Основні напрями історико-топографічних досліджень українських міст

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрями історико-топографічних досліджень українських міст

Оксана Каліщук, Людмила Стрільчук



У статті аналізуються основні напрямки та проблеми історико -топографічних досліджень українських міст періоду середньовіччя та ранньомодернї доби. Одним із важливих напрямків історичних досліджень є вивчення історичної топографії поселень на різних етапах їх еволюції. Необхідною умовою таких досліджень є вивчення історичної топографії поселень на різних етапах розвитку.

Доволі часто причиною недостатньої вивченості історико -топографічних домінант середньовічного міста є обмежена кількість наративних свідчень з історії міста, серед яких відсутній розгорнутий топографічний опис. У такому випадку, безсумнівно, особливого важливого значення набуває комплексне використання вербальних, картографічних й археологічних джерел. Тільки поєднання даних топоніміки, історичної топографії з археологічними та писемними джерелами, їх взаємоверифікація та доповнення можуть дати цікаві наукові результати.

Без даних історичної топографії немислимі студії просторової історії, історичної урбаністи- ки, вона є підґрунтям соціотопографії. Дослідження топографії середньовічного міста включає цілу низку проблемних питань: час і послідовність заснування різних частин міста й втрачених забудов, топоніміку та її зміни, ступінь достовірності літописних свідчень й інших писемних джерел, археологічний матеріал, межі міста, зовнішні дороги, тощо.

Увага до проблем історичної топографії українських міст у різні періоди зумовлена необхідністю випрацювання і усебічного відтворення характерних особливостей розвитку міського простору. Розгляд різних аспектів історичної топографії середньовічних та ранньомодерних міст України дозволяє простежити динаміку потужних міських центрів у часі та просторі. Проте, на сьогодні, чимала частина історичних міст України не стали об'єктом комплексного наукового дослідження.

Серед інших напрямів студій з історичної топографії останнім часом актуалізується створення віртуальних моделей міських укріплень у форматі 3 d з прив'язкою до Global Position System. Адже новітні технології дозволяють бачити глибше та розв'язувати ті наукові завдання, постановка яких ще донедавна виглядала фантастичною.

Ключові слова: історична топографія, міста, урбаністика, середні віки, археологічні джерела, Україна, історія, ранньомодерна доба.



The Main Directions of Historical and Topographic Research of Ukrainian Cities

The article analyzes the main directions and problems of historical and topographic research of Ukrainian cities of the Middle Ages and early modern times. One of the important areas of historical research is the study of the historical topography of settlements at different stages of their evolution. A necessary condition for such research is the study of the historical topography of settlements at different stages of development.

Quite often the reason for insufficient study of the historical and topographic dominants of the medieval city is the limited number of narrative evidence on the history of the city, among which there is no detailed topographic description. In this case, of course, the integrated use of verbal, cartographic and archaeological sources becomes especially important. Only the combination of data of toponymy, historical topography with archaeological and written sources, their mutual verification and addition can give interesting scientific results.

Without the data of historical topography, the study of spatial history, historical urbanism is inconceivable, it is the basis of sociotopography. The study of the topography of the medieval city includes a number of problematic issues: time and sequence of foundations of different parts of the city and lost buildings, toponymy and its changes, the degree of authenticity of chronicles and other written sources, archaeological material, city boundaries, roads, etc.

Attention to the problems of the historical topography of Ukrainian cities in different periods is due to the need to develop and comprehensively reproduce the characteristics of urban development. Consideration of various aspects of the historical topography of medieval and early modern cities of Ukraine allows us to trace the dynamics of powerful urban centers in time and space. However, today, many historical cities of Ukraine have not become the object of comprehensive scientific research.

Among other areas of historical topography studies, the creation of virtual models of urban fortifications in 3d format with reference to the Global Position System has recently become relevant. After all, the latest technology allows you to see deeper and solve those scientific problems, the formul ation of which until recently looked fantastic.

Key words: historical topography, cities, urban planning, Middle Ages, archeological sources, Ukraine, history, early modern period.



Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. Історична топографія середньовічних міст - один з важливих аспектів їх історії. Розширення території, планування та забудова міста, розташування громадських, культових, ремісничих та житлових споруд пов'язані з природними умовами - природною топографією, особливостями рельєфу. Не випадково дослідник стародавнього Новгорода П. Гусєв зауважував, що усвідомлене прочитання літописів вимагає “безумовно більш або менш чіткого графічного уявлення про місцевість, де відбувалися історичні події” Гусев, П. Л. (1900), Новгород XVI века по изображению на хутынской иконе «Видение пономаря Тара- сия». Санкт-Петербург: Типография А. П. Лопухина, с. 14.. Дослідження міждисциплінарного характеру особливо зактуалізовані щодо пам'яток, інформації про які недостатньо у письмових джерелах. Досить часто причиною недостатньої вивченості історико-топографічних домінант середньовічного міста є обмежена кількість нара- тивних свідчень з історії міста, серед яких відсутній розгорнутий топографічний опис. У такому випадку, безсумнівно, особливого значення набуває комплексне використання вербальних, картографічних й археологічних джерел. Адже лише поєднання даних топоніміки, історичної топографії з археологічними та писемними джерелами, їх взаємоверифікація та доповнення можуть дати цікаві наукові результати Каліщук, О. (2021), Історична топографія давньоруських, пізньосередньовічних та ранньомодерних міст України як історіографічна проблема, Літопис Волині: Всеукраїнський науковий часопис, Ч. 25, с. 39..

Без даних історичної топографії немислимі студії просторової історії, історичної урбаністики, вона є підґрунтям соціотопографії. Дослідження топографії середньовічного міста включає цілу низку проблемних питань: час і послідовність заснування різних частин міста й втрачених забудов, топоніміку та її зміни, ступінь достовірності літописних свідчень й інших писемних джерел, археологічний матеріал, межі міста, зовнішні дороги і т. д. І далеко не завжди це завдання просто виконати.

Аналіз останніх досліджень. Початки історико-топографічних студій в Україні припадають на ХІХ ст. Однак активне звернення до цієї тематики, активне вивчення доробку попередників і розвиток нових напрямків відбулося після проголошення незалежности України 1991 р. Осередком досліджень історичної топографії та соціотопографії за цей час стала Західна Україна. Серед нечисленних спроб комплексного історіографічного аналізу виокремимо роботи Т. Гошко та М. Долинської. Позаяк, історична наука розвиваються і з'вляються нові роботи з проблематики, це зумовлює необхідність постійних історіграфічних оглядів.

Мета та завдання дослідження. Метою запропонованої розвідки є виокремлення основних напрямів історико-топографічних досліджень українських міст. Відповідно до цього у роботі виділено низку завдань: проаналізувати історіографію проблеми; здійснити систематизацію та класифікацію наявних історіографічних джерел; визначити перспективні напрямки історико - топографічних та соціотопографічних студій. Досягнення ж мети та реалізація поставлених завдань досягається через застосування системного підходу та виристання методів аналізу, синтезу та порівняння.



Виклад основного матеріалу

Одним із важливих напрямків історичних досліджень є вивчення історичної топографії поселень на різних етапах їх еволюції. Необхідною умовою таких досліджень є вивчення історичної топографії поселень на різних етапах розвитку. Цей напрям знайшов своє застосування для цілої низки міст й регіонів різних історичних епох. Переважну більшість складають історико-топографічні дослідження середньовічних міст. Перш за все це стосується знакових давньоруських міських центрів. Позаяк домінанта Києва не викликає сумніву, то саме цьому міському центру та його районам присвячено чимало історико - топографічних студій Голубев, С. Т. (1910), Спорные вопросы о древней топографии Киева. Киев: тип. акц. об -ва «Пётр Бар-ский в Киеве», 32 с.; Занкін, А. Б. (2009), Історична топографія й геоморфологія стародавнього київсько-го Подолу ІХ - XVIII ст. (історико-природознавчий аспект), Археологія, № 2, с. 61-74; Петров, Н. (1896), К исторической топографии Печерска и Клова, Киевская старина, № 4; Попельницька, О. (2003), Істо-рична топографія київського Подолу XVII - першої половини ХІХ ст. Київ: Стилос, 304 с.; Сагай-дак, М. А. (1991), Давньокиївський Поділ: проблеми топографії, стратиграфії, хронології. Київ: Наукова думка; Тараненко, С. (2015), Площі Подолу в Києві доби княжої Русі, Київські історичні студії, № 1, с. 3-10; Толочко П. П., (1972), Історична топографія стародавнього Києва. Вид. 2-е, стереотип. Київ: На-укова думка, 220 с.. Питання ґенезису, структури та історичної топографії стародавнього Чернігова розглядали О. Бондар Бондар, О. (2017), Історична топографія Чернігова у Х^-ХУШ ст.: дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Шевченка. Чернігів., О. Коваленко Коваленко, В. П. (1990), К исторической топографии Черниговского детинца, Проблемы археологии Южной Руси: материалы ист.-археолог. Семинара «Чернигов и его округа ІХ-ХІІІ вв.» (г. Чернигов, 26-28 сентября 1988 г.). Киев: Наукова думка, с. 15-23., В. Мезенцев Мезенцев, В. И. (1981), Древний Чернигов. Генезис и историческая топография: дис. ... канд. ист. наук: 07. 00. 02. Киев, 207 с., Ю. Ситий Ситий, Ю. М. (2012), Топографія та структура укріплень давньоруського Чернігова в різні періоди його історії, Сіверянський літопис, № 1-2, с. 35-42.. Вивчення вченими найбільших давньоруських міст дозволяє ствердити, що вони у Х -ХІІІ ст. мали розвинене та складне планування, яке складалося у процесі розростання міської території та органічно поєднувала декілька укріплених частин з відкритими посадами. З огляду на особливе та осібне місце, яке займають в українській історичній традиції Волинь та Галичина, виправданою слід уважати пильну увагу до вивчення історичної топографії галицьких та волинських середньовічних міст - перш за все Галича Аулих, В. В. (1980), Историческая топография древнего Галича. Славянские древности: Этногенез, Материальная культура древней Руси: Сб. науч. тр. / Ред. кол.: В. Д. Королюк (отв. ред.), В. В. Аулих, Я. Д. Исаевич, Киев: Наукова думка, с. 113-150; Томенчук, Б. (2016), Галич і мала Галицька земля ХІІ- ХІІІ ст. Історична топографія городищ. Івано-Франківськ; Томенчук, Б. П. (1999), Про три періоди ро-звитку історичної топографії давнього Галича, Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тис. н. е. / відп. ред. Р. В. Терпиловський, Київ; Львів, с. 299-307. Петрович, В. В. (2003), Історична топографія міста Володимира Х - XVIII ст.: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 06 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 19 с.; Терсь- кий, С. В. (2007), Новий погляд на історичну топографію Володимира-Волинського (Х-Х^ ст.) в світлі археологічних розкопок 1999 - 2000 років. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Вип. 11, с. 256-263; Терський, С.В. (2002), Проблеми історичної топографії Володимира-Волинського. Сучасні проблеми археології. Київ, с. 225-227., Володимира¹¹, Львова Долинська, М. (2006), Історична топографія Львова Х^-ХГХ ст., Львів: видавництво Львівської, Белзаполітехніки, 356 с., Дрогобича¹⁴, Дубна¹⁵, Кременця¹⁶, Луцька¹⁷, Пересопниці¹⁸, Теребовлі¹⁹, пізньосередньовічного Острога²⁰, Рівного²¹ та ін. Окремою проблемою та напрямком історико-топографічних студій слід уважати локалізацію літописних міст. Нині маємо такі дослідження щодо Звенигорода²², Здвиженська²³, Малотина²⁴, Моклекова²⁵, Ніжатина та Уненіжа²⁶, Плаву²⁷, Римова²⁸, Угровська²⁹, Юр'їва³⁰. Як на окремий напрям студій з історичної топографії слід вказати сакральна топографію доби середньовіччя. Позаяк сакральна язичницька топографія міста була переважно, але не повністю, заміщена системою священних місць, пов'язаних із християнством. Як приклад аналізу взаємодії язичницької та християнської просторових систем на прикладі Києва назвемо розвідку Ю. Павленка. Увага до цього напрямку стає очевиднішою, якщо згадаємо середньовічні уявлення про Київ як «другий Єрусалим», «місто-храм», «місто-святиню». Створення сакральної топографії Києва розкриває значення цієї Єрусалимської парадигми. Зауважимо, що щораз ширше у історико- топографічних дослідженнях середньовічних міст використовують результати археологічних розвідок. До прикладу, зовнішній вигляд самого Галича з'ясовано лише у результаті низки археологічних розвідок, які й визначили його топографію та розташування.

Лише незначна частина робіт торкається міст модерної доби чи новітнього часу. Так, до наукового обігу була введена інформація про результати останніх археологічних досліджень Суб- отова та відомості з історичної топографії «гетьманських» міст Чигирина, Батурина, Глухова Попельницька, О. (2005), П'ять гетьманських резиденцій: Суботів, Чигирин, Батурин, Глухів, Козе-лець: інформація історичних джерел, Історико-географічні дослідження в Україні, Вип. 8, с. 50-83; Ко-валенко, Ю. О. (2021), Історична топографія Глухова доби середньовіччя та ранньомодерного часу: дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Національний університет “Чернігівський колегіум” ім. Т. Шевченка. Чернігів, 289 с.; Саєнко, Н. А. (2021), Історична топографія Батурина ХУІІ-ХУІІІ ст.: дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Національний університет “Чернігівський колегіум” ім. Т. Шевченка. Чернігів.. Завдяки даним з історичної топографії Глухова ми можемо простежити динаміку його забудови впродовж ХУІІІ-ХХ ст., визначити ж межі міста на раніших етапах його існування допомагають археологічні дослідження. Окремого дослідження дочекалася сакральна топографія Глухова ХУІІ-ХУІІІ ст. Пуцко, В. Г. (2009), Церковна топографія Глухова ХУІІ-ХУІІІ ст., Сіверщина в історії України:

зб. наук. пр. / С. А. Слєсарєв (гол. ред. кол.), В. І. Бєлатов, С. П. Жукова та ін.; Національний заповідник “Глухів”, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПіК, Вип. 2: Матеріали Восьмої науково- практичної конференції “Сіверщина в історії України” (Глухів, 15-16 жовтня 2008 р.), Київ; Глухів.. Вкажемо, що минуле цих міських центрів (столиць Гетьманщини) і зокрема донедавно з огляду на ідеологічні табу їх історико -топографічна реконструкція належала до білих плям. Серед інших виокремимо дослідження історичної топографії ранньомодерних Кам'янця-Подільського Петров, М. Б. (2002), Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця ХУІІ-ХУІІІ ст. Історіографія. Джерела / наук. ред. І. С. Винокур, Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 384 с.; Сіцінський, Ю. Й. (1994), Нариси з історії топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць, Кам'янець- Подільський, 60 с., Ніжина (попри заснування міста наприкінці Х ст., формування основних топографічних домінант датують ХУІІ-ХУІІІ ст.) Кедун, І. С. (2014), До питання про топографію давньоруських пам'яток на території міста Ніжин, Ніжинська старовина, Вип. 17, с. 5-14; Кедун, І. С., Москаленко О. Ю. (2007), Уточнення історичної топографії Ніжина за матеріалами археологічних досліджень, Ніжинська старовина, Вип. 4-5 (7-8), с. 119-121; Кедун, І. С., Пархоменко О. Ю. (2016), До питання про локалізацію літописного Уненіжа, Місто: історія, культура, суспільство, № 1 (1), с. 77-86; Морозов, О. (2017), Маловідомий план Ніжин-ської фортеці першої половини ХУІІІ століття, Ніжинська старовина, Вип. 23 (26), с. 191-210; Моска-ленко, О. (2010), Історична топографія Ніжина (кінець Х - поч. ХУІІІ ст.), Ніжин і Ніжинщина: істо-ричний простір провінції, Ніжин, Вип. 1, с. 4-12; Пляшко, Л. (2009), Ніжин: історична топографія та пам'ятки на початок ХІХ ст., Пам'ятки України: історія і культура, № 2, с. 38-53., Полтави Коваленко, О. В. (2004), Історична топографія Соборного майдану міста Полтави ХУІІ-ХУІІІ ст., Історична пам'ять, № 2, с. 69-80.. Специфіку Задніпров'я, присутність на історико-топографічній мапі регіону ординських поселень міського типу, як Ім- бек (лівий берег Тясмина) засвідчує тривале перебування та впливи тут татар. Тож виправданим буде твердити про перспективність вивчення міст на порубіжжі ХІХ-ХХ ст., ґрунтуючись на комплексному (вивчення історичних ландшафтів, соціальної структури населення, планування, районування та зонування міста, взаємозв'язку історичної та соціотопографії) та міждисциплінарному підходах.

Місто слід визначати як соціокультурний простір, що має певну значимість як мешканців. Позаяк міський простір має чітко окреслену структуру, яку визначають соціальні, економічні, культурні принципи Адаменко, С. В. (2011), Западноевропейский средневековый город как социокультурное пространство, Чтения памяти Евгения Петровича Сычевского, Благовещенск, № 11, с. 4-5., одним із аспектів та напрямів його вивчення стала соціотопографія. Застосування соціотопографічного підходу повинно спиратися чи, можливо, й здійснюватися паралельно з розглядом перш за все соціальної та історико -демографічної проблематики. Дослідники відзначали помітне відставання української історичної науки у дослідженнях даного проблемного комплексу від європейської науки Дашкевич, Я. (2006), Вступне слово, Історична топографія і соціотопографія України, Львів, с. 507..

Однією із причин цього може бути те, що такі дослідження потребують солідного архівного забезпечення, а ступінь збереженості архівів в Україні залишає бажати кращого. Хоча історіографічний огляд дозволяє ствердити інтерес вчених до історичної соціотопографії, особливо у західному регіоні (перш за все тут ходить про студії з історичної топографії Львова) Нагорна, Л. (2014), Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал, Київ: ІПіЕНД ім. І. Кураса НАН України, с. 248.. Окрім програмного начерку Я. Дашкевича Дашкевич, Я. Р. (1987), Социотопография городов как направление историко-краеведческих исследо-ваний. Первая всесоюзная конференция по историческому краеведению: Тезисы докладов и сообщений (г. Полтава, октябрь 1987 г.), Киев, с. 71-72., у якому він визначив останню як дослідження урбанізаційних процесів з точки зору взаємозв'язків між соціальною структурою населення та місцем його проживання, звернемо увагу на визначення М. Долинської Долинська, М. (2003), До проблеми складових та джерел соціотопографії, Дрогобицький краєзнавчий збірник, Дрогобич, Вип. 7, с. 421., як міжгалузевого методу, який передбачає населення результатів соціальної історії на топографічну підоснову. Виокремимо дослідження з соціальної топографії Львова Галюк, І. (2019), Соціальна топографія вірмен Львова, Питання культурології, Вип. 35, с. 180-193; До-линська, М. (2004), Соціотопографічна характеристика української (руської) дільниці Львова у XVI- XVIII століттях. До джерел: зб. наук. пр. на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 1. С. 766-780; Долинська, М. (2015), Львів: простір на тлі мешканців ХІІІ-ХІХ ст., Львів: Видавництво УКУ, 168 с.; Капраль, М. М. (1996), Фінансові книги Львова другої чверті XVI ст. як джерело досліджен-ня історичної демографії та соцітопографії: дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 06 / Київ,; Капраль, М. (1999), Джерела до історичної демографії та соцітопографії Львова ХУ^ХУП ст. у варшавських архівних збірках, Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в Україні, Львів, Вип. 2: 1995-1997, с. 201-204; Капраль, М. М. (2001), Соціотопографія львівського середмістя середини XVI ст., Дро-гобицький краєзнавчий збірник, Дрогобич, Вип. 5, с. 59-72; Фелонюк, А. В. (2009), Передмістя Львова другої половини XVП-XVШ ст.: адміністративно-правовий статус та соціотопографія: дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, Інститут народознавства НАН України, Львів., Луцька Терський, В. С. (1990), До питання про етапи розвитку соціально-топографічної структури Луцька у VШ-XIV ст., Екологія культури: історія, традиції, сучасність: Тези доповідей та повідомлень млодіжної конференції (м. Львів, 11-12 травня 1990 р.), Львів, с. 48-50., комплексне дослідження соціальної топографії літописних міст Надстублянщини Терський, В. С. (1988), Соціальна топографія міст Надстублянщини в Х-ХІІІ ст., Минуле і сучасне Во-лині: Тези доп. та повід. ІІ-ї Волинської іст.-краєзн. конф. (м. Луцьк, 26-28 травня 1988), Луцьк, с. 95-97.. Щодо центральної України назвемо соціотопографічні студії Києва Климовский, С. (2002), Соціальна топографія Києва XIV - середини XVII сторіччя, Київ: Стилос, 229 с., Батурина Саєнко, Н. (2017), Соціальна топографія Батурина другої половини XVIII ст. (за матеріалами Рум'янцевського опису), Сіверянський літопис, № 6, с. 39-47., Кам'янця-Подільського Петров, М. Б. (2005), Історико-топографічний розвиток вірменських кварталів Кам'янця-Подільського у XV-XVП ст., Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Історичні науки, Т. 15: На пошану Л. В. Баженова, с. 322-339., Острога Ульяновський, В. (2013), Князь у домовому інтер'єрі та службовому оточенні: резиденції й двір кн. Василя-Костянтина Острозького, Повсякдення ранньомодерної України, № 1, с. 12-56.. І. Гулянович через соціотопографію виявив окремість місць проживання етнічних громад, наявність у них власних храмів, місць поховань та навчальних закладів Одеси Гулянович, І. (2011), Соцітопографія передмість Одеси у кінці XVIII - середині ХІХ ст., Записки істо-ричного факультету [Одеський національний університет імені 1.1. Мечнікова], Одеса, Вип. 22, с. 282- 299; Гулянович, І. (2014), Соціотопографія приміських селищ Одеського гроданчальства в середині ХІХ ст.: джерельна база реконструкції, Вісник Львівського університету. Серія філологічна, Львів, Вип. 61, с. 262-271; Herlihy, P. (1986), Odessa: A History. 1794- 1914. Cambridge: Harvard Ukrainian Re-search Institute, 411 p. та низки південноукраїнських міст Гулянович, І. (2014), Соціотопографія міст Південно-Західної України у кінці XVIII - середини ХІХ ст.: дис. ... канд. іст. наук: 07 00. 06 / ДВНЗ “Запорізький національний університет”, Запоріжжя, 200 с.; Гулянович, І. (2015), Соціотопографія Овідіополя в дореформенний період, Краєзнавство, № ¹А, с. 116-120; Гулянович, І. (2012), Соціотопографія Ананьєва в дореформленний період, Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, Вип. 34, с. 45-48.. Сучасна етнологія починає звертатися до проблем ментальності окремих верств населення, зокрема і в історичному вимірі. Розглядаючи етнічний склад ранньомодерного Львова М. Капраль запропронував термін «націотопографія», під яким вчений розуміє елементи соціотопографічного методу, що дозволяє накласти національну структуру, на просторовий розвиток міста Капраль, М. (2003), Національні громади міста Львова XVI-XVIII ст. (соціально-правові взаємини), Львів: Піраміда, с. 298..



Висновки

Увага до проблем історичної топографії українських міст у різні періоди зумовлена необхідністю випрацювання і усебічного відтворення характерних особливостей розвитку міського простору. Розгляд різних аспектів історичної топографії середньовічних та ранньомо- дерних міст України дозволяє простежити динаміку потужних міських центрів у часі та просторі. Проте на сьогодні чимала частина історичних міст України не стали об'єктом комплексного наукового дослідження. Серед розвиткових напрямів історико-топографічних студій виокремимо складання мапи палеоландшафтів міст; з використанням новітніх методик археологічних досліджень уточнення датування об'єктів та культурних шарів міста; реконструкції окремих об'єктів та частин міста, ґрунтовані на археологічних розвідках. Адже далеко не завжди топографія сучасного міста накладається на його топографію у попередні історичні епохи. Тож потреба у продовженні археологічних розкопок й уведенні до наукового обігу но- вовиявлених писемних джерел; систематизації та узагальненні нововиявленого та актуалізованого джерельного матеріялу, визначенні ролі укріплень та складових середньовічних міст. Дослідження історичної топографії міст дозволяє встановити межі охоронних зон культурного шару, вибирати перспективні місця для проведення археологічних розкопок. Перспективною слід уважати також порівняльну топографію давньоруських та ранньомодерних міст України (у тому числі й ширшому європейському контексті). Адже топографія давньоруських поселень, вочевидь, відрізняється від топографії середньовічних міст Дунайської Болгарії чи держави П'ястів. Серед інших напрямів студій з історичної топографії останнім часом актуалізується створення віртуальних моделей міських укріплень у форматі 3 d з прив'язкою до Global Position System. Адже новітні технології дозволяють бачити глибше та розв'язувати ті наукові завдання, постановка яких ще донедавна виглядала фантастичною.

Список джерел

історичний топографічний місто

1. Адаменко, С. В. (2011), Западноевропейский средневековый город как социокультурное пространство. Чтения памяти Евгения Петровича Сычевского. № 11. Благовещенск, с. 4-5.

2. Атаманенко, В. (2009), Інвентарі як джерело вивчення просторової організації Острога другої половини XVI - першої половини XVII ст. Історія музейництва, пам 'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині, Вип. 2, с. 157-168.

3. Атаманенко, В. (2009), Розвиток просторової організації Острога в останній чверті XVI - першій чверті XVII ст. (за свідченнями описів міста). Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, Вип. 14, с. 32-47.

4. Аулих, В. В. (1980), Историческая топография древнего Галича. Славянские древности: Этногенез. Материальная культура древней Руси: Сб. науч. тр. / Ред. кол.: В. Д. Королюк (отв. ред.), В. В. Аулих, Я. Д. Исаевич. Киев: Наукова думка, с. 113-150.

5. Бондар, О. (2017), Історична топографія Чернігова у XIV-XVIII ст.: дис.... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Шевченка. Чернігів.

6. Вихованець, Т. (2006), Острозький ринок ХУІ-ХУІІ ст.: топографія та соціальна культура. Наукові записки [Національний університет “Острозька академія”]. Історичні науки, Вип. 7: до 40-ліття Українського історичного товариства, с. 518-541.

7. Галюк, І. (2019), Соціальна топографія вірмен Львова. Питання культурології, Вип. 35, с. 180-193.

8. Головко, І. (2008), До питання про локалізацію літописного Малотина. Його місце в територіально-адміністративній системі Переяславської землі. Наукові записки з української історії, Вип. 20: Присвячений пам'яті відомого українського археолога -славіста О. В.Сухобокова, с. 379-389.

9. Голубев, С. Т. (1910), Спорные вопросы о древней топографии Киева. Киев: тип. акц. об-ва «Пётр Барский в Киеве».

10. Гулянович, І. (2011). Соцітопографія передмість Одеси у кінці XVIII - середині ХІХ ст. Записки історичного факультету [Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова], Вип. 22, с. 282-299.

11. Гулянович, І. (2012). Соціотопографія Ананьєва в дореформленний період. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, Вип. 34, с. 45-48.

12. Гулянович, І. (2014), Соціотопографія міст Південно-Західної України у кінці XVIII - середини ХІХ ст.: дис.... канд. іст. наук: 07 00. 06 / ДВНЗ “Запорізький національний університет”. Запоріжжя.

13. Гулянович, І. (2014), Соціотопографія приміських селищ Одеського гроданчальства в середині ХІХ ст.: джерельна база реконструкції. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, Вип. 61, с. 262-271.

14. Гулянович, І. (2015), Соціотопографія Овідіополя в дореформенний період. Краєзнавство, № 14, с. 116-120.

15. Гупало, В. (2014). Проблема локалізації літописного Звенигорода у історіографії ХІХ- ХХ ст. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 18, с. 322-329.

16. Гусев, П. Л. (1900), Новгород XVI века по изображению на хутынской иконе «Видение пономаря Тарасия». Санкт-Петербург: Типография А. П. Лопухина.

17. Дашкевич, Я. (2006), Вступне слово. Історична топографія і соціотопографія України. Львів, с. 507.

18. Дашкевич, Я. Р. (1987), Социотопография городов как направление историкокраеведческих исследований. Первая всесоюзная конференция по историческому краеведению: Тезисы докладов и сообщений (г. Полтава, октябрь 1987 г.), Киев, с. 71-72.

19. Долинська М. Соціотопографічна характеристика української (руської) дільниці Львова у XVI-XVIII століттях. До джерел: зб. наук. пр. на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя, Т. 1, с. 766-780.

20. Долинська, М. (2003), До проблеми складових та джерел соціотопографії. Дрогобицький краєзнавчий збірник, Вип. 7, с. 420-433.

21. Долинська, М. (2006), Історична топографія Львова ХГУ-ХГХ ст. Львів: видавництво Львівської політехніки.

22. Жук, О. М. (2000), Історична топографія Луцька Х - XVIII ст.: дис.... канд. іст. наук: 07. 00. 06 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів.

23. Занкін, А. Б. (2009), Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ - XVIII ст. (історико-природознавчий аспект). Археологія, № 2, с. 61-74.

24. Звагельський, В. Б. (2013), Проблеми локалізації літописного Римова. Конотопський краєзнавчий збірник, Вип. 1, с. 3-10.

25. Іванченко, Л. І., Орлов Р. С. (1986), Про локалізацію літописного Юр'єва. Археологія, Вип. 53, с. 1-14.

26. Каліщук, О. (2021), Історична топографія давньоруських, пізньосередньовічних та ран- ньомодерних міст України як історіографічна проблема. Літопис Волині: Всеукраїнський науковий часопис, Ч. 25, с. 39-43.

27. Капраль, М. (1999), Джерела до історичної демографії та соцітопографії Львова XVI- XVII ст. у варшавських архівних збірках. Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в Україні, Вип. 2: 1995-1997, с. 201-204.

28. Капраль, М. (2003), Національні громади міста Львова XVI-XVIII ст. (соціально- правові взаємини). Львів: Піраміда.

29. Капраль, М. М. (1996), Фінансові книги Львова другої чверті XVI ст. як джерело дослідження історичної демографії та соцітопографії: дис.... канд. іст. наук: 07. 00. 06 / Київ.

30. Капраль, М. М. (2001), Соціотопографія львівського середмістя середини XVI ст. Дрогобицький краєзнавчий збірник, Вип. 5, с. 59-72.

31. Кедун, І. С. (2014), До питання про топографію давньоруських пам'яток на території міста Ніжин. Ніжинська старовина, Вип. 17, с. 5-14.

32. Кедун, І. С., Москаленко О. Ю. (2007), Уточнення історичної топографії Ніжина за матеріалами археологічних досліджень. Ніжинська старовина, Вип. 4-5 (7-8), с. 119-121.

33. Кедун, І. С., Пархоменко О. Ю. (2016), До питання про локалізацію літописного Уненіжа. Місто: історія, культура, суспільство, № 1 (1), с. 77-86.

34. Климовский, С. (2002), Соціальна топографія Києва XIV - середини XVII сторіччя. Київ: Стилос.

35. Коваленко, В. П. (1990), К исторической топографии Черниговского детинца. Проблемы археологии Южной Руси: материалы ист.-археолог. Семинара «Чернигов и его округа ІХ- ХІІІ вв.» (г. Чернигов, 26-28 сентября 1988 г.). Киев: Наукова думка, с. 15-23.

36. Коваленко, О. В. (2004), Історична топографія Соборного майдану міста Полтави XVII- XVIII ст. Історична пам 'ять, № 2, с. 69-80.

37. Коваленко, Ю. О. (2021), Історична топографія Глухова доби середньовіччя та раннь- омодерного часу: дис.... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Національний університет “Чернігівський колегіум” ім. Т. Шевченка. Чернігів.

38. Кучінко, М. (1991), Археологічні дані до історико-топографічної карти міста Луцька. Тези республіканської конференції по “Атласу історії культури Волинської області”. Луцьк.

39. Лазурко, О. Р. (2018), Історична топографія Белза ХІ-ХІХ ст. І Всеукраїнський археологічний з'їзд: Програма роботи та анотації доповідей (м. Ніжин, 23-25 листопада 2018 р.). Київ: ІА НАНУ, с. 160-161.

40. Мезенцев, В. И. (1981), Древний Чернигов. Генезис и историческая топография: дис.... канд. ист. наук: 07. 00. 02. Киев.

41. Миська, Р. (2009), До питання локалізації літописного Моклекова. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Вип. 13, с. 255-262.

42. Могитич, Р. (1999), Історична топографія Теребовлі. Вісник інституту “Укрзахідпро- ектреставрація”, № 10, с. 27-37.

43. Моргунов, Ю. Ю. (1989), К изучению летописного Римова. Советская археология, № 1, с. 206-218.

44. Морозов, О. (2017), Маловідомий план Ніжинської фортеці першої половини XVIII століття. Ніжинська старовина, Вип. 23 (26), с. 191-210.

45. Москаленко, О. (2010), Історична топографія Ніжина (кінець Х - поч. XVIII ст.). Ніжин і Ніжинщина: історичний простір провінції, Вип. 1, с. 4-12.

46. Нагорна, Л. (2014), Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. Київ: ІПіЕНД ім. І. Кураса НАН України.

47. Панишко, С. Д. (1997). До проблеми локалізації давньоруського Угровська. Київська старовина, Вип. 5, с. 168-177.

48. Петров, М. Б. (2002), Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця XVII- XVIII ст. Історіографія. Джерела / наук. ред. І. С. Винокур. Кам'янець-Подільський: Абетка- НОВА.

49. Петров, М. Б. (2005), Історико-топографічний розвиток вірменських кварталів Кам'янця-Подільського у XV-XVII ст. Наукові праці Кам 'янець-Подільського державного університету. Історичні науки, Т. 15: На пошану Л. В. Баженова, с. 322-339.

50. Петров, Н. К. (1896), К исторической топографии Печерска и Клова. Киевская старина, № 4, с. 17-22.

51. Петрович, В. В. (2003), Історична топографія міста Володимира Х - XVIII ст.: автореф. дис.... канд. іст. наук: 07. 00. 06 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів.

52. Пивоваров, С. (2004), До питання про локалізацію літописного Плаву. Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі (ХІІ-ХШ ст.): Матеріали Всеукраїнської наук.- практ. конф. (м. Київ, 26 червня 2004 р.). Київ; Кам'янець-Подільський; Староконстантинів, с. 150-158.

53. Пляшко, Л. (2009), Ніжин: історична топографія та пам'ятки на початок ХІХ ст. Пам 'ятки України: історія і культура, № 2, с. 38-53.

54. Попельницька, О. (2003), Історична топографія київського Подолу XVII - першої половини ХІХ ст. Київ: Стилос.

55. Попельницька, О. (2005), П'ять гетьманських резиденцій: Суботів, Чигирин, Батурин, Глухів, Козелець: інформація історичних джерел. Історико-географічні дослідження в Україні, Вип. 8, с. 50-83.

56. Прищепа, Б. (2018), Історична топографія міста Рівного другої половини XVI - XVII початку ст. Архітектурна спадщина Волині, Вип. 6, с. 74-84.

57. Прищепа, Б. А. (2010), Історична топографія Дубна доби середньовіччя в світлі археологічних джерел. Архітектурна спадщина Волині. Вип. 2, с. 149-153.

58. Прищепа, Б. А. (2013), Історична топографія середньовічного міста Дубно за археологічними джерелами. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, с. 103-107.

59. Пуцко, В. Г. (2009), Церковна топографія Глухова ХУТТ-ХУТТТ ст. Сіверщина в історії України: зб. наук. пр. / С. А. Слєсарєв (гол. ред. кол.), В. І. Бєлатов, С. П. Жукова та ін.; Національний заповідник “Глухів”, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПіК. Вип. 2: Матеріали Восьмої науково-практичної конференції “Сіверщина в історії України” (Глухів, 1516 жовтня 2008 р.). Київ; Глухів.

60. Пшеничний, Ю. Л. (2015), Історична топографія Дубна у другій половині ХТТТ-ХУ ст. (за матеріалами археологичних досліджень). Наукові записки Національної академії “Острозька академія”. Серія “Історичні науки”, Вип. 24, с. 19-26.

61. Пшеничний, Ю. Л. (2016), Історична топографія Дубна і його округи в Х-ХУТТТ ст.: дис.... канд. іст. наук: 07. 00. 04 / Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк.

62. Сагайдак, М. А. (1991), Давньокиївський Поділ: проблеми топографії, стратиграфії, хронології. Київ: Наукова думка.

63. Саєнко, Н. А. (2017), Соціальна топографія Батурина другої половини ХУШ ст. (за матеріалами Рум'янцевського опису). Сіверянський літопис, № 6, с. 39-47.

64. Саєнко, Н. А. (2021), Історична топографія Батурина ХУП-ХУШ ст.: дис....

канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Національний університет “Чернігівський колегіум” ім. Т. Шевченка. Чернігів.

65. Святненко, В., Святненко С., Сташук В., Козар М. (2016), До питання локалізації літописного Здвиженська - прадавнього міста малої батьківщини Івана Огієнка. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія: філологічна, Вип. ХІІІ.

66. Ситий, Ю. (2005), До питання про локалізацію літописного Ніжатина та Уненіжа. Ніжинська старовина, Вип. 1 (4), с. 7-12.

67. Ситий, Ю. М. (2012), Топографія та структура укріплень давньоруського Чернігова в різні періоди його історії. Сіверянський літопис, № 1-2, с. 35-42.

68. Сіцінський, Ю. Й. (1994), Нариси з історії топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. Кам'янець-Подільський.

69. Тараненко, С. (2015), Площі Подолу в Києві доби княжої Русі. Київські історичні студії, № 1, с. 3-10.

70. Терський, В. С. (1988), Соціальна топографія міст Надстублянщини в Х-ХІІІ ст. Минуле і сучасне Волині: Тези доп. та повід. ІІ-ї Волинської іст.-краєзн. конф. (м. Луцьк, 26-28 травня 1988). Луцьк, с. 95-97.

71. Терський, В. С. (1990), До питання про етапи розвитку соціально -топографічної структури Луцька у УТТТ-ХТУ ст. Екологія культури: історія, традиції, сучасність: Тези доповідей та повідомлень молодіжної конференції (м. Львів, 11-12 травня 1990 р.). Львів, с. 48-50.

72. Терський, С. В. (1995), Історична топографія та забудова Пересопниці ХІІ-ХІІІ ст. у світлі нових археологічних досліджень. Волинь незабутня: Тези УТ регіональної науково- практичної конференції “Нові краєзнавчі дослідження у контексті національного відродження України”. Рівне, с. 8-9.

73. Терський, С. В. (2007), Новий погляд на історичну топографію Володимира - Волинського (Х-ХГУ ст.) в світлі археологічних розкопок 1999 - 2000 років. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Вип. 11, с. 256-263.

74. Терський, С.В. (2002), Проблеми історичної топографії Володимира-Волинського. Сучасні проблеми археології. Київ, с. 225-227.

75. Тимошенко, Л. (2004), Проблеми історичної топографії давнього Дрогобича. До джерел: зб. наук. пр. на пошану О. Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 1, Київ; Львів, с. 727745.

76. Толочко, П. П. (1972), Історична топографія стародавнього Києва. Вид. 2-е, стереотип. Київ: Наукова думка.

77. Томенчук, Б. П. (1999), Про три періоди розвитку історичної топографії давнього Галича. Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тис. н. е. / відп. ред. Р. В. Терпиловський. Київ; Львів, с. 299-307.

78. Томенчук, Б. П. (2016), Галич і мала Галицька земля ХІІ-ХІІІ ст. Історична топографія городищ. Івано-Франківськ.

79. Ульяновський, В. (2013), Князь у домовому інтер'єрі та службовому оточенні: резиденції й двір кн. Василя-Костянтина Острозького. Повсякдення ранньомодерної України, № 1, с. 12-56.

80. Фелонюк, А. В. (2009). Передмістя Львова другої половини XVII-XVIII ст.: адміністративно-правовий статус та соціотопографія: дис.... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, Інститут народознавства НАН України. Львів.

81. Яцечко, Т. В. (2009), Історична топографія Кременця Х - XIV ст. за літописними та архітектурно-археологічними джерелами. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: зб. наук. пр. Рівненського державного гуманітарного університету, Вип. 16, с. 226-229.

82. Herlihy, P. (1986), Odessa: A History. 1794- 1914. Cambridge: Harvard Ukrainian Research Institute.



References

1. Adamenko, S. V. (2011), Zapadnoevropeyskyy srednevekovyy horod kak sotsyokul'tumoe pros- transtvo. Chtenyyapamyaty Evhenyya Petrovycha Sychevskoho. № 11. Blahoveshchensk, s. 4-5.

2..Atamanenko, V. (2009), Inventari yak dzherelo vyvchennya prostorovoyi orhanizatsiyi Ostroha druhoyi polovyny XVI - pershoyi polovyny XVII st. Istoriya muzeynytstva, pamyatkookhoronnoyi spravy, krayeznavstva i turyzmu v Ostrozi ta na Volyni, Vyp. 2, s. 157-168.

3..Atamanenko, V. (2009), Rozvytok prostorovoyi orhanizatsiyi Ostroha v ostanniy chverti XVI - pershiy chverti XVII st. (za svidchennyamy opysiv mista). Naukovi zapysky Natsional'noho univer- sytetu “Ostrozka akademiya”, Vyp. 14, s. 32-47.

4. Aulykh, V. V. (1980), Ystorycheskaya topohrafyya drevneho Halycha. Slavyanskye drevnosty: Etnohenez. Materyal'naya kul'tura drevney Rusy: Sb. nauch. tr. / Red. kol.: V. D. Korolyuk (otv. red.), V. V. Aulykh, yA. D. Ysaevych. Kyev: Naukova dumka, s. 113-150.

5. Bondar, O. (2017), Istorychna topohrafiya Chernihova u XIV -XVIII st.: dys.... kand. ist. nauk: 07. 00. 01 / Chernihivs'kyy natsional'nyy pedahohichnyy universytet im. T. Shevchenka. Chernihiv.

6. Vykhovanets', T. (2006), Ostroz'kyy rynok XVI-XVII st.: topohrafiya ta sotsial'na kul'tura. Naukovi zapysky [Natsional'nyy universytet “Ostroz'ka akademiya”]. Istorychni nauky, Vyp. 7: do 40- littya Ukrayins'koho istorychnoho tovarystva, s. 518-541.

7. Halyuk, I. (2019), Sotsialna topohrafiya virmen L'vova. Pytannya kul'turolohiyi, Vyp. 35, s. 180-193.

8. Holovko, I. (2008), Do pytannya pro lokalizatsiyu litopysnoho Malotyna. Yoho mistse v

terytorial'no-administratyvniy systemi Pereyaslavs'koyi zemli. Naukovi zapysky z ukrayinskoyi istori- yi, Vyp. 20: Prysvyachenyy pam"yati vidomoho ukrayins'koho arkheoloha-slavista

O. V.Sukhobokova, s. 379-389.

9. Holubev, S. T. (1910), Spornye voprosy o drevney topohrafyy Kyeva. Kyev: typ. akts. ob-va «Petr Barskyy v Kyeve».

10. Hulyanovych, I. (2011). Sotsitopohrafiya peredmist' Odesy u kintsi XVIII - seredyni KHIKH st. Zapysky istorychnoho fakul'tetu [Odes'kyy natsional'nyy universytet imeni 1.1. Mechnikova], Vyp. 22, s. 282-299.

11. Hulyanovych, I. (2012). Sotsiotopohrafiya Anan'yeva v doreformlennyy period. Naukovi pratsi istorychnoho fakul'tetu Zaporiz'koho natsional'noho universytetu, Vyp. 34, s. 45-48.

12. Hulyanovych, I. (2014), Sotsiotopohrafiya mist Pivdenno-Zakhidnoyi Ukrayiny u kintsi XVIII - seredyny KHIKH st.: dys.... kand. ist. nauk: 07 00. 06 / DVNZ “Zaporiz'kyy natsional'nyy universytet”. Zaporizhzhya.

13. Hulyanovych, I. (2014), Sotsiotopohrafiya prymis'kykh selyshch Odes'koho hrodanchal'stva v seredyni KHIKH st.: dzherel'na baza rekonstruktsiyi. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriya filolohichna, Vyp. 61, s. 262-271.

14. Hulyanovych, I. (2015), Sotsiotopohrafiya Ovidiopolya v doreformennyy period. Krayeznavstvo, №!4, s. 116-120.

15. Hupalo, V. (2014). Problema lokalizatsiyi litopysnoho Zvenyhoroda u istoriohrafiyi KHIKH - KHKH st. Materialy i doslidzhennya z arkheolohiyi Prykarpattya i Volyni. Vyp. 18, s. 322-329.

16. Husev, P. L. (1900), Novhorod XVI veka po yzobrazhenyyu na khutynskoy ykone «Vydenye ponomarya Tarasyya». Sankt-Peterburh: Typohrafyya A. P. Lopukhyna.

17. Dashkevych, YA. (2006), Vstupne slovo. Istorychna topohrafiya i sotsiotopohrafiya Ukrayiny. L'viv, s. 507.

18. Dashkevych, YA. R. (1987), Sotsyotopohrafyya horodov kak napravlenye ystoryko- kraevedcheskykh yssledovanyy. Pervaya vsesoyuznaya konferentsyya po ystorycheskomu kraevedenyyu: Tezysy dokladovy soobshchenyy (h. Poltava, oktyabr' 1987 h.), Kyev, s. 71-72.

19. Dolyns'ka M. Sotsiotopohrafichna kharakterystyka ukrayins'koyi (rus'koyi) dil'nytsi L'vova u XVI-XVIII stolittyakh. Do dzherel: zb. nauk. pr. na poshanu Oleha Kupchyns'koho z nahody yoho 70- richchya, T. 1, s. 766-780.

20. Dolyns'ka, M. (2003), Do problemy skladovykh ta dzherel sotsiotopohrafiyi. Drohobyts'kyy krayeznavchyy zbirnyk, Vyp. 7, s. 420-433.

21. Dolyns'ka, M. (2006), Istorychna topohrafiya L'vova XIV-XIX st. L'viv: vydavnytstvo L'vivs'koyi politekhniky.

22. Zhuk, O. M. (2000), Istorychna topohrafiya Luts'ka KH - XVIII st.: dys.... kand. ist. nauk: 07. 00. 06 / L'vivs'kyy natsional'nyy universytet imeni Ivana Franka. L'viv.

23. Zankin, A. B. (2009), Istorychna topohrafiya y heomorfolohiya starodavn'oho kyyivs'koho Podolu IKH - XVIII st. (istoryko-pryrodoznavchyy aspekt). Arkheolohiya, № 2, s. 61-74.

24. Zvahel's'kyy, V. B. (2013), Problemy lokalizatsiyi litopysnoho Rymova. Konotops'kyy krayeznavchyy zbirnyk, Vyp. 1, s. 3-10.

25. Ivanchenko, L. I., Orlov R. S. (1986), Pro lokalizatsiyu litopysnoho Yur"yeva. Arkheolohiya, Vyp. 53, s. 1-14.

26. Kalishchuk, O. (2021), Istorychna topohrafiya davn'orus'kykh, pizn'oseredn'ovichnykh ta rann'omodernykh mist Ukrayiny yak istoriohrafichna problema. Litopys Volyni: Vseukrayins'kyy naukovyy chasopys, CH. 25, s. 39-43.

27. Kapral', M. (1999), Dzherela do istorychnoyi demohrafiyi ta sotsitopohrafiyi L'vova XVI-

XVII st. u varshavs'kykh arkhivnykh zbirkakh. Materialy zasidan' Istorychnoyi ta Arkheohrafichnoyi komisiy NTSH v Ukrayini, Vyp. 2: 1995-1997, s. 201-204.

28. Kapral', M. (2003), Natsional'ni hromady mista L'vova XVI-XVIII st. (sotsial'no-pravovi vzayemyny). L'viv: Piramida.

29. Kapral', M. M. (1996), Finansovi knyhy L'vova druhoyi chverti XVI st. yak dzherelo doslidzhennya istorychnoyi demohrafiyi ta sotsitopohrafiyi: dys.... kand. ist. nauk: 07. 00. 06 / Kyyiv.

30. Kapral', M. M. (2001), Sotsiotopohrafiya l'vivs'koho seredmistya seredyny XVI st. Drohobyts'kyy krayeznavchyy zbirnyk, Vyp. 5, s. 59-72.

31. Kedun, I. S. (2014), Do pytannya pro topohrafiyu davn'orus'kykh pamyatok na terytoriyi mista Nizhyn. Nizhyns'ka starovyna, Vyp. 17, s. 5-14.

32. Kedun, I. S., Moskalenko O. YU. (2007), Utochnennya istorychnoyi topohrafiyi Nizhyna za materialamy arkheolohichnykh doslidzhen'. Nizhyns'ka starovyna, Vyp. 4-5 (7 -8), s. 119-121.

33. Kedun, I. S., Parkhomenko O. YU. (2016), Do pytannya pro lokalizatsiyu litopysnoho Un- enizha. Misto: istoriya, kul'tura, suspil'stvo, № 1 (1), s. 77-86.

34. Klymovskyy, S. (2002), Sotsial'na topohrafiya Kyyeva XIV - seredyny XVII storichchya. Kyyiv: Stylos.

35. Kovalenko, V. P. (1990), K ystorycheskoy topohrafyy Chernyhovskoho detyntsa. Problemy arkheolohyy Yuzhnoy Rusy: materyaly yst.-arkheoloh. Semynara «Chernyhov y eho okruha IKH- KHIII vv.» (h. Chernyhov, 26-28 sentyabrya 1988 h.). Kyev: Naukova dumka, s. 15-23.

36. Kovalenko, O. V. (2004), Istorychna topohrafiya Sobornoho maydanu mista Poltavy XVII-

XVIII st. Istorychnapam"yat\ № 2, s. 69-80.

37. Kovalenko, YU. O. (2021), Istorychna topohrafiya Hlukhova doby seredn'ovichchya ta rann'omodernoho chasu: dys.... kand. ist. nauk: 07. 00. 01 / Natsional'nyy universytet “Chernihivs'kyy kolehium” im. T. Shevchenka. Chernihiv.

38. Kuchinko, M. (1991), Arkheolohichni dani do istoryko-topohrafichnoyi karty mista Luts'ka. Tezy respublikans'koyi konferentsiyipo “Atlasu istoriyi kul'tury Volyns'koyi oblasti”. Luts'k.

39. Lazurko, O. R. (2018), Istorychna topohrafi+ya Belza KHI-KHIKH st. I Vseukrayins'kyy ark- heolohichnyy z"yizd: Prohrama roboty ta anotatsiyi dopovidey (m. Nizhyn, 23-25 lystopada 2018 r.). Kyyiv: IA NANU, s. 160-161.

40. Mezentsev, V. Y. (1981), Drevnyy Chernyhov. Henezys y ystorycheskaya topohrafyya: dys.... kand. yst. nauk: 07. 00. 02. Kyev.

41. Mys'ka, R. (2009), Do pytannya lokalizatsiyi litopysnoho Moklekova. Materialy i doslidzhennya z arkheolohiyi Prykarpattya i Volyni, Vyp. 13, s. 255-262.

42. Mohytych, R. (1999), Istorychna topohrafiya Terebovli. Visnyk instytutu

“Ukrzakhidproektrestavratsiya”, № 10, s. 27-37.

43. Morhunov, YU. YU. (1989), K yzuchenyyu letopysnoho Rymova. Sovet^skaya arkheolohyya, № 1, s. 206-218.

44. Morozov, O. (2017), Malovidomyy plan Nizhyns'koyi fortetsi pershoyi polovyny XVIII stolittya. Nizhyns'ka starovyna, Vyp. 23 (26), s. 191-210.

45. Moskalenko, O. (2010), Istorychna topohrafiya Nizhyna (kinets' KH - poch. XVIII st.). Nizhyn i Nizhynshchyna: istorychnyy prostirprovintsiyi, Vyp. 1, s. 4-12.

46. Nahorna, L. (2014), Istorychna kul'tura: kontsept, informatsiynyy resurs, re fleksyvnyy potent- sial. Kyyiv: IPiEND im. I. Kurasa NAN Ukrayiny.

47. Panyshko, S. D. (1997). Do problemy lokalizatsiyi davn'orus'koho Uhrovs'ka. Kyyivs'ka starovyna, Vyp. 5, s. 168-177.

48. Petrov, M. B. (2002), Istorychna topohrafiya Kam"yantsya-Podil's'koho kintsya XVII-XVIII st. Istoriohrafiya. Dzherela / nauk. red. I. S. Vynokur. Kam"yanets'-Podil's'kyy: Abetka-NOVA.

49. Petrov, M. B. (2005), Istoryko-topohrafichnyy rozvytok virmens'kykh kvartaliv Kam"yantsya - Podil's'koho u XV-XVII st. Naukovi pratsi Kam"yanets'-Podil's'koho derzhavnoho universytetu. Isto- rychni nauky, T. 15: Na poshanu L. V. Bazhenova, s. 322-339.

50. Petrov, N. K. (1896), K ystorycheskoy topohrafyy Pecherska y Klova. Kyevskaya staryna, № 4, s. 17-22.

51. Petrovych, V. V. (2003), Istorychna topohrafiya mista Volodymyra KH - XVIII st.: avtoref. dys.... kand. ist. nauk: 07. 00. 06 / L'vivs'kyy natsional'nyy universytet imeni Ivana Franka. L'viv.

52. Pyvovarov, S. (2004), Do pytannya pro lokalizatsiyu litopysnoho Plavu. Litopysnyy Hubyn v konteksti istoriyi Bolokhivs'koyi zemli (KHII-KHIII st.): Materialy Vseukrayins'koyi nauk.-prakt. konf (m. Kyyiv, 26 chervnya 2004 r.). Kyyiv; Kam"yanets'-Podil's'kyy; Starokonstantyniv, s. 150158.

53. Plyashko, L. (2009), Nizhyn: istorychna topohrafiya ta pam"yatky na pochatok KHIKH st. Pam"yatky Ukrayiny: istoriya i kul'tura, № 2, s. 38-53.

54. Popel'nyts'ka, O. (2003), Istorychna topohrafiya kyyivs'koho Podolu XVII - pershoyi polovyny KHIKH st. Kyyiv: Stylos.

55. Popel'nyts'ka, O. (2005), P"yat het'mans'kykh rezydentsiy: Subotiv, Chyhyryn, Baturyn, Hlukhiv, Kozelets': informatsiya istorychnykh dzherel. Istoryko-heohrafichni doslidzhennya v Ukrayini, Vyp. 8, s. 50-83.