Пріоритети публічної дипломатії України на початку 2020-х років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Пріоритети публічної дипломатії України на початку 2020-х років

Марина Ковальська, канд. істор. наук, доцент кафедри періодичної преси та медіа редагування

У статті розглядається публічна дипломатія України на сучасному етапі з фокусом уваги на основних пріоритетах серед різноманітних напрямів діяльності, виділених на законодавчому рівні. Детально зазначено коло законодавчих документів, з яких реалізуються норми української публічної дипломатії. Основна увага приділяється ролі засобів масової комунікації у передачі ключової інформації про державу та відповідному формуванні образу України в іноземній суспільній думці. Автор наголошує на необхідності тісної співпраці дипломатів та преси в рамках проведення кампаній та заходів публічної дипломатії. За результатами проведеного дослідження автор групує пріоритети публічної дипломатії на покращення іміджу України, розкриття її індивідуальності у динаміці культурних трансформацій та створення наративів позитивного характеру для сприйняття глобальною аудиторією.

Ключові слова: публічна дипломатія, ЗМІ, міжнародна комунікація, стратегічні напрямки, закордонна аудиторія, світова громадськість.

Приоритеты публичной дипломатии Украины в начале 2020-х гг.

Марина Ковальская, канд. ист. наук, доцент кафедры периодической прессы и медиаредактирования Одесского национального университета имени И. И. Мечникова

В статье рассматривается публичная дипломатия Украины на современном этапе с фокусом внимания на основных приоритетах среди различных направлений деятельности, выделенных на законодательном уровне. Детально обозначено круг законодательных документов, исходя из которых реализуются нормы украинской публичной дипломатии. Основное внимание уделяется роли средств массовой информации в передаче ключевой информации о государстве и соответствующем формировании образа Украины в иностранной общественной мысли. Автор подчёркивает необходимость тесного сотрудничества дипломатов и прессы в рамках проведения кампаний и мероприятий публичной дипломатии.

По результатам проведённого исследования автор группирует приоритеты публичной дипломатии на: улучшение имиджа Украины, раскрытие её индивидуальности в динамике культурных трансформаций и создание нарративов позитивного характера для восприятия глобальной аудиторией.

Ключевые слова: публичная дипломатия, международная коммуникация, стратегические направления, зарубежная аудитория, мировая общественность.

Priorities of the Ukraine's public diplomacy in the early 2020s

Maryna Kovalska, PhD (History), Associate Professor of the of Periodical Press and Media Editing Chair Odesa I. I. Mechnikov National University

The purpose of the Ukraine's public diplomacy, like those of other countries, is led by a strong objective to reach out to foreign publics to secure its national interests. The article contemplates the public diplomacy of Ukraine such as being at the present stage of its further formation, alongside a focus on the main priorities and basic preferences among the scope of activities considered in the various legislative acts and laws. The number of the documents, on the basis of which the norms of the Ukrainian public diplomacy are stationed, are indicated thoroughly. Regarding the foregoing, the aim is to identify the most important areas of the Ukrainian public diplomacy, involving the press, taking into account trends and events in the world that diverse and expand to the future. All over the text, the author assigns high priority to the role of the mass media in its transmission of the essential feedback about the state and the development of the image of Ukraine according to a public thought abroad.

With the help of mass media, Ukraine use various instruments of public communication to establish trust between her and more well-off governments in the West. The author points out the need for close cooperation between diplomats and the press during the actual campaigns that vary and the events within the public diplomacy.

This resulted in the issue of a research conclusions made by the author, collecting together the ideas that have been made during the investigation. Among the numerous directions set by the MFA of Ukraine and other government intuitions, the main priorities of the public diplomacy in the early 2020ies can be divided into three categories. They are: improving Ukraine's image abroad; revealing its individuality in the dynamics of cultural transformations; and creating a positive narratives for a public image of Ukraine for the global audience.

Key words: public diplomacy, international communication, strategic directions, foreign audience, world community.

Вступ

Актуальність дослідження. Постановка проблеми та її зв'язок із науковими й практичними завданнями.

Сьогодні у світі розвивається інформаційне суспільство, яке поступово всі свої традиційні аспекти життєдіяльності переводить у сферу створення інформації, її передачі та обміну.

З роками неодмінно зростає впливовість ЗМІ, особливо це помітно у міжнародній сфері. У складних умовах суперечливого, неоднорідно розвиненого світу журналістика допомагає додати ясності до того, що відбувається, віддзеркалити актуальні тенденції суспільного життя. Передача інформації та створення наративів, що мають стратегічний зміст, використовуються як інструмент для побудови подальшого шляху держави, досягнення її зовнішньополітичних цілей та захисту національних інтересів на міжнародній арені. Наукове вивчення змісту та перспектив публічної дипломатії дозволяє зробити припущення про конструктивність тих чи інших засобів дипломатичної комунікації суспільств, розвідати наявні та поки що не відкриті можливості покращення та подальшого просування іміджу України в контексті актуальних світових процесів, явищ та подій глобального рівня.

Об'єктом дослідження є публічна дипломатія України, предметом--пріоритети стратегічної комунікації державних установ України, спрямованої на закордонну громадськість за допомогою ЗМІ.

Метою дослідження є виокремлення найбільш значущих напрямів реалізації української публічної дипломатії, де залучені журналісти, з урахуванням тенденцій та подій, що відбуваються у світі, та прогнозованих на початок 2020-х років явищ.

Серед проаналізованих джерел дослідження варто вказати на нормативні документи: «Стратегія інформаційної безпеки» [9], «Концепція популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі» [3], «Стратегія публічної дипломатії Міністерства Закордонних Справ України» [11], «Стратегія воєнної безпеки України» [8], «Стратегія комунікації у сфері європейської інтеграції» [10], «Комунікаційна стратегія Міністерства Закордонних Справ України» [1] та ін. Серед джерел інформації про пріоритетні напрямки публічної дипломатії України варто зазначити також «Аналітичну записку» [6] програми Європейських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» в рамках проекту Інституційного розвитку аналітичних центрів за підтримки Посольства Швеції в Україні, Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Міжнародного фонду «Відродження».

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Тематику розробляють українські науковці, вчені-міжнародники, спеціалісти з проблем державного управління, історії дипломатії України. Серед авторів провідних публікацій слід назвати М. Довбенко, Н. Леоненко, Н. Піпченко, В. Руднєву, Т Черненко та ін. Переважна більшість українських досліджень вийшли друком за останні 5 років. Слід вказати на те, що фокус дослідження досі мало зосереджувався саме на ролі ЗМІ в публічній дипломатії України, а також знаходився далеко від соціальних комунікацій в контексті встановлення та підтримання контактів «держава - людина».

Виклад основного матеріалу дослідження

Дипломатія є засобом реалізації зовнішньої політики будь-якої держави. Завданнями дипломатичної служби насамперед є моніторинг інформації, необхідної для здійснення обраного державою зовнішньополітичного курсу, та його подальша інформаційна підтримка. Світова громадськість дізнається про зміст та особливості курсу конкретної країни завдяки його висвітленню у ЗМІ, тому спектр політичних інструментів масмедіа не варто недооцінювати. Різновидом дипломатії є публічна дипломатія, яку коротко можна охарактеризувати як побудову успішного діалогу «держава-закордонна недержавна аудиторія».

Для України поняття «публічна дипломатія» не є новим, однак спостерігається певний брак розробок у цьому напрямі. «Лише починаючи з 2015 року можна говорити про інституалізацію цього напряму й перші прояви не декларативного, а практично націленого політичного інтересу. Хоча публічна дипломатія України існувала і до того, вона зводилася здебільшого до індивідуальних ініціатив, часто недержавних, з доволі фрагментарною державною політикою, яка б такі ініціативи супроводжувала. Саме поняття “публічна дипломатія” до 2015 року майже не фігурувало серед українського політичного істеблішменту, а згадки в публічному та/чи медійному дискурсах були поодинокими» [6], -- зазначено в «Аналітичній записці» програми Європейських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма». Деякий час спостерігалося ототожнення або змістове злиття понять «публічна дипломатія» та «культурна дипломатія» [6]. До того ж поряд є ще наближений термін -- зв'язки з громадськістю, або паблік рілейшнс. «Їх схожість проявляється у цілях -- встановлення взаємовигідних відносин із громадськістю інших держав та формування позитивного міжнародного іміджу країни; у методах та інструментах впливу на масову свідомість -- переконання за допомогою засобів масової інформації» [7, 150]. Підкреслимо, що в Україні поширюється розуміння публічної дипломатії саме із врахуванням держави / державних структур як однієї зі сторін.

Заповнюючи термінологічну лакуну, дослідниця публічної дипломатії Т В. Черненко запропонувала таке авторське визначення публічної дипломатії: «Процес застосування скоординованих комунікативних засобів інформаційного впливу із залученням зацікавлених сторін з метою досягнення стратегічних цілей держави» [13, 66]. Попри чіткість та лаконічність визначення, у ньому доволі непевно позначені сторони, що комунікують. Розроблений МЗС України спеціальний документ, до якого нижче ще звернемося, пояснює визначення так: «Публічна дипломатія -- це система заходів, за допомогою яких держава комунікує з громадськістю інших держав та впливає на формування суспільної думки населення інших країн для просування своїх національних інтересів і реалізації зовнішньополітичних цілей» [11, 9]. Це можна вважати офіційним тлумаченням терміну. український публічний дипломатія комунікація

Сучасна система міжнародних відносин характеризується «посиленням боротьби за ресурси та міждержавної конкуренції із застосуванням політико-дипломатичних, економічних, інформаційних, воєнних і гібридних інструментів» [8]. Серед провідних держав світу за останні декілька років спостерігається посилення боротьби за увагу в міжнародному середовищі. У подібних умовах публічна дипломатія держав стає більш активною та ініціативною.

Наразі ЗМІ є повноцінними суб'єктами публічної дипломатії. Завдяки ним відбувається переміщення потоків інформації, в тому числі за кордон. Зусилля держав спрямовані на те, щоб ці інформаційні потоки мали позитивний характер. Поява в закордонних ЗМІ негативної інформації щодо будь-якої держави вимагає відповідного реагування (пояснення, спростовування методами термінової пресконференції тощо).

Надзвичайно важливим для сучасної держави є вміння керувати своїм іміджем, контролювати його. Важливу роль відіграє можливість стратегічного планування та побудови перспектив розвитку публічної дипломатії. З огляду на це, МЗС України вперше в українській історії розробило та затвердило навесні 2021 р. «Комунікаційну стратегію» та «Стратегію публічної дипломатії». Було встановлено цілі та завдання на 2021-2025 роки, визначено ключові принципи та напрями публічної дипломатії. У березні 2021 р. було затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію воєнної безпеки України» (замінило собою «Воєнну доктрину України» від 2015-2016 рр.), що можна назвати одним із базових документів з цієї сфери. У документі так само було окреслено завдання та цілі для довгострокового планування у сфері національної безпеки. У вересні 2021 р. уряд ухвалив «Стратегію інформаційної безпеки» до 2025 р. Попередній документ, а саме «Доктрина інформаційної безпеки України» від 2016 р., що була затверджена Указом Президента України від 25 лютого 2017 р., втрачає свою чинність.

Отже, одним із «найстаріших» документів, які залишаються чинними без змін та не поступилися місцем новим законопроєктам з аналогічним заголовком, є «Концепція популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі», що була розроблена Міністерством інформаційної політики України (сьогодні це Міністерство культури та інформаційної політики України). У «Концепції» було визначено мету та ключові пріоритети, шляхи та способи комунікації з міжнародною спільнотою. Підкреслюється, що має відбуватися постійне спілкування: «Проведення регулярного відкритого діалогу між Кабінетом Міністрів України та спільнотою світових лідерів, експертів, представників засобів масової інформації, які висвітлюють або коментують українську тематику» [3].

Важливими діячами, що просувають публічну дипломатію України в цьому напрямі, є працівники дипломатичних представництв України за кордоном. Вони влаштовують різноманітні культурні та просвітницькі заходи комунікаційного змісту, де пояснюють зовнішню політику України та сприяють підтримці інтересу та симпатії суспільної думки до нашої держави.

У 2017 р. за ініціативи Міністерства інформаційної політики України було проведено вивчення особливостей сприйняття нашої держави за кордоном. Дослідження «включало в себе 6 фокус-груп Великої Британії, Німеччини та Польщі, які показали декілька концепцій промоції України. Виявилося, що три найпопулярніші асоціації з Україною -- це «корупція», «революція» та «війна». Люди, які не бували в Україні жодного разу, бачать українців закритими, агресивними та нетолерантними» [4, 70].

У «Комунікаційному інструментарії для державних службовців» 2018р.зазначаютьсяправиланаданняінформаціїдляЗМІтогочиіншого регіону, зазначається, що «успішне спілкування з міжнародними ЗМІ ґрунтується на тому, як Україна сприймається в контексті політичної стабільності, ділового середовища, репутації, ринкового зростання, міжнародних відносин тощо» [2, 66]. Наголошується на важливості спілкування грамотною англійською мовою, ввічливості в ставленні до журналістів; щодо комунікації з представниками міжнародних масмедіа рекомендується встановлення зв'язків із національними або регіональними кореспондентами, а також журналістами спеціалізованих та галузевих видань. «Модель поширення інформації у західних ЗМІ відрізняється від української, оскільки вона виглядає як горизонтальна мережа, а не вертикальна... в країнах Заходу засоби масової інформації більш сегментовані. Порядок денний частіше встановлюють блогери та нішеві засоби масової інформації. Таким чином, краще почати з найбільш цитованих ЗМІ, а потім поглиблювати список з відповідними онлайновими блогами та нішевими ЗМІ. Розробка такого переліку засобів масової інформації може займати більше часу, оскільки передбачає створення за галузями та медіасередовищем» [4, 67].

У 2020 р. було розроблено поодинокі проєкти підняття рівня довіри та симпатії до України. Вони базувалися на роз'ясненні реформ, що оновлюють зміст системи української держави та суспільства. На початку 2020-х років продовжується праця над покращенням іміджу України. Сьогодні серед подібних кроків можна назвати висвітлення за кордоном боротьби з корупцією в Україні, в 2021 р. -- закон проти олігархів. У тексті «Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 рр.» зазначається потреба у проведенні «<...> органами державної влади регулярних брифінгів, пресконференцій для представників засобів масової інформації та громадських організацій на теми поступу в процесі європейської інтеграції України» [10].

Для наративів зовнішнього застосування урядовими колами підкреслюється готовність українського народу розв'язувати проблеми демократичними засобами, наявність суспільного діалогу, відсутність диктатури влади, політична незаангажованість. З точки зору внутрішньої підтримки такого курсу передбачається, що могло бути наявним зміцнення довіри до дій уряду (наразі є проблематичним) та обраної зовнішньої політики (переважна більшість українців підтримує).

У грудні 2020 р. МЗС України та Центром «Нова Європа» разом з медіапартнерами було організовано дискусію на тему «Дипломатія 2021: пріоритети влади, очікування суспільства», де обговорювалися питання зовнішньополітичних пріоритетів України на 2021 р. За даними, які були представлені на цьому заході, 67 % українців виступають за продовження євроінтеграції, майже половина також підтримує ідею членства України в НАТО [14].

Пріоритетним є завоювання підтримки закордонною аудиторією української зовнішньої політики, прагнення до симпатії масової суспільної свідомості. На початку 2020-х років залишається актуальним курс на зменшення асоціацій з Росією.

Кожного року влітку в іноземній пресі спостерігається збільшення згадок про цікавість туристичної України. Наприклад, в липні 2021 р. британський «Телеграф» писав про «Двадцять п'ять фактів, які ви не знали про Україну -- серце Європи».

Низка стратегічних напрямів публічної дипломатії України сходиться в меті розкриття індивідуальності нашої держави в динаміці її культурних змін: потрібно показувати, як на тлі історичної самобутності ментально еволюціонує Україна-держава західного зразка. Перш за все, пресу мотивують розкривати культурні цінності та спосіб життя українців. Варто згадати про те, як іноземні (власне, західноєвропейські) журналісти були в захваті від емоцій та пасіонарності «другого» українського Майдану. Події Революції гідності та міцний поштовх до змін думок, який вона мала, перехід українського суспільства на новий, вищий рівень свідомості та громадянської відповідальності на тривалий час став першою асоціацією іноземної громадськості при згадуванні України.

Просування сучасного українського кіно, музики, літератури, які останніми роками тримають особливо високу планку, також є важливим моментом планування розповіді про Україну світові.

Окремо можна згадати про успіхи України на «Євробаченні». Помітною здається закономірність, що Україна кожного року влучно відповідає західноєвропейським трендам та презентує якісний музичний продукт.

МЗС України розробляє довготривалі проєкти та кампанії публічної дипломатії. З одного боку, показується окремішність та винятковість України, з іншого -- її показують як світового гравця з боку західноєвропейської цивілізаційної моделі. На більшості представницьких сайтів посольств та інших дипломатичних представництв України, наприклад, розміщено посилання на офіційний сайт України ukraine.ua, який створено в рамках популяризації єдиного національного візуального бренду UkraineNow.

Наприклад, згідно зі стратегічною лінією МЗС України, за допомогою українських дипломатів у іноземних державах проводяться різні заходи з популяризації української кухні.

Посольство України в США в червні 2021 р. організувало кулінарне шоу з приготування борщу. У заході взяли участь представники американської адміністрації, Конгресу та іноземних дипломатичних місій у м. Вашингтон (посли Бельгії, Грузії, Естонії, Латвії, Литви, Молдови) [5]. Гастрономічний захід доволі широко висвітлювався американськими ЗМІ та в майбутньому, безсумнівно, стане корисною цеглинкою для досягнення стратегічної зовнішньополітичної мети -- визнання ЮНЕСКО борщу як культурної спадщини України.

Протягом 2020-2021 років вже відбулася низка подібних заходів, як в Україні, так і за кордоном, які пройшли помітними у повідомленнях преси та телебачення. Позиціонування України в наративах ЗМІ як країни, багатої ресурсами, родючою землею та смачною їжею, сприяє висвітленню однієї з найсильніших сторін держави. За думками політичних експертів, через трансформацію виробництва протягом пандемії COVID-19 та світову енергетичну кризу, яка тільки набирає обертів, у наступні роки буде спостерігатися також глобальна продовольча криза. Цього разу, як прогнозують, вона зачепить країни з розвиненою економікою. З огляду на це, стратегія рекламування України як «гаранта продовольчої безпеки світу» [11, 4] є дуже вдалою та перспективною.

Різноманітні іміджеві заходи та кампанії МЗС організовуються для створення наративів зі знаком «плюс» для глобальної аудиторії. Держава спрямовує зусилля на те, щоб про Україну більше знали у світі. Журналістам потрібно надавати якомога більше позитивних значень, у тому числі для протидії гібридній небезпеці та викликам інформаційних фейків. Особливо важливим є створення позитивних наративів у тих державах, в яких Україна стратегічно зацікавлена [11, 26]: країни Великої сімки, країни-стратегічні партнери України, регіональні світові лідери. Для кожного напряму публічної дипломатії випрацьовується свій перелік пріоритетних держав із урахуванням можливостей співпраці.

Було створено Центр публічної дипломатії, серед великих проектів якого зазначено дослідження гібридних війн та сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України. На офіційному сайті Центру публічної дипломатії вказується, що його діяльність «спрямована на формування позитивного іміджу України на світовій арені шляхом реалізації національних та міжнародних проектів в Україні і за кордоном, проведення публічних заходів, здійснення досліджень щодо актуальних глобальних проблем з акцентом на особливостях міжнародної діяльності України» [12]. При цьому підкреслено, що «невід'ємною складовою діяльності ЦПД є сприяння реалізації стратегічного курсу країни на членство в Європейському Союзі і НАТО» [12].

Висновки та перспективи дослідження

Отже, розглянувши документи із зазначенням стратегічних преференцій, узятих до опрацювання та поступової реалізації, прослідкувавши основні напрями розгортання роботи в контексті сучасних перетворень України та світових тенденцій, серед багатьох можливостей та перспектив публічної дипломатії України початку 2020-х років можна виокремити три основні групи пріоритетів. По-перше, це зусилля, спрямовані на покращення іміджу України за кордоном. По-друге, це спрямоване на впізнавання розкриття унікально сті держави, роз'яснення, з чого саме створюється індивідуальність України. По-третє, створення позитивних наративів про Україну, тобто розповідь світові про сильні сторони та переваги, які вона має: хоробрість, новаторство, витривалість, демократична природа суспільства, країна-форпост європейської безпеки. Проведене вивчення теми дає насамперед систематизацію теоретичної бази. Горизонт наукових перспектив складає подальше дослідження можливостей публічної дипломатії України з більш практичним ухилом, наприклад, розробка ситуативних методик публічної дипломатії, що торкаються проблематики міжнародної журналістики та ЗМІ.

Література

1. Комунікаційна стратегія Міністерства Закордонних Справ України. Міністерство Закордонних Справ України; офіційний веб-портал. URL: https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/strategiyi- mzs (дата звернення: 8.11.2021).

2. Комунікаційний інструментарій для державних службовців. Київ, 2018. 132 с. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/ files/communication-toolkit-a4u-mip-ukr.pdf (дата звернення: 14.11.2021).

3. Концепція популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. Верховна Рада України; офіційний веб-портал. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/739-2016-%D1%80#Text (дата звернення: 14.11.2021).

4. Леоненко Н. А. Стратегічні засади формування державного туристичного брендингу в Україні. Публічне управління та митне адміністрування. 2019. № 4 (23). С. 66-73. URL: http:// customs-admin.umsf.in.ua/archive/2019/4/9.pdf (дата звернення: 14.11.2021).

5. Посольство України в США презентувало український борщ в американській столиці. (2021). Посольство України в Сполучених Штатах Америки; офіційний сайт. URL: https://usa.mfa. gov.ua/news/posolstvo-ukrayini-v-ssha-prezentuvalo-ukrayinskij- borshch-v-amerikanskij-stolici (дата звернення: 8.11.2021).

6. Публічна дипломатія в українському контексті: як освоювали «terra incognita»; Аналітична записка. Ukrainian Prism; веб-сайт. URL: http://prismua.org.tilda.ws/publicdiplomacyukraine (дата звернення: 13.11.2021).

7. Руднєва В. Публічна дипломатія: теоретичні основи застосування нової інформаційно-комунікаційної технології в державному управлінні. Вісник Національної академії державного управління. 2012. Вип. 1. С. 147-153. URL: http://visnyk.academy. gov.ua/wp-content/uploads/2013/11/2012-1-18.pdf (дата звернення: 13.11.2021).

8. Стратегія воєнної безпеки України. Президент України: Офіційне інтернет-представництво; офіційний веб-портал. (25 березня 2021 р.). URL: https://www.president.gov.ua/ documents/1212021-37661 (дата звернення: 14.11.2021).

9. Стратегія інформаційної безпеки, 2021: Проект. Міністерство культури та інформаційної політики України; офіційний вебпортал. URL: https://mkip.gov.ua/files/pdf/45698712365.pdf (дата звернення: 14.11.2021).

10. Стратегія комунікації у сфері європейської інтеграції на 20182021 рр. Урядовий портал: Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України; офіційний веб-портал. URL: https://www.kmu.gov. ua/npas/250383204 (дата звернення: 14.11.2021).

11. Стратегія публічної дипломатії Міністерства Закордонних Справ України, 2021-2025. Міністерство Закордонних Справ України; офіційний веб-портал. URL: https://mfa.gov.ua/storage/app/ sites/1/Стратегії7public-diplomacy-strategy.pdf (дата звернення: 14.11.2021).

12. Центр публічноїдипломатії: офіційнийсайт. URL:http://publicdiplomacy.org.ua/?page_id=221 (дата звернення: 13.11.2021).

13. Черненко Т В. Сучасний вимір публічної дипломатії в системі стратегічних комунікацій. Стратегічні пріоритети. 2016. № 4 (41). С. 64-71. URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/chernenko.pdf (дата звернення: 14.11.2021).

14. Diplomacy 2021: Government's priorities, expectations of society. New Europe Center, Kyiv, Ukraine; web-site. URL: http://neweurope. org.ua/en/dyplomatiya-2021-priorytety-vlady-ochikuvannya- suspilstva/ (дата звернення: 14.11.2021).

15. Pipchenko, N., Dovbenko, M. Public diplomacy as a tool of shaping the perception of Ukraine in the West amid the aggravation of relations with Russia. Actual problems of international relations. 2019. № 138. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/apmv/article/view/3685 (дата звернення: 14.11.2021).

References

1. Komunikatsiina stratehiia Ministerstva Zakordonnykh Sprav Ukrainy. Ministerstvo Zakordonnykh Sprav Ukrainy; ofitsiinyi veb-portal [Communication strategy of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. Ministry of Foreign Affairs of Ukraine; official website]. URL: https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/strategiyi-mzs (accessed: 8.11.2021) [In Ukrainian].

2. Komunikatsiinyi instrumentarii dlia derzhavnykh sluzhbovtsiv [Communication tools for civil servants] (2018). Kyiv. 132 p. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/files/communication-toolkit- a4u-mip-ukr.pdf (accessed: 14.11.2021) [In Ukrainian].

3. Kontseptsiia populiaryzatsii Ukrainy u sviti ta prosuvannia interesiv Ukrainy u svitovomu informatsiinomu prostori. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 zhovtnia 2016 r. [The concept of popularization of Ukraine in the world and promotion of Ukraine's interests in the world information space. An order of the Cabinet of Ministers of Ukraine, October 11, 2016]. Verkhovna Rada Ukrainy; ofitsiinyi veb-portal. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/739-2016-%D1%80#Text (accessed: 14.11.2021) [In Ukrainian].

4. Leonenko, N. (2019) Stratehichni zasady formuvannia derzhavnoho turystychnoho brendynhu v Ukraini [Strategic principles of the formation of the state tourist branding in Ukraine]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia. Vol. 4 (23). pp. 66-73. URL: http://customs-admin.umsf. in.ua/archive/2019/4/9.pdf [In Ukrainian] (accessed: 14.11.2021).

5. Posolstvo Ukrainy v SShA prezentuvalo ukrainskyi borshch v amerykanskii stolytsi (2021) [The Embassy of Ukraine in the United States presented Ukrainian borscht in the American capital]. Posolstvo Ukrainy v Spoluchenykh Shtatakh Ameryky; ofitsiinyi sait. URL: https://usa.mfa. gov.ua/news/posolstvo-ukrayini-v-ssha-prezentuvalo-ukrayinskij-borshch- v-amerikanskij-stolici (accessed: 8.11.2021) [In Ukrainian].

6. Publichna dyplomatiia v ukrainskomu konteksti: yak osvoiuvaly «terra incognita» [Public diplomacy in the Ukrainian context: how «terra incognita» was mastered]; analitychna zapyska. Ukrainian Prism: website. URL: http://prismua.org.tilda.ws/publicdiplomacyukraine (accessed: 13.11.2021) [In Ukrainian].

7. Rudnieva, V. Publichna dyplomatiia: teoretychni osnovy zastosuvannia novoi informatsiino-komunikatsiinoi tekhnolohii v derzhavnomu upravlinni (2012) [Public diplomacy: the theoretical foundations of the application of new information and communication technology in public administration]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia. Vol. 1. pp. 147-153. URL: http://visnyk.academy.gov.ua/wp-content/uploads/2013/11/2012-1-18.pdf (accessed: 13.11.2021) [In Ukrainian].

8. Stratehiia voiennoi bezpeky Ukrainy (2021) [The Strategy of military security of Ukraine]. Prezydent Ukrainy: Ofitsiine internet-predstavnytstvo; ofitsiinyi veb-portal. March 25. URL: https://www.president.gov.ua/ documents/1212021-37661 (accessed: 14.11.2021) [In Ukrainian].

9. Stratehiia informatsiinoi bezpeky, 2021: Proekt [The Information Security Strategy, 2021: A Project]. Ministerstvo kultury ta informatsiinoi polityky Ukrainy; ofitsiinyi veb-portal. URL: https://mkip.gov.ua/files/ pdf45698712365.pdf (accessed: 14.11.2021) [In Ukrainian].

10. Stratehiia komunikatsii u sferi yevropeiskoi intehratsii na 2018-2021 rr. [The Communication strategy in the field of European integration for 2018-2021]. Uriadovyi portal: Yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy; ofitsiinyi veb-portal. URL: https://www.kmu.gov.ua/ npas/250383204(accessed: 14.11.2021) [In Ukrainian].

11. Stratehiia publichnoi dyplomatii Ministerstva Zakordonnykh Sprav Ukrainy, 2021-2025 [The Strategy of public diplomacy of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, 2021-2025]. Ministerstvo Zakordonnykh Sprav Ukrainy; ofitsiinyi veb-portal. URL: https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/ Стратегії/public-diplomacy-strategy.pdf (accessed: 14.11.2021) [In Ukrainian].

12. Tsentr publichnoi dyplomatii [The Center for Public Diplomacy]; ofitsiinyi veb-sait. URL: http://publicdiplomacy.org.ua/?page_id=221 (accessed: 13.11.2021) [In Ukrainian].

13. Chernenko, T. Suchasnyi vymir publichnoi dyplomatii v systemi stratehichnykh komunikatsii (2016) [The modern dimension of public diplomacy in the system of strategic communications]. Stratehichni priorytety. Vol. 4 (41). pp. 64-71. URL: http://ippi.org.ua/sites/ default/files/chernenko.pdf (accessed: 14.11.2021) [In Ukrainian].

14. Diplomacy 2021: Government's priorities, expectations of society. New Europe Center, Kyiv, Ukraine; web-site. URL: http://neweurope.org.ua/ en/dyplomatiya-2021-priorytety-vlady-ochikuvannya-suspilstva/ (accessed: 14.11.2021) [In English].

15. Pipchenko, N., Dovbenko, M. (2019) Public diplomacy as a tool of shaping the perception of Ukraine in the West amid the aggravation of relations with Russia. Actual problems of international relations. Vol. 138. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/apmv/article/view/3685 (accessed: 14.11.2021) [In English].

Размещено на Allbest.ru