Історіографія волинського писанкарства кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історіографія волинського писанкарства кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Віктор Ткаченко (Переяслав-Хмельницький)

Анотація

У статті автором проаналізовано різнопланову літературу про волинське писанкарство кінця ХХ - початку ХХІ ст., адже регіональне писанкарство потребує ґрунтовних історіографічних досліджень. Мета статті - проаналізувати комплекс різноаспектних публікацій, у яких розглянуто волинську писанку.

У ході дослідження використано загальні принципи наукового пізнання: системності, об'єктивності, історизму, узагальнення отриманих даних. волинський писанкарство історіографічний

Ключові слова: Волинь, писанка, збірник, колекція, дослідник, дослідження.

Ткаченко В. Историография волынского писанкарства конца ХХ - начала XXI веков

Ключевые слова: Волынь, писанка, сборник, коллекция, исследователь, исследования.

Tkachenko V. Historiography of Volyn Pysankarstvo of the late XXth - early XXIst centuries

The diverse literature about Volyn pysankarstvo of the late XXth - early XXIst centuries is analysed by the author in the article as regional pysankarstvo requires a thorough historiographical research. The aim of the article is to analyse the complex of various publications considering Volyn pysanka.

General principles of scientific cognition, like systematic, neutrality, historicism, the generalization of the received data are used in the work.

The considered matter hasn t been still described sufficiently in the literature, that gives the opportunity for further research and exploration. The question of the existence of pysanky and pysankarstvo in Volyn is investigated both in Ukrainian and foreign publications, Canadian ones in particular.

The conducted analysis of literature and sources indicates that they are quite diverse. These are articles in scientific collections and materials of conferences, various booklets, collections, methodological advices how to make pysanky.

Keywords: Volhyn, pysanka, miscellany, collection, researcher, investigation.

Значне пожвавлення у галузі писанкарських досліджень в Україні розпочалося з часу встановлення української незалежності (1991 р.). Історики, етнографи, мистецтвознавці почали ґрунтовно вивчати різноманітні аспекти розвитку писанкарства. У багатьох журналах, матеріалах конференцій, наукових збірниках з'явилися статті, присвячені писанкарству, проблемам збереження писанок у музейних колекціях. Також вийшла низка науково-популярних робіт та монографій, присвячених цій темі.

Особливо потребує детальних історіографічних досліджень регіональне писанкарство, адже на сьогодні практично відсутні такі розвідки. Автором статті поставлено за мету проаналізувати комплекс різноаспектних публікацій, у яких розглянуто волинську писанку.

Вивчаючи діяльність Олекси Ошуркевича з дослідження народної культури Волині та Полісся, М. Кузьмич у своїй статті згадує відомих дослідників писанкарства М. Сумцова, М. Біляшівського, О. Воропая, О. Пчілку та О. Ошуркевича [10, с. 8]. І хоча автор не аналізує їхні роботи та дослідникам писанкарства зрозуміло, що йдеться про відомі праці, присвячені українській писанці. Про Я. Пастернака, як дослідника музейної збірки писанок, зокрема з Волині, згадується у статті О. Сапеляк [21, с. 29].

Розгляду етнографічних матеріалів із Волині на сторінках канадського видання "Літопис Волині" присвячено статтю В. Надольської. Серед публікацій, які вона аналізує, маємо відомості і про дослідників, які вивчали писанкарство, та великодню обрядовість на Волині. Так, авторка відзначає розвідку Л. Романенко, спогади Г Матушевської та зазначає про увагу до волинського писанкарського мистецтва доктора мистецтвознавства Юрія Лащука [13, с. 63-65].

Досліджуючи бібліографію традиційно-побутової культури Волині другої половини ХХ ст., Алла Дмитренко серед публікацій, присвячених розвитку ремесел і промислів цього етнографічного району, відзначає розвідки Л. Гарбузової та Н. Гатальської з писанкарства [7, с. 65-71]. Частково, у загальному контексті, питання історіографії волинського писанкарства висвітлено у дисертаційній роботі В.М. Ткаченка [23]. Досліджуючи писанки у збірці Музею Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Я. Пастернак зосереджує увагу на їх "регіональному розмаїтті". Вказано, що у колекції музею, станом на 1928 р., налічувалося 494 писанки із Волині та Холмщини [16, с. 37].

Не залишилася волинська писанка і поза увагою заокеанських дослідників писанкарства. Так, у Канаді, у журналі "Жіночий світ" у 1983 р. була надрукована стаття відомої канадської дослідниці українського походження Одарки Онищук "Волинська писанка - галузка верби" [14, с. 13].

Особливості святкування Великодня, зокрема хороводи дівчат на церковному подвір'ї та "цокання крашанками з ровесниками", в одному з сіл Волині висвітлює у своїй статті Г. Матушевська [12, с. 50-55]. Окремі аспекти традиційних звичаїв та обрядів Волині, зокрема після великодніх (Навський Великдень, кидання шкаралуп з крашанок, щоб плили за водою), розкрито в роботі Л. Романенко [19, с. 120-122].

Коротко характеризує діяльність Етнографічного товариства у Житомирі доктор мистецтвознавства Юрій Лащук. Він, зокрема, звертає увагу читачів на доповідь І. Шулікова про писанкарське мистецтво у Волинській губернії. Наводиться відома інформація, що колекція писанок у Житомирському музеї на початку ХХ ст. налічувала 1200 одиниць [11, с. 177-185]. Очевидно, науковцем ці відомості було почерпнуто з Архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, де знаходяться архівні матеріали із цього музею того періоду, зокрема у фонді "Волинський краєзнавчий музей".

У 1993 р. дослідником народної культури волинського етнорайону О. Ошуркевичем у місцевій газеті було надруковано матеріал про волинське писанкарство. У ній він розповідає про колекцію писанок в обласному краєзнавчому музеї, вказуючи на особливості їх декору, способи розмалювання на Волині та Поліссі [15, с. 3].

У дослідженні Л. Гарбузової подано історію формування колекції писанок у Житомирському краєзнавчому музеї. Авторка зазначає, що збірка налічує понад тисячу зразків. Найдавніші з них датовано 1902 р. Указує дослідниця прізвища тих, хто зробив неоціненний внесок у формування та дослідження колекції писанкарства, зокрема на Волині. Вивчаючи музейне зібрання писанок, науковцям вдалося виділити осередки писанкарства краю, в яких найбільше поширені звичаї розписувати яйця на Великдень [4, c. 93], а також атрибутувати в сучасному музейному зібранні авторські писанки, розписані народними майстрами. Досить ретельно проаналізовано орнаментацію писанок [4, с. 94]. Через деякий час у журналі "Музеї України" була надрукована ще одна стаття завідувача відділу етнографії Житомирського краєзнавчого музею Любові Гарбузової, у якій засвідчується існування колекції писанок у згаданому закладі. Авторка зазначає коли сформувалася збірка, які символи зустрічаються на волинських писанках. Підсумовуючи, дослідниця зазначає, що писанкарство відроджується, також вона засвідчує появу нових майстрів, які творять авторські писанки та навчають цьому мистецтву інших [3, с. 6].

Про формування колекцій Волинського краєзнавчого музею у м. Луцьку йдеться у статті Є. Ковальчук. Зокрема, щодо етнографічної збірки, авторка вказує, що "найактивніше і цілеспрямоване формування колекції припадає на 1970-80-ті роки". Було зібрано значну кількість експонатів, серед них і писанки [8, c. 72].

З нагоди 20-річчя відділу етнографії і народних промислів Волині та 80-річчя Волинського краєзнавчого музею, Є. Ковальчук та Л. Мірошниченко-Гусак був виданий проспект. Він гарно ілюстрований, його автори виклали історію формування колекції писанок музею, що сьогодні налічує понад 2000 одиниць. Зазначено певні відмінності, що існують в орнаментації великодніх яєць різних районів Волині. Серед музейної збірки виділяються також вироби Холмщини та виконані в гуцульській манері. Важливою інформацією є те, що подано також прізвища авторів писанок, їхні місця проживання. Тобто експонати супроводжуються відповідними легендами [9].

Проаналізувати історію походження волинського орнаменту у статті намагається С. Пасюк. У своєму дослідженні авторка розглядає основні групи орнаментів: геометричний, рослинний, тваринний. Вивчаючи наявність різних символів на волинській кераміці, одязі, ужиткових речах, настінному розписі, дослідниця зазначає, що вони зустрічаються і на писанках. Зокрема, це ті самі хрестик, "павучок", "сосонки", ромб, коло, "зірка", "свастика", що підтверджує спільність орнаментальних мотивів у ткацтві, кераміці, писанкарстві [17, с. 110].

Спробу дослідити семіотику феномену письма в контексті писанкового інваріанту намагається у публікації О. Хмельовський. Він робить спробу розшифрувати за розробленою ним схемою слово "писанка". Важливим, на наш погляд, є інший матеріал, який подано у статті, - зразки писанок із відомого альбому З. Елиїва "Дватцять кіп писанок" [25, с. 122-125].

Важливим на сьогодні є більш активне залучення школярів до духовних надбань українського народу. У багатьох закладах освіти існують шкільні музеї, у яких також експонуються писанки. Про один із таких на Волині йдеться у статті І. Дзямулича. Зокрема, зазначено, що в гімназії № 14 м. Луцька в історико-етнографічному музеї існує навіть окремий розділ "Писанка" [6, с. 57]. У 2007 р. науковцями Волинського краєзнавчого музею було видано ще один проспект, у якому подано історію заснування обласного конкурсу з писанкарства у Луцьку. Його автори вказують прізвища переможців та друкують ілюстрації їх робіт. Загалом відзначено, що перевага у визначенні надавалася тим виробам, що мають автентичний характер. Подано характерні особливості волинських писанок [2].

У 2008 р. волинським писанкарем А.В. Бондаруком надруковано видання "Як написати писанку". У ньому він розповідає про історію виникнення писанкарства, орнаменту, значення символів, техніку воскового розпису, інструменти, колористику. Загалом книга має такі розділи: "Як написати писанку", "Таємниці писанок", "Прикраси-обереги", "Слово до батьків". У своєму науково-популярному виданні А. Бондарчук висвітлює, як необхідно підготувати пташині яєчка до розпису, як самому можна виготовити писачок, що необхідно для розпису писанки. Досить детально, із ілюстраціями автор подає сам процес писання, фарбування і зняття воску. У розділі "Таємниці писанки" розказано, як ділиться поверхня яйця при композиційній побудові орнаменту, на які частини. Розповідаючи у книзі про символіку, писанкар подає назви символів, їх семантичне значення та різні варіативні форми. Зокрема, автор перераховує такі символи: "сонце", хрест, "триріг" або "триніг", "свастика", "сварга" або "ламаний хрест", "ружа", "рожа", "розетта", "зірка", "безкінечник", або "кривулька", "змій", "грабельки", "гребінці", "трикутники з гребінцями", "олень", "кінь", "птах", "качині лапки", "Божа ручка", "рукавичка", "дідові пальці", "дерево життя", або "вазон", "сосонки", "смерічки", "ялинки", "дубове листя", "калиновий цвіт", "виноград", "явір". Як бачимо, А. Бондарук намагався подати різні символи орнаментальних мотивів: геометричні, рослинні, тваринні, релігійні. Виключенням стали антропоморфні та каліграфічні елементи у розписі. Та, незважаючи на це, науково-популярне видання досить цікаве й подане у вигляді навчально-методичної розробки, за якою можна навчитися виготовляти писанки. Варто зазначити, що видання гарно ілюстроване кольоровими зображеннями писанок та таблицями з чорно-білими символами, що використовуються у писанкарстві [1].

У 2010 р. за редакцією професора В.Г. Виткалова із Рівненського державного гуманітарного університету надрукована колективна монографія про декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини. У науковому виданні розглядається і волинська писанка. Автори матеріалу про писанкарство - С. Виткалов та Л. Базик. Зокрема, у роботі вони спробували розглянути джерельну базу писанкарства, зазначають, у яких музеях зберігаються найбільші колекції писанок, хто їх виготовив і які магічні дії із ними проводяться. Висвітлюють науковці і питання способів виготовлення різних видів великодніх яєць, природних барвників, а також зазначають, які їх види сьогодні поширені на Волині. Відносно "відродження, збереження і розвитку писанкарства" на Волині у наш час, то дослідники відзначають, що сприяють цьому "щорічні обласні конкурси на кращу писанку Волині. Конкурси на кращого майстра-писанкаря проводяться у Волинському обласному краєзнавчому музеї" [5, с. 154]. Про що нами зазначалося вище у поданій статті. У монографії розглядають науковці й найпоширеніші орнаменти на писанках Волині та їхні стилістичні особливості. Вказують і на найменш уживані. Особливо характерною рисою для орнаментики цього регіону є збереження архаїчних елементів у ній та переважання у розписі писанок геометричного і рослинного порядку.

У статті також зосереджено увагу на діяльності майстрів-писанкарів Волині. Зокрема, авторами висвітлюється творчість Н. Дробот і В. Степанюк. Підсумовуючи, пошуковці зазначають, що "лише постійне критичне звернення до минулого та відродження культурних практик і постійне їх стимулювання допоможе глибше осягнути майбутнє і увійти в нього державою, що пам'ятає свої витоки" [5, с. 160].

Про народних майстрів-писанкарів Волині йдеться і в матеріалі К. Приймачук, який також розміщено у монографії. Серед них авторка подає відомості про згадуваних уже В. Степанюк, М. Коритюк, Н. Дробот із м. Рівного. У матеріалах про писанкарок розповідається, як вони прийшли в писанкарство, в яких виставках брали участь, чим відрізняються їхні роботи від писанок інших майстрів [5].

Одним із останніх видань, що присвячене волинським писанкам, є каталог збірки Волинського краєзнавчого музею. Його авторами і упорядниками є наукові співробітники музею: О.М. Моренчук, Л.А. Мірошниченко-Гусак та Т.О. Хомова. Видання у вигляді каталогу-альбому знайомить читачів з музейною збіркою, до якої увійшли традиційні писанки та творчі роботи волинських майстрів і писанкарів з інших регіонів України другої половини ХХ - початку ХХІ століть.

У вступній статті О. Моренчук зазначено, що перші писанки почали надходити до фондів музею ще у 20-30-х рр. ХХ ст. На жаль, із тієї колекції до сьогоднішні нічого не збереглося. У післявоєнний період зібрання поповнилося новими надходженнями лише у 60-70-х рр. ХХ ст. Упродовж наступних десятиліть вона поступово наповнювалася і на сьогодні колекція налічує понад 2000 екземплярів. Найбільше у ній писанок, виконаних на шкаралупах курячих яєць. За техніками виготовлення у збірці наявні писанки, виконані восковим розписом (традиційні), дряпанки (шкрябанки), крашанки з відбитками листочків рослин, крапанки, великодні яйця із кольоровим воском, аплікація соломкою, інкрустація бісером, мальованки, витравлені [18, с. 3].

Не менш важливим є те, що укладачі подають прізвища авторів-писанкарок, писанки яких перебувають у колекції музею, та вказують шляхи її поповнення. Варто відзначити, що каталог гарно ілюстрований, у ньому виділено писанки волинських майстрів, невідомих авторів та представників інших регіонів України. Крім того, у каталозі вміщено списки майстрів, нагороджених дипломом ім. М. Левицького, та переможців обласних конкурсів на кращу писанку Волині за 1993-2013 рр. [18].

Автором статті також друкувалися відповідні матеріали, у яких розглядається і волинське писанкарство початку ХХ ст. Зокрема, у роботі "Волинські писанки" [22], та монографії "Писанка у міжкультурному чосопросторі " [24] подано відомості з Архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Зазначено, що воно було відоме у Володимир-Волинському, Луцькому, Дубенському та інших повітах Волинської губернії. Автором вказується на те, що це ремесло було поширене та відоме не лише серед українців, а й поляків, чехів, та інших народів, які населяли Волинь і розписували писанки до Великодня. Підтвердження того, що чехи- колоністи масово переселялися у другій половині ХІХ ст. на Волинь знаходимо у статті П. Рудецького та О. Златогорського. Автори зазначають, що упродовж 1868-1874 рр. на території Волинської губернії було створено чотири чеські волості: Глинська, Дубенська, Луцька і Купичівська [20, с. 112]. Ці відомості підтверджують чеське походження писанок і даних про них, що надійшли до Волинського музею на початку ХХ ст.

Отже, проведений аналіз літератури та джерел вказує на те, що вони є досить різноманітними. Це і статті у наукових збірниках та матеріалах конференцій, різнопланові проспекти, каталоги колекцій, методичні поради з виготовлення писанок. Однак для повного висвітлення історіографії волинського писанкарства необхідно продовжити пошуки відповідних матеріалів.

Джерела та література

1. Бондарук А.В. Як написати писанку / А.В. Бондарук. - Луцьк, 2008. - 20 с.

2. Волинська писанка: обласні конкурси писанкарства на Волині [проспект] / упоряд.: Є. Ковальчук, авт. тексту: Л. Мірошниченко-Гусак. - Луцьк, 2007. - 1 арк.

3. Гарбузова Л. Писанки Волинської губернії (к. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Л. Гарбузова // Музеї України. - 2004. - № 6. - С. 6.

4. Гарбузова Л. Писанки Волинської губернії (к. ХІХ - поч. ХХ ст.) в зібранні Житомирського краєзнавчого музею / Л. Гарбузова // Волинь-Житомирщина: історико-філологічний збірник з регіональних проблем. / [Ред. колегія: В. Білобровець]. - Житомир, 1998. - № 3. - С. 9.

5. Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини: колек. мон. / [упор. і наук. ред. проф. Виткалов В.Г.]. - Рівне, 2010.

6. Дзямулич І. Заклади освіти у виявленні, вивченні і збереженні народної культури Волині / І. Дзямулич // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-11 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 57.

7. Дмитренко А. Матеріали до бібліографії традиційно-побутової культури Волині (друга половина ХХ ст.) / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-11 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 65-71.

8. Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей. До історії етнографічних досліджень (1929-1992 роки) / Є. Ковальчук // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-1 1 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 71-73.

9. Колекція писанок Волинського краєзнавчого музею [проспект] / упоряд.: Є. Ковальчук, авт. тексту: Л. Мірошниченко-Гусак. - м. Луцьк, 2009. - 1 арк.

10. Кузьмич М. Олекса Ошуркевич - дослідник народної культури Волині та Полісся / М. Кузьмич // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-1 1 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 7-9.

11. Лащук Ю. Початки музейництва на Волині / Ю. Лащук // Літопис Волині. - Ч. 19-20. - Вініпег, 1992. - С. 177-185.

12. Матушевська Г. Спогад з Волині / Г. Матушевська // Літопис Волині. - Ч. 15. - Вініпег, 1988. - С. 50-55.

13. Надольна В. Етногафічні матеріали на сторінках "Літопису Волині" / В. Надольна // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-1 1 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 63-65.

14. Онищук О. Волинська писанка - галузка верби / О. Онищук // Жіночий світ (Вінніпег, Канада). - 1983. - № 5. - С. 13.

15. Ошуркевич О. Велемовний писанковий світ / О. Ошуркевич // Народна трибуна. - 1993. - 17 квітня. - С. 3.

16. Пастернак Я. Музей Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові у 1928 р. / Я. Пастернак // Хроніка НТШ. - 1930. - Ч. 69-70. - С. 37.

17. Пасюк С. Питання щодо історії походження волинського орнаменту / С. Пасюк // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-1 1 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 110.

18. Писанки другої половини ХХ - початку ХХІ століть. Збірка Волинського музею: каталог / вступ. ст. О.М. Моренчук; упоряд.: Л.А. Мірошниченко-Гучак, О.М. Моренчук, Т.О. Хомова. - Луцьк: Терези, 2014. - 80 с. : іл. - (Колекція Волинського краєзнавчого музею, вип. 11).

19. Романенко Л. Навський Великдень на Волині / Л. Романенко // Літопис Волині. - Ч. 5. - Вінніпег, 1990. - С. 120-122.

20. Рудецький П. З історії чеської колонії у с. КупичівТурійського району (за матеріалами експедиції ВКМ 2002 р.) / П. Рудецький, О. Златогорський // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-11 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 112.

21. Сапеляк О. Волинь і Полісся в дослідженнях Наукового Товариства ім. Шевченка / О. Сапеляк // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції 10-1 1 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 29.

22. Ткаченко В. Волинські писанки / В. Ткаченко // Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура. - К. : Видавництво Асоціації етнологів, 2000. - Кн. 1-2. - C. 382-389.

23. Ткаченко В. Розвиток українського писанкарства кінця ХІХ - початку ХХІ ст.: регіональні особливості, сучасні трансформації: дис. на здобуття наук. ступ. к. істор. наук: спец.07.00.05 "Етнологія" / В. Ткаченко. - К., 2012. - 214 с.

24. Ткаченко В. Писанка у міжкультурному чосопросторі: бібілографічний покажчик / Уклад., стаття Ткаченко В.М. Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" / Віктор Ткаченко. - Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О.М., 2015. - 230 с.

25. Хмельовський О. А наші боги ссуть образи.../ О. Хмельовський // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура - шлях до себе / Матеріали Волинської обласної науково- етнографічної конференції 10-11 квітня 2003 року, м. Луцьк / зб. наук. праць. - Луцьк, 2003. - Вип. 11. - С. 122-125.

26. REFERENCES

27. Bondaruk A.V. Yak napysaty pysanku / A.V Bondaruk. - Lutsk, 2008. - 20 s.

28. Volynska pysanka: oblasni konkursy pysankarstva na Volyni [prospekt] / uporyad.: Ye. Kovalchuk, avt. tekstu: L. Miroshnychenko-Husak. - Lutsk, 2007. - 1 ark.

29. Harbuzova L. Pysanky Volyns'koyi huberniyi (k. ХХ - poch. ХХst.) / L. Harbuzova // Muzeyi Ukrayiny. - 2004. - № 6. - S. 6.

30. Harbuzova L. Pysanky Volynskoyi huberniyi (k. ХХ - poch. ХХst.) vzibranni Zhytomyrskoho krayeznavchoho muzeyu / L. Harbuzova // Volyn-Zhytomyrshchyna : istoryko-filolohichnyy zbirnyk z rehional'nykh problem. / [Red. kolehiya: V. Bilobrovets]. - Zhytomyr, 1998. - № 3. - S. 9.

31. Dekoratyvno-prykladne mystetstvo Rivnenshchyny: kolek. mon. / [upor. inauk. red. prof. Vytkalov V.H.]. - Rivne, 2010.

32. Dziamulych I. Zaklady osvity u vyiavlenni, vyvchenni i zberezhenni narodnoi kultury Volyni / I. Dziamulych // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo-etnohrafichnoi konferentsii 10-1 1 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 57.

33. Dmytrenko A. Materialy do bibliohrafii tradytsiino-pobutovoi kultury Volyni (druha polovyna ХХ st.) / A. Dmytrenko // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo-etnohrafichnoi konferentsii 10-1 1 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 65-71.

34. Kovalchuk Ie. Volynskyi kraieznavchyi muzei. Do istorii etnohrafichnykh doslidzhen (19291992 roky) / Ie. Kovalchuk // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo-etnohrafichnoi konferentsii 10-1 1 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 71-73.

35. Kolektsiia pysanok Volynskoho kraieznavchoho muzeiu [prospekt] / uporiad.: Ie. Kovalchuk, avt. tekstu: L. Miroshnychenko-Husak. - m. Lutsk, 2009. - 1 ark.

36. Kuzmych M. Oleksa Oshurkevych - doslidnyk narodnoi kultury Volyni ta Polissia / M. Kuzmych // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoin aukovo-etnohrafichnoi konferentsii 10-1 1 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 7-9.

37. Lashchuk lu. Pochatky muzeinytstva na Volyni / lu. Lashchuk // Litopys Volyni. - Ch. 9-20. - Vinipeh, 1992. - S. 177-185.

38. Matushevska H. Spohad z Volyni / H. Matushevska // Litopys Volyni. - Ch. 15. - Vinipeh, 1988. - S. 50-55.

39. Nadolna V. Etnohafichni materialy na storinkakh "Litopysu Volyni" / V. Nadolna // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo- etnohrafichnoi konferentsii 10-11 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 63-65.

40. Onyshchuk O. Volynska pysanka - haluzka verby / O. Onyshchuk // Zhinochyi svit (Vinnipeh, Kanada). - 1983. - № 5. - S. 13.

41. Oshurkevych O. Velemovnyi pysankovyi svit / O. Oshurkevych // Narodna trybuna. - 1993. - 17 kvitnia. - S. 3.

42. Pasternak la. Muzei Naukovoho Tovarystva im. Shevchenka u Lvovi u 1928 r. / la. Pasternak // Khronika NTSh. - 1930. - Ch. 69-70. - S. 37.

43. Pasiuk S. Pytannia shchodo istorii pokhodzhennia volynskoho ornamentu / S. Pasiuk // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo-etnohrafichnoi konferentsii 10-11 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 110.

44. Pysanky druhoi polovyny XX - pochatku XXI stolit. Zbirka Volynskoho muzeiu: kataloh / vstup. st. O.M. Morenchuk; uporiad.: L.A. Miroshnychenko-Huchak, O.M. Morenchuk, T.O. Khomova. - Lutsk : Terezy, 2014. - 80 s.: il. - (Kolektsiia Volynskoho kraieznavchoho muzeiu, vyp. 11).

45. Romanenko L. Navskyi Velykden na Volyni / L. Romanenko // Litopys Volyni. - Ch. 5. - Vinnipeh, 1990. - S. 120-122.

46. Rudetskyi P. Z istorii cheskoi kolonii u s. Kupychiv Turiiskoho raionu (za materialamy ekspedytsii VKM 2002 r.) / P. Rudetskyi, O. Zlatohorskyi // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo-etnohrafichnoi konferentsii 1011 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 112.

47. Sapeliak O. Volyn i Polissia v doslidzhenniakh Naukovoho Tovarystva im. Shevchenka / O. Sapeliak // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo-etnohrafichnoi konferentsii 10-1 1 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 29.

48. Tkachenko V. Volynski pysanky / V. Tkachenko // Ukraina na mezhi tysiacholit : etnos, natsiia, kultura. - K. : Vydavnytstvo Asotsiatsii etnolohiv, 2000. - Kn. 1-2. - C. 382-389.

49. Tkachenko V. Rozvytok ukrainskoho pysankarstva kintsia XX - pochatku XXI st.: rehionalni osoblyvosti, suchasni transformatsii: dys. na zdobuttia nauk. stup. k. istor. nauk : spets.07.00.05 "Etnolohiia" / V. Tkachenko. - K., 2012. - 214 s.

50. Tkachenko V. Pysanka u mizhkulturnomu chosoprostori: bibilohrafichnyi pokazhchyk / Uklad., stattia Tkachenko V.M. Natsionalnyi istoryko-etnohrafichnyi zapovidnyk "Pereiaslav" / Viktor Tkachenko. - Pereiaslav-Khmelnytskyi : FOP Lukashevych O.M., 2015. - 230 s.

51. Khmelovskyi O. A nashi bohy ssut obrazy... / O. Khmelovskyi // Mynule i suchasne Volyni i Polissia: narodna kultura - shliakh do sebe / Materialy Volynskoi oblasnoi naukovo- etnohrafichnoi konferentsii 10-11 kvitnia 2003 roku, m. Lutsk / zb. nauk. prats. - Lutsk, 2003. - Vyp. 11. - S. 122-125.

Размещено на Allbest.ru