Суспільно-політична діяльність Б. Рассела в США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суспільно-політична діяльність Б. Рассела в США

Л. С. Боднарчук, канд. філос. наук

Розглядаються погляди Бертрана Рассела на політику та культуру Сполучених Штатів Америки ХХ ст. та особливості суспільно-політичної діяльності філософа щодо політики США. Багатогранність постаті видатного мислителя проявилася у діаметрально протилежних поглядах щодо американізму: від захоплення лібералізмом та ідеалізацією прав людини до гострої критики зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки та визнання ілюзорності американської мрії. Прослідковується зміна світоглядних орієнтирів філософа, завдяки аналізу його текстів, белетристики, біографічних відомостей та робіт укладачів текстів Б. Рассела в Америці.

Ключові слова: Бертран Рассел, Америка, культура, політика, західна філософія.

рассел америка філософ

Л. С. Боднарчук

ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ Б. РАССЕЛА В США

Рассматриваются взгляды Бертрана Рассела на политику и культуру Соединенных Штатов Америки ХХ века и особенности общественно-политической деятельности относительно политики США. Многогранность личности выдающегося мыслителя проявилась в диаметрально противоположных взглядах на американизм, начиная от увлечения либерализмом и идеализацией прав человека, до острой критики внешней политики Соединенных Штатов Америки и признания иллюзорности американской мечты. Прослеживается изменение мировоззренческих ориентиров философа, благодаря анализу его текстов, беллетристики, биографических сведений и работ составителей текстов Б. Рассела в Америке.

Ключевые слова: Бертран Рассел, Америка, культура, политика, западная философия.

S. Bodnarchuk

SOCIAL AND POLITICAL ACTIVITIES OF BERTRAND RUSSELL IN THE USA

Bertrand Russell's views of the politics and culture of the United States of America in the 20th century and Social and political activities in USA are discussed. Multifaceted personality of eminent thinker is revealed in diametrically opposite views on Americanism, ranging from hobbies liberalism and idealization of human rights, to the sharp criticism of the United States foreign policy and the recognition of the illusory nature of the American dream. Such ideas can be revealed by analyzing his texts, fiction, biographical information and texts compilers work of Bertrand Russell in America.

Keywords: Bertrand Russell, America, culture, politics, Western philosophy.

Бертран Рассел - одна з найвідоміших постатей в історії філософії ХХ ст. Звісно, історико-філософський аналіз творчості британського філософа не може обмежитись лише аналізом праць, адже мислитель протягом свого життя мав активну громадську позиції, вів суспільно- політичну діяльність, що такою відобразилось на становленні його світоглядних настанов та подальшій творчості. У 1973 р. виходить праця "Америка Бертрана Рассела: його трансатлантичні подорожі та праці" ("Bertrand Russell's America: His Transatlantic Travels and Writings"), присвячена поглядам британського філософа на Сполучені Штати Америки, їх вплив на світ у період з 1896 по 1945 роки. Ці тексти містять відомості про сім подорожей філософа до сШа. Здійснивши аналіз цих джерел, можна виокремити та дослідити зміни в світогляді мислителя, визначити особливості філософських поглядів Б. Рассела щодо США та прослідкувати взаємний вплив ідей американської інтелектуальної спільноти та британського філософа. У 1984 р. виходить другий том цієї збірки, що охоплює період з 1945 до 1970 року включно.

Особистісне ставлення Б. Рассела до Сполучених Штатів Америки дуже влучно вихопили з періодики упорядники текстів Б. Рассела Баррі Фейнберг (Barry Feinberg) та Рональд Касрілс (Ronald Kasrils) у праці з публіцистикою філософа "Дорогий Бертран Рассел" ("Dear Bertrand Russell", 1969): "Мої [Б. Рассела] перші лекції у вашій країні були в 1896 р., а моїй останні - у 1951 р., так що я мав досить великий досвід Сполучених Штатів" [4, р. 154]. Зацікавленість Сполученими Штатами проявилася у Б. Рассела ще в дитинстві, у його молоді роки багато однолітків "...які сподівалися реформувати світ відправився в Америку, щоб дізнатися, як це зробити" [5, р. 328]. У есе "Чи можуть американець та британець бути друзями?" ("Can Americans and Britons be Friends?") Б. Рассел прагне критично переосмислити стосунки Британії та Америки на предмет взаєморозуміння. Батьки були виховані у дусі вікторіанського консерватизму, втім їх також цікавили демократичні процеси які протікали у Новому Світі, навіть більше, вони відвідали молоду країну у 1867 р., одразу ж по завершенню Громадянської війни (American Civil War). Там вони знайшли нових ідейних друзів серед представників ліберальних поглядів. Молодий Б. Рассел так само був натхненний ліберальними ідеями традиційних вігів. Партія вігів вважається попередницею Ліберальної партії, заснованої в 1859 р. Так само вплив Джона Стюарта Міля (John Stuart Mill, 1806-1873), британського філософа та політика, прихильника лібералізму та етики Джеремі Бентама (Jeremy Bentham, і748-1832) визначили погляди молодого філософа на ідеї свободи та рівності. Особливо Б. Рассела надихали праці видатних американських постатей: Томаса Джефферсона (Thomas Jefferson, 1743-182б) та Томаса Пейна (Thomas Paine, 1737-1809), адже вони так само вважали Америку "романтичною країною свободи". Утім, такі погляди молодого філософа явно контрастують з поглядами дорослого Б. Рассела, який незадовго до смерті різко критикував Сполучені Штати та їхню політику, особливо щодо війни у В'єтнамі. Свої критичні розмисли про злочини США у В'єтнамі філософ опублікував у праці "Військові злочини у В'єтнамі" та створив Трибунал з розслідування таких злочинів. У британській та американській пресі переважно визнавали заслуги Б. Рассела в математиці та логіці, називали його геніальним, але щодо політичних поглядів, з часом почали звинувачувати у нав'язливому "антиамериканізмі".

Загалом Б. Рассел відвідав Сполучені Штати дев'ять разів, у тому числі це був період тривалого проживання під час Другої світової війни, коли більшість науковців Європи шукали захисту за океаном. Він читав лекції в численних коледжах і університетах, обіймав професорські посади в університетах Гарварда, Чикаго та Каліфорнії. Численні публікації книг та статей у журналах розширили коло знайомих серед американської інтелігенції, з якими він підтримував активне листування.

Раннє захоплення Б. Расселом американськими надіями на розквіт поваги до особистості співзвучне з настроями Ж. Марітена, які описав дослідник американської філософії Я. Соболєвський в статті "Американський період в філософії Ж. Марітена": "Перебування в Америці сприяло тому, що Ж. Марітен детально розглянув загальнолюдські, політичні та соціальні права особистості. На його думку, саме людська гідність стала головним стимулом розвитку американської цивілізації. Його інтелектуальна робота отримала своєрідне завершення у Міжнародній декларації прав людини, котра стала прототипом майбутньої Загальної декларації прав людини ООН (10 грудня 1948 р.) Сполучені Штати Америки могли стати, на думку філософа, зразком для Європи" [2, с. 46]. Під поняттям цивілізованості Б. Рассел розумів відмову від варварських звичок та імпульсів, прагнення свобод та добре ставлення до людини, основою та запорукою яких безсумнівно має стати освіченість людини. Британський мислитель на початку 1945 р. з впевненістю заявляв, що значний американський вплив буде здійснюватись з "розумом і гуманно". У багатьох своїх лекційних турне по Америці Б. Рассел не приховуючи шанобливого ставлення, наголошував на побаченій ним величі Америки на світовій арені. Наприклад, у журналі "Рассел: журнал досліджень Бертрана Рассела" ("Russell: the journal of Bertrand Russell studies") дослідник Лестер Денонн (Lester E. Denonn, 1901-1985) опублікувавши огляд на книгу Б. Фейнберга та Р. Касрілса, високо оцінив цю роботу, наводячи слова самого Б. Рассела: "Америка єдина держава у сучасному світі що має стабільність. Існує в Америці здатність до нерег- ламентованого (unregimented) кооперативного підприємства, яке не має рівних ніде у світі ... культура Америки покращилася, тоді як в Європі погіршилася ... Здатність вести світ як політично, так і в культурному плані, безсумнівно, стане притаманною Сполученим Штатам, і я твердо вірю, що з цією здатністю прийде необхідна мудрість, якої не було в минулому у країн, що сягали подібного становища" [3, р. 15-16].

Б. Рассел не обмежився діяльністю як філософ, адже за його життя світ кидав виклики, на котрі він вже як публіцист та політичний діяч не міг не зреагувати: виступав на мітингах суфражисток, дотримувався активної пацифістської позиції, виступав з просвітницькими лекціями. Серед викладачів Кембриджа лише він не побоявся виступити з різкою критикою політики країн Антанти, за що отримав ще більшу популярність серед своїх студентів і був звільнений з посади викладача.

Втім, як зазначають Б. Фейнберг та Р. Касрілс, романтичні уявлення Б. Рассела щодо Америки швидко розвіялися. Як вже зазначалось, Перша світова війна викликала серйозні зміни в світогляді мислителя, і вперше Б. Рассел став брати участь в соціальних і політичних акціях. Проте тут варто зауважити, що не завжди Б. Рассел залишався пацифістом. Наприклад, він навіть запропонував класифікацію війн: війни для самозахисту, колонізаційні, принципів та престижу. Війни принципів, колонізаційні та для самозахисту можуть бути виправдані щодо їх цілей, лише війни престижу не мають виправдання. У 1947 р. він виступив на захист агресії проти Росії. Звісно, філософ бачив слабкість радикальних сил Америки і тому намагався допомогти своїми публічними виступами та статтями. Активне зростання впливу Сполучених Штатів як домінуючої світової держави, змусило філософа звернути свою увагу на роль Америки в міжнародній політиці. У 1922 р. Б. Рассел написав: "Надії та страхи світу, імовірно, протягом наступних п'ятдесяти років залежатимуть від того, як Америка буде використовувати свою величезну силу" [5, р. 220]. Надалі він проявив себе як критик американського капіталізму, а у другій половині 20-х років ХХ ст. здійснював активну пропаганду соціалізму, навіть більше, вважав, що майбутнє Америки мусить бути соціалістичним, цей крок необхідний для розв'язання світових проблем.

Зацікавленість Б. Рассела проблемами Америки та американського світогляду з роками лише розвивається, що безпосередньо впливає на сферу його поглядів. З країни, у якій він знайшов ідеалізовані права людини, Сполучені Штати Америки перетворилися в його поглядах на державу з жахаючою нерівністю у питаннях багатства та влади, свобод та рівностей особистості. Він зіткнувся з проблемами академічної та громадянської свобод, з расизмом та проблемами меншин, тому поставив собі за мету сприяти розвитку ліберальних і толерантних відносин. Окрім внутрішніх проблем Америки, зовнішня політика цікавила його не менше. В книзі "Вплив науки на суспільство" ("The Impact of Science on Society, 1953) Б. Рассел звертає увагу на цікаву обставину: "Коли я впе- рше став політично свідомим, Британська імперія здавалася вічною, загроза для британської військово-морської переваги була немислимою, країна була аристократичною, багатою та ще більше збагачувалася. Важко відчувати себе як вдома особливо в світі ... Американського домінування" [7, р. 102-103].

Наука мала виконати роль медіатора суспільних та політичних процесів у світі, а освіта мала стати потужним засобом для перетворення суспільства, щоб врешті змінити погляди на сім'ю, мораль, сексуальність, втім такі ідеї не могли не викликати ворожості до себе. Починаючи з 1940-х років Б. Рассел відчув на собі так зване "полювання на відьом", адже з'явилися противники, котрі намагалися позбавитися від філософа у своїй країні (США). Утім, більшість вважала філософа символом розуму та здорового глузду, тому що відчувала дуалістичне ставлення мислителя до Америки, з одного боку - критика політики, з іншого - шанобливе зацікавлення та пропаганда гуманності в США.

Наприклад, у 1966 р., виступаючи на радіо, Б. Рассел звертається не до президента чи сенатора, а до простого пересічного солдата, який воює у В'єтнамі. Про цей виступ можна дізнатися з книги Б. Рассела "Військові злочини у В'єтнамі" ("War Crimes in Vietnam, 1967") з 10 глави: "Це Бертран Рассел говорить до тебе на радіо сил Національного фронту визволення Південного В'єтнаму. Я говорю до тебе, американський солдате, з метою пояснити тобі, як твій уряд зневажив твої права, посилаючи тебе окупувати країну, мешканці якої єдині у своїх поглядах на Сполучені Штати, як на агресора" [8, р. 107]. У цій книзі Б. Рассел описує неприкрашену правду про війну у далекій тропічній країні. Він стверджує, що для того, щоб зрозуміти цю війну, ми повинні розуміти Америку. При цьому ми повинні розуміти, що расизм, неповага до меншин створили в Сполучених Штатах специфічний клімат, через який американцям важко зрозуміти, що насправді вони робили у В'єтнамі. Свідченням пошуку мирного існування з країнами Сходу є співпраця Б. Рассела з Хо Ши Міном. Революційний лідер Північного В'єтнаму Хо Ши Мін також заручився підтримкою Б. Рассела в своїй боротьбі за незалежність В'єтнаму. У своїй промові для учасників Трибуналу з військових в 1966 р. філософ зазначив, що Трибунал скликано, щоб мати можливість дослідити й оцінити характер війни Сполучених Штатів у В'єтнамі. Філософ впевнено зазначав, що не знає іншого конфлікту, в якому різниця сил між сторонами конфлікту була б настільки великою. Нехай цей трибунал зможе запобігти злочину мовчання" [8, р. 56]. Тут в своїх закликах Б. Рассел співзвучний з "відповідальністю за недіяння" перед вбивцями та "мовчанням" перед антигуманними законами, про котрі заявляв К. Ясперс.

Дві дружини Б. Рассела були американками, тому він жартівливо відповідав на звинувачення у антиамериканізмі, мовляв, половина ж його дружин були американками, який тут антиамериканізм. Незважаючи на те, що подібні жарти американське суспільство сприймає вкрай негативно, про що писав один з найвідоміших журналів ХХ ст. "Time", і те, що американське суспільство не сприймає критики, а надто британської, Б. Рассел, на диво, став тим, до кого американці все ж дослухались.

Власне, тому суспільні ідеали Б. Рассела, його боротьба за мир та вічний пошук справедливості прослідковуються у тривалих стосунках мислителя зі Сполученими Штатами.

Перший біограф Б. Рассела Алан Вуд (Alan Wood, 1914-1957) зазначає, що філософ не написав повноцінної роботи про Америку, натомість він одним із перших дослідив німецький мілітаризм і більшовицький комунізм, які і стали визначальними для світу в наступні десятиліття [9, р. 36]. Сам Б. Рассел іронізував з цього приводу, мовляв, що вигадав для себе епітафію: "Він жив протягом шести років в Америці і не написав про це книгу" [9, р. 145].

Роботи Б. Рассела, що хоча б частково присвячені Америці, починають виходити друком в американських періодичних виданнях незадовго до вступу Америки в Першу світову війну. Філософа цікавлять передусім серйозні політичні та соціальні проблеми, але він не залишає поза увагою питання, що стосуються американського способу життя. Як філософ, Б. Рассел став відомою академічною фігурою, проте, як бачимо, він також звернувся розв'язання таких суперечливих питань, як реформування освіти, сексуальна мораль, жіноче виборче право, соціалізм, фашизм, більшовизм і Росія, розвиток Китаю, пацифізм, індустріальне суспільство та релігія, а також став борцем в антивоєнних і антиядерних кампаніях. Книги, листи, тексти лекцій відображають розвиток поглядів Б. Рассела на Америку. Численні листування з англійськими та американськими друзями та колегами є безцінним джерелом матеріалу для історико-філософського аналізу поглядів мислителя.

Американський прагматизм Б. Рассел назвав "новою назвою старих способів мислення". В праці "Мудрість Заходу" філософ зазначає, що цей напрям, на його думку, не має конкретних завдань та цілей, а є радше способом спілкування зі світом. В американській філософії нашого часу, на його думку, домінує видозмінена форма прагматизму (Дж. Дьюї).

Також у збірці "Америка Бертрана Рассела" ("Bertrand Russell's America: His Transatlantic Travels and Writings. Volume 1, 1896-1945") опублікована стаття Б. Рассела "Нова філософія Америки" The New Philosophy Of America", уперше опублікована в Лондоні (London, May 1928). Філософ написав, що домінуючу світоглядну настанову в Америці можна назвати "індустріальною філософією". Це означає, що людина є господарем своєї долі і не потребує додаткової допомоги від природи, адже володіє силою технічних засобів, створених наукою. До того, як людина набула здатності до передбачення, вона жила в полоні страхів: страху голоду, страху перед силами природи, врешті-решт страху перед смертю. Складні системи: частково раціональні, частково магічні мали допомогти первісній людини звести до мінімуму ці страхи. З часом людство побороло забобони і прийшло до більш комфортного життя. Америка з часів перших пілігримів намагалась дати кожній людині достойне життя, переконаний Б. Рассел. Наприклад, філософ відкинув обмірко- ваність історії чи науки. Він переконаний, що людство володіє засобами досягнення щастя, комфорту та контролю над своєю долею. Криза про- гресистського мислення, як казав Б. Рассел, змусила його критично переглянути західні цінності та звернутись до пошуків альтернативи.

Список використаних джерел

Рассел Б. Мудрость Запада: Историческое исследование западной философии в связи с общественными и политическими обстоятельствами / Бертран Рассел; пер. з англ. под ред. В. А. Малинина - М. : Республика, 1998. - 479 с.

Соболєвський Я. А. Американський період в філософії Ж. Марітена / Я. А. Соболєвський // Вісн. Київ. ун-ту. Серія "Філософія, політологія" - К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. - № 120. - С. 45-48.

Denonn E. L. Bertrand Russell's America / Lester E. Denonn // Russell: the journal of Bertrand Russell studies. - 1973. - № 12. - P. 15-16.

Feinberg B. Dear Bertrand Russell: Selection of His Correspondence with the General Public, 1950-68 / Barry Feinberg, Ronald Kasrils. - Boston : Houghton Mifflin Company, 1969. - 171 p.

Feinberg B. Bertrand Russell's America: His Transatlantic Travels and Writings : 2 Vol. Volume One : 1896-1945 / Barry Feinberg, Ronald Kasrils. - London : Routledge, 2014. - 388 p.

Feinberg B. Bertrand Russell's America: His Transatlantic Travels and Writings : 2 Vol. Volume Two : 1945-1970 / Barry Feinberg, Ronald Kasrils. - London : Routledge, 2014. -- 448 p.

Russell B. The Impact of Science on Society / Bertrand Russell. - New York : Simon and Schuster, 1953. - 115 p.

Russell B. War Crimes in Vietnam / Bertrand Russell. - New York : NYU Press, 2011. - 180 p.

Wood A. Bertrand Russell. The Passionate skeptic / Alan Wood. - New York : Simon and Schuster, 1958. - 249 p.

Размещено на Allbest.ru