Співпраця Івана Боберського з Науковим товариством імені Шевченка у 1920-40-х роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра олімпійської освіти

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

Співпраця Івана Боберського з Науковим товариством імені Шевченка у 1920-40-х роках

Cooperation of Ivan Boberskiy with Shevchenko scientific society in the 1920-40s

Сова А.О.,

кандидат історичних наук, доцент

У публікації на основі документів Центрального державного історичного архіву України у Львові, інвентарних книг Музею Наукового товариства імені Шевченка висвітлено співпрацю знаного українського громадського та політичного діяча, науковця, професора тіловиховання Івана Боберського (1873--1947) та НТШ у Львові упродовж 1920-1940-х років. У міжвоєнний період та в роки Другої світової війни він, дбаючи про збереження української культурної спадщини, подарував цій науковій установі частину своєї бібліотеки, архіву та речових пам'яток. Передбачалося, що на основі них та інших документів, матеріалів і експонатів буде створено окрему експозицію з історії українського тіловиховання і спорту, як частини музею НТШ у Львові. Таким чином Іван Боберський намагався зберегти для українців частину важливих матеріалів, які висвітлюють різні аспекти історії України першої половини ХХ ст.

Ключові слова: Іван Боберський, Наукове товариство імені Шевченка, Ярослав Пастернак, Володимир Дорошенко, культурна спадщина, музей, бібліотека, архів.

The publication, based on the documents of the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv, the inventory books of Shevchenko Scientific Society Museum, highlights the cooperation of the well-known Ukrainian public and political figure, scientist, professor of physical education Ivan Boberskiy (1873-1947) and the ShSS in Lviv for 1920-1940 years. During the interwar period and the Second World War, in order to preserve the Ukrainian cultural heritage, he donated some of his library, archive and material monuments to this scientific institution. It was envisaged that on the basis of them and other documents, materials and exhibits a separate exposition on the history of Ukrainian physical education and sports would be created, as a part of the SHSS Museum in Lviv Thus, Ivan Boberskiy tried to preserve for the Ukrainians some of the important materials that cover different aspects of Ukrainian history of the first half of the twentieth century.

Keywords: Ivan Boberskiy, Shevchenko Scientific Society, Yaroslav Pasternak, Vladymyr Doroshenko, cultural heritage, museum, library, archive.

Постановка проблеми

У міжвоєнний період та в роки Другої світової війни Іван Боберський активно поринув у громадську, політичну, освітньо-виховну діяльність спочатку в США (1920), потім у Канаді (1920-1932), згодом у Югославії (1932-- 1947). Упродовж 1920--1924 рр. він -- повноважний представник уряду Західно-Української Народної Республіки у СшА (1920) та Канаді (1920--1924); у 1924--1947 рр. -- діяльний член «Товариства опіки над українськими переселенцями ім. св. Рафаї- ла в Канаді», «Товариства опіки над українськими емігрантами у Львові» та «Українського народного союзу»; ініціатор створення бібліотеки у Вінніпезі, яку згодом назвали «Канадійська бібліотека імені Івана Боберського» (1932) тощо [5; 6]. Упродовж зазначеного періоду він співпрацював з багатьма громадськими інституціями та організаціями у різних куточках Європи та Північної Америки. Особливі відносини його були з НТШ, адже ще під час свого життя і побуту у Львові (1901-1918) Іван Боберський був звичайним членом цієї наукової організації, у друкарні НТШ друкував праці з теорії і методики фізичного виховання і спорту, як голова українського гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» співпрацював з НТШ, особливо в період підготовки І і ІІ Краєвих здвигів у Львові (1911, 1914).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В українській історіографії про участь Івана Боберського в НТШ та його співпрацю з цією науковою установою є енциклопедична довідка львівського дослідника Івана Сварника, опублікована в другому томі енциклопедії НТШ [4]. У ній автор тезово подав деякі факти про співпрацю Івана Боберського з НТШ. Про участь Івана Боберського в НТШ напередодні Першої світової війни є публікація Андрія Сови [7]. Співпраця Івана Боберського з НТШ у 1920-40-х рр. комплексно не досліджувалася. З огляду на це і підготовлено дану публікацію.

Метою статті є на основі архівних джерел висвітлити співпрацю Івана Боберського з НТШ у 1920-40-х рр.

У дослідженні використано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-типологічний, історико- системний), принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, наративного конструктивізму. Завдяки застосуванню біографічного методу автору вдалося з більшою вірогідністю розкрити поставлені мету та завдання дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській та зарубіжній історіографії досліджено співпрацю Івана Боберського з НТШ у 1920-40-х рр.

Основними джерелами до статті стали документи, які містяться у Центральному державному історичному архіві України у Львові, зокрема фонд 312 (Українське спортивне товариство «Сокіл- Батько», м. Львів) та фонд 366 (Боберський Іван (1873-1947), педагог, організатор, українського спортивного руху в Галичині та за кордоном, голова товариства “Сокіл-Батько” у Львові, професор). Окрім цього, важливим джерелом до теми є інвентарні книги Музею Наукового товариства імені Шевченка, які зберігаються в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.

боберський наукове товариство

Виклад основного матеріалу дослідження

У міжвоєнний період Іван Боберський подарував Музею НТШ у Львові (музей знаходився на вул. Чарнецького, 24 - тепер вул. В. Винниченка) деякі свої речі для майбутньої експозиції з історії українського тіловиховання і спорту. 22 червня 1929 р. старшина «Сокола-Батька» передала до НТШ як дар від Івана Боберського блюзу і штани зі сокільського однострою роботи кравця Осипа Даєвського (інвентарний номер 19007), блюзу і штани з першого стрілецького однострою (інвентарний номер 19008) і булаву 1911 р., вручену Іванові Боберському, як символ його визнання та особливих заслуг перед товариством (інвентарний номер 19008а) [2; 8, арк. 7]. Обидва однострої були сильно пошкоджені міллю. Булава сьогодні зберігається у фондах Львівського історичного музею.

У ЦДІА України у Львові вдалося віднайти написаний на картці НТШ, датований 28 лютого 1931 р. лист-подяку від директора музею НТШ Ярослава Пастернака старшині «Сокола-Батька» такого змісту: «Управа Музею Наукового Товариства ім[ені] Шевченка дякує Вам отсим щиро за дар пари лещат [Івана] Боберського з 1908 р. Вписаний у книгу приросту під ч. 21166 [9, арк. 72] і просить о прихильну память й на будуче. Гаразд!» [13, арк. 73-73 зв.]. Лещета були передані до НТШ 25 лютого 1931 р. 26 січня 1932 р. старшина «Сокола-Батька» подарувала Музею НТШ дві пари «деревляних булавок руханкових» (довжина однієї пари - 44 см, іншої - 45 см), які використовувалися Іваном Боберським на руханкових заняттях перед Першою світовою війною (інвентарні номери 22 370, 22 371) [10, арк. 24].

У 1913 р. Іван Боберський закупив для соколів два бельгійські кріси, щоб ті могли вправлятися у стрільбі. 22 березня 1932 р. багнет від одного з них (завдовжки 35 см) подаровано НТШ (інвентарний номер 22 600) [10, арк. 47]. 19 лютого 1934 р. Степан Гайдучок передав до Музею НТШ зимове спорядження Івана Боберського, яке той придбав у Канаді та використовував під час свого побуту там [3]. Зокрема, «пару канадійських «сплетів» до ходження по рівнім глибокім снігу» (завдовжки 152 см) та «пару шкіряних мокасинів до ходження на «сплетах»» (інвентарні номери 24 351, 24 352) [11, арк. 43]. 16 травня 1935 р. Іван Боберський передав до Музею НТШ на депозит 31 фотографію (розмірами 9 х 13 і 6 х 9 см) з життя і побуту українців Канади, які він зробив під час перебування там у 1920-х - на початку 1930-х років (усім фотографіям присвоєно інвентарний номер 25 374) [11, арк. 128]. 14 березня 1939 р. старшина «Соко- ла-Батька» передала до НТШ на депозит 468 фото- кліше різної величини (інвентарний номер 30 151) [12, арк. 97; 15, арк. 87]. На жаль, встановити місця знаходження та зберігання усіх цих раритетів не вдалося. Мабуть, частина з них, як і інші пам'ятки музею НТШ, були знищені представниками радянської влади після Другої світової війни.

Перебуваючи в Югославії в Тржичі, Іван Боберський у 1941-1943 рр. листувався з бібліотекою НТШ стосовно передання свого архіву та книгозбірні до Львова. Не пізніше грудня 1941 р. бібліотека НТШ отримала від нього в дар добірку книжок з тіловиховної тематики [14, арк. 3]. 23 грудня 1941 р. Іван Боберський у листі до НТШ писав: «Світлий заряде! [...] Нині бажаю одержати пояснення, в який спосіб мігби я переслати теперішний мій збір книжок з ріжних ділянок письменства тій самій бібліотеці? Хочу переслати бібліотеці також письма, друки, листи, світлини, записки, які назбирались у мене. Чи отверте вже получення і чи можна надати до бібліотеки скрині з книжками і письмами та світлинами і фільмами? Прошу про- вірити і пропитати в залізничій урядовні, які формальности належить полагодити, щоб скрині з посилкою дійшли до цілі і не пропали по дорозі. Очікую Вашої ласкавої, скорої відповіди про приписи і належитости в грошах. Наколиб пересилка була тепер неможлива, котрій бібліотеці маю передати мою цілу збірку книжок, письм, і знимок? [...] З новим роком ліпших часів» [14, арк. 3].

Іван Боберський розглядав різні варіанти передання своєї колекції тим чи іншим установам. Серед них були НТШ, університет у Відні, Український музей у Празі, університет у Ґраці. Найлегше йому було передати свою колекцію до університету Відня або Ґраца, оскільки не на усі його листи управа Українського музею у Празі оперативно відповідала. Як компромісний варіант Іван Боберський розглядав можливість передати свою колекцію на тимчасове зберігання до бібліотеки університету у Відні, а звідти, через деякий час, вона мала б потрапити до НТШ. Питання вдалося досить швидко полагодити, й Іван Боберський упродовж 1941-- 1943 рр. переслав частину свого архіву та книгозбірні до НТШ у Львові. До Українського музею у Празі він надіслав лише «дві посилки з гіпсовими різбами а також деякими металевими відзнаками» [14, арк. 4]. У листі до Володимира Дорошенка, датованому 14 серпня 1943 р., Іван Боберський зазначав: «Одержите ще дальші збірки листів, тому що хочу передати мій архів, щоб случайно не розлетівся марно. Придавбися до підпалювання огня в зимі, або до завивання ріжних предметів перекупкам. [...] Позваляю собі звернути Вашу увагу, що загал не думає переховувати старі листи і папери, але палить їх або викидає і нищить в ріжний спосіб. Придалибся пригадки в часописах, щоб «давні папери» пересилати до бібліотек і ратувати від загибелі. Мені самому погинуло много рукописів, які я дав переховати приватним особам, замість переслати їх до бібліотеки при вулиці Чарнецького [тепер вул. Винниченка. - А. С.] ч. 24. По просту не прийшло мені це на гадку, що це найбезпечнійший спосіб, щоб забезпечити життя всяким запискам і грамотам. Кожухи даємо на переховок до кожухарів, щоб ратувати їх від молів, це публика знає, але не знає, що давні листи належалоб передавати знатокам до переховку. [...] Належалоб кожному пригадувати і поясняти, в який спосіб обходитись з рукописями, листами, листівками, записками, найріжнороднійшими «паперами». Що найменше повиннаб кожна родина зберігати свій архів у себе і кожний лист уважати за кусень історії цілого громадянства» [14, арк. 8-9].

Кожну посилку до НТШ Іван Боберський супроводжував докладним описом її змісту, вказував імена та прізвища авторів, дати, кількість документів тощо [14]. Подекуди у листах до НТШ знаходимо детальні описи окремих книжок та їх значення для української справи. Так, у листі, датованому 2 жовтня 1943 р., читаємо таке: «Нині пересилаю слідуючі друки: 1. «Основи стрілецького спорту» написав «Вікінг» [1]. Брошура на 52 сторін разом 2 о[б]кладинками. Видана «Накладом Української Стрілецької Громади в Канаді при допомозі гуртка УСГ в Содбурах, Онт[аріо]». Друком «Нового Шляху» в Саскатуні, Саск[ачеван] 1939 р. «Вікінг» - це прізвище Романа Сушка, полковника «Січових Стрільців». [...] Цю брошуру прошу не видавати з бібліотеки але звернути увагу любителів стрілецького змагу, що можуть її оглянути в бібліотеці. Дописки в примірнику походять від мене» [14, арк. 12-12зв.].

Іван Боберський також піклувався про долю архіву «Союзу Визволення України» у Відні [14, арк. 13], бібліотеки й архіву українського товариства «Сокіл-Батько» у Львові та передання їх до фондів НТШ. З цього приводу 21 серпня він у листі до НТШ писав: «Що сталось з грамотами по товаристві «Сокіл-Батько» вул. Руська 20? Чи пропали, чи може десь валяються на стриху? Може дадуться виратувати до архіву? Лишились в сокільській шафі ще деякі книжки з царини руханки, крім цих книжок, що їх переняла була бібліотека ім[ені] Т[араса] Шевченка. Чи вони не далибся стягнути до державної бібліотеки відділ 3? Відділ про тілесне виховання цеї бібліотеки ставби тоді повнішим і доступним для ширшого круга дослідників» [14, арк. 10-11]. Іван Боберський неодноразово наголошував на тому, що листування та документи, які він передав до НТШ, можна буде використати у наукових студіях через «відповідний протяг часу».

Пересилаючи свій величезний архів до НТШ, Іван Боберський намагався у такий спосіб зберегти для українців хоча б частинку, на його думку, важливих документів, які висвітлювали події 1910-1939 рр. В одному з листів до Володимира Дорошенка, датованому 23 вересня 1942 р., він наголошував: «Все, що пересилаю до бібліотеки, передаю на її власність. Про вихіснування листів мусить істнувати якась засада, принята в бібліотеках, щоб уникнути всяких неприємностий для авторів й адресатів переписки. Колиб такої засади не було, требаби всі листи палити. А це виходилоб лишень на шкоду. Листя тютюну треба перше висушити, опісля відповідно приправити, заки з них вийдуть папіроси. [...] Дякую за Ваші желания, що ходжу пішки по стежках, хідниках, вулицях, сходах більше чим 25 555 днів» [14, арк. 13].

На основі частини документів, надісланих Іваном Боберським в НТШ, в радянський час у Центральному державному архіві УРСР у Львові (тепер Центральний державний історичний архів України у Львові) було сформовано окремий 366 фонд («Боберський Іван (1873-1947), педагог, організатор, українського спортивного руху в Галичині та за кородоном, голова товариства «Сокіл- Батько» у Львові, професор») [16, арк. 252].

Висновки

Таким чином, у міжвоєнний період та в роки Другої світової війни Іван Боберський, співпрацюючи з Науковим товариством імені Шевченка, подарував цій науковій установі частину своєї бібліотеки, архіву та речових пам'яток. Це було зроблено з метою створення окремої експозиції з історії українського тіловиховання і спорту, як частини музею НТШ. Пересилаючи частину свого величезного архіву та книгозбірні до НТШ, Іван Боберський намагався зберегти для українців частинку, як на його думку, важливих документів, що є складовою історії України першої половини ХХ ст.

Перспективи подальших досліджень, пов'язаних з постаттю Івана Боберського, є пошук документів і матеріалів у Відні, Празі, Ґраці, вивчення його епістолярної спадщини, що дасть можливість оцінити його місце та роль в історії України першої половини ХХ ст.

Автор публікації висловлює щиру вдячність директору і працівникам Центрального державного історичного архіву України в м. Львові та директору Інституту народознавства НАН України за підтримку і допомогу в пошуку архівного матеріалу.

Список використаних джерел

1. Вікінг [Сушко Р]. Основи стрілецького спорту. І частина: Малокаліброве стріляння. Саскатун: Накладом Української Стрілецької Громади в Канаді при допомозі Гуртка УСГ в Содбури, Онт., 1939. 48 с.

2. Домашнє сокільське сьвято. Діло. Львів, 1911. 16 н. с. (3 жовтня ст. ст.). Чис. 229. С. 6.

3. Проф. Ів. Боберський на плетінках. Канада [Світлина]. Сокільські Вісти. Орган українського сокільства. Львів, 1929. Листопад-грудень. Чис. 11-12. С. 8.

4. Сварник І. Боберський Іван. Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія / Том 2, Бібл-Вес. Львів, 2014. С. 201-203.

5. Сова А. Громадська діяльність Івана Боберського у міжвоєнний період (на прикладі візиту до Львова 1928 року). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія /За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. Вип. 1. Ч. 2. С. 118124.

6. Сова А. Діяльність Івана Боберського як повноважного представника уряду Західно-Української Народної Республіки у США та Канаді. Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Войтович, Г Гмітерек та ін. Дрогобич: Посвіт, 2019. С. 134-153.

7. Сова А. Участь Івана Боберського в Науковому товаристві ім. Шевченка напередодні Першої світової війни. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність /гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. Львів, 2019. Вип. 32. С. 257-265.

8. Фондова книга Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Т. ІУ: 18917-20385. 149 арк.

9. Фондова книга Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Т. V: 20386-22111. 149 арк.

10. Фондова книга Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Т. VI: 22112-23884. 150 арк.

11. Фондова книга Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Т. УІІ: 23885-26028. 179 арк.

12. Фондова книга Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Т. Х: 29103-30552. 140 арк.

13. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 312. Оп. 1. Спр. 113. 138 арк.

14. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 366. Оп. 1. Спр. 5. 22 арк.

15. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 366. Оп. 1. Спр. 14. 105 арк.

16. Центральний державний історичний архів України, м. Львів: путівник / автори-упорядники Ольга Гнє- вишева, Уляна Єдлінська, Діана Пельц, Галина Сварник, Іван Сварник, Надія Франко. Львів-Київ, 2001. 387 с.

References

1. Vikinh [Sushko R.]. Osnovy striletskoho sportu. I chastyna: Malokalibrove striliannia. Saskatun: Nakladom Ukrainskoi Striletskoi Hromady v Kanadi pry dopomozi Hurtka USH v Sodbury, Ont., 1939. 48 s.

2. Domashnie sokilske sviato. Dilo. Lviv, 1911. 16 n. s. (3 zhovtnia st. st.). Chys. 229. S. 6.

3. Prof. Iv. Boberskyi na pletinkakh. Kanada [Svitlyna]. Sokilski Visty. Orhan ukrainskoho sokilstva. Lviv, 1929. Lystopad-hmden. Chys. 11-12. S. 8.

4. Svarnyk I. Boberskyi Ivan. Naukove tovarystvo imeni Shevchenka. Entsyklopediia / Tom 2, Bibl-Ves. Lviv, 2014. S. 201-203.

5. Sova A. Hromadska diialnist Ivana Boberskoho u mizhvoiennyi period (na prykladi vizytu do Lvova 1928 roku). Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Istoriia / Za zah. red. prof. I. S. Zuliaka. Ternopil: Vyd-vo TNPU im. V Hnatiuka, 2018. Vyp. 1. Ch. 2. S. 118124.

6. Sova A. Diialnist Ivana Boberskoho yak povnovazhnoho predstavnyka uriadu Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky u SShA ta Kanadi. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk / Red. kol. L. Tymoshenko (holov. red.), L. Voitovych, H. Hmiterek ta in. Drohobych: Posvit, 2019. S. 134-153.

7. Sova A. Uchast Ivana Boberskoho v Naukovomu tovarystvi im. Shevchenka naperedodni Pershoi svitovoi viiny. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist / hol. red. Ihor Soliar; NAN Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv, 2019. Vyp. 32. S. 257-265.

8. Fondova knyha Muzeiu etnohrafii ta khudozhnoho promyslu Instytutu narodoznavstva NAN Ukrainy. T. IV: 18917-20385. 149 ark.

9. Fondova knyha Muzeiu etnohrafii ta khudozhnoho promyslu Instytutu narodoznavstva NAN Ukrainy. T. V: 20386-22111. 149 ark.

10. Fondova knyha Muzeiu etnohrafii ta khudozhnoho promyslu Instytutu narodoznavstva NAN Ukrainy. T. VI: 22112-23884. 150 ark.

11. Fondova knyha Muzeiu etnohrafii ta khudozhnoho promyslu Instytutu narodoznavstva NAN Ukrainy. T. VII: 23885-26028. 179 ark.

12. Fondova knyha Muzeiu etnohrafii ta khudozhnoho promyslu Instytutu narodoznavstva NAN Ukrainy. T. Kh: 29103-30552. 140 ark.

13. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 312. Op. 1. Spr. 113. 138 ark.

14. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 366. Op. 1. Spr. 5. 22 ark.

15. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 366. Op. 1. Spr. 14. 105 ark.

16. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv: putivnyk / avtory-uporiadnyky Olha Hnievysheva, Uliana Yedlinska, Diana Pelts, Halyna Svarnyk, Ivan Svarnyk, Nadiia Franko. Lviv-Kyiv, 2001. 387 s.

Размещено на Allbest.ru