Ташанське городище на р. Супій

Размещено на http://allbest.ru

Ташанське городище на р. Суши

Олександр Прядко (Переяслав-Хмельницький)

Анотація

Публікуються й аналізуються результати польових обстежень останніх років Ташанського археологічного комплексу давньоруської доби. Наводиться новий план городища та курганного могильника. Основним археологічним джерелом для комплексних досліджень історії давньоруських міст є давні укріплені поселення - городища.

На сьогодні накопичено велику кількість матеріалів, які всебічно характеризують городища Х-ХІІІст. як своєрідний тип археологічних пам'яток. Дослідницький інтерес до вивчення пам'яток басейну р. Супій зумовлений їх входженням до оборонної системи лівобережної частини Південної Русі, основу якої складали оборонні укріплення - «гради» (городища). У статті робиться висновок про важливість цього давньоруського городища для дослідження системи заселення басейну р. Супій.

Ключові слова: городище, поселення-посад, курганний могильник, р. Супій, кераміка, Лубенський шлях, брід.

Основним археологічним джерелом для комплексних досліджень історії давньоруських міст є давні укріплені поселення - городища. На сьогодні накопичено велику кількість матеріалів, які всебічно характеризують городища ІХ-ХІІІ ст. як своєрідний тип археологічних пам'яток [10, с.5; 3; 16]. Дослідницький інтерес до вивчення пам'яток басейну р. Супій зумовлений їх входженням до оборонної системи лівобережної частини Південної Русі, основу якої складали оборонні укріплення - «гради» (городища).

Нині в басейні р. Супій відомо 6 городищ давньоруського часу, серед яких одне з найбільших - Ташанське. Зазначена пам'ятка розміщена на східній околиці с. Ташань Переяслав- Хмельницького району Київської області [1, с.2-3; 2, с.4; 5, с. 135; 8, с.210; 9, с.23; 10, с.219].

Ташанське городище В публікації пі,ц назвою «Ташанське городище» розуміється комплекс пам'яток давньоруської доби, пов'язаних між собою територіально і хронологічно, у складі городища, поселення-посаду, курганного могильника, відкритих поселень, також ділянки Ташанського або Перехресного «Змійового» валу. має досить представницьку історію свого дослідження. Найдавніші відомості про рештки городища знаходимо у Географічних описах Києва та Київського намісництва 1775-1786 рр.: «Деревня Городище, она ж и Ташань, владения графа Петра Александровича Румянцева-Задунайского, в которой на высоком месте над рекою Супоем обнесен городок валом земляным, из чего можно, что из древних времен была там небольшая крепость или замок» [17, с.64]. Згадується також у публікації М. Максимовича: «Ташань еще в исходе прошлого столетия называлась Городищем. Без сомнения это один из древних городов украинских» [13, с.764-765]. В.Г. Ляскоронський у своєму досліджені «Історія Переяславської землі від найдавніших часів до половини ХІІІ ст.» коротко характеризує лінії городищ по річках, в тому числі по р. Супій, згадує городище в м. Ташань [13, с.122]. Л.В. Падалка, з посиланням на М.М. Максимовича, також лише перераховує городки, в тому числі й городище в м. Ташань [22, с.171]. Після Л.В. Падалки городище в с. Ташань було поза увагою археологів та дослідників, лише у 1971 р. археологічні дослідження здійснював розвідзагін ІА АН України по обстеженню городищ Київщини під керівництвом М.П. Кучери. Здійснено обстеження та заміри городища, складено план, зібрано підйомний матеріал, за яким і було датовано пам'ятку ХІ-ХІІІ ст. [11, с.2-3]. У 1988 та 1989 рр. обстежувалось археологічною експедицією ПХДІКЗ [1, с. 14--15; 2, с.4]. Згадане у Довіднику з археології України по Київській області [23, с.99]. Останні розвідки на території та в окрузі пам'ятки проведені автором у 2015 і 2016 рр. з метою фіксації стану збереження комплексу. Результати цих обстежень і лягли в основу публікації.

Комплекс складається з городища, поселення-посаду та курганного могильника, загальною площею близько 57,4 га.

Городище. Знаходиться на східній околиці с. Ташань, займає край мисоподібного виступу правого високого корінного берега р. Супій, який підвищується до 15 м від рівня заплави. Форма підпрямокутна, довжина площадки 280 м, ширина 160 м (східна сторона), та 140 м (західна). Площа городища складає 3,6 га. Південна сторона має серповидний вигин. З півночі та сходу городище оточене заплавою ріки, з півдня - балкою, а із західного напільного боку відокремлене ровом. Ширина рову 6,5-7 м, глибина 2,5-3 м. З півночі, півдня та сходу схили ескарповані на висоту 5-6 м нижче верха схилу. Зі сходу особливо північний кут зсунувся і розмивається водотоками, які утворили глибокі яри. Вал зберігся лише у південно-західній частині городища, де він має висоту 1,1м. Рівень майданчика городища має незначний нахил із заходу на схід.

У східній частині городища зберігаються залишки замчища графа Румянцева висотою до 2 м. М.П. Кучерою у 1971 р. ще зафіксована чотирикутна підвищена площадка з частково вцілілими сегментами цегляної кладки [11, с.2]. Нами ж зафіксовано лише невеликий ровик від вибірки фундаментів місцевими жителями, в основі яких знаходились крім цегли і брили каменю різних розмірів. Після обстеження залишків цього підвищення можна зробити висновок, що для його будівництва був використаний ґрунт з площадки городища або його валів, оскільки він насичений фрагментами гончарної кераміки давньоруської доби. Відсутність валів по периметру городища (окрім південно-західної частини) і є підтвердженням нашого припущення. Не слід відкидати версії про наявність раніше на цьому місці укріпленого дитинця круглої форми, що і було б логічним. Адже зазначені розміри городища (3,6 га) швидше за все є лише залишками укріпленого посаду.

У західній частині городища є декілька садиб. Вся площа городища задернована, а південно-західна частина використовується під городи, на яких зібрано фрагменти кераміки давньоруської та ранньомодерної доби.

Рис.1 Картосхема розташування комплексу пам 'яток Ташанського городища. 1. - городище; 2. - поселення; 3. - курганний могильник.

О.В. Колибенко, відзначаючи значні розміри Ташанського городища, припускає існування тут літописного міста Обров [6, с.134]. «У 1078 р. і знову пішли ми [до] Переяславля і стали в [городі] Обров» [14, с.459]. Але, на нашу думку, остаточну крапку з локалізацією цього літописного міста ставити ще зарано.

Поселення-посад. Займає край правого берега р. Супій на північний захід, захід та південний схід від городища. Розміри поселення-посаду 1250х480х450 м. Площа - 51,4 га. У 1988 та 1989 рр. обстежувалось археологічною експедицією ПХДІКЗ. Від магазину до клуба у траншеї водогону виявлено значний культурний шар 1,2--1,3 м (від сучасної поверхні). курганний могильник городище ташань археологічний

У розрізах стінок траншеї зафіксовано декілька ям (можливо, жител) давньоруського часу. Крім цього, значним є і культурний шар ХVІІ-ХVІІІ ст. [1, с.2-3].

Курганний могильник. Знаходиться за 900 м від городища у західній частині с. Ташань на території сучасного кладовища (рис. 1, 3). Був відкритий у 1963 р. працівниками Переяслав-Хмельницького історичного музею, що засвідчив у своєму звіті М.П. Кучера [11, с.2-3], згаданий у довіднику з археології по Київській області [23, с.99], обстежувався археологами ПХДІКЗ [1, с.2-3; 2, с.4]. У 2016 р. обстеження пам'ятки здійснено автором.

На момент обстеження зафіксовано 35 курганів на площі 2,4 га (рис. 1, 3). Курганна група складається із земляних шоломоподібних насипів двох типів. До першого типу належать кургани великого та середнього розміру. Висота їх від 1,5 до 1,8 м, діаметр від 5 до 11м (№1-9, 29-32). В більшості пошкоджені сучасними похованнями .

У курганів №3, 5-6, 8- 10, 29, 31-34 повністю або частково збережені ровики навколо насипів .

До другого типу належать кургани менших розмів. Висота їх від 0,6 до 1,5 м діаметр від 3 до 4 м (№ 10-1 7, 21, 28 , 33-35). Курган №8 виділяється серед всієї групи своїми розмірами . Висота по гребеню лійкоподібного заглиблення 1,6 м, діаметр 11м. Навколо добре збереже ний ровик.

Звісно, що насипів первісно було значно більше , адже у західній частині кладовища помітно незначні підвищення 0,20-0,40 м округлої форми, розрівняні штучно .

За нашими підрахунками раніше курганний могильник доповнювали ще близько 20 насипів .

Ташанський вал. За 4,4 км на північний схід від городища Ташань проходить «Змійовий» вал , який має назву Ташанський (або Перехресний) , рів якого знаходиться з північного боку (рис. 4).

Довжина його від місця з'єднання з Малим валом до краю плато правого берега р. Супій складає 6,2 км

Рис. 2. Ташанське городище. 1. - профіль перетину городища; 2. - кераміка з городища.

М.В. Роздобудько звертає увагу на те, що лінія Малого валу в місцях значної заболоченості, піщаних дюн чи солончаків переривалася. На його думку, згадані чинники свідчать про те, що Малий вал не створював серйозних перешкод для кінноти, тому й не міг використовуватися суто з оборонною метою. Півколо Малого валу радше нагадує порубіжну лінію, що обмежувала певну територію.

Територію Великого та Малого валу дослідник ототожнює з угіддями територіальних общин, що стали основою для формування Переяславля Руського та його округи , а потім склали Переяславську волость [4, с.20; 18] .

Рис. 3. Ташанський курганний могильник.

Серповидні лінії Великого і Малого валів дають певні уявлення про характер використання останніх, окреслюючи територію на схід від Переяслава.

Причини ж будівництва Ташанського валу сховані, на нашу думку, у завданні виокремити територію з поміж інших на прикладі вище зазначеної. Наявність значного археологічного комплексу, прикритого із півночі сегментом валу, засвідчує можливість формування подібного центру волості.

Лубенський шлях. Сухопутні шляхи сполучення між містами мали велике значення у всі часи. Не була виключенням і давньоруська доба. На переяславському лівобережжі Дніпра основним центром сходження шляхів був Переяслав, до якого сходились шість основних стратегічних шляхів, серед яких один із найбільших - Лубенський.

Рис. 4. Схематичний план Ташанської округи.

Він пересікає велику кількість річок, боліт, ярів та балок. Однією з найбільших річок цього шляху є р. Супій, яка з високим правим берегом (в середній течії), шириною заболоченої заплави була немалою перешкодою на шляху подорожніх. І саме тому контроль з боку князівської влади основ них стратегічних бродів через ріки був одним з пріоритетних завдань.

Будівництво Ташанського городища, на нашу думку, було пов'язане також з контролем броду через р. Супій при важливому суходільному шляху. Це було вкрай важливим для постачання провіанту і фуражу гарнізонам Посульських городищ.

Вище перераховані розміри, масштаби і особливості цього комплексу не дають нам підстав сумніватися в значенні цієї пам'ятки археології серед собі подібних. Цілий ряд факторів засвідчує неординарність пам'ятки, яка могла бути центром окремої волості Переяславського князівства. В цю волость входила вся територія басейну р. Супій нижче Ташанського валу.

За 2,5 км на захід від вище зазначеного городища у вересні 2015 р . місцевим жителем с. Добраничівка Яготинського р-ну Київської області було виявлено монету - срібляник Володимира Святославича (рис. 5). Знайдена монета на лівому березі р. Супій у місці, д е ріка приймає струмок. В документах і на картах цей струмок має кілька назв - Бутовщина , Ржавець, Ташанка. Остання назва найбільш вживана.

Рис. 5. Срібляник Володимира Святославича із с. Добраничівка Яготинський район Київська область.

Срібляник має незначні втрати. На його лицьовій стороні зображено князя Володимир а в анфас, який сидить на престолі без спинки. Головний убір прикрашений підвісками , навколо голови німб. Правою рукою він тримає ціпок з навершям у вигляді хреста. Ліва рука на грудях. Князь одягнутий в короткий плащ, який скріплений фібулою. Круговий напис «ВЛАДИМИРЕ СЕРЕБРО». На зворотній стороні зображено княжий знак у вигляді тризубця. Круговий напис «СЬВЯТОГО ВАСИЛЯ». Вага - 1,57 г.

Діаметр - 28 мм. За М.П. Сотниковою ця монета відноситься до типу IV, штемпель «Святого Василя».

Віднаходить аналоги у двох екземплярах з Ніжинського скарбу .№175-1 та .№175 - [20, с.95]. Цей срібляник також: зображений у каталозі А.І. Рублева, алемісцем знахідки - Україна [19, с.321].

Знахідки монет цього типу поряд з важливим шляхом свідчать про жваві торговельні відносини населення Переяславського князівства.

Таким чином, представлені нові результати обстежень Ташанського городища дозволяють по-новому поглянути на цей комплексний об'єкт, уточнити певні моменти , реконструювати окремі деталі його укріплень тощо і внести його до числа доволі значних (за загальною площею комплексу) пам'яток Надсупійського регіону давньоруської доби.

Джерела та література

1. Бузян Г.Н. Отчет о работе Пер еяслав-Хмельницкой археологической экспедиции за 1988 г. / Г.Н.Бузян, Н.М.Буйлук, Н.Т.Товкайло // НА ИА НАНУ - 1988/171. - 24 с.

2. Бузян Г.М. Зв іт Переяслав-Хмельницької е кспедиції за 1989 р. / Г.М. Бузя н , М.М. Буйлук, М.Т. Товкайло // Звіт Переяслав-Хмельницької експедиції за 1989 р . // НА ІА НАНУ. - 1989/84. - 44 с.

3. Бузян Г.М. Давньоруські курганні могильники східної П ереяславщини / Г.М. Бузян // Археологічні дослідження на Київщині [Ел. ресурс], Тр ипілля, 2012. - С .106-124.

4. Вовкодав С. До проблеми позиціонування ` `Змійових” валів Переяславщини: історіографія питання / С. Вовкодав // М андрівець. - 2014. - .№6. - С.16-21.

5. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья (Археологическая карта). - К.: Наукова думка, 1984.- 196 с.

6. Колибенко О.В. Давньоруські топоніми Переяславщини / О.В. Колибенко, О.В. Колибенко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип. 13. - С.128-139.

7. Коринный Н.Н. Переяславская земля, Х - первая половина ХІІІ века / Н.Н. Коринный. - К.: Наукова думка, 1992. - 312 с.

8. Куза А.В. Древнерусские городища Х-ХІІІ вв. Свод археологических памятников / А.В. Куза. - М.: Христианское издательство, 1996. - 256 с.

9. Кучера М.П. Давньоруські городища в західній частині Переяславщини / М.П. Кучера // Археологія. - 1978. - №25. - С.21-70.

10. Кучера М.П. Слов'яно-руські городища VIII-XIII ст. між Саном і Сіверським Дінцем / М.П. Кучера. - К.: ІА НАНУ, 1999. - 252 с.

11. Кучера М.П. Звіт про роботу розвідзагону по обстеженню городищ Київщини у 1971 р. // НА ІА НАНУ. - 1971/17. - 19 с.

12. Ляскоронский В.Г. Городища, курганы, майданы и длинные (змиевые) валы в области Днепровского Левобережья / В.Г. Ляскоронский. - М., 1911. - 82 с.

13. Ляскоронский В.Г. История Переяславской земли с древнейших времен до половины ХІІІ ст. / В.Г. Ляскоронский. - 2-е изд. - К., 1903. - 422 с.

14. Махновець Л.Є. Літопис Руський / Л.Є.Махновець. - К.: Дніпро, 1989. - 591 с.

15. Макаренко Н. Городища и курганы Полтавской губернии / Н. Макаренко // Сборник топографических сведений. - Полтава, 1917. - 103 с.

16. Моргунов Ю.Ю. Древо-земляные укрепления Южной Руси Х-ХТТТ веков / Ю.Ю. Моргунов. - М.: Наука, 2009. - 303 с.

17. Описи Київського намісництва 70-80-х років ХVШ ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археогр. комісія та ін.: Упоряд. Г.В. Болотова та ін.; Редкол.: П.С. Сохань (відп. ред.) та ін. - К.: Наукова думка, 1989. - 392 с.

18. Роздобудько М.В. «Змійові» вали Переяславщини / М.В. Роздобудько // Переяслав у віках. - К.: Світ успіху, 2007. - С. 54-58.

19. Рублев А.И. Монеты древнерусской чеканки. Конец Х - начало ХІ вв. Каталог. // А.И. Рублев. - М., 2016. - 430 с.

20. Сотникова М.П. Древнейшие русские монеты Х-ХІ веков. Каталог и исследование / М.П. Сотникова. - М.: Банки и Биржи, 1995. - 313 с.

21. Повесть временных лет. - М.:Л.: Изд. АН СССР. - 1950. - Ч. 1. - 404 с.

22. Падалка Л.В. Древние земляные сооружения в пределах Полтавской губернии / Л.В. Падалка. - Полтава, 1905. - 60 с., 12 ил.

23. Шендрик Н.І Довідник з археології України. Київська область / Н.І. Шендрик. - К., 1977. - 142 с.

References

1. Buzyan G.N. Otchet o rabote Pereyaslav-Khmelnitsky arheolohycheskoy expedition za 1988 g. / G.N. Buzyan, N.M. Buyluk, N.T. Tovkaylo // NA IA NANU. - 1988/171. - 24 s.

2. Buzyan G.M. Zvit Pereyaslav-Khmelnitsky expedition za 1989 r. / G.M. Buzyan, M.N. Buyluk, M.T. Tovkaylo // // NA IA NANU. - 1989/84. - 44 s.

3. Buzyan G.M. Drevneruski kurganni mogulniku shidnoi Perejaslavshchyny / G.M.Buzyan // Archaeologihui doslidcsennja na Kiovvshchi [E. resource], Trupillya, 2012. - 106-124 s.

4. Vovkodav S. Do problemu positionuvanny “Zmiyovyh” valiv Pereyaslavshchyny: historiography putanny /

S.Vovkodav // Mandrivets. - 2014. - №6 . - 16-21 s.

5. Drevnerusskye poselenya Srednego Podneprovya (Arheolohycheskaya karta). - K .: Naukova dumka, 1984. - 196 s.

6. Kolybenko A.V Drevneruskie toponimu Pereyaslavshchyny / A.V.Kolybenko, A.V Kolybenko // Naukovi zapuski z ukrainskoi istoria: Zbirnuk naukovuch statei. - Pereyaslav-Khmelnitsky, 2002. - Vup. 13. - 128139 s.

7. Korinnyi N.N. Pereyaslavskaya zemlya, Х - pervaja polovina ХІІІ veka / N.N. Korinnyi. - K.: Naukova dumka, 1992. - 312 s.

8. Cuza A.V. Drevnerusskye gorodishcha X-XIII vv. Svod arheolohycheskich pamjatnikov / A.V. Cuza. - M.: Hrystyanskoe izdatelstvo, 1996. - 256 s.

9. Kucera M.P. Drevnerusskye gorodishcha v zachidni chastuni Pereyaslavshchyny / M.P. Kuchera // Archaeologiya. - 1978. - № 25. - 21-70 s.

10. Kucera M.P. Svolvjano-ruski gorodishcha VШ-XШ st. Misch Sanom і Siverskim Dinzem / M.P. Kucera. - К.: IA NANU, 1999. - 252 s.

11. Kucera M.P. Zvit pro roboty pozvidzagony po obsteschennjo gorodishch Kievshchyny u 1971 r. // IA NANU.- 1971/17. - 19 s.

12. Lyaskoronskyy V.G. Gorodishcha kurganu maidanu I dlinnue (zmievi) valu v oblasti Dneprovskogo Levoberecshja / V.G. Lyaskoronskyy - М., 1911. - 82 s.

13. Lyaskoronskyy V.G. Istoria Perejaslavskoi zemli s drevneichsich vremen do polovinu XIII st. / V.G. Lyaskoronskyy. - 2-e izd. - K., 1903. - 422 s.

14. Machnovez L.E. Litopus Ruskij. - K.: Dnipro, 1989. - 591 s.

15. Makarenko N. Gorodishcha I kurganu Poltavskoi gubernii / N. Makarenko // Sbornik topograficheskich svedenja. - Poltava, 1917. - 103 s.

16. Morgunov Y.Y. Drevo-zemljanni ukriplenia Yshcshoi Rus' X-XTTT vv / Y.Y. Morgunov. - М.: Nauka, 2009. - 303 s.

17. Opusu Kuivskogo namisnuztva 70-80-ch rokiv XVTTT st.: Opusovo-statustnchi dcsherela / AN URSR. Archeog. Komisija ta in.: uporjad. G.V. Bolotova ta in.; redkol.: P.S. Sochan (vidpov. red.) ta in. - K.: Naukova dumka, 1989. - 392 s.

18. Rozdobudko M.V. “Zmiyovi” valu Pereyaslavshchyny / M.V. Rozdobudko / Perejaslav u vikach. - K.: Svit uspichu, 2007. - 54-58 s.

19. Rublev A.I. Monetu drevneruskoi cshekanki. Konez X - nacsalo XI st. Catalog. // A.I. Rublev. - M., 2016. - 430 s.

20. Sotnikova M.P. Drevneyshye russkie monetu X-XI vekov. Catalog i issledovanie / M.P. Sotnikova. - М.: Banki i Bircshi, 1995. - 313 s.

21. Povist vremennich let. - М.:Л.: Tzd. AN SSSR. - 1950. - Ch. 1. - 404 s.

22. Padalka L.V. Drevnie zemljanie soorucshenija v predelach Poltavskoi gubernia / L.V. Padalka. - Poltava, 1905. - 60 s., 12 il.

23. Shendryk N.I. Dovidnuk z archeologii Ukrainu. Kuivska oblast / N.I.Shendryk. - K., 1977. - 142 s.

Аннотация

Ташанское городище на р. Супой

Прядко А.О.

Публикуются и анализируются результаты полевых обследований последних лет Ташанского археологического комплекса древнерусского времени. Приводится новый план городища и курганного могильника. Основным археологическим источником для комлексных исследований истории древнерусских городов есть древние укрепленные поселения - городища. На сегодня накоплено большое количество материалов, которые всесторонне характеризируют городища Х-ХШ вв. как своеобразный тип археологических памятников. Исследовательский интерес к изучению памятников бассейна Супоя обусловлен их вхождением в оборонною систему левобережной части Южной Руси, основу которой составляли оборонительные укрепления - «грады» (городища). В статье делается вывод о важности этого древнерусского городища для исследования системы заселения бассейна р. Супой.

Ключевые слова: городище, поселение-посад, курганный могильник, р. Супой, керамика, Лубенский шлях, брод.

Abstract

Tashan' settlement in the district Supy

Pryadko A.O.

Published and analyzed the results of field surveys recent years Tashan ' archeological complex of Old Rus ' era. An new plan of settlement and burial mounds. A large number of materials which fully characterize the settlements of X-XIII centuries as an unique type of archaeological monuments have been accumulated today. Research interest in studying the monuments which located in the basin of river Supiy is caused by their entry to the defense system ofLeft Bank part of the Southern Rus, the basis of which were fortifications named “Grads ” (settlements). The article concludes importance of this ancient settlement system for the study of the basin Supy.

Keywords: town, village, posts, barrow burial, p. Supy, ceramics, Lubny path ford.

Размещено на Allbest.ru