У пошуках першої поштівки з видами Кам'янця-Подільського (друга половина 1890-х рр.)

Анотація

поштова листівка кам'янець-подільський

Копилов Сергій, Паур Ірина. У пошуках першої поштівки з видами Кам'янця-Подільського (друга половина 1890-х рр.). У статті проаналізовано поштові листівки з видами м. Камянця-Подільського, видані в другій половині 1890-хрр. Через відсутність офіційних документів випуски поштівок датуються на підставі їх стилістичного оформлення, поштового маркування, зовнішніх ознак формуляру (бланку). У 1894 р. в Російській імперії було дозволено пересилати відкриті листи на кореспонденційних картках приватних видавців, а в 1897 р. Всесвітній поштовий союз запровадив їх назву «Відкритий лист» («Открытое письмо») і рекомендації щодо оформлення адресного боку, де містилася назва цієї організації; у 1904 р. - введено розділову смугу на зворотному боці відкритих листів. Ці ознаки беззаперечно вказують на М. Грейма, Л. Варгафтіга, Д. Лахмановича як видавців листівок на зламі ХІХ-ХХ ст. На підставі порівняльного аналізу листівок і їх систематизації обґрунтовано, що видавцем першої видової листівки та серії поштівок з видами Камянця-Подільського був власник місцевого магазину канцелярських товарів Л. Варгафтіг.

Ключові слова: поштова листівка, м. Кам'янець-Подільський, Л. Варгафтіг, А. Енгель, серія.

Аннотация

Копылов Сергей, Паур Ирина. В поисках первой открытки с видами КаменецПодольского (вторая половина 1890-х гг.). В статье проанализированы открытки с видами г. Каменца-Подольского, выданные во второй половине 1890-х гг. Из-за отсутствия официальных документов выпуски открыток датируются на основании их стилистического оформления, почтовой маркировки, внешних признаков формуляра (бланка). В 1894 г. в Российской империи было разрешено пересылать открытые письма в корреспондентских карточках частных издателей, а в 1897 г. Всемирный почтовый союз ввел их название «Открытое письмо» и рекомендации по оформлению адресной стороны, где находилось название этой организации; в 1904 г. - введена разделительную полосу на обратной стороне открытых писем. Эти признаки беспрекословно указывают на М. Грейма, Л. Варгафтига, Д. Лахмановича как издателей открыток на рубеже ХІХХХ вв. На основании сравнительного анализа листовок и их систематизации обосновано, что издателем первой видовой открытки и серии открыток с видами КаменецПодольского был владелец местного магазина канцелярских товаров Л. Варгафтиг.

Ключевые слова: почтовая открытка, г. Каменец-Подольский, Л. Варгафтиг, А. Энгель, серия.

Annotation

Kopylov Serhyi, Paur Irina. In search of first postcard with views of Kamianets-Podilskyi (second half of 1890's). The article analyses postcards with views of Kamianets-Podilskyi, issued in the second half of the 1890s. 'I here were no official documents, so issues of postcards are dated on the basis of their stylistic design, postmarking, external features of the form. In 1894 the Russian Empire was allowed to send open letters on correspondence cards of private publishers, and in 1897 the World Postal Union introduced their name “Open Letter” and recommendations for the design of the address, which contained the name of this organizations; in 1904 a dividing strip was introduced on the back of the open leaves. These signs undoubtedly point to M. Greim, L. Vargaftig, D. Lakhmanovich as publishers of leaflets at the turn of the nineteenth and twentieth centuries. Based on a comparative analysis of the leaflets and their systematization, it is justified that the publisher of the first postcards with views and a series of postcards with views of Kamianets-Podilskyi was the owner of the local stationery L. Vargaftig.

Key words: postcard, Kamianets-Podilskyi, L. Vargaftig, A. Engel, series.

Виклад основного матеріалу

У другій половині 1890-х рр. зростання популярності ілюстрованих листівок перетворило їх видання у прибуткову галузь поліграфії. Тоді ж німецькі та швейцарські видавці почали їх експортувати в Російську імперію. Про вагомість цього виду поштової кореспонденції свідчило те, що Статут про цензуру і друк (1890) Російської імперії покладав контроль за друкарнями, літографіями, фотографіями й книжковою торгівлею на Головне управління у справах друку, а у великих містах (Санкт-Петербург, Москва, Варшава, Київ, Одеса та ін.) його забезпечували регіональні офіси старших інспекторів Головного управління у справах друку. В архівосховищах України на сьогодні не виявлено дозвільних документів і погоджених зразків друкарської продукції, зокрема ілюстрованих поштових листівок. Украй рідко в філокартичних колекціях трапляються примірники останніх зі спеціальними дозвільними печатками й зазначенням накладу. Єдиним відомим примірником такої друкарської продукції є альбом відривних листівок із видами Кам'янця-Подільського фотографа М. Грейма з дозвільним написом на звороті титульної сторінки «Видання дозволене київським цензором 10 жовтня 1900 р.», описаний українським колекціонером І. Вєтровим¹.

Розвитку історичної філокартії в Україні суттєво сприяло дослідження Л. Маркітан. Вона з'ясувала, що перша поштова листівка українською мовою «Карта кореспонденційна» була видана в Австро-Угорщині (1871), а однією з перших ілюстрованих листівок є «Поклон из Києва» (видана в друкарні О. Барського) із зображенням пам'ятника князю Володимиру Святославовичу, Лаврської церкви, ланцюгового мосту через Дніпро, що пройшла пошту 1896 р.2. За поштовим маркуванням дослідники датували перші листівки з краєвидами окремих українських міст: Одеси - 27 травня 1895 р., Севастополя - 18 липня 1895 р., Харкова - 15 березня 1897 р., Криму - 4 листопада 1899 р., Донбасу - 23 липня 1903 р.³.

Відсутність офіційних документів зумовлює датування випуску окремих поштівок або їх серій лише за зовнішніми ознаками їх формуляру (бланку) або поштовим маркуванням, а також змінами зовнішніх ознак. Датувати листівки дозволяють зміни зовнішніх ознак. Їх вихідним пунктом став циркуляр міністерства внутрішніх справ Російської імперії (1894 р.), що дозволив пересилати відкриті листи на кореспонденційних картках приватних видавців. У 1897 р. Всесвітній поштовий союз ухвалив назву цих відбитків - «Открытое письмо» й рекомендації щодо оформлення їх адресної сторони з обов'язковим зазначенням цієї організації, а в 1904 р. остання запровадила розділову смугу на зворотному боці відкритих листів, у 1909 р. - ще й напис «Почтовая карточка». Ці ознаки беззаперечно вказують, що Л. Варгафтіг, М. Грейм, Д. Лахманович були першими видавцями листівок із видами Кам'янця-Подільського, що друкувались наприкінці 1890-х рр.

Автори статті в попередніх працях за зовнішніми ознаками (літографічний спосіб друку, використання віньєток із квітів і візерунків, зображення герба Подільської губернії) й на підставі порівняльного аналізу листівок 1890-х рр. з видами міст Російської імперії стверджували, що листівки М. Грейма типу «Souvenir de Kamenetz-Podolie» видані в лейпцизькій друкарні Л. Глейзера («Louis Glaser, Leipzig») були першими поштівками з видами Кам'янця-Подільського. Листівки з видами Одеси й аналогічним оформленням дослідники датували 1895 р.⁴. Адресний бік сувенірних листівок М. Грейма відповідав тим, що пройшли пошту в 1897 р., тоді як нещодавно виявлені поштівки Л. Варгафтіга повторювали одеські ранні зразки.

Композиція зворотного (фотографічного) боку цієї листівки Л. Варгафтіга (рис. 1) поєднувала краєвиди й архітектурні пам'ятки Кам'янця-Подільського, що були прикрашені віньєтками, декоративними рамками, рокайльними завитками й флореальними мотивами. Назва міста, видавця, написи під фотографічними зображеннями були французькомовними: «Kamenetz-Podolsk», «Magasin de Wargaftig», «Ancienne forteresse Turque, Carvosar, Pont-Ture». Текст цієї поштівки зафіксував особливості епістолярного жанру кінця ХІХ ст.: «A. Lilienfeld Aux soins de W. Landau Lodz attend une reponse» (дослівно: «А. Лілєнфельд В. Ландау передає відповідь» - авт.). Повідомлення стає зрозумілим, якщо врахувати, що словосполучення «aus soins de» вказувало на особу, яка мала передати повідомлення адресату. Поштове маркування і текст листівки дозволяють припустити, що невідомий адресант із польського міста Лодзь надіслав поштівку до французького муніципалітету Менфона містеру Чарльзу Буркле. Отже, в цей час за цією адресою міг перебувати відомий лодзький банкір Вільгельм Ландау⁵, який мав передати повідомлення пану А. Лілєнфельду.

Рис. 1 Kamenetz-Podolsk. Ancienne forteresse Turque, Carvosar, Pont-Ture. Magasin de Wargaftig, [1894-1897]

Логічно виникає запитання: чому з Лодзі до Менфона надіслали поштівку з видами Кам'янця-Подільського? Імовірно, що адресант був у місті й, за тогочасною традицією подорожуючих, надіслав його види у відповідь, на що вказує друга частина повідомлення. Згідно з поштовим штемпелем поштівка була надіслана 14 вересня 1906 р., а листівка видана до 1897 р. (рис. 2). На початку 1900-х рр. із поширенням фототипії такий різновид листівок зник із широкого обігу, а тому, найімовірніше, бланк поштівки був придбаний на Першій виставці ілюстрованих поштових карток у Кракові (1899) або на Варшавській виставці (1900)⁶. На останній серію з тридцяти поштівок з видами місцевостей та типів Поділля представив фотохудожник М. Грейм, за яку отримав срібну медаль⁷. Віднайдена поштівка Л. Варгафтіга цікава написами, що були додруковані згодом і вказують на особливості формування філокартичних колекцій у Німеччині. На ній назву «ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО» було закреслено і замінено на німецьку «DRUCKSACHE» (друкована продукція - авт.), покладено печатку члена дрезденського клубу колекціонерів листівок Фараінса (Vareins) із порядковим номером «272», за яким вона, імовірно, зберігалась у його колекції (рис. 2).

Рис. 2 Лицьовий (адресний) бік поштівки Л. Варгафтінга (1894-1897)

Можемо стверджувати, що власник магазину канцелярських та оптичних товарів на Центральному майдані губернського центру (з 1870 р.) Лазар Ваграфтіг замовив у Німеччині перші листівки з видами міста Кам'янцяПодільського у проміжку між 1894-1897 рр. Згодом він став одним із найвідоміших видавців листівок із видами Кам'янця-Подільського. Напередодні світової війни більшість товарів йому постачав варшавський підприємець І. Вадовський, з яким також співпрацювали кам'янецький фотограф М. Грейм, історик О. Прусевич. Останній, наприклад у 1903 р. замовив у нього серію листівок із видами Варшави та Кракова з картинами польського художника С. Тондоса⁸. Зазначимо, що на рекламних бланках магазину Л. Варгафтіга 1910-х рр. серед пропонованих товарів був напис: «Открытые письма с видами г. Каменца и другия». Серед останніх, безсумнівно, були документальні листівки з оригінальними видам Кам'янця-Подільського, що експонувалися на Всеросійських виставках, за які їх видавець отримав срібну медаль художньопромислової виставки 1904 р. і золоту медаль Першої щорічної виставки друкованої продукції 1909 р.⁹.

Визначити верхню межу видання поштівок (дату, не пізніше якої листівка могла вийти з друку - авт.) Л. Варгафтіга можливо за поштовими штемпелями. Завдяки цьому ми визначили їх датування, яке може бути уточнене після віднайдення в колекціях або на аукціонах нових поштівок. До 1900 р. Л. Варгафтіг, імовірно, замовив і видав щонайменше одну серію, яка на сьогодні складається з шести поштівок. Поштове маркування окремих з них вказує, що ця серія листівок була замовлена не пізніше осені 1899 р., оскільки одна з них мала штемпель Кам'янець-Подільської пошти від 2 грудня 1899 р. Листівка була відправлена І. Ковнацьким до Кракова, де її за два тижні (16 грудня 1899 р.) отримав адресат - Стефан Вігленський (рис. 3).

Рис. 3 Адресний бік поштівки Л. Варгафтіга першої серії (1899 р.)

«Въ Австрію чрезъ Волочискъ Wielmozny P. Stefan Wpglenski ul Studencka № 13 w Krakowie

Kochany Stefku. Dzipkuje bardzo za zajpcie sip korzulami mienie. Dzis nakoniec przyszly. Porzqdny to facet z tego Bayera. Tyle przez niego razy tobie dokuczalem ze az mi wstyd. Zauwaz jaka francuzczyzna na kartce; zupelnei w stylu Kamienieckum. Twoj I. Kownacki». (Шановний Стефеку. Дуже дякую, що пригледів за майном. Сьогодні нарешті прийшло. Порядний хлопець той Байєра. Стільки через нього разів тобі докучав, мені аж соромно. Зверни увагу яка французьщизна на картці; цілком у стилі Кам'янецькім. Твій І. Ковенський - переклад авт.). Останнє зауваження свідчить про несприйняття адресантом наявних французькомовних написів на листівці.

Основою композиції зворотного (фотографічного) боку цієї поштівки було поєднання п'яти фототипічних світлин із видами будівель і архітектурних пам'яток м. Кам'янця-Подільського: Жіночого духовного училища, Руського собору, Жіночої гімназії, Семінарії, Чоловічої гімназії¹⁰. Місце для тексту розміщено нижче фотозображення за рахунок їх зменшення. Ім'я видавця, назва міста та зображуваних об'єктів були двомовними (російською і французькою): «Магазинъ Варгафтига. Magasin de Vargaftig. Каменецъ-Подольскъ. Kamenetz-Podolie» (рис. 4).

Адресний бік листівок цієї серії відповідав поштовим вимогам останнього десятиліття ХІХ - почату ХХ ст. (до 1904 р.) - мав написи «ВСЕМ1РНЫЙ ПОЧТОВЫЙ СОЮЗЪ. РОССІЯ. UNION POSTALE UNIVERSESELLE RUSSIE. ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО. - CARTE POSTALE.» та «На этой стороне пишется только адресъ. - Cote reserce exclusivement a ladresse» і місце для марки. Текстування та лініювання листівки були виконані в чорному кольорі, а для написання адреси визначено чотири горизонтальні лінії (рис. 3).

Рис. 4 Каменецъ-Подольскъ (Kamenetz-Podolie). Женское духовное училище (Ecole feminine spirituelle), Русскій соборъ (Cathedrale russe), Женская гимназія (Gymnase feminin), Семинария (Seminaire), Мужская гимназія (Gymnase masculin). Б.м: Магазинъ Варгафтига (Magasin de Vargaftig), [1899]

Друга поштівка з цієї серії відображала місто з південного та північного боків (рис. 5). Відповідно до маркування вона була відправлена з Варшави (14.V.1900) через Париж (2 el 29. AI. 00) у французький муніципалітет Бар-леДюк (2 el 30. AI. 00) (рис. 6)11.

Рис. 5 Каменецъ-Подольскъ (Kamenetz-Podolie). Видъ города съ южной стороны (Vue du sud), Видъ города съ северной стороны (Vue du nord). Б.м: Магазинъ Варгафтига (Magasin de Vargaftig), [1899]

Третя поштівка серії цікава своїм написом «Поздравляю съ днемъ рожденія», який, імовірно, додрукував замовник, та зображенням магазину видавця поруч з іншими видами міста: Магазин Варгафтіга, Центральна частина міста, Кафедральний костел, Вітряна башта (рис. 7)¹².

Рис. 6 Адресний бік другої поштівки серії

Рис. 7 Каменецъ-Подольскъ (Kamenetz-Podolie). Магазинъ Варгафтига (Magasin de Vargaftig), Центральная часть города (Centre de la ville), Кафедральный костелъ (Cathedrale), Ветряная башня (Taur a sept etages). Б.м: Магазинъ Варгафтига (Magasin de Vargaftig), [1899]

До 1909 р. магазин Варгафтігів розташовувався на Центральній площі (будинок не зберігся - авт.), а згодом подружжя отримало в БесарабськоТаврійському земельному банку на ім'я Голди Варгафтіг довгостроковий кредит на суму 60 тис. руб., використаний для купівлі будівлі по вул. Троїцькій, № 16 (тепер - вул. Зарванська, № 7). Із 1910 р. в цьому будинку розташовувалися фірма і магазин Варгафтіга, а в 1917 р. домоволодіння Г. Варгафтіг складалося з двох кам'яних будинків і флігеля, в одному з яких ще в 1919 р. розміщувався магазин паперових, електричних і оптичних товарів¹³.

Четверта листівка цієї серії відображала такі види: Польські фільварки (Польскіе фольварки. Faubourg polonais), Кафедральна брама (Кафедральная брама. Arc de cathedrale), Руські фільварки (Русскіе фольварки. Faubourg russe)¹⁴; п'ята: Турецький мінарет, Домініканський костел, Вид з польських фільварок, Миколаївська площа (рис. 8)¹⁵; шоста: Вид нового плану, Окружний суд, Троїцький монастир, Олександро-Невська церква (рис. 9)¹⁶.

Рис. 8 Каменецъ-Подольскъ (Kamenetz-Podolie). Турецкій минаретъ (Minaret ture), Доминиканскій костелъ (Eglise Dominique), Видъ съ польскихъ фольварковъ (Vue du Faubourgpolonais), Николаевская площадь (Place de Nicolas). Б.м: Магазинъ Варгафтига (Magasin de Vargaftig), [1899]

Рис. 9 Каменецъ-Подольскъ (Kamenetz-Podolie). Видъ новаго плана (Vue de la ville neuve), Окружный судъ (Palais de justice), Троицкій монастырь (Monastere Troizki), АлександроНевская церковь (Eglise dAlexandre-Nevski). Б.м: Магазинъ Варгафтига (Magasin de Vargaftig), [1899]

Основою зворотного (фотографічного) боку листівок серії були чорнобілі фотографії видів м. Кам'янця-Подільського. Два види із 22, зображених на поштівках (Турецький мінарет та Кафедральна брама), відповідали світлинам з альбому М. Грейма 1901 р.¹⁷. Припускаємо, що автором 20 інших світлин був фотограф Август Енгель, який у 1870 р. відкрив власне фотоательє в адміністративному центрі Поділля, що розташовувалося на Центральній площі Старого міста у квартирі №2 будинку Д. Дорфмана та Г. Ласта. Він мешкав з донькою Яніною - ученицею жіночої гімназії. Наслідуючи М. Грейма, А. Енгель, окрім портретних фотографій, фіксував на своїх світлинах архітектурні пам'ятки і види міста. Згодом його фотографічні панорамні зображення Старого міста з південно-східного боку та Польських фільварків були використані Ю. Сіцинським для ілюстрацій у книзі про історію Кам'янцяПодільського, а також використовувалися іншими видавцями документальних листівок із видами міста¹⁸.

Наприкінці ХІХ ст. російське законодавство дозволяло приватним особам використовувати фотографічні прилади для власних потреб, зокрема, фотографувати архітектурні та історичні пам'ятки, місцевість і людей, а також виготовляти та використовувати світлини для наукових цілей. Відтак, чимало фотографій і фотографічних листівок наприкінці ХІХ ст. були анонімними і не мали зазначення імені автора. Лише для надання платних фотографічних послуг власники спеціалізованих закладів мали отримати дозвіл¹⁹. Тому припускаємо, що Л. Варгафтіг мав фотоапарат, яким він або найманий працівник фіксували краєвиди Кам'янця-Подільського, що згодом були використані для виготовлення поштових листівок.

Отже, порівняльний аналіз і метод систематизації дозволили визначити першу документальну листівку і першу серію поштівок із видами м. Кам'янцяПодільського, що були виготовлені в одній з друкарень Німеччини на замовлення Л. Варгафтіга. Імовірно, цей власник магазину канцелярських товарів замовив першу листівку до 1897 рр., а першу серію, відповідно до поштового маркування, не пізніше осені 1899 р. Л. Варгафтіга, а не М. Грейма слід вважати видавцем перших документальних поштових листівок із видами Кам'янцяПодільського.

Примітки

1. Копилов С., Паур І. Кам'янець-Подільський на поштових листівках кінця ХІХ - початку ХХ ст.: історико-іконографічне дослідження. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2019. С. 45-46.

2. Маркітан Л.П. Філокартія історична. Енциклопедія історії України: Т. 10 (Т-Я). Київ: Наукова думка, 2013. С. 301.

3. Копилов С., Паур І. Вказ. праця. С. 16-17.

4. Там само. С. 29-30.

5. Kita I. Banks in -Lodz end their pre-1918 activities // Studia z historii spoleczno-gospodarczej. 2015. T. XV. S. 34-35.

6. Agata Pilawa Widokowki przemyskie wydane przez nakladcow lokalnych przed 1905 rokiem ze zbiorow Przemyskiej biblioteki publicznej. URL: https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/ bitstream/handle/item/35865/pilawa_widokowki_przemyskie_wydane_przez_nakladcow_ lokalnych_2013.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 12.08.2019).

7. Garztecki J. Znakomity zapomniany (O Michale Greimie, 1828-1911). URL: http:// www.fotografika-kurc.prosta.pl/fotoklub/ciekawostki/O_Michale_Greimie/Juliusz_Garztecki. html (дата звернення: 16.08.2019).

8. Приватна колекція листівок № 2 (м. Кам'янець-Подільський).

9. Паур І. Поштові листівки Л. Варгафтіга з видами Кам'янця-Подільського // Хмельницькі краєзнавчі студії: наук-краєзн. зб. І редкол.: Л.В. Баженов (голова), Ю.І. Блажевич (співголова), С.М. Єсюнін (відп. ред.) та ін. Хмельницький: ФОП Стрихар А.М., 2018. Вин. 15. С. 172.

10. Платформа онлайн-оголошень «Allegro».

11. Колекція листівок аукціону антикваріату «Delcampe».

12. Приватна колекція листівок № 1 (м. Кам'янець-Подільський).

13. Паур І. Вказ. праця. С. 172.

14. Колекція листівок антикварного сайту «Мешок».

15. Колекція листівок аукціону антикваріату «Delcampe».

16. Там само.

17. Грейм М. Альбомъ видовъ города Каменецъ-Подольска. Б.г: б.и., 1901. 24 с.

18. Копилов С., Паур І. Вказ. праця. С. 44.

19. Там само. С. 45.

Размещено на Allbest.ru