Кампанія перейменувань населених пунктів України 1946 року (на прикладі Львівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Кампанія перейменувань населених пунктів України 1946 року (на прикладі Львівської області)

Б.В. Смерека

Ключові слова: Львівська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка, топоніми, перейменування.

Стаття присвячена огляду масштабної кампанії перейменувань населених пунктів УРСР, яка була проведена невдовзі по завершенню Другої світової війни і охопила всю республіку. Внаслідок її здійснення змінили назву тисячі міст, смт, сіл та хуторів; у Львівській області - 313 поселень. З'ясовано, що реномінація на Львівщині торкнулася головним чином ойконімії, яка вказувала на присутність в регіоні національних меншин (поляків, німців тощо). Переліки населених пунктів для перейменування формувалися на підставі пропозицій, які скеровували у обласні органи влади голови районних виконавчих комітетів. Основною мотивацією кампанії було утвердження топонімії, мотивованої питомо українською лексикою на фоні небувалого росту повоєнного патріотизму.

CAMPAIGN OF RENAMING SETTLEMENTS OF UKRAINE IN 1946 (ON THE EXAMPLE OF LVIV OBLAST)

B. Smereka

Lviv branch of the M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian

Archeography and Source Studies of the National Academy of Science of Ukraine

Key words: Lviv oblast, Ukrainian Soviet Socialist Republic, toponyms, renaming.

The article is devoted to a review of the major campaign of renaming settlements of Ukraine, which was conducted shortly after the end of WWII, in the spring and summer of 1946 and spread the entire Ukrainian SSR. As a result, thousands of cities, towns, villages and hamlets were renamed. In the Lviv oblast, 313 settlements were renamed under the provisions of the decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR of July 18, 1946. Lists of settlements were formed on the basis of proposals sent to the regional authorities by the heads of district executive committees. The proposals were based on an appeal to folk etymology and local traditions. It was found that the renomination concerned mainly the names that indicated the presence of national minorities in the region (Poles, Germans, etc.). A number of toponyms with a negative connotation were also renamed. Instead, radical ideological renamings (in honor of Soviet leaders, holidays, symbols, the Red Army, etc.) were rejected.

The analysis of reference materials indicates that in reality many more settlements (61 more) were actually renamed, than were mentioned in the Decree. The main motivation of the campaign was the „Ukrainization” of the motivational basis of toponymy against the background of the unprecedented growth of postwar patriotism (based on the principle of „Soviet people - the victorious people”).

In fact, new names, based on common vocabulary (motivational basis includes names of landforms, tree species, rural microtoponyms), led to the depletion of semantic load and loss of flavour of the local toponymicon, which was based on the interethnic diversity of the region. Many names were duplicated. The reverse process of returning the historical names of the Lviv oblast took place in the late 80's and early 90's of the 20th century.

Основна частина

Перейменування населених пунктів - одне зі знакових явищ історії України новітнього часу. Особливо активно міста і села нашої держави перейменовувалися у радянський період: в результаті відзначення ювілеїв і пам'ятних дат, в рамках широких кампаній і поодиноких реномі- націй.

З прийняттям у 2015 р. Закону «Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки1» цей процес набув зворотнього характеру. Законом проголошувалося, зокрема, перейменування ідеологічно мотивованих номінацій. Серед методів ліквідації комуністичного спадку в топонімії базовим стало повернення до давніх історичних назв.

На відміну від східних та південних областей України, де в рамках декомунізації у 2016 р. розгорнулися масштабні кампанії перейменувань, на Львівщині історичні назви були повернуті лише двом селам (Андріївка Бск ^ Мармузовичі та Максимівка Стс ^ Лібухова)

Попередні найменування вшановували пам'ять загиблих від рук воїнів УПА директора місцевої МТС І. Андреева та голови сільради М. Максимова відповідно.

Ці назви, як і тисячі інших, були надані в рамках широкої кампанії 1946 р., що охопила всю Українську РСР. Явище подібної масової одночасної реномінації республіканського масштабу більше не мало аналогів у всьому Радянському Союзі.

Кампанія 1946 р., яка корінним чином змінила топонімічний ландшафт України, з невідомих причин досі залишається майже недослідже- ною. Натомість масова реномінація 2016 р., попри відносно недавній перебіг, уже стала об'єктом більшого числа статей. Слід зауважити, що остання кампанія, яка повернула низку давніх найменувань, до певної міри й була способом ліквідувати наслідки попередньої. У Львівській області цей процес розпочався ще у часи перебудови, на хвилі підйому національно- патріотичного руху, і продовжився в період незалежності.

У нашій статті ми спробуємо висвітлити перебіг реномінаційної кампанії 1946 р. (на прикладі Львівської області), окреслити її причини, механізм, за яким здійснювалися перейменування, виокремити ключових осіб, що стояли за нею, а також їх мотивацію.

Від приєднання Західної України до СРСР восени 1939 р. і до початку радянсько-німецької війни топонімія Львівської області залишалася незмінною. До перейменувань населених пунктів регіону республіканське керівництво вдалося лише після витіснення гітлерівців з цієї території улітку 1944 р. Були змінені назви райцентрів: Мости Великі ^ Великі Мости, Кам'янка- Струмилівська ^ Кам'янка-Бузька, Ляшки Довгі ^ Довгі Лашки, Яричів Новий ^ Новий Яричів, Янів ^ Івана-Франка1.

Значна кількість населених пунктів Львівщини була перейменована в результаті кампанії 1946 р. Всього у області нові назви присвоїли 313 населеним пунктам. Підставою реномінації став указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 липня 1946 р.

Аналіз мотиваційної бази найменувань цих 313 поселень дає змогу виокремити кілька різновидів ойконімів, що зазнали реномінації. Перш за все цей процес заторкнув населені пункти, назви яких вказували на проживання в них (в т. ч. в минулому) національних меншин. Так, були перейменовані всі колишні німецькі колонії, зокрема назви, похідні від імен (Альфредівка Глн ^ Косичі, Германів (Германівська с. р. Нрч) ^ Лужки, Германівка (Великоколоднянська с. р. Клк) ^ Книшівка, Германівка Велика (Ріпнівська с. р. Нвм) ^ Новий Ріпнів, Германівка Нрч ^ Тарасівка, Ернсдорф (Ланівська с. р. Ббр) ^ Благодатівка, Теодорсгоф (Воле-Жовтанецька с. р. Клк) ^ Високо-Федорівка, Фелікса (Якимівська с. р. Нвм) ^ Лани, Феліксівка (Старовитківська с. р. Рдх) ^ Лужки, Фердинандівка (Ставчанська с. р. Скн) ^ Підгайці) та прізвищ (Вейсманівка (Завидовичівська с. р. Грд) ^ Залужани, Збользе (Малехівська с. р. Лвв) ^ Слобідка, Кляйнове (Керницька с. р. Грд) ^ Бондарівка, Мілерівка (Бачівська с. р. Пмр) ^ Петрівка, Фульмеси (Нагачівська с. р. Крк) ^ Підлиповець, Шмітівка (Керницька с. р. Грд) ^ Ковалі). Відапелятивні найменування німецьких поселень змінювалися за принципом кальки (Айзенген (Девятирська с. р. Рвр) ^ Залізний, Айнзідель (Сердицька с. р. Щрц) ^ Одинокий, Вальддорф (Майданівська с. р. Івф) ^ Підлісний, Гартфельд (Речичанська с. р. Івф) ^ Твердопілля, Гутенберг (Тучапська с. р. Грд) ^ Доброгір'я, Дорнфельд (Тернопільська с. р. Щрц) ^ Тернопілля, Еренфельд (Блищиводська с. р. Клк) ^ Честопілля, Лінденау (Липовецька с. р. Крк) ^ Липнянка, Лінденфельд (Луб'янська с. р. Щрц) ^ Липівка, Мозберг (Підлубівська с. р. Явр) ^ Моховий, Нейгоф (Завидовичівська с. р. Грд) ^ Новоселівка, Райхенбах (Красівська с. р. Щрц) ^ Благоводівка, Унтерберг (Вінниківська м. р. Внн) ^ Підгірний, Унтервальден (Альфредівська с. р. Глн) ^ Підлісний, Фалькенштейн (Сороківська с. р. Щрц) ^ Соколівка, Шенталь (Карачинівська с. р. Івф) ^ Краснодолинський). В решті випадків нова номінація не була пов'язана з попереднім найменуванням (Бургтгаль (Галичанівська с. р. Грд) ^ Родниківка, Кальтвассер (Холодноводківська с. р. Лвв) ^ Піщанка, Рефельд (Сірниківська с. р. Ббр) ^ Малі Сірники, Розенберг (Щирецька с-щна р. Щрц) ^ Заріччя, Ротенган (Порічанська с. р. Івф) ^ Заярний).

Змінювалися і назви населених пунктів, які вказували на присутність польського населення: похідні від імен (Амрози (Монастироцька с. р. Злч) ^ Амвросіївський, Барбари (Погориськівська с. р. Мгр) ^ Варварівка, Барбаричі (Погориськівська с. р. Мгр) ^ НовоВарварівський, Бенів (Benio > Benedykt; Злч) ^ Золочівка, Берки (Berko > Bernard; Батятичівська с. р. Кмб) ^ Новосілка, Бернацька (Підлісненська с. р. Клк) ^ Діброва, Бірки Янівські Лвв ^ Іванобірківка, Віцинь (Wicyn > Wincenty) Пмр ^ Смереківка, Генріківка (Керницька с. р. Грд) ^ Баси, Генріківка (ВолеЖовтанецька с. р. Клк) ^ Копань, Генріхівка (Добрянська с. р. Грд) ^ Підмогилка, Казимирівка (Підлипецька с. р. Злч) ^ Кам'янисте, Казьмирі (Гає-Смоленська с. р. Пнк) ^ Хмільове, Людвина (Рогізненська с. р. Явр) ^ Щадівка, Підвицень (Дунаївська с. р. Пмр) ^ Підсмереки, Підмацьова (Підмонастирська с. р. Ббр) ^ Маївка, Шимина (Ляшківська с. р. Явр) ^ Ковалівка, Юзефин (Михайлівська с. р. Рвр) ^ Йосипів, Юзефів (Половська с. р. Рдх) ^ Йосипівка, Юзефка (Боб'ятинська с. р. Скс) ^ Йосипівка, Ягонія (Jagunia > Jadwiga; Лапаївська с. р. Кмб) ^ Ягідня, Якторів (Jaktor > Hektor) Глн ^ Ясенівка, Якубове (Глібовицька с. р. Прм) ^ Яківці, Янівка (Волівська с. р. Ббр) ^ Іванівка, Янівці (Родатичівська с. р. Грд) ^ Іванівці, Янки (Волицька с. р. Рвр) ^ Іванівка, Янчики (Іваниківська с. р. Крк) ^ Іванівці, Янчин Пмр ^ Іванівка, Янчівка (Подусільнянська с. р. Пмр) ^ Іванівка, Ясьове-Шанове (Керницька с. р. Грд) ^ Іванівка, Юськовичі Олс ^ Йосипівка), прізвищ (Баторівка Лвв ^ Кам'янка, Галерчин (Висоцька с. р. Пнк) ^ Шевченківський, Сапіги (Городжівська с. р. Мгр) ^ Вільний, Ферліївка Крс ^ Андріївка). Інші відонімні ойконіми не мали виразно польського (чи взагалі іншомовного) походження, однак місцевими мешканцями часто сприймалися як такі через своє незвичне звучання і тому також були перейменовані. Як правило, ці назви походили від прізвищ та архаїчних імен (Баджеги (Лісівська с. р. Явр) ^ Родниківка, Батиїв1 (Кустинська с. р. Лпт) ^ Грушки [на думку місцевих мешканців: «від прізвища кулака Батиєва посилившогос за часів Австро Угорщини»; тут і далі орфографія збережена Б. С. ], Бербеки (Ремезівцівська с. р. Пмр) ^ Межовий, Войтовичі (Бордуляківська с. р. Брд) ^ Борсучий, Желехів Великий Нвм ^ Великосілка, Желехів Малий (Желехівська с. р. Нвм) ^ Малосілки, Зіболки Клк ^ Підлісне [«колись жив мадяр „Зіболка"»], Манделюки (Рекленецька с. р. Вмс) ^ Несторівка, Меці (Кореличівська с. р. Прм) ^ Зеленівка, Підбатиїв (Ляшківська с. р. Лпт) ^ Гайок, Серемачок (Стриганківська с. р. Кмб) ^ Новосілка, Холоїв Рдх ^ Вузлове, Яцуни (Пиратинська с. р. Мгр) ^ Примощани). Один ойконім самі ж місцеві жителі вважали похідним від українського прізвища, однак бажали замінити і його(Бармури (Волицька с.р. Рвр)^ Боровий).

Реномінації зазнали поселення з відапелятивними назвами, мотивовані іншомовною (найчастіше польською) лексикою на позначення різновидів поселень, форм землевпорядкування тощо. Перейменовувалися усі Колонії (Біла Колонія (Біло-Крем'янська с. р. Мгр) ^ Підгайний, Горбків Колонія (Горбківська с. р. Скс) ^ Малі Горбки, Колонія (Верблянська с. р. Бск) ^ Гайовий, Колонія (Воле-Любинська с. р. Крк) ^ Любинський, Колонія (Гаївська с. р. Внн) ^ Садки, Колонія (Глібовицька с. р. Прм) ^ Джерельна, Колонія (Дев'ятирська с. р. Рвр) ^ Підгірний, Колонія (Деревнянська с. р. Вмс) ^ Ялинівка, Колонія (Добряницька с. р. Прм) ^ Рудківка, Колонія (Думицько-Замківська с. р. Мгр) ^ Придорожній, Колонія (Жорниська с. р. Івф) ^ Присілок, Колонія (Кізлівська с. р. Нвм) ^ Думниця, Колонія (Коросненська с. р. Прм) ^ Підлісся, Колонія (Мокротинська с. р. Жвк) ^ Відродження, Колонія (Підсоснівська с. р. Ббр) ^ Новоселівка, Колонія (Плугівська с. р. Злч) ^ Лани, Колонія (Побужанська с. р. Бск) ^ Підлісний, Колонія (Суходільська с. р. Ббр) ^ Широкопілля, Колонія (Яблунівська с. р. Бск) ^ Рокитний, Колонія Грибовичі (Грибовицька с. р. Лвв) ^ Вербівка, Переспа Колонія (Переспівська с. р. Скс) ^ Мала Переспа, Скоморохи Колонія (Скоморохівська с. р. Скс) ^ НовоСкоморохи), Вільки та Вульки (Вілька Кунинська (Хитрейківська с. р. Жвк) ^ Волиця, Вілька Мазовецька Рвр ^ Волиця, Вілька Поторицька (Поторицька с. р. Скс) ^ Великий, Вілька Сушенська (Половська с. р. Рдх) ^ Млинівка, Вулька Гори (Сихівська с. р. Внн) ^ Горішній, Вулька Діл (Сихівська с. р. Внн) ^ Долинівка, Вулька Друга (Чишківська с. р. Внн) ^ Бережани, Вулька Коз'я (Вінничківська с. р. Внн) ^ Волиця, Вулька Перша (Чишківська с. р. Внн) ^ Волиця, Вулька Третя (Чишківська с. р. Внн) ^ Соснівка), Парцеляни і Парцеляції (Парцеляни (Поморянська с-щна р. Пмр) ^ Надільний, Парцеляція (Бартатівська с. р. Грд) ^ Наділ, Парцеляція (Великоглібовицька с. р. Ббр) ^ Зелений Гай, Парцеляція (Вовчухівська с. р. Грд) ^ Майдани, Парцеляція (Вороцівська с. р. Івф) ^ Надільний, Парцеляція (Глинянська с. р. Скн) ^ Вапняки, Парцеляція (Долинянська с. р. Грд) ^ Білоглинівка, Парцеляція (Жовтанецька с. р. Клк) ^ Ставники, Парцеляція (Краснянська с. р. Крс) ^ Підлісся, Парцеляція (Липовецька с. р. Прм) ^ Загірок, Парцеляція (Мужиловичівська с. р. Явр) ^ Верховина, Парцеляція (Пустомитівська с. р. Скн) ^ Піщанка, Парцеляція (Сокольницька с. р. Скн) ^ Степовий, Парцеляція (Старобродівська с. р. Брд) ^ Підберезний), Фільварки (Фільварк (Адамівська с. р. Бск) ^ Заводський, Фільварки (Магерівська с-щна р.

Мгр) ^ Долинка, Фільварки Великі Брд ^ Підгородне, Фільварки Злч ^ Підгородне, Фільварки Малі Брд ^ Малосілка) та інші назви (Груд (Волсвинська с. р. Вмс) ^ Городківка, Зимна Відка Лвв ^ Холодноводківка, Кемпа (Забавська с. р. Рдх) ^ Табірний, Ксьондзики (Пониковицька с. р. Пнк) ^ Підгайці, Лончки Лвв ^ Прилуки, Морги Грд ^ Довжанка, Новий Яжів Явр ^ Новий Яр, Підляски (Шклівська с. р. Явр) ^ Підлісний, Солтиси (Незнанівська с. р. Кмб) ^ Залісся, Солтиси (Сілецька с. р. Вмс) ^ Новий, Солтиси (Смолинська с. р. Нмр) ^ Шевченка, Солтиси (Старичівська с. р. Явр) ^ Терешківка, Штандарівка (Милятичівська с. р. Скн) ^ Знам'янка). Значна частина цих ойконімів асоціювалася не просто з польською присутністю, а й із давнім суспільно-політичним ладом (як і назви на зразок: Білка Королівська Нрч ^ Нижня Білка, Білка Шляхетська Нрч ^ Верхня Білка, Шляхта (Верблянська с. р. Мгр) ^ Гайовий).

Окремо виділимо назви, похідні від архаїчної та специфічної регіональної лексики, яка, ймовірно, також була потрактована як «польский спадок» (Бліх (Зашківська с. р. Лвв) ^ Млинівка, Демня (Дунаївська с. р. Пмр) ^ Курний, Салаші (Домашівська с. р. Рвр) ^ Діброва).

Заміні підлягали відтопонімні (Америка (Ванівська с. р. Вмс) ^ Великий, Белзець Олс ^ Гончарівка, Берлін Брд ^ Хмільове, Варшава (Красівська с. р. Щрц) ^ Смереки, Варшавка (Конюшківська с. р. Брд) ^ Криничний, Варшавка (Клекотівська с. р. Брд) ^ Лани) та відетнонімні ойконіми (Волохи Пнк ^ Підгір'я, Лани Польські Кмб ^ Прибужани, Ляцке Велике Злч ^ Червоне, Ляшки Королівські Глн ^ Заставне, Ляшки Муровані Лвв ^ Муроване, Ляшків Лпт ^ Березівка, Ляшки Явр ^ Глинець, Малі Волохи (Підгорянська с. р. Пнк) ^ Кам'яна Гора, Пруси Нрч ^ Ямпіль, Прусинів Рвр ^ Низи, Угорці Пмр ^ Підгір'я, Хорвацьке (Зіболківська с. р. Клк) ^ Дружний, Чехи Пнк ^ Лугове, Шведи (Семірівська с. р. Крк) ^ Піднагачів, Шлензаки (Грабівська с. р. Бск) ^ Лужанка). Припускаємо, що окремі номінації, утворені від архаїчних імен (Жидатичі Лвв ^ Гамаліївка, Жидовичі Прм ^ Розсохи) теж могли сприйматися як відетнонімні і тому були перейменовані.

Прийменникові конструкції замінювалися на однолексемні: В Лісі (Журавницька с. р. Нрч) ^ Лісний, За Горбом (Водниківська с. р. Ббр) ^ Загорбний, За Горою (Ясенівська с. р. Пнк) ^ Загірний, За Корчмою (Ясенівська с. р. Пнк) ^ Закорчмений, За Ліском (Великоглібовицька с. р. Ббр) ^ Залісний, За Потоком (Журавницька с. р. Нрч) ^ Запоточний, За Селом (Глинецька с. р. Явр) ^ Вербівка, За Ставом (Мшанська с. р. Івф) ^ Заставний, За Церквою (Колтівська с. р. Олс) ^ Зацерквин, На Горах (Гринівська с. р. Ббр) ^ Горішній, На Горі (Водниківська с. р. Ббр) ^ Нагірний, На Границі (Вільховецька с. р. Ббр) ^ Межовий, На Закутках (Стрілківська с. р. Ббр) ^ Закутки, На Зорі (Потелицька с. р. Рвр) ^ Зоряний, На Корчунку (Селиська с. р. Ббр) ^ Корчунка, На Кривулі (Брюховицька с. р. Прм) ^ Кривулі, На Куті (Цеперівська с. р. Нрч) ^ Накутний, Над Потоком (Цеперівська с. р. Нрч) ^ Надпоточний, Під Бучиною (Колтівська с. р. Олс) ^ Підбучний, Під Гутою (Полоничнянська с. р. Кмб) ^ Підгутний, Під Дубиною (Великоглібовицька с. р. Ббр) ^ Піддубний, Під Манаєвом (Кругівська с. р. Олс) ^ Підманаївський.

Подібним чином перейменовувалася низка складених топонімів, зазнаючи додатково незначних трансформацій: Бірки Домініканські Лвв ^ Бірки, Буди Хилецькі (Стінківська с. р. Крс) ^ Буда, Вілька Роснівська Крк ^ Роснівка, Волиця Радванецька (Радванцівськас. р. Рдх) ^ Волиця, Германівка Мала (Ріпнівська с. р. Нвм) ^ Малий, Глібовичі Свірзькі Прм ^ Глібовичі, Голе Мале (Голо-Равська с. р. Рвр) ^ Малий, Голоско-Велике Лвв ^ Голосківка, Гута Полонична Бск ^ Гута, Гутисько Олеське Олс ^ Гутище, Гутисько-Літовиське (Літовищенська с. р. Пнк) ^ Гутище, Гутисько-Пеняцька (Пеняківська с. р. Пнк) ^ Гута, Дації-Тумусі (Суховольська с. р. Пдк) ^ Дації, Дебрі Пруси (Салашівська с. р. Нмр) ^ Дебрі, Деревляна Деревина (Йосипівська с. р. Олс) ^ Деревина, Зимна Вода Лвв ^ Водяне, Корінцево Хутір (Поморянська с-щна р. Пмр) ^ Корінцевий, Лани Німецькі (Прибужанівська с. р. Кмб) ^ Лани, Леопольдин Великий (Хлівчанська с. р. Рвр) ^ Великий, Ляцке Мале (Ляцківська с. р. Злч) ^ Малий, Мазарня Бербеків (Полоничнянська с. р. Кмб) ^ Мазарня, Поріче-Любинське Грд ^ Поріччя, Поріччя Янівське Івф ^ Поріччя, Руда за Бугом (Рудо-Сілецька с. р. Кмб) ^ Руда, Руденко Ляцьке Лпт ^ Руденко, Рясно-Польське Лвв ^ Рясне, Сеньки Луг (Золочівська с. р. Злч) ^ Луговий, Сілець Беньків Кмб ^ Селець, УгерціНезабитівські Грд ^ Незабитівка, Чучмани Гумниські (Гумниська с. р. Бск) ^ Чучмани, Чучмани Заболотні (Верблянська с. р. Бск) ^ Заболотне, Язениця Руська Кмб ^ Ясениця. Кілька складених ойконімів були замінені складними: Кам'янка Буди (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ Будокам'янка, Кам'янка Гола Мгр ^ Голокам'янка, Кам'янка Криве (Кам'янськоНовівська с. р. Мгр) ^ Кривокам'янка, Кам'янка Нова Мгр ^ Нова Кам'янка, Кам'янка Пильце (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ Пильнокам'янка.

Трансформацій зазнали також найменування, що відображали польську топонімічну традицію творення складених назв, коли супровідний компонент (прикметник) стоїть після опорного географічного терміна (Витків Новий Рдх ^ Новий Витків, Витків Старий Рдх ^ Старий Витків, Глібовичі Великі Ббр ^ Великі Глібовичі, Грибовичі Великі Лвв ^ Великі Грибовичі, Грибовичі Малі Лвв ^ Малі Грибовичі, Грушка Велика (Зубово-Мостівська с. р. Кмб) ^ Велика Грушка, Грушка Мала (Зубово-Мостівська с. р. Кмб) ^ Мала Грушка, Гута Зелена (Потелицька с. р. Рвр) ^ Зелена Гута, Долини Великі (Потелицька с. р. Рвр) ^ Великі Долини, Долини Малі (Потелицька с. р. Рвр) ^ Малі Долини, Дорошів Великий Клк ^ Великий Дорошів, Дорошів Малий Клк ^ Малий Дорошів, Збоїська Нові Лвв ^ Нові Збоїща, Збоїська Старі Лвв ^ Старі Збоїща, Калинка Велика (Керницька с. р. Грд) ^ Велика Калинка, Калинка Мала (Керницька с. р. Грд) ^ Мала Калинка, Колодно Велике Кмб ^ Велике Колодне, Кривчичі Великі Внн ^ Великі Кривчиці, Кривчичі Малі Внн ^ Малі Кривчиці, Ланки Малі Ббр ^ Малі Ланки, Лодина Нова (Ямненська с. р. Нвм) ^ Нова Лодина, Любинь Великий Грд ^ Великий Любінь, Любинь Малий Грд ^ Малий Любінь, Майдан Старий Лпт ^ Старий Майдан, Макари Великі (Салашівська с. р. Нмр) ^ Великі Макари, Макари Малі (Салашівська с. р. Нмр) ^ Малі Макари, Милятин Новий Нвм ^ Новий Милятин, Милятин Старий Нвм ^ Старий Милятин, Передмістя Велике (Потелицька с. р. Рвр) ^ Велике Передмістя, Передмістя Мале (Потелицька с. р. Рвр) ^ Мале Передмістя, Передримихи Великі Клк ^ Великі Передримихи, Переліски Великі (Заболотецька с. р. Пнк) ^ Великі Переліски, Переліски Малі (Заболотецька с. р. Пнк) ^ Малі Переліски, Підліски Малі Лвв ^ Малі Підліски, Увин Новий (Увинська с. р. Лпт) ^ Новий Увин).

Були й такі ойконіми, які перейменовувалися з огляду на негативну конотацію або через немилозвучність (Брухналь Явр ^ Терновиця, Голоти (Коропецька с. р. Пмр) ^ Золотий Потік, Жбадин (Тучапська с. р. Грд) ^ Молошки, Жлоби (Кривчицька с. р. Внн) ^ Подолянський, Кадлубиська Пнк ^ Лучківці, Пархач Вмс ^ Межиріччя, Пердуни (Залузька с. р. Явр) ^ Долина, Псарі (Подусільнянська с. р. Пмр) ^ Залісний, Риків Злч ^ Поляни, Скажениця (Жуківська с. р. Пмр) ^ Роздоріжний, Скопці (Двірецька с. р. Вмс) ^ Смолярня, Хами (Крехівська с. р. Жвк) ^ Крута Долина, Цунів Івф ^ Заверещиця, Шахрайка (Ванівська с. р. Вмс) ^ Карпівка).

Формант -иськ-о у ряді назв змінювався на -ищ-е: Вежеська (Корсівська с. р. Брд) ^ Вежище, Гутисько Ббр ^ Гутище, Гутисько (Ражнівська с. р. Брд) ^ Гутище, Гутисько (Фійнянська с. р. Жвк) ^ Гутище, Гутисько (Глуховецька с. р. Щрц) ^ Гутище, Гутисько-Бродська Пнк ^ Гутище-Брідське, Двориська (Яструбичівська с. р. Рдх) ^ Дворище, Корчмисько (Смільнівська с. р. Брд) ^ Корчмище, Літовисько Пнк ^ Літовище, Раковиська (Холоївська с. р. Рдх) ^ Раковище.

Окремо слід вказати на перейменування двох поселень з назвою Село (Село (Кулявська с. р.) ^ Волиця, Село (Любельська с. р.) ^ Новоселівка) і чотирьох з назвою Заріка (Заріка (Боровська с. р.) ^ Вуглярка, Заріка (Бутинська с. р. ) ^ Долинівка, Заріка (Пристанська с. р.) ^ Круглик, Заріка (Боянецька с. р.) ^ Старосілля) у Великомостівському районі. Імовірно, це було зроблено з метою позбутися повторів (тому, наприклад, було перейменовано Селисько Явр ^ Оселя; Селисько Внн залишили), або для того, щоб уникнути дублювання топонімів та денотатів (Хутір (Свидницька с. р. Крк) ^ Благодатний).

Ряд топонімів були змінені з невідомих нам причин: Колк (Холоївська с. р. Рдх) ^ Вербівка, Остобіж Рвр ^ Острівок, Рата Рвр ^ Підгородне, Солісок (Пристанська с. р. Вмс) ^ Залісок, Унів Прм ^ Міжгір'я.

Важливо зауважити, що реально перейменованих в середині 1940-х рр. поселень Львівської області було значно більше, аніж зафіксовано в указі 18 липня 1946 р. Зміненими ці назви фіксує довідник адміністративного устрою 1947 р. Усіх їх (за поодинокими винятками) можемо розділити на три групи:

1. реномінації на основі заміни місцями опорного і супровідного компонента: Вільшаниця Велика Крс ^ Велика Вільшаниця, Вільшанка Мала Крс ^ Мала Вільшанка, Нагірці Малі Нвм ^ Малі Нагірці, Передримихи Малі (Блищиводська с. р. Клк) ^ Малі Передримихи, Підліски Великі Нрч ^ Великі Підліски, Полюхів Великий Глн ^ Великий Полюхів, Полюхів Малий Прм ^ Малий Полюхів, Яричів Старий Нрч ^ Старий Яричів;

2. на базі заміни складених і прийменникових конструкцій простими: Kolonia Kertyna ^ Кертинів (Добростанівська с. р. Івф), Lubeszka Wolochowa ^ Любешка Ббр, Monastyrek Brodzki ^ Монастирок Брд, Nowosiolki Liskie ^ Новосілки Нвм, Pod Marancowg ^ Маранцова (Білецька с. р. Пмр), Ruda Turyniecka ^ Руда (Туринківська с. р. Вмс), Ruda Wroblaczynska ^ Руда (Вороблячинська с. р. Нмр), Ulicko Zar^bane ^ Зарубани (Улицько-Середкевичівська с. р.) Нмр, Zalesie-Lasowiki ^ Залісся (Черницька с. р. Пдк). В одному випадку проста назва замінювалася складеною (Mielniki (Mlynki) ^ МлинкиМазурські (Дубровицька с. р. Івф)).

3. внаслідок незначних змін у назвах могли виникнути в результаті одруківок і в новому вигляді складно піддавалися однозначним тлумаченням (Cytula ^ Питуля (Кунинська с. р. Жвк), Grabowa ^ Грубове (Побіцька с. р. Олс), Macoszyn ^ Моцошин Жвк, Mazarnia Karanska ^ Мазарня-Коравська Кмб, Mlyny ^ Лемени (Вінничківська с. р. Внн), Perwiatycze ^ Перев'ятичі Скс, Pienki ^ Пленьки (Розважівська с. р. Олс), Podrz^sna ^ Підрісне (Карачинівська с. р. Івф), Rozworzany ^ Розваряни Глн, Styborowka ^ Стибирівка Пдк, Sufraganka ^ Шуфраченко (Сердицька с. р. Щрц), Sulimy ^ Стрини (Липницька с. р. Мгр), Szajnogi (Szajnohy) ^ Шийноги Рдх, Szalaszka (Salaszka) ^ Сталашка (Боратинська с. р. Пдк)), або ж набували нового значення (Chrestyk ^ Хрестини (Кулявська с. р. Вмс), Dziaczki ^ Яцьки (Гійченська с. р. Рвр), Gnojnice ^ Глиниці Крк, Horany ^ Орани (Пониквянська с. р. Пнк), Mlynowce (Mlynowiec) ^ Малинівка (Унівська с. р. Прм), Natrunki ^ Наумки (Домашівська с. р. Рвр), Panczyszyny ^ Пальчишини (Лавриківська с. р. Мгр), Pukasy (Puszkary) ^ Покоси (Улицько-Середкевичівська с. р. Нмр), Przystawalki ^ Переставки (Утішківська с. р. Крс), Rehdorf (Sarnowka) ^ Серпівка (Туринківська с. р. Вмс), Tarlowka ^ Тернівка (Дунаївська с. р. Пмр), Tricholinki ^ Стріхалюки (Підкамінська с-щна р. Пдк), Wojciechowice ^ Утіховичі Прм, Zawelyki ^ Завірюки (Волицька с. р. Рвр)).

Іноді трансформації у офіційному написанні топонімів практично не призводили до зміни їх значення (Chomeczki ^ Хомичі (Молошковичівська с. р. Явр), Chreniow ^ Хрінів Нвм, Czyszki ^ Чишків Олс, Grobla ^ Гребелька (Оселівська с. р. Явр), Lasy ^ Лісок (УлицькоСередкевичівська с. р. Нмр), Pogorzelisko ^ Погорисько Мгр, Przegnojow ^ Прогноїв Глн, Sosninka ^ Сосни (Суховольська Пдк), Spodyny ^ Спідини (Пиратинська с. р. Мгр), Stesy (Stecy) ^ Степа (Вороблячинська с. р. Нмр), Wolczuchy ^ Вовчухів Грд, Zyrawka ^ Жирівка Скн).

В поодиноких випадках нова назва була калькою старої (Josefowka ^ Йосипівка (Кудирявецька с. р. Нвм)), або ж узагалі ніяк з нею не пов'язана (Pierduny ^ Долини (Староярська с. р. Нмр), Ksawerowka ^ Романівка (Тартаківська Друга с. р. Скс)).

Оцінюючи мотивацію для проведення цієї кампанії, можна виокремити кілька основних причин таких дій республіканського керівництва. Перемога у виснажливій війні спричинила небувалий злет патріотизму, який підтримувався на державному рівні. З високих трибун та газетних шпальт лунала і розповсюджувалася пропаганда про безумовний пріоритет усього вітчизняного над іноземним. На ґрунті подібного суспільного дискурсу у другій половині 40-х рр. виникла, зокрема, кампанія «боротьби з космополітизмом», а також явище масових фальсифікацій, що мали на меті підкреслити фундаментальну роль вітчизняної науки.

«Радянський народ-переможець» надалі протистояв колективному ворогу. Після розгрому нацистів та їх союзників цю роль на себе знову перебрали капіталістичні держави. Ліквідація топоніміки, мотивованої питомо німецькою («нацистською») та польською («пансько- буржуазною») лексикою і впровадження української, мала на меті ідеологічну перемогу над символами минулого життя та утвердження нового.

Окрім встановлення причин, не менш важливе питання полягає у тому, на кого опиралося республіканське керівництво у веденні кампанії. З кого формувалися ініціативні групи? Хто пропонував саме перелічені вище назви до перейменування, а не інші? Відповіді на ці питання дають два документи, що зберігаються у фонді Виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих Державного архіву Львівської області1. Один із них містить списки населених пунктів (за районами) із пропозиціями щодо перейменувань у формі нотаток. В іншому зібрані листи-звернення голів райвиконкомів з варіантами реномінацій у підконтрольних районах. У останніх причини необхідності перейменування роз'яснені через тлумачення назв - тих, які варто замінити і тих, що слід присвоїти. Листи укладені у довільній формі, написані на аркушах та обривках паперу, листах з учнівських зошитів. Датовані вони березнем- червнем 1946 року.

Тлумачення назв у зверненнях апелююють до народної етимології (найбільш популярними були версії про походження від прізвищ поміщиків чи першопоселенців), місцевих переказів або «історичних документів». На підставі цього можемо зробити висновок, що листи голів райвиконкомів ймовірно укладалися на підставі таких же листів очільників сільрад. Окремі пропозиції висловлювали самі ж керівники районних виконавчих комітетів. Будучи найчастіше не місцевими, вони висловлювали сумнівні з точки зору діалектології аргументи

Часто чиновники пропонували ідеологічно мотивовані варіанти.

Аналіз пропозицій дозволяє класифікувати їх наступним чином. Мотиваційна база нових найменувань відапелятивного походження була пов'язана із породами дерев (Баджеги (Лісовська с. р. Явр) ^ Соснівка, Батиїв (Кубинської с. р. Лпт) ^ Яблунівка, Брюховичі Лвв ^ Соснівка, Вулька Коз'я (Вінничківська с. р. Внн) ^ Яблунівка, Вулька Третя (Чишківська с. р. Внн) ^ Соснівка, Галасі (Замочківська с. р. Жвк) ^ Калинівка, Германівка (Великоколоднянська с. р. Клк) ^ Березівка, Голоско Велике Лвв ^ Дубівка, Грабська (Любешківська с. р. Ббр) ^ Вільхівка, Демня (Дунаївська с. р. Пмр) ^ Дубина, Жидовичі Прм > Яблунівка, Збоїська Старі Лвв ^ Вишнівка, Зіболки Клк ^ Дубівці, Івашково (Заліська с. р. Злч) ^ Вільшана, Колонія (Добряницька с. р. Прм) ^ Вишники, Колонія (Зимно-Відківська с. р. Лвв) ^ Березівка, Колонія (Риківська с. р. Злч) ^ Березів[ка?] або Вишиньки, Ксьондзи (ВількоМазовецька с. р. Рвр) ^ Вільшанка, Мазурчина (Мало-Ланківська с. р. Ббр) ^ Соснівка, На Досейнах (Гутиська с. р. Ббр) ^ Діброва, Осова (Туринківська с. р. Вмс) ^ Дубина, Парцеляція (Басівська с. р. Скн) ^ Березівка, Рясна-Руська Лвв ^ Вербівка, Село (Двірецька с. р. Вмс) ^ Вишнівка, Сіньки-Луг (Бенівська с. р. Злч) ^ Вербівка, Сороки (Замочківська с. р. Жвк) ^ Березина, Сороки Львівські Лвв ^ Діброва, Унтервальден (Альфредівська с. р. Глн) ^ Яблунівка, Юзефин (Михайлівська. с. р. Рвр) ^ Соснівка, Язениця Руська Кмб ^ Соснівка) та назвами для окреслення їх скупчення (Броніславівка (Плугівська с. р. Злч) ^ Ліснівське, Вигін (Двірецька с. р. Вмс) ^ Корчунок, Волиця Радванецька (Радванцівська с. р. Рдх) ^ Узлісся, Гартфельд (Речичанська с. р. Івф) ^ Садки, Дорнфельд (Горбачівська с. р.) ^ Садки, Заріка (Двірецька с. р. Вмс) ^ Зелений Гай, Ксьондзи (Вілько-Мазовецька с. р. Рвр) ^ Садки, Людвін (Вінничківська с. р. Внн) ^ Ліски, Ляцьке Злч ^ Зелена Діброва, Ляшки Королівські Глн ^ Ліски, Сілець Беньків Кмб ^ Зелений Гай, Скоморохи Колонія (Скоморохська с. р. Скс) ^ Садки, Феліксівка (Спаська с. р. Нвм) ^ Лісне, Фе- рдинанівка (Ставчанська с. р. Скн) ^ Ліски1).

Запропоновані номінації походили також від найменувань форм рельєфу (Бірки Янівські Лвв ^ Розділля, Жлоби (Кривчицька с. р. Внн) ^ Поділ, Заріка (Бутинська с. р. Вмс) ^ Широка Долина, Казимирівка (Підлипецька с. р. Злч) ^ Степний, Людвина (Рогізнянська с. р. Явр) ^ Гірний, На Горах (Гринівська с. р. Ббр) ^ Зеленогір'я, Парцеляція (Бартатівська с. р. Грд) ^ Поділки, Фалькенштайн (Сороківська с. р. Щрц) ^ Гірка, Фільварки Мгр ^ Долина, Шкаляндрина (Великоглібовицька с. р. Ббр) ^ Ясна Поляна), водойм та узбереж (Бургтгаль (Галичанівська с. р. Грд) ^ Джерельня, Вулька Друга (Чишківська с. р. Внн) ^ Бережнівка [«такий розположений над берегом потока»], Кимир Прм ^ Білобережне, Псари (Подусільнянська с. р. Пмр) ^ Криничний [«значить розташований де є криниці /источники/»], Фелікса (Витків-Старівська с. р. Рдх) > Стави), сільськогосподарських угідь (Гелетії (Пиратинська с. р. Мгр) ^ Лани, Колонія (Дев'ятирська с. р. Рвр) ^ Лани, Феліксівка (Стрептівська с. р. Нвм) ^ Польовий), вказували на присутні інфраструктура та інші значущі об'єкти (Белз (Свірзька с. р. Ббр) ^ Майдан [«місце зборів єврейського населення розташоване в центрі села Свірж»], Кемпа (Забавська с. р. Рдх) ^ Табір, Лончки Лвв ^ Санаторне, Під Милевом (Гринівська с. р. Ббр) ^ Гаївка, Райхенбах (Красівська с. р. Щрц) ^ Вапнярка, Рата Рвр ^ Заводське [«на терені с/р розташовані заводи лісопильний, спиртовий, водяний млин»], Рясна-Польська Лвв ^ Залізничне). Назва могла характеризувати поселення його розміри, час появи та стан жител (Колонія (Підсоснівська с. р. Ббр) ^ Нове Село, Мозберг (Підлубська с. р. Явр) ^ Погоріле, Прусинів Рвр ^ Довге, Феліксівка (Спаська с. р. Нвм) ^ Халупки), його ґрунти (Брухналь Явр ^ Пісківка, Вілька Мазовецька Рвр ^ Піщанка / Пісчани / Пісчанка, Жидовичі Прм ^ Камінька, Конопниця Лвв ^ Мокре, Осткова (Корчинська с. р. Рдх) ^ Пісковий, Парцеляція (Долинянська с. р. Грд) ^ Білоглинне), число насаджень (Парцеляція (Пустомитівська с. р. Скн) ^ Зелене, Шинів (Дмитровичівська с. р. Внн) ^ Зелений), розташування, в т. ч. відносно водойм, лісів, шляхів, адміністративних меж, форм рельєфу тощо (Айзенген (Дев'ятирська с. р. Рвр) ^ Прикордонне, Айнзідель (Сердицька с. р. Щрц) ^ Придорожне, Амрози (Монастироцька с. р. Злч) ^ Високе, Білка Королівська Нрч ^ Білка Долішня, Білка Шляхетська Нрч ^ Білка Горішня [«по річці Полтва одне вижче, друге нижче»], Бірки Домініканські Лвв ^ Міжгір'я, Боб'ятин (Боб'ятинська с. р. Скс) ^ Дальний, Буди-Хилецькі (Стінківська с. р. Крс) ^ Підгір'я, Вейсманівка (Завидовичівська с. р. Грд) ^ Залісне, Ветрикуші (Кулявська с. р. Вмс) ^ Завишня, Воля-Гамулецька Лвв ^ Середнє, Горбків Колонія (Горбківська с. р. Скс) ^ Залісне, Джинджирівка (Сілецька с. р. Вмс) ^ Підпарне, Жидовичі Прм > Підкамінна, Журі (Полянська с. р. Жвк) ^ Міжгір'я, Зафоса (Желехівська с. р. Нвм) ^ Зарічна, Кам'янка Пільце (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ Зарічка, Коньба (Дернівська с. р. Кмб) ^ Заріччя, Кореличі Прм ^ Загірне, Мале Голе (Голе-Равська с. р. Рвр) ^ Задолина або Задолинний, Миці (Кореличівська с. р. Прм) ^ Міжлісся, Парцеляція (Велико-Підліська с. р. Нрч) ^ Загір'я, Парцеляція (Липовецька с. р. Прм) ^ Задолина, Парцеляція (Липовецька с. р. Прм) ^ Залучне, Паци (Воле-Висоцька с. р. Жвк) ^ Підлісне, Перемилки (Смереківська с. р. Клк) ^ Підгір'я, Переспа Колонія (Переспівська с. р. Скс) ^ Придорожнє, Підбатиїв (Ляшківська с. р. Лпт) ^ Підліски, Погиблиця (Перемишлянська м. р. Прм) ^ Низово, Подусільна Прм ^ Залісне, Раковище (Холоївська с. р. Рдх) ^ Заболотне, Унтерберг (Вінниківська м. р. Внн) ^ Підгір'я, Феліксівка (Витків-Старівська с. р. Рдх) ^ Прилужжя, Фільварки Великі Брд ^ Пригородок, Фільварки Злч ^ Пригородок, Фільварки Малі Брд ^ Пригородок, Холоїв Рдх ^ Подорожне, Шенталь (Карачинівська с. р. Івф) ^ Придорожне, Юзефін (Михайлівська с. р. Рвр) ^ Заозерне, Ясна (Коросненська с. р. Прм) ^ Підлісся або Підгайок). Іноді нова назва мала емоційне забарвлення (Айнзідель (Сердицька с. р.) ^ Хороше, Ернсдорф (Ланівська с. р. Ббр) ^ Веселий, Страшне (Віжомлянська с. р. Явр) ^ Веселе1).

Низка відонімних найменувань була мотивована астіонімами і комонімами (найменуваннями сусідніх міст і сіл: Бургталь (Галичанівська с. р. Грд) ^ Городок Малий [«назва <...> колонії від слова город по німецька бург, тому що лежить біля Городка (райцентра). Городок (райцентр) за княжих часів звали Городок Сільний <...>. Добре було б сю назву Городок Сільний відновити, а Бургталь звати Городок Малий»], Воля Холоївська (Бабичівська с. р. Рдх) ^ Воля Бабицька, Вулька Перша (Чишківська с. р.) ^ Вілька Чишківська, Колонія (Гаївська с. р. Внн) ^ Гаї Нові, Колонія (Дев'ятирська с. р. Рвр) ^ Дев'ятир Новий, Колонія (Побужанська с. р. Бск) ^ Побужани Нові, Колонія (Риківська с. р. Злч) ^ Новориківка або Риків Новий, Ляшки Королівські Глн ^ Ляшки Глинянські, Парцеляція (Глинянська с. р. Скн) ^ Глинна Нова, Парцеляція (Долинянська с. р. Грд) ^ Долиняни Малі, Парцеляція (Пустомитівська с. р. Скн) ^ Пустомити Нові, Парцеляція (Сокольницька с. р. Скн) ^ Сокольники Нові ), мікротопонімами (назвами навколишніх урочищ, лісів, полів, лук, сіножатей тощо: Вулька Друга (Чишківська с. р. Внн) ^ Вілька Копанівська, Вулька Третя (Чишківська с. р. Внн) ^ Вілька Коп'ятинська, Горалі (Воле-Глиниська с. р. Крк) ^ Городок, Заріка (Боянецька с. р. Вмс) ^ Старе Село, Зимна Вода Лвв ^ Басівка [«належить до Басівського лісництва, якій названий по прізвищу поміщика Басівський»], Кальтвассер (Зимно-

Відківська с. р. Лвв) ^ Конопнище, Колонія (Риківська с. р. Злч) ^ Лапаївка, Парцеляція (Мужиловичівська с. р. Явр) ^ Куликівка, Пердуни (Залузька с. р. Явр) ^ Королин, Солтиси (Старичівська с. р. Явр) ^ Лозина або Лозине, Тирбіж (Лопушнянська с. р. Ббр) ^ Снігирів, Угерці Незабитівські Грд ^ Воля, Фелікса (Стрептівська с. р. Нвм) ^ Полове, Фелікса (Якимівська с. р. Нвм) ^ Яремова Гора, Фільварки (Магерівська с-щна р. Мгр) ^ Кобилки, Черлянське Передмістя Грд ^ Городище, Шлензаки (Грабівська с. р. Бск) ^ Острівський, Янчики (Іваниківська с. р. Крк) ^ Ямпіль). В меншій мірі номінації апелювали до давніх назв самих поселень (Брухналь Явр ^ Дукля, Буськ Бск ^ Бузьк, Фердинандівка (Ставчанська с. р. Скн) ^ Старий Запуст, Язениця Польська Кмб ^ Язениця Руденська, Язениця Руська Кмб ^ Язениця Забужанська).

Походили запропоновані ойконіми також від імен (Артурівка (Старосільська с. р. Ббр) ^ Тарасівка, Бальбудова (Стоківська с. р. Ббр) ^ Іванівка, Бенів Злч ^ Павлівка, Валова (Серниківська с. р. Ббр) ^ Богданівка, Дайтнарівка (Торгівська с. р. Пмр) ^ Богданівка, Казимирівка (Підлипецька с. р. Злч) ^ Іванів[ка?], Ляшки Муровані Лвв ^ Тарасівка, Парцеляція (Жовтанецька с. р. Клк) ^ Макарівка, Фільварки Злч ^ Петрівка) та прізвищ (Бернацька (Зіболківська с. р. Клк) ^ Бадзівка, Еренфельд (Блищиводська с. р. Клк) ^ Юркевичівка, Людвина (Рогізнянська с. р. Явр) ^ Гіраківка), причому йшлося не лише про місцевих жителів, а й про видатних осіб (Басівка Скн ^ Івано-Франкове, Білка Королівська Нрч ^ Ковпаківка, Германів (Германівська с. р. Нрч) ^ Шевченків, Годовиця Скн ^ Пушкін або Пушкінське, Милошевичі Скн ^ Шевченківське, Наварія Скн ^ Кіров або Кіровське, Пархач Вмс ^ Шевченкове, Кам'янка Пільце (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ ім. Франка, Пустомити Скн ^ Молотов або Молотовське, Риків Злч ^ Ворошилівка, Фільварки (Магерівська с-щна р. Мгр) ^ ім. Шевченка, Ферліївка Крс ^ Івано-Франківка).

Серед найменувань меморіального характеру виділяємо також назви-вшанування радянських солдат та в цілому Червоної Армії як структури (Кам'янка Криве (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) ^ Братський, Костиїв Лвв ^ Червоноармійське, Пелині (Старичівська с. р. Явр) ^ Червоний Боєць, Пруси Нрч ^ Червоноармійське, Сокольники Скн > Червоноармійське).

Ідеологічно мотивовані топоніми доповнювалися номінаціями, похідними від лексики з яскраво вираженим комуністичним і народно-визвольним підтекстом, а також патріотично забарвленої: Білка Шляхетська Нрч ^ Першетравневе (!), Вілявче (Стоківська с. р. Ббр) ^ Українка, Колонія (Дев'ятирська с. р. Рвр) ^ Нова Українка, Колонія (Яблонівська с. р. Бск) ^ Маївка, Криве (Кам'янськоНовівська с. р. Мгр) ^ Першотравневий, Лани Польські Кмб ^ Лани Українські, Лінденау (Липовецька с. р. Крк) ^ Вільний, Милятичі Скн ^ Перемога, Оброшин Скн ^ Жовтневе, Парцеляція (Глинянська с. р. Скн) ^ Червоний, Парцеляція (Сокольницька с. р. Скн) ^ Травневе, Свірж Прм ^ Українка, Село (Кулявська с. р. Вмс) ^ Воля, Семенівка Скн ^ Ново-Українка, Солтиси (Старичівська с. р. Явр) ^ Червоний, Шляхта (Липниківська с. р. Мгр) ^ Жовтневий1

У випадках, коли нову назву намагалися вигадати на основі старої, номінації формувалися за принципом кальки (Антося (Комарівська с. р. Брд) ^ Антонівка, Жидовичі (Жендовичі) Прм ^ Рядовичі [«польська назва від слова „женди" ряди»], Лончки Лвв ^ Лучки, Мацошин Жвк ^ Мачишин або Мачішин, ПоріччяЯнівське Івф ^ Іванівське, Тартак (СілецькоБеньківська с. р. Кмб) ^ Лісозавод, Теодорсгоф (Воле-Жовтанецька с. р. Клк) ^ Федірівка, Фійна Жвк ^ Хвойне, Янки (ВількоМазовецька с. р. Рвр) ^ Іванівка), співзвуччя (Вілька Поторицька Скс ^ Велика Поторицька, Вілька Роснівська Крк ^ Велика Роснівка, Гої (Порубівська с. р. Нмр) ^ Гаї, Жидовичі Прм ^ Житовичі, Зарище (> згарище; Глинська с. р. Жвк) ^ Заріччя, Коросно Прм ^ Користно, Круки (Язенице-Руська с. р. Кмб) ^ Крюки, Льопи (Яструбківська с. р. Щрц) ^ Лебедів або Лебедівка, Осткова (Корчинська с. р. Рдх) ^ Осикова, Усвашкова (Заліська с. р. Злч) ^ Івашкова). Складену назву змінювали на складну або просту (Великі Гори (Лозинська с. р. Івф) ^ Великогір'я, Волоське Село (Чемеринецька с. р. Пмр) ^ Волоське, Грабник Хутір (Малополюхівська с. р. Пмр) ^ Грабник, Диберний Хутір (Шпиколосівська с. р. Пмр) ^ Диберний, Коло Гостинця (Страдчівська с. р. Івф) ^ Гостинне, Колонія Кут (Погориськівська с. р. Мгр) ^ Кутове, Лісовий Посьолок (Оброшинська с. р. Скн) ^ Лісовий, Лісовий Хутір (Ремезівцівська с. р. Пмр) ^ Лісовий, Мазів Хутір (Якторівська с. р. Глн) ^ Мазів, Малі Гори (Лозинська с. р. Івф) ^ Малогір'я, Первинська Вулиця (Дмитрівська с. р. Рдх) ^ Первинська, Пригота Хутір (Угорцівська с. р. Пмр) ^ Пригота, Присаково Хутір (Чижівська с. р. Пмр) ^ Присаково, Торгів Село (Торгівська с. р. Пмр) ^ Торгів, Угорці Село (Угорцівська с. р. Пмр) ^ Угорці, Хомина Хутір (Білецька с. р. Пмр) ^ Хомина, Хутір Запуст (Воле-Глиницька с. р. Крк) ^ Запуст, Чижів Село (Чижівська с. р. Пмр) ^ Чижів, Яблонів Хутір (Білківська с. р. Пмр) ^ Яблонів, Ясьове Шанове (Керницька с. р. Грд) ^ Шанове, або ж навпаки з простої створювали складну чи дволексемну конструкцію (Деревня (Деревнянська с. р. Вмс) ^ Стара Деревня, Село (Двірецька с. р. Вмс) ^ Старе Село, Чорне (Великоглібовицька с. р. Ббр) ^ Чорнолісся).

Оцінюючи запропоновані і затверджені варіанти, можемо зробити висновок, що більшість ойконімів ідеологічного характеру були відкинуті. Натомість назви мотивовані апелятивами та мікротопонімами приймалися до уваги. Як правило, вони були доволі примітивними, похідними від загальновживаної лексики на позначення форм рельєфу, назв поширених порід дерев тощо. Після подібної масової реномінації топонімічний ландшафт регіону втрачав значну частину свого смислового навантаження та колорит. Нові назви сіл та хуторів часто були однаковими, оскільки не узгоджувалися між головами райвиконкомів, а в органах влади вищого рівня на це не завжди звертали увагу. Кілька затверджених номінацій дублювалася навіть в рамках одного району.

Висновки

Таким чином, в результаті масштабної кампанії перейменувань населених пунктів України, яка була проведена невдовзі після завершення Другої світової війни (весною та влітку 1946 р.), змінили свої назви тисячі міст, смт, сіл та хуторів по всій республіці. У Львівській області на підставі указу Президії Верховної Ради УРСР від 18 липня 1946 р. нові найменування отримали 313 поселень. Кампанія була безпрецедентною - в СРСР ні до, ні після не проводилися подібні реномінації в республіканському масштабі.

Переліки населених пунктів для перейменування формувалися на підставі пропозицій, що скеровували у обласні органи влади голови районних виконавчих комітетів у формі записок довільного характеру. Реномінації у них обґрунтовувалися апеляцією до народної етимології та місцевих переказів, які часто не мали реального підґрунтя (приміром, складні в тлумаченні назви часто трактувалися як похідні від прізвищ польських поміщиків). Аналіз пропозицій дозволяє виокремити два способи реномінації:

1. нові, не пов'язані з існуючими, ойконіми, мотивовані апелятивами (назвами форм рельєфу, порід дерев та найменувань їх скупчень, об'єктів інфраструктури і т. д.), іменами та прізвищами (письменників, радянських вождів та воєначальників тощо), назвами сусідніх міст, сіл та урочищ і т. д.;

2. назви, створені на базі існуючих методами кальки, перетворення дволексемних ойконімів в однолексемні і навпаки, завдяки використанню схожої за звучанням лексики тощо.

Значна частина пропозицій, в т. ч. радикальні перейменування ідеологічного характеру, була відкинута. З'ясовано, що реномінація торкнулася головним чином назв, які вказували на присутність національних меншин в регіоні (поляків, німців тощо), а отже - мотивованих лексикою відповідних мов. Заміні підлягали найменування з негативною конотацією, похідні від етнонімів, зарубіжних топонімів. Аналіз довідкових матеріалів вказує на те, що реально нові назви отримали значно більше населених пунктів (ще 61), аніж було згадано в указі.

Основну мотивацію кампанії вбачаємо в необхідності утвердження топонімії, мотивованої питомо українською лексикою на фоні небувалого росту повоєнного патріотизму (принцип «радянський народ - народ-переможець»). Насправді ж затверджені номінації, які базувалися на загальновживаній лексиці (ойконіми були мотивовані назвами форм рельєфу, порід дерев, сільськими мікротопонімами тощо) привели до вихолощення смислового навантаження та втрати колориту місцевого топонімікону, в основі якого лежало міжетнічне різнобарв'я регіону. Не будучи узгодженими між очільниками райвиконкомів, нові (часто примітивні) найменування, на зразок Млинівки чи Іванівки, нерідко дублювалися. Повтори зустрічалися навіть в рамках одного району. Зворотній процес повернення історичних найменувань Львівської області мав місце у кінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст.

повоєнний патріотизм радянський топонімія

References

1. Girich Ya. Perejmenuvannya mist Ukrayini u zv'yazku z procesom dekomunizaciyi (2015 - 2016 rr.) // Socium. Dokument. Komunikaciya . Senya : Istorichni nauki. 2017. Vip. 3. S. 95-101.

2. Gomanyuk M. Dekomunizacijni modeli perejmenuvannya naselenih punktiv Pivdnya Ukrayini (na prikladi Hersonskoyi oblasti) // Naukovij visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu. Seriya : Geografichni nauki. 2017. Vip. 6. S. 30-37

3. Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti (dali - DALO). F. R-221, op. 2, spr. 1773, 75 ark. (Spiski silrad ta naselenih punktiv Lvivskoyi oblasti).

4. DALO. F. R-221, op. 2, spr. 1832, 155 ark. (Dokumenti pro administrativno-teritorialnij podil oblasti i zmini v nomu v zv'yazku z vstanovlennyam derzhavnogo kordonu mizh SRSR i PNR z dannimi pro kilkist naselennya v zminenih rajonah; pro utochneni i zmineni nazvi naselenih punktiv oblasti; pro perejmenuvannya Lvivskogo rajonu v Bryuhovickij i spisok zaviduyuchih miskrajvno (rozporyadzhennya, listi, spiski)).

5. Dovidnik zmin v administrativno-teritorialnomu ustroyi ta perejmenuvan naselenih punktiv Lvivskoyi oblasti u 1931-1941 ta 1944-1989 rr. / Uporyad. E. Bugera i V. Klyuvak. Lviv, 2008. Ch. 1. 150 s.

6. Zakon Ukrayini «Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional-socialistichnogo (nacistskogo) totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki» [Elektronnij resurs]. - Verhovna Rada Ukrayini. - Rezhim dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/317-19 (18.06.2020).

7. Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR: V 26 t. K., 1968. T. 14: Lvivska oblast / Red. kol. tomu: V. Malanchuk (gol. redkol.), P. Paster (vidp. sekr. redkol.) ta in. 980 s.

8. Kasim G. Perejmenuvannya v toponimiyi Odeshini yak naslidok dekomunizaciyi: rezultati j problemi // Slov'yanskij zbirnik. 2019. Vip. 23. S. 7-17.

9. Kravchenko L. Perejmenuvannya suchasnih ukrayinskih ojkonimiv // Ukrayinske movoznavstvo. 2018. Vip. 1. S. 135-151.

10. Maslov V. Pereimenovanie rajonnyh centrov Kaliningradskoj oblasti v 1946 godu // Vestnik Baltijskogo federalnogo universiteta im. I. Kanta. Seriya: Gumanitarnye i obshestvennye nauki. Kaliningrad, 2014. Vyp. 12. S. 58-69.

11. Michuda V. Administrativno-teritorialnij podil Ukrayinskoyi RSR (druga polovina 40-h - 60-ti roki HH st.) // Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi. 2016. Vip. 38. S. 131-135.

12. Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini «Pro perejmenuvannya mista Nesterov ta Nesterovskogo rajonu Lvivskoyi oblasti» // Vidomosti Verhovnoyi Radi (dali - VVR) Ukrayini. 1991. № 51. S. 723.

13. Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini «Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv» [Elektronnij resurs]. - Verhovna Rada Ukrayini. - Rezhim dostupu: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1377-19#Text (18.06.2020).

14. Postanova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini «Pro vidnovlennya kolishnih najmenuvan okremim naselenim punktam Lvivskoyi oblasti» // VVR Ukrayini. 1993. № 29. S. 319.

15. Postanova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini «Pro vidnovlennya selam Hmilove Brodivskogo ta Rubanivka Gorodockogo rajoniv Lvivskoyi oblasti kolishnih najmenuvan» // VVR Ukrayini. 1993. № 6. S. 46.

16. Postanova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini «Pro perejmenuvannya mista Nesterov ta Nesterovskogo rajonu Lvivskoyi oblasti» // VVR Ukrayini. 1991. № 49. S. 700.

17. Postanova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini «Pro utochnennya nazv deyakih naselenih punktiv Lvivskoyi oblasti» // VVR Ukrayini. 1992. № 26. S. 374.

18. Rishennya vikonavchogo komitetu Lvivskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ vid 19 veresnya 1989 roku // VVR URSR. 1989. № 43. S. 618-619

19. Rishennya vikonavchogo komitetu Lvivskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ vid 18 grudnya 1990 roku // VVR Ukrayini. 1992. № 9. S. 251-253.

20. Rishennya Lvivskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ vid 21 grudnya 1992 roku // VVR Ukrayini. 1993. № 16. S. 431.

21. Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 14 dekabrya 1944 goda «0 pereimenovanii rajonov i rajonnyh centrov Krymskoj ASSR»; Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda «0 pereimenovanii selskih Sovetov i naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti»; Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 18 maya 1948 goda «0 pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti» [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu: http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/3//3890/3890652_Pereimenovaniya_naselyonnuyh_punktov_Kruyma .txt (18.06.2020).

22. Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 14 dekabrya 1944 goda «0 pereimenovanii rajonov i rajonnyh centrov Krymskoj ASSR»; Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda «0 pereimenovanii selskih Sovetov i naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti»; Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 18 maya 1948 goda «0 pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti» [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu: http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/3//3890/3890652_Pereimenovaniya_naselyonnuyh_punktov_Kruyma .txt (18.06.2020).

23. Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini «Pro vidnovlennya selu Yasenivka Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti kolishnogo najmenuvannya Yaktoriv» // VVR Ukrayini. 1991. № 49. S. 699.

24. Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR «Pro vidnovlennya deyakim naselenim punktam Lvivskoyi oblasti kolishnih najmenuvan» // VVR URSR. 1991. № 15. S. 184.

25. Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR «Pro utochnennya najmenuvannya selisha miskogo tipu Medenicya Lvivskoyi oblasti» // VVR URSR. 1989. № 45. S. 620.

26. Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR «Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih rad i naselenih punktiv Lvivskoyi oblasti» // VVR URSR. 1947. № 9-10. S. 8-21.

27. Ukrayinska RSR: Administrativno-teritorialnij podil: na 1 veresnya 1946 roku. Vid. pershe / Vidp. red. M. F. Popivskij. K., 1947. 1064 s.