Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924-1925 роках

Дослідження процесу формування та функціонування системи сільських виконавців на Шосткинщині у період 1924-1925 років, аналіз їхньої чисельності. Визначення основних обов'язків сільських виконавців. Проблеми налагодження роботи виконавців на селі.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2021
Размер файла 62,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ СІЛЬСЬКИХ ВИКОНАВЦІВ НА ШОСТКИНЩИНІ У 1924-1925 РОКАХ

О.В. Кужельна

Анотація

У статті досліджується процес формування та функціонування системи сільських виконавців на Шосткинщині у період 1924- 1925років, проводиться аналіз їх чисельності. Наводяться списки сільських виконавців у розрізі населених пунктів району.

Ключові слова: сільські ради, сільські виконавці, Шосткинський район.

Аннотация

Кужельная Е.В. Введение системы сельских исполнителей на Шосткинщине в 1924-1925 годах

В статье исследуется процесс формирования и функционирования системы сельских исполнителей на Шосткинщине в период 1924-1925 годов, анализируется их численность. Приводятся списки сельских исполнителей по населенным пунктам района.

Ключевые слова: сельские советы, сельские исполнители, Шосткинский район.

Annotation

Kuzhelna О.У. Introduction of the system of rural executors in Shostka district in 1924-1925

In the article covers a process of forming and functioning of the system of rural executors is probed in Shostka district in 1924-1925, the analysis of their quantity is conducted. Lists over of rural performers of district are brought.

Key words: village soviets, rural executors, Shostka district.

Виклад основного матеріалу

Одними з перших владних низових структур «нової формації» 1920-х років на селі були комнезами. Пізніше розпочався процес створення колгоспів та радгоспів. У «проміжку» між цими інституціями знаходилась система сільських виконавців. Досліджуючи структуру державної влади цього періоду, С. Кульчицький та І. Єфіменко зазначали: «Майже одночасно зі зникненням з лав державних службовців комнезамівців з'явилася ще одна категорія службовців, відповідальних за виконання державної політики на селі, - сільські виконавці» [1, с. 263].

Дана тема майже не вивчена ані на державному, ані на регіональному рівнях. Пояснення терміну «сільські виконавці» відсутнє навіть у енциклопедичних виданнях. Невелика за обсягом стаття «Сільські виконавці» розміщена у другому томі «Історії державної служби в Україні» [1, с. 263-266]. Поодинокі згадки про застосування інституту сільських виконавців на виконання повноважень органів міліції наводяться, зокрема, у виданні А. Тимченко [2] та статті В. Бондар [3]. Більш детально дана тема розкрита в статті В. Дубовика «Еволюція охорони права у вітчизняних територіальних громадах» [4].

Використовуючи нормативні документи 1924 року та документи Державного архіву Сумської області, автор статті намагається дослідити процес формування та функціонування системи сільських виконавців саме на Шосткинщині (на той час Шостенський район Новгород-Сіверського округу Чернігівської губернії) у період 1924-1925 років.

9 липня 1924 року вийшла постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради народних комісарів № 152 «Про сільських виконавців» [5, с. 340343]. Як зазначено в преамбулі даного нормативного документа, постанова приймалася «для того, щоб сільські ради успішно й вчасно виконували завдання в справі охорони громадського ладу, задля особистої й майнової безпеки громадян та впорядкування і розвитку громадської самодіяльності» [5, с. 340]. Сільських виконавців призначала сільська рада з числа сільських мешканців одного села «по черзі на речинець (строк, термін - О. К.) від 3-х до 4-х місяців». Кількісний склад визначався райвиконкомом у наступному розрахунку: молодших сільських виконавців одного на 10-15 дворів, старших сільських виконавців одного на 100-120 дворів [5, с. 340-341].

Сільськими виконавцями могли бути особи віком 18-45 років, які не позбавлені виборчих прав і не перебувають під судом і слідством (стаття 3 постанови). Окремою особливою вимогою до старших сільських виконавців було те, що вони «обов'язково повинні бути письменні» [5, с. 341].

У статті 4 постанови були визначені основні обов'язки сільських виконавців: «наглядати за додержанням, у обслуговуваному ними участку, громадського ладу й безпеки, затримувати й супроводжувати до сільради винних у злочинстві, виявляти неплатіїв податку, вручати окладні листи й оповістки, оповіщати мешканців свого участку про збори й розпорядження Сільради та Райвиконкому» [5, с. 341]. У разі виконання «міліцій- ських» обов'язків сільські виконавці підпорядковувалися безпосередньо начальнику міліції району [5, с. 341]. Посади сільських виконавців прирівнювалися до державних службовців. «Сільські виконавці, - вказувалося у постанові, - за невиконання своїх службових обов'язків відповідають як урядові особи». Але при цьому вони не отримували заробітної плати: «Сільські виконавці, виконуючи свої обов'язки порядком громадського відбутку, не дістають жодного утримання» [5, с. 341-342]. Виконуючи свої повноваження, сільські виконавці обов'язково повинні були мати при собі «видані сільрадою посвідчення про свою посаду» [5, с. 342].

Усі громадяни, що не підпадали під дію ст. 3 постанови, оподатковувалися «спеціальним збором», розмір якого встановлювали «губерніальні виконавчі комітети». Отримані таким чином кошти використовувалися на потреби сільської ради і йшли на оплату витрат «до охорони громадського ладу, особистої й майнової безпеки або на впорядкування відповідних сіл» [5, с. 342].

Єдиною своєрідно «пільгою» для сільвиконавців було те, що «жодних інших громадських відбутків... сільські виконавці протягом часу своєї служби на цих посадах, а також і шістьох місяців після цього - не несуть» [5, с. 342].

У прийнятій 12 жовтня 1924 р. постанові Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради народних комісарів № 279 «Про затвердження Положення про сільські ради» зверталася увага на повноваження сільських рад щодо сільських виконавців [6, с. 864-876]. Так, згідно підпункту 5 пункту А частини дев'ятої розділу ІІ до компетенції сільських рад належало: «призначати молодших і старших сільських виконавців, згідно з Положенням про них, а також призначати інших урядових осіб сільради» [6, с. 867]. Серед повноважень голови сільської ради в адміністративній галузі зазначалися наступні: «Безпосередньо керувати діяльністю молодших і старших сільських виконавців згідно з чинним про них Положенням» [6, с. 872]. сільський виконавець шосткинщина село

На початковій стадії запровадження інституту сільських виконавців безумовно виникало чимало організаційних питань. Чисельність перших обраних сільських виконавців «не дотягувала» до встановленої норми. Так, за результатами розгляду питання «О назначении сельских исполнителей» на засіданні Івотської сільської ради 5 жовтня 1924 р. було обрано лише 2 старших і 13 молодших виконавців [7, арк. 9]. Менш ніж за місяць чисельність виконавців в с. Івот значно зросла і станом на 02.11.1924 р. становила 10 старших і 48 молодших сільських виконавців [7, арк. 80].

З метою налагодження роботи виконавців на селі та надання відповідних роз'яснень щодо їх призначення була розроблена «Инструкция о порядке назначения и деятельности и обязанностях исполнителей, изданная во исполнение постановления ВУЦИК и СНК от 9.07.1924 года «О сельских исполнителях» (далі - Інструкція) [7, арк. 75-76 зв.]. Інструкція, підписана наркомом внутрішніх справ Балицьким та наркомом юстиції Рей- хелем, була надіслана до відділів міліції, які в свою чергу довели її до відома та керівництва сільських рад. Документ значно доповнював коло осіб, які могли бути обраними сільськими виконавцями, та дещо розширював їхні повноваження. Так, у відповідності до пункту 1 Інструкції до списків сільських виконавців могли включатися жінки та особи, що знаходилися під судом та слідством. Примітка 2 до п. 1 наголошувала, що «сельсовету предоставляется право в исключительных случаях назначать граждан из числа находящихся под судом и следствием, если таковые пользуются доверием» [7, арк. 75].

У відповідності до п. 6 Інструкції обрані на посаду сільські виконавці повинні були заноситись до спеціальних книг обліку, зразки яких надсилалися до сільських рад, та мати посвідчення. Окрім того зазначалося, що сільським виконавцям «выдается отличительный знак - повязка на правый рукав, с обозначением села и порядкового номера по списку» [7, арк. 76].

В Інструкції наводився перелік осіб, які звільнялися від обов'язків сільських виконавців. До їх числа належали голови і члени виконкомів, сільських рад, президій райвиконкомів і сількомнезамів, президій селянських комітетів взаємодопомоги, службовці радянських та кооперативних підприємств та закладів. Звільнялися від обов'язків сільських виконавців жінки за 2 місяці до пологів та після пологів на час кормління дитини, а також жінки, що мали дітей до 8-річного віку, при відсутності особи, що могла б за ними доглядати. Не призначалися сільськими виконавцями члени родин червоноармійців на термін їхньої служби в Червоній Армії. Окрему категорію «не» виконавців становили особи, що хворіли (на період тимчасової непрацездатності), та особи з фізичними вадами [7, арк. 75 зв.].

У відповідності до п. 25 Інструкції сільські виконав - ці при виконанні покладених на них повноважень несли відповідальність як посадові особи в дисциплінарному та карному порядку [7, арк. 76 зв.].

Інструкція ширше, ніж постанова, окреслювала коло повноважень сільських виконавців. У пункті 23 Інструкції зазначалося:

«На сельских исполнителей возлагается:

а) наблюдение за порядком и спокойствием в селении и принятие мер по восстановлению нарушенного порядка, наблюдение /.../ за чистотой и санитарным состоянием селения и исправным содержанием дорог;

б) сообщение предсельсовету и начальнику районной милиции о совершенных в их участках преступлениях, самоубийствах, найденных человеческих трупах и охрана их и всей обстановки положения вещей /./до прибытия милиции /.../;

в) сообщение председателю сельсовета и начальнику милиции района о всех прибывающих в селение посторонних гражданах, /.../ о случаях самогонно-варения, появление дезертиров и вообще о всех подозрительных /.../ лицах;

г) препровождение в сельсовет или милицию всех задержанных, конвоирование лиц, направляемых этапным порядком, до ближайшего совета;

д) наблюдение за выполнением населением противопожарных и вообще правил, предотвращающих несчастные случаи;

е) в случае возникновения пожаров наводнения и т.п. бедствий принять меры по борьбе с таковыми и спасение как людей, так и имущества;

ж) проведение заданий по привлечению населения к трудповинности для борьбы с пожарами, наводнениями и другими стихийными бедствиями;

з) сообщение предсельсовета о всех случаях появления в селениях эпидемических заболеваний;

и) содействие органам власти по наблюдению за тем, чтобы не проводилась порубка лесов, потрава полей, огородов, лугов и садов и сообщение о всех таких нарушениях /./ предсельсовета и начраймилиции;

к) оказание содействия милиции по наблюдению за порядком на ярмарках и базарах;

л) сопровождение до ближайшего селения ценностей, препровождаемых райисполкомами в окружной центр;

м) содействие подлежащим органам и выяснение не- платильщиков налогов/./;

н) объявление гражданам /.../ распоряжений органов власти, оповещение об общих собраниях, вручение окладных листов, повесток» [7, арк. 76-76 зв.].

Під час виконання окремих повноважень сільським виконавцям навіть надавалося право використовувати зброю, яке обумовлювалося винятковою необхідністю (для відсічі нападу на них, з метою охорони осіб від нападів, що загрожують їхньому життю, та спробі втечі заарештованого [7, арк. 76-76 зв.].

Співвідношення кількості дворів та чисельності сільських виконавців у населених пунктах Шосткинщини (січень 1925року)*

Назва

населеного

пункту

Кількість

дворів

Чисельність

Сільських виконавців

Припадає дворів на одного сільського виконавця

молодших

старших

молодшого

старшого

с. Богданівка**

390

25

4

15,6

97,5

м. Вороніж

1360

58

11

23,4

123,6

с. Гамаліївка

149

3

1

49,7

149

с. Івот

943

48

10

19,6

94,3

с. Крупець

168

9

1

18,7

168

с. Маків

348

21

Не

вказа

но

16,6

-

с. Миронівка

214

14

2

15,3

107

с. Ображіївка

675

39

7

17,3

96,4

с. Пирогівка**

183

15

2

12,2

91,5

с. Погребки

329

8

1

41,1

329

с. Свірж

107

11

1

9,7

107

с. Собичів

383

24

4

16

96

[9, с. 72, 82, 84; 7 арк. 80, 82, 84, 86, 88,89, 91, 92 зв., 94, 96, 98-100]

Незважаючи на широке коло функцій, які повинні були виконувати сільські виконавці, пріоритетними залишалися повноваження по охороні громадського порядку. В. Дубовик у своїй статті зазначав: «З огляду на їхній статус посадових осіб та підпорядкування сільраді, примусовий, а не добровільний характер здійснення обов'язків, сільських виконавців необхідно вважати саме правоохоронними посадовцями (курсив - О.К.), які фактично виступали від імені сільської ради» [4, с. 129].

Сільські виконавці були своєрідними зв'язковими між сільською радою, населенням та міліцією. Пунктом 14 Інструкції зазначалося: «При привлечении сельисполнителей к содействию органам милиции по поддержанию общественного порядка... исполнители поступают в распоряжение Начальника милиции района и подчиняются таковому непосредственно» [7, арк. 75 зв.].

Так, сільські виконавці Шосткинщини повинні були доставляти повістки громадянам, чергувати в Управлінні Шостенської райміліції та арештантському домі («Ар- домі») [9, арк. 65]. При покладанні на сільських виконав - ців обов'язків по охороні правопорядку, спостерігалися випадки зловживань з боку працівників районної міліції. Так, зокрема, на них покладали «господарські» обов'язки. У зв'язку з цим було видано наказ № 7 по Управлінню Шостенської районної міліції та розшуку від 27 лютого 1925 року, у § 4 якого зазначалося: «Наблюдаются случаи, когда сотрудниками вверенной мне милиции заставляются приходившие на дежурство с. исполнители, топить печки, носить воду и даже быть уборщиком, что недопустимо и... отступление от «положения о сельисполнителях», объявленного в Инструкции, изданной во исполнение постановления ВЦИКа и СНК от 9.07.1924 года, в целях предотвращения подобного рода явлений приказываю: использование с. исполнителей в этом отношении не допустимо и использование последних производить по прямым обязанностям, т. е. восстановление связи с сельсоветами и районами, вызова граждан, а также и дежурство их по Управлению и Ардому» [9, арк. 65 зв.].

Сільські ради повинні були не лише призначати сільських виконавців, а й складати графіки їхнього чергування, які направлялися до районної міліції.

Наприкінці 1924 - на початку 1925 року на Шосткинщині в основному сформувався інститут сільських виконавців. На виконання припису («предписания») начальника міліції від 15 січня 1925 року № 5246 сільські ради надали управлінню Шосткинської районної міліції списки сільських виконавців. Списки надходили до районної міліції з 17 по 31 січня 1925 року. Їх аналіз дає змогу отримати уявлення про чисельність сільських виконавців по кожній сільській раді, встановити співвідношення кількості дворів до чисельності сільських виконавців у населених пунктах Шосткинщини, з'ясувати, чи відповідає кількість виконавців встановленим нормам.

*У графі «кількість дворів» використані дані з видання Чернігівського губстатбюро «Список населенных мест Черниговской губернии. 1924» [9, с.72, 82, 84]

**Села Богданівка і Пирогівка у вищевказаному стат. виданні зазначені як населені пункти Риковського району [9, с. 72]. Пізніше ці села увійшли до складу Шостенського району.

Як видно з таблиці, з 12 наведених населених пунктів Шосткинщини лише у 5 селах (Богданівка, Миронівка, Пирогівка, Свірж, Собичеве) кількість сільських виконавців приблизно відповідала встановленій нормі (1 молодший виконавець на 10-15 дворів). Значно «не дотягували» до норми села Гамаліївка та Погребки, де один молодший сільський виконавець припадав відповідно на 49,7 та 41,1 дворів. По кількості старших сільських виконавців співвідношення більш-менш дотримувалося в усіх населених пунктах, за винятком села Крупець, де на 168 дворів припадав 1 старший виконавець, та с. Погрібки, в якому на 329 дворів був лише один старший виконавець.

Списки сільських виконавців, що зберігаються у Державному архіві Сумської області (ф.-Р. 4861, оп. 1, спр. 49), можуть бути цікавими для тих, хто займається генеалогією, краєзнавством, дослідженням історії населених пунктів Шосткинщини (додаток 1).

Започатковуючи систему «сільських виконавців», влада намагалася залучити пересічних громадян до вирішення питань життєдіяльності громад. Розрахунок, зроблений автором статті, дозволяє встановити, що за 3 роки (умовно взятий період) хоча б один представник від сільського двору або кожен 5-9 мешканець села побував на посаді сільського виконавця. На думку С. Кульчицько- го та І. Єфіменка, «сільські виконавці становили вагому частку сумнозвісних сільських «активістів» періоду масової колективізації... у 1932-1933 рр.» [1, с. 265]. Це цікавий погляд на «результати» функціонування системи сільських виконавців на рубежі 1920-х - 1930-х років, який може стати темою вже зовсім іншого дослідження.

Додаток 1

Списки сільських виконавців Шосткинського району (січень 1925 року)

с. Богданівка

Старшие

Младшие

1. Захарченко Алексей

1. Денисенко Петр Трофимович

Емельянович

2. Матвеенко Терентий

2. Фесенко Павел Платонович

Пименович

3. Титович Антон Иванович

3. Бойко Иван Леонович

4. Матвеенко Николай

4. Матвеенко Стефан Данилович

Пименович

5. Титович Пантелеймон Емельянович

6. Захарченко Макар Стефанович

7. Хоменко Лука Семенович

8. Хохлов Фома Панфилович

9. Захарченко Федос Игнатович

10. Захарченко Антон Ефимович

11. Буйницкий Тимофей Акимов.

12. Кудрявец Петр Викторович

13. Илькун Дмитрий Прокофьевич

14. Савченко Семен Маркович

15. Захарченко Петр Акимович

16. Тур Яков Михеевич

17. Галич Николай Иванович

18. Ничипоренко Савва Иванович

19. Захарченко Дмитрий Никодимович

20. Денисенко Михаил Маркович

21. Суховей Филипп Евменович

22. Великоконь Тихон Корнеевич

23. Левченко Виктор Демьянович

24. Захарченко Петр Евстафиевич

25. Билевич Петр Евтихиевич

Містечко

Вороніж

Старшие

Младшие

1. Божок Георгий Захарович

1. Пискун Григорий Михайлович

2. Бурдюг Архип Иванович

2. Матвиенко Николай Фед.

3. Жидченко Григорий Ст.

3. Помазан Стефан Устимович

4. Гладкий Петр

4. Левченко Григорий Иванович

5. Гладкий Яков

5. Третьяк Иван Кузьмич

6. Кулеш Николай

6. Приходько Иван Филиппович

7. Матвеенко Федор Ан.

7. Ковтун Михаил Харитонович

8. Чайка Демид Демент.(?)

8. Таванец Иван Моисеевич

9. Чайка Иван Ареф.

9. Степаненко Андрей

10. Шевченко Трофим

10. Шаповалов Яков Петрович

11. Надточей Иван

11. Крысько Михаил Николаевич

12. Таванец Егор Терентьевич

13. Метла Василий Денисович

14. Чайка Леонтий Васильевич

15. Новик Василий

16. Степаненко Павел Иванович

17. Черняховский Федор Петрович

18. Божок Павел Иванович

19. Кушнер Михаил

20. Власко Филипп

21. Божко Тарас

22. Лопан(?) Егор Емельянович

23. Ярошко Дмитрий

24. Тарасенко Андрей

25. Воронец Иван

26. Иващенко Потап

27. Ковпак Иван Иванович

28. Панченко Корней

29. Потебня Григорий

30. Кривошей Петр

31. Макаренко Михаил

32. Воронец Пантелеймон

33. Роскарыка Антон Н.

34. Иващенко Иван

35. Левченко Василий

36. Левченко Николай Фед.

37. Антоненко Петр Сергеевич

38. Кулик Петр Тр.

39. Дяченко Федор

40. Мисик Павел

41. Деркач Матвей

42. Воронец Иван Григорьевич

43. Харченко Яков Павлович

44. Антоненко Федор Васильевич

45. Николаенко Иосиф

46. Кобылеха Иван Андреевич

47. Михайлов Андрей

48. Кролевецкий Стефан Л.

49. Юрченко Михаил И.

50. Кулеш Николай И.

51. Тарасенко Петр Лук.

52. Портянко Василий Ст.

53. Пилипейко Даниил И.

54. Цимберов Биня(?)

55. Валинштейн(?) Израил

56. Шкура Митрофан Лук.

57. Лапицкий Илья Николаевич

58. Куриленко Павел Никифорович

с. Гамаліївка

Старшие

Младшие

1. Будик Митрофан Маркович

1. Масюк Семен Григорьевич

59. Скляр Семен(?) Яковлевич

60. Зюзько Демьян Ильич

с. Івот

Старшие

Младшие

1. Деконенко Владимир Петр.

1. Марченко Андреян Ил.

2. Шкут Константин Степ.

2. Барановский Григорий Ст.

3. Базилевич Владимир

3. Бонько Михаил Мак.

4. Булитко Иван Антон.

4. Оснач Алексей Георг.

5. Коваленко Иван Кипр.

5. Романенко Андрей Григ.

6. Васильцов Михаил Демид.

6. Еременко Александр Ефим.

7. Екименко Павел Иванов.

7. Шкут Ефим Григ.

8. Гавриленко Александр

8. Оснач Иван Алексеев.

9. Есюк Павел Михайл.

9. Оснач Николай Козь.

10. Евменов Иван Исидор.

10. Кремлянец Стефан Алек.

11. Хрущ Павел Акимов.

12. Евменов Петр Панфил.

13. Жительный Василий Фед.

14. Романовский Иван Каленк.

15. Лисица Павел Карп

16. Паньков Николай Данилов.

17. Паромошка Александр Яковл

18. Таперик Иван Серг.

19. Хрущ Иван Тарасов.

20. Рогутько Кондрат Дмитр.

21. Романенко Василий Андр.

22. Карпенко Александр Кален.

23. Пищик Михаил Романов.

24. Коваленко Алексей Илар.

25. Сомонов Григорий Демидов.

26. Белоусов Иван Денис.

27. Белоус Григорий Игнат.

28. Галай Михаил Никит.

29. Самонов Дмитрий Павлов.

30. Самонов Василий Евграфов.

31. Денисенко Афанасий Павлов

32. Оснач Антон Шконд (?)

33. Булитко Иван Павлов.

34. Явор Петр Васил.

35. Радченко Иван Филипп.

36. Хоменко Петр Максим.

37. Веремеенко Яков Терент.

38. Сисоев (?) Иван Харитонов.

39. Петренко Григорий Павлов.

40. Палатный Федор Васил.

41. Петренко Петр Михайл.

42. Марченко Николай Антон.

43. Палатный Михаил Никол.

44. Пархоменко К (?) Коз.

45. Карман Григорий Давидов.

46. Марченко Павел Леонт.

47. Щербак Михаил Андр.

48. Клюев Павел Семен.

с. Крупець

Старшие

Младшие

1. Гой Даниил Нилович

1. Коструба Никифор Петрович

2. Лях Леонтий Елисеевич

3. Ерохов Егор Федорович

4. Гой Николай Яковлевич

5. Гой Петр Иванович

6. Геремес Иван Трофимович

7. Благуш Кузьма Егорович

8. Науменко Егор Романович

9. Гой Кирик Харитонович

с. Макове

Старшие

Младшие

26. Майборода Никита Иванович

27. Плодистый Андрей Ефимович

28. Плодистый Максим Ефимович

29. Таран Иван Илларионович

30. Леоненко Николай

Максимович (?)

61. Гармаш Иван Павлович

62. Ветошинский Андрей Влад.

63. Карпенко Владимир Павлович

64. Леоненко Андрей Иванович

65. Николаенко Захар Иосифович

66. Даценко Андрей Стефанович

67. Гармаш Павел Евдокимович

68. Ковальков Николай Григорьев.

69. Черкай Семен Лукьянович

70. Савченко Арсентий Павлович

71. Даценко Григорий Яковлевич

72. Носовский Пантелей Венедикт.

49. Дежко Захар Евдокимович

50. Чабан Карп (?) Николаевич

10. Певень Андриан Васильевич

11. Данилин Павел Алексеевич

с. Миронівка

Старшие

Младшие

1. Козел Николай Ефимович

1. Полевик Федот Григорьевич

2. Черкай Харитон Демьянович

2. Москаленко Савва (?) Гаврилов.

3. Орел Василий Семенович

4. Черкай Тит Митрофанович

5. Черкай Семен Макарович

6. Орел Сергей Захарович

7. Черкай Никифор Петрович

8. Черкай Павел Алексеевич

9. Черкай Иван Анисимович

10. Пищик Аникий Михайлович 11.Черкай Федор Николаевич 12.Черкай Марк Федотович 13.Черкай Яков Николаевич 14.Черкай Яков Павлович

с. Ображіївка

Старшие

Младшие

1. Масич Николай Григорьевич

1. Вареник Андрей Панфилович

2. Вовденко Тихон Андреевич

2. Андрусенко Михаил Прохоров.

3. Коваленко Никифор

3. Вареник Гигорий Емельянович

Федорович

4. Вареник Андрей Семенович

4. Костянко Мирон Степанович

5. Вареник Макар Ларионович

5. Садовой Иван Климович

6. Вареник Петр Стефанович

6. Марченко Антон

7. Вареник Павел Федорович

Климентьевич

8. Андрусенко Илларион Егоров.

7. Вареник Григорий

9. Степанищенко Захарий Григор.

Илларионович

10. Мороз Евмен Гаврилович

11. Левченко Федор Аксентьевич

12. Гузь Макар Маврьевич

13. Моисеенко Федор Корнеевич

14. Шиман Петр Григорьевич

15. Марченко Даниил Миронович

16. Лазненко Тимофей Гаврилов.

17. Коваленко Антон Авачаров (?)

18. Коваленко Андрей Авачаров (?)

19. Коваленко Федор Данилович

20. Дегтярь Захарий Владимиров.

21. Северинко Яков Федотович

22. Вареник Гавриил Кузьмич

23. Малышок Игнат Григорьевич

24. Масич Дмитрий Акимович

25. Андрусенко Леонтий Кирил.

26. Корх Иван Иванович

27. Малышок Кондрат Сергеевич

28. Садовой Григорий

29. Садовой Федот Яковлевич

30. Малышок Григорий Андреев.

31. Малышок Семен Прохорович

32. Лысенко Владимир

33. Мороз Федор Евхимович

34. Медведь Григорий Александр.

35. Левченко Леонтий Ильич

36. Трофимец Стефан Михайлов.

37. Чещевой Иван Тимофеевич

38. Щербань Григорий Никитич

39. Залозный Аксентий

с. Пирогівка

Старшие

Младшие

1. Гриценко Фома Дмитриев.

1. Еременко Никита Панфилов.

2. Тарасенко Андрей Акакиевич

31. Сергеенко Даниил Николаев.

32. Гриценко Ефим Антон.

33. Барко Иван Максим.

34. Илькун Афанасий Илларион.

35. Скляр Петр Антонов.

36. Еременко Прокофий Яковлев.

37. Кутька Петр Акимович

38. Балык Федор Васильевич

39. Шестоухов Алексей Михайлов.

40. Покрова Савва Александр.

41. Лифиренко Михей Николаев.

42. Слюсаренко Давид Петров.

43. Пупач Василий Савельев.

44. Шаронов Алексей Афанасьев

с. Погребки (Погрібки)

Старшие

Младшие

1. Атрошка Иван Стефан.

73. Борисенко Михаил

74. Товкач Федос Демидов.

75. Мойсеенко Стефан Пимон.

76. Регот Григорий Артем

77. Фролов Михаил Стефан.

78. Пещенко Илья(?) Иванов.

79. Журавель Прокофий Анд.

80. Фролов Захарий Мар.

с. Свірж

Старшие

Младшие

1. Козлов Павел Федоров.

51. Саввич Феодор Нестеров.

52. Васильцов Яков Григор.

53. Шевцов Николай Иванов.

54. Курносенко Яков Иванов.

55. Авдеенко Ефим Гаврил.

56. Шевцов Денис Яковл.

57. Васильцов Никита Григор.

58. Макаренко Яков Филимон.

59. Буденок Андрей Антон.

60. Савченко Ануфрий Иванов.

61. Ухов Тарас Косьмин.

с. Собичеве

Старшие

Младшие

1. Пуд Филипп Семенович

1. Кошель Захар Анисимович

2. Юрченко Сергей Корнеевич

2. Писарец Антон Остапович

3. Сорбат Андрей Корнеевич

3. Захарченко Радион

4. Савченко Марк Антонович

Константинович

12. Кучер Дмитрий Андреевич

13. Декунов Станислав Иосифович

14. Пилипенко Александр Варфоламеевич

15. Манжос Матвей Ефимович

16. Романцов Степан Моисеевич

17. Демченко Гавриил Венедиктович

18. Мозок Степан Григорьевич

19. Романцов Иван Ефимович

20. Лысенко Антон Григорьевич

21. Юрченко Михаил Савельевич

22. Екименко Ефрем Лукич

23. Лысенко Корней Яковлевич

24. Астапенко Максим Прокофьев.

25. Загородный Савелий Иванов.

26. Герасименко Никита Харитонович

27. Герасименко Тихон Харитонович

28. Рыбалка Гаврило Петрович

29. Редька Иван Кондратьевич

30. Пуд Егор Иванович

31. Кривонос Иван Федорович

32. Писарец Андрей Кириллович

Посилання

1. Кульчицький С., Єфіменко 1.1. Структура державної влади в умовах формування тоталітарного ладу// Історія державної служби в Україні: у 5 т. К., 2009. Т. 2. С. 229-288.

2. Тимченко А.П. Правовые основы организации и деятельности милиции Украины в 1917-1941 гг. Учебное пособие. Луганск, 1998. 86 с.

3. Бондар В.О. Структура та повноваження органів міліції на селі в 20-ті роки ХХ ст. // Наукові праці історичного факульте-ту Запорізького державного університету. Запоріжжя, 1999. Вип. VIII. С.49-53

4. Дубовик В. Еволюція охорони права у вітчизняних територіальних громадах // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 69. Одеса, 2013. С. 125-І32.

5. Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-селянського уряду України. № 15. Відділ перший. 9 серпня 1924 р. С. 319-347.

6. Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-селянського уряду України. № 46. Відділ перший. 13 грудня 1924 р. С. 851-876.

7. Державний архів Сумської області (далі - ДАЧО), ф.-Р. 4861, оп. 1, спр. 49.

8. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924. Чернигов, 1924. 165 с.

9. ДАЧО, ф.-Р. 4861, оп. 1, спр. 24.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Князівсько-дружинний устрій політичної та адміністративної системи Київської Русі при збереженні органів самоуправління міських і сільських громад. Формування давньоруської держави як одноосібної монархії. Суть обвинувально-змагального судового процесу.

    реферат [28,7 K], добавлен 13.08.2010

  • Аналіз ролі, яку відігравали спеціальні органи державної влади, що створювалися на початку 20-х років, у розв’язанні національного питання в Україні. Функції національних сільських рад та особливості роботи, яку вони проводили серед національних меншин.

    реферат [26,0 K], добавлен 12.06.2010

  • Общественно-социальное и политическое положение в Советском Союзе после окончания Первой мировой войны, оценка людских и экономических потерь государства. Анализ необходимости и основные этапы реформирования Красной армии в различных ее отраслях.

    курсовая работа [187,1 K], добавлен 24.03.2013

  • Аналіз палітычнай і грамадскай дзейнасці Надзвычайнай місіі Беларускай Народнай Рэспублікі (БНР) ў Германіі у (1919-1925 гг.). Дакументы Надзвычайнай місіі БНР у Германіі як гістарычная крыніца па гісторыі беларускай эміграцыі ў 1919-1925 гг. у Германіі.

    курсовая работа [56,6 K], добавлен 20.06.2012

  • Образование в 1936 году народного комиссариата оборонной промышленности. Военная реформа 1924-1925 годов и Красная Армия. Строительство вооруженных сил страны в конце 20-х – 30-е годы. Численность Красной Армии к началу Великой Отечественной войны.

    реферат [16,3 K], добавлен 28.05.2009

  • Ознайомлення з передумовами та історичним процесом колективізації сільських господарств як однією з причин Голодомору 1932-1933 рр., її наслідки - дезорганізація і деградація аграрного сектора. Опис подій насильницького розкуркулення українських селян.

    реферат [24,5 K], добавлен 09.06.2011

  • Аналіз процесів, які відбувались в українському селі в 50-60 рр. ХХ ст. Вивчення сутності, характеру та особливостей зміни системи державних закупівель сільськогосподарської продукції в цей період, наслідків такої реорганізації для українського села.

    реферат [22,7 K], добавлен 12.06.2010

  • Синьхайская революция: назревание революционных событий, создание республики и политическая борьба 1916-1925 гг. Национальная революция 1925-1927 гг. Культурная революция. Политическая обстановка в Китае после 1949 г. Реформы в Китае конца 1970-х гг.

    дипломная работа [130,5 K], добавлен 24.09.2012

  • Описание положения Китая после Синьхайской революции. Предусловия создания революционной базы в Гуандуне и развития коммунистического движения. Причини и ход революции 1925-1927 годов. Анализ внутренней и внешней политики правительства Чан Кайши.

    дипломная работа [111,0 K], добавлен 20.10.2010

  • Предпосылки и ход денежной реформы 1922-1924 под руководством экономиста и политика Г.Я. Сокольникова. Участие в строительстве Красной армии, Гаагской конференции по созданию устойчивой валюты. Сокращение гиперинфляции и переход на рубль Госбанка.

    реферат [32,4 K], добавлен 09.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.