Аналіз плінфи, зафіксованої in-situ, з кам’яного муру ХІІ ст. Києво-Печерського монастиря (дослідження 2018 р.)

Аналіз плінфи in-situ фортифікаційної споруди ХІІ ст, дослідженої у 2018 р. на території Митрополичого саду Києво-Печерського монастиря. З’ясування морфологічного складу будівельного матеріалу з кам’яного муру та виділення його основних розмірів.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2021
Размер файла 13,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз плінфи, зафіксованої in-situ, з кам'яного муру ХІІ ст. Києво-Печерського монастиря (дослідження 2018 р.)

О.О. Махота

Стаття присвячена аналізу плінфи in-situ фортифікаційної споруди ХІІ ст, дослідженої у 2018 р. на території Митрополичого саду Києво-Печерського монастиря. З'ясовано морфологічний склад будівельного матеріалу та виділені його основні розміри.

Ключові слова: плінфа, in-situ, будівельні матеріали, Київська Русь, архітектура, Києво-Печерська лавра.

Анализ плинфы, зафиксированной in-si- tu, с каменной стены XII в. Киево-Печерского монастыря (исследования 2018 г.)

Махота Е.О.

Статья посвящена анализу плинфы in-situ фортификационного сооружения XII в., исследованного в 2018 г. на территории Митрополичьего сада Киево-Печерского монастыря. Выяснено морфологический состав строительного материала и выделены его основные размеры.

Ключевые слова: плинфа, in-situ, строительные материалы, Киевская Русь, архитектура, Киево-Печерськая лавра.

Analysis of the Old Rus brick «in-situ» from stone wall of the ХІІ-th њntury of Kyiv-Pechersk Monastery ^rheological research of 2018)

Makhota О.О.

The article is devoted to the analysis of an Old Rus brick (plinthos) in-situ fortification structure of the XII century, investigated in 2018 at the territory of the Metropolitan garden of the Kyiv-Pechersk Monastery. The morphological composition of building material and its main dimensions are determined.

Key words: Old Rus brick, in-situ, building materials, Old Rus, architecture, Kyiv-Pechersk Monastery.

Актуальність дослідження полягає у необхідності детального вивчення давньоруського будівельного матеріалу з кам'яного муру ХІІ ст.

Історію дослідження залишків кам'яної споруди ХІІ ст. на території сучасного Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника умовно можна розділити на 3 етапи [1, с. 184]:

1-й етап: дослідження 1951 р. В. Богусевичем в межах Митрополичого саду та з північного і південного боків Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври було виявлено залишки давньоруської оборонної стіни ХІІ ст.

2-й етап: археологічні нагляди. Залишки фортифікаційної споруди було відкрито в двох місцях у 1991-1992 рр. В. Харламовим уздовж внутрішньої площини західного кута фортечної стіни ХУІІ ст. та у 2007 р. С. Балакіним з північного боку Троїцької церкви.

3-й етап: у 2018 р. (розкопки С. Тараненко) на території Митрополичого саду у п'яти траншеях (2 - на місці досліджень В. Богусевича та 3 - вперше) відкрито залишки фундаментів та стіни ХІІ ст. різного ступеню збереженості.

Під час розкопок було зібрано і досліджено 1178 фрагментів давньоруських будівельних матеріалів: плінфи, каміння, валунів залізистого пісковику. З них - 283 фрагменти плінфи, зафіксованої іn-situ. Основні критерії аналізу: формат (розміри, товщина) зразка, колір, склад і якість глини після випалу, кількість домішок, наявність технологічних відміток тощо. Найважливішим у атрибуції плінфи різних часових проміжків є її формат. У конструкції муру подані для аналізу зразки являли собою забутовку внутрішнього простору стіни між двома рядами фасадної регулярної кладки. Забутовка - масив фрагментів плінфи різночасових проміжків з різним камінням і вапняним розчином. Механічним способом було виміряно розміри будівельних матеріалів. У зв'язку зі специфікою робіт на об'єктах «на місці» (плінфа була частково заглибленою у землю) інформативність несе лише товщина зразка. Цей критерій є основним для точного датування зразків. Існує залежність між товщиною плінфи та часом побудови монументальної споруди: чим товщий виріб - тим пізніше він був створений [2 с. 41]. Так, для зодчества Києва ХІ- ХІІ ст. характерні матеріали завтовшки від 3,5 до 4,5 см. Вже у кінці ХІІ - початку ХІІІ ст. цей показник складав від 4,0 до 5,0 см (подекуди до 6,0 см через масивні глиняні натікання на поверхності по боках). Під час дослідження давньоруського муру було виявлено зразки наступної товщини: 3,0-3,5 см - 18 од. (6% від загальної кількості опрацьованого матеріалу (далі - аналогічно), 3,6-3,9 см - 34 од. (12%), 4,0-4,5 см - 95 од. (34 %), 4,6-4,9 см - 48 од. (17%), 5,0-5,5 см - 32 од. (11%), 5,6-6,0 см - 7 од (3%), не вдалося визначити - 49 од. (17%).

Важливим критерієм для аналізу та атрибуції плінфи є вид глини зразка:

- 207 од. (68%) зразків виготовлені з каолінової глини осадової глинистої породи, у складі якої переважає мінерал каолініт. Колір білий, з домішками (жовтий, рожевий, персиковий, буруватий, зеленуватий та ін.). Має гідрофільні властивості. З водою утворює пластичне тісто, жирне на дотик, мало набухає, мало чутливе при змішуванні та випалі. В Україні поклади каолінів виявлено на значних площах Українського щита [3]. Найчастіше використовувалася у ХІ - на початку ХІІ ст. на території Київської Русі як матеріал для виготовлення плінфи монументальних споруд, пізніше - для виготовлення керамічних та фаянсових виробів.

- 70 од. (31%) з глиняно-слюдистого сланцю (червоних осадових глин) - це щільна сланцювата глиниста порода, яка складається переважно з каолініту або інших глинистих мінералів, гідрослюд, хлориту, а також кварцу, польових шпатів, карбонатів, органічних вуглистих речовин, а іноді сульфідів заліза. Сланці не розмокають у воді.

- 2 од. (1%) з алевритової глини - дрібнозернистої пухкої осадової гірської породи.

- 6 од. (2%) не вдалось визначити.

За П. Раппопортом, лише у ХІІ ст. зодчі почали використовувати глини різних сортів. Зазвичай пам'ятки складалися з однорідних матеріалів, проте зустрічаються й такі, що зроблені з декількох сортів глини. Це, наприклад, церква «Стара кафедра» у Володимирі-Волинському, де 70% плінфи були червоного кольору, а 30% світло-жовтого [4, с. 8].

Важливою структурною одиницею будівельних матеріалів, яка відповідала за її міцність, є кількість домішок. Зазвичай на давньоруських пам'ятках зустрічається плінфа з домішками кварцу, піску, глини іншого виду, алевроліту, польового шпату і окислів заліза. На пам'ятці вони розподіляються наступним чином:

- з незначними домішками глини - 45 од. (20%);

- з незначними домішками кварциту - 28 од. (14%);

- з незначними домішками глини і кварциту - 4 од. (1%);

- без природних і штучних домішок - 185 од. (66%).

За кольором переважає плінфа персикового кольору, яка складає 112 од. (38%) від загальної кількості матеріалів. Частка зразків теракотового і бежевого кольорів складає відповідно 61 од. (28%) та 40 од.(17%). Будівельний матеріал інших кольорів - 51 од (17%). Така кольорова гама пов'язана з різним вмістом каоліну в глині і характерна для пам'яток домонгольського часу на території усієї Київської Русі.

Також, одним з методів датування вважають технологічні сліди на поверхнях плінфи. Технологічними прийнято вважати відбитки, які лишилися на сирці під час формування, сушки чи випалу: сліди від формувальної коробки, напливні бортики, сліди від дерев'яної підкладки, сліди від відсутності підкладки, відбитки дерева від формувальної рамки та ін. До них прираховують і відбитки тварин, людей, рослин, природніх явищ, які відобразилися на сирій глині внаслідок просушування партій будматеріалу на відкритому повітрі. На досліджених зразках чітко проглядаються:

- сліди вапняно-цем'янкового розчину - 15 од. (29%);

- сліди від формувальної коробки - 11 од. (21%);

- напливні бортики - 5 од. (10%);

- мікросліди від протягування правила - 10 од. (20%);

- інші сліди (дощу, трави, лап тварин) - 10 од. (20%).

У північній стінці розкопу, у потужному (до 5 см) шарі вапняно-цем'янкового розчину, було зафіксовано 2 од. фасадної кладки. Зробивши попередню реконструкцію форми муру, можна припустити, що для зовнішньої кладки використовували спеціально виготовлену плінфу. Її можна охарактеризувати наступним чином: це малоформатна плінфа, сформована з каолінової глини, без природніх та штучних домішок, персикового чи бежевого кольору розміром 26-28 х 18-21 х 4,0-4,5 см.

За типологією Д. Йолшина [5, с. 107-111] зразки, знайдені під час досліджень 2018 року, можна віднести до Типу ІІІ - а саме до підтипу ІІІ. 3. Тип ІІІ, характерний для усіх київських пам'яток ХІІ ст., вперше фіксується у кладках Успенського собору (1073-1077 рр.). Вона простежується до 1197 р. у церкві Апостолів у Білгороді, аналогії з якою проводив В. Богусевич [6, с. 42] під час першого відкриття стіни у Митрополичому саду КПЛ. До нього належить великоформатна плінфа, сформована в нерозбірній формі - жорсткому ящику без дна. Основними ознаками цього типу формування є поперечні сліди на торцях, сліди підсипки піском на нижній постільній поверхні (часто не рівній), натікання на торцях з боку нижньої постелі. До підтипу ІІІ. 3 автор відносить плінфу бежевого, рожевого, червоного кольору. Важливою рисою є «вдавлені бортики» - рівні вдавлення на верхній постільній поверхні уздовж одного або декількох торців, навмисно відтиснуті, ймовірно, бічною частиною формувальної рамки.

Можливо таким чином майстри намагалися вирівняти закраїни, що утворилися при знятті прольотки з сирцю. Результатом цього вдавлення є часті сліди натікання з боку верхньої постелі. Від інших цей підтип відрізняється значно меншим форматом: 28-32*24-26*4,5-6,5 (за М. Холостенком та Г. Івакіним) [7, с. 110; 8, с. 67]. Він характерний для невідзначеного в літописі ремонту південно-західного кута Десятинної церкви, а також зовнішніх стін давньоруської трапезної в Києво-Печерському монастирі. Плінфа, знайдена під час досліджень 2018 р., вписується в хронологічні рамки, запропоновані у даній класифікації.

Завдяки проведеному дослідженню можна припустити, що для забутовки внутрішнього простору верхньої частини стіни користувалися будівельними матеріалами, які залишилися після зведення більш ранніх монументальних споруд Києво-Печерського монастиря (Успенський собор, давньоруська Трапезна церква [2, с. 463-464]), та спеціально виготовленою для будівництва мурів плінфою. Про це свідчить відсоткове співвідношення показників товщини складу будівельного матеріалу і технологічні відмітки на давньоруській цеглі. Максимальне розширення дослідження пам'ятки у майбутньому дозволить детальніше вивчити і уточнити дані про будівельний матеріал кам'яного муру ХІІ ст.

плінфа кам'яний мур монастир

Література

1. Махота О.О. Аналіз плінфи оборонних мурів Києво-Печерського монастиря (за даними розкопок 1951-2018 рр.) // І Всеукраїнський археологічний з'їзд: Програма роботи та анотації доповідей (Ніжин, 23-25 листопада 2о18 р.). - К.: ІА НАНУ, 2018.-196 с.

2. Ёлшин Д.Д. Древнерусская плинфа: технология и типология // Труды IV(XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. Том III. // Казань: «Отечество». - 2014. - 462 с.

3. Глина - сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва.

4. Раппопорт П.А. Строительное производство Древней Руси X-XIII вв.. - СПб.: Наука, 1994. - 160 с.

5. Ёлшин Д.Д. Киевская плинфа Х-ХІІІ веков: опыт типологигии // Культурний шар. Статті на пошану Гліба Юрійовича Івакіна. - К.: Лаурус, 2017. - 469 с.

6. Асєєв Ю.С., Богусевич В.А. Воєнно-оборонні стіни XII ст. Києво-Печерської лаври // Вісник Академії архітектури УРСР. - 1951. - № 4. - С. 39-45.

7. Холостенко М.В. Успенский собор Печерского монастиря // Стародавний Киев. - К.; 1975. - С. 107-170.

8. Ивакин Г.Ю. О строительных материалах памятников Киева XII века // Архитектурно-археологический семинар: из истории строительной керамики средневековой Восточной Европы. - СПб., 2003. - С. 66-70.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Довідка з біографії Інокентія Гізеля. Діяльність у Києво-Могилянському колегіумі, участь у створенні "Києво-Печерського патерика". З 1656 р. Гізель - архімандрит Києво-Печерської Лаври. Значення філософської і педагогічної діяльності просвітителя.

    контрольная работа [21,9 K], добавлен 07.10.2012

  • Загальна характеристика та історія написання Хроніки Феодосія Сафоновича та літописа "Синопсис", виданого друком з благословення Києво-Печерського архімандрита Інокентія Гізеля. Висвітлення боротьби українського народу проти іноземних загарбників.

    реферат [27,5 K], добавлен 12.02.2015

  • Письменники і поети-вихованці Києво-Могилянської академії. Навчання і життя студентів Києво-Могилянської академії. Бібліотека Києво-Могилянської академії. Козацькі літописці-вихованці Києво-Могилянської академії. Випускник КМА Петро Прокопович.

    контрольная работа [45,0 K], добавлен 20.11.2008

  • Аналіз створення Києво-Братської колегії у процесі об’єднання Київської братської школи з Лаврською школою. Внесок академії у формування української мови, поезії, літератури, культури, національної свідомості. Заснування окремої бурсацької бібліотеки.

    презентация [10,6 M], добавлен 01.04.2019

  • Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.

    реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009

  • Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Античні міста-держави Північного Причорномор‘я. Ранні слов'яни та їх сусіди. Германські племена на території України.

    презентация [734,5 K], добавлен 06.01.2014

  • Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.

    курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008

  • Аналіз пізнавальних можливостей фотографії як самостійного об'єкту історичного наукового дослідження. Створення світлин як своєрідний процес нагромадження історично зафіксованої дійсності. Формування уявлення про стиль життя різних соціальних груп.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Аналіз особливостей періодизації церковно-радянських відносин. Знайомство з пропавшими безвісті храмами Приазов’я. Розгляд причин руйнації церковних споруд в роки радянської влади. Характеристика Благовіщенського жіночого монастиря на Херсонщині.

    курсовая работа [81,0 K], добавлен 12.10.2013

  • Місто Путивль під час і після монгольської навали. Розвиток Путивля після входження у Велике князівство Литовське і після входження до складу Московської держави, набуття їм стратегічного значення. Роль Молчанського монастиря в розвитку міста Путивля.

    реферат [41,4 K], добавлен 02.10.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.