Питання раціоналізації жіночої праці в науковій спадщині професора В.Я. Підгаєцького (20-ті рр. ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання раціоналізації жіночої праці в науковій спадщині професора В.Я. Підгаєцького (20-ті рр. ХХ ст.)

Оксана Миздренко (Переяслав-Хмельницький)

Анотація

У статті проаналізовано науковий спадок професора В.Я. Підгаєцького у галузі професійної гігієни та висвітлено розроблені ним методи раціоналізації жіночої праці у сільському господарстві.

Ключові слова: жіноча праця, гігієна сільськогосподарської праці, раціоналізація жіночої праці, охорона жіночої праці, фізичний розвиток.

Миздренко О. Вопросы рационализации женского труда в научном насследии профессора В.Я. Подгаецкого (20-е гг. ХХ ст.).

В статье проанализировано научное наследие профессора В.Я. Подгаецкого в отрасли профессиональной гигиены и отражены разработанные им методы рационализации женского труда в сельском хозяйстве.

Ключевые слова: женский труд, гигиена сельскохозяйственного труда, рационализация женского труда, охрана женского труда, физическое развитие.

Myzdrenko O. The rationalization of women labour in scientific inheritance of professor V.Y. Pidgayetsky (20-s years of the XXth century).

In the article professor V.Y. Pidgayetsky's scientific achievements is analyzed in the field of professional hygiene, his developed methods of rationalization of women are reflected in agriculture.

Key-words: women labour, hygiene of agricultural labor, rationalization ofwomen labour, women labour protection, physical development.

Швидкий розвиток техніки, механізація й автоматизація трудомістких процесів у промисловості зумовили можливість широкого застосування жіночої праці в багатьох галузях народного господарства нашої країни. Активна трудова діяльність жінок поставила перед гігієністами проблему раціональної організації їхньої праці з урахуванням анатомофізіологічних особливостей жіночого організму для того, щоб робітниця могла без втрат для здоров'я свого і нащадків займатися професійною діяльністю. Окрім того, раціональна організація праці жінок і охорона їхнього здоров'я є запорукою здоров'я наступних поколінь.

Це питання набуває особливої актуальності у зв'язку з тим, що сьогодні в усіх сферах суспільного виробництва в Україні зайнято понад 11 млн. жінок. У той час в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює понад 515 тис. жінок. Вимушене поєднання сімейних обов'язків з роботою на виробництві не проходить безслідно й на сьогодні аналіз професійної захворюваності показав, що професійна патологія у жінок закладається у молодому віці під час роботи в несприятливих умовах праці. Тому, залучаючи жінок до суспільного виробництва, необхідно одночасно вирішувати питання раціональної організації та охорони їхньої праці [1, с. 34]. професор гігієна жіночий фізіологічний

Раціоналізація жіночої праці стала предметом дослідження відомого вченого у галузі професійної гігієни та визнаного спеціаліста з наукової організації праці - професора В.Я. Підгаєцького ще у 20-х рр. ХХ ст. Своїми ґрунтовними дослідженнями вчений показав, що не тільки народногосподарські, а й державні інтереси збереження біологічного капіталу країни вимагають подальшої розробки фізіологічної раціоналізації жіночої праці. Саме тому сьогодні як ніколи є актуальним аналіз наукових розробок професора В.Я. Підгаєцького у зазначеному напрямку.

Питання, присвяченні вивченню наукової спадщини професора В.Я. Підгаєцького, знайшли відображення у публікаціях таких дослідників: О.І. Кундієва, І.М. Сахарчука, І.М. Трахтенберга[1], О.П. Яворовського [11], В. Плюща [9], В.Пундія [10]. Проте окремої праці, яка б висвітлювала наукові розробки вченого щодо раціоналізації жіночої праці, на сьогодні немає.

Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб на основі детального аналізу праць професора В.Я. Підгаєцького об'єктивно висвітлити особливості раціоналізації жіночої праці, розроблені вченим у 20-х рр. ХХ ст.

Здійснивши аналіз наукової спадщини професора В.Я. Підгаєцького на основі літературних джерел, архівних матеріалів і наявних напрацювань вченого, ми можемо стверджувати, що найбільшу кількість своїх праць - близько десятка монографій, підручників і навчальних посібників - вчений присвятив розробці теоретичних основ і практичних методів застосування наукової організації праці у сільському господарстві. У тематичних друкованих роботах професора В.Я. Підгаєцького висвітлювалися загальні питання сільськогосподарського працезнавства, методологія гігієни сільськогосподарської праці, харчування сільськогосподарських робітників, профвідбір у сільському господарстві, санітарна оцінка робіт при молотьбі, праця лісробітників і жіноча праця.

Питанням раціоналізації жіночої праці у сільському господарстві професор В.Я. Підгаєцький присвятив такі роботи, як "Жіноча праця в сільському господарстві" (1925 р.), "До питання про вплив фізичного розвитку на продуктивність праці робітниць цукрових плантацій" (1926 р.), "Матеріали до санітарної характеристики жіночої праці на цукрових плантаціях" (1926 р.), "Проблема фізіологічної раціоналізації жіночої праці на цукрових плантаціях" (1927 р.).

Свою зацікавленість розробкою гігієнічних рекомендацій щодо раціональної організації праці жінок професор В.Я. Підгаєцький пояснював тим, що участь жінок у виробництві щороку збільшувалася. Так на 1 січня 1913 р., за свідченням ученого, в Російській імперії у різних галузях промисловості, що підлягали фабричній інспекції, було близько двох мільйонів робітників, у тому числі понад 600 000 (32%) жінок. На 1 січня 1923 р. жінок - членів профспілок було 25,3 % від загальної кількості робітників, а абсолютна кількість жінок-робітниць дорівнювала 1 200 000. Окрім того, збільшилась кількість жінок у промисловості під час світової війни через те, що багато чоловіків пішло на війну, а їхні місця зайняли жінки-робітниці. Ця картина дещо поліпшилася після повернення робітників з війська, але відсоток жінок - членів профспілок зменшився тимчасово. За даними професора В.Я. Підгаєцького, у деяких галузях промисловості жіноцтво становило значно більший відсоток робітників. Наприклад, у ткацькій та кравецькій промисловості серед робітників освіти й охорони здоров'я жінок було більше за половину, близько 10 % робітниць нараховувалось у місцевому та водному транспорті, на цукроварнях і серед будівельників. Учений наголошував, що таке поширення промислової праці серед жіноцтва вимагає ґрунтовного дослідження того, як реагує на умови роботи жінка-робітниця. Ці питання В.Я. Підгаєцький висвітлив у підручнику "Гігієна праці, для технічних вишів та самоосвіти" [3, с. 154].

Водночас, у науково-популярному нарисі "Гігієна сільськогосподарчої праці" професор підкреслював і те, що побутові обов'язки помітно змінюють вплив виробничих умов на робітника. Робота вдома у власному господарстві збільшує фактичний робочий день, більше виснажує організм працюючого, що особливо стосується жінок-робітниць. Учений наводить дані досліджень бюджету часу робітників, які було проведено у грудні 1922 р. у Москві, Ленінграді та Іваново-Вознесенську. Виміри робочого дня робітників і робітниць показали, що жінки мали довший робочий день (на 2 години), коротший сон і взагалі, менше часу на відпочинок у порівнянні з чоловіками. Це пояснювалося тим, що увесь тягар праці у власному господарстві покладається на жінку. Поряд із цим, навантаження робітниць хатньою працею залежить як від рівня складності та важливості цього обов'язку, так і від нераціональної організації хатнього господарства. Саме через ці обставини, на думку професора В.Я. Підгаєцького, у жінок-робітниць немає часу на самовдосконалення і підвищення кваліфікації, вони залишаються на некваліфікованій праці, отримують меншу заробітну плату та значно виснажують свій організм [4, с. 56].

Така ж сама картина спостерігалася і в сільському господарстві. У ґрунтовній роботі "Проблема фізіологічної раціоналізації жіночої праці на цукрових плантаціях" професор В.Я. Підгаєцький, проаналізувавши склад робочої сили Згурівського цукрового заводу (1924 р.), встановив, що переважну кількість - 56 % від усієї використаної робочої сили, особливо влітку, становили жінки, причому в групах поденних і сезонних робітників жінки складали близько 80 %. Таким чином, можна було точно сказати, що всі термінові, важкі, мало оплачувані сільськогосподарські роботи виконувалися жінками. Особливо це стосувалося робіт на бурякових полях. Ученим було з'ясовано, що в середньому для обробки 150000 десятин бурякових ланів упродовж усього періоду польових робіт необхідно 450-500 тис. робітниць, вік яких варіював у межах 17-22 років. Ця кількість дорівнювала 50% усього українського жіночого населення [1, с.165-166].

Поряд з цим, В.Я. Підгаєцький підкреслював й те, що беручи до уваги фізіологічні особливості жіночого організму (місячні, вагітність, пологи, годування дітей), - цілком зрозумілим є значення руйнівного впливу на організм жінки промислової праці, особливо за відсутності належної охорони професійної діяльності жіноцтва [6, с. 154].

Зважаючи на те, що жіночий організм фізично не такий міцний, як чоловічий, більше перевантажений через побутові умови, має додаткову репродуктивну функцію, на думку професора В.Я. Підгаєцького, вимагає поєднання доцільно організованої роботи із системою спеціальної охорони праці жінок. Вчений підкреслював, що спеціальна система охорони жіночої праці повинна включати такі моменти: охорону генеративної функції жінки, охорону від надмірного виснаження, обмеження впливу промислових отрут [3, с. 157].

Охорона генеративної функції полягає в тому, що жінкам-робітницям повинна надаватися відпустка на 6-8 тижнів перед пологами - це сприятиме народженню життєздатнішого потомства та забезпечить менше виснаження організму матері-робітниці. Відпочинок після пологів має тривати так само - 6 тижнів для не індустріальних і 8 для індустріальних фахів, що, у свою чергу, створюватиме кращі умови для годування материнським молоком новонародженого та дозволить поновити сили жіночого організму, виснаженого вагітністю та пологами.

Охорона від надмірного виснаження, за твердженням професора В.Я. Підгаєцького, передбачає заборону для жінок низки важких фізичних робіт. Окрім того, за його рекомендаціями, необхідно обмежувати час навантаження жінок під час таких видів праці, що передбачають перенесення тягарів руками та перевезення візками. Вчений вважав, що надмірна однобічна напруга м'язів занадто тяжко впливає на слабкий жіночий організм, тому перелічені вище обмеження є реальним кроком для оздоровлення жіночої праці. Водночас В.Я. Підгаєцький підкреслював важливість цілковитої заборони для жінок нічної та позачергової праці у виробництві.

Вчений звертав увагу й на негативний вплив промислових отрут на жіночий організм і наголошував на обмеженості або цілковитій забороні жіночої праці в таких галузях промисловості, що загрожують отруєнням [3, с.158].

Водночас, професор В.Я. Підгаєцький був глибоко переконаний, що не заборона жіночої праці, а її раціональна організація є головним завданням. Саме раціональна організація праці жінок, зокрема у сільському господарстві, стала предметом дослідження вченого. Зацікавившись впливом фізичного розвитку на продуктивність праці жінок, ученим було організовано вивчення продуктивності праці робітниць на цукрових плантаціях методом хронометражу. Дані дослідження проводились очолюваною професором В.Я. Підгаєцьким Київською досвідною станцією з наукової організації праці у сільському господарстві впродовж 1923-1925 рр. Окрім того, у 1925 р., за згодою з відділом Охорони праці Наркомпраці УСРР, проводилися антропометричні дослідження робітництва на сільгоспах Цукротресту в колишніх Полтавській, Одеській та Чернігівській губерніях, і очолюваною В.Я. Підгаєцьким кафедрою професійної гігієни Київського медичного інституту [12, арк. 105].

На підставі проведених дослідів В.Я. Підгаєцький зробив ряд висновків, як з погляду охорони жіночої праці, так і з погляду її раціональної організації в сільському господарстві, зокрема при роботах на цукрових плантаціях. У публікації "До питання про вплив фізичного розвитку на продуктивність праці робітниць цукрових плантацій" професор В.Я. Підгаєцький підкреслював, що зазначені вище роботи вимагали великої кількості жіночої робочої сили, переважно ручної. Терміновість роботи у травні й червні та значне поширення плантацій цукрового буряка призводили до того, що значну кількість робітниць привозили з інших районів. Так, наприклад у Полтавських і Херсонських економіях на плантаціях цукрового буряка працювала велика кількість робітниць з Київщини. В таких умовах господарству доводилося користуватися тією робочою силою, яку йому пощастило знайти. Таким чином, як відзначав В.Я. Підгаєцький, робітниці не завжди мали належний фізичний розвиток [5, с. 169].

Окрім того, вчений констатував, що умови виконання самої роботи на бурякових плантаціях значними колективами (30-60 робітниць), які працюють одночасно "у шеренгу", вимагають розподілу жіночої робочої сили за ступенем її фізичної працездатності, в першу чергу за фізичним розвитком для того, щоб уникнути затримки продуктивності сильніших робітниць. В.Я. Підгаєцький стверджував, що маючи на руках матеріали огляду фізичного стану робітниць, господарство може розподіляти їх у приблизно рівноцінні за фізичним розвитком групи - сильніших у одній групі, середніх - у другій групі, слабких - у третій. Оскільки під час дослідження спостерігалося те, що в умовах колективної праці "у шеренгу" сильніші робітниці завжди стримували свою продуктивність для того, щоб дати можливість підтягнутися своїм слабшим товаришкам. Численні спостереження за роботою груп показали, що склад кожної такої групи, в існуючих умовах організації праці на сільгоспах, надзвичайно різноманітний з погляду фізичного розвитку робітниць. Було встановлено, що в кожній групі завжди зустрічалося 2-3 найслабших за фізичним розвитком робітниць, які затримували роботу й помітно гальмували продуктивність праці цілої групи. Таким чином, на думку професора В.Я. Підгаєцького, очевидною була доцільність організації груп з однорідних за станом фізичної працездатності робітниць [5, с. 178].

Стосовно охорони праці, В.Я. Підгаєцький зазначав, що такий розподіл на групи також має свої переваги. З одного боку, він створює можливість використання найсильніших груп для виконання різних понаднормових і термінових робіт. З іншого боку, можна призначати для груп із слабшими робітницями ділянки, що ближче знаходяться до господарства та використовувати їх на відповідних видах робіт, надавати таким групам певні пільги, що передбачаються як їхнім фізичним розвитком, так і з метою досягнення ними найбільшої продуктивності [5, с. 179].

Підсумовуючи результати проведених досліджень у Полтавській, Одеській та Чернігівській губерніях, професор В.Я. Підгаєцький констатував, що здійснення антропометричних вимірів та лікарського контролю за жіночого працею в існуючих на той час сільгоспах не лише цілком доцільне, а ще й економічно вигідне [8, с. 16].

У подальшому, займаючись вивченням проблем фізіологічної раціоналізації жіночої праці на цукрових плантаціях Згурівського господарства впродовж чотирьох років, професор В.Я. Підгаєцький підкреслював, що сільськогосподарська робота жінок має велике не тільки економічне, а й євгенічне значення, оскільки від характеру організації праці значною мірою залежить позитивний або негативний вплив роботи на здоров'я жіночого населення. Оскільки при цьому переважає ручна праця, то надзвичайно важливого значення набувають фізіологічні особливості. Враховуючи цей фактор, В.Я. Підгаєцький наголошував, що впродовж чотирирічної роботи в дослідній лабораторії Київської досвідної станції з наукової організації праці у сільському господарстві, питанню фізіологічної раціоналізації праці завжди приділялась особлива увага, як на практиці так і в дослідженні раціоналізаторських методів. Також В.Я. Підгаєцький зазначав, що, досліджуючи цю проблему, вирішувалось реальне народногосподарське завдання - розробка фізіологічних основ нормування жіночої сільськогосподарської праці [7, с. 115].

У праці В.Я. Підгаєцького "Матеріали до санітарної характеристики жіночої праці на цукрових плантаціях" описано, що важкість сільськогосподарських робіт вимірювалася кількома аспектами. Так, за хронометражем було встановлено відсоткове співвідношення між часом відпочинку і тривалістю роботи з урахуванням її виду, визначено послідовність перерв, їхню кількість і тривалість. Крім того, вивчався характер відпочинку, досліджувались рухи під час роботи і робоча поза. Було здійснено точне визначення загальної продуктивності та якості праці. Такий підхід значною мірою полегшив роботу з коригування норм виробітку на фізіологічних засадах. Професор В.Я. Підгаєцький зробив висновки, що від темпу роботи, інструментів і видів робіт, психологічних і організаційних моментів, які впливають на продуктивність праці, залежить здійснення низки конкретних перспектив щодо фізіологічної раціоналізації жіночої праці на дослідних полях з вирощування цукрового буряка. Водночас, учений зазначав, що перспективи цієї раціоналізації ґрунтуються не лише на економічних потребах, а й на стані здоров'я робітниць [7, с.118].

Отже, професор В.Я. Підгаєцький здійснював ґрунтовні дослідження сільськогосподарської праці жінок, розробляв методи раціоналізації жіночої праці на фізіологічних засадах надавав конкретні рекомендації господарствам для поліпшення продуктивності праці робітниць з урахування їхніх фізичних можливостей.

Джерела та література

1. Кундієв Ю.І. Володимир Підгаєцький: повернення із забуття. 1889-1937 / Ю.І. Кундієв, О.П. Яворовський, І.М. Трахтенберг, І.М. Сахарчук. - Житомир: Полісся, 2008. - 324 с.

2. Кундієв Ю.І. Професійне здоров'я в Україні / Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна. - К.: Авіценна, 2006. - 316 с.

3. Підгаєцький В.Я. Гігієна праці, для технічних вишів та самоосвіти / В.Я. Підгаєцький. - Харків: Державне видавництво України, 1929. - 167 с.

4. Підгаєцький В.Я. Гігієна сільськогосподарчої праці (науково-популярний нарис) / В.Я. Підгаєцький. - Х.: Радянський селянин, 1928. - 83 с.

5. Підгаєцький В.Я. До питання про вплив фізичного розвитку на продуктивність праці робітниць цукрових плантацій / В.Я. Підгаєцький // Українські медичні вісті. - 1926. - № 1 (3). - С. 169-181.

6. Підгаєцький В.Я. Жіноча праця в сільському господарстві / В.Я. Підгаєцький // Життя і революція. - 1925. - № 10. - С. 154-172.

7. Підгаєцький В.Я. Матеріали до санітарної характеристики жіночої праці на цукрових плантаціях / В.Я. Підгаєцький // Українські медичні вісті. - 1926. - № 2 (4). - С. 115127.

8. Подгаецкий В.Я. Научная организация труда и управление рабочей силой в сельськом хозяйстве / В.Я. Подгаецкий. - М.: Изд. НКРКИ, 1924. - 136 с.

9. Плющ В. Медична наука в Україні у першій половині ХХ-го сторіччя. Матеріали до історії української медицини / Василь Плющ. - Нью-Йорк; Мюнхен. - 1975. - Т 1. - 342 с.

10. Пундій П. Українські лікарі. Біблографічний довідник. Кн. І: Естафета поколінь національного відродження / Павло Пундій. - Львів; Чикаго, 1994. - 327 с.

11. Яворовський О.П. Науковий спадок професора В.Я. Підгаєцького і його вчення про наукову організацію праці у сільському господарстві України / О.П. Яворовський // Український журнал з проблем медицини праці. - 2006. - № 4/8. - С. 78-87.

12. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф. 2841. - Оп. 1. - Спр. 725. - Арк. 105-109.

Размещено на Allbest.ru