Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924-1925 роках

Виклад основного матеріалу

Одними з перших владних низових структур «нової формації» 1920-х років на селі були комнезами. Пізніше розпочався процес створення колгоспів та радгоспів. У «проміжку» між цими інституціями знаходилась система сільських виконавців. Досліджуючи структуру державної влади цього періоду, С. Кульчицький та І. Єфіменко зазначали: «Майже одночасно зі зникненням з лав державних службовців комнезамівців з'явилася ще одна категорія службовців, відповідальних за виконання державної політики на селі, - сільські виконавці» [1, с. 263].

Дана тема майже не вивчена ані на державному, ані на регіональному рівнях. Пояснення терміну «сільські виконавці» відсутнє навіть у енциклопедичних виданнях. Невелика за обсягом стаття «Сільські виконавці» розміщена у другому томі «Історії державної служби в Україні» [1, с. 263-266]. Поодинокі згадки про застосування інституту сільських виконавців на виконання повноважень органів міліції наводяться, зокрема, у виданні А. Тимченко [2] та статті В. Бондар [3]. Більш детально дана тема розкрита в статті В. Дубовика «Еволюція охорони права у вітчизняних територіальних громадах» [4].

Використовуючи нормативні документи 1924 року та документи Державного архіву Сумської області, автор статті намагається дослідити процес формування та функціонування системи сільських виконавців саме на Шосткинщині (на той час Шостенський район Новгород-Сіверського округу Чернігівської губернії) у період 1924-1925 років.

9 липня 1924 року вийшла постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради народних комісарів № 152 «Про сільських виконавців» [5, с. 340343]. Як зазначено в преамбулі даного нормативного документа, постанова приймалася «для того, щоб сільські ради успішно й вчасно виконували завдання в справі охорони громадського ладу, задля особистої й майнової безпеки громадян та впорядкування і розвитку громадської самодіяльності» [5, с. 340]. Сільських виконавців призначала сільська рада з числа сільських мешканців одного села «по черзі на речинець (строк, термін - О. К.) від 3-х до 4-х місяців». Кількісний склад визначався райвиконкомом у наступному розрахунку: молодших сільських виконавців одного на 10-15 дворів, старших сільських виконавців одного на 100-120 дворів [5, с. 340-341].

Сільськими виконавцями могли бути особи віком 18-45 років, які не позбавлені виборчих прав і не перебувають під судом і слідством (стаття 3 постанови). Окремою особливою вимогою до старших сільських виконавців було те, що вони «обов'язково повинні бути письменні» [5, с. 341].

У статті 4 постанови були визначені основні обов'язки сільських виконавців: «наглядати за додержанням, у обслуговуваному ними участку, громадського ладу й безпеки, затримувати й супроводжувати до сільради винних у злочинстві, виявляти неплатіїв податку, вручати окладні листи й оповістки, оповіщати мешканців свого участку про збори й розпорядження Сільради та Райвиконкому» [5, с. 341]. У разі виконання «міліцій- ських» обов'язків сільські виконавці підпорядковувалися безпосередньо начальнику міліції району [5, с. 341]. Посади сільських виконавців прирівнювалися до державних службовців. «Сільські виконавці, - вказувалося у постанові, - за невиконання своїх службових обов'язків відповідають як урядові особи». Але при цьому вони не отримували заробітної плати: «Сільські виконавці, виконуючи свої обов'язки порядком громадського відбутку, не дістають жодного утримання» [5, с. 341-342]. Виконуючи свої повноваження, сільські виконавці обов'язково повинні були мати при собі «видані сільрадою посвідчення про свою посаду» [5, с. 342].

Усі громадяни, що не підпадали під дію ст. 3 постанови, оподатковувалися «спеціальним збором», розмір якого встановлювали «губерніальні виконавчі комітети». Отримані таким чином кошти використовувалися на потреби сільської ради і йшли на оплату витрат «до охорони громадського ладу, особистої й майнової безпеки або на впорядкування відповідних сіл» [5, с. 342].

Єдиною своєрідно «пільгою» для сільвиконавців було те, що «жодних інших громадських відбутків... сільські виконавці протягом часу своєї служби на цих посадах, а також і шістьох місяців після цього - не несуть» [5, с. 342].

У прийнятій 12 жовтня 1924 р. постанові Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради народних комісарів № 279 «Про затвердження Положення про сільські ради» зверталася увага на повноваження сільських рад щодо сільських виконавців [6, с. 864-876]. Так, згідно підпункту 5 пункту А частини дев'ятої розділу ІІ до компетенції сільських рад належало: «призначати молодших і старших сільських виконавців, згідно з Положенням про них, а також призначати інших урядових осіб сільради» [6, с. 867]. Серед повноважень голови сільської ради в адміністративній галузі зазначалися наступні: «Безпосередньо керувати діяльністю молодших і старших сільських виконавців згідно з чинним про них Положенням» [6, с. 872]. сільський виконавець шосткинщина село

На початковій стадії запровадження інституту сільських виконавців безумовно виникало чимало організаційних питань. Чисельність перших обраних сільських виконавців «не дотягувала» до встановленої норми. Так, за результатами розгляду питання «О назначении сельских исполнителей» на засіданні Івотської сільської ради 5 жовтня 1924 р. було обрано лише 2 старших і 13 молодших виконавців [7, арк. 9]. Менш ніж за місяць чисельність виконавців в с. Івот значно зросла і станом на 02.11.1924 р. становила 10 старших і 48 молодших сільських виконавців [7, арк. 80].

З метою налагодження роботи виконавців на селі та надання відповідних роз'яснень щодо їх призначення була розроблена «Инструкция о порядке назначения и деятельности и обязанностях исполнителей, изданная во исполнение постановления ВУЦИК и СНК от 9.07.1924 года «О сельских исполнителях» (далі - Інструкція) [7, арк. 75-76 зв.]. Інструкція, підписана наркомом внутрішніх справ Балицьким та наркомом юстиції Рей- хелем, була надіслана до відділів міліції, які в свою чергу довели її до відома та керівництва сільських рад. Документ значно доповнював коло осіб, які могли бути обраними сільськими виконавцями, та дещо розширював їхні повноваження. Так, у відповідності до пункту 1 Інструкції до списків сільських виконавців могли включатися жінки та особи, що знаходилися під судом та слідством. Примітка 2 до п. 1 наголошувала, що «сельсовету предоставляется право в исключительных случаях назначать граждан из числа находящихся под судом и следствием, если таковые пользуются доверием» [7, арк. 75].

У відповідності до п. 6 Інструкції обрані на посаду сільські виконавці повинні були заноситись до спеціальних книг обліку, зразки яких надсилалися до сільських рад, та мати посвідчення. Окрім того зазначалося, що сільським виконавцям «выдается отличительный знак - повязка на правый рукав, с обозначением села и порядкового номера по списку» [7, арк. 76].

В Інструкції наводився перелік осіб, які звільнялися від обов'язків сільських виконавців. До їх числа належали голови і члени виконкомів, сільських рад, президій райвиконкомів і сількомнезамів, президій селянських комітетів взаємодопомоги, службовці радянських та кооперативних підприємств та закладів. Звільнялися від обов'язків сільських виконавців жінки за 2 місяці до пологів та після пологів на час кормління дитини, а також жінки, що мали дітей до 8-річного віку, при відсутності особи, що могла б за ними доглядати. Не призначалися сільськими виконавцями члени родин червоноармійців на термін їхньої служби в Червоній Армії. Окрему категорію «не» виконавців становили особи, що хворіли (на період тимчасової непрацездатності), та особи з фізичними вадами [7, арк. 75 зв.].

У відповідності до п. 25 Інструкції сільські виконав - ці при виконанні покладених на них повноважень несли відповідальність як посадові особи в дисциплінарному та карному порядку [7, арк. 76 зв.].

Інструкція ширше, ніж постанова, окреслювала коло повноважень сільських виконавців. У пункті 23 Інструкції зазначалося:

«На сельских исполнителей возлагается:

а) наблюдение за порядком и спокойствием в селении и принятие мер по восстановлению нарушенного порядка, наблюдение /.../ за чистотой и санитарным состоянием селения и исправным содержанием дорог;

б) сообщение предсельсовету и начальнику районной милиции о совершенных в их участках преступлениях, самоубийствах, найденных человеческих трупах и охрана их и всей обстановки положения вещей /./до прибытия милиции /.../;

в) сообщение председателю сельсовета и начальнику милиции района о всех прибывающих в селение посторонних гражданах, /.../ о случаях самогонно-варения, появление дезертиров и вообще о всех подозрительных /.../ лицах;

г) препровождение в сельсовет или милицию всех задержанных, конвоирование лиц, направляемых этапным порядком, до ближайшего совета;

д) наблюдение за выполнением населением противопожарных и вообще правил, предотвращающих несчастные случаи;

е) в случае возникновения пожаров наводнения и т.п. бедствий принять меры по борьбе с таковыми и спасение как людей, так и имущества;

ж) проведение заданий по привлечению населения к трудповинности для борьбы с пожарами, наводнениями и другими стихийными бедствиями;

з) сообщение предсельсовета о всех случаях появления в селениях эпидемических заболеваний;

и) содействие органам власти по наблюдению за тем, чтобы не проводилась порубка лесов, потрава полей, огородов, лугов и садов и сообщение о всех таких нарушениях /./ предсельсовета и начраймилиции;

к) оказание содействия милиции по наблюдению за порядком на ярмарках и базарах;

л) сопровождение до ближайшего селения ценностей, препровождаемых райисполкомами в окружной центр;

м) содействие подлежащим органам и выяснение не- платильщиков налогов/./;

н) объявление гражданам /.../ распоряжений органов власти, оповещение об общих собраниях, вручение окладных листов, повесток» [7, арк. 76-76 зв.].

Під час виконання окремих повноважень сільським виконавцям навіть надавалося право використовувати зброю, яке обумовлювалося винятковою необхідністю (для відсічі нападу на них, з метою охорони осіб від нападів, що загрожують їхньому життю, та спробі втечі заарештованого [7, арк. 76-76 зв.].

Співвідношення кількості дворів та чисельності сільських виконавців у населених пунктах Шосткинщини (січень 1925року)*