаючи сталінські репресії 1930-х рр., українські дослідники переважно приділяють увагу різним аспектам Великого терору 1937-1938 рр. Реакцію українського соціуму на репресивну політику радянської держави аналізують Ігор Шуйський [7] та Олег Бажан [8]. Також історики вивчають етнічні та регіональні аспекти політичних репресій в УРСР. Наприклад, ідеться про вивчення Великого терору на Дніпропетровщині [9], Поділлі [10], Житомирщині [11], на Півдні України [12]. Історикині Наталія Ніколаєва [13], Руслана Маньковська [14] та Людмила Маринич [15] розглядають долю науково-творчої інтелігенції в період 1937-1938 рр. Механізми реалізації Великого терору аналізують Наталія Романець [16], Володимир Золотарьов [17].

Важливою працею, яку присвячено саме жіночому виміру сталінських репресій, є стаття Володимира Нікольського «Статистика політичних репресій проти жінок Донецького регіону у 1937-1938 роках» (1998) [18]. У роботі науковець називає кількість заарештованих у певний період, географію арештів, подає інформацію про національність арештанток та розподіляє жінок за професійною приналежністю. У період Великого терору значну кількість жінок було засуджено як «членів сімей зрадників батьківщини», але дослідник окремо не розглядає цю групу арештанток. Важливою науковою роботою з цього питання є праця «Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній політиці радянської влади» (2013) української дослідниці Тамари Вронської [19]. Науковиця поглиблено проаналізувала каральну політику щодо жінок та дітей у роки Великого терору, подала кількісну характеристику засуджених жінок. Дослідниця висвітлила умови утримання арештанток у таборах, призначених для «членів сім'ї зрадників батьківщини».

В українській історіографії питання повсякденного життя жінок у таборах є малодослідженим. Ґрунтовних робіт, які було б окремо присвячено вивченню жіночого табірного досвіду, наразі небагато. Фрагментарно це питання розглядають українські історикині Лариса Якубова та Яна Примаченко [20].

Ґрунтовним дослідженням у цьому напрямі є робота Оксани Кісь «Українки в ГУЛАГУ: вижити значить перемогти» (2017) [21]. На основі аналізу особистих спогадів колишніх ув'язнених історикиня висвітлила різні аспекти табірного досвіду українок у повоєнний період. Дослідниця у своїй статті «Жіночий досвід ГУЛАГу: стан досліджень та джерельні ресурси в українському контексті» (2013) окремо наголошує, що загалом досвід українських арештанток ГУЛАГу є невивченим та неосмисленим [22].

Спробою комплексного дослідження обраного питання бачиться наша дисертаційна робота «Жіночий досвід сталінських репресій 1930-х рр. (на матеріалах УРСР)» [23]. У роботі проаналізовано репресивну сталінську політику проти жінок засуджених як «дружини зрадників батьківщини» і проти тих, кого засуджували за «особистий злочин», як «ворогів народу». У дослідженні піднімається питання шляху жінок через горнило політичних репресій: від арешту і до перебування у таборах ГУЛАГу.

Зарубіжні історики приділяють значну увагу дослідженню гендерного аспекту радянської соціальної політики, жіночого питання в СРСР. Науковці окремо досліджують питання репресій проти жінок. Жіночий досвід репресій у Радянському Союзі та Східній Європі розглядає колектив авторів Келлі Хігнетт, Мелані Іліч, Даля Лейнарте, Корина Снітар [24] та дослідник Голфо Алексопуло [25].

Гендерну методологію під час дослідження доль репресованих використовують науковці Альбіна Жанбосінова, Айнур Казбекова, Гулжанат Ніясхканкізі [26]. Анфіса Кукушкіна на основі архівних матеріалів показує особливості створення та функціонування Акмолінського табору для «дружин зрадників батьківщини», а також механізм здійснення репресій проти «дружин і дітей ворогів народу» [27].

Мелані Іліч у статті «Забуті п'ять відсотків: жінки та політичні репресії» (2006) [28] наголошує, що репресивна сталінська політика проти жіноцтва не є популярною дослідницькою темою. Сама вона фрагментарно розглядає наказ № 00486 «Про операцію по репресуванню дружин і дітей зрадників батьківщини», акцентуючи увагу на тому, що жінок засуджували не лише як «дружин ворогів народу». Значну їхню кількість було заарештовано та засуджено за особистий злочин.

Значну увагу дослідників даної проблематики привертає система ГУЛАГу. Науковиця Енн Епллбом у ґрунтовній праці «ГУЛАГ. Павутиння великого терору» (2006) окремо звертає увагу на становище жінки у таборах [29].

Стан радянських в'язниць та таборів у період Великого терору характеризує у своїх дослідженнях Кристофер Джойс [30]. Табірну тематику, а саме різні аспекти історії ГУЛАГу, у своїх працях розглядають Бенжамін Пассі [31].

Щоденне життя в таборах досліджують Галія Жумасултанова [32]. Повсякденне життя ув'язнених, зокрема дозвілля в таборах, розглядає Макінен Ілка [33]. Роботу культурно-виховної частини в таборах, а також неофіційну творчість арештантів у Карагандинському виправно-трудовому таборі вивчають Аймар Ванцель, Дінара Хамідулліна, Бауржан Жангутін [34]. Спортивні змагання в повсякденному житті ув'язнених досліджує Стівен Меддокс [35].

Аналіз наявної історіографії засвідчив, що питання жіночого досвіду сталінських репресій упродовж 1930-х рр. представлений у роботах зарубіжних та вітчизняних дослідників здебільшого фрагментарно. Основний масив історичних досліджень присвячено загальній характеристиці сталінських репресій, особливо періоду Великого терору.

Вітчизняні дослідники починають розглядати названу проблематику лише з початку 1990-х рр. Їхню увагу привертають ширші контексти обраного нами питання: терор, як спосіб контролювати суспільство, повсякденне життя жінок у ГУЛАГу тощо. Загалом увагу репресивній радянській системі та різним аспектам терору приділяють Іван Білас, Сергій Білокінь, Юрій Шаповал, Генадій Васильчук.

Важливий внесок у розробку проблематики жіночого досвіду сталінських репресій у різних його виявах зробили українські історикині Тамара Вронська та Оксана Кісь.

Вектор дослідження зарубіжних дослідників дуже схожий. У своїх роботах вони розглядають постать жінки в горнилі сталінських репресій.

Окреме місце займає історія ГУЛАГу й конкретно жіночий досвід повсякдення в таборах. Жіночий вимір репресій аналізують і зарубіжні дослідники, а саме Келлі Хігнетт, Мелані Іліч, Даля Лейнарте, Корина Снітар, Анфіса Кукушкіна, Альбіна Жанбосінова, Айнур Казбекова, Гулжанат Ніясхканкізі тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведений історіографічний аналіз підтвердив актуальність і наукову новизну обраної теми та подальших досліджень. Кількість наукових публікацій, які розглядають жінок як окремий об'єкт репресивної політики залишається нечисельною, що пояснює важливість і перспективність майбутніх наукових розвідок з даної тематики.

Список використаних джерел

1. История СССР: Учебник для студентов ин-тов культуры. В 2-х частях. / Под ред. Н. Е. Артемова. Москва: Высшая школа, 1982. Ч. ІІ. С. 165.

2. Про минуле - заради майбутнього / упоряд. Ю. Шаповал. Київ, 1989. 408 с.

3. Репресоване краєзнавство (20-30-ті роки). АН України. Ін-т історії України; Всеукр. спілка краєзнавців; Мініс. культури України. / редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. Київ: Рідний край, 1991. 478 с.

4. Актуальні проблеми історико-партійної науки: перебудова, пошуки. Український історичний журнал. 1988. №. 2. С. 5-64.

5. Історична наука і сучасність: Матеріали «круглого столу». Український історичний журнал. 1988. №. 8. С. 5-93.

6. Каганов Ю. О. Конструювання «радянської людини» (1953-1991): українська версія. Запоріжжя: Інтер-М, 2019. 432 с.

7. Шуйський І. Морально-психологічний стан різних прошарків населення УРСР у часи «Великого терору» (за документами архівно- кримінальних справ). Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 430-437.

8. Бажан О. Реакція українського соціуму на репресивну політику радянської держави в 1937-1938 роках. Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 437-455.

9. Іваненко В., Прокопенко Л., Терещенко Р. «Великий терор» на Дніпропетровщині: соціальні та етнічні аспекти. Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012 р.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 210-222.

10. Сушко О. Польські педагоги Поділля - об'єкт державного терору 1930-х рр. Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 251-264.

11. Копійченко Л., Тіміряєв Є. Особливості «Великого терору» на Житомирщині. Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 222-264.

12. Шитюк М. М. Масові репресії проти населення Півдня України в 20-50-ті роки ХХ століття. Київ: Тетра, 2000. 550 с.

13. Ніколаєва Н. Репресії 1937 р. у Київському університеті і Партвидавництві ЦК КП(б)У (на прикладі Федора Бєляєва). Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 356-379.

14. Маньковська Р. Музейні установи та музейники у період «Великого терору» (1937-1938 рр.) Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 300-321.

15. Маринич Л. Галицька еміграція в УРСР - трагічний епілог 19371938 рр. Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 321-342.

16. Романець Н. Боротьба із шкідництвом в аграрному секторі України як складова «Великого терору» (1937-1938 рр.). Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. С. 188-210.

17. Золотарьов В. Фаворит Єжова: сторінки біографії наркома внутрішніх справ УРСР О. І. Успенського. Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 15 бер. 2012 р.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. С. 164-188.

18. Никольський В. Н. Статистика политических репрессий против женщин Донецкого региона в 1937-1938 гг. Правда через роки. Статті, спогади, документи. Донецьк. 1998. Вип. 2. С. 152-154.

19. Вронська Т. В. Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній політиці радянської влади (1917-1953 рр.): Наукове видання. Київ: Темпора, 2013. 624 с.

20. Якубова Л., Примаченко Я. В обіймах страху і смерті. Більшовицький терор в Україні. Харків. 2016. 543 с.

21. Кісь О. Р. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 288 с.

22. Кісь О. Жіночий досвід ГУЛАГу: стан досліджень та джерельні ресурси в українському контексті. 2013. Ч. 1. Historians. URL: http://historians.in.ua/index.php/doslidzhennya/943-oksana-kis-zhinochyy-dosvid- hulahu-stan-doslidzhen-ta-dzherelni-resursy-v-ukrayinskomu-konteksti-chastyna-i (дата звернення 12.06.2020).

23. Бондаренко П.С. Жіночий досвід сталінських репресій 1930-х рр. (на матеріалах УРСР): дис.... докт. філ.: 032. Маріуполь, 2022. 274 с.

24. Kelly Hignett, Melanie Ilic, Dalia Leinarte, Corina Snitar. Women's Experiences of Repression in the Soviet Union and Eastern Europe. London: Routledge, 2018. 240 р.

25. Alexopoulos G. Stalin and the politics of kinship: Practices of collective punishment, 1920s - 1940s. Cambridge; New York: Comparative Studies in Society and History. 2008. Vol. 50. №. 1. P. 91-117.

26. Жанбосинова А., Казбекова А., Ниязханкызы Г. Гендерный аспект политических репрессий (на примере Восточного Казахстана). Мир большого Алтая: международный научный журнал. Усть-Каменогорск. 2018. № 4(4). С. 545-557.

27. Кукушкина А.Р. Акмолинский лагерь жен «изменников Родины»: истории и судьбы. Караганда, 2002. 184 с.

28. Ilic M. The Forgotten Five Per Cent: Women, Political Repression and the Purges. Stalin's terror revisited / ed. by Ilic M. Basingstoke; New York: Palgrave Macmillan, 2006. P. 116-139.

29. Эпплбаум Э. ГУЛАГ. Паутина Большого террора. Москва: Моск. школа полит. исследований, 2006. 608 с.

30. Joyce Ch. The Soviet Penal System and the Great Terror. Stalin's terror revisited / ed. by Ilic M. Basingstoke; N.Y.: Palgrave Macmillan, 2006. XVII. P. 90-115.

31. Passey B. How significant a role did the Gulag camps play in Stalin's economic system between 1929 and 1938? SL HISRORY INTERNAL ASSESSMENT, 1990. P. 1-12. URL: https://www.academia.edu/33632103/ How_significant_a_role_did_the_Gulag_camps_play_in_Stalin_s_economic_syste m_between_1929_and_1938 (дата звернення: 30.04.2020).

32. Жумасултанова Г. А. Политические репрессии в Казахстане в условиях тоталитарного режима (20-е-начало 50-х годов): автореф. дис.... канд. ист. наук: 07.00.02. / Караганда, 1999. 32 с.

33. Makinen I. Libraries in Hell: Cultural Activities in Soviet Prisons and Labor Camps from the 1930s to the 1950s. Slavic Review. 2009. Vol. 68. № 2. P. 308 - 328.

34. Ventsel A., Zhangutin B., Khamidullina D. Social meaning of culture in a Stalinist prison camp. Folklore-electronic journal of folklore. 2014. № 56. P. 7-24.

35. Maddox S. Gulag Football: Competitive and Recreational Sport in Stalin's System of Forced Labor. Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History, 2018. Vol. 19. №. 3. P. 509-536.

Размещено на Allbest.ru