Прізвищевий масив Юзвинської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прізвищевий масив Юзвинської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кандидат історичних наук, старший викладач (Україна)

Анотація

У статті розглядається прізвищевий масив Юзвинської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької обл.). Автор акцентує, що до Юзвинської волості (станом на 1.01.1869 р.) Вінницького повіту входили села Ільківка, Майдан-Юзвинський, Медвеже Вушко, Парпурівці, Пултівці, Тютьки, Широка Гоебля, Шкуринці, Юзвин. Простежено формування місцевих прізвищ, зосереджено увагу на проблемі їх походження.

З'ясовано, що найбільшу групу становили прізвища, основою яких служили особові імена, здебільшого з християнського календаря (імена грецького, давньоєврейського та латинського походження) та прізвища утворені за родом занять (професією).

Ключові слова: прізвище, прізвищевий масив, антропонім, Юзвинська волость.

Аннотация

Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, кандидат исторических наук, старший преподаватель (Украина)

Фамильный массив Юзвенской волости Винницкого уезда (на материалахГосударственного архива Хмельницкой области)

В статье рассматривается фамильный массив Юзвенской волости Винницкого уезда (на материалах Государственного архива Хмельницкой обл.). Автор акцентирует, что к Юзвенской волости (по состоянию на 1.01.1869 г.) Винницкого уезда входили села Ильковка, Майдан-Юзвинський, Медвежье Ушко, Парпуровцы, Пултовцы, Тютьки, Широкая Гоебля, Шкуринци, Юзвин.

Прослежено формирование местных фамилий, сосредоточено внимание на проблеме их происхождения. Установлено, что наибольшую группу составили фамилии, основой которых служили личные имена, в основном из христианского календаря (имена греческого, древнееврейского и латинского происхождения) и фамилии образованы по роду занятий (профессии).

Ключевые слова: фамилия, фамильный массив, антропоним, Юзвенская волость.

Abstract

Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky, PhD (History), Senior Lecturer (Ukraine)

The abundance of surnames of Yuzvynska Volost in Vinnytsia District (based on the materials of the State Archives of Khmelnytskyi Region)

The article deals with the abundance surnames of Yuzvynska Volost in Vinnytsia District (based on the materials of the State Archives of Khmelnytskyi Region). The author emphasizes that Yuzvynska Volost in Vinnitsa Region (as of January 1, 1869) consisted of villages such as Ilkivka, Maidan-Yuzvynskyi, Medvezhe Vushko, Parpurivtsi, Pultivtsi, Tiutky, Shyroka Hreblia, Shkuryntsi, Yuzvyn. The formation of local surnames has been traced. The author focuses on the problem of their origin. The sources of this study were the archival materials recoded in the confessional books of the nine parishes which are kept in the State Archives of the Khmelnytskyi Region. The chronology of these documents covers the period 1863.

The author was able to identify 605 surnames (93 surnames repeated several times) from the confessional books of the nine parishes. The identified surnames have been analyzed on lexical grounds on the classification of Yu.K. Redko. It was found that the largest group was made up of surnames, which were the basis of personal names, mostly they originated from the Christian calendar (the names of Greek, Hebrew and Latin origin) as well as the surnames formed in the occupation (profession). Surnames derived from the individual characteristics of the first carriers were sufficiently common. Some of these features were external, physical: hair color, hairstyle, peculiarities of height, structure and body parts, manner of walking, etc. The smallest group was made up of the surnames originated from the name of the local district or nationality.

In the Yuzvynska Volost, there were the surnames that were not included in the main four lexical groups. These surnames reflected the fauna and fauna of Ukraine and the world. The other groups of the surnames presented the natural phenomena, the names of meals and food products, the names of tools, musical instruments.

Therefore, the surnames actually reflect the history of the whole family line. In addition, they show the various historical processes that took place in this territory.

Key words: surname, abundance of surnames, anthroponym, Yuzvynska Volost.

Для висвітлення історії українського народу особливе значення має давня антропонімія - імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, клички людей.

Глибини антропонімії загадкові й бездонні, в них відбивається духовна культура етносу, його історія, зв'язки зі світом інших племен і народів.

Вивчення історії власних особових назв неможливе без їхнього ретельного аналізу в окремих пам'ятках з урахуванням місця та часу виникнення, адже дослідження антропонімії певного історичного періоду сприяє реконструкції соціальної структури суспільства та уточненню багатьох деталей його організації [12].

Прізвище як особова назва пройшло довгий шлях свого становлення, виникаючи у мові народу в різні періоди й маючи безпосередній зв'язок з його культурою, побутом, історією [14]. Це важлива родова спадкова назва особи, без яких вже протягом кількох століть не обходиться жодна людина. Його поява зумовлена потребами розвитку суспільства. Прізвище виникло й офіційно закріпилось як естафета роду, яка передається від покоління до покоління і зберігає в собі інформацію для нащадків про економічне, політичне та культурне життя деяких предків.

Історіографія дослідження української антропонімії нараховує велику кількість наукових праць, популярних книг, статей написаних з XIX ст. і до сучасності.

Дослідженню окремих питань антропонімії приділяли увагу українські етнографи та історики в другій половині XIX - початку XX ст. Зокрема, Степанович А. розглядає прізвища, як явище етнографічне [19], Сумцов М. видав першу публікацію про українські прізвища [20], Ястребов В., у своїй праці пояснює значення прізвищ для вивчення мови, наводить приклади використання їх у топографічних назвах, приказках, прислів'ях, дитячих піснях [26], Франко І. присвячує працю проблемам народної антропонімії [22].

У ХХ ст. вагомий внесок у дослідження української антропонімії зробили Гумецька Л. [4], Залеський А. [13], Редько Ю. [18], Худаш М. [23], Фаріон І. [21], Єфименко І. [12], Чучка П. [24] та інші відомі мовознавці.

В українській історіографії ця проблема знайшла наукове висвітлення в дослідженнях істориків та етнологів сучасності. Зокрема, Ю. Волошина [2], Ю. Легуна [15], Т. Пірус [17], В. Гребеньової [3] тощо. Потрібно відзначити, що прізвищева система Юзвинської волості Вінницького повіту Подільської губернії досі не була предметом сукупного наукового вивчення та є актуальною.

Кількість повітів у Подільській губернії була визначена царським указом 19.07.1804 р. і залишилася незмінною аж до революції. Межі повітів мінялися, через що окремі населені пункти в різні часи входили до різних повітів. [16, с.18]. Після реформи 1861 р. введено адміністративно-територіальний поділ на волості. Їх правління були становими органами місцевого самоврядування для селян. Він був несталим, кількість та розміри волостей неодноразово змінювалися. [16, с.19].

Метою нашого дослідження є спроба простежити формування місцевих прізвищ, зосередити увагу на проблемі їх походження на прикладі Юзвинської волості Вінницького повіту (станом на 1.01.1869 р.), до якої входили села Ільківка, Майдан-Юзвинський, Медвеже Вушко, Парпурівці, Пултівці, Тютьки, Широка Гребля, Шкуринці, Юзвин. [16, с.33.].

Джерелом матеріалів для цієї розвідки послугували записи сповідних книг дев'яти парафій, які зберігаються у Державному архіві Хмельницької області. Хронологія цих документів охоплює період 1863 року [5, арк.1244-1250, арк.1300-1307, арк.60-69, арк.216-221, арк.1271- 1276, арк. 121-126, арк.1207-1216, арк.117-120, арк.1300-1317.].

У досліджуваних сповідних розписах дев'яти парафій вдалося ідентифікувати 605 прізвищевих назв (93 прізвища повторюється декілька раз). Як зазначає Волошин Ю., семантика українських прізвищ «відбиває різні сторони й умови життя народу - заняття, сімейний стан, фізичні та психічні ознаки, соціально-класовий устрій суспільства, тваринний і рослинний світ тощо» [2]. Тому, спробуємо проаналізувати виявлені прізвища за лексичними ознаками, взявши за основу класифікацію, запропоновану Ю.К. Редьком. Зокрема, 1. Прізвища, утворені від особових власних імен - чоловічих і жіночих; 2. Прізвища, утворені від топонімів, етнонімів і вказували на походження або місце проживання; 3. Прізвища за соціальною (класовою) належністю або за постійним заняттям (професією); 4. Прізвища, утворені від якоїсь індивідуальної ознаки (фізичної чи психічної властивості) їх першого носія [18, с.9].

Найбільшу групу у Юзвинській волості становили прізвища, основою яких служили особові імена здебільшого з християнського календаря, де, як відомо, найбільше імен грецького, давньоєврейського та латинського походження. Наприклад: Макарчук від Макар (гр.); Мицик від Микита (гр.); Омельчук від Омелян (гр.); Горпинюк від Горпина (гр.); Лесько від Лесь (гр.); Прокопчук від Прокіп (гр.); Якимчук від Яким (гр.); Денисюк від Денис (гр.); Кирильчик від Кирило (гр.); Левчук від Лев (гр.); Василинюк, Василинючка від Василь (гр.); Миколюк, Микольчик від Микола (гр); Тарасюк, Тарасиха від Тарас (гр.); Степанчук, Степанюк від Степан (гр.); Гарасимчук, Герасимчучка від Гарасим (гр.); Гринчак, Григорук, Григоращук, Григоращиха від Григорій (гр.); Сидоровський, Сидорук, Сидоручка від Сидор (гр.); Пилипчук, Пилипчучка від Пилип (гр.); Варчук від Варвара (гр.); Трифонюк, Трифонючка від Трифон (гр.); Романчук, Романиха, Романишин, Романюк від Роман (гр. і лат.); Томчук від Тома (Фома) (д.-євр.); Мацькова від Матвій (запозичено з польської мови) [8, с. 422] (д.-євр.); Іваськів від Іван (д.-євр.); Семенюк від Семен (д.-євр.); Данильчук від Данило (д.-євр.); Михалюк від Михайло (д.-євр.); Гаврилюк від Гаврило (д.-євр.); Мусійчук від Мойсей (д.-євр.); Назарчук від Назар (д.-євр. і лат.); Мартинюк від Мартин (лат.); Гнатюк від Гнат (лат.); Катеринчук від Катерина (гр.); Кондратюк від Кіндрат (лат.); Лаврик, Лавриненко від Лаврін (лат.); Марценюк, Марцениха від Мартин/Марцін (з пол. м.) (лат); Вальчук від Валя (лат.); Дем'янчук від Дем'ян (лат.); Корнійчук від Корній (лат.); Павлик, Павлюк, Павлючка від Павло (лат.); Франчук від Франко/Франк (нім) (колись в Україні існувало ім'я Франко, з чоловічим відповідником Франк, жіночим - Франя [24, с.580]). Деякі імена ставали основою для кількох прізвищ, як-от Григорій (гр.) - Гринчак, Григорук, Григоращук, Григоращиха; Роман (гр. і лат.) - Романчук, Романиха, Романишин, Романюк; Сидор (гр.) - Сидоровський, Сидорук, Сидоручка; Павло (лат.) - Павлик, Павлюк, Павлючка тощо.

У формуванні цих прізвищ значну роль відіграли чоловічі особові імена, а не жіночі. Жіночих виявилося лише 4: Горпинюк від Горпина, Васильчук від Валя, Катеринчук від Катерина та Варчук від Варвара (гр.). Від імені матері нащадки отримували прізвище дуже рідко, лише тоді, коли жінка рано ставала вдовою і, відповідно, главою сім'ї. [18, с.11]. Ю. Блажчук пояснює це тим, «що на території України іменування жінки служило засобом ідентифікації особи лише в окремих випадках». [1, с.15]

Наступними, майже рівними першій групі кількісно, були прізвища, які утворені за родом занять (професією) чи за соціальною (класовою) належністю. У них відобразилися практично всі ремісничі професії, що існували в Юзвинській волості: Боднар, Бондар, Бондарчук, Бондариха (майстер, що виробляє діжки, бодні); Гончар, Гончаренко, Гончарка (майстер, що виготовляє посуд різні вироби з глини) [6, с.628]; Коваль, Ковалиха, (майстер, що виготовляє металеві предмети); Кравець, Кравчиха, Кравенчук (фахівець з пошиття одягу), Олійник (той, хто добуває і продає олію); Ткач, Ткачиха (майстер, який виготовляє тканини на ткацькому верстаті); Швець, Шевчук, Шевчучка (майстер, що шиє взуття, чоботар); Мельник, Мельничка, Мельничук (власник млина, або той, хто працює у млині); Рибаченко (людина, яка займається рибальством) [7, с.519]; Пасічник (людина, що займається бджільництвом), Колесник, Колісниченко (стельмах, майстер з виготовлення коліс), Чумачиха, Слюсар, Токарчук, Маляр. Прізвище Побережник могло вказувати і на місце проживання роду, і на професійне заняття, адже «побережник» - означає лісовий сторож [9, с.465].

Відобразився у прізвищах й соціальний стан: Паламарчук (від слова паламар, церковний служитель, означає Паламарів син), Король; посади - Попик, Войтко; інші заняття: Кухар, Пастух, Пастушка, Палій, Копалиха, Польовий.

Прізвища, мотивовані назвами професій, несуть цінну інформацію про суспільно - політичне та економічне життя дослідженої території.

Третю групу становили прізвищеві назви, що походили від індивідуальних ознак перших носіїв. Частина цих ознак були зовнішніми, фізичними: колір волосся, зачіска, особливості зросту, будови та частин тіла, ходи тощо. Наприклад, Клапоух, Клапоухий, Рудий, Вусань, Вусанюк, Довгий, Рябий, Косань, Рудик, Рудичка, Сухий, Кудраш, Темний, Черниш, Безпалько, Білоус, Білоусичка. Прізвище Білоус означало старе українське особове чоловіче ім'я прізвиськового походження. Його доіменне значення - той, хто має світлі або сиві вуса, тобто біловусий. З XVI - XVII ст. лексема в Україні виступає прізвищевою назвою [25, с.55].

Прізвище могло також вказувати на фізичні ознаки, вдачу, характер, поведінку, уподобання. Таке походження мали прізвища: Загика, Загичиха, Задируха, Чупириха.

Найменшу групу складають прізвища, що походять від назви місцевості або національності. Такими є Волошинка (буквально означає син волоха. Волохами (валахами) в Україні, Центральній і Східній Європі називали жителів Волощини, людей романського походження - румунів, молдаван, італійців та інколи циган або людей якимось чином пов'язаних з цим регіоном [27]), Литвак з Литви. Призвіщеві назви маркували й прибульців із ближчих територій - сусідніх міст і містечок. На це вказує назвисько Слободяник (слободи, незаселені землі). Частка цих прізвищ невелика, але вони демонструють перебіг міграційних процесів, що відбувалися у досліджуваному регіоні.

У Юзвинській волості зустрічаються прізвища, які не входять до основних чотирьох лексичних груп. Це прізвища, що відзеркалюють фауну України й світу та флори. Зокрема, найменування, утворені від назв тварин: Заєць, Рабаконь, Кугот, Лисак, Вовкодав, Ягнич, Ягничка; птахів: Дрозда, Горобець, Соколюк; комах: Хрущ, Хрущик, Хрущиха; рослин: Березовський, Березнюк, Яблонська, Дуб; риб: Лещук.

Є група прізвищ, що відображає природні явища: Мороз, Завирюха; назви страв і продуктів споживання: Харченко (харчо - кавказька страва, юшка з баранини) [11, с.159]; назви знарядь праці: Гурман (означає декілька значень: похідне від французького і означало спочатку слугу, особливо в торговця винами, інше - «топка (невелика форма для набивання в неї солі)» [6, с.624]; музичні інструменти: Цимбалистий.

Можемо підсумувати, що для власної ідентифікації жителі Юзвинської волості використовували прізвища. Найбільші групи серед них становили прізвищеві назви, в основі яких лежали особові імена здебільшого з християнського календаря та за родом занять (професією).

Дослідження прізвищевої системи окремого регіону актуальне та важливе, адже прізвища містять інформацію не лише про його теперішнього носія, але фактично віддзеркалюють історію всього роду. Крім того, саме прізвища відбивають різні історичні процеси, що мали місце на цій території.

юзвинський волость село вінниччина

Джерела та література

1. Блажчук Ю. І. Антропонімія Уманщини XVII - початку XXI ст.: автореф. канд. філолог. наук: 10.02.01. Київ, 2008. 22 с.

2. Волошин Ю. Полтавська антропоніміка. Які імена та прізвища носили полтавці в другій пол. XVШ ст. [Електронний ресурс] // Україна модерна. 2015. №22.

3. Гребеньова В.О. Прізвищевий масив Сосонської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського: збірник наукових праць. Вінниця, 2017. Вип. 25. С. 228-232.

4. Гумецька Л. Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV - XV ст. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 298 с.

5. Державний архів Хмельницької області, Ф.315. Оп.1. Спр.7391. 1330 арк.

6. Етимологічний словник української мови: В7т. /АНУРСР Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук та ін. Київ: Наукова думка, 1982. Т.1: А - Г / укл. Р.В.Болдирєв. 632 с.

7. Етимологічний словник української мови: В7т./АНУРСРІн-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук та ін. Київ: Наукова думка, 1985. Т.2: Д - Копці / укл. Н.С.Родзевич. 1985. 572 с.

8. Етимологічний словник української мови: В7т./АНУРСРІн-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук та ін. Київ: Наукова думка, 1983. Т.3: Кора - М / укл. Р.В.Болдирєв. 1989. 552 с.

9. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР Ін-т мовознавства ім. O.О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук та ін. Київ: Наукова думка, 1983. Т.5: Р - Т / укл.

P.В. Болдирєв. 2006. 704 с.

10. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук та ін. Київ: Наукова думка, 1983. Т.6: У - Я / укл. Г.П. Півторак. 2012. 568 с.

11. Єфименко І. В. Українські прізвищеві назви XVI ст. Київ: Наукова думка, 2003. 167 с.

12. Залеський А.М. Спостереження над українськими прізвищами XVII ст. (на матеріалі с.Перегінське) // Дослідження і матеріали української мови. - Київ, 1964. Т.6. С. 133-145.

14. КорнієнкоІ. Від прізвиськ до прізвищ [Електронний ресурс].

15. Легун Ю. В. Формування і видозміни масиву прізвищевих назв сіл Митинецької сільської ради // Легенди з-під сивого Бужка: природа, археологія, історія, етнографія та фольклор сіл Митинці, Хотьківці, Вереміївка і Заруддя Красилівського району на Хмельниччині. - Київ: Майстерня книги, 2010. - С.159-162.

16. Петренко О. Історія адміністративно-територіального устрою Вінниччини від найдавніших часів до сучасності. Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2008. 56 с.

17. Пірус Т. П. Прізвищевий масив мешканців містечка Рахни Лісові Ямпільського повіту Подільської губернії початку XIX ст. (на матеріалах Державного архіву Вінницької області) // Вісник інституту історії, етнології і права: збірник наукових праць. Вінниця, 2016. Вип. 14. С. 111 - 114.

18. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. Київ: Наукова думка, 1966. 216 с.

19. Степанович А. Заметки о происхождении малорусских фамилий // Филологические записки. Воронеж, 1882. Вып. VI. С. 1-7.

20. Сумцов М. Малорусские фамильные прозвания // Киевская старина. 1885. №2. С. 215228.

21. Фаріон І.Д. Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці ХVNІ - початку ХІХ століття (з етимологічним словником). Львів: Літопис, 2001.371 с.

22. Франко І.Я. Причинки до української ономастики // Франко І.Я. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 36: Літературно-критичні праці. С. 391-424.

23. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. Київ: Наукова думка, 1977. 236 с.

24. Чучка П. П. Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. Львів: Світ, 2005. 704 с.

25.Чучка П. Слов'янські особові імена українців. Ужгород: Ліра, 2011.432 с.

26.Ястребов В. Малорусские прозвища Херсонской губернии // Этнографическое обозревание. 1893. 113 с.

Валентина Гребенева

References